Filin

К сожалению, источники, упомянутые чуть выше, практически не демонстрировали тех самых сохранившихся изображений замка и монастыря. Лишь Владимир Пшик в своей книге на крошечном рисунке размером где-то 3х4 сантиметра показал фрагмент одной из карт с изображением замка. И вот благодаря книге «Рукописні карти XVI – XIX століть. З фондів Центрального державного історичного архіву України, м.Львів» мы получили возможность взглянуть на эти карты, о которых исследователи говорили, которые они видели, но которые не спешили демонстрировать. В книге приведены сразу 4 карты, на которых изображено с. Подтемное. Ниже приведён кусок текста из книги, касающийся истории создания этих карт + сами карты. История создания рукописных карт сел Подтемное (Podciemne), Кугаев (Kuhaiow) и городка Раковец (Rakowiec) относится к тому времени, когда львовская мещанка Елизавета из Лесновских Гумницкая в 1623 г. подарила иезуитской коллегии, которая на тот момент была самым богатым учебным заведением Львова, имения Раковец, Подтемное, Кугаев. С этого времени начался судебный процесс между орденом иезуитов и монастырем бенедиктинок, которым принадлежала часть городка Раковец, за размежевание владений. Судебная тяжба в общей сложности продолжалась около 130 лет и завершилась мирным соглашением, на основе которого вторая часть имения перешла к иезуитам. В 1772 г., после закрытия австрийской властью монастырей на территории Галиции, эти имения перешли в ведомство администрации имений. Среди документов процесса, хронологические рамки которых – 1520-1755 гг., сохранились подтверждающие грамоты, акты повторных размежеваний, протоколы межевых комиссий, решения судов разных инстанций, суммарии документов и т.д. До нашего времени дошли также четыре карты, которые касаются этого процесса. Только одна из четырех карт датирована – самая ранняя, созданная Львовским межевым коморником Адамом Гор Ясковским (Adam Hor Jaskowski), на обратной стороне которой сохранилась надпись: A.D. 1654 delineowana (начерчена Г.Б. 1654) и: Mappa stara (Карта старая). Именно в 1654 году дело размежевания владений между Львовской иезуитской коллегией и монастырем бенедиктинок рассматривал Люблинский коронный трибунал. По его решению в том же году Львовский полевой подкоморский суд провёл на землях акт осмотра и интромиссии, утвердив межевой лист и созданную карту. На карте нет условных обозначений, все объекты переданы перспективным рисунком с пояснительными подписями, а именно новая дорога на Львов (Gosciniec teraznieyszy Lwowski), старая дрога на Николаев (Gosciniec stary Mikołajowski), часть леса Деревач (Las Derewacz), Янова или Великая долина (Dolina Janowa sive Wielka), р. Зубря (Rzeka Zubrza) и отдельные участки поля. Характерным для ранних картографических изображений рисунком, имеющим вид городской застройки, изображены села Подтемное, Кугаев, Загорье (Zagurze), городок Раковец. На карте не показаны владения ни иезуитской коллегии, ни каких-либо других владельцев, обозначены только места тройной межи (3 kopce) и часть юридики (Jurydyka fundowana). В с. Подтемном, на правом берегу р. Зубры, изображён укреплённый подтемнянский замок (Zameczek podciemnianski) , построенный, вероятно, первым владельцем села Николаем Нарайовским. Концом XVII в. датируется вторая карта, которая по способу исполнения и изображению объектов приближена к предыдущей, однако намного более информативная и детальная. Красным контуром здесь и на следующих картах обозначен район села Подтемного Она охватывает более обширную территорию, а именно окружающие села Суходол (Suchodol), Лопушна (Łopuszna), Селиско (Siedliscza), Волков (Wolkow), Красов (Krasow), Товщев (Tołscow). Изображено много новых объектов с пояснительными подписями, которые отсутствуют на карте 1654 г.: новые копцы (Kopce nidawno vsta[wione]), а такцже копцы, установленные в 1603 г. при размежевании королевских имений Красов и Поршна (Podciemne) в державе сандомирского воеводы Ежи Мнишека с владениями Подтемное и Монастырь (Monaster), собственности мечника Львовской земли Николая Нарайовского (Scopuli parietates 23/ sipali Anno 1603); на околице с. Подтемное, выше кугаевской дамбы изображен монастырь (Monaster); возле с. Красова – пекарня, построенная в 1603 г. (Piekarnia. Hic […] limes est Anno 1603). На карте много топонимов: Молодилово урочище (Mołodylowe vroczysko), Воротилов лес (Worotyłow Las), Круглый подтемнянский лес (Las Podtiemnianski krvgły), лес Деревач (Derewacz) и другие. Изображена также довольно разветвленная гидрографическая сеть: р. Зубря (Rzeka Zubrza), потоки Брочовка (Broczowki), Брочовка вторая (Broczowka secundum), Венгерский (Vherski potok). Карта, очевидно, использовалась и в более позднее время – для уточнения данных меж владений, о чем свидетельствуют дополнения на латинском языке, нанесенные другим подчерком: в верхнем правом углу карты, за рамкой, указан зеленый колодец, который служило одним из копцов с Подтемного: (Zielona krinica. Tut był terminus ad quem Podciemnianski. Anno 1461); в левом верхнем углу, запись о пасеке в Словицком лесу: (Słowicza Las. Tu byly apiales, z nich ieden Pociemnienski). Сохранившиеся документы судебного процесса позволяют установить время создания третей карты, которая демонстрирует следующий этап этого длительного процесса. Среди документов, которые отображают размежевание владений иезуитской коллегии и монастыря бенедиктинок, найдена жалоба присяжного геометра Станислава Микошевского, датированная 1744 г. о том, что он не имел возможности завершить земельные измерения между селами Кугаев и Подтемное, которые поручила ему выполнить Львовская иезуитская коллегия, поскольку монахини-бенедиктинки угрожали избить его палками и выгнать и села. В 1754 г., во время переговоров двух сторон процесса, была представлена карта имений, однако из-за отсутствия на ней четкой межи между владениями, стороны так и не смогли показать спорные земли, потому представители решили доработать карту и провести повторное размежевание. Сама карта действительно выполнена примитивно, на ней много исправлений, зачеркиваний и сокращений, а также надписей, сделанных разными подчерками. Расположение сел такое же, как и на ранних картах, но русло реки Зубры изменено, показан приток реки, впадающей в Зубру около с. Подтемного (на двух предыдущих картах этого притока нет). Карта демонстрирует ряд объектов, которые не отмечены на предыдущих картах, в частности, Шимковая гора (Szymkowa Gora), Каменная дубрава (Kamienna Debrza), а также давнее название городка Раковец – Млыновичи (Młinowice seu Rakowiec) и села Лопушна – Княжичи (Lopuszna Xiążęce). Сопоставление двух упомянутых документов и способ выполнения карт, фрагментарность изображения межи, небрежное воссоздание объектов позволяют допустить, что в документах речь идёт именно об этой карте. Последняя из сохранившихся четырех карт была создана по требованию Львовского подкоморского суда, который на выездном заседании 1769 г. поручил присяжному геометру Теофилию Троцкевичу вымерять и нанести на карту все земли и лесные угодья, а также проверить старые копцы, установленные во время предыдущего размежевания 1752 г. Способ изображения приграничных знаков на карте, а также линия межи владений соответствует описанию в межевом листе, составленном комиссарами Львовского подкоморского суда 1769 г. Карта маленького формата, способ выполнения – довольно примитивный, что косвенно свидетельствует об использовании её в полевых условиях.

Обсуждается этот объект: Замок в селе Подтемное О замке и монастыре в с. Подтемном (Підтемне) сохранилось так мало сведений, что даже специалисты по укреплениям Львовской области могут привести лишь скромные описания этих объектов, созданные во многом на основании изображений, обнаруженных на нескольких старинных картах. Для начала дам ответ на вопрос, где это село вообще находится. На карте, расположенной ниже, показано его расположение относительно Львова и Пустомытов: Теперь перейдём к источникам. Владимир Пшик в своей книге Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини ХІІІ-ХVIII ст. (2008) о Подтемном пишет следующее: Из источников этой информации Владимир Пшик приводит: 1. «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», Tom VIII (368-369) 2. «Памятники истории и культуры Украинской ССР», Киев, 1987 (335) 3. Журнал «Пам’ятки України» №2, Киев, 1990 (43-44) 4. «Замки і фортеці Західної України», Орест Мацюк, Львів, 1997 (9, 11) «Słownik geograficzny», как и следовало ожидать, не даёт никаких особо ценных сведений по теме расположения замка и монастыря, лишь проливает свет на отдельные эпизоды истории села: Книги «Памятники истории и культуры Украинской ССР» у меня нет, но я сильно сомневаюсь, что в ней были какие-то уникальные сведения по теме замка и монастыря. В указанном журнале «Пам’ятки України» есть статья «Споруди в міській геральдиці». Если ничего не путаю, о её автором был Орест Мацюк и эту же статью можно прочитать в виде вступительного слова к его книге «Замки і фортеці Західної України». Иными словами – источник №3 и №4 – это одно и то же. Потому… Переходим к источнику №4 - «Замки і фортеці Західної України». Об оборонных объектах села Орест Мацюк пишет следующее: А вот и упомянутые изображения: Вот, пожалуй, и вся информация, которую дают базовые источники.

Впечатления: Те, кто знаком с 2-томником "Україна на стародавніх картах" от «Картографии» могут себе представить общий высокий уровень, на котором была сделана книга "Рукописні карти XVI – XIX століть". Всё тот же большой формат, твёрдый переплёт, мелованная бумага и множество иллюстраций – такое издание вполне можно отнести к разряду подарочных. Как и в предыдущих книгах картографической серии в новом труде Ульяны Кришталевич (она, кстати, была автором и упомянутого выше 2-томника) нашлось тут место, как текстовой информации, так и графической. Но структура, в сравнении с прошлыми изданиями, немного изменилась. Во-первых, на английский язык в книге "Рукописні карти XVI – XIX століть" переведена всего парочка общих разделов, тогда как в прошлых книгах даже описания отдельных карт переводились на английский. Таким образом, ранние книги серии можно считать полноценно двуязычными, тогда как новая книга к таковым уже не относится. Во-вторых, в ранних книгах описания карт и сами карты часто ютились на одних и тех же страничках. В новой книге описания всех карт вынесли в отдельные статьи, с которых и начинаются разделы книги. А карты приведены на своих отдельных страничках, где из текста есть только их названия (на языке оригинала и на украинском языке), а также краткие технические данные: автор, размер карты, материал и т.п. Явный плюс от такой структуры – теперь картам предоставлены полноценные странички, и они растянулись по ним настолько, насколько это позволяет формат книжных листов. Что касается пользы/значения книги, то тут мнений может быть несколько, ведь карты показывают относительно небольшие территории. Тут всё зависит от того, насколько выборка карт из книги затронула земли, которые интересны лично вам. Если вдруг в книге встретиться неизвестная вам карта интересующей вас местности, то издание уже сделало доброе дело. Я, например, сходу наткнулся на несколько отличных карт, о существовании которых и не подозревал. Встретились тут в цвете и в относительно неплохом качестве и карты, которые раньше встречал только в виде не цветных обрезанных копий, которые в свою очередь снимали с каких-то других копий. А когда видишь всё это дело в цвете и качестве, то понимаешь, что купить такую книгу стоило хотя бы ради возможности изучить несколько таких вот карт. А со временем, когда знакомство с картами продолжится, думаю, что книга преподнесёт ещё немало приятных сюрпризов. Итого: отличное издание по редкой тематике. Очень рекомендую.

Списки карт: Раздел I. Карты королевских, церковных, монастырских, частных усадеб, староств и ключей 01. Карта маєтків Краківської академії у с. Броновичі Великі (1545 р.) 02. Карта розмежування єзуїтських володінь у селах грембошів та Воля Грембошівська (1638 р.) 03. Карта розмежування володінь Львівської єзуїтської колегії у селах Підтемне, Кугаїв та містечку Раковець (1654 р.) 04. Карта розмежування володінь Львівської єзуїтської колегії у селах Підтемне, Кугаїв та містечку Раковець (кінець XVII ст.) 05. Карта розмежування володінь Львівської єзуїтської колегії у селах Підтемне, Кугаїв та містечку Раковець (1744 р.) 06. Карта розмежування володінь Львівської єзуїтської колегії у селах Підтемне, Кугаїв та містечку Раковець (1769 р.) 07. План Сандомирського староства й.м. надвірного хорунжого пана Оссолінського (1752 р.) 08. Карта шляхів і відмінності границь між маєтками й.к.м. Коморовом і Хмєльовом, розташованими у Сандомирському воєводстві й повіті, а нині в посесії я.в.п. графа за Тенчина на Оссоліні Оссолінського , волинського воєводи й сандомирського старости з одного боку та земськими маєтками Баранівського ключа, які залишаються в посесії я.в.п. коронного канцлера Малаховського з іншого боку, розпочата 17 вересня на грунті і та звірена й закінчена 13 жовтня (1759 р.) 09. Карта міста Озерної з атласу маєтків Радзивиллів у Золочівській волості (1759 р.) 10. Карта меж між королівськими маєтками Коростенко Вижнє у привілейованій посесії віслицького каштеляна й.м. Яблоновського, з одного боку, та прилеглих Торговиськ, Ленжан та Відача, власності любачівського ловчого в. Адальберта Мєтельского, з іншого боку, за актом польової комісії відрядженої напередодні свята Різдва Пречистої Діви Марії, а саме дня 9 місяця вересня нинішнього року 1733, за наказом найвищого Губернаторства королівства Галичина й Володимирія, виданим у Львові дня 9 липня того ж року, відповідно до рішення згаданої польової комісії, з розташуванням місць і межових знаків, накреслена мною, нижчепідписаним присяжним геометром, з примітками щодо суміжних маєтків (1773 р.) 11. Топографічна карта маєтку Соколів з прилеглими Сосновом, Хатками, Тудинкою й селом Маловоди, показаних на іншій карті з усіма грунтами, ріллею, сіножаттями і дворами як селянськими, так і власності подружжя в. графів Ксаверія Слоінскього та Анни Вижницьких Слоінської, у двох рівних частинах поділу, здійсненого відповідно до декрету найсвітлішого Шляхетського суду з дня 22 жовтня р. 1785, виконана і накреслена мною, нижчепідписаним присяжним геометром (1785 р.) 12. Топографічна карта двірських грунтів села Маловоди Соколівського ключа, маєтку в. Ксаверія і Анни Вижницьких Слоінських, виконана у полі і затверджена декретом ще Щляхетського суду дня 22 місяця жовтня року тисяча сімсот вісімдесят п’ятого (1785) 13. Карта з нижчеподаним актом розмежування між селами Гірк, Воля Щерцова з одного боку і маєтком Грабівниця з іншого боку, накреслена мною, львівським присяжним комірником Домініком Лисогорським, посланим Сяноцьким підкоморським судом, у Желехові у вівторок після свята Благовіщеня ДМ або 5-го місяця липня 1774 Року Божого (1774 р.) 14. Карта маєтку Великий Ключів, власності н.св. Теклі Калиновських Бєльскої, та сусіднього королівського маєтку Люча у пожиттєвому володінні н.св. княгині Франциски Вікторії Яблоновської, складена під час огляду грунтів ц.-к. спільною комісією з розмежування і перерозмежування відповідно до комісарського протоколу року 1779 (1779 р.) 15. Топографічна карта маєтку Ордів власності в. Станіслава Садовського, накреслена у місяці серпні 1784 року згідно з декретом пресвітлого ц.-к. першої інстанції провінційного Шляхетського суду дня 17 липня 1784 р. (1784 р.) 16. Карта маєтків Метелин і Гоздова з сусідніми Вербовичами, розташованими у Замостському окрузі, власності н.св. Макарія Курдвановського, які нині призначаються до поділу шляхом аукціону, за наказом найсвітлішого ц.-к. провінційного Шляхетського суду у Королівству Галичина й Володимирія від дня 5 березня 1785 року, накреслена мною, нижчепідписаним геометром н.св. вищого Апеляційного [суду] піл наглядом судового куратора в. Тадея Свєжавського, для визначення меж судової маси у присутності громад у травні 1785 р. (1785 р.) 17. Карта спірних грунтів муж селами Голосковичі, власності Петра Плещинського і Суходоли, позивача вельможного Стемпковського, з одного боку, а також села Пониква Велика, власності головного позваного в. Антонія Комнацького, з другого боку, накреслена мною, нижчепідписаним присяжним комірником Золочівського округу, в. Петром Гнєвошем, року 1799, відповідно до протоколу (1799 р.) 18. Карта, що показує спірні межі між містом Дрогобичем та селами Раневичи, Болохівці, Стебник, Уличне, Гірне, Дуліби, Конюхів, Завадів, Заплатин, Брігідау, Летня, а також частиною володінь – добрами Голобутів, Нежухів та Кавсько з одного боку, а також Рихтицьким ключем, тобто селами Рихтичі, Почаєвичі, Делява, Гаї Великі, Гаї Нижні, власності н.св. Ігнатія з Ольбрахтичів Бєльского з іншого боку, складена мною, нижчепідписаним відповідно до декрету ц.-к. Львівського шляхетського суду, виданого дня 1 вересня 1788 року (1789 р.) 19. Карті спірних грунтів між ц.-к. маєтками Уличне, Конюхів, Гірне, Дуліби, Завадів, Брігідау, Стрий, а також приватними маєтками Гаї і Колодниця та домінікальним Голобутовом, виконана відповідно до найдавніших декретів від року 1600 і 1625 присяжним геометром Йоганном Стотчеком у вересні 1795 року (1795 р.) 20. Топографічна карта села Грималівка власності й.м. Вінцентія Потоцького, розташованого у Бродівському окрузі, відповідно до декрету про оцінку цього маєтку, н.св. Шляхетського суду від дня 23 грудня 17844 р., виміряна і накреслена мною 10 липня 1785 р., нижчепідписаним, з позначенням двірських грунтів, підданих, а також з приміткою про попереднє використання грунтів (1785 р.) 21. Топографічна карта сіл Явішовичі й Вілямовичі, розташованих у Мисленецькому окрузі, власності в. Казимира Шембека, накреслена за наказом н.св. Шляхетського суду від дня 5 листопада 1785 р., виданого в порядку обов’язкового розмежування, із вказаними двірськими, селянськими грунтами та лісами, також з позначеними спірними межами з сусідніми володіннями, виконана мною, нижчепідписаним. Місяця травня 1786 року (1786 р.) 22. Карта розмежування між маєтками Рата, Рава, Голе, Гійче, власності й.м. Франциска Глоговського з одного боку, та маєтком Камінка Волоська н.св. княгині Вікторії Яблоновської, який згодом перейшов у власність держави, з іншого боку, із встановленими межами, накреслена мною, нижчепідписаним під цим актом, року 1789 (1789 р.) 23. Карта межевої суперечки між маєтком Модринець, власності в. Розалії Скаржинської, та державним маєтком Модринь, розташованими в Замостському окрузі, виконана відповідно до резолюції н.св. Львівського шляхетського суду дня 31 січня 1798 (1798 р.) 24. Карта спірних грунтів й.м. Ігнатія Шорца і Йозефа Ланецького, співвласників маєтку Іловець із прилеглостями, та частина містечка Скрєбєшів найсвітлішого вельможного графа Отророга, котра є еквівалентом за соляні копальні, відповідно до мандату найсвітлішого Львівського шляхетського суду від 27 червня 1797 року, оформлена 25 січні 1798 року у протоколі комісії, висланої Замостським підкоморським судом, накреслена присяжним геометром Франциском Каліновським (1798 р.) 25. Карту грунтів дубенської парафіяльної церкви, які нині є у вжитку превелебного у Христі латинського пороха Йозефа Шибальского у полях, луках та всіляких пожитках підданих, котрі у вищеподаному описі відзначені рожевим кольором, а також подані у протоколі межової комісії, та вельможного Якова Глоговського, власника спірного села Дуб Замостського округу з прилеглостями. Відповідно до резолюції н.св. Львівського шляхетського суду від 16 січня 1799 р., згідно з протоколом ц.-к. межової комісії від 26 травня 1800 р., складеного на грунтах села Дуб у присутності сторін дня 26 червня 1800 р. присяжним геометром к. Люблінського трибуналу Франциском Калінським (1800 р.) 26. Межова карта маєтків власності й.м. Йоанна де Стрембоша [кавалера] найсвітлішого ордену Білого Орла Польського Королівства, в силу мандату найсвітлішого Львівського шляхетського суду з дня 12 квятня 1794 р. щодо розмежування маєтків Новосілки та Митулин, виконана мною, нижчепідписаним присяжним геометром, у присутності представника суду Йозефа Еєвенгловського, депутата в. Йоанна де Сігніо, а також посередника в. Онуфрія Нізельского, виконана з позначенням кіпців (1794 р.) 27. Карта меж домінікальних сіл Оришківці та Гадинківці, що показує різні межі, з розташуванням давніх кіпців та різних місцевостей, а також з усіма особливостями, врахованими на місці, які показували старі люди, покладаючись на свою пам’ять та використовуючи давні акти, накреслена мною, в жовтні 1793 (1793 р.) 28. Карта спірних грунтів Щирецького староства з домінікальним селом Вибранівкою, власності в. графа Мавриція Лося з одного боку та Вибранівкою і Бориничами, власностю в. Йоаннеса Уфнярського з другого боку, а також Вибранівки з домінікальними Дороговижем та Ляшками, власності в. Кемпського, накреслена 1795 р., відповідно до мандату н.св. губернії від 25 липня 1795 р. за № 18876, на спірному грунті у присутності комісара Львівського округу в. де Фогля та ад’юнкта фіскальної колегії в.де. Якобшиця та представників цих сторін (1795 р.) 29. Копія з оригінальної карти спірних грунтів між державним маєтком Дороговиж та домінікальними Ляшками, власності в. Кемпського, зроблена під час роботи межової комісії з розмежування домінікальних володінь Бранці і державного маєтку Щирець, в силу трактату губернії за № 188876 від дня 25 липня 1795 (1795 р.) 30. Карта, що показує спірні грунти між селами Деменкою Наддністрянською і Лісною, власності в. Й. Жевуської зі Скарбків з одного боку, та домінікальним селом Київець, власності Йозефа Громницького, з іншого, які тепер використовуються між згаданими селами і Київцем, з зазначенням документів 1577 і 1580 років, накреслена відповідно до наказу н.св. Львівського шляхетського суду від дня 15 червня 1798 р. № 12369 (1798 р.) 31. Карта домінікального села Полянка з прилеглим селом Свіржовка, власності в. Гіацинта Борковського, розташованих у Яслівському окрузі з визначенням лінії межі між згаданою Полянкою і вільним містом Коросном, а також між Полянкою та домінікальним Добєшином, власності в. пані Барбари Валевської, а також давніх меж, які є у мирному використанні сусідніх домінікальних сіл Жарновець, Зренцин і Щепаньцова, відповідно до мандату найсвітлішого Львівського шляхетського суду 5 травня 1798 р. № 132, накреслена у спірному місці року 1798 (1798 р.) 32. Карта домінікального села Гориславічі з Гостиславичами, власності я.в. пана Адальберта графа Баворовського, з виділенням спірних грунтів між згаданими домінікальними володіннями і селом Золотковичі, власності в. пана Хризостома Грудніцького, селом Йорданівкою, приписаним до Добромиля, та сусідніми мирними межами, виконана нижчепідписаним на прохання вищезгаданого графа Баворовського на основі резолюції н.св. Львівського шляхетського суду від 16 березня ц.р. №30565 під наглядом комірник Кароля Ковнацького. Підписана 20 грудня 1801 (1801 р.) 33. Юридично-геометрична карта межових розбіжностей між призначеними до поділу, маєтками Хревт і Вільховець у королівстві Польському, н.св.в. ленчицького каштеляна, кавалера орденів Білого Орла і Св. Станіслава, радника н.св. Невпинної Ради Польщі Тадея Ліпського, з одного боку та селами Соколе і Городик, також у Польщі, маєтками н.св. підляського воєводи, кавалера тих же орденів графа Йозефа Салезія з Тенчина Оссолінського, а також селом Райське, розташованим у Сяноцькому окрузі королівства Галичина й Володимирія, власності н.св. графів Лосів. Року Божого 1786 (1786 р.) 34. Карта спірних ґрунтів домінікального села Скнилів Великий, на які претендує королівське місто Львів, а саме п.св. магістрат цього королівського міста, накреслена у жовтневі дні 1787 (1787 р.) 35. Карта юридично-геометричних меж між Грядою і Сетиховом, накреслена нижчепідписаним межовим комірником Перемишльської землі і геометром королівського трибуналу Йозефом Корабітою де Лясковським за участі комісії та делегата Жовківського підкоморського суду Вінцентія Сендзимира року 1792 згідно декрету найсвітлішого ц.-к. Львівського шляхетського суду від 4 жовтня 1791, яка показує спірні землі між Вислобоками і Підлісками, межу Гряди між ґрунтами, званими Тильна Гребля і Обидра, видана на користь власника маєтку Вислобоки в. радника Влодека (1791 р.) Чуть позже допишу список

Год издания: 2011 Автор: Ульяна Кришталович Издательство: ДНВП «Картографія» Язык: украинский + 2 раздела книги переведены на английский язык. Формат: 70х100/8 Переплёт: твёрдый Бумага: мелованная Количество страниц: 216 Иллюстрации: множество карт Тираж: 2 000 экземпляров ISBN: 978-966-475-929-5 О книге: Награды: На 18-м форуме издателей, который ежегодно проходит во Львове, книга «Рукописні карти XVI – XIX століть», в числе 16-ти других победителей, была названа «Лучшей книгой форума». Содержание: Вступительное слово (5) Introductory remarks (6) Вступление: к истории возникновения карт (7) Introductions: On history of hand-crafted maps appearance (11) Раздел I. Карты королевских, церковных, монастырских, частных усадеб, староств и ключей (15), включает 48 карт Раздел II. Карты лесов (132), включает 15 карт Раздел III. Карты рек (168), включает 4 карты Раздел IV. Демаркационные карты (180), включает 3 карты Список иллюстраций (190) Именной указатель (191) Географический указатель (197) Список использованной литературы (212) Список сокращений (214)

Одна из башен Белгород-Днестровской крепости, сентябрь 2011 (фото indigo-eleniel)

Гравюра отличная! Даёт массу материала для рассуждений о внешнем виде замка и о деталях осады. Нужно будет как-нибудь её в деталях разобрать и обсудить.

А можно где-то скачать архив с переизданной книгой или просто посмотреть её в Сети, но в чуть большем формате (размере страничек), чем тот, который выдаёт вконтакт? Если книга потолстела почти на 100 страниц, то это вполне весомый повод для меня её перечитать.

Древний детинец Новгород-Северского (Черниговская обл.) выглядит довольно ухоженным. Нет, не то чтобы на территории, окружённой валами, вообще не было мусора... он есть - там бутылка пивасика лежит, здесь и вот ещё там пакет, чуть дальше кто-то костерок разжигал - но это мелочь, в сравнении с тем, как умудрились загадить другие объекты. Но стоит чуток отойти в сторону, пересечь вал и взглянуть на юго-восточный ров, как тут же понимаешь, что сор из избы вынесли недалеко:

Изображение приблизительно такого качества и находится в книге. Оригинал карты, естественно, куда более чёткий и понятный, хотя бы за счёт расцветки, но оригинала у меня, к сожалению, нет. Карта ориентирована по сторонам света - т.е. сверху север, снизу юг и так далее. Некоторые отклонения есть, но в целом ориентация соблюдена. Дороги - северо-западная в сторону Самбора, юго-западная - в сторону Борислава, юго-восточная - в сторону Стрыя пошла, как мне кажется. Если учесть то, как разросся со 2-ой половины 18 века город, то возможно этот кусок карты как раз покрывает его нынешнюю территорию, т.е. либо вообще не цепляет, либо цепляет, но мельком, окрестные сёла.

Чуть выше приведена карта Дрогобыча из книги, она там именно в таком формате (подразумевается охват территории вокруг города), я не отрезал от неё куски.

Замки, Крепости и Оборонные храмы Украины в Фейсбуке, Вконтакте и Твиттере Эти филиалы в СоцСетях будут использоваться в качестве новостных лент, так что всем, кому интересно следить за обновлениями, приглашаю коннектиться, френдиться и лайкаться )

Этот Зубжицкий, кстати, мне частенько попадался по ходу копания в истории разных сооружений. Уж очень он был плодовитым Мне он предварительно показался этаким опасным романтиком, который ради повышения внешней привлекательности строения мог его либо полностью перестроить (костел в Чорткове, если ничего не путаю, как раз тому пример), в результате чего старое строение прекращало своё существование, либо мог что-то такое достроить или существенно видоизменить старое, в результате чего опять же искажались первоначальные объёмы и черты старых строений. Уж не помню точно, но вроде в родном Толстом он к старому костелу пристроил башню, а ещё Зубжицкому приписывают "реконструкцию" замка в Скалате, ту самую, в результате которой верхние ярусы башен были перестроены в романтико-сказочном духе бутафории, украшенной россыпью бойниц и машикуль.

Чортковский замок, взял на на блоге, который ведёт tolik-fort P.S. Сейчас там всё потихоньку нормализуется благодаря деятельности заповедника "Замки Тернопілля"

indigo_eleniel поделилась фотками мусорной кучи в Мукачево по состоянию на 2009 год: rezagrats сообщил, что куча и в 2010-м никуда не делась:

«Замок тамплиеров» в Среднем (Закарпатская обл., Ужгородский р-н) Неподалеку от донжона, на территории, которую некогда занимала площадка замка, окружённая линиями вспомогательных укреплений, обосновались горки мусора (фото - апрель 2010), прописанные здесь местными жителями, которые плевали как на ценность руин, так и на всех тамплиеров вместе взятых.

Костел в Соколовке (Львовская обл., Жидачовский р-н) Аварийный объект, да ещё и местные жители с южной стороны храмового комплекса устроили свалку (апрель 2011):

Казематы Бродовского замка (Львовская обл., Бродовский р-н) в мае 2007 года. Одно из самых загаженных укреплений Украины, ИМХО.

Мукачевский замок (Закарпатская обл., Мукачевский р-н) Куча мусора на северо-западном склоне замковой горы (сентябрь 2007):

В этой теме постим фотки укреплений, засранных местными жителями. Хочется верить, что фоток в этой теме будет не очень много, а со временем они вообще исчезнут и раздел можно будет закрыть. Хорошее будет время.

Архитектура храма, как на мой взгляд, странная. Кажется, что его строили-строили, потом вдруг что-то случилось и не получилось вытянуть его вверх на нормальную высоту, в результате завершили его на куда более низком уровне, чем планировали. Или наоборот - вытянуть получилось, но может развалили когда-то, а восстановить в полном объёме не получилось, потому имеем его в таком вот "укороченном" виде...

Поклонники Твиттера теперь могут, как говорится, "Follow us" (с) Твиттер проекта "Замки, Крепости и Оборонные храмы Украины"

Как-то так постепенно вырисовывается версия, что старый замок и дворец, разрушенный в период Первой Мировой, находились в разных местах, хотя и неподалёку друг от друга, буквально через дорогу. На карте ориентировочно отметил место предполагаемого замчища красным кругом, а место дворца - жёлтым. А тут вдруг вот какая мысль возникла - а что если всё же место было одно? Как-то так: При такой схеме и спиртзавод могли построить на месте старого замка, и медпункт на месте нового дворца, но при этом речь могла идти не о двух разных участках территории, а об одном и том же. Плюс к тому, всё это находится неподалёку от костёла... Иными словами, кажется, что при желании описания месторасположения замка и дворца можно приписать к одному месту, а не к разным.

Кстати, очень ценное наблюдение. Например, Роман Афтанази описывает, как выглядел замок по состоянию на начало 19 века. Из этого описания следует, что строения старого замка (3 сохранившиеся башни) к этому моменту уже вошли в состав некой дворцовой резиденции. Различима знакомая преемственность – замок трансформировался в дворец, что было частым явлением в конце 17 – 1-ой половине 18 века. Казалось бы всё очевидно – замок и дворец - это один и тот же объект. Но тут в историю вклинивается ещё одно событие… Оказывается, в 1850-х Серватовские начинают строить некий новый дворец-усадьбу, а старый замок послужил в качестве строительного материала для новой резиденции. И пока совершенно непонятно, строили новый дворец на месте старого замка или где-то в другой части городка?

Недавний марш-бросок по Тернопольской области подарил, помимо всего прочего, приятный "нежданчик" - сборник "Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" (Збараж, 2006), где (опять же, помимо всего прочего) была найдена статья "Буцнівська твердиня, як символ своєї доби". Статья интересная, хоть и не без "греха". Например, часть её - это фактически перевод материалов из книги Афтанази, некоторые другие описанные моменты истории местами не всегда понятны и логичны. Но в целом, есть описание массы малоизвестных событий, так или иначе связанных с историей замка, так что статью стоит отнести к категории полезных.