Forums

Есть несколько переменных, которые могут повлиять на восприятие степени обоснованности каждой из версий: Для части версий вообще нет обоснований (речь о датировке западной линии укреплений 17 в., не говоря уж о конце 17 в.) и они не вписываются в общую логику развития укреплений Бережан, и потому возникает вопрос, имеют ли вообще такие версии право на существование или они просто стали порождением каких-то ошибочных выводов, сделанных в прошлом, когда о развитии ранних артиллерийских укреплений, да ещё и итальянского образцы, было крайне мало сведений.   Часть материалов, на основе которых авторами были сделаны выводы по датировкам, мне достать не удалось, и потому опять же нельзя проверить, то ли там действительно сообщалось то, о чём повествуют, к примеру, бережанские исследователи, а именно о постройке Сенявским какого-то совсем другого замка до 1554, который он затем якобы полностью перестроил начиная с 1556 г. Т.е. в рамках этой версии Сенявский не то что один замок мог успел построить, но даже целых два   Также надо проанализировать архитектурные особенности замка в целом и его отдельных частей, чтобы понять, как те же авторы видят развитие других участков комплекса. Думаю, что и там найдутся косвенные доказательства в пользу одной из версий.   Есть и совсем далёкие, но всё же относящиеся к теме Бережан рассуждения о том же пятиугольнике в Меджибоже, ведь очень странно, что датировки бережанского и меджибожского пятиугольника настолько отдалены друг от друга, что ни одна из них, фактически, чётко не приходится на 16 в., включая довольно длительный период, когда Николай Сенявский укреплял свои резиденции.  Так что тема как раз из тех, которые подразумевают развитие и уточнение рассуждений по мере поступления новых материалов как по этому, так и по другим объектам. 

Доброго дня всім, хто цікавиться Амадокою. В даному відео наведені результат наших досліджень по цій темі. Якщо цікаво - перегляньте  

Хотілось би трішки структуризувати (узагальнити тези) свідчення/думки науковців по хронологічному питанню п'ятикутної башти. Отже в нас є два основних табори: польський та радянський.  "Польський" табір притримується думки, що п'ятикутник було збудовано в 16 ст. Ранні дослідники (серед яких Milewski, Czernecki, Czołowski, Miłobędzki), питання по хронологічному датуванню п'ятикутника не піднімали, тому їх з натяжкою можна зарахувати до цього табору. Тому що вони не стверджували такого датування (конкретно цієї башти-бастіона), але й не доказували протилежного. Для них, весь замок (включаючи п'ятикутник) був збудований в один період (16 ст.). Хоча, схоже на те, що не уточнювалося ким і коли точно було споруджено замок (відповідно й башти). Можна також згадати що Збігнєв Пилярчик та Тадеуш Поляк, висловили таке бачення у публікаціях 1997-го року. Правда, ще в 1983-му році, Казимир Кузнєр (Kazimierz Kuśnierz) зв'язав будівництво раннього бастіону з діяльністю Миколая Сенявського (тобто спорудження може датуватися як найпізніше 1569-им роком). В публікації 2011-го року, О. Пламеницька вважає що п'ятикутна башта має бути датована як найпізніше 1554-им роком (аргументація в попередньому пості). Леся Панченко притримується тієї ж думки (2017 рік). В 2016-му, Богдан Тихий запропонував, що п'ятикутник було збудовано трохи пізніше, а саме в період між 1556 і 1569 рр. В дисертації 2015-го року, Ольга Оконченко датує цю споруду 1570 роком. Отже, в цьому таборі маємо дрібніше розділення на дві версії датування башти (до та після 1554 р.), але вони погоджуються що будівництво відбувалося приблизно посередині 16-го ст. та зв'язане з діяльністю Миколая Сенявського (було майже або повністю завершене до його смерті). "Радянський" табір вважає, що будівництво п'ятикутної башти не зв'язано з Миколою Сенявським та що вона була збудована в ході пізнішої перебудови замку. Правда, хронологічні рамки цієї пізнішої перебудови не уточнюються. Доречі, цей табір не зовсім вже й радянський, тому що він базується, скоріш за все, на твердженнях Мачішевського (поляка), що до початку 17 ст. північна частина замку була дерев'яна. З цього випливає, що кам'яна п'ятикутна башта могла бути збудована лише в 17 ст. (вище було розібрано чому ці судження можуть бути насправді помилковими). Тим не менш, такі дослідники як Юрій Нельговский, Лідія Горницька і Миколай Гайда розвинули їхні концепції базуючись, зокрема, на цьому твердженні. Тому вони датують башту-бастіон початком 17-го століття. В 2000-му році, інститут "Укрзахідпроектреставрація" окреслив рамки спорудження цієї башти в 1619-1626 рр. На їхню думку, побудова раннього бастіону входила в рамки масштабної модернізації укріплень Бережанського замку (спорудження другої лінії бастіонних укріплень новоголандської школи). Проте, такі дослідники як Володимир Мороз, Катерина Липа, Марина Ягодинська та Богдан Строценя, надають перевагу ширшому хронологічному окресленні спорудження п'ятикутної башти "початок 17 ст." .    На фоні цього узагальненого протистояння, досить дивною виглядає позиція самого заповідника Бережанського замку. Він пропонує, що п'ятикутна башта була збудована в періоді між 1556 та 1583 рр. (Миколай Сенявський помер у 1569-му році). Тому, заповідник ніби погоджується з першим табором (що М.Сенявський був причетний до побудови, в цьому випадку був ініціатором) але в той же час розходиться в хронологічних рамках (1570 проти 1583). Цікаво, на чому базується таке розширення і хто завершив перебудову замку у 1583 році, на думку заповідника.  Як пропозиція, можна розділити версії побудови п'ятикутної башти на Сенявський на анти-Сенявський табори. В цьому випадку, мова йде виключно про Миколая Сенявського. P.S. Тепер коли в нас є оприділені головні тези, можна буде й розбирати аргументи, для того щоб зрозуміти яка теза найбільш вірогідна.

В газете "Kółko Rodzinne", №3 от 20 марта 1860 года есть статья о Бережанах (Тернопольская обл.), а там встретились такие вот размышления автора на тему, связаны ли Бережаны с Амадокой. Судя по всему, в 19 в. были попытки установить такую связь, и автор статьи высказывается, мол, что для проведения таких параллелей данных явно маловато: Перевод:

"Збруч" опубликовал статью по теме: