Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Ігор Западенко

Пользователи
  • Posts

    45
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    25

Ігор Западенко last won the day on February 10

Ігор Западенко had the most liked content!

Информация

  • Город
    Khmelnytsky / Mezhybizh

Recent Profile Visitors

The recent visitors block is disabled and is not being shown to other users.

Ігор Западенко's Achievements

Сержант

Сержант (3/4)

60

Reputation

  1. У відкритому доступі з'явилася нова стаття за архівними документами: "Меджибізький замок в описах Інвентарів Меджибізького ключа XVIII ст.". Тут подано стислий оглядовий опис Меджибізького замку за текстами десяти раніше не опублікованих детальних інвентарів 1752-1783 рр. + короткого інвентарного опису 1717 р., який був опублікований М. Крикуном. У додатку подано переклад з польської Інвентарів 1752 і 1753 років (публікується вперше). Коротко кажучи - архівні Інвентарі конкретно прояснили багато питань і тверджень. Вони спростували впевненість деяких авторів, ніби в руках Чарторийських (XVIII ст.) замок було значно перебудовано, оздоблено і навіть зроблено романтичною резиденцією. Не резиденція, а суто утилітарне використання (аж до зерносховищ у баштах), плюс час від часу розміщення військових. Функціональне призначення практично усіх приміщень, розташування криниць і вилазок, багато інших деталей.
  2. Оскільки це в рамках "Великої реставрації" - у реальний результат мало віриться.
  3. Існує малюнок цього автора й для Меджибізького замку. Як художня картинка - красівоє, але як ілюстрацію "ось так воно було" використовувати його малюнки ні в якому разі не можна. Фантазія автора фантастична))
  4. Рух щодо [реставрації-реконструкції-відродження-інтерпретації-...] замку Пнів відновився 2021 року. Слова мною взято в дужки через те, що напрямок того, що відбуватиметься у замку Пнів, лише визначається, як я розумію. Але визначається досить активно. Насамперед - така інформація щодо ґрантового проєкту «Об’єднані спадщиною: збереження історичного спадку фортеці Пнів в Україні та фортеці Ардуд в Румунії з метою розвитку туризму»: На Прикарпатті планують підвищити привабливість Пнівського замку Більш детально про цей проект - тут: https://www.taif.org.ua/news/sharing-heritage-start/ А ще є анонс наступної події: 27 січня 2022 року відбудеться установча онлайн-конференція З програми конференції: Учасники та спікери конференції: Представники ДІКЗ "Межибіж" планують взяти участь в якості учасників. Щодо запитань, які були поставлені у цій темі вище - думаю, багато відповідей можна буде почути під час конференції.
  5. Паперовий збірник ще друкується, а під ялинку даруємо нову книжку в цифровому форматі: Цей збірник продовжує серію, яку було започатковано виданням «Палац Сенявських - Чарторийських в Меджибожі. Історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік». У попередню книжку увійшли статті науковців Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» та інших авторів, які здійснювали дослідження палацу XVI століття під час підготовки протиаварійних та реставраційних робіт. У наступні роки збільшилася кількість складових частин комплексу Меджибізької фортеці, які досліджуються, для яких розробляються проекти реставрації та подальшої музеєфікації. Під час цієї праці проведено набагато більше археологічних та архітектурних робіт, зроблено багато нових знахідок, виявлено та осмислено більший перелік архівних джерел та наукових публікацій, аніж це робилося раніше. Тому видання, яке ви зараз тримаєте в руках, також розширило свою тематичну спрямованість і обсяг. Частина статей з його сторінок публікується уперше, деякі інші раніше були оприлюднені на конференціях, у тому числі міжнародних, нині ж вони пропонуються зацікавленим читачам під спільною тематичною обкладинкою. Реставрація Меджибізької фортеці триває, і буде продовжуватися ще не один рік. Триватиме й глибше пізнання цієї унікальної пам'ятки, розташованої в унікальному історичному містечку, проводитимуться традиційні щорічні польові семінари з її дослідження, продовжить виходити й ця серія книжок. Невідкритого, несподіваного, парадоксального ще попереду безліч, потребують відкритого обговорення й теми, яким присвячено публікації з цього збірника. Відтак, щиро запрошуємо до його читання, використання у роботі та до обговорення. Звантажити PDF файл: https://www.academia.edu/64115959
  6. Ось ще одне фото башти: 1985 рік, зима. До речі, зараз працюю з інвентарями замку XVIII століття (на разі від 1752 до 1883 року). Жоден з них про тріщину не згадує. Напевно, вона тоді була - але була так давно замурована і до цього так звикли, що не звертали на те уваги.
  7. Доповідь про Меджибізький замок у описах двох раніше не опублікованих Інвентарів Меджибізького ключа (1752 і 1753 рр.) подав на ХІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Археологія & Фортифікація України». За цим посиланням вже викладаються відеозаписи засідань. Щодо Меджибізького замку: У збірнику матеріалів конференції буде опубліковано переклад на українську з польської Опису замку Меджибізького з рукописів Інвентарів 1752 та 1753 років. Очікуймо на публікацію. Відеозапис моєї доповіді про ці Інвентарі Меджибізького замку можна подивитися тут: https://www.academia.edu/video/l48P5l
  8. Величезна тріщина по всій висоті П'ятикутної (т. зв. "Лицарської") вежі кидається у вічі першою, від замкового мосту. Адже вона перетинає саме ту сторону вежі, що обернена до приїжджих. Тим не менше, її походження весь час залишається поза увагою, навіть туристи не встигли вигадати про неї жодної байки на кшталт "замурованої княжни". Жодної документальної або публіцистичної згадки про неї досі не траплялося. А тріщина варта уваги та дослідження: Як видно, вона перетинає усю вежу від проєму бійниці першого поверху (замурованої) до верху муру. Всередині вежі тріщина так само відслідковується. На фото 1950-х років її теж добре помітно: За місцевою оповідкою, у часи війни чи то однієї, чи то іншої у ХХ столітті вежу спробували підірвати, напакували у бійницю динаміту. Однак, вежа встояла, лише тріснула. Що це лише байка - свідчить характер руйнування, який у разі такого непрофесійного вибуху мав би зовсім інший напрямок і характер. Окрім того, на фотографії датованій не пізніше 1908 року цю тріщину зі зміщенням країв (затиньковану) теж добре видно: За версією ж одного з архітекторів, цей дефект виник під час будівництва вежі. Він вважає, що будівництво вели "від кутів", цю стіну мурували з двох сторін - і на середині через помилку не зійшлися в стик. Проти цієї версії говорить як здоровий глузд (будувати "під мотузочку" у давнину, здається, вміли), так і характер розриву зі зміщенням: його краї точно повторюють один одного. Зійтися в горизонтальній площині "не могли" - а вимурувати з обох сторін таку синхронну звивисту тріщину могли? Це - очевидний фізичний розрив товстого муру, який відбувся ще й по очевидній лінії послаблення: по бійницях. Які, до речі, були на цих місцях ще до розриву муру. Крім того, попри те, що кути та мури П'ятикутної вежі мають звуження до верху - той кут, що біля хвіртки, має очевидний нахил назовні, що може бути результатом зміщення масиву стіни через показаний розрив та деформації. Які процеси, на вашу думку, могли б спричинити таку критичну деформацію вежі з розривом стіни? Чи є якісь свідчення, які б могли навести на інформацію про це?
  9. Насамперед - щодо матеріалу стін замку. Він не весь з каменю - він дуже різний: від каменю до цегли (від пальчатки до клейменої цегли заводу Меджибізького військового поселення). Застосування цегли у палаці - найбільше. Зубці аттиків такого типу скрізь викладалися саме з цегли і тинькувалися. Бачимо це за своїми зразками (а маємо фрагмент зубця навіть з тих, які стояли на верху стін ДО тих, котрі довелося демонтувати) - це все цегла і тинькована поверхня. Звучали поради залишити їх так, "бо красиво" - але ренесансові зразки кажуть, що поверхня має бути затинькованою. По тиньку ще міг би бути розпис або сграфіто, і це відповідає ідеології ренесансу, але ми не маємо свідчення, що так було у Меджибожі. Тому суто тиньк. Якщо колись знайдуться надійні джерела, що там був ще розпис або кольорові рішення - наступні реставратори зможуть це без шкоди доповнити. Або принаймні показати на моделях, бо загальний вигляд відтворюється на межу 19-20 століть, з розкриттям важливих елементів попередніх періодів.
  10. Запитання мають конкретні відповіді. Але виникли вони, очевидно, від певного нерозуміння, що ж відбувається і чому. Отже, потрібні пояснення. 1. "Ренесансної" фортеці? А хто сказав, що вона ренесансна? Не читайте Вікіпєдію. Меджибізький замок це химерне поєднання пізньої готики, елементів східноєвропейського ренесансу без жодних ознак Італії, псевдоготики 19 століття. До ренесансних фортифікацій вона має вкрай мало стосунку. Контрфорси до ренесансного замку мають ще менше стосунку. Хочете ренесансного шарму? Тоді їх треба зовсім ліквідувати, розібрати до нуля. У період ренесансу їх тут не було. Докази: вони повністю перекривають фланкуючий вогонь вздовж Південного муру, який ведеться з "бастіону", котрий саме у ренесансний період з'явився. Контрфорси - продукт 18 або 19 століть. Доказ? В їхньому тілі є ренесансний будматеріал, який використали вторинно, після знесення окремих ренесансних елементів. От тільки розібрати їх - означає наразити на небезпеку руйнування весь Південний мур разом з палацом. Тому так, як у 16 столітті, вже не є і не буде. Буде так, як у 19. Тому, що це реставрація, а не фантазія (Лопушинська, наприклад, у своєму проекті фантазувала - таким, як вона малювала, палац і замок не були). 2. "Залишки ренасансових колон" - це дійсно залишки, але автентичний вигляд палацової галереї за ними реконструюється лише схематично. Більша частина ренесансу безповоротно зруйнована десь у 18 столітті. Тому відновлення можливе тільки на макеті, а не на натурі. Бо це буде на 90% фантазія, а не реставрація. І навіть найменший наступний результат натурних досліджень перекреслить усе, що набудували. А наступні результати будуть, там вже з-під грунту "пре" таке, що не піддається жодній реставрації. Не "ренесансний" замок це точно, про художні реконструкції Лопушинської і Логвина варто забути. Тому на разі тільки консервація (за часів Лопушинської, найвірогідніше, просто б знесли все, що не вписується у проект). 3. "Мерлони" (точніше, не мерлони, а гребінь аттика) відбудовані будуть, тому що вони точно зафіксовані на іконографії - а відбувається саме реставрація зафіксованого вигляду.
  11. Не поспішайте, це "половина роботи" і не "лицевий" вигляд. Як свідчить іконографія, у XIX ст. контрфорси вкриті "дашками" з листового металу. Зараз підготовано основу, остаточний вигляд за проектом - вкриття металом.
  12. XII міжнародна конференція "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" мала відбутися у травні цього року у Києві та Перемишлі, але коронавірус змусив перенести засідання принаймні на наступний рік. Однак, збірник доповідей конференції (його першу частину) вже видано друком: Анонсовано, що повний електронний варіант збірника буде розміщено на сайті Вищої технічної школи у Хелмі, яка є партнером Львівської Політехніки у проведенні конференції. Також готується до видання друга частина цьогорічного збірника - доповідей буде ще більше.
  13. Скульптур "у східному смаку" після турецької окупації в Меджибізькому замку не було, Сіцинський хибно вважав ними наріжні вази палацу. 4 різні наріжні вази та особливого типу аттик з'явилися на палаці після того, як Миколай Сенявський перейшов на кальвінізм. Цей архітектурний образ з'явився у Східній Європі там, де активною була Реформація, Меджибіж є географічно віддаленим зразком цієї архітектурної мови - про що вона каже? Аттики є й у інших споруд Меджибізького замку, але вони інші, з інших часів і теж цікаві. ... Це дуже короткі тези статті: Западенко І. Символіка аттика палацу Сенявських у контексті ренесансу і реформації та питання датування окремих об'єктів Меджибізького замку / Ігор Западенко. // Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. – 2020. – №12. – С. 110–138. Щойно отримав віддрукований збірник (12-й номер) матеріалів щорічної конференції з дослідження історичних фортифікацій Центрально-Східної Європи, де опубліковано цю статтю. Пізніше буде опубліковано весь збірник у цифровому доступі, посилання буде поширене.
  14. Археологи копають далі - там є такі повороти муру, що неясно, що думати, поки не вскриють повністю. Почекаємо, за ними перше слово буде.
  15. Давно не ділився цікавинками палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці. Тому ось фото фрагменту фундаменту аркадної галереї (саме тієї, існування якої навіть не припускали попередні дослідники)... А ось ще один сюрприз: Біля муру литовського замку XIV ст. виявлено серйозне прямокутне мурування, яке до цього муру прилягає. Розвідку тільки розпочато - але це, знову ж таки, нововиявлена споруда, про яку раніше не було відомо.
×
×
  • Create New...