Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Ігор Западенко

Пользователи
  • Публикации

    12
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    7

Все публикации пользователя Ігор Западенко

  1. Ігор Западенко

    Хмельницкий (Хмельницький): городские укрепления Плоскирова

    Ще одне свідчення про вали Плоскирова - Gazeta Toruńska, 10 грудня 1884 р., стор. 4. Статейка досить прикольна, не часто таке зустрінеш у новинах з провінції. Для нас головне - згадки про залишки фортифікацій, але дозволю собі подати переклад усього тексту: Важко стовідсотково покладатися на тексти тогочасної преси, але тут скидається на те, що містечко через ті вали було аж відоме ))
  2. Ігор Западенко

    Хмельницкий (Хмельницький): городские укрепления Плоскирова

    "Плориків оперезаний муром" - ця випадково знайдена назва мого рідного Плоскирова-Проскурова-Хмельницького сьогодні зробила мій день Фотокопія: Переклад: Джерело - кількатомний словник "Старожитності польські, для зручності читача у порядку алфавітному зібрані", том 2, Познань, 1852 рік. Звідки взялася назва "Плориків або ж Плоскирів", якщо у 1852 році вже прокладали трансатлантичні телеграфні кабелі, тобто це було не дрімуче Середньовіччя і не часи Геродота з його історіями з чужих слів, де глухий що не дочув, те прибрехав? Як на мене - взялася через те, що подібні географічно-історичні енциклопедії та довідники десятками найменувань видавалися у підросійській Польщі, яка ностальгувала за втраченими краями. Коли читаєш одне видання, друге, десяте - видно, що багато відомостей автори переписували один у одного, повторюючи однакові факти, байки а часом і помилки. Серйозною верифікацією текстів навряд чи хтось з них займався, а навпаки привносили свою "творчість". Тому історично ці тексти цікаві, але їхня фактична достовірність невисока. Але за "Плориків" автора згадаємо добрим словом - потішив )))
  3. Ігор Западенко

    Меджибож (Меджибіж): реставрация дворца

    Тепер і ми питатимемо журналістів: де поділися НАШИХ сто тисяч на реставрацію?))))
  4. Палац XVI ст., або "палац Сенявських - Чарторийських" (таке визначення закріпилося на загал) - це частина комплексу Меджибізької фортеці, до якого входить кілька елементів. Традиційно та досить умовно за його складовими частинами закрипилися назви "Головний корпус", "Флігель", "Кругла вежа", "Бастіон" (однозначне визначення назв об'єктів це окрема тема). Зараз - мова саме про "головний корпус" - саме той, що реставрується. Періодизація окремих складових частин палацу становить проблему внаслідок численних перебудов, останньою з яких була перебудова 1818-19 рр., ініційована Адамом Єжи Чарторийським. Для ознайомлення з історіографією питання та сучасним (на 2018 рік) станом поглядів на еволюцію палацу адресуємо до збірника статей Палац Сенявських - Чарторийських в Меджибожі. Історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік . Це видання не дає остаточних поглядів, а пропонує матеріал для ознайомлення та дискусії. В процесі підготовки перебуває продовження видання, з матеріалами досліджень станом на початок 2019 року. Один з аспектів, який не ввійшов у збірник 2018 року про палац Сенявських - Чарторийських - це гіпотеза про наявність станом на XVI або XVII століття двоповерхової аркадної галереї вздовж фасаду палацу. Кілька об'єктних підтверджень цієї гіпотези подано в статті До реконструкції палацу Сенявських XVI століття. Фасадна галерея . Місця, де розташовано залишки зрізаних вапнякових опор для склепінь галереї Вірогідний аналог вигляду палацового корпусу - Стара ратуша в Простейові, Чехія У наявних матеріалах досліджень Є. Лопушинської (велися на кінець 1980-х - початок 1990-х рр.) про галерею нема жодного натяку. Вона досить суттєво змінює вигляд палацового корпусу станом на відповідний період. Коли ця галерея зникає - запитання залишається відкритим. В чому, однак, нема сумніву ні в кого - це що палац в його наявному вигляді сформовано шляхом добудови та перебудови більш ранніх споруд, можливо, ще литовського періоду. Лише не раніше другої половини XVI ст. він набуває більш-менш знайомого нам вигляду. Не дуже певними виглядають гіпотези про те, що палац набуває сучасного вигляду саме в часи Миколая Сенявського, як і те, що саме в той час до сучасного вигляду розбудовується весь замок, хоча саме так подається еволюція палацу і замку починаючи з Вікіпедії )). Не відповідає дійсності й "вікіпедійний факт", що Меджибіж із замком потрапляє у приватну власність з 1540 р., починаючи з того самого Миколая Сенявського, і саме відтоді розбудовується. Адже Миколай Сенявський став повним власником Меджибожа десь в період 1540-1546 рр., частинами викупивши його у братів Зборовських. Зборовські володіли Меджибожем з 1535 р., отримавши його від Яна Сененського, кам'янецького каштеляна, який володів ним з 1522 р. Сененським Меджибіж, очевидно, належить з більш ранніх часів. Так, Анна з Сененських близько 1495 року, виходячи заміж, принесла у посаг чоловікові Фридерику Гербурту Меджибіж та Олесько, і Гербурт володів ними до загибелі у 1519 році. Ескіз цієї історії див тут. Ці періоди потребують уточнення, але імовірно, що ще до Сенявських, зокрема за володіння Фридериком Гербуртом, Меджибіж, його замок та палац мали період сприятливий для облаштування. Відтак, треба над цим добре подумати... )
  5. Дякую за відгук, сподіваюся на продовження теми: за минулий рік є нові напрацювання, а один з днів наступної ХІ Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" відбуватиметься в Меджибожі, тому ув учасників буде нагода бачити презентацію на натурі. Ба більше того - перебуваючи всередині її)). Збірник матеріалів XI конференції є повністю у PDF. Сподіваюся, що колеги не заперечуватимуть, якщо поділюся ним з учасниками форуму: Матеріали Х Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій"
  6. Нове друковане надходження: вийшла друком стаття "Палац Сенявських у Меджибожі в контексті польського, словацького, угорського ренесансу" - у збірнику матеріалів минулорічної конференції у Львівській Політехніці. Звантажуймо.
  7. Ігор Западенко

    Меджибіж (Меджибож): реконструкція "Офіцини"

    Пропоную опис службового будинку (офіцини) з інвентаря 1754 року. Цікавлять варіанти його графічних інтерпретацій за цим описом (Примітка: не відмінностей від ескізного проекту, тому що він розробляється з урахуванням ДБНів, удоступнення для відвідувачів, норм безпеки та іншої сучасної реалії, тому відмінності неминучі). Цікаво саме уявити його у давніх версіях. Отже, опис 1754 року:
  8. Ігор Западенко

    Меджибіж (Меджибож): реконструкція "Офіцини"

    Це один із ескізних варіантів. Адже належить реконструювати будинок за специфічним описом - інвентарем. Автентичною частиною будинку є склепінчастий підвал, який зберігся (P. S.: до речі, підвал не XVIII сторіччя, а більш ранній, на XVI щонайменше виглядає, тобто будинок/-ки за описами XVIII сторіччя теж не найперший варіант). Далі доводиться керуватися словесним описом з інвентарів, зразками тогочасного будівництва і вимогами до музеєфікації. Реконструкція службового будинку має дати уявлення про замковий побут, а можливість спуститися до підвалу дасть спілкування з автентичною давниною.
  9. Ігор Западенко

    Меджибожский замок с высоты птичьего полёта

    Після перегляду відео з читанням супровідних текстів мушу погодитися: у-у-у, как всё запущено... Кілька шановних установ використали у проекті уривок короткої згадки з хроніки Гваньїні XVI століття, яка містить лише уривчасту та неточну згадку в один рядок. Самі розумієте, що показувати детальний сучасний вигляд замку, а описувати його одним бла-бла рядком 500-річної давнини - як мінімум некоректно. В такому разі можна в курсі астрономії й Джордано Бруно спалити)) Отже, до анотації: Zamek w Międzybożu Okres budowy: Ceglany zamek zbudowano w drugiej połowie XVI w. (w miejscu drewnianego - zbudowanego przez ruskich książąt w XII w.) Замок аж ніяк не цегляний. Він має цегляні елементи, але цегла в його будівлях як основний елемент з'являється лише у 18-19 столітті, і не є домінантною. Основний матеріал замку - камінь вапняк. Також складається враження, ніби у XII столітті тут побудували дерев'яний замок, який простирчав до XVI століття, коли нарешті побудували кам'яний. Fundator: Ród Sieniawskich Аж ніяк. Згідно до польських джерел (публікацій того ж періоду, якими користувалися автори відео), які піддаються порівнянню з іншими джерелами, Миколай Сенявський з 1535-1540 рр. продовжує в Меджибожі справу розбудови, яку до нього вели інші власники - Зборовські, Сененські, Гербурти... Час і внесок кожного власника потребує дослідження, але безперечно одне: внесок Сенявських у розбудову Меджибізького замку, мабуть, найбільший - але фундаторами вони точно не були. Informacja o obiekcie (opracowanie: Narodowy Instytut Polskiego Dziedzictwa Kulturowego za Granicą POLONIKA) - ну така вже солідна інституція мала б грунтовніше підійти до справи... Dawną siedzibę Koriatowiczów wzniesiona w XIV w. przekształcili po r. 1539 w potężną twierdzę Sieniawscy. - Кількаетапні перебудови кам'яного замку доби Коріатовичів тривали задовго до власності Сенявських Hetman wielki koronny Mikołaj Sieniawski znacznie rozbudował mury zamkowe - Як свідчать сьогоднішні дослідження (які тривають), мури фортеці розбудовані до сучасного периметру ще до власності Миколая Сенявського. Цікаві свідчення, на які не звертали уваги до сучасного етапу досліджень (2010-ті роки), просто пруть звідусіль. Відтак, до досліджень Є. Лопушинської (1990-ті роки) слід ставитися з шаною, але не як до догми. Тим більше, не зважати сліпо на популярні нариси 2-ї половини XIX ст., як зробили автори проекту. Приклад - нижче: wznosząc m.in. obszerną, kilkupiętrową basteję na planie czworoliścia. - "Бастеєю у вигляді чотирилисника", очевидно, автори назвали 5-пелюстковий бастіон, який улюблені ними письменники XIX століття як тільки не називали... Найпоширеніша байка, яку повторювали старі польські автори - що цей бастіон прибудували турки у 1672-1699 рр. Насправді ж час Миколая Сенявського не виключається - але ж підстави, підстави, підстави!... Пошук датування триває. W r. 1586 Rafał Sieniawski, kasztelan kamieniecki ufundował na dziedzińcu zamkowym wolnostojącą kaplicę. W latach 1672-1699 w zamku stacjonował garnizon turecki. Po odzyskaniu Podola przez Rzeczypospolitą, Adam Mikołaj Sieniawski, hetman wielki koronny podjął się prac remontowych na terenie zamku, powierzając je architektowi wojskowemu Janowi Baptyście Dessieurowi. - Що Жан Батист Десьє був не просто інженером, а й пленіпотентом Сенявських у Меджибожі та комендантом замку - факт. Що він займався ремонтом костелу св. Трійці - факт. Щодо ремонту замку - ? Дуже хочеться, щоб це було так, але поки лише хочеться. W latach 1790-1791 forteca była kwaterą Tadeusza Kościuszki. W r. 1814 Adam Czartoryski urządził w zamku szkołę powiatową, która istniała do czasu konfiskaty dóbr Czartoryskich przez Rosję. - Щодо повітової школи - помилка. Не у 1814, а проголосив це в 1818 році, а відкрилася вона 10 жовтня 1819 року. Факт достатньо опублікований, щоб помилятися. Po przejęciu budowli urządzono w niej rezydencję carów rosyjskich Mikołaja I, a następnie Aleksandra II. Zniszczony w czasie obydwu wojen światowych zamek jest odbudowywany - Жодна світова війна, ані Друга, ані тим більше Перша, не поруйнували замок. Руйнували його радянські господарники після революцій до Другої Світової, і газдувате місцеве населення з кінця 1950-х по кінець 1960-х. i mieści się w nim siedziba miejscowego muzeum. - між місцевим музеєм та Державним історико-культурним заповідником є велика різниця. Film zrealizowany w ramach projektu "Polska i Ukraina. Śladami historycznego dziedzictwa" współfinansowanego ze środków Ministerstwa Spraw Zagranicznych RP w ramach konkursu "Współpraca w dziedzinie dyplomacji publicznej - 2018". - Повернемося до попередніх коментарів: організації солідні, а... самі знають, що їм робити, без порадників))))
  10. Ігор Западенко

    Великая Литва. 3 книга / Didžioji Lietuva. 3 knyga (2012)

    Забавно то, что на обложке книги помещено фото Меджибожского замка польского периода, на котором не видно ни одного литовского элемента. А ведь они есть во множестве и сохране, только в тех местах, которые не видны на фото. 2017-2018 годы дали много нового понимания литовского периода замка - но много сюрпризов еще впереди.
  11. Ігор Западенко

    Меджибож (Меджибіж): реставрация дворца

    "Реставрувати в стилі" неможливо в принципі ніщо. Бо "в стилі" то буде просто новороб, фантазія сучасного архітектора, а реставрація має на увазі саме точне відтворення того, що було. Ані іконографії, ані інших матеріалів XVI ст. на разі немає, лише археологія та історико-архітектурні дослідження дають деяку інформацію, якої недостатньо для достовірного відтворення вигляду палацу на той період. Але ні в кого нема впевненості, що раптом якісь джерела того часу буде віднайдено - через 10, 20, 50, ... років. Зараз же найбільш ранній інвентар (текстовий опис з точки зору завгоспа) замку маємо 1717 року, найбільш раннє зображення - 1843 року. Тому концепцією реставрації прийнято відтворення вигляду на XIX століття - із збереженням та розкриттям більш ранніх елементів. Робити інакше - означало б ліквідувати частину пізніх елементів, що б позбавило палац частини його еволюції - а вона є цікавою як для фахівців, так і для відвідувачів. Періодизація та еволюція палацу, як і всього замку, насправді більш складна і багатоетапна, аніж це вважають на загал.
×