Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

All Activity

This stream auto-updates

  1. Last week
  2. Існує малюнок цього автора й для Меджибізького замку. Як художня картинка - красівоє, але як ілюстрацію "ось так воно було" використовувати його малюнки ні в якому разі не можна. Фантазія автора фантастична))
  3. Рух щодо [реставрації-реконструкції-відродження-інтерпретації-...] замку Пнів відновився 2021 року. Слова мною взято в дужки через те, що напрямок того, що відбуватиметься у замку Пнів, лише визначається, як я розумію. Але визначається досить активно. Насамперед - така інформація щодо ґрантового проєкту «Об’єднані спадщиною: збереження історичного спадку фортеці Пнів в Україні та фортеці Ардуд в Румунії з метою розвитку туризму»: На Прикарпатті планують підвищити привабливість Пнівського замку Більш детально про цей проект - тут: https://www.taif.org.ua/news/sharing-heritage-start/ А ще є анонс наступної події: 27 січня 2022 року відбудеться установча онлайн-конференція З програми конференції: Учасники та спікери конференції: Представники ДІКЗ "Межибіж" планують взяти участь в якості учасників. Щодо запитань, які були поставлені у цій темі вище - думаю, багато відповідей можна буде почути під час конференції.
  4. Каплиця на Яжовій Гурі
  5. Координати "замчища" з фото, що вище: 48°18'20.3"N 29°01'22.5"E На фото 1981 року і схемі городище в Носківцях помилково підписане як "городище с. Крикливець".
  6. Earlier
  7. Роботи станом на 3 січня. Виглядає що зводять дах до того як встигли надбудувати саму вежу.
  8. Я вважаю, що лінія фортифікації це є те, що обведена червоним кольором, а на лівого боку півострова (над північної частини в. Московскої) є ще залишки валу. Я також підкреслив те що виглядає як вежі.
  9. Паперовий збірник ще друкується, а під ялинку даруємо нову книжку в цифровому форматі: Цей збірник продовжує серію, яку було започатковано виданням «Палац Сенявських - Чарторийських в Меджибожі. Історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік». У попередню книжку увійшли статті науковців Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» та інших авторів, які здійснювали дослідження палацу XVI століття під час підготовки протиаварійних та реставраційних робіт. У наступні роки збільшилася кількість складових частин комплексу Меджибізької фортеці, які досліджуються, для яких розробляються проекти реставрації та подальшої музеєфікації. Під час цієї праці проведено набагато більше археологічних та архітектурних робіт, зроблено багато нових знахідок, виявлено та осмислено більший перелік архівних джерел та наукових публікацій, аніж це робилося раніше. Тому видання, яке ви зараз тримаєте в руках, також розширило свою тематичну спрямованість і обсяг. Частина статей з його сторінок публікується уперше, деякі інші раніше були оприлюднені на конференціях, у тому числі міжнародних, нині ж вони пропонуються зацікавленим читачам під спільною тематичною обкладинкою. Реставрація Меджибізької фортеці триває, і буде продовжуватися ще не один рік. Триватиме й глибше пізнання цієї унікальної пам'ятки, розташованої в унікальному історичному містечку, проводитимуться традиційні щорічні польові семінари з її дослідження, продовжить виходити й ця серія книжок. Невідкритого, несподіваного, парадоксального ще попереду безліч, потребують відкритого обговорення й теми, яким присвячено публікації з цього збірника. Відтак, щиро запрошуємо до його читання, використання у роботі та до обговорення. Звантажити PDF файл: https://www.academia.edu/64115959
  10. Так, дійсно лінія перетинає поперек півострів, я думаю що це не оранка. Якщо придивитись, можна прослідкувати цю лінію від одного краю (берегу) до іншого. Також видно крадратні виступи.
  11. В поисках примеров предполагаемого влияния византийских идей на итальянскую фортификацию 2-й половины 15 в. наткнулся на такой вот пример византийской "сфорцинды" из так называемого Венского Диоскорида, созданного в начале 6 в. в Константинополе:
  12. На протилежному березі місто Нікополь, у Вікіпедії написано, що на його місці була переправа. Відрізок лінії укріплень - це, можливо, залишок шанців, які захищали переправу із південного боку.
  13. Доброго дня, на зображеннях які ви показали видно і справді багато цікавих ліній, можете уточнити (окреслити) які саме ви вважаєте за укріплення? Не хочеться одразу відкидати вашу версію, але можливо це просто залишки після орання? Тому що там не видно кам'яних споруд чи руїн, а лише рови. Доречі, вартувало б пошукати чи згадується якесь укріплення в цьому районі, бо досить не просто повірити що укріплення скіфського часу могло залишитися без уваги:) Веселих свят!
  14. Дізнавшись деякий час тому, я провів дослідження про Metropol і хотів би з вами поділитися цим. Подивившись як на google maps, так і на maps.arcanum на ділянці нинішньої Великої Знам’янки поряд з Кам’янка-Дніпровською городищем, здається що там якісь залишилися кам’яні стіни. Воно нагадує зовнішнуь частину на римське укріплення, оскільки римляни використовували квадратні вежі та горизонтальні розташування. Враховуючи те, що воно розташоване поруч зі столицею скіфів Метрополь, і ще той факт, що римські табори були знайдені в Запорізькій області, можа здогадатися, що це могло бути скіфським кам’яним укріпленням під впливом греків і римлян, як Неаполь Скіфський, або по своюму римське місто.
  15. Добрый день! Нет ли у вас ссылки на архивный документ (приказ, указ, распоряжение, повеление) о дате основании этого поселения и кто был инициатором его строительства? (1676год. Козак Степан Підстрельний, за наказом гетьмана Івана Самойловича).
  16. Укрепления на карте 1842 г. Ещё один источник, чётко показывающий размещение трёх укреплений близ Браги, напротив Хотина: Из подписи узнаём, что эту ситуацию фиксировал некий унтер-офицер и картограф 2-го класса Юрисон, и происходило всё это с 13 апреля и до 1 сентября 1842 г. 1-е укрепление крупным планом. Здесь чётко видно, что укрепление представляло собой четырёхугольник с равелином, обращённым в сторону Днестра: 2-е укрепление: 3-е укрепление, рядом с которым отмечен участок "Господского двора": Благодарю Сергея Чигвинцева за возможность ознакомиться с картой.
  17. Ничего нового мне не попадалось, но с другой стороны с момента старта этой темы я к ней больше и не возвращался, так что может сейчас в Сети или в публикациях, выпущенных за последние 8 лет, и есть новые сведения по нужному вопросу, да только мне такие источники не известны. Это официальная дата из вот этой справки (в каком источнике автор справки её обнаружил, не подскажу):
  18. Ось ще одне фото башти: 1985 рік, зима. До речі, зараз працюю з інвентарями замку XVIII століття (на разі від 1752 до 1883 року). Жоден з них про тріщину не згадує. Напевно, вона тоді була - але була так давно замурована і до цього так звикли, що не звертали на те уваги.
  19. Доповідь про Меджибізький замок у описах двох раніше не опублікованих Інвентарів Меджибізького ключа (1752 і 1753 рр.) подав на ХІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Археологія & Фортифікація України». За цим посиланням вже викладаються відеозаписи засідань. Щодо Меджибізького замку: У збірнику матеріалів конференції буде опубліковано переклад на українську з польської Опису замку Меджибізького з рукописів Інвентарів 1752 та 1753 років. Очікуймо на публікацію. Відеозапис моєї доповіді про ці Інвентарі Меджибізького замку можна подивитися тут: https://www.academia.edu/video/l48P5l
  20. А тепер як завжди: реставрацію замку, на яку видали 14 мільйонів гривень, отримала фірма як не має жодних реставраційних навичок (будували військові містечка) і за всі ці мільйони усьо-навсього збудує аварійне покриття і деякі стіни. Як видно по планах - дах буде дуже примітивним і невідомо чи історичним. Закупівля при цьому "іспанської черепиці" виглядає нічим іншим як відмиванням коштів. Стало відомо, який підрядник влаштує консерваційний дах у Чортківському замку Національний заповідник «Замки Тернопілля» спрямує 14 млн грн на ліквідацію аварійного стану Чортківського замку на Тернопільщині. Про це інформує Чортків.Онлайн. Раніше видання повідомляло, що загалом на реставрацію виділять 87 мільйонів. Відповідний договір підписали з ТОВ «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам’янець» (далі – «СНВБ реставрація «Кам’янець»). Йдеться про влаштування консерваційного даху, який повинен вберегти фортифікаційні стіни від подальшого руйнування. Тут також відтворять стіни з місцевого каменю-пісковику на основі іконографічних матеріалів, встановлять блискавкозахист. Кошти на рестраврацію виділили в рамках національної програми «Велика реставрація». Проєкт відібрала експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики. Роботи повинні завершити до кінця цього року. Цей, перший етап реконструкції, хочуть зробити до 500-ї річниці заснування Чорткова, яку святкуватимуть 2022 року. На території замку планують організовувати виставки, а також відкрити тут туристичне арткафе та сувенірні магазини. Про підрядника Фірма «СНВБ реставрація «Кам’янець» зареєстрована 2004 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Її власницею є місцева мешканка, реставраторка Раїса Розум’як. Упродовж 2020-2021 років компанія «СНВБ реставрація «Кам’янець» отримала державних замовлень на 71 млн грн. Найбільше підрядів фірма отримала від квартирно-експлуатаційного відділу Чернівців – 56 млн грн на капітальні ремонти будівель на території військових містечок. На поточному тендері фірма «СНВБ реставрація «Кам’янець» конкурувала з ТОВ «Салон «Архітектура. Будівництво. Дизайн» та ТОВ «Укрполреставрація». Під час аукціону лише компанія «Салон «Архітектура. Будівництво. Дизайн» знизила свою пропозицію, інші ж учасники залишили ціни незмінними. Нагадаємо, Чортківський замок спорудили наприкінці ХІV столітті. Він був резиденцією українських магнатських родів Гольських та Потоцьких, а тепер входить до національного заповідника «Замки Тернопілля». За даними Чортківської міської ради, протягом останніх десяти років державних коштів на ремонт та реставрацію замку не виділяли. https://galinfo.com.ua/news/stalo_vidomo_yakyy_pidryadnyk_vlashtuie_konservatsiynyy_dah_u_chortkivskomu_zamku_369932.html
  21. Як і думалося, реставраційні роботи по замку не такі вже і реставраційні «Велика реставрація» Чортківського замку: погляд фахівця https://chortkiv.city/articles/165117/velike-restavraciya-chortkivskogo-zamku-ochima-fahivcya
  22. Похоже, что всё же решили вернуться к идее продолбить стену террасы укрепления, чтобы обустроить более удобный вход к парку:
  23. Як вдалося дізнатися, зоображення на плакаті - план відтоврення замку архітектурною майстернею Юрія Вербовецького. Дивно що на цьому плані чомусь однієї з кутових веж - хоча ілюструються її залишки.
  24. Mодель замку створена місцевим краєзнавцем Богуславом Пустельником, чомусь на моделі відсутні дві кутові вежі https://terminovo.te.ua/news/58097/
  25. Натрапив на таке відео - цікаво що стіни зоображені без деревяних кріплень: Чортківський замок відтепер у тривимірному просторі
  26. І ще фото з реставрації - видно ту черепицю яку замовляли з Іспанії. З цього приводу мені цікаво - що такого особливого в іспанські черепиці? Невже ніде в Україні не випускається черепиця, що треба було замовляти аж з Іспанії? Чи це не відмивання коштів?
  1. Load more activity
×
×
  • Create New...