Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

All Activity

This stream auto-updates

  1. Earlier
  2. все-таки насколько проще архитектура... а если говорить про дизайн сайтов, то здесь мне он очень понравился
  3. З творчого альбому письменника «БОЯРСЬКІ МОТИВИ» БУДУТИНА ВІСЬ Ім’я Будутине наш городок пестив, Коли були тут Київські окресні. Тут Ольжин замок гордо височів, Омитий Бобреддю на рукотворній Весі. А поруч розростався гай густий, Крізь нього шлях на Плескова обживи. По ньому Ольгу саморуч Олег водив У стольний Київ Ігорю в дружини. По цим дорогам проплили літа Святих подій, карбованих навіки. Тут колисалася колиска золота Із нашим Володимиром Великим. Тут його мужності і гідності навчав Його напутник, мами брат, Добриня, Боярин-богатир, що став біля начал Імення Боярки і нашої родини. Володимир ЧОРНОМОР Плесків і Плесківське князівство - вотчина князя Олега, сина Київського князя Трояна роду Кияничів і його доньки Олени, званою в миру княгинею Ольгою. Плесків знаходився в межах нинішнього села Плесецьке на річці Плеска, де відкрито більше п'яти давньокиївських городищ і укріплень. Це був спражній форпост послідовників Кия. Після захоплення Києва скандінавами Аскольдом І Діром Олег зввернувся до скандінавського князя Рюріка, поскаржився на самозванців-князів і запропонував посадити на київський престол справжного князя, його молодшого сина Ігоря над яким взяв регенство. Малолітню доньку Олену лишив на виховання в покоях Рюріка, як доказ про благородні наміри. Згодом рід Кияничів був продовжений обруженням Ігоря і Ольги , а потім їх сином Святославом та древлянською княгинею Малушею. Ось чому в народі князя Олега назвали Віщим. Він усе передбачав.
  4. Парочка свежих видов интерьера башни. Каждый раз, когда вижу эту паутину балок/перегородок, поддерживающие узкие многоугольники галерей, то задаюсь одними и теми же вопросом - чем вдохновлялся автор проекта? Какие у этой "красоты" есть аналоги среди башен 16-17 вв.? Как пришли именно к такому внешнему виду внутрянки и есть ли у всего этого хоть какое-то обоснование? Источник
  5. Да, интересный вы ребус подбросили. Действительно, на карте Шуберта в районе, который я снимал с дрона, показано/подписано только кладбище (красный квадрат), тогда как церковь отмечена на другом участке: С одной стороны видим, что связка участка городища со участком церкви появилась ещё в источнике 1873 г., т.е. ещё до даты официального строительства церкви (1892 г.), которую можно увидеть сегодня. С другой стороны в источнике уже 1908 г. чётко сказано, что в настоящее время на территории "городка" приходская церковь, и тут, уже, вероятно, упоминается существующая в наши дни церковь, правда, мы не знаем, насколько свежими источниками пользовался автор справки. Тут без более детальных сведений по истории храмов в Ядловке разобраться не просто - то нужный храм (и связанное с ним городище) находился не там же, где в наши дни находится церковь, то ли там было несколько храмов, и первоначально выбранная локация всё же верна, однако есть какая-то путаница в данных источников или в датировках.
  6. У відкритому доступі з'явилася нова стаття за архівними документами: "Меджибізький замок в описах Інвентарів Меджибізького ключа XVIII ст.". Тут подано стислий оглядовий опис Меджибізького замку за текстами десяти раніше не опублікованих детальних інвентарів 1752-1783 рр. + короткого інвентарного опису 1717 р., який був опублікований М. Крикуном. У додатку подано переклад з польської Інвентарів 1752 і 1753 років (публікується вперше). Коротко кажучи - архівні Інвентарі конкретно прояснили багато питань і тверджень. Вони спростували впевненість деяких авторів, ніби в руках Чарторийських (XVIII ст.) замок було значно перебудовано, оздоблено і навіть зроблено романтичною резиденцією. Не резиденція, а суто утилітарне використання (аж до зерносховищ у баштах), плюс час від часу розміщення військових. Функціональне призначення практично усіх приміщень, розташування криниць і вилазок, багато інших деталей.
  7. Игорь, касательно названия села есть ряд версий, но, конечно же, сейчас сложно сказать, верна ли какая-то из них или нет. Выше я публиковал сканы из книги "Про золоту очеретину" (смотрите нижнюю часть первого сообщения, чуть выше картинки с гербом), и там на с. 517-518 как раз речь идёт о возможных вариантах происхождения названия. Что касается цвета поля герба, то да, вы правы - он должен быть пурпурным, а не морковным. Видимо, когда создавал тему, в нормальном качестве нашёл только вариант герба с морковным цветом поля, потому такой и загрузил. Но спасибо, что привели правильный вариант - всё же пурпурный цвет издавна ассоциировался с властью и престижем, в отличие от морковного.
  8. Информация по поводу размещения города - Родень это оболганое размещение гореучёными не понятно только с какой целью. Настоящее местонахождение этого города это город Черкассы - Замковая гора, не далеко от холма славы. Рельеф берега тот же и на против виден - Чаиный остров. Если прописать в Google - Замок в г.Черкассы там будет изображения города Родень. А в глав почтаме даже сохранилась огромная страинная фреска Города с изображениями богатырей.
  9. Роботи станом на 22 Січня. Виглядає бутафорно, але почекаємо кінцевий результат.
  10. Очень долго я тянул с этой публикацией - всё думал, что успею узнать больше деталей, больше подробностей об исследованиях и много другой информации, и вот теперь понимаю, что опоздал, поскольку Ольги Анатольевны с нами уже больше нет и продолжение начатого ей рассказа я уже больше не услышу. К счастью, от автора я всё же успел получить некоторые материалы по проекту, которыми и хотел бы с вами поделиться. Исследованием Сутковецкого замка О. Пламеницкая занималась в 1979-1981 гг. Это был её дипломный проект в Художественном институте. В основном об этих исследованиях мы знаем благодаря статье "Сутковецкий замок", которая была опубликована в сборнике "Архитектурное наследство", №39, 1992 г. Там, помимо авторского взгляда на история развития укреплений замка, а также их датировку, представлены несколько иллюстраций из дипломной работы, однако всё же эта публикация не показывает, насколько детальными и сложными были проведённые исследования, и каким эпическим иллюстративным материалом тогда обзавёлся призабытый замок, от которого сохранилась лишь одна из башен. Защита диплома, состоявшаяся в 1980 г. (автору тогда было 24 года), выглядела эпично: Комиссия и слушатели: В рамках проекта, помимо массы различных изображений, также было создано ряд макетов (где всё это сейчас?). В рамках проекта предлагалось в долине между двумя мысами разместить село-музей народной архитектуры: Исследованиями знаменитой Сутковецкой церкви на тот момент О. Пламеницкая не занималась и потому на проекте памятник показан в том виде, в котором её облик представлял архитектор П. Юрченко, т.е. с двумя щипцами, без явно выраженного боевого яруса и т.д. В дальнейшем О. Пламеницкая, базируясь на собственных исследованиях храма, сформировала иной образ церкви. Но об этом как-нибудь в другой раз и в другой теме. А в таких условиях проходили исследования. Это О. Пламеницкая в Сутковцах в 1979 г.: То, что было показано на стенде во время защиты диплома, в целом выглядело вот так: План застройки в центральной части села: Общий вид на замок, занятую сельской застройкой долину и церковь на соседней возвышенности: Общий вид на северный и восточный фасады замка (крайняя башня слева - это та, которая дожила до наших дней): Разрез с видом со стороны внутреннего двора на восточную линию укреплений замка, надвратную башню и две угловые башни (западную и северную): Надвратная башня в разрезе: План 1 яруса: План 2 яруса: План 3 яруса: Единственная уцелевшая (восточная) башня замка в разрезе. Здесь показаны некоторые интересные архитектурные особенности постройки (планировка бойниц, каналы для отвода порохового дыма и др.): Если представить, что вот это всё лишь адаптированная для демонстрации информация, собранная о замке, то можете себе представить, сколько всего осталось за кадром - схем, чертежей, фото, рисунков, эскизов и других материалов, не говоря уж об множестве авторских наблюдений, небольших открытий и не высказанных гипотез. Собственно, весь тот массив информации, который грозно на меня посматривал из-за фасадной части этого дипломного проекта, как раз и объяснят то, почему я так и не смог полностью погрузиться в эту тему - там можно было легко утонуть в материалах, ведь то что показал выше - это лишь вершина айсберга, правда, очень красивая. Печально осознавать, что тогда, чуть более 40 лет назад, замок, кажется, был ближе к возрождению, чем наши дни, и в куда большей степени, чем сейчас, привлекал внимание исследователей. С тех пор никаких радикальных подвижек в его исследованиях и никаких попыток вывести его из состоянии комы не было. Замок в наши дни на фото Макса Ритуса:
  11. Romek Pawluk поделился парочкой фрагментов интересной топографической карты 1939 г. (вариант 1 и вариант 2) Выделил показанные на карте секции валов, а также пограничную вышку, которая, вероятно, была посажена на полукруглую боевую земляную платформу (она хорошо видна на ряде показанных выше планов). Интересный пример использования фортификации 16-17 вв. для нужд обороны уже 20 в.
  12. Так где , все таки, плакала Ярославна? Этот вопрос завис в воздухе. Спрашивается , почему на данный момент существует факт явной фальсификации истории? Для меня,как жителя древнего руського города на Десне ,имеющего прямое отношение к далёким событиям 11-12 столетия , это больше ,чем исторический факт. Это наше прошлое,без которого не может быть настоящего ,истинного и правдивого. Только раскрыв всю правду мы сможем чувствовать себя достойными наследниками славных исторических событий.
  13. Вопрос Путивск-Путивль хорошо освещён в двух работах Юрия Сбитнева и Ольги Гриневой : книге "Магия Слова" и романе "Великая Княгиня". Версия , что именно Путивск близь Новгорода-Северского является истинным Путивлем , более правдоподобна. Но, ни в коем случае не древний Путимль в Сумской области . Здесь вообще нет никакой связи и логики. Зачем была нужна такая фальсификация неизвестно , так же как и фальсификация Слова о полку Игореве. Думаю,что настало время восстановить историческую справедливость и открыть правду . Обращаюсь ко всем неравнодушным , особенно к людям, обладающими определенными ресурсами,поднять этот вопрос. Это нужно сделать в память о человеке ,который отдал всю свою жизнь до последнего, восстановлению справедливого и правдивого отношения к Слову , Юрии Николаевиче Сбитневе. Думаю, нам не все равно, как толкуется сейчас древняя история , только правдой можно искупить свою вину перед предками . Звоните ,пишите . +38099 4421757, grintown@gmail.com, Руслан Николаевич.
  14. Укрепления на плане 1851 г. @Denis поделился планом из коллекции заповедника "Хотинская крепость". Фрагмент с тремя укреплениями (как видим, это чёрно-белая фотокопия, т.е. где-то есть ещё и цветной оригинал): Северное укрепление, чуть крупнее: Центральное: Южное:
  15. Штрихи до портрета головного злодія: Директор заповідника «Замки Тернопілля» Маціпура співпрацює з окупантами? https://www.tenews.org.ua/post/show/1630615200-direktor-zapovidnika--zamki-ternopillya--macipura-spivpracyue-z-okupantami
  16. Як стирити 14 мільйонів 23 грудня минулого року Державна аудиторська служба України опублікувала свій висновок про незаконність обрання «СНВБ Реставрація «Кам’янець» переможцем торгів. Відтак, замовник мав розірвати договір. Договір і справді розірвали, 30 грудня. Але за два дні до цього, 28 грудня, все ж замовили в «СНВБ Реставрація «Кам’янець» «додаткових аналогічних робіт» ще на понад 7 млн грн. З цієї суми станом на 30 грудня вже оплатили 1,12 млн грн. Крім того, станом на 23 грудня Національний заповідник «Замки Тернопілля» оплатив «СНВБ Реставрація «Кам’янець» 14,35 млн грн, тобто всю суму, передбачену основною угодою.
  17. На Чортківський замок незаконно без тендеру відписали ще 7 млн грн на ліквідацію аварійного стану КОЛИ: 20.01.2022НОВИНИ Національний заповідник «Замки Тернопілля» замовив додаткові роботи із влаштування консерваційного даху Чортківського замку вартістю майже 7,1 млн грн у ТОВ «СНВБ Реставрація «Кам’янець». Про це стало відомо із сайту закупівель Prozorro, пишуть “Наші Гроші. Львів”. Закупівлю провели за переговорною процедурою, тобто без конкурсу. Причиною є необхідність у закупівлі «додаткових аналогічних робіт», які не були передбачені основною угодою із «СНВБ Реставрація «Кам’янець». Її уклали в серпні 2021 року, а вартість усіх робіт мала б становити 14,35 млн грн. Таким чином, ліквідація аварійного стану із влаштування даху подорожчала на понад 49%. До речі, суми таких угод за переговорною процедурою не мають перевищувати 50% від ціни основного договору. Угоду на додаткові роботи віддали саме «СНВБ Реставрація «Кам’янець», бо «переважна частина додаткових робіт фактично є продовженням робіт, які виконуються за основним договором та які є неможливо відокремити». Незаконна закупівля Водночас експерт із публічних закупівель, голова правління ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Мирослав Сімка після перевірки нової угоди вважає, що її уклали з порушеннями. Так, насправді не всі нові роботи є аналогічними, а тому на них мали б провести нову, конкурентну закупівлю. А тому «Центр громадського моніторингу та досліджень» скерував звернення для офіційної перевірки закупівлі до Державної аудиторської служби України. Експерти Центру порівняли перелік робіт, зазначених у локальному кошторисі, з переліком робіт до закупівлі переговорної процедури і встановили, що низка робіт не є аналогічними. Експерти нарахували понад 20 пунктів в переліку робіт, що не є тотожними. Цікаво, що проблеми були й із основною угодою на влаштування консерваційного даху. 23 грудня минулого року Державна аудиторська служба України опублікувала свій висновок про незаконність обрання «СНВБ Реставрація «Кам’янець» переможцем торгів. Відтак, замовник мав розірвати договір. Договір і справді розірвали, 30 грудня. Але за два дні до цього, 28 грудня, все ж замовили в «СНВБ Реставрація «Кам’янець» «додаткових аналогічних робіт» ще на понад 7 млн грн. З цієї суми станом на 30 грудня вже оплатили 1,12 млн грн. Крім того, станом на 23 грудня Національний заповідник «Замки Тернопілля» оплатив «СНВБ Реставрація «Кам’янець» 14,35 млн грн, тобто всю суму, передбачену основною угодою. Про замок Замок спорудили наприкінці ХІV – початку ХV ст. з ініціативи першого власника цих земель Єжи Чартковського. Спершу він був дерев’яним і основним його призначенням було стримувати напади турків і татар на місто. Коли Чортків за магдебурзьким правом став містом і замком заволодів Станіслав Гольський, замок було перетворено на міцно укріплену феодальну фортецю. Нова відбудова замку відбулася в 1610 році, коли всередині замкового двору збудували палац. Кошти на роботи в замку отримані в рамках програми президента «Велика реставрація». Першою чергою є надбудова даху, аби захистити замок від подальших руйнувань. Як повідомив генеральний директор Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура, замок у Чорткові тривалий час потребував зміцнення технічного стану, відновлення втрачених і пошкоджених елементів та консервації. Про переможця Власницею ТОВ «СНВБ Реставрація «Кам’янець» є Раїса Розум’як із Кам’янець-Подільського. За останні два роки компанія отримала замовлень на понад 83 млн грн, в основному у Чернівецькій області, а її головним замовником є Квартирно-експлуатаційний відділ м.Чернівці. Матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR за підтримки МЗС Норвегії. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію IWPR та МЗС Норвегії. https://gmd.center/2022/01/20/na-chortkivskyj-zamok-nezakonno-bez-tenderu-vidpysaly-shhe-7-mln-grn-na-likvidatsiyu-avarijnogo-stanu/?fbclid=IwAR2gbwLkzv4UpfIQd0geFG1CVqpK5ImyfKCkmlKVBmQsfn6OFl5wK6YJD58
  18. Як і передбачав кілька місяців раніше, аналізуючи тривожні новини, нажаль в Чорткові пішов звичайний розпил бабла. 17 мільйонів які отримали на реставрацію замку, вийшли просто коштами "косервації даха" (зверніть увагу на термінологію, це вже не реставрація а звичайна консервація ) а тепері і тих коштів забракло. Дивуюся як такі жуліки як Маціпура можуть надалі перебувати при владі, в інших країнах такі люди би сиділи по тюрмах. На Чортківський замок мали витратити 17 млн, але не вклалися. Звідки і на що взяли ще гроші - аналізуємо 24 січня 2022 р. Фото: із офіційного веб-сайту Чортківської міської ради. Реставраційні роботи у Чортківському замку розпочалися влітку 2021 року. У 2021 році в Україні почали «Велику реставрацію» культурно-історичних пам’яток, у тому числі і на Тернопільщині. А що будуть ремонтувати у 2022 році і за скільки, чому не вклалися у 17 млн грн на ремонт даху у Чортківському замку, це та інше пояснив директор Нацзаповідника. Чи справді прозорі процедури на мільйони у Prozorro, аналізували наші журналісти. Коштів, виділених з держбюджету, на реалізацію одного проєкту в області забракло. Національний заповідник «Замки Тернопілля» замовив додаткові роботи із влаштування консерваційного даху Чортківського замку, вартістю майже 7,1 млн грн у ТОВ «СНВБ Реставрація «Кам’янець». Грошей забракло! Сума додаткових робіт вийшла за межі бюджету, який виділили у 2021 році у рамках «Великої Реставрації». Та ще й торги виявилися не зовсім стандартними. Чому? Про це та інше ми запитали у директора Національний заповідник «Замки Тернопілля» Анатолія Маціпури. А поки пригадаємо хронологію подій 2021 року у рамках президентської програми. Спочатку на реставрацію даху Чортківського замку виділили з держбюджету 17 млн. грн. Нацзаповідник влітку провів державну закупівлю на таку послугу за ціною 14,3 млн. грн. Тому, залишалось ще 2,7 млн. грн. у резерві. У цю суму (17 млн), як надіялись координатори Великої реставрації зверху, мали би вкластися і поремонтувати дах замку у Чорткові. Але під кінець 2021 року Нацзаповідник «Замки Тернопілля» вирішив провести переговори та укласти додаткову угоду на аналогічні роботи. Така угода оцінилася майже у 7,1 млн. грн. Отже, майже на 4,4 млн.грн. заповідник не вклався… Так, голова правління ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Мирослав Сімка після перевірки нової додаткової угоди вважає, що її уклали з порушеннями. Вказує, що насправді не всі нові роботи є аналогічними, а тому на них мали б провести нову, конкурентну закупівлю. «Назви робіт в кошторисі додаткового договору мають співпадати з рядками кошторису основного договору. Але насправді понад половина позицій відсутня в основному договорі, а тому це не може вважатись аналогічними роботами», – каже він. А тому «Центр громадського моніторингу та досліджень» скерував звернення для офіційної перевірки закупівлі до Державної аудиторської служби України. Про це написав на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці «Центр громадського моніторингу та досліджень».
  19. Олицький замок. Якоб Коппмайєр. Аугсбург, 1686. «Theatrum Cosmographico-historicum …» Vziato z: https://www.facebook.com/photo/?fbid=673861323755833&set=a.107155627093075
  20. А ця пдфка http://www.bolechow.hb.pl/mambo/index2.php?option=com_content&do_pdf=1&id=31 Jana Batkowskiego Фактично ставить під сумнів розташування основних оборонних споруд в місці синагоги та ратуші, а посилає нас до протилежного боку річки Сукель. Зокрема: "W 1780 roku władze administracyjne przeprowadziły inwentaryzację wszystkich pomieszczeń zamkowych. Zdaniem inwentaryzatorów zamek już wtedy był poważnie zaniedbany, popadał w ruinę. Austriackie władze przystąpiły do rozbiórki zamku oraz do sprzedaży ziem do niego przylegających. Niestety, po zamku, pozostały wyłącznie fragmenty budowli i otaczające go fosy. Obecnie, na terenie zamkowym, znajduje się budynek Szkoły Lasowej oraz park dendrologiczny z II połowy XIX wieku."
  21. https://shtetlroutes.eu/pl/sztetl-sztetlech-miasteczko/ Якщо я не помиляюся, то на відкритці видно церкву (що біля ратуші) та синагогу. Річка Сукель не так далеко від синагоги, так само як і міст, який знаходиться після синагоги. https://castles.com.ua/n37n.html А на цій відкритці видно частково ратушу з правої сторони та не видно синагоги з лівої сторони. Але з лівої сторони ніби є дорога в сторону річки, мабуть до моста. Далеко видно римокатолицький костел. "Єврейська громада відігравала значну роль у житті стародавнього Болехова. Відомо, що 1612 року засновник міста Миколай Гедзимінський надав євреям привілей на землю під синагогу і цвинтар. Першу синагогу було збудовано з дерева, і вона згоріла, не проіснувавши й ста років." https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69071_sinagoga-bolehov.htm Тому є певна логіка в тому, що основні укріплення 16-17ст знаходилися тут і що на рисунку синагога, а не церква. Але водночас військова частина знаходилась на протилежному боці річки, якраз більш-менш де міст би мав виходити. Можливо рисунок був зроблений так, що замок знаходиться за нарисованою частиною міста, тобто ми виїжджаємо зі сторони річки Млинівка (зараз жителі називають Смердючка), а річку Сукель та замок ми не бачимо. "У ХVІІ ст. Болехів мав свою дерев’яну фортецю, яку не могли здолати навіть татари зі своїми численними набігами. У ХVІІІ ст. це вже був добре укріплений замок, що омивався водами р. Сукіль. Сьогодні від нього збереглися лише залишки фундаменту, що знаходяться на території військової частини." https://shtetlroutes.eu/uk/bolekhv-putvnik/ Ще є інформація щодо синагоги і єврейського кварталу - - південно-східна частина міста. Тобто ця територія не була більш менш географічним центром міста. Або було декілька синагог. " Перші євреї поселилися у Болехові ще наприкінці XVI ст. на запрошення власника, Миколая Ґедзінського, котрий сприяв розвитку торгівлі та соляного промислу у місті. Єврейським купцям було дозволено селитися на ринковій площі, вони отримували будинки під крамниці, а всі будівлі кагалу були довічно звільнені від сплати податку. Миколай Ґедзінській у 1612 р. надав єврейській громаді привілей на землю під кіркут, єшиву та синагогу. Євреї не підпадали під юрисдикцію місцевого суду, скарги проти євреїв можна було складати тільки власнику міста. Єврейський квартал був зосереджений у південно-східній частині міста, там збудовано і першу дерев’яну синагогу, яка згоріла у 1670 році. Львівський єпископ Георгій у 1678 р. позичив кошти очільникам громади, Лейбі Іцковічу і Ліпману Лазаревичу, на відбудову єврейського кварталу. " https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69071_sinagoga-bolehov.htm Як я розумію, замок на іншій стороні річки в певний момент часу після останніх набігів татар не відновлювався і залишки використали як гарний безплатний матеріал. А гірська річка Сукель потребувала подальших змін русла, тому замок міг частково заважати. Пізніше в часи Австро-Угорської імперії по ній сплавляли ліс як і по інших гірських річках, тому мабуть ще не раз змінювали русло річки. Щодо сіл, то вони могли мати свої маленькі укріплення, де хоч якось можна було оборонятися у випадку зненацького нападу татар - - до міста ще треба було добігти. Але я думаю це щось дуже примітивне було. Наприклад, Руський Болехів міг щось таке мати, особливо десь на стику доріг вул Лисовицької та вул Гузіївської. Щодо Соломонової Гірки, то звідти все місто як на долоні (якщо не враховувати сучасну забудову гори, що заважає огляду). Тому я вважаю, що це міг бути важливий пункт для оборони/облоги міста і щось там теж мало бути.
  22. Оскільки це в рамках "Великої реставрації" - у реальний результат мало віриться.
  23. Станом на Січень - як бачимо пройшло три місяці, а дах надалі стоїть в розібраному стані.
  1. Load more activity
×
×
  • Create New...