Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

All Activity

This stream auto-updates     

  1. Today
  2. На французькій написано "Défaut naturel réparé par l'Art" тобто "природній недолік, починено мистецтвом"(Мистецтвом в той час називали як архітектуру так і інженерію). В такому випадку це міг бути, наприклад, обвал скали який заробили каменем, або, наоборот, місце де мав статися обвал укріпили каменем. Щось такого типу. Але це точно не об'єкт оборонного чи сакрального характеру.
  3. Yesterday
  4. Здравствуйте, уже давно хотел спросить, что это за каменная стена/кладка, какое у нее предназначение и сохранилось ли что то он ее сейчас? Не раз натыкался на старых планах. Она мелькает то с левой, то с правой стороны каньона.
  5. Last week
  6. Дуже дивно, він в мене також відновив роботу. Ну, це на краще.
  7. Після порівняння Озерної (Тернопільська обл.) та Бродів (Львівська обл.) показаних на оригінальних листах карти Фон Міга приходимо до висновку, що в книзі "Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини" зображені копії, а не оригінали карти Фон Міга. Озерна: Броди:
  8. Earlier
  9. В этом видео уделили немного внимания костёлу (с 10:24 до 16:33), и теперь в нашем распоряжении есть ряд интересных кадров с высоты + кадры с территории двора с видами на стену с бойницами.
  10. В этом видео немного внимания уделили монастырю (с 41:18 до 43:10), благодаря чему мы получили ещё одну порцию видов на монастырь с высоты:
  11. Эдуард Мондзелевский поделился ещё одним вариантом плана (найден в картографическом отделе НБУВ), который в деталях отличается от плана из книги 1774 г., и некоторые из этих деталей (к примеру то, как показаны линии укреплений в районе замка) рисуют уже несколько иную схему обороны. Я бы даже сказал, что эта версия плана сходу выглядит более логичной:
  12. Також не треба виключати варіант поганого збереження копії, тобто хтось міг пошкодити саме цю частину плану.
  13. На самом деле мы не знаем, почему там не показаны укрепления, и нет полной уверенности, что это последствия какой-то осады, к примеру. Может там был какой-то крутой склон, или там были какие-то очень слабые укрепления, или ту часть готовили для модернизации... или была какая-то другая причина, почему в той части укрепления не показали. Земляной вал не так уж и просто разрушить так, чтобы он и вовсе перестал фиксироваться. Также не исключена вероятность, что в издании 1774 г. была опубликована копия какого-то более раннего и более детального рукописного плана с более обширной экспликацией, и там всё могло быть показано немного иначе. В описании событий 1689 г. в тексте из книги 1774 г. вроде как речь идёт о том, что город не был захвачен во время штурма. Там вроде как описана ситуация, что поляки штурмовали, казаки защищались, отступили уже в самый центр, но дело было к ночи, и потому активная фаза боя стихла, после чего поляки продолжали обстреливать город из артиллерии, а ночью казаки покинули свои позиции, и вслед за этим Фастов был окончательно занят.
  14. Хронология событий осады Ставища в 1664 году, из издания М. Мериана „Театр Европы”, том 9, 1672, подготовленная Сергеем Плахотнюком.
  15. Мне тоже этот вариант пришёл в голову первым делом, но в Дубно и в Остроге довольно уникальные по своему планировочному решению надвратные башни, так что я не стал приводить их в качестве аналога.
  16. Якщо цей план був зроблений після якоїсь битви, то по стану укріплень (розрушеному) видно де прорвався противник (позначено стрілочкою):
  17. Думаю, замок був розташований десь так (варто обстежити північну частину на предмет "залишків"): Кадастрові плани дуже точні. Співставив сучасну супутникову світлину і кадастровий план і ось що вийшло: PS. Якщо мати фундаційний акт римо-католицького костелу, то можна точно дізнатись про розташування периметру римо-католицького костелу і, відповідно, південно-західну частину лінії укріплень. PPS. Вїздна брама могла бути подібною на Луцькі ворота у Дубно.
  18. Якщо б міські ворота стикувалися з південно-західною баштою, то це перекривало б шлях до замку, який є показаний на карті Фон Міга (позначив синім): Також хотів звернути увагу, що на відрізку від воріт до мурів монастиря, я не позначив вал, тому що не до кінця ясно як вони мали стикуватися. Альтернативний варіант цього відрізку, якщо б зробили залом куртин: Приклад круглих воріт в Кам'янці-Поділському на проєкті реконструкції від О.Пламеницької: Джерело: Castrum Camenecensis На моїй реконструкції я взяв ось цей прямокутник: Тепер поясню чому. На карті Фон Міга, ми бачимо, що на схід від костелу знаходяться дві будівлі, біля яких проходить південний мур монастиря. Ці ж будівлі ми бачимо на кадастрі 1827 р.(підкреслені червоним). На заході ми бачимо дві маленькі споруди, в куті знаходиться дзвіниця а в центрі ворота до монастиря (підкреслені синім). Дзвіниця і ворота монастиря на фото міжвоєнного періоду: "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Цим зумовлені західні та східні лінії монастиря, а з півдня (по відношенню до костелу) було розширення стін, але значно пізніше. Так на фото початку 20 ст. ми бачимо первісну стіну (ближче до костелу) та пізню (яка дальше від костелу). Нова стіна на передньому плані (позначена синім) і старіша на задньому плані (позначена червоним): "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Тим паче, обороняти всю територію монастиря в 3 гектари неможливо, тому первісна територія мала бути значно меншою.
  19. Поскольку в Украине есть несколько Ямполей, связанных с укреплёнными пунктами, то сразу уточню, что в этой теме речь идёт о пгт Ямполь, расположенном в Лиманском р-не Донецкой обл. Карта Визиком Наткнулся тут в фейсбуке на публикацию, которая сообщает много интересных сведений об укреплениях нужного Ямполя, благодаря чему одним махом можно получить ответы на вопросы по истории местных оборонных сооружений, их планировки и расположению. Потому и решил в полном виде привести эти сведения: Благодаря схеме, которой дополнили статью, можно выйти на локации нужных укреплений на спутниковом снимке: Google-карта
  20. В 1774 г. в Лейпциге (Германия) вышло 4-томное издание Histoire De Stanislas Jablonowski Castellan De Cracovie, Grand General Des Armees De Pologne (в переводе с французского "История Станислава Яблоновского, краковского каштеляна и великого генерала армии Польши"). Как уже понятно из названия, в книге описаны различные свершения великого коронного гетмана Станислава Яна Яблоновского (1634-1702). В 3-м томе этого издания, в описании событий 1689 г. (стр. 64-67), речь идёт о противостоянии войск Станислава Яблоновского с войском Семёна Палия (1640-е - 1710), оборонявшихся в Фастове. Там же сообщается (стр. 67), что после захвата города "Яблоновский быстро восстановил [старые] укрепления и добавил новые" ("Jablonowski en fit réparer promptement les fortifications, y en ajouta de nouvelles"). Дабы проиллюстрировать эту историю, между 64 и 65 страничками был вклеен любопытный и, можно сказать, уникальный план Фастова, на котором основное внимание уделили системе городских укреплений: Поскольку на плане показано, что река Унава (правый приток Ирпеня) огибает участок городка справа + видим, что стрелкой указано направление течения, то становится понятно, что план для правильного восприятия необходимо перевернуть, т.к. на самом деле река огибает город не с востока, а с запада, и течёт не с севера на юг, а как раз наоборот: Экспликация к плану выполнена на французском. Вот она с переводом: Plan de ville de Chwasow / План города Хвастов [Фастов] Le fleuve d’Onawa / Река Унава A. Grandeplace du Marché / Большая Рыночная площадь B. Vieux Chateau / Старый замок C. Residence / Резиденция D. Porte du Lac / Ворота Озера или Озёрные ворота E. Porte de Kuovie / Ворота к Киеву или Киевские ворота F. Porte de Bialocerkiew / Ворота к Белой Церкви или Белоцерковские ворота G. Eglise Catholique / Католический храм H. Eglise Greque de la st Trinité / Греческий храм св. Троицы Когда именно, кем и при каких обстоятельствах был создан этот план в книге не сообщается (во всяком случае на страницах с описанием боевых действий в районе Фастова). В Сети местами мне попадалась датировка этого плана 1689 г., но совершенно очевидно, что датировка в данном случае проистекает из периода описанных в книге столкновений под Фастовом, хотя на самом деле план мог быть создан совсем в другое время и по другому поводу. Также у меня нет сведений, есть ли копия этого плана, созданная ранее 1774 г. или план из книги и есть самый ранний образец? План впечатляет многослойностью укреплений - на отдельных направлениях на пути неприятеля возвели 4-5 линий обороны, которые ему необходимо было преодолеть, прежде чем он овладеет последним пунктом обороны, т.е. замком-цитаделью. Тут стоит отметить, что в наши дни отыскать следы хоть каких-то укреплений очень непросто, и потому сложно проверить, насколько достоверные сведения приведены на плане. Интересно, что в какой-то момент создание этого плана начали приписывать Гийому Левассёру де Боплану (то пишут, что план он сам и создал, то допускают, что он создан кем-то другим, но по каким-то данным Боплана), а уже отсюда принялись датировать план то 1637-м, то 1648-м. Надеюсь, что со временем удастся узнать, откуда растут ноги этой версии авторства. Сходу тут могу лишь отметить, что Боплан укрепления Фастова показал на "Специальной карте Украины" (издана в 1650 г.), и там, во-первых, замок (№1) показан как бы примыкающим снаружи, с южной стороны (напомню, что у карты Боплана север внизу, а юг - вверху), к линии городских укреплений (№2. Кроме того, на карте Боплана видим городские укрепления только на одном берегу Унавы, тогда как план Яблоновского показывает укрепления на двух берегах, тогда как замок на плане Яблоновского со всех сторон прикрыт укреплениями города. Если оба источника были созданы одним автором, то от них ожидаешь чуть большего сходства в визуализации оборонной системы. Анатолий Древецкий на основе показанного выше плана сделал такую вот реконструкцию, дополнив её своими переводами и дополнительными сведениями. У этой реконструкции есть проблемы как с переводом экспликации, так и с интерпретацией показанных на плане деталей (чего только стоят ворота с луковичными куполами), но в целом эта версия расшифровки также стоит внимания: Источник
  21. 1. Конфигурация западной линии укреплений вызывает вопросы. Карта фон Мига в данном случае предоставляет несколько путаные сведения, поскольку там показано, что городская стена подходит не к тому углу замковых укреплений, которые ближе к площади (как вы показали на своей реконструкции), а к тому углу, который дальше от площади. Т.е. как-то так должна проходить линия укрепления от замка в воротам, если трактовать карту буквально: Ваша версия также выглядит местами вполне логично, но при этом она исходит из того, что замок на карте оказался сильно развёрнут. Вот как-то так должна была выглядеть карта Ф. фон Мига, чтобы она хорошо стыковалась с вашим вариантом реконструкции: Ещё один фактор, влияющий на линию городских укреплений - это конфигурация внешней стены монастыря. Какой именно она была? Может вовсе не такой уж и регулярной, или регулярной, но вытянутой не по линии север-юг, а по линии запад-восток. А на кадастре 1827 г. у неё стена и вовсе не регулярная. 2. Касательно ворот, то на карте фон Мига чётко показано, как дорога подходит именно к башне, и за башней же продолжается, т.е. вроде бы на старте тянет предположить, что ворота были обустроены в самой башне. Опять же ворота в башнях не были редкостью. В том же Каменце их было несколько видов, можно также вспомнить расположенный неподалёку от Гусятина замок в Сидорове, где также ворота были в башне и т.д. 3. Не застроенная территория за стеной. Тут сходу есть два варианта: это могут быть участки, где застройка могла не успеть восстановиться после, либо там что-то могло быть, но в виде каких-то лёгкий построек или халуп, которые на этой карте могли и не отмечать. 4. Гипотетические восточные ворота. Мне кажется, что для ворот объект расположен слишком близко к центру города, да ещё и размещена постройка прям в углу рыночной площади - как-то не припомню примеров такого размещения городских ворот. Даже если такие ворота и были, то я бы их искал дальше от центра.
  22. Обращали внимание на крайние спутниковые снимки этого городища? Там четко проступили следы, опоясывающие городище по значительно большему кругу. Очень похоже на запаханный ров. Такие же следы проступили вокруг некоторых других городишь в этом районе.
  23. Першим ділом хочеться сказати, що я поспішив з висновками і помилився з розміщенням замку, отже й з конфігурацією міських укріплень. Якщо перевести на німецький знімок, ділянку на якій я побачив оманливі перепади рельєфу, то ми побачимо, що ця ділянка не є на замковій території: Для того, щоб уникнути подальші непорозуміння з розміщенням замку, я перемістив розміщення замку з німецької на сучасну супутникову карту: Тобто, схема укріплень з минулого посту є хибною. Але як все-ж-таки виглядали гусятинські укріплення? Нам досить пощастило, що на карті Фон Міга показано замок, міські укріплення, костел бернардинців, синагога, та церква Св. Онуфрія. Всі ці об'єкти були оборонними, тобто для того, щоб зрозуміти схему укріплень Гусятина достатньо всього-то перевести ці об'єкти на сучасне розпланування Гусятина, тим паче деякі з них збереглись. Саме цим я і зайнявся, допоміжними матеріалами для складання схеми були: Карта Фон Міга (1779-1783 рр.): mapire.eu Кадастрова карта 1827-го року: GesherGalicia.org та німецький знімок часів другої світової (дивитися перше повідомлення теми). Також для порівняння я використовував Другу (1861-1864 рр.) і Третю (1869-1887 рр.) воєнні австрійські мапи, але вони не були основними для створення малюнку. Ось як виглядає карта Фон Міга перенесена на сучасну карту: *Замок зображено з двома баштами, щоб більше співпадати з картою Фон Міга, тому що на подальших картах чітко зображена третя башта. *Червона лінія означають, що підкреслена будівля/вулиця досі існує. *Сині лінії позначають рельєф: opencyclemap.org Перша річ яка мене збила з пантелику це міські укріплення, тому що я так і не зміг оприділитися як же вони мали виглядати. Ворота могли проходити через округлу башту, а могли бути збоку як при башті Стефана Баторія у Кам'янці-Подільському (доречі Гусятин знаходиться за 50 км від Кам'янця-Подільського): 1. джерело 2. джерело Отже питання, щодо конфігурації міських укріплень залишається відкритим. Якщо абстрагуватися від точностей і підійти до суті, то якщо у Гусятині ворота розміщувались подібним способом до Кам'янця-Подільського, це могло виглядати якось-то так: Друга річ, яка мене здивувала це те, що значна частина Гусятина була практично незабудована ще у 18 ст.: Було б цікаво дізнатися чому? Можливо, ще до того часу діяло певне правило по дистанції розміщення будинків та укріплень? Третя річ на яку я хотів звернути вашу увагу це ось ця будівля: Мені спала на думку така ідея, що це могли бути східні ворота Гусятина. Так, з заходу знаходилися міські укріплення, з півночі та півдня не потрібно було укріплень через крутий схил, а що ж було зі сходу міста? Зазвичай, кажуть що Синагога та церква Св.Онуфрія були незалежними укріпленнями, що звісно ж має сенс, але присутність чотирьох артилерійських бійниць на першому ярусі Синагоги свідчать, що небезпека могла приходити й зі сходу, тому захистити її скажемо простим валом з частоколом мало б сенс. На карті Фон Міга це виглядало б ось так (чорні лінії): На моєму малюнку це виглядає трішки складніше, але реалістично: Отже, невідомо як виглядали міські укріплення з західної сторони і потрібно розглянути можливість існування системи укріплень зі східної сторони міста.
  24. Захотілось додати, що на карті Боплана (1630-тих років) немає села Маначин. Ось вищезгаданий регіон на карті Боплана (північ і південь перевернуті): freemap.com.ua На цій карті відмічено поселення з карти Боплана, як ми бачимо між Ожигівцями-Волочиськом та Чорним-Островом - Базалією, формується район де в першій половині 17 ст. не було поселень (Боплан відмічав навіть хутори): Джерело Для того, щоб побачити 30-ти кілометровий пустир я відмітив найближче позначені поселення з сходу: freemap.com.ua Як бачимо цей пустир пояснюється тим, що там проходив Чорний Шлях, але все ж таки це могла бути не єдина причина чому там не поселялися люди. P.S. я погоджуюсь з думками пана Білича, а цей пост є лише констатацією факту відсутності поселень в потрібному регіоні + допусканням того що це могло б бути якось-то пов'язано з озерними/болотними формуваннями в районі.
  1. Load more activity
×
×
  • Create New...