Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

All Activity

This stream auto-updates     

  1. Last week
  2. Знаючи ціну попереднім обіцянкам президента, мені складо повірити, але тим не меньше гарна новина: Зеленський пообіцяв за три роки відновити 150 замків й історичних об'єктів (оновлено) Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що за три наступних роки в Україні буде реставровано 150 замків, музеїв, театрів та інших об'єктів історичної і культурної спадщини. Про це він сказав у понеділок на відкритті форуму "Україна 30. Інфраструктура". "Ми розуміємо великий та недооцінений туристичний потенціал України. Нам є що показати і чим пишатись і чим здивувати світ. Тому цьогоріч ми почали програму "Велика реставрація" - мова про відновлення українських замків, українських музеїв, наших театрів, інших перлин нашої історичної і культурної спадщини. За три наступних роки буде відреставровано біля 150 таких об'єктів по всій Україні", - заявив Зеленський. Міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що ці об'єкти будуть дуже різноплановими. Серед них, наприклад, будуть фортеця в Хотині (Чернівецька область), замок в Олиці (Волинська область), замок в Чорткові (Тернопільська область), Підгорецький замок (Львівська область), палац в Качанівці (Чернігівська область), філармонії в Києві та Одесі, обсерваторія в Миколаєві, музей Сковороди (Харківська область), музей ракетних військ стратегічного призначення (Миколаївська область), Чернівецький національний університет, Дніпропетровський коледж культури і мистецтв, цирк в Кривому Розі. "Цих об'єктів не 150. Їх, на жаль, набагато більше. Якщо зараз держава не почне поштовх в цьому напрямку, ми можемо не тільки втратити нашу спадщину, але й культурні об'єкти, які здатні привертати увагу", - сказав Ткаченко. Президент Зеленський в свою чергу повідомив, що "держава буде вкладати мільярди" в реставраційні роботи, але залучатимуться також приватні кошти. "Є багато форматів, розглядаємо концесію... Потрібно рухатися багатьма напрямками: і концесійним, і державно-приватним партнерством, і давати приватному сектору, і держава окремо повинна інвестувати. Тому що реставрація у всьому світі йде, і йде навіть не десятиріччями, а сторіччями", - сказав Зеленський. За його словами, "велика реставрація" в Україні також буде тривати не одне десятиріччя. "За 5-10 років, я впевнений, ми відновимо для туризму основні магніти історичні, а всю державу - це велика робота попереду. Найголовніше, щоб ми розпочали", - сказав президент. https://lb.ua/culture/2021/02/22/478263_zelenskiy_poobitsyav_tri_roki.html?fbclid=IwAR3bYoC8vG_sf0wA3YP8MYiaLEQm5znhK7_Dw2SvvcMaiZTW3R8jvXdH5sI
  3. Earlier
  4. Давно хотів сворити цю тему. Нажаль реставрація в Україні є в дуже запущеному стані, але при цьому іноді відбуваються цікаві процеси, які вартує відсліджувати. Починаємо з великого позитиву - реставровано дах в монастирі Капуцинів. Приємно що використовували черепицю, так само видно що вежу зробили з міді - згодом вона гарно потемніє. ЯК ВИГЛЯДАЄ КОЛИШНІЙ МОНАСТИР КАПУЦИНІВ В ОЛЕСЬКУ, ДЕ ЗАВАЛИВСЯ ДАХ 20:43 13 лютого 2021 На Львівщині відремонтували дах фондосховища Олеського замку, який зруйнував буревій на початку минулого року. Роботи на даху виконувала підрядна організація ПП «Спецавтогідробуд», вона використовувала австрійську черепицю. «Минулого року за кошти державного бюджету (майже 20 млн грн), вдалося повністю замінити основу даху фондосховича Олеського замку – дерев’яну конструкцію і черепицю. Наступний етап – ремонтно-реставраційні роботи фасаду самого замку», – повідомила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак. Нагадаємо, частина даху фондосховища Олеського замку обвалилася у січні 2020 року. Тоді будівлю накрили плівкою. Колишній монастир капуцинів є пам'яткою архітектури національного значення. Він збудований у середині 18-го століття в стилі пізнього бароко та рококо. http://tvoemisto.tv/news/yak_vyglyadaie_kolyshniy_monastyr_kaputsyniv_v_olesku_de_zavalyvsya_dah_117516.html?fbclid=IwAR3XneOAPSM67VPwK2Lrzvmtsm2id7YgbMRkctE-VoP201EAf62iBl1FtaM
  5. @grey, если пополните тему свежими фото укрепления с разных ракурсов, то буду благодарен )
  6. Спасибо за карты, не так давно переехал в Нижнюю Липицу и хочется изучить историю близлежащих сёл. Если нужно что-то сфотографировать по местности, обращайтесь.
  7. Привет! К сожалению, оцифрованная версия на глаза не попадалась, но подозреваю, что её можно заказать в физическом виде с доставкой в Украину, только нужно искать интернет-магазины, которые смогут взять на себя этот труд (подозреваю, что такие имеются).
  8. Вітаю! Чи немає де повного оцифрованого варіанту цього твору? Дуже цікавить Монтекукколи. З повагою
  9. Замок (Замочок) Вищезгадано що замок розташовувався десь на ділянці фабрики але через її обширну територію постає логічне питання: де саме розташовувався замок на території фабрики? Червоним підкреслено будівлі які не показані на кадастрі. Зеленим показані будівлі які показані на кадастрі Мапа:GesherGalicia.org Отже, можна досить легко «почистити» цю ділянку від будівель які збудували вже після 1847-го року (час розробки карти). В південній частині, ми бачимо що будівля з Г-подібною формою, була раніше П-подібної форми (як показано на кадастровій карті). Ця П-подібна будівля була приблизно 50 метрів в ширину і 80 метрів в довжину (або 70, якщо довіряти Second military survey). Сучасна будівля (Г-подібна) має розміри 55x55, але якщо додати західне крило на 15 метрів в ширину (така ширина з західної сторони), то ми отримаємо П-подібну будівлю з розмірами 55x70. Тому, я вважаю що на кадастровій карті 1847-го року зображена саме ця будівля. Але постає питання чи саме вона зображена на карті Фон Міга? Давайте розглянемо ділянку фабрики на оригіналі карти Фон Міга (дякую @Filin) В західній частині ділянки зображена квадратна будівля (сумніваюся що це була цілісна структура, скоріше чотири відокремлених крила) з явно домінуючою будівлею з заходу цього двору. Цей двір, скоріше за все й був збудований прямо на місці замку. А домінуюча будівля була палациком. Як бачимо, ця будівля значно менша від тієї про яку мова йшла раніше. Тим паче, що цей двір знаходився західніше по відношенню до парку, а ще в східній частині мала поміститися Т-подібна будівля. Одним словом, Г-подібна будівля не могла бути зображена на карті Фон Міга через свої надто великі розміри та надто центральне розміщення. Значить замок мав бути менших розмірів і знаходитися західніше. Мені здалися досить цікавими якраз ці три маленькі будівлі, а особливо центральна (підкреслена червоним): Червона будівля цікава через схожість до тієї будівлі що показана домінуючої на карті Фон Міга Синя - тому що на карті Міга можемо побачити будівлю вище замкового двору Зелена - тому що мені зразу спало на думку що це могла бути башта, але жодних доказів для цього немає. Очевидно, що та головна (середня) будівля була збудована вже тоді коли замок втратив свою оборонну функцію і був перебудований на палац (той виступ міг бути наприклад ґанком). Але, на жаль, в нас немає іншого представлення про конфігурацію замку, окрім його стану на кінець 18 ст. Тому будемо відпиратися від карти Фон Міга. Якщо трішки пофантазувати то можна уявити собі що показаний на карті Міга замковий двір міг виглядати якось-то так: Зображена будівля мала 20 метрів в довжину тому внутрішній двір замку міг бути приблизно 30x30 метрів (якщо враховувати що вона показана домінантною). Якщо додати вал і рів, то получиться може 40x40 метрів. При таких розмірах буде коректніше говорити про замочок, а не замок. Міські укріплення Завдяки карті Фон Міга міський вал досить чітко локалізуються вздовж вул Павла Тичини. Навіть на час складання карти (1781-1783 рр) єдиним способом потрапити до центру Монастириськ було через сучасну вулицю Тараса Шевченка. Це дозволяє нам досить легко встановити розташування єдиних міських воріт на цій вулиці, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Тлумачення: Зелений квадрат - в`їздна башта Синій відрізок - вал Червоний - храми *Потрібно не забувати й про те що перед валом мав бути рів (там де розташовані зараз будинки вздовж вул. Павла Тичини) і що на валі мав бути частокіл. ** Це дуже спростована схема, тому зовсім не точна Попри те що північний відрізок валу не дожив до кінця 18 ст. мені видається очевидним що вал сполучався з ділянкою храму на місці якого тепер стоїть церква Успіння Пресвятої Богородиці (збудована у 1751 р., колишній костел). Попри те що мені не вдалося знайти згадок оборонного чи бодай кам яного храму перед побудовою цього костелу, я вважаю що цей храмовий комплекс відігравав значну роль в обороні містечка (подібно до Гусятина чи Зборова). По-суті ділянку храму було достатньо сильно укріпити лише зі східної сторони бо з півночної був різкий схил і ставок. Важлива роль церков в міських укріпленнях була зумовлена передусім, тим що замок був відокремлений від міста і тому він не міг слугувати за цитадель для міського населення. Тому, міщанам приходилося б згруповуватися в храмі/ах в разі нападу. Підкріпленням міського валу могла й слугувати південніша церква (розташована в південно-східному куті торговельної площі). Але тут ситуація дуже туманна, тому що ця церква зникла в кінці 18 - поч 19 ст (на кадастрі 1847 р її вже більше немає). Мені не вдалося знайти жодної інформації про цей храм (навіть імені). Все що ми знаємо це те що станом на кінець 18 ст. вона була кам`яною і знаходилася зразу за укріпленнями (в схожий спосіб до церков в Козлові). Тому, оборонне минуле цього храму (та його комплексу) може бути суто гіпотетичним, через те що в нас немає навіть доказів його існування до кінця 18 ст. Отже міські укріплення складалися з валу, міських воріт та двох храмів. Жаль що північний відрізок не зберігся до створення карти Фон Міга, тому що сполучення вал+в'їзні ворота+храм мало виглядати досить цікаво. Тепер можна лише гадати як це було. Монастир На оригіналі карті Фон Міга можна помітити якесь укріплення в урочищі (південніше від міста): Воно розташовувалося десь в цьому районі: Важко зробити пряму прив'язку цього об'єкту але я думаю що це могли бути залишки укріплень легендарного монастиру від якого й походить назва Монастириська. По легенді, засновник міста впав у розпач через втрату своєї жінки і перебудував свій замок на монастир. Отже останній мав по легенді бути укріпленим. Правда, перебудови могло не статися, або ж в випадку цього укріплення, воно могло бути збудоване пізніше ніж монастир. Варіантів повно. Для того, щоб розв'язати це питання потрібно встановити точне місцезнаходження монастиря, тоді стане ясно що це було за укріплення. Отже, для захисту Монастириськ було споруджено замочок, вал та можливо дві церкви (для оборони зі сходу) та укріплений монастир (колишній замок) (для захисту з півдня). З півночі Монастириська були захищені ставком а з заходу річкою. P.S. Залишається багато питань щодо історії, архітектури та функціонування цих укріплень (наприклад чи приймали церкви участь в обороні), але це вже питання для інших тем:)
  10. Сводная таблица Список и карты дают представление об объектах с точки зрения общего внешнего вида башен, их датировок, расположения. Но также нужно было хотя бы в общих чертах проанализировать планировки и размеры башен, а также то, как они располагались относительно других укреплений. Таблица здесь Не по всем объектам удалось достать нужные сведения, но и то, что получилось узнать даёт много пищи для размышлений, а полученной информации вполне достаточно для того, чтобы сделать ряд важный выводов. К примеру: Использовали пятиугольные пентагоны в объектах самых разных калибров - от сторожевых башен или башен береговой обороны и до замков или укреплений городов. Видим огромное разнообразие вариантов планировок пятиугольников, которые могли быть исполнены в самых разных вариациях, от "вееров" (когда фасы отходят в сторону друг от друга, как у буквы "V") до подтреугольных, когда пятиугольник приобретает почти клиновидную форму. Использовали пятиугольники по всякому: в виде главных башен, стоящих либо за внешней линией укреплений, либо наоборот - пентагоны встраивали в эти линии; посреди линий и на углах; на глухих участках или рядом с воротами и т.д. Углы, которые образовывали фасы (две лицевые стены) имели внушительный размах колебаний: от острых (60-70°) до предельно тупых (140-150°). Видим, что толщина стен не возрастала по экспоненте по мере приближения к 14 и 15 в. и даже наоборот - в 13 в. можно обнаружить башни с толщиной стен более 2 м., а в 15 в. объекты, у которых стенки не дотягивали и до 2 м. Меня особенно интересовало изменение размеров пятиугольных башен с течением веков (это особенно важно для анализа пятиугольников Украины). На основе данных таблицы сделал такую вот схему, в которой башни размещены исходя из времени строительства (горизонтальная шкала) и площади в метрах (вертикальная шкала). В таком варианте визуализации лучше всего видно, как в конце 12-13 вв. был всплеск интереса к пентагонам, тогда же появился ряд самых крупных построек такого типа, в 14 в. интерес к пятиугольникам (по инерции?) сохраняется, но размеры башен уже не достигают показателей 13 в., в 15 в. пятиугольники хоть и продолжают строить, но не так уж и активно, причём крупных башен среди них немного, а большинство пентагонов этого периода относятся к категории небольших (и даже более того - именно 15 в. датированы самые мелкие из встреченных мной пятиугольных башен).
  11. Пятиугольные башни Италии на карте Чтобы было проще анализировать информацию о башнях нужного типа, перенёс объекты на карту, разбив их на группы по периодам возведения, каждый из которых обозначен своим цветом. Иконками со звёздочками отмечены швабские имперские укрепления. Практически все метки привязаны к объектам, кроме нескольких случаев, когда не удалось отыскать нужные руины. Если в списке, приведённом выше, помимо башен также были представлены ранние бастионы, которые в источниках именовались "пунтоне", то на карте представлены только башни. Вот лишь некоторые из моментов, которые проявляются на карте: Самые ранние пятиугольники сконцентрированы на северо-востоке Италии, поскольку именно там в 5 в. н.э. возводили преграды на пути варварских волн. Фиксируется импорт византийских пятиугольных башен в 6 в. н.э., когда Италию отвоёвывали у вандалов и остготов. Византийцы активничали в Южной Италии с 6 по 11 вв., причём были периоды, когда они контролировали значительные территории, воюя за них с разными противниками (арабами, лангобардами, немцами, нормандцами и т.д.). Известно, что онивизантийцы строили в Южной Италии новые укрепления и модернизировали старые, а также известно, что интерес к пятиугольным башням византийцы проносили через века, однако пока для Южной Италии не удалось наткнуться на пятиугольные византийские башни 7-11 вв. Видно расположение башен лангобардов, которые, вероятно, познакомились с пятиугольниками благодаря византийцам. Для периода 10-12 вв. видим значительное скопление пятиугольников в центральной части Италии. С чем это связано мне пока не до конца понятно. Нельзя не заметить взрывное распространение интереса к пятиугольникам в конце 12 - 1-й половине 13 вв., чему во многом способствовали вкусы немецких императоров, живо интересовавшихся полигональными башнями. Впечатляет не только количество объектов, но также ареал их распространения - от северных границ Италии до Сицилии. На примере некоторых регионов особо сильно ощущается момент, когда эстафетную палочку, брошенную византийцами, смогли подхватить только много веков спустя немцы/швабы. В 14 в. к пятиугольным формам просыпается интерес со стороны Флоренции, Венеции, Лукки и других известных итальянских игроков. 15 в. удивляет значительной концентрацией пятиугольников в регионах Эмилия-Романья, Марке и Тоскане, что связано с интересом к пентагонам со стороны узкого круга заказчиков и исполнителей. При этом видно, что в Северной и Южной Италии в этот период интерес к пятиугольникам практически сошёл на нет. И многое другое. По мере поступления новых сведений будем стараться пополнять и корректировать карту.
  12. Лидский замок — замок в Беларуси, в городе Лида, построенный в 1323 году по поручению князя Гедимина. Входил в линию защиты против крестоносцев Новогрудок — Крево — Медники — Троки. Замок был сооружён из бутового камня и кирпича, имел в плане форму неправильного четырёхугольника с двумя угловыми башнями и был поставлен на насыпном песчаном холме, окруженном болотистыми берегами рек Лидея и Каменка, с севера — рвом шириной около 20 м, который соединял эти реки и отделял замок от города. Позже (вероятно, в XVI—XVII вв.) в систему предзамковых укреплений с востока было включено искусственное озеро. На замковом дворе размещались православная церковь,(в 1533 перенесена в город) жилые и хозяйственные постройки, с 1568 — суд, архив, острог. Жилые помещения размещались на верхних этажах башен. В 1891 году Лида сгорела, причём огонь уничтожил весь центр, включая здание ратуши XVIII в. Городские власти начали разбор и распродажу замковых строений, используя их для восстановления города. С откосов замкового холма стали брать песок. Тогда были почти целиком уничтожены остатки юго-западной башни и разобрана часть западной стены. В 1920-х годах замковые строения были чуть подновлены польскими реставраторами. На месте повреждённого северо-западного угла появились деревянные ворота, через которые можно было попасть на замковое подворье. Летом здесь часто останавливался странствующий цирк или зверинец, а зимой посреди двора ставили ёлку и заливали каток. Летом 1929 года замок изучал известный художник Язэп Дроздович и посвятил ему альбом зарисовок. В 1953 году Лидский замок вошёл в список памятников архитектуры, взятых под государственную охрану, хотя это и не остановило его разрушения. В следующие десятилетия на территории замка существовал небольшой стадион, часто останавливался передвижной зверинец. В 1983 году осуществлена полная консервация Лидского замка. Два последние десятилетия ведутся (с перерывами) реставрационные работы; вновь отстроенные части крепостных стен выделяются кирпичным цветом. Реконструированы обе башни. Археологические исследования здесь проводили Михаил Ткачев, Олег Трусов, Александр Кравцевич. Сейчас замок стал центром проведения рыцарских фестивалей. В настоящее время в 2-х башнях располагается экспозиция. Больше информации про Лидский замок в Беларуси можно найти в статье https://turby.by/restaurant/lidskij-zamok-v-belarusi
  13. Позитивні новини з Острога: реставровано крівлю палацової печі Януша Острожського. Також згадують що планують міняти крівлю в Острожському замку. П.С. На кадрі видно що міняють вікна на вежі-донжоні. Якщо з печею поступили правильно, то на рахунок донжона на мою думку процес є помилковим. Це не є ніяка реставрація, це просто відновлення надбудови з 19 ст. Мені дивно що реставратори не хочуть надати донжону той вигляд який він мав на 16-17 ст. https://fb.watch/3jeImNTXlq/
  14. Здесь высказали кое-какие мысли по поводу участка:
  15. 6 лет назад, когда тема стартовала, и когда здесь велось активное обсуждение, карт Боплана в таком качестве в Сети было сложно найти (если вообще возможно). Тут скорее проблема не в достоверности источников, а в их доступности, причём в качестве, которое бы позволяло анализировать всё в мельчайших деталях.
  16. Лідія вітаю, а хто мав в даному випадку залучити Інститут? То промах від керівництва області чи як?
  17. Как все-таки сильно мы порой зависим от достоверности источников) а стоило бы взять другой экземпляр Специальной карты Боплана и о чудо - замок есть)
  18. Дуже приємно, що піднята тема напрацювань ДП "Інститут "Укрзахідпроектреставрація" науково-проектної документації стосовно замків на теренах Західної України. Це не тільки замки. Ці напрацювання сягають початку 70-х р. XX ст. Архів Інституту нараховує біля 45 тисяч одиниць зберігання. У 2016 р. на між Управлінням культури Закарпатської ОДА та ДП «Інститут»Укрзахідпроектреставрація» було укладено Договір № 12 на виготовлення проєктно-кошторисної документації на першочергові ремонтно-реставраційні та консерваційні роботи з ліквідації аварійного стану пам’ятки архітектури XIV ст. замку-фортеці в с. Невицьке Закарпатської області (охор. № 194). (перша черга проєктних робіт). Науково-проєктна документація виконана в обсязі передбаченому даним Договором та згідно погодженого замовником Реставраційного завдання. У 2019-2020 роках розпочато ремонтно-реставраційні та консерваційні роботи з ліквідації аварійного стану пам’ятки, проте Інститут не залучено до здійснення авторського нагляду. Такі "деребани" (це ще можна назвати злодійством) відбуваються і на інших об'єктах опрацьованих Інститутом. Низькокваліфіковані фахівці, з купленими сертифікатами, використовують авторський потенціал наукової установи. У приватних підприємців і фірм не може бути у назві наукова установа, бо для цього є певні вимоги. Це також і замок в Жовкві, в Підгірцях, на черзі замок в Середньому на якому вже вправляються інші новоспечені "реставратори". Тендери, які проводяться на пам'ятках грубо порушують статтю 29 ЗУ «Про авторські та суміжні права» та ч.3 ст.176 КК України. Втрачається реставраційна школа створювана десятками років. Вихід один повернутися до реставрації лицем і зрозуміти, що це така сама наука, як і інші. Сертифікування фахівців, на опрацювання науково-проектної документації на об'єктах культурної спадщини, відокремити від сертифікату, що називається створення об'єктів архітектури.
  19. Получается, что авторы проекта 2019 года банально "сплагиатили" непонятные фантазии проекта 1990 года?! Но поскольку, типа реставрация частичная, то придумали вот такое "логическое" решение.
  20. Askold

    Хуст: замок

    Bogdan Sheregiy Опис та аналіз архітектурно-планувальних рішень замкового комплексу у м. Хуст станом на 1766 рік.(продовження, попередня публікація https://www.facebook.com/.../permalink/707028646685013/ ) (на основі архівних даних, фото фіксації та обстеження залишків замкових споруд). IІ. Нижній замок (Див. Схема№2. Експлікація.) Минувши аванпост дорога вела до головного в’їзду в Нижній замок. До Нижнього замку відносимо наступні споруди: Комплекс фортифікаційних споруд головного в’їзду. 1) Кріпосний рів, облицьований кам'яним контрескарпом[1]. Більшу частину об'єму рову було видовбано у скельній породі. Глибина рову разом з стіною контрескарпу складала 4-5 м. На дні рову був влаштований кювет[2]для відводу води з рову, барбакану та проїзного тунелю Надбрамної вежі. Лінія контрескарпу рову на в’їзді була розірвана на ширину конструкцій мосту. Тут був встановлений шлагбаум, неподалік - постова будка.(мал.1,2). [1] Передній схил кріпосного рову зі сторони противника. Як правило, посилений кам’яною стіною. [2] Канава на дні сухого кріпосного рову для відведення води. 2) Дерев'яний міст на кам'яних пілонах[1]. Міст починався дещо раніше лінії контрескарпу рову, щоб забезпечити похилий підйом в сторону головного входу. У основі, дерев'яні конструкції мосту опиралися на кам'яні пілони, щоб убезпечити деревину від підмочування.(мал.3). [1] Опора на яку опираються прольоти мосту. 3) Барбакан[1]. Барбакан був споруджений для додаткового захисту головного входу в замок. У фронтальній стіні барбакану була арка перших воріт обрамлених простим ренесансним[2]порталом[3]з світлого туфу. На фризі[4]антаблементу[5]був висічений родинний герб Баторі та позолочений напис латиною: «HOC OPUS INSSIT FIERI MAGNIFICUS DOMINUS KRISTOPHORUS BATHORY DE SOMLYO, VAIUODA TRANSSILVANUS, COMES SICOLORUM. ANNO DOMINI 1577»(«Цю споруду наказав звести вельможний пан Христофор Баторі із Шомліо, воевода Трансільванії, граф Секеїв, Року Божого 1577»),(мал.4,5,6,фото 7). [1] фортифікаційна споруда для захисту підступів до брами замку. [2] фр. Renaissance, Відродження. Період розквіту та переоцінки цінностей в європейській історії, що позначився на розвитку та удосконаленню усіх сфер життєдіяльності. Найяскравіше спостерігається в живопису та архітектурі. [3] Портал - архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди. [4] середня частина класичного антаблемента. [5] верхня горизонтальна частина споруди(порталу), яка зазвичай спирається на колони, пілястри. Над порталом майже по всьому фронту вибудовано бретеш - кам'яну бойову галереєю на машикулях[1]з рядом бійниць для стрільців. Зліва від порталу прилаштували дві амбразури для гармат. Весь фасад барбакану був поштукатурений та побілений вапняним розчином. В двох верхніх кутах порталу знаходилися прорізи для ланцюгів підйомного механізму потерни. Потерна[2] утворювалася двома паралельними стінами барбакану, які упиралися в Надбрамну башту(фото 8,мал.9). [1] оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій у вигляді висунутих бойових галерей для обстрілу підошви оборонного муру. [2] Галерея або тунель, що сполучає фортифікаційні споруди. Похилий дерев'яний настил проходу над проваллям займав тільки частину потерни біля воріт Надбрамної вежі, оскільки передня частина перекривалась підйомним мостом з противагою, який при підйомі закривав собою головний в'їзд в замок і розривав простір між в’їзним мостом та настилом потерни. Таким чином у проїзді барбакану утворювалася пастка з глибокою ямою. В кресленні замку 1724 року, яке на сьогодні вважається найстарішим, вказано, що окрім основної брами барбакану існував додатковий вхід для пішоходів з окремим підйомним мостом. Даний вхід використовувався у часи перманентної облоги, або реальної загрози нападу, оскільки основна брама проїзду була постійно перекрита, а її підйомний міст піднятий. Пізніше, цей вхід замурували у процесі подальших реконструкцій. 4) Теналіон з цвінгером. Теналіон[1]займав простір зліва від барбакану. Його стіни мали висоту 7 м від рівня дна кріпосного рову. Парапет теналіону прорізаний відкритими амбразурами під гармати. Простір між стінами теналіону, ескарпом бастіону «Мала варта» та барбаканом називали «Цвінгер»[2]. Вихід на Цвінгер зробили через арко подібні двері з потерни. На одній з старовинних схем замку вказано, що на Цвінгері була влаштована конюшня для восьми коней, а пізніше тут влаштували невеличкий скверик з квітковими клумбами. Звідси, також вела дерев'яна драбина на бойові галереї барбакану(мал.10,11). [1] Фортифікаційна споруда для захисту фасів бастіону, яка займала частину простору кріпосного рову. Стіни теналіону були нижче лінії обстрілу фасу бастіону, але вище контрескарпу. [2] (нім.)Простір між внутрішньою і зовнішньою кріпосними стінами. 5) Надбрамна башта з аркою других воріт. По дерев'яному настилу потерни барбакану потрапляли до входу у Надбрамну башту. Надбрамна башта у плані видовжена трапеція розмірами 17х8,5м. Мала два яруси загальною висотою 12м. Перший ярус займав тунель проїзду до подвір'я Нижнього замку, підлога якого була вимощена річковим кругляком. Вздовж проїзду по центральній осі був влаштований кювет для стоку води, оскільки сюди потрапляла вода з подвір'я Нижнього замку. Стік направлявся в потерну і далі у рів. З тунелю через арко подібний прохід можна було потрапити до приміщення варти, яке знаходилося на бульварку[1]бастіону Мала варта з лівого боку Надбрамної башти. Верхній ярус Надбрамної башти займали житло чергового офіцера та склад військової амуніції. Кути башти були посилені великими квадрами з світлого туфу. Портал з туфових блоків арко подібних воріт простий тосканського ордеру[2]з вирізьбленими пілястрами[3]по обидва боки, завершувався антаблементом, на якому була встановлена кам'яна плита з вибитим написом латиною: «GASPARUS CORNIS DE GONTZRUSZKAсomes.ORATE VIGILATE, NE QUANDO FORCIOR TE SUPER VENIAT AC UNIVERSA TUA ARMA AUFERAT. ANNO DOMINI 1577» . («Гаспар Корніс із Гонц-Руська граф. Моліться і пильнуйте, щоб коли прийде ворог, не вийшло, що ваша зброя виявиться більш слабкою. Літа Божого 1577».) Плиту вінчав папільйон[4]з зображенням гербу Гаспара Корніса. Над порталом у стіні другого ярусу було вікно з ренесансним окладом, яке при нагоді перетворювалося на гарматну амбразуру. Надбрамна башта була покрита вальмовим[5]ґонтовим[6]дахом. Вхід на другий ярус Надбрамної башти облаштували по дерев'яній драбині вздовж зовнішнього боку правої стіни башти. Перекриття башти дерев'яне по дубовим балкам поверх похилого арко подібного кам'яного склепіння(мал.12-15). [1] Друга назва – валвалк. Майданчик для пересування вояків та розміщення гармат на бастіоні. [2] Один із п’яти основних архітектурних ордерів. Ордер - конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості стійко-балкової конструкції. [3] Вертикальний виступ стіни, який умовно зображує колону. [4] Мала архітектурна форма у вигляді щита, на якій зазвичай розміщувався барельєф з зображенням дворянських гербів. [5] Різновид даху з чотирма схилами у вигляді двох трикутників і двох трапецій. [6] покрівельний матеріал у вигляді клинчастих дощечок. Далі буде... © Шерегій Богдан, 2018. © Ілюстрації по реконструкції: Б. Шерегій © Фото: «Українські архітектурні памятки. Спадщина.»(Максим Ритус ), Olexandr Rokosovyk © Österreichische Staatsarchiv.
  1. Load more activity
×
×
  • Create New...