Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

All Activity

This stream auto-updates     

  1. Today
  2. В нашей семье очень любят сладкое, на каждый праздник заказываем большой торт у https://ambar.net.ua/dostavka-edy/tort-zaporozhye/ очень вкусный и красивый. Рекомендую)
  3. Работаю до поздна, не успеваю приготовить ужин, поэтому заказываю пиццу у https://ambar.net.ua/dostavka-edy/pizza-zaporozhe/ радует быстрая доставка)
  4. Не всегда успеваю зайти в магазин, выручает доставка продуктов на дом, пробовала много, но http://akula.net.ua/ лучше всего. Быстро и качественно. Рекомендую)
  5. В дизайне интерьера кухни, часто нужны качественные ткани. Я нашла их у https://tkani.biz/tkani/tkani-dlya-interera-kuhni/ большой выбор и отличное качество всех тканей, рекомендую опт и розницу в одном месте)
  6. Для реставрации мягкой мебели, рекомендую качественные ткани https://megatex.biz/tkani-dlya-sumok-mebeli/ большой выбор и быстрая доставка в любой город)
  7. Шью карнавальные костюмы, часто использую фатин, гипюр... покупаю у https://megatex.biz/gipyur-tkan/ всегда большой выбор и отличное качество)
  8. Earlier
  9. Які питання виникають щодо анвелопи? Перш за все, її функціональне призначення. Вона, можливо, слугувала штучно створеною перешкодою для захисту головного валу замчища від обстрілу ворожими ядрами та кулями по настільній траєкторії. Наблизившись на певну відстань, з якої, як здавалося б, найкраще вести прицільний вогонь, супротивник раптом помічав, що це заважає здійснювати невеликий насип, що тягнеться вздовж всього фронту замчища. Можливо анвелопа слугувала зовнішнім вогняним рубежем оборони захисників замку. Відсунутий приблизно на 100 м. в бік ворога, він дозволяв обстрілювати супротивника на більш віддаленій від замку відстані, а враховуючи меншу висоту анвелопи у порівняні з головним валом, захисникам вдавалося створювати двохярусну вогняну позицію в одному і тому самому напрямку стрільби. Ті хто знаходився позаду і вище своїх бойових товаришів тепер могли також стріляти по ворогові, не ризикуючи уразити своїх. Можливо анвелопа виконувала і перше і друге завдання, набуваючи важливе фортифікаційне значення для замку. Що ми можемо зробити? Щоб наблизитись для перевірки першої гіпотези ми проведемо топографічну висотну наземну зйомку цієї ділянки пам’ятки і спробуємо накласти ймовірну проекцію траєкторії польотів куль та ядер. Маючи виміри, ми спробуємо встановити чи здатна анвелопа прикривати головний вал і якщо «так», то з якої відстані. Перевірка другої гіпотези про те, що анвелопа–вогняний рубіж оборони замку, пов’язана з дослідженням її напівкруглих площадок – демілюн (за трактуванням Данілова). Демілюни - це окрема частина дослідження і про них розмова буде далі. Повернемося до анвелопи. Ми не знаємо її первісної форми та вигляду. Ми не знаємо її конструкції. Надія побачити первісний вигляд анвелопи малоймовірна, якщо тільки до нас не потрапить план замка, виконаний автором будівництва. Нам залишається лише використовувати метод аналогії. Аналогії дотепер існуючих анвелоп, що краще зберіглися ніж наша, або аналогії укріплень XVI століття з анвелопами, креслення яких збереглися до нашого часу. Конструкції анвелопи ми спробуємо дослідити, зорбивши археологічний перетин. Маючи стратиграфію спробуємо зрозуміти, як вона будувалася, чи є в середині споруди, що утримувала насип від розсування. І одне з найоголовніших завдань перетину - це побачити, чи був перед анвелопою рів.
  10. А яка дата заснування цих поселень ? Наприклад, в Тернопільській області є село Августівка, і названо не в честь імператора, а сина Потоцького Августа.
  11. Або відкуплялися від нападів, як робив пізніше Константинополь від Русі. Але залишається відкритим питанням, звідки пішли назви поселень з римськими іменами?
  12. Можливо, відповідь простіша: Рим платив данину Гунам; ось звідси і гроші.
  13. Стосовно карстових порожнин. По лінії Кадиївка-Сутківці Хмельницька область безіменна річка (притока Ушиці) що років 15 тому була ще доволі повноводною (приблизно до метра ширини). Чим ближче до Сутковець, в районі проходу її під автотрасою Житомир-Чернівці (H03), ця річечка періодично щезала і знову наповнювалась водою. На даний час її немає. За останні 3 роки рівень води у цьому регіоні суттєво знизився, особливо там, де виходять на поверхню вапнякові породи. А в Ярмолинцях, які розміщені на горбах та долинах є будинки (приблизно 50-60 років побудови) із підвальними приміщеннями, у яких грунтова вода йде в землю .При цьому приміщення залишається сухим. У Сутківцях відбувались зсуви горбів (через водні подушки). До речі у Ярмолинцях (дата писемної згадки орієнтовно 1400 р.) були два замки (наразі навіть руїн немає), у Сутківцях залишились руїни замку (середина 14 ст.) - тут жили нащадки роду Ярмолинських . Інформацію щодо Подільського краю гарно подає Юхим Йосипович Сіцінський — історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля.
  14. Першим фортифікаційним елементом замчища, про який ми хотіли б поговорити є анвелопа. Ігор Данілов зазначав наступне щодо цього елементу на замку Ракочі:
  15. У 2020 року Державний історико - культурний заповідник «Межибіж» планує відновити систематичне дослідження замку Ракочі. Нам хотілося б залучити до дослідження цієї пам’ятки інтелектуальний потенціал учасників форуму. З цією метою ми маємо намір інформувати учасників з поточними нашими роботами та тими відкриттями, які ми здійснили у попередній період. Вперше ми зробили спробу залучити Інтернет-спільноту до обміркування матеріалу зі замку ще у квітні 2009 року на сторінках «Украинского историко-фортификационного форума» (http://relicfinder.info/forum/), матеріали з якого тут викладені. Ви можете побачити кілька фотографій з археологічних звітів 2003, 2006 років та деякі наші висновки. Цієї інформації достатньо щоб отримати уяву про пам’ятку. Безумовно вона спроможна викликати зацікавленість у всіх, хто цікавиться середньовічною фортифікацією. При необхідності ми поділимося іншими своїми матеріалами щодо дослідження та знахідок. Безпосередньо познайомитися з ними можна звернувшись до ДІКЗ «Межибіж». В цьому році ми плануємо зосередити увагу на аналізі фортифікаційної структури замчища. Здійснити її методами археологічної розвідки. Це дасть нам можливість визначитись з пріоритетами та методами більш докладних та фундаментальних археологічних досліджень. Попередній огляд-аналіз замчища як цілісної фортифікаційної системи здійснив відомий знавець подільської фортифікації (на жаль, вже покійний) Ігор Васильович Данілов (1958 - 2019). Він виклав свої міркування у статті «Невідома фортеця Волино-Подільського порубіжжя», яка була презентована на Всеукраїнській конференції «Історія міст і сіл Великої Волині», що відбулася 28-31 травня 2002 р. та опублікована у 25 томі Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Ігор Данілов виділив окремі фортифікаційні елементи замчища та його напільної частини: анвелопу, фоссебрею, валганг, бартізану, прикриту дорогу та інш. Фактично ми сприймаємо його думки як гіпотезу щодо облаштування замчища як фортифікаційної системи і вважаємо, що методами археологічного дослідження можна підтвердити або спростувати такі погляди, перевівши гіпотезу у розряд теорії. Наприклад, Данілов висунув гіпотезу, що головний вал замчища оточений додатковим пониженим валом – фоссебреєю. Наші археологічні дослідження засвідчили, що це не зовсім так, принаймі, на південно - західному куті. Те, що можна вважати фоссебреєю насправді є відсипом будівельного сміття, який утворився внаслідок розбирання стін замка, здійсненого вірогідно у 1820 році селянами під керівництвом Пухальського, управляючого справами князя Чарторийського. На що ми сподіваємось у спілкуванні з вами? Думка знавців фортифікації дозволить нам виділити суттєві ознаки того чи іншого фортифікаційного елемента і методами археологічного дослідження спробувати виявити його на замчищі. Директор ДІКЗ «Межибіж» Олег Погорілець. Керівник археологічної експедиції «Ракочі» Сергій Стопенчук.
  16. Такой вот "турецкий памятник" был в Мечищеве. Интересно, как он располагался относительно укрепления, и имел ли он отношение к военной истории. Источник
  17. Здесь автор чуть подробней рассказывает о своей работе.
  18. Візуалізація від Kostyantyn Ivanyshen. Фото з його фейсбука:
  19. В молодости, служа в 1989 году в Венгрии, решил искупаться в озере, которое увидел на карте 1956 года. Поехал, а там озера нет. Проверили по другим картам и нашли на карте 1972 года болото, а на карте 1985 просто низменность. А Вы о сроках в столетия рассуждаете. Стал суше климат, вот болото, которое до этого было озером и высохло. Хотя, когда только увидел тему, решил, что просто средневековые картографы пинские болота не в том месте указали. Но судя по обилию карт, скорей всего, было болото именно в этом месте.
  20. Основне джерело для монографії Анджея Жаки: Józef Widajewicz. Z przeszłości buszcza : studjum historyczne. - Poznań : Fiszer i Majewski, 1925. Зверніть увагу на зроблений кимось напис на бібліотечному примірнику Така от таблиця роду Романовських-Свірзьких за версією Йозефа Відаєвича. У ній багато неточностей, помилок, кілька гілок не розписано, деякі особи не в ту гілку внесено, але для загальної уяви про рід підходить.
  21. Ці ж укріплення на карті 1800 р. Північ зверху
  22. Васильків на малюнку Н. Орди близько 1870 р.
  23. Іншими словами, бійниці башти були зорієнтовані на найбільш небезпечний напрямок - т.з. "Стару бережанську дорогу". У цих місцевостях її описав під час поїздки до Теребовлі в 90-х р.р. XVI ст. у своєму щоденнику Мартін Ґруневег (о.Венцеслав). Першого дня поїздки маршрут пролягав через Чишки, Романів, Свірж, Глібовичі (біля Свіржа) і у Добряничах ночівля.
  24. Доброго времени суток. Тут (и на медной пластине, и на литографии) изображена вовсе не осада Почаева, а коронация Почаевской иконы, торжественное событие, котрое произошло в Почаеве при униатах, задуманное Николаем Потоцким. Время происходящего события (конец 18 века) можно понять по наличию на обоих изображениях Успенского собора, построенного Потоцким именно в тот период. Да и видно приглашенных гостей, почетный караул и специально построенную ротонду (арку?), в которой находилась в момент праздника Почаевская икона. Описание этой коронации есть, можно попробовать найти в сети. Касательно медной пластины. Это очень похоже на резную медную доску, с котрой делались оттиски. То есть, на оригинал какой-то гравюры. Качество фотографии не дает возможности определить, так ли это. Проверить догадку несложно - гравюры всегда резались в зеркальном отражении по отношению к будущим оттискам, и надпись на пластине в таком случае будет зеркально отражена по отношению к правильному написанию, что сразу бросается в глаза.
  25. Згоден з Вами, за малу площу. Є таке. Я думав Ви говорите за план "Вілли Фастова" а Ви за замок що зобразив Боплан. Можливо, я не знавець в оборонних укріпленнях. За малюнок - Н. Орда не картограф і не археолог, він художник. Від дізнався що тут був замок на цих кручах і так і підписав. А на рахунок церкви з малюнку - то то не церква а Костел. знаходився південніше нинішнього(майже на тому ж місці) а хрестиком позначають на цій карті кладовище. воно знаходилось частково на території костелу, а частково на крутому схилі над яром тут ви праві. І цілком можливо раніше замок був тут, а не аж так занадто південно на високому мисі біля струмка, з вашого попереднього повідомлення. Треба додаткові джерела. В мене є карта 1854 року, але вона кадастрова і поганої якості там майже нічого не видно. Є ще 1860 але там міська забудова і не позначено топографії.. На рисунку що я додаю сучасний стан знятий з квадрокоптера (завдячую Олексію Тараненко) жовтим позначив круті плато. Червоний кружечок - місце з якого по моєму ИМХО Н. Орда малював можливо +- 200 м. в діаметрі навколо. Червоний хрест - на мою думку тут десь знаходилося кладовище. Так я думаю Замок Палія знаходився десь в районі костелу і цих плато над урвищами а не там де 5-кутне городище. То просто укріплення міста. Рисунок, що показує нинішній стан навколо костелу. Друге зображення демонструє перепад висот обговорюваного місця А "замок" з "плану Вілли Фастова" позначений мною в жовтому колі десь тут закінувався..ИМХО. Бо це був кінець укріплень міста. Я думаю вигіно будувати захисну лінію вздовж урвища, а продовжувати її по плато...ну -не ефективно тому міське укріплення йшло вздовж ось цього великого яру (південна частина укріплення) ИМХО а замок (В) позначений на південно-східному куті я вважаю був на краю урвища, позначений в жовте коло, десь тут.
  1. Load more activity
×
×
  • Create New...