Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Вся активность

Эта лента обновляется автоматически     

  1. Последний час
  2. Вчера
  3. Arsen Замки -Тернопільщини

    Подгорецкий замок: рисунки, графика и т.п.

    Всім вже відомий малюнок Підгорецького замку станом на XVII ст. висвітлює південну сторону замку: Але я постійно хотів бачити "як же виглядав двоповерховий палац" з північної сторони, пройшов час, ніхто цим не зайнявся тому я взяв і намалював своє бачення первісного вигляду Підгорецького замку: Хтось запитається чому не весь корпус двоповерховий? Так от, обидва передпокої (західній та східній) мали сходи для того, щоб можна було потрапити на третій поверх "башт", якщо забрати третій поверх передпокоїв, то третій поверх башт буде недоступним. План 3-го поверху підкреслено червоним: Малюнок основував на цьому зображені: Всі фотографії взяв звідси.
  4. Последняя неделя
  5. Немного от себя: Как видим, это издание состоит из двух самодостаточных частей, и если с первой частью, где собраны различные документы 18 века, мне ещё предстоит разобраться (чтобы выловить там сведения по военной истории и фортификации), то со второй частью всё намного проще. В 1879 г. была издана монография Марьяна Кароля Дубецкого "Kudak twierdza kresowa i jej okolice", которую в оцифрованном виде можно увидеть здесь, здесь или здесь. В 1900 г. вышло второе издание, исправленной и дополненное (оно также оцифровано, и доступно здесь или здесь) Издания 1879 и 1900 гг.: В 2018 г. польское издательство "Napoleon V" выпустило книжку, в которой была опубликована работа М. Дубецкого "Kudak twierdza kresowa i jej okolice", а также "Kudak : przyczynki do założenia i upadku twierdzy" - монографию о той же крепости авторства Александра Чоловского (её, к слову, также оцифровали): Так вот, если работа А. Чоловского ещё не дождалась своего переводчика, то монографии М. Дубецкого повезло намного больше - в 2015 г. она в переведённом виде (на основе варианта 1900 г.) была опубликована в издании, которому и посвящена эта тема. Стоит ли говорить, что наличие перевода существенно упрощает знакомство с этим интересным источником, потому остаётся только поблагодарить издательство и переводчика за публикацию этого труда. P.S. Благодарю Нонну Тим за наводку на издание 2015 г. и за предоставленную возможность ознакомиться с ним.
  6. Год издания: 2015 (на основе материалов 1900 и 1905 гг.) Издательство: Герда, Днепр Язык: русский Формат: 16х24х3 см Переплёт: мягкий Бумага: офсетная Количество страниц: 504 Иллюстрации: отсутствуют (если не считать 1 портрета и нескольких копий документов) Тираж: 500 экз. ISBN: 978-617-7097-00-5 Книга на сайте издательства Аннотация: От редакции: Из истории второго выпуска ЛЕУАК: Оглавление Части I: Примеры страниц: Одно из приложений: Оглавление Части II: О Мариане Кароле Дубецком: Примеры страничек:
  7. Arsen Замки -Тернопільщини

    Гусятин: локализация укреплений

    На супутниковому знімку 2012 року, який можна знайти на Google Earth, досить добре читається замчище і навіть місце однієї з башт: А щодо міських укріплень, то згідно з картою Фон Міга, вони мали проходити якось-так:
  8. 7-й и 9-й том издания уже в продаже. Ниже ссылки на странички сайта издательства (там самые вменяемые цены): Том 7: Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779–1783 (tom 7, cz. A, B, C) Том 9: Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779–1783 (tom 9, cz. A, B, C)
  9. Arsen Замки -Тернопільщини

    Подгорцы (замок): внешний декор

    Можливо фронтон був розділений на два для того, щоб помістити герби Ржевуських і Любомирських? В такому випадку, до 18 ст. фронтон був цілим, а над ним знаходився тільки герб Конецпольських - Побог. З іншої сторони, стиль різблення каменю на колонах та стінах "пахне" 18 ст., тобто, не виключено, що первісні ворота не мали ні колон, ні фронтона.
  10. Filin

    Буцнів (Буцнев): гіпотетичні укріплення містечка

    Поддерживаю мысль о том, что несмотря на отсутствие прямых сведений о существовании городских укреплений, наличие статуса "городка", присутствие его на картах 16 века, а также присутствия в Буцневе замка, говорят о том, что городок был не самым последним, и вполне мог себе позволить хотя бы простые укрепления на основе земляного вала/рва. Только сейчас обратил внимание, что среди владельцев Буцнева числятся Мацей и Станислав Влодеки, а ведь с их именами связана история формирований укреплений Плоскирова (нынешнего г. Хмельницкого). Тут можно было бы поискать какие-нибудь параллели, как в случае с городскими укреплениями, так и в случае с замком. Жаль, что карта Фридриха фон Мига (1779-1783) не фиксирует следов укреплений, хотя довольно чётко показывает укрепления замка, а также земляные дамбы, которые тянутся через каскад озёр. Если следы укреплений городка в конце 18 века и существовали, то они, очевидно, были столь незначительными, что картографы либо не обратили на них внимания, либо обратили, но не посчитали нужным добавлять их на карту, т.к. для оборонных нужд они уже совсем не годились. Буцнев на карте Ф. фон Мига: mapire.eu Будем ждать появления нужного тома военных описаний к карте фон Мига, может там по обсуждаемой теме что-то встретится.
  11. Arsen Замки -Тернопільщини

    Буцнів (Буцнев): гіпотетичні укріплення містечка

    Буцнів, тепер село Тернопільського району, колись було містечком і могло похвалитися замком (замок обсуджується в цій темі) а тут піде мова про укріплення містечка. Чи були вони в Буцневи і якщо так, то де вони розташовувались? Буцнів розташований на річці Серет, його оточують багато (колишніх та сучасних) містечок (наприклад Микулинці). Так с.Буцнів розташоване відносно Тернополя та Теребовлі: Google Maps І так, щоб сильно вас не вплутувати в всі нестикування в історії цього села ми пройдемося по-суті. А саме – заснування містечка, спорудження укріплень (XV-XVI ст.) та занепад містечка (XVII cт.) і після такого міні-уроку історії ми перейдемо до локалізації укріплень Буцневи. Історія Є декілька легенд, щодо заснування Буцневи, але одна з них цікавіша з нашої (фортифікаційної) точки зору: "Одна з легенд, яка збереглася у пам’яті краян, розповідає, що начебто дуже давно, коли ще не було панщини, ватажок давніх поселенців на ймення Буц заснував на березі річки Серет неприступну фортецю. Біля неї виникло поселення, яке згодом так і назвали на честь засновника – Буцнівом"[1, 12] І ця версія цікава тим, що є певна вірогідність, що Буцнів міг бути заснованим саме таким способом тому що: Частина річки Руда, що протікає через село, називається Брудок. Така назва походить (не від слова бруд, як можна було подумати) а від слова брід, тобто мілководдя по якому можна перейти річку без моста, або човна. Цей перехід міг бути частиною, якогось шляху ще в часи Київської-Русі, якщо це був важливий перехід, то для його захисту логічно було б спорудити фортецю. Якщо детальніше розглянути розпланування Буцневи то можна побачити, що поселення почало розвиватися від краї мису, тобто від замку. Це означає, що і справді, спочатку могло з'явитись якесь укріплення біля якого потім виросло селище. План-схема розвитку Буцневи : freemap.com Етимологічно підтверджується саме така версія заснування, тому що первісна назва – Бучинова, Бучнова – складається з Буч та нова. Буч — означало смілива та звитяжна людина, гордий, непоступливий ("на давньослов'янській"). [2, 14] Тоді коли суфікс ова є польською версією суфіксу ів, але в жіночому роді, це пояснюється тим, що з приходом поляків назви сіл та міст пережили різні трансформації в іменах, однією з таких трансформацій є зміна роду з чоловічого на жіноче. Ось так тлумачить назву поселення Дмитро Бучко: "Утворено від присвійної назви з суфіксом –ів, що виражає приналежність, і наймення власника села (маєтку) *Буцень, пор. Буцинь [6 І, с. 121]. Первісне знач. «Буцнів двір (маєток чи ін.)»."[3,125] Дослівно Буцнів означає – двір хороброї людини (ватажка). Що важливо винести з початку історії Буцневи, так це те що в XV ст. існувало два села з назвою Буцнів – менший/нижній та великий/вищий Буцнів – і вперше вони згадуються в 1464 р. коли Ян Рей з Шумська здав під заставу село меньша і нижня Бучньовка Мацею Любіцькому. Попри грошову оплату Мацей також зобов'язувався заселити інше село Яна Рея – Велику Бучніву.[4, 310] Колись я думав, що це означало заснування цього поселення, але це не логічно так як інше село не називалося б нижній, чи то, меньший Буцнів, так як не було б до якої Буцневи порівнювати. Висновок: Велика Бучніва існувала до 1464 р., але в той час була спустошена, можливо, через татарський набіг. Буцнів залишався селом до кінця XV ст. і перша його згадка в якості містечка датується 1501 р.[5, 92] До 1504 року в книгах Метрики Королівства Польського прослідковується село Верхній/Більший Буцнів,[6, 87] це означає, що саме село нижня/меньша Буцнева перетворилося на містечко Бучинова. Після 1504-го року немає жодної іншої згадки Верхньої/Вищої Буцневи тому село, або злилось з містечком Бучинова, або воно пропало, тобто було спустошене. В 1529 р. місто Буцнів звільняється від податків на 10 років, в цей же час споруджується замок.[6, 9] Через економічний та демографічний ріст, питання про укріплення саме містечка зростало (тому що, вже не все населення поміщалося в замку – авт.) тому я припускаю, що перші укріплення Буцневи могли появитися саме в цей період. Не письмовим доказом існування Буцневи в якості містечка в цей період свідчать наступні мапи: Gerard Mercator (1554) Джерело Giacomo Gastaldi (1562) Джерело Paolo Forlani (1568) Джерело 1566: Джерело: @AnKo Згідно з моїми розрахунками на цій мапі також зображено Буцнів: Vaclovas Grodeckis (1570): Джерело Враховуючи те, що в XVI ст. на складання карти могло піти 10, а то й 15 років, то можна сказати, що Буцнів, показаний на них, відповідає своєму статусу в 1540–50-их роках. В ті часи далеко не всі містечка (деколи навіть міста) не були показані на цих картах, а Буцнів був показаний на рівні з такими містами як Бучач, Збараж, і т.к. це говорить про його досить поважний статус в період коли вже був заснований Тернопіль. В 1540 році власником ''міста'' Буцневи згадується Мацей Влодек (саме його родинний герб Правдич, став гербом містечка [7, 3]) що свідчить про те що він мав великий вплив на Буцнів. Напади на Тернопіль в 1544 та 1549 роках [1, 19] мали заставити його задуматись про оборону власного містечка (в тому випадку, якщо укріплень не було збудовано раніше). Пізніше, містечком володів його син Станіслав Влодек від 1570 року (смерті батька), саме він сприяв будівництву брами в Кам'янці-Подільському та фортифікації цієї фортеці, що говорить про його інтерес в укріпленнях. Тому, можна припустити, що він так само мав би підтримувати захист свого містечка, тим паче, що в 1575 та 1589 роках відбулися два великих татарських напади.[1, 19] Ян Бауер вважає,що через зростання Тарнополя в якості оборонного та адміністративного центру такі містечка як Баворів, Борки, Буцнів, Чернелів та Ожигівці починають занепадати. [8, 171] Але в 1602 році Буцнів згадується у переліку міст і містечок Станіслава Влодека [9, 725], тобто Буцнів не перетворився на село через вищезгаданий процес. В 1608 році Буцнів позначено на Єзуїтській карто-схемі на рівні інших містечок, як володіння Фірлеїв.[10]Скоріш за все, тому що Станіслав передав містечко як залог на одруження його дочки Ядвіги з люблінським воєводою Пйотром Фірлеєм (помер в 1619 р.). В 1612—1629 pp. шляхетські й магнатські міста становили більше 72 відсотків загалу. Вони були розташовані в основному у Теребовлянському повіті. Поряд з ними тут існували лише чотири королівські міста: Бірки, Буцнів, Яблунів і Теребовля, - які не підпорядковувалися адміністрації місцевих староств.[11, 34] В 1620 році татари спустошили і спалили ряд галицьких містечок – Калуш, околиці Рогатина, Коломию, в тому числі містечко Буцнів. «Не встигла Галицька земля повернутися до нормального життя і передихнути від тих страшних руйнувань, як уже восени 1621 р. ці терени стали місцем двох наїздів. На початку вересня під час польсько-турецької війни татарські підрозділи під проводом брата хана Джаніберга Гірея відірвалися від головних сил, що брали участь у битві під Хотином, і напали на землі руського воєводства і Поділля. Дорогою вони спалили Галицьку землю. 18 вересня ординці... розбили табір неподалік Козлова, нищачи при цьому околиці і забираючи в полон місцевих людей. 6 жовтня татарські підрозділи добралися до Тернополя, де зустріли опір поляків під керівництвом дідича міста Томаша Замойського. Наприкінці вересня на Галицьку землю напали численні підрозділи турків, татар та італійців. Під час цього нападу були спустошені Косів, Калуш, Коломия, Підгороднє, Кулачківці, Тлумач, Бариш, Снятин і Буцнів»[11, 17-18] Після цього Буцнівський замок відбудовується, а Буцнів cтав селом, але вже через сім років (в 1628 р.) Буцнів згадується як адміністративний центр негродового староства Буцнів.[1,20] Elzbieta Hornowa вважає, що Буцнів був заснований як місто саме в цей період: Джерело Та його історія в якості містечка закінчується в 1649 році, тоді, при переході військ Богдана Хмельницького з-під Збаразької фортеці до Зборова, в Буцневі було знищено 96 будинків.[11, 47] І хоча, Буцнів продовжував називатись містечком до середини XVIII cт., фактично він ним більше не являвся. Локалізація Так як в нас немає жодних документальних згадок укріплень, описів або зображень, то буде важко сказати, як факт, що укріплення існували. Саме тому я привів історію Буцневи, щоб показати, що ці укріплення не такі вже й гіпотетичні. Щоб локалізувати укріплення, використаємо все що в нас є, тобто мікротопоніми, перепади висот, і т.к. Почнемо з вулиці яка називається Вал, ось що каже про неї Богдан Новосядлий: Але, на мою думку сучасна вулиця Вал розташовується прямісінько на місті рову, тому що з двох сторін вулиці йдуть схили в напрямку центру: Джерело *Через ракурс зйомки, тут видно лише один бік схилу. А з півдня містечка зберігся перепад висот приблизно на метр висоти. Тобто, укріплення проходили приблизно в цьому районі: Google maps І якщо з південною та східною стороною все біль-менш ясно, то з північною та східньою не зовсім. Колись, через дорогу від костелу, розташовувалася церква, але чи була вона включена в міські укріплення містечка? З однієї сторони, зазвичай церкви будувалися поблизу, або на розі торгівельної площі, але з другої сторони між вулицями Вал та Шевченка (головною вулицею Буцневи) розташовувався цвинтар (до приходу Австро-Угорщини) і вони розташовувалися так, щоб був близький доступ до церкви. Я припускаю, що церква входила до містечка і була захищена міськими укріплення, тим паче вона їх доповнювала, тому що дзвіниця могла використовуватись як дозорна башта. А східна сторона могла, впринципі обійтись і без укріплень, так як, природньо, там сильний перепад рельєфу+ річка Серет, яку неможливо перейти вбрід. Щоб знайти розташування в'їздних воріт потрібно поглянути на вулиці, так з західної сторони вулиці Залізнична та Вал зливаються, так ніби є лише один в'їзд в містечок. Ось як я уявляю розташовування в'їздних брам та валів: Google maps Нажаль, не збереглось імен цих воріт, але нам відомо, що зазвичай в'їздна брама називалась по назві найближчого міста в тому напрямку, в якому веде дорога від брами. В такому випадку, південна брама називалась би Теребовлянською (Теребовельською), а західна - Тернопільською. Є один нюанс, так як теперішня головна артерія села получається "заблокованою" валом з півночі, але нагальності в спорудженні третьої брами не було, тому що вулиця Вал також вела на Тернопіль і третя брама знижувала б обороноздатність містечка. На закінчення, я зробив такий план-схему Буцневи станом на кінець XVI - поч. XVII ст. : З тлумаченням: 1: П'ятикутна торгівельна площа 2: Церква 3: В'їздні ворота та вал з частоколом. 4: Замок зображено (50x60 метрів) 5: "Верхній" став 6: Дамба з мостиком 7: р.Серет 8: пагорб Бібліографія – Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові: Іст.-краєзн. нарис // Б. Новосядлий. — 2-е вид., перероб. і доп. — Т.: Джура, 2006. — 296 с. – Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — 256 с., іл. – Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. – Вип. ІІ(24) 2014 – (оцифрований варіант) – Akta grodzkie i ziemskie. – Lwow, 1887. – T.XII. – 584 с. – (оцифрований варіант) – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.II — 407 с. — (оцифрований варіант) – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.III – 628 с. – (оцифрований варіант) — Bauer J. Z przeszłości osiedli województwa tarnopolskiego. — część I. — Tarnopol, 1935 — 57 с. — (оцифрований варіант) — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Буцнів. // Нова тернопільська газета — 2001. — 3 жовт. — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Міська геральдика Тернопільщини — Тернопіль: Валя, 2003 — Sąd Grodzki Trembowlski. — T.105 — Иезуитская карта-схема 1608 года: Тернополь и округа — Hornowa Elżbieta. Stosunki ekonomiczno-społeczne w miastach ziemi halickiej w latach 1590-1648. — Opole, 1963.
  12. Iryna Lutsyk

    Ходорів: локалізація укріплень міста і замку

    Ходорів 1915 р.
  13. Ранее
  14. Arsen Замки -Тернопільщини

    Великая Косница (Велика Кісниця): укрепления города и замка

    Вибачаюсь, за те що знехтував цими словами. Не хочу робити переклад, тому що, як завжди, получається якась нісенітниця. P.S. На тлумачення кожного слова є посилання.
  15. Якщо вірити Google Перекладачу, то munimentis = військове спорядження, fuis = властивості, tuetur = захисні заходи. Схоже на характеристику населеного пункту, як укріпленого.
  16. @Zabandzala, спасибо за информацию ) Вот об этом можно подробнее? Можете описать параметры этого "рва" - ориентировочную длину, ширину, глубину? А в идеале, если бы получилось указать его местоположение на спутниковом снимке. Мне такие списки не попадались. По замкам такие списки приходится формировать самостоятельно, собирая данные из множества источников, и, думаю, с монастырями ситуация обстоит точно также.
  17. Ілля Литвинчук

    Вышковцы (Вишківці): укрепления

    По второму объекту - варианты: Видны следы трех дорог: wikimapia.org wikimapia.org wikimapia.org
  18. Arsen Замки -Тернопільщини

    Великая Косница (Велика Кісниця): укрепления города и замка

    Там йде мова про розташування Косниці відносно Ямполя та здається те, що вона розташований на річці Росава. Тобто, не зовсім збагачуюча інформація, щоб детально переводити.
  19. Дивіться мій пост від 21 травня, 2011 .
  20. На основі мапи Grodzieckiego складено "Descriptio Veteris Et Novae Poloniae...". Там є згадка про місто Labetauola:
  21. "Regni Poloniae, magnique ducatus Lituaniae omniumque regionum juri polonico subjectorum novissima descriptio" (1659): Джерело
  22. Arsen Замки -Тернопільщини

    Бар: замок

    Барський замок в книзі "Замки і фортеці з-понад Кучманського шляху" (2015):
  23. Книжечка была оцифрована, за что благодарим Игоря Лозинского, а авторы согласились на публикацию цифровой копии в открытом доступе. Так что качаем.
  24. Rostodis

    Укрепления Луганской области

    А резиденция правителя была обустроена по всем правилам кочевого комфорта и фортификаци - на гребне высокого плато. Рядом - река Северский Донец, а с севера и юга импровизированную крепость прикрывали овраги. Татары ставили юрты вокруг шатра хана. По окружности в 800 метров и залегали артефакты, найденные луганчанами. https://kp.ua/life/337990-v-donbasse-raskopaly-letnuiui-stavku-zolotoi-ordy
  25. Arsen Замки -Тернопільщини

    Lustracja województwa ruskiego, 1661-1665.

    Наткнувся на такий формат люстрації, я не впевнений, що це є те, що ви шукали та все ж зрештою ось воно: https://www.dbc.wroc.pl/publication/5638
  26. Arsen Замки -Тернопільщини

    Lustracja województwa ruskiego, 1661-1665.

    Мені не попадалась особисто, але Богдан Новосядлий в своїй книзі "Буцнів Екскурс у минуле на хвилях любові" подає цілий уривок з люстрації, що може означати, що вона в нього є, або ж він працював з нею:
  1. Загрузить больше активности
×