Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

All Activity

This stream auto-updates     

  1. Earlier
  2. Якщо брати до уваги розмір з урахуванням нижнього кута зовнішньої сторони валу, то 60 метрів і набіжить. Головне питання: де можна ознайомитися з матеріалами археологічних досліджень 70-х рр. минулого сторіччя?
  3. На обкладинці: Лицьова сторона - «Реконструкція Конотопської брами батуринської фортеці станом на початок XVIII ст.»; Зворот - «Реконструкція плану Батурина станом на початок XVIII ст.». Рік видання: 2019 Автор: Олександр Бондар Видавництво: ?, Чернігів Мова: українська Формат: 14,8 х 20,4 х 0,5 см Обкладинка: м'яка Папір: офсетний Кількість сторінок: 84 Ілюстрації: 14 чорно-білих малюнків-реконструкцій, 10 планів Наклад: 300 прим. ISBN: ?  Де придбати: у автора, написавши йому приватне повідомлення у Facebook, або надіславши листа на bondarchern@gmail.com Аннотація: Приклади сторінок: Зміст: Вступне слово: Інші книжник серії: Невідомі фортеці Чернігівщини (2019)
  4. Є наступні результати реконструкції вигляду палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці. Насамперед, доповідь на цю тему прозвучала під час ХІ Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" (Меджибіж - Львів - Холм). Презентація до доповіді є у доступі. По-друге, саме у рамках цієї конференції, під час поїздки до ренесансного замку в Яновці, вдалося побачити in citu фундаменти подібної галереї, яку було втрачено. Відмінність у тому, що в Яновці вони лежать на рівні сьогоднішньої денної поверхні, а у Меджибожі поховані під шаром пізнішої (XVI - XIX ст.) грунтової засипки. По-третє. У рамках гіпотези та за попередньо отриманими вимірами за допомогою Наталії Нижник минулого тижня змоделювали гіпотетичний вигляд палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці на XVI століття. Щодо розташування сходового маршу може бути ще інший варіант, але це поки не принципово, головне - загальний вигляд. І, нарешті, родзинка на тортик: демонтаж тимчасової опроної плити біля фасаду майже закінчено, і це дозволило закласти перший шурф на глибину - 1м. Він розкрив наявність капітальної кладки саме у тому місці і напрямку, де за очікуванням має бути фундамент знесеної галереї. Чекаємо на подальші результати роботи археологів.
  5. Автор: Ольга Пламеницька Макет фортеці: План другого ярусу фортеці: Розріз по башті:
  6. Степень аккуратности в 17 веке могла определяться целым рядом факторов - начиная от уровня навыков автора-картографа и заканчивая требованиями, которые предъявлялись к документу. В 17 веке было создано большое количество карт-схем (а также планов городов и их укреплений), которые использовались в судебных тяжбах, прикреплялись в качестве дополнений к разного рода текстам и т.д. Такого рода документы далеко не всегда отличались красотой и стройностью рисунка. Вы скорей всего сравниваете эту карту-схему с картами, которые изготавливались для продажи, для публикациях в престижных атласах или для пополнения частных коллекций богатых вельмож. Здесь же совсем другая история, потому и стиль такой простой, канцелярский. Касательно того, что раз нет в Сети, то это подделка. Это, конечно, заблуждение, поскольку вот прямо сейчас и у нас, и тем более у турок есть огромное количество не только не опубликованных, но даже особо не разобранных и не проанализированных картографических документов. Это особенно касается рукописных карт, таких, как эта. Чтобы такой источник был опубликован, нужно либо чтобы сам архив занялся оцифровкой, либо чтобы на документ наткнулся какой-то исследователь, который смог бы оценить его значимость, после чего ему за свой счёт нужно было бы оплатить оцифровку и сделать документ общедоступным. Именно так и произошло в данном случае.
  7. Это не карта, а схема, причём очень сомнительная. Выполнена крайне неаккуратно. Сравните с картами и схемами того времени. Выглядит современной (выполненной недавно), особенно глядя на то, чем нарисована. Похоже турецкий музей решил слегка подхайпить (вероятно), потому и в сети нет, что сразу знающие люди спалят, что это подделка
  8. Год издания: 1975 Название сборника: Prace Naukowe Instytutu Historii Architektury, Sztuki i Techniki Politechniki Wrocławskiej, №9; Seria: Studia i Materiały, №3 Авторы: Тадеуш Броневский (Tadeusz Broniewski), Януш Богдановский (Janusz Bogdanowski), Юзеф Кемпа (Józef Cempa), Анна Доманская (Hanna Domańska), Юзеф Томас Францик (Józef Tomasz Frazik), Анджей Грушецкий (Andrzej Gruszecki), Эдмунд Малахович (Edmund Małachowicz), Станислав Медекша (Stanisław Medeksza), Ежи Розпедовский (Jerzy Rozpędowski), Ежи Станкевич (Jerzy Stankiewicz), Ярослав Видавский (Jarosław Widawski) Издательство: Widawnictwo Politechniki Wrocławskiej, Вроцлав (Польша) Язык: язык статей - польский, каждая статья снабжена резюме на англ. и русском языках Формат: 20,8х29,4х0,8 см. Переплёт: мягкий Бумага: офсетная Количество страниц: 172 Иллюстрации: множество чёрно-белых планов, схем, рисунков, гравюр, фото Тираж: 1075 экз. Оглавление: Вступительное слово: Примеры страниц:
  9. Кадры по теме из фотоотчёта @MadMax Башня в интерьере (вид со сторон входа), в центре виден колодец: С противоположной стороны: Колодец крупным планом: Заглянем внутрь: Земля, извлечённая в ходе раскопок, покоится у подножия башни:
  10. Об этом объекте в Сети мало информации, и при этом она очень противоречива: 1. Размер. Ты вот пишешь, что "Діаметр двору - біля 32-х метрів, діаметр між внутрішніми верхівками валу - 40 м", тогда как все остальные тексты, упоминающие размер объекта, утверждают следующее: "округлое (65 на 75 м) городище" (1, 2, 3 и т.д.), или такой вариант: "Городище выглядит как круглое сооружение, диаметром 60 метров" (1). Что-то великоват разнос - от 30-40 до 60-70 м. 2. Датировка. Одни тексты называют этот объект укреплением 12-13 вв., другие - 17-18 вв, третьи - пишут и то и другое одновременно. Если учесть, что на объекте установлен памятник советского периода, а также с учётом его планировки, можно сказать, что у версии про 12-13 вв. какая-то база точно есть (как минимум в виде подъёмного материала), а вот на чём базируется версия о 17-18 вв. мне пока не понятно. В этот период круглая форма укреплений была не в почёте, и если какой-то объект указанного периода и был круглым, то в большинстве случаев речь шла об использовании в 17-18 вв. какого-то более раннего объекта (городища, майдана и т.п.). Особенно странно вариант с датировкой выглядит, когда указывается только 17 век (т.е. вообще отрицается, что это укрепление 12-13 вв), как здесь, к примеру:
  11. Тальське городище (назва, вірогідно, від річки Таль) Не знаю, що там відкопали археологи у 70-х, але дуже схоже на круглий редут. Діаметр двору - біля 32-х метрів, діаметр між внутрішніми верхівками валу - 40 м, ширина валу - біля 3-х метрів. Рів сильно заплив, але простежується якийсь місток, проте він не веде до головного входу, що навпроти річки. По всій території шурфи від копачів. Довідка: Координати: 50°45'28.50"Пн 29°44'54.90"С Панорама:
  12. Новина від 25 червня 2019: Відео від 24 червня 2019:
  1. Load more activity
×
×
  • Create New...