Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Askold

Пользователи
  • Content Count

    173
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    28

Askold last won the day on February 19

Askold had the most liked content!

Community Reputation

69 Хороший

About Askold

  • Rank
    Сержант

Информация

  • Пол
    Не определился
  • Город
    Lemberg

Recent Profile Visitors

The recent visitors block is disabled and is not being shown to other users.

  1. Відновлення башти Київської фортеці: нові фото з реконструкції пам’ятки Впродовж цього року заплановані роботи по укріпленню фундаментів та стін, які роками потерпали від опадів. З осені минулого року тривають протиаварійні роботи на Башті №4, що на вулиці Старонаводницькій, 2 у Печерському районі столиці. За дослідженнями фахівців, без протиаварійних робіт на об’єкті, який є пам’яткою національного значення, не можна планувати відновлення історичної споруди. У 2020-ому на відновлення будівлі, яка є складовою комплексу Київської фортеці, місто виділило 10,6 млн грн. Роботи виконує Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне виробниче управління, яке виграло тендер. Торік будівельники розчистили каземати, покрівлю від сміття та перекрили будівлю новим дахом. А також залили зовнішні і внутрішні пояси, встановили металеві опори. На ці балки зробили дерев’яні кріплення та нашили дошку. Покрівля башти вже повністю закрита деревом. Саме ж дерево обробили спеціальним розчином від замокання. Наплавлений також руберойд. Завершений зовнішній карниз. Також «зашили» дерев’яними щитами вікна башти. Розібрали димоходи і все переклали цеглою. У цьому ж році планують завершити роботи, які допоможуть законсервувати пам’ятку і не дати їй нищитись у майбутньому. На ці роботи з міського бюджету передбачили близько 6 млн грн. «Зараз тривають підготовчі роботи для ін’єктування тріщин у стінах — коли з допомогою спеціальної трубки-ін’єктора із розчином заповнюються усі пустоти. Також вже встановили риштування і готуються відновлювати внутрішній карниз. Потрібно також покрити дах оцинкованою сталлю. Таким чином завершимо покрівлю і башта не буде затікати. Хочемо також зробити водопровід», — зазначила у коментарі «Вечірньому Києву» генеральна директорка Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» Оксана Новікова-Вигран. Вона також додала, що наступним етапом по відновленню башти є розробка проєкту з пристосуванням під певну функцію. «Однак на цей етап у нас поки що не передбачено коштів. Адже нагадую, що основна мета для початку зберегти будівлю, а вже тоді відновлювати її. Ми й надалі думаємо, що було б добре у майбутньому облаштувати тут акустичний центр. Органна музика не завадить музейній експозиції. Безумовно буде експозиційно-виставкова площа. Потрібне тут і кафе, де можна буде випити кави і поспілкуватись із друзями. Сподіваємось, що у наступні роки місто знайде кошти на ці плани і башта стане новим культурним осередком Печерська», — наголосила Оксана Новікова-Вигран. Раніше директор інституту «УкрНДІпроектреставрація», який розробляв проєкт відновлення Башти, Василь Тимкович категорично не радив припиняти роботи після того, як фінішують протиаварійні заходи. На його думку, «відновлення об’єкту треба продовжувати, бо споруда буде й дальше руйнуватись, і колись доведеться починати процес заново». Згідно із технічним висновком, який робили у 2016-ому, на комплексне відновлення Башти фортеці потрібно близько 6 млн євро. Музей вже отримував кілька пропозицій щодо майбутнього призначення вежі. Одна з яких — відкрити у стінах фортеці масштабний акустичний зал. Звучала також думка зробити тут осередок для митців: скульпторів, гончарів, ковалів. Цікаво, що в підземному приміщенні споруди планують облаштувати артзал. Раніше «Вечірній Київ» публікував інтерв’ю із Василем Тимковичем — про важливість вчасної реставрації та перспективи збереження столичних пам’яток. Історична довідка: Башта № 4 — одна зі споруд Київської фортеці, яка була зведена у XIX столітті. Будувалася протягом 6-ти років з 1833 по 1838р. Була найменшою з усіх башт фортеці, тому отримала назву «Мала». Первісно призначалася для лазарету кантоністів. Будівництво Башти коштувало 131 481 руб. 66 коп. У 43-х казематах могли розміститися до 500-х осіб з озброєнням та 22 гармати. Будівля Башти має круглу форму із внутрішнім двором. Фактично Башта №4 розташована на вул. Старонаводницькій, 2. Однак, в документах за 1979 рік зазначена адреса вул. Московська, 47. Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ», фото Оксани Новікової-Вигран більше фото тут: https://vechirniy.kyiv.ua/news/51083/
  2. «РЕСТАВРАЦІЯ ОЛИЦЬКОГО ЗАМКУ ДАСТЬ ПОШТОВХ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЦІЛОЇ ВОЛИНІ», - ГРИГОРІЙ НЕДОПАД. Голова обласної ради Григорій Недопад провів спільну робочу нараду із кандидатом наук з архітектури України Володимиром Заболотним, заступником голови Волинської обласної державної адміністрації Ігорем Чуліпою, депутатами обласної ради та краєзнавцями щодо проєкту майбутньої реставрації замку Радзивіллів що в Олиці. Нарада відбулася 25 березня в кабінеті голови обласної ради. Як зазначив Григорій Недопад, відновлення цього історичного об’єкта дасть поштовх для розвитку туризму в області. «Це цілий культурно-історичний комплекс, який може стати повноцінною візитівкою Волині. Ми активно готуємо наш проєкт реставрації замку Радзвивіллів аби його затвердили на всеукраїнському рівні в програмі Президента «Велика реставрація, - підкреслив голова обласної ради. – Замок, відновлений за сприяння поляків костел стануть цільним ансамблем, який привабить на Волинь не тільки туристів, а й дасть поштовх для розвитку цілого регіону». Володимир Заболотний уже кілька десятків років мріє про реставрацію замку Радзивіллів в Олиці. Крім того, напрацював уже проєкт реставрації цього об’єкта. Як наголосив голова обласної ради: якщо проєкт погодять, то невдовзі в замку почнуться реставраційні роботи http://volynrada.gov.ua/news/restavratsiya-olitskogo-zamku-dast-poshtovkh-dlya-rozvitku-tsiloyi-volini-grigorii-nedopad?fbclid=IwAR1eZddOGP2n8K8Mw9J5Bqgni5w-d6NEgmxBkpp-mOF3KjdAYR1MM1ihePQ
  3. В продовження теми - закінчення реставрації вежі Чарторийських + реставровано шматок муру Окольного змаку і Єзуїтського колегіума. Персонально, якщо мур є з 15 ст., то чому його відновили без мерлонів? Те саме з частиною муру біля вежі - був би сенс як би відновили первісний вигляд, думаю він виглядав подібно до мурів луцького замку. Інформація від: Oleg Parfenyuk https://www.facebook.com/groups/489692788404724/user/100007707300331/
  4. Знаючи ціну попереднім обіцянкам президента, мені складо повірити, але тим не меньше гарна новина: Зеленський пообіцяв за три роки відновити 150 замків й історичних об'єктів (оновлено) Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що за три наступних роки в Україні буде реставровано 150 замків, музеїв, театрів та інших об'єктів історичної і культурної спадщини. Про це він сказав у понеділок на відкритті форуму "Україна 30. Інфраструктура". "Ми розуміємо великий та недооцінений туристичний потенціал України. Нам є що показати і чим пишатись і чим здивувати світ. Тому цьогоріч ми почали програму "Велика реставрація" - мова про відновлення українських замків, українських музеїв, наших театрів, інших перлин нашої історичної і культурної спадщини. За три наступних роки буде відреставровано біля 150 таких об'єктів по всій Україні", - заявив Зеленський. Міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що ці об'єкти будуть дуже різноплановими. Серед них, наприклад, будуть фортеця в Хотині (Чернівецька область), замок в Олиці (Волинська область), замок в Чорткові (Тернопільська область), Підгорецький замок (Львівська область), палац в Качанівці (Чернігівська область), філармонії в Києві та Одесі, обсерваторія в Миколаєві, музей Сковороди (Харківська область), музей ракетних військ стратегічного призначення (Миколаївська область), Чернівецький національний університет, Дніпропетровський коледж культури і мистецтв, цирк в Кривому Розі. "Цих об'єктів не 150. Їх, на жаль, набагато більше. Якщо зараз держава не почне поштовх в цьому напрямку, ми можемо не тільки втратити нашу спадщину, але й культурні об'єкти, які здатні привертати увагу", - сказав Ткаченко. Президент Зеленський в свою чергу повідомив, що "держава буде вкладати мільярди" в реставраційні роботи, але залучатимуться також приватні кошти. "Є багато форматів, розглядаємо концесію... Потрібно рухатися багатьма напрямками: і концесійним, і державно-приватним партнерством, і давати приватному сектору, і держава окремо повинна інвестувати. Тому що реставрація у всьому світі йде, і йде навіть не десятиріччями, а сторіччями", - сказав Зеленський. За його словами, "велика реставрація" в Україні також буде тривати не одне десятиріччя. "За 5-10 років, я впевнений, ми відновимо для туризму основні магніти історичні, а всю державу - це велика робота попереду. Найголовніше, щоб ми розпочали", - сказав президент. https://lb.ua/culture/2021/02/22/478263_zelenskiy_poobitsyav_tri_roki.html?fbclid=IwAR3bYoC8vG_sf0wA3YP8MYiaLEQm5znhK7_Dw2SvvcMaiZTW3R8jvXdH5sI
  5. Давно хотів сворити цю тему. Нажаль реставрація в Україні є в дуже запущеному стані, але при цьому іноді відбуваються цікаві процеси, які вартує відсліджувати. Починаємо з великого позитиву - реставровано дах в монастирі Капуцинів. Приємно що використовували черепицю, так само видно що вежу зробили з міді - згодом вона гарно потемніє. ЯК ВИГЛЯДАЄ КОЛИШНІЙ МОНАСТИР КАПУЦИНІВ В ОЛЕСЬКУ, ДЕ ЗАВАЛИВСЯ ДАХ 20:43 13 лютого 2021 На Львівщині відремонтували дах фондосховища Олеського замку, який зруйнував буревій на початку минулого року. Роботи на даху виконувала підрядна організація ПП «Спецавтогідробуд», вона використовувала австрійську черепицю. «Минулого року за кошти державного бюджету (майже 20 млн грн), вдалося повністю замінити основу даху фондосховича Олеського замку – дерев’яну конструкцію і черепицю. Наступний етап – ремонтно-реставраційні роботи фасаду самого замку», – повідомила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак. Нагадаємо, частина даху фондосховища Олеського замку обвалилася у січні 2020 року. Тоді будівлю накрили плівкою. Колишній монастир капуцинів є пам'яткою архітектури національного значення. Він збудований у середині 18-го століття в стилі пізнього бароко та рококо. http://tvoemisto.tv/news/yak_vyglyadaie_kolyshniy_monastyr_kaputsyniv_v_olesku_de_zavalyvsya_dah_117516.html?fbclid=IwAR3XneOAPSM67VPwK2Lrzvmtsm2id7YgbMRkctE-VoP201EAf62iBl1FtaM
  6. Позитивні новини з Острога: реставровано крівлю палацової печі Януша Острожського. Також згадують що планують міняти крівлю в Острожському замку. П.С. На кадрі видно що міняють вікна на вежі-донжоні. Якщо з печею поступили правильно, то на рахунок донжона на мою думку процес є помилковим. Це не є ніяка реставрація, це просто відновлення надбудови з 19 ст. Мені дивно що реставратори не хочуть надати донжону той вигляд який він мав на 16-17 ст. https://fb.watch/3jeImNTXlq/
  7. Лідія вітаю, а хто мав в даному випадку залучити Інститут? То промах від керівництва області чи як?
  8. Askold

    Хуст: замок

    Bogdan Sheregiy Опис та аналіз архітектурно-планувальних рішень замкового комплексу у м. Хуст станом на 1766 рік.(продовження, попередня публікація https://www.facebook.com/.../permalink/707028646685013/ ) (на основі архівних даних, фото фіксації та обстеження залишків замкових споруд). IІ. Нижній замок (Див. Схема№2. Експлікація.) Минувши аванпост дорога вела до головного в’їзду в Нижній замок. До Нижнього замку відносимо наступні споруди: Комплекс фортифікаційних споруд головного в’їзду. 1) Кріпосний рів, облицьований кам'яним контрескарпом[1]. Більшу частину об'єму рову було видовбано у скельній породі. Глибина рову разом з стіною контрескарпу складала 4-5 м. На дні рову був влаштований кювет[2]для відводу води з рову, барбакану та проїзного тунелю Надбрамної вежі. Лінія контрескарпу рову на в’їзді була розірвана на ширину конструкцій мосту. Тут був встановлений шлагбаум, неподалік - постова будка.(мал.1,2). [1] Передній схил кріпосного рову зі сторони противника. Як правило, посилений кам’яною стіною. [2] Канава на дні сухого кріпосного рову для відведення води. 2) Дерев'яний міст на кам'яних пілонах[1]. Міст починався дещо раніше лінії контрескарпу рову, щоб забезпечити похилий підйом в сторону головного входу. У основі, дерев'яні конструкції мосту опиралися на кам'яні пілони, щоб убезпечити деревину від підмочування.(мал.3). [1] Опора на яку опираються прольоти мосту. 3) Барбакан[1]. Барбакан був споруджений для додаткового захисту головного входу в замок. У фронтальній стіні барбакану була арка перших воріт обрамлених простим ренесансним[2]порталом[3]з світлого туфу. На фризі[4]антаблементу[5]був висічений родинний герб Баторі та позолочений напис латиною: «HOC OPUS INSSIT FIERI MAGNIFICUS DOMINUS KRISTOPHORUS BATHORY DE SOMLYO, VAIUODA TRANSSILVANUS, COMES SICOLORUM. ANNO DOMINI 1577»(«Цю споруду наказав звести вельможний пан Христофор Баторі із Шомліо, воевода Трансільванії, граф Секеїв, Року Божого 1577»),(мал.4,5,6,фото 7). [1] фортифікаційна споруда для захисту підступів до брами замку. [2] фр. Renaissance, Відродження. Період розквіту та переоцінки цінностей в європейській історії, що позначився на розвитку та удосконаленню усіх сфер життєдіяльності. Найяскравіше спостерігається в живопису та архітектурі. [3] Портал - архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди. [4] середня частина класичного антаблемента. [5] верхня горизонтальна частина споруди(порталу), яка зазвичай спирається на колони, пілястри. Над порталом майже по всьому фронту вибудовано бретеш - кам'яну бойову галереєю на машикулях[1]з рядом бійниць для стрільців. Зліва від порталу прилаштували дві амбразури для гармат. Весь фасад барбакану був поштукатурений та побілений вапняним розчином. В двох верхніх кутах порталу знаходилися прорізи для ланцюгів підйомного механізму потерни. Потерна[2] утворювалася двома паралельними стінами барбакану, які упиралися в Надбрамну башту(фото 8,мал.9). [1] оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій у вигляді висунутих бойових галерей для обстрілу підошви оборонного муру. [2] Галерея або тунель, що сполучає фортифікаційні споруди. Похилий дерев'яний настил проходу над проваллям займав тільки частину потерни біля воріт Надбрамної вежі, оскільки передня частина перекривалась підйомним мостом з противагою, який при підйомі закривав собою головний в'їзд в замок і розривав простір між в’їзним мостом та настилом потерни. Таким чином у проїзді барбакану утворювалася пастка з глибокою ямою. В кресленні замку 1724 року, яке на сьогодні вважається найстарішим, вказано, що окрім основної брами барбакану існував додатковий вхід для пішоходів з окремим підйомним мостом. Даний вхід використовувався у часи перманентної облоги, або реальної загрози нападу, оскільки основна брама проїзду була постійно перекрита, а її підйомний міст піднятий. Пізніше, цей вхід замурували у процесі подальших реконструкцій. 4) Теналіон з цвінгером. Теналіон[1]займав простір зліва від барбакану. Його стіни мали висоту 7 м від рівня дна кріпосного рову. Парапет теналіону прорізаний відкритими амбразурами під гармати. Простір між стінами теналіону, ескарпом бастіону «Мала варта» та барбаканом називали «Цвінгер»[2]. Вихід на Цвінгер зробили через арко подібні двері з потерни. На одній з старовинних схем замку вказано, що на Цвінгері була влаштована конюшня для восьми коней, а пізніше тут влаштували невеличкий скверик з квітковими клумбами. Звідси, також вела дерев'яна драбина на бойові галереї барбакану(мал.10,11). [1] Фортифікаційна споруда для захисту фасів бастіону, яка займала частину простору кріпосного рову. Стіни теналіону були нижче лінії обстрілу фасу бастіону, але вище контрескарпу. [2] (нім.)Простір між внутрішньою і зовнішньою кріпосними стінами. 5) Надбрамна башта з аркою других воріт. По дерев'яному настилу потерни барбакану потрапляли до входу у Надбрамну башту. Надбрамна башта у плані видовжена трапеція розмірами 17х8,5м. Мала два яруси загальною висотою 12м. Перший ярус займав тунель проїзду до подвір'я Нижнього замку, підлога якого була вимощена річковим кругляком. Вздовж проїзду по центральній осі був влаштований кювет для стоку води, оскільки сюди потрапляла вода з подвір'я Нижнього замку. Стік направлявся в потерну і далі у рів. З тунелю через арко подібний прохід можна було потрапити до приміщення варти, яке знаходилося на бульварку[1]бастіону Мала варта з лівого боку Надбрамної башти. Верхній ярус Надбрамної башти займали житло чергового офіцера та склад військової амуніції. Кути башти були посилені великими квадрами з світлого туфу. Портал з туфових блоків арко подібних воріт простий тосканського ордеру[2]з вирізьбленими пілястрами[3]по обидва боки, завершувався антаблементом, на якому була встановлена кам'яна плита з вибитим написом латиною: «GASPARUS CORNIS DE GONTZRUSZKAсomes.ORATE VIGILATE, NE QUANDO FORCIOR TE SUPER VENIAT AC UNIVERSA TUA ARMA AUFERAT. ANNO DOMINI 1577» . («Гаспар Корніс із Гонц-Руська граф. Моліться і пильнуйте, щоб коли прийде ворог, не вийшло, що ваша зброя виявиться більш слабкою. Літа Божого 1577».) Плиту вінчав папільйон[4]з зображенням гербу Гаспара Корніса. Над порталом у стіні другого ярусу було вікно з ренесансним окладом, яке при нагоді перетворювалося на гарматну амбразуру. Надбрамна башта була покрита вальмовим[5]ґонтовим[6]дахом. Вхід на другий ярус Надбрамної башти облаштували по дерев'яній драбині вздовж зовнішнього боку правої стіни башти. Перекриття башти дерев'яне по дубовим балкам поверх похилого арко подібного кам'яного склепіння(мал.12-15). [1] Друга назва – валвалк. Майданчик для пересування вояків та розміщення гармат на бастіоні. [2] Один із п’яти основних архітектурних ордерів. Ордер - конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості стійко-балкової конструкції. [3] Вертикальний виступ стіни, який умовно зображує колону. [4] Мала архітектурна форма у вигляді щита, на якій зазвичай розміщувався барельєф з зображенням дворянських гербів. [5] Різновид даху з чотирма схилами у вигляді двох трикутників і двох трапецій. [6] покрівельний матеріал у вигляді клинчастих дощечок. Далі буде... © Шерегій Богдан, 2018. © Ілюстрації по реконструкції: Б. Шерегій © Фото: «Українські архітектурні памятки. Спадщина.»(Максим Ритус ), Olexandr Rokosovyk © Österreichische Staatsarchiv.
  9. Задля інтересну поглянув на Бреківський замок - дійсно, такі самі діри по цілому мурі.
  10. Ха, виглядає що та бокова гурдиція взагалі не існувала - вона мала би бути цілком скрита дахом.
  11. Дякую, надзвичайно цікаво! Цікаво що немає парапету в другі зовнішні стіні - виходить то був більше як мур-паркан?
  12. Реконструкція любецького замку польскої доби. https://wouk.livejournal.com/29613.html#cutid1
×
×
  • Create New...