-
Публикаций
302 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
60
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Все публикации пользователя HOUSE MD
-
«Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Карты и всё, что с ними связано
Узагальнення дерево/камінь не можливе. Так зустрічаються храми позначені чорним, а дах в них червоним. Також є огорожа біля храмів позначена як чорним (гонт?) так і червоним (бляха?). Але це все припущення, тому і не дав відповіді. Потрібно порівняти збережені храми з їх позначенням на карті для точної інтерпритації. Також слід відмітити, що листи складались не одним картографом і позначення на них відрізняються.- 38 ответов
-
- карты
- карты ф. фон мига
-
(и ещё 1)
Теги:
-
«Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Карты и всё, что с ними связано
Будьмо уважні: "і поряд дві дерев'яні церкви"- 38 ответов
-
- карты
- карты ф. фон мига
-
(и ещё 1)
Теги:
-
А я і не знав, що всі інші проблеми в місті вже вирішено і лише для міських "народних обранців" потрібно більше місця, ніж займає облрада та ОДА... Невже вже добудували обласну бібліотеку?
- 2 ответа
-
- 1
-
Село Колодно (Збаражський район, Тернопільська область) належало Вишневецьким а потім Острожським. В опису карти околиць Тарнополя (1608) вказано, що там знаходиться капличка ("Kołodno pagus ca quonsacellum") і "był tam niegdyś zamek". Як місто Kołoden підтверджено в 1465 році. У 1589 році було спустошене татарами та втратило міські права. В другій половині XVII століття там знаходився мисливський замочок (ймовірно належав Яну III Собеському [Jan III Sobieski]) та капличка. Джерело: SZTUKA ZIEM WSCHODNICH RZECZYPOSPOLITEJ XVI-XVIII ст. 176 (M. Brykowska, Ze studiów nad architekturą z początku XVII wieku wokół Tarnopola), вільний переклад. І карти: Ф. фон Міга та РККА 1939 (копія царських карт 1:21000 за 1900 рік)
- 2 ответа
-
- 1
-
Першою письмовою згадкою є Королівська грамота датована 31 жовтня 1467 р., за якою польському шляхтичеві Альбертові Боровському надано 200 марок польської валюти на розбудову королівського села Козлів. Але це свідчить і про те, що село до цього часу вже існувало.У 1575 році село було повністю знищене. Але вже 22 вересня 1577 р. вийшов королівський указ, про заснування на місці зруйнованого села однойменного міста з маґдебурзьким правом.Таку увагу до цієї місцини можна пояснити переправою у цьому місці через річку Восушка шляху Гусятин - Микулинці - Зборів - Золочів - Львів - Краків. У 1581 р. Козлів стає власністю А. Синявського. Можливо, тоді і було закладено замок. У 1672 р. містечко було знову практично повністю знищено. У. Вердум залишив у щоденнику запис про зруйноване поселення: “Місто це, так само, як і Зборів, лежить між озером і земляним валом. Колись у ньому жили понад 4 тисячі мешканців, а тепер не було жодної живої душі”. Можливо, тоді і було знищено замок, залишки якого є на карті Ф. фон Міга: Яке було моє здивування, коли залишки бастіону (позначка №1 на мапі) виявилися на карті 193х року, на ймовірному місці розташування замку (позначка №2) збудована церква: при співставленні карт вдплося локалізувати місце: що дозволило зробити таку спрощену схему (без позначення ринкової площі, інших храмів):
-
Каменец-Подольский: Новая Западная башня крепости
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Каменец-Подольский
В моїй старій хаті повала з прольотом в 5 метрів стоїть вже 60 років...- 156 ответов
-
- бастеи
- под угрозой уничтожения
- (и ещё 19)
-
- 21 ответ
-
- 1
-
Sommerfeld "навів" на одне з джерел праці А. Прохаски - Źródła dziejowe. T. 18 ч. 2 ст. 169 (Aleksander Jabłonowski, 1903): І частина сторінки в текстовому варіанті:
- 27 ответов
-
- 1
-
- 16 век
- графические реконструкции
- (и ещё 8)
-
Каменец-Подольский: Новая Западная башня крепости
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Каменец-Подольский
В мене виникло ряд питань: - перше питання риторичне: чи використовувався бетон при будівництві у кінці XVII століття (адже це реставрація)? Діаментр Нової башти біля 20м. Температурний коефіцієнт розширення бетону приблизно 8-12 * 10 в -6 ступені. Для спрощення візьмемо 10. Перепад температур візьмемо 50' (від +30 влітку до -20 зимою, насправді він буде ще більшим). ΔL = L x ΔT x α ΔL = 20000 х 50 х 10х10-6 = 10 мм Таким чином "защемлене" бетонне перекриття "розпирало" верх мінімум на 1 см. Ось одна з причин появи тріщин. - чому цього не врахували ні проектант ні будівельники ? - а як же авторський нагляд ? - з лотків був передбачений стік чи вода текла по стіні та зволожувала її ? Тобто, будівельники схалтурили, а проектант прийняв халтуру. Нема чого на "зеркало пенять". Основне питання: це все некомпетентність чи недбалість (як проектанта так і будівельників) ? PS. Звичайно, простіше все списати на стихійне лихо і знову "розпиляти" ласий шмат. PPS. Питань, насправді, набагато більше...- 156 ответов
-
- бастеи
- под угрозой уничтожения
- (и ещё 19)
-
Конюхівський краєзнавець п. Олександр звернув мою увагу на світлину у "Віці" із зображенням села ( ймовірно, скоріше вона появилась на "Пам'ятках України"). Він відмітив на ній костел. Але поряд з костелом розміщувався замок. Так як світлина зроблена до початку І СВ, то, ймовірно, велика будівля поруч із костелом і є конюхівським замком (зверніть увагу - обрисами вона нагадує бережанський замок, а є інформація що замок у Конюхах був зменшеною копією Бережанського).
-
Враховуючи наявність у плані будівель споруджених у кінці 19 початку 20 століття - то план каналізації.
-
Чернелев-Русский: локализация замка
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Тернопольская область
Почну з назви села: На картах 1782, 1850,1880,1938 року я назви села Чернелів Польський не знайшов. Є Чернелів Мазовецький (можна ототожнити з Польський, зараз село Жовтневе) і окремо Чернелів Руський: Цілком ймовірно, що храми в Чернилові Руському та Чернилові Мазовецькому мали оборонне значення, так як укріплені земляними валами: А ось топонім "Замчисько" "вимальвується" між селами Чернелів Руський та Ступки: У цьому місці на карті фон Міга бачимо квадрат (1) із земляного валу і поряд дві дерев'яні церкви, укріплені земляним валом (у Чернелові Руському (2) та Ступках (3)). Дане укріплення чітко "читається" і на супутникових світлинах: ...- 4 ответа
-
- 1
-
«Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Карты и всё, что с ними связано
Дякую. Карту отримав. Якість чудова- 38 ответов
-
- карты
- карты ф. фон мига
-
(и ещё 1)
Теги:
-
Каменец-Подольский: Башня на броде (Захаржевская)
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Каменец-Подольский
Охоронний №727/7 Джерело -
Каменец-Подольский: Башня Стефана Батория (Кушнирская) и Турецкий бастион
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Каменец-Подольский
Плита була розташована на зовнішній стіні, повернутій на Кармелітську вулицю. -
Каменец-Подольский: крепость даков и римлян
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Каменец-Подольский
Мури замку XII-XVIIIст. Охорон. №730/1вул.Замкова Вежа Денна, XII-XV cт., XVІ ст. Охорон. №730/9 вул. Замкова -
Каменец-Подольский: крепость даков и римлян
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Каменец-Подольский
Я трішки по іншому розставив акценти Тобто Коріатовичі збудували замок в іншій стороні міста. А тепер прошу звернути увагу де знаходиться гіпотетичний castrum romanum, II-III ст. за О. Пламеницькою. Вона сама собі суперечить. За нею, римське поселення знаходилось на території руського (русько-польського) ринку [в місті], а замок збудовано в іншій стороні ("построили на противоположной стороне оного замок"). -
Каменец-Подольский: крепость даков и римлян
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Каменец-Подольский
PS. GMNE - Польський ринок XVIII ст.; OMNP - Русько-польський ринок XV-XVI ст.; KMNL - Руський ринок кінця XIV - початку XV ст.; KMFD - гіпотетичний давньоруський ринок; ABCD - гіпотетичний castrum romanum, II-III ст. 1 - русько-польський магістрат; 2 - Петропавлівський катедральний костел; 3 - церква Катерини; 4 - костел Успіння Діви Марії кляштору францисканів; 5 - Миколаївський костел кляштору домініканів. *Радіус, позначений пунктиром, становить 155 м, або 500 футів. *Опрацювала О.Пламеницька -
Нижнев (Нижнів): замки, монастыри, городище и др. укрепления
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Ивано-Франковская область
Можливо, це дитинець і окольний град ? -
Спорные укрепления Ивано-Франковской области
HOUSE MD ответил в теме пользователя Filin в Ивано-Франковская область
Це ще спірне питання. Биковен ще точно не локовано. Білинський вважав що він розташовувався біля села Біла (Тернопільська). На польських і австрійських картах там є Бикова гора та Бикова долина. -
Рідкісні та раритетні видання про Київ.
-
Укріплення Івано-Франківської області
HOUSE MD ответил в теме пользователя gutsulsky в Ивано-Франковская область
Iefupol - Ie[ss]upol Kalufza - Kalu[ss]za Это не "f" а двойное "s" (похоже на немецкое шарфес с). -
Зарваниця, Вишнівчик: локалізація укрпілень
HOUSE MD ответил в теме пользователя vasylsahaidak в Тернопольская область
А можна конкретніше, що за книжка? Дякую Це з матеріалів дослідження Кам'янця. -
Зарваниця, Вишнівчик: локалізація укрпілень
HOUSE MD ответил в теме пользователя vasylsahaidak в Тернопольская область
А можно чуть подробней? Я догадываюсь, о чём идёт речь, но хотелось бы услышать чуть более расширенную версию краткой истории формирования площадей Думаю, что это можно предположить, но выводить это утверждение в ранг аксиомы... рановато. ... *Для міст, сформованих у XIII ст., характерна трикутна форма ринкової площі. -
Зарваниця, Вишнівчик: локалізація укрпілень
HOUSE MD ответил в теме пользователя vasylsahaidak в Тернопольская область
Не погоджуся. Прошу звернути увагу на ринкову площу з кутовими вїздами, характерну для 14-15 століття. Тобто в цей період Вишнівчик вже формувався як місто. Його розташування на правому березі свідчить про більш пізнє походження від Зарваниці, розташованої на лівому березі. Таким чином прослідковується зміна розвитку із поселення мисового типу на місці Зарваниці, зруйнованому у середині 13 століття, до міста, заснованого в 14-15 столітті (Вишнівчик). Якщо ми звернемо увагу на мапу Боплана, то побачимо, що замок розташовувався в південній стороні міста та відстань від греблі (3) до замку і північної межі міста практично однакові. Ви (vasylsahaidak) позначили об'єкт (1), котрий знаходиться на рівні греблі та "виходить" на храмову площу, що малоймовірно (хоча в Тарнополі так було). Вважаю більш доцільними пошуки в районі 4 або, як у Озерній (за річкою), на місці фільварку 5.