HOUSE MD

По матеріалах: Miasto Tarnopol w roku 1672, Ludwik Finkel, Tarnopol, 1892 Тарнопольський замок: входячи від міста до замку, міст, побудований на трьох стовпах, звод на вагах (підйомний механізм ?) без ланцюга. Брама мурована склепінчата довга; з правої руки була кімната для вільного (замкового чоловіка), яка тепер зруйнована, по лівій - фуртка до мосту. Біля цієї брами зліва, льох в землі мурований, з бійницями, просторий, на котрому башту знесли турки і склепіння завалили. На брамі дві кімнати, на яких (дах) - соломою покрито, але до них тече (протікає). Ідучи далі в замок, над ставом висока кам’яниця, пошкоджена турками, склепіння в стайні та оборі завалені; нижні склепи з бійницями nadwerężone (пошкоджені (дякую Filin), натягнуті, вузькі ???) Зовнішня по правій руці башта, мурована з тесаного каменю, в якій колись була кухня, конюшні, підвали та склепи (склад ?), турецька сила зруйновала. По лівій руці те саме. . А вали підмуровані поруйновані, палісадами (частоколом) з трьох сторін оточені. З четвертої сторони, від ставу мур niedominowany (не домінуючий, не високий?) захищає. P.S. "Старе" обговорення.

В інвентарі міста Тарнополя за 1672 рік при описанні міських валів згадується «башта над водою»: "Z dwoch stron, od zamku do baszty, nazwanej murowana, a od baszty tej do bramy i do baszty nad woda zostajacej, w walach wysypanych podmurowane". Раніше я цей текст інтерпретував так: ескарпований вал іде від замку до башти «мурованої», від тієї башти до брами, і від брами до «башти над водою». В темі Тернополь (город): существовало ли поселение до 1540 года? я моделював розміщення «башти над водою» в південно-східному куті міських укріплень, обґрунтовуючи розташуванням у цьому місці ставу Баворовського. На топографічній карті 1938 року в цьому місці рівень ґрунту знаходиться на відмітці 302-304 м., а водне плесо Тернопільського ставу – 303 м., що служить підтвердженням даної гіпотези. Але, згідно інвентарю, в південно-східному куті міських укріплень розташовувалася Шевська вежа: «Ulica Dluga: … Pierzeja druga: Tamze baszta murowana nazwana Szewska…». Таким чином, згідно даної гіпотези, «башту над водою» можна ідентифікувати як Шевську, але при цьому необхідно визнати наявність біля неї водного плеса, ймовірно, ставу Баворовського. При описі вулиці Nazdanowce (професор Львівського університету Людвік Фінкель не зміг її локалізувати, але в коментарі до тексту пов’язав назву з ждунами – гончарами) подає опис Кушнірської вежі: «Baszta murowana nazwana Kusznierska. Budynek stary, popsowany. Takze i pobicie nad nia zle. Loch dlugi murowany. Szyie sie sztuka urwala. A mur idzie od tej baszty az do zamku, gdzie niektory popsowal sie.». Враховуючи, що мур іде від замку до башти «nazwanej murowana», можна співставити Муровану та Кушнірську вежі. Таким чином, згідно даної гіпотези, ми отримали дві вежі: Північно-східна – Кушнірська, або мурована Південно східна – Шевська, або «башта над водою» Розглянемо також іншу гіпотезу. Враховуючи, що професор Марія Бриковська у своїй праці. «Ze studiów nad architekturą z początku XVII wieku wokół Tarnopola» на 190 сторінці подала ілюстрацію №3 з розміщенням укріпленого підзамча з вежею, можна припустити, що це і є башта «nad woda zostajacej». Для підготовки матеріалів автор використала припис 16 до карти ХХVI-380, копія котрої знаходиться у Варшаві в Ośrodek Dokumentacji Zabytków, згідно котрого замок і підзамче оточено із сторони ставу муром з двома баштами. Якщо одна з веж це замкова північно-західна, то іншу п. М. Бриковська розмістила біля підзамча, згідно топокарти Тарнополя 1902 року: Але ось що пише П. Білинський у своїй праці «Тернополь і його околиця» :«Недалеко церкви Воздвиження Чесного Хреста над ставом була висока мурована башта, звана Кушнірською, а то для того, що її обслуговували кушніри. Під баштою були довгі муровані пивниці (льохи), що тягнулись аж до замку. Від тої башти вздовж берега ставу йшов мур до замку» Отже, П.Білинський розміщує над ставом Кушнірську вежу, і ми можемо її ідентифікувати як башту «nad woda zostajacej». Відповідно, текст з інвентарю можна інтерпретувати по іншому: ескарпований вал іде від замку до башти «мурованої», від тієї башти до брами, і від замку (було від брами) до «башти над водою». Подібну «конструкцію» запропонували Вербовецький Ю.В та Сірий С.П., але розмістили вежу в південно-західному наріжнику замку: На світлині, котру я «позичив» в тернопільського краєзнавця Олександра Столярова, «вимальовуються» можливі залишки цієї вежі, розташовані трішки далі: Таким чином, ми отримаєм уже три вежі: Північно-східна – мурована Південно східна – Шевська На валу між замком та Надставною (Воздвиження Чесного Хреста) церквою (а не в південно-західному наріжнику замку) – башта над водою, або Кушнірська Додатковим підтвердженням даної версії може служити карта Giovanni Antonio Rizzi Zannoni, на котрій в конфігурації міських укріпленнь Тарнополя показано 5 точок (2 брами + 3 вежі): PS. Гіпотетично, враховуючи наявність виступу у бік ставу на місці костелу Замойського та залому західного валу міста, можна думати про наявність у 16 столітті в цьому місці четвертої вежі. Так це чи ні - відповідь зможуть дати лише археологічні дослідження.

Це споруда повоєнних часів - ресторан "Хвиля", котра реконструйована у цьому столітті - замість відкритої літньої площадки додано ще один поверх. .

Так як деякі із висунутих гіпотез викликають у мене значні сумніви, але мені не відомо на яких джерелах вони ґрунтуються, дозволю собі лише викласти своє бачення даного питання. У зв’язку із тимчасовою недоступністю мого цифрового архіву, змушений використовувати, в основному, лише наявні у мене друковані матеріали. Отже… Дата заснування Тарнополя відома досить точно: 15 квітня 1540 року [1, ст. 289]. Надалі, 16 травня 1548 року Ян Тарнавський отримав дозвіл від короля на спорудження ставу [1, ст. 292]. В 1550 році розпочато будівництво валів навколо Тарнополя, а в 1554 – замку [2, ст. 171, 172]; тобто, на першому етапі не було замку і відповідно, міські вали проходили інакше, ніж описано в інвентарі 1672 року. Дозволю собі припустити, що на той час не існувало церкви Різдва Христового (перша згадка 1570 рік [1, ст. 293]; хоча є інформація про «церкву біля валу» у грамоті польського короля Жигмонта ІІ від 1566 року) , а лише Хресто-Воздвиженська (Надставна) церква та парафіяльний костел на протилежній стороні Львівської вулиці. (Етап 1а) У своїх дописав я неодноразово звертав увагу на неправильну прямокутну форму ринкової площі – трапецеподібну, котра не відповідає локації міста «на порожньому місці», що може свідчити про первинну трикутну форму ринкової площі. Підтвердженням цьому є розташування вулиць на пізніших картах і планах міста та назв вулиць у інвентарі міста Тарнополя за 1672 рік (Кам’янецька, Львівська, Збаразька що відповідають трьом основним шляхам). У 1561 році, після смерті Яна з Тарнова, місто успадкував його син Ян-Кшиштоф [1, ст. 293] і, згідно королівського привілею 1566 року підвищив міські мури та укріпив замок [2, ст. 172]. Вважаю, що якраз в цей час було розширено межі міста, змінено конфігурацію міських валів та споруджено Кам’янецьку браму та вежі. Після смерті Яна-Кшиштофа Тарновського у 1567 році Тернопіль успадкувала його сестра Зофія, а після іі смерті у 1570 – її чоловік князь Костянтин Острозький. Того ж року вперше (?) згадується дерев’яна церква Різдва Христового. На цьому завершується Етап 1б. Із початко спорудження кам’яної церкви Різдва Христового на південь від «старожитной деревяной» [1, ст. 293] у 1602, зміна конфігурації ринкової плоші та спорудження вулиці Руської розпочався 2 етап перепланування міста. Таким чином, версію перебудови церкви Різдва Христового з в'їзної брами вважаю не достатньо обґрунтованою. 1. Тернопільщина.Історія міст і сіл. Том 1; Тернопіль, ТзОВ «Терно-граф», 2014; ISBN 978-966-457-228-3 2. Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI-XVIII, Jerzy Lileyko, Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 2000 ст.169-185 (M. Brykowska , Ze studiów nad architekturą z początku XVII wieku wokół Tarnopola).

При проведенні комунадьних робіт на тариторії ЗОШ№3, можливо, відкрито та частково зруйновано півничний "мур" (ескарпований вал), котрий "читається" на цій світлині: PS. Комунальникам не відому, що про такі знахідки в історичній частині міста необхідно повідомляти "рятівну" археологію ?

На даний час мур замку (товщиною біля 3 метрів) відкритий на значно більшу глибину, хоча до "материка" ще далеко: Цілком погоджусь, що це стіна показана стрілкою:

Можливо; а може і залишки укріплень підзамча, якщо вірити плану м. Тарнополя складеного професором Варшавської політехніки М. Бриковською. P.S. Там де були початкові розкопки повинні бути залишки спільних укріплень замку і міста, але там трішки "не докопано" через невдилий вибір місця (зверху заасфальтована площадка). Необхідно було шурфувати трохи далі - там газон; наявність сміття 19-20 століття у шурфі свідчить про те що це колишня вулиця Замкова, засипана після ІІ СВ.

В розкопі лише сміття, тому свіжих фото додавати не буду.

Якщо уважно придивитись до підземель катедри, то видно що вісь підземелля не співпадає із її віссю: і вентиляційні "вікна" "виходять" в середину приміщення: Тобто, існуюча будівля більша за "підвали" і іхні осі не співпадають. Якщо уважно прочитати фундаційний акт костелу, виданий Юзефом Потоцьким, то в ньому чітко сказано, що він збудований на "землях і місці" монастирської церкви Діви Марії:

"Частокіл" із штахет зберігся, також подбали про вирощування нових насаджень на вежі (мабуть доглядають дуже гарно): Сам палац і надалі в "лісах" надзвичайно гарного чорно-сірого старовинного кольору; у самій будівлі за позабюджетні (?) кошти посаджено новий трав'яний газон: PS. Нічні фото 23.07.17.

Ось так виглядають "роботи" станом на 23.07.2017:

Додам ще одну карту (AGG Zeszyt 22 Pas 8 slup XII KALUSZ i HALICZ):

З Кардаша (Гардаша) став Кардані ? PS. Шкода, що відсутні цікаві для мене сторінки

Pagus - Село

Палац не перебудовано із замку, а збудовано поряд. Так що це зовсім різні будівлі.

Думаю, так: тому що на накладених зображеннях не співпадають дороги та цвинтар. Хоча так більш ймовірно: Потрібно подивитись рельєф на місцевості.

Нашвидко співставив карти: І ось яка вийшла локація на місцевості (для прив'язки використовував цвинтар та мости): До речі, mapire за допомогою функції / кнопки Options дає змогу виводити шари: Думаю, що на мапі First Military Survey (1763-1787) зображено залишки бастіонного замку, так як на карті Second Military Survey (1806-1869) зовсім інша "картина" (палацовий комплекс з садом).

Про це сказано майже рік тому:

1. Карта Ф. фон Міга є досить не точною, в ній можлива похибка на десятки, а то і на сотні метрів. 2. Опис і карта відносяться до різних часів (цілком ймовірно, що у замку були башти, а не земляні бастіони.

Додам ще карту Nova et exacta totius regni Hungariae delineatio A:1664 Sculp. / Wilhelm Pfann :

Обговорюється цей об'єкт: фортеця Кальміус в Маріуполі Історія Маріуполя містить багато таємниць. Однією з них є давнє поселення між гирлом Кальміуса та Азовським морем. Ось карта міста з краєзнавчого музею м. Маріуполь: та з вікіпедії: На плані чітко видно первинну забудову при впадінні р. Кальміус в Азовське море з регулярним замком бастіонного типу та більш пізню регулярну забудову (ймовірну межу первинного міста виділив жовтою лінією): На даний час на місцевості достовірно читається лише (?) південна куртина: Замчисько забудоване.

Практично, замок локалізовано (картографічно). Я не звернув увагу на дату складання наявної у мене карти і не брав до уваги. Згідно проведеного аналізу на місці замчиська було збудовано палац і гуральну (між іншим, на місці інших замків також робили гуральні з використанням їх підвальних приміщень)

Досліджуючи городище, я ніяк не міг собі його уявити у первісному вигляді через досить малу площу всередині і великий розрив у валі в північно східній його частині, котрий я трактував собі як пошкодження під час ІІ СВ: І ось мені "попала на очі" реконструкція городища полабських слов'ян IX ст.: "The Early Slavs" P.M.Barford, Nev York 2001, ст. 369 Таким чином, дане городище можна вважати одним із найстарших руських на Тернопільщині. P.S. Автора реконструкції не "приводжу" так як у іншій книжці натрапив на подібну реконструкцію того ж городища, але іншого дослідника.

Я би все таки звернув увагу на деякі ділянки, особливо позначену стрілкою з цифрою "1":

Цілком ймовірно, що то Руське море у якому і був острів Русів.