HOUSE MD

В обліковій картці на сайті Верховної Ради вказано 1421 рік як дата першої згадки про село Новосілка Підгаєцького району. Але Дмитро Бучко у книжці "Підгайці та Підгаєччина" на 83 сторінці як дату першої згадки подає 1578 рік посилаючись на Źródła dziejowe. Warszawa, 1902. -T.18, cz.1.. Отже, якщо припустити що Лабентвела була зруйнована десь біля 1513 року (остання згадка про Лабантів в AGZ), то цілком ймовірним є те, що Новосілка є "правонаступником" Лабентвели.

Запропоную третій варіант. Толік звернув мою увагу на вентиляційні канали в Бучацькому замку в товщині стіни; можливо комини є завершенням вентиляційних каналів для просушування стіни (щось подібне до теперішньої технології "вентфасаду"). PS. Можливо, однією з причин обвалу Нової західної башти було перекриття вентиляційних каналів бетонним перекриттям.

1. Andrzej Potocki / Genealogia dynastyczna /. 2.Перше покоління Потоцьких: погляд крізь призму століть, Т. Д. Чубіна

Цей абзац ввігнав мене в повний ступор - Баворовські почали володіти Копиченцями через чверть століття після смерті , але це, найвірогідніше, опечатка. Більшу зацікавленість у мене викликав "шляхтич Бествінський" - ніяк не міг зрозуміти хто це. Але все виявилось надзвичайно простим. І ось у 1630 році Шимон Копичинецький помирає. У нього було двоє дочок і двоє синів. *Kasper Niesiecki, Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, Lipsk 1839-1845, Kopyciński herbu Topacz (t. 5 s. 218) Таким чином, "шляхтич Бествінський" - це один з Копичинських Одна з дочок Шимона Копичинського - Барбара Копичинська (1610 - ?) [barbara Kopycińska] одружилась (біля 1630) з Jędrzejem Kalinowskim (1590 - ?) herbu Kalinowa. Як пройшов розподіл власності (після смерті Шимона) мені не відомо, але на топомапі Ф. фон Міга поряд з Копичинцями є село Калинівка і новий замок розташований, якщо бути точним, у ньому ! Виходячи з вище сказаного, можна зробити припущення, що новий замок у Копиченцях/Калинівці збудував Jędrzej Kalinowski біля 1630 року.

На топомапі Ф. фон Міга чітко локуються 2 замки. Один не регулярний у межиріччі Стрілки та Крутилова (1), ймовірно - "червоний" замок Копичинецьких, інший - регулярний (2): По приведеній на форумі інформації, "червоний" замок "дожив" до середини 19 століття. На кадастрових планах 1828 та 1858 років, дійсно, на старому замчиську є кам'яна будівля, хоча її розташування не зовсім співпадає з картою Міга: А тепер прошу звернути увагу на відмінності у двох варіантах карти Ф. фон Міга. На кольоровій копії чітко видно земляний вал біля новішого замку а також капличку, котра, ймовірно постала на місці спаленого костелу. Також відрізняється і кількість будівель на замчиську: дві на чорно-білій копії та 3 на кольоровій.

*Михайло КРИЩУК, Топоніміка Тернопільщини Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Тернопільській області Але розташування не відповідає картографічним даним.

Розбираючись в локації замків у Копиченцях, відмітив суттєві відмінності у карті з книжки "Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини" (1) та кольоровою копією (2), котра є більш детальною. Спочатку я подумав, що деякідеталі "стерлись" під час перетворення і підготовку до друку. Але, зверніть увагу на позначення церков - вони зовсім різні: Можу припустити, що існує декілька варіантів карти у масштабі 28800, складених на основі більш детальної топомапи в масштабі 14400.

Джерело

На схемі М.Бриковської їх нема, і північна лінія укріплень проходить південніше від костелу, а у фундаційному акті на костел вказано що вал проходив на відстані 15 ліктів північніше від майбутнього костелу. P.S. Якщо маєте інформацію - поділіться.

На своєму блозі Толік опублікував план м. Тарнополя складений професором Варшавської політехніки М. Бриковською [Maria Brykowska]. [1] Даний план був складений у 1998 році на основі записів та схем о. Єзуітів, котрі перебували у Тарнополі в 1608 році.[2] Перше, що викликає здивування: занадто "низьке" розміщення південного валу - південну лінію укріплень, враховуючи рельєф, логічніше було розмістити більш північніше. Але зараз не про це. Прошу звернути увагу на об'єкт позначений мною цифрою "1" на плані М.Бриковської. Згідно підпису до плану (е), там позначено стару божницю (синагогу). Але вона чомусь "відірвана" від вулиці Старошкільної (синагоги називались також школами). Також зверну увагу, що свій план п. М.Бриковська склала на топооснові 1902 року; на цій же топооснові було складено і план міста Тарнополя 1908 року. І що ми бачимо ? Під номером "63" на ньому позначено стару божницю у тому місці, що вказує п. Бриковська Але на плані Антоніо Пасарелі (1797 рік) ми бачимо, що стара синагога (позначено літерою "с") розміщена значно північніше - там де на топооснові 1902 року я позначив об'єкт числом "2". І якщо цей план можна вважати не точним, то на плані 1925 року ми чітко бачимо розташування старої синагоги на вулиці Старошкільній (позначено числом "23" на плані): Таким чином, приходимо до висновку, що п. М.Бриковська допустилась помилки в локації старої сигагоги через використання помилкового плану. Одночасно стає зрозумілим локація старої синагоги деякими краєзнавцями на місці розташування музичного училища. Але тема "Tarnopol AD 1608" а не "Помилка Бриковської"... У цей рік почалось будівництво кам'яної Серединної церкви поряд із старою дерев'яною, будівництво вулиці Руської. Як видно з плану, на час відвідин міста о. Єзуїтами у нього ще не було веж, лише брами; можливо у цей час і почалось їх будівництво... Ось і попробуєм розібратись, як змінювались фортифікації міста у цей період. 1.Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI-XVIII, Jerzy Lileyko, Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 2000 ст.169-185 (M. Brykowska , Ze studiów nad architekturą z początku XVII wieku wokół Tarnopola). 2. Матеріали знаходяться у Національному архіві Франції у Парижі (якщо не помиляюсь, Історичний центр Національних архівів [Centre historique des Archives nationales], скорочено CHAN).

Мова про Підлісне і Горожанку. Перепрошую, мова іде про Надрічне / Дрищів. Але це не остаточна версія, так як є ще одна локація, але вона менш ймовірна по причині віддаленості від річки. Ці села знаходяться на шляху Галич - Теребовля

Можу лише додати, що, по одній з моїх інформацій, поряд з цими населеними пунктами знаходилось знищене село, вихідці з якого заснували Новосілку [Nowosiółka] Підгаєцького району.

1. Iohannes [Ян, Іван] de [de (+Abl) – з, про] Syelka [Сьолка] alias [alius, alia, aliud – інший, а, е (з багатьох)] Labatha Тобто, переклад звучить: "Іван (в AGZ зустрічається і таке його ім'я) з Сьолка (вказано мсце проживання, так як були ще з Жукова) по іншому Лабата (дана інша назва тогож населеного пункту). 2. Я не вказую на Новосілку Підгаєцького району як на Лабентвелу, так як мені достеменно відомо що село було спалено і наново локоване на новому місці (так само як і багато інших сіл цього регіону). На карті з атласу Меркатора [Gerardus Merkator, 1595] Лабентвела локалізована на схід від Козови, а Жуків та Дрищів (тепер Надрічне) знаходяться західніше. Виходячи з вищезказаного, моя версія виглядає так:

В попередньому пості я привів витяг з AGZ, де чітко вказано тотожність двох назв для одного населеного пункту: Сьолка і Лабата. На даний час маю версію, що "правонаступником" Сьолка може бути с. Новосілка [Nowosiółka] Підгаєцького району (є ще не вирішені деякі "нестиковки", зокрема з датою першої згадки). PS. Лабонта був не один - в AGZ є відомості про декількох представників цього роду котрі проживали в різних населених пунктах. Також є запис про судове вирішення спору про опіку над малолітніми дітьми одного з них (Jana Labatha, т.10 ст.16 запис за №243 від 4 листопада 1513 року); можливо тоді і була знищена Лабентвела/Сьолка.

В цьому тексті згадується Ян (Іван) з Сьолка по іншому Лабата... Єдиний відомий мені топонім в регіоні пошуку з такою назвою це село Сільце (перша писемна згадка — 1466) біля Підгаєць, але це суперечить більшості картографічного матеріалу. Хоча не прямим підтвердженням даної версії може служити запис за №743 з т.12, ст.76 AGZ : Також можна припустити, що розташоване біля Підгаєць с.Сільце у 15-16 столітті могло бути розташоване зовсім у іншому місці - багато сіл цього регіону було наново локовано після знищення у 17ст.

Поселення Зарваниця I (с. Зарваниця, вул. Шептицього): ІV – кін. ІІІ тис. до н.е., ХV – V ст. до н.е., Х – ХІІІ ст. *Пам’ятка археології, наказ Мінкультури від 23.01.12 № 51, 4361-Тр

Дякуючи підказці konrat'а, звернув увагу на такий топонім: * шкода, що карта в "потрібному місці" пошкоджена і дану назву можна прочитати по різному.

Опис міста і замку Ульріха фон Вердума, 18 грудня (старий стиль) 1671 року: Джерело: Ксаверій Ліске; Іноземці в польщі; Львів, 1876; ст. 167

Мені сподобалась (при швидкому перегляді). Підхід досить грунтовний. На рахунок бібліотеки - не знаю.

у книгарні на 1 поверсі Універмагу в Тернополі.

Планувався матеріал по замку в Підгайцях, але сьогодні придбав книжку...

Зрозуміло, що оплата покриває лише витрати на зал. І скільки людей вмістить зал ? Скільки приїде з інших міст ? Чи не простіше і ефективніше було організувати онлайн-конференцію в "післяробочий" час ?

Filin: У кінці XIX століття був виданий Atlas geologiczny Galicyi. На карті з цього атласу, складеній у 1884 році, на мою думку, зображено ще замок:

Базиліанський монастир, зруйнований під час ІІ СВ:

На час складання карти Ф. фон Міга були ще всі чотири: