HOUSE MD

Як не дивно, на карті 1880 року їх ДВІ: А ось на карті за квітень 1914 (до початку І СВ) вони не позначені: Таким чином вимальовується структура додаткових зовнішніх укріплень фортеці 14 - початку 15 ст (за П.А. Раппопорт):

Цікаво. Значить, на карті 1880 року зображений "старий" палац, котрий по розташуванню будівель дуже подібний на замок з карти Міга: А ось на карті 1914 року залишились лише 2 будівлі, схоже перебудовані з веж:

У 2005 році в Києві видана 561 книга "Литовської метрики" - ревізії українських замків 1545 року. Ось фрагмент з неї (на руській мові; видання 1877 року подає також на руській мові, але у польській транскрипції): * За надану інформацію вдячний Олександру Волкову.

Таки ні. Будьмо уважні: в правому нижньому кутку карти чітко вказаний рік топозйомки - 1868; колія нанесена станом на 1877.

Ось скани про герб "Лебідь" з гербовників: Bartosza Paprockiego, 1584 (видання Kraków, 1858) Kaspra Niesieckiego S.J., t.VI 1841 (скорочено)

Читаєм (і перекладаєм уважно): Ось скорочений переклад: "Донедавна, без жодних підтверджень, вважалось що Лабанти користувались гербом Лебідь..." PS. Додаткові матеріали виклав у окремій темі.

В пошуках таємничої Лабентвели появилась інформація про рід Лабантів. Але інформації вкрай мало, тому вирішив створити окрему тему. Ось витяги з AGZ про цей рід (матеріал не вичитаний):

Яле, як вказав rbrechko, Лабанти використовували герб Авданець, а не Лебідь:

То Ви "забрались" в мезозой

Логично но не верно (с) Тобто, якщо ми чогось не знаємо, це не означає що це помилково...

Ще одне підтвердження цьому знаходимо на 9 сторінці 14 тому AGZ (запис за "28. Sierpnia 1440 r."):

Додам витяги з AGZ

Ніякої помилки нема. Ось ця ділянка на топомапі 1939 року: І місце (обвів червоним) для розміщення замку не погане, хоча занадто далеко від річки. Можу припустити, що раніше в долинці на схід від ймовірного замчиська була річка або озерце, враховуючи позначену на карті болотисту місцевість. Але, краще подивитись на місці.

Музей історії міста Київ (20.09.2013):

"Ваше місце" - це не замок, а А ось позначене Вами місце цікаве, так як цей об'єкт відсутній на карті 1939 року.

Відомі мені джерела, зокрема і Genealogia potomków Sejmu Wielkiego, подають дату народження Теофілії Потоцької [Teofila Potocka z Podhajec h. Pilawa (Srebrna)] (Теофілія Мошинська з Потоцьких) орієнтовно 1740 роком і дату смерті 1800 роком. Але у метричних книгах [Księgi metrykalne parafii wyznania rzymskokatolickiego z terenu archidiecezji lwowskiej, 1604-1945] я знайшов запис про її смерть у віці 71 року датований 27 жовтням 1799 року. Вважається, що її матір'ю була Гелена Замойська [Helena Zamoyska z Zamościa h. Jelita], котра одружилась з її батьком (Станіславом Потоцьким [stanisław Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) 14 V 1698- 9 XII 1698]) в 1733 році (друга дружина). Але якщо займемся простою арифметикою , отримаєм орієнтовний рік народження Теофілії Потоцької 1728-1729. Таким чином, виходить, що матір'ю Теофілії Потоцької була Marianna Łaszcz (Potocka) [Marianna Łaszcz-Tuczapska z Tuczap h. Prawdzic, ca 1701-1731] котра одружилась із Станіславом Потоцьким 09.07.1719 року (перша дружина).

Але краще, ніж залізобетонний, вкритий асфальтом міст Свіржського замку.

Хотілось заперечити з "розумним" виглядом. Але, скан локаційного привілею (Locacio oppidi Tarnopolie) викликав сумніви і у мене. До назви урочища читається усе відносно зрозуміло: "fundato et locare in loco deserto dicto", а ось далі у мене виникли проблеми. Перша буква назви урочища дуже подібна до грецької "тета"... Можливо, дійсно, Топільче а не Сопільче...

Ось ці об'єкти на карті Шуберта:

Добре що хоч посилання на наш форум привели, вже, не плагіат А так то вільний переказ теми... PS. Один з коментів до статті: PPS. Все ж популяризація і форуму і теми

А, можливо, Червоногрод був фортецею: Зверніть увагу, у Źródła dziejowe (Warszawa, 1902. -T.18, cz.1) у записі за 1469 рык (198 сторінка по "загальній" нумерації) використано термін "castro", на відміну від позначень міста та села. Такий термін у цьому томі мені зустрівся лише в поєднанні з Червоногрудом та Кам'янцем. І хоча "castrum" перекладається з латинської як "замок", таке поєднання заставляє задуматись.

Ще одним з доказів наявності мурованих фортифікацій є мапа (лист №19) видана Ріці Заноні у 1772 році. Прошу звернути увагу на умовні позначення (лист №22):

А хіба це не у Золотниках клуб був у костелі ?

1. Можливо було використано більш ранні матеріали. І в 20 столітті карти не видавались надто швидко. 2. А можливо Лабентвела продовжувала деякий час ще існувати під іншою назвою. Так в AGZ, т12, ст.410-411 (запис за 23 травня 1474 року) згадується Iohannes de Syelka alias Labatha (Ян (Іван) з Сьолка по іншому Лабата), тобто ототожнюється дві назви населоного пункту - Сьолка і Лабата. А на 91 сторінці в Źródła dziejowe. Warszawa, 1902. -T.18, cz.1.натрапляєм на такий запис про знищені татарами населені пункти: "Nowosziołka. Sżiołka. Telyacze"; тобто згадується населений пункт Сьолка і Новосьолка. Звідси можу припустити, що після знищення міста Лабентвели і роду Лабантів поселенню повернулась стара назва Сьолка (котра з часом зникла, можливо була повторно зруйнована (як вказано у даному записі), так як не асоціюється з селом Сьолко біля Підгаєць) і появилось нове поселення Новосьолка.