HOUSE MD

Процитував себе. У більш якісному скані Locacio oppidi Tarnopolie чітко видно букву "С" (Сандомирський, Сопільче, Серет): Так що таки Сопільче.

Ще в 70-х роках ХХ століття під плесом Тенопільського ставу був острівець. Про нього я писав у пості за 2011 рік. Деколи рибалки "виходили" з човна на нього і так ловили рибу ("понтували"). Пізніше його повністю "зніс" земснаряд при очищенні ставу. І ось, на аерофотознімках 1944 року його чудово видно (став був спущений). Як виявилося, в нього була округла форма. Якщо припустити існування давнішнього укріплення в районі Тернополя, то цей "острівець" підходить під вірогідне (фактів у мене на даний час немає) городище волинського типу (розташування в заболоченій низині). За наданий матеріал дякую Markus Bauer

Додам скан 134 сторінки 15 тому Herbarz polski; wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, Boniecki, Adam (1842-1909)

rbrechko в темі про Лабентвелу виклав цікавий матеріал: але оригінальне посилання не завжди працює, тому викладу додатковий лінк та скани 2-х сторінок праці Jerzy Sperka "Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej" (в них є "джерельна база") тут:

Як бачимо, Лабанти володіли не тільки Жуковим, Дрищевом і Сільцем, а і Межигір'ям. І ось, як свідчить Поморянська хроніка: у 1497 Лабанти "втрачають" Жуків, а найбільш вірогідно, і Дрищів та Сьолко. Детальніше про маєтки Лабантів описано в 15 томі Herbarz polski Адама Боніцького. Але вони ще володіли селом Межигір'я, в якому вони продовжили проживати, що і пояснює наявність в цьому регіоні (Підлісне, Горожанка) в наш час досить поширеного прізвища Лабант. PS. Лабанти володіли Межигір'ям в замлі Галицькій, до якої "землі" належало село Межигір'я Монастириського району на даний час не досліджував. Є ще село Межигірці біля Галича. PPS. Ложка догтю. Топонім "Сільце" прив'язаний до міста (Солко біля Бережан, Сільце біля Підгаєць, Козова місто / Козова село (на старих картах)). Але Бережани отримали Магдебурське право у 1530 році, тому знайдене село Сьолко біля Бережан навряд чи є тим що ми шукали.

У ХVIII томі ZRODLA DZIEJOWE на 63 сторінці знаходимо підтвердження припущення Філіпа, що назва Лабентвела могла означати Лабент вілла - є назва Bielka villa: Там же, на сторінці 76, знаходимо запис про володіння в 1578 році Яном Сенявським в районі сіл Жукова та Дрищева селом Сьолко, яке ми так довго шукали: Розгадка, думаю, наближається. В "Поморянській хроніці" є часткова відповідь, куди поділись Лабанти...

Місцеві називають Краснопількою село Теофіпілка. Тобто, скоріш за все, Краснополіс був на місці Теофіпілки. Після його зруйнування заснована слобода, яка стала називатись Золотою Слободою. PS. Аналогія: біля Козлова - Слобідка.

Думаю, в пошуках залишків замку можна поставити крапку. Люди говорили, що на місці замку зараз розташована будівля поліції. Але на місцевості нічого не "читалося". Як виявилося, замчище ще зберігалось у 40-х роках 20 століття. Його добре видно на аерознімках за 1944 рік: За наданий матеріал дякую Markus Bauer

"Труды одиннадцатого Археологического съезда в Киеве (1989)". Том 1. 1901. і сама карта

Те що місто засноване не на "порожньому місці" сумнівів не викликає, адже є багато документальних підтверджень. Розглянемо, як Сенявські стали власниками Бережан. За Ф. Стеттнером, львівський суддя Гюнтер (Sieniawski Gunter) був батьком Рафаїла (Rafał Sieniawski h. Leliwa), який одружившись з Агнешкою Цебровською (Agnieszka Cebrowska h. Holobok) отримав як віно с. Бережани. Тобто, на кінець 15 століття село Бережани належало родині Цебровських. У мене немає дати їх одруження (старший син Миколай Сенявский (Sieniawski Mikołaj) народився у1489); Рафаїл помер у 1516 (?) році, з 1517 по 1529 рік тривав поділі його маєтків і Бережани з навколишніми селами отримав його син Микола (Mikolaj). Як бачимо з даного "родоводу", навряд чи на середину 15 століття у Бережанах було "родове" гніздо; можна вважати що воно сформувалось після одруження Рафаїла Сенявського та Анни (Агнешки) Цебровської десь у 80-х роках 15 століття. P.S. Що до пошуків укріплень більш раннього періоду варто звернути увагу на домінуючу над Бережанами гору Сторожисько (!), хоча про наявність на ній ознак давнього городища мені не відомо.

Не обов'язково бійниця - може бути банальна вентиляція підвалу.

А яка дата заснування цих поселень ? Наприклад, в Тернопільській області є село Августівка, і названо не в честь імператора, а сина Потоцького Августа.

Можливо, відповідь простіша: Рим платив данину Гунам; ось звідси і гроші.

Думаю, замок був розташований десь так (варто обстежити північну частину на предмет "залишків"): Кадастрові плани дуже точні. Співставив сучасну супутникову світлину і кадастровий план і ось що вийшло: PS. Якщо мати фундаційний акт римо-католицького костелу, то можна точно дізнатись про розташування периметру римо-католицького костелу і, відповідно, південно-західну частину лінії укріплень. PPS. Вїздна брама могла бути подібною на Луцькі ворота у Дубно.

"Дьявол в мелочах" (с) 1. На карті Ф. фон Міга (1779-1782 рр.) зображено замок Потоцького. 2. Теофілія Потоцька, дочка воєводи познанського Станіслава Потоцького одружилась з Августом Фредириком Мошинським (August Fryderyk Moszyński) 19.01.1755 року. В 1764 році вони розлучились. Тобто,спорудження палацу /замочка Мошинського повинно було відбуватись між 1755 та 1764 роками. Отже, на карті 1779-1782 рр. потрібно шукати обидві споруди.

Палац на карті 1937року: "Проект" на кадастровому плані: І його вигляд:

Бастіон читається, хоча і частково розпланований: PS. А куртину я не сфотографував, так як неправильно визначив її локацію; хоча вона теж читається на місцевості.

Дивіться мій пост від 21 травня, 2011 .

А не думали, що на карті водні басейни зображені помилково ? Козова на Коропці; на карті Коропець впадає в Стрипу (підписана), а насправді він впадає в Дністер.

Тобто, Тернопіль та Буцнів розташовані на різних річках та між ними протікає дві річки?

Варто, по можливості, писати ще на інших мовах.

Не завжди потрібно вірити написаному. Поляки часто приписували собі те, чого не було. Необхідно подивитись за яку територію відповідає даний том, які ще населені пункти прив'язані до цього імені в цей час.

В пості за 10.07.13 я писав: "...Так в AGZ, т 12, ст.410-411 (запис за 23 травня 1474 року) згадується Iohannes de Syelka alias Labatha (Ян (Іван) з Сьолка по іншому Лабата), тобто ототожнюється дві назви населоного пункту - Сьолка і Лабата." (Можливо, прочитання може бути трішкі іншим: Ян з Сьолка (на прізвище/по іншому) Лабата. Народна пам'ять не має меж. Наприклад, мені чітко відомо де знаходилось с. Козівка, котре було знищено татарами - розповіли люди, котрі проживають у теперішній Козівці. Так і тут: мені відомо наближені орієнтири, але я не знаю де був той хутір (орієнтир) і втратив зв'язок з іншою людиною - вихідцем з цього хутора. P.S. На досить значній відстані.

1. Ви переплутали сторони: шлях ішов ДО Козови, тому "по правій руці" буде означати ПІВНІЧНІШЕ. 2. Шлях Вердума ішов через Ходачків, далі не існуючою тепер дорогою на Купчинці, далі через греблю на "район" З. Слободи і на Козову. 3. Жителі с. Теофіпілка (ймовірно, назва походить від Теофілії Потоцької називають село Краснопількою. 4. При знищенні села / міста власники організовувавали звільнене від податків поселення з назвою "Слобода" (Свобода, польське "Л" читається як щось середнє між "Л" і "В"). Таким чином, с Золота Слобода, найімовірніше, виникло в результаті зруйнування міста Краснополіс як вільне поселення; що-до похибки у відстані, то відновлене село рідко розташовували на місці зруйнованого, найчастіше - поряд (приклад с. Козівка), тому зруйноване місто могло знаходитись трішки північніше від теперішнього села Теофіпілка. 5. На час зруйнування Лабентвели З. Слободи ще не існувало; в "Актах міських і земських" є чітка прив'язка роду Лабантів та поселення "Сьолка". P.S. Село Новосілка Підгаєцького району розташована на теперішньому місці. Назва на картах Ново - Сьолка, що означає нове село Сьолка. Точне місце розташування первинного села мані не відоме - брат моєї бабці, котрий знав місце, помер. Орієнтовне місце розташування "попадає" у полосу, котру зазначив Філ. P.P.S. Тому не "плюсанув". До речі, похибку, напевно, краще відобразити у відсотках до реальних відстаней - буде більш наглядніше (приблизно однаковий відсоток при різних відстанях дасть дасить значну різницю в абсолютних величинах). А так "ПЛЮС" за Бережани.

А Вас не бентежить те, що с. Городище розташоване на правому березі Стрипи, а Кодеско на лівому ?