HOUSE MD

Але на час видання "Путівника..." (1937) були залишки замку, а не школа і суд... Тому я і написав :

Тому що: 1. Були б зруйновані залишки замку при будівництві. Ти ж вважаєш, що школа збудована на місці замку. До речі, ти вказував, що замок був кам'яний, а школа збудована на місці дерев'яних будівель замку Мошинського. 2. Навіщо писати "пів кілометра від ринку", якщо можна написати "на подвірї школи поруч із костелом" В мене вони чітко асоціюються із залишками замку Мошинських. А ось ці сліди укріплень в мене асоціюються із замком Потоцьких:

А чи не простіше, замість парку, використати прив'язку до викладених тобою у 5 пості карт: 1906 - Ksr 1922 - Koszary 1933, 1941 - Kosz. тобто, на всіх цих картах чітко позначено казарми PS. Так позначався на польських картах рів: і вони співпадають по розташуванню з деякми позначеннями на "ситуаційному плані" - дві тоненькі паралельні лінії (так на картах масштабу мнше 25 000 також позначався рів).

На 234 сторінці 2 тому книжки "Przewodnik po Polsce" (Варшава, 1937) знайшов таку інформацію: Козова тут описується із сторони вїзду із Бережан, тому для орієнтації варто взчти південно-західний кут ринку. Але, якщо я правильно зрозумів, що "1/2 k. od rynku na pd." означає "пів кілометра від ринку на південь", то територія замку "виходить" за межі Козови. Але, якщо врахувати, що автор позначає стару синагогу "вище" (північніше) від костелу, то виходить що автор перепутав схід та південь (чи не такої думки притрумується Filin при аналізі опису Вердумом Зборова ?) Варто зауважити, що на час написання 2 тому школа вже була збудована, отже вона ніяк не може розтащовуватись на руїнах старого замку.

Як раз до такої форми укріплень міг "модифікуватись" Зборів після руйнування. А Вердум міг бачити старі, не "модифіковані" укріплення. Карта Міга "свіжіша" більш як на 100 років. 1. Верхостав 2. Зборів по опису Вердума та мапі Боплана 3. Згідно карти Міга Козлів "оцінено" у 4000, а залишилась на час відвідування Вердума лише корчма. PS. При такому розміщенні ставу чітко прогдається мисовий характер первинного поселення і зрозуміла назва "Верхостав".

Интересная у Ульриха привязка к сторонам света. Я бы сказал, что озеро всё же находится скорее с востока, а основная (самая длинная) линия вала с запада, а у Вердума всё иначе - вал с севера (там, где был его короткий отрезок), а озеро с юга (где, вроде, озера вообще не было). Можливо, Вердум і помилився; а, можливо, було так: *Не варто забувати, що між описом Вердума та мапою Міга пройшло більше 100 років і розташування озер могло змінитися (наприклад: Озерна, Козова). Зараз населення Зборова становить біля 9 тисяч. Десятититисячне місто повинно було займати приблизно такуж територію як зараз, а не таку як на мапі Міга. Також, згідно мапи Боплана, основна частина міста знаходилась на південь від "центральної вулиці".

К.Ліске, Іноземці в Польщі, 1876, ст.136: Дня 25 липня … до села Плугів, що по руськи значить те що що плуг. … потім до Зборова, дві милі. Колись це було велике, гарне місто, оточене від півночі валом із землі, від півдня озером. Коли ж мешканці під час облоги козаками і татарами вважали, що від сторони озера не загрожує їм жодна небезпека, татари перепливли озеро на конях, напали на місто і винищили або забрали в полон всіх, яких знайшли, так що з десяти тисяч мешканців тепер ледве десять залишилось.

Жиздитель в темі про Ольшаницю навів мене на атлас Г.Меркатора [Gerardus Mercator] 1595 року видання. На карті Литви (XXVII розділ) знову знаходимо нашу Labentowela. На відміну від інших мап, на ній позначено Тернопіль та Козову. Чітко видно, що Лабентвела розташована приблизно посередині між цими містами. Але, і тут не обійшлося без "ложки догтю" - біля підпису позначено 3 населені пункти і важко сказати до котрого з них відноситься цей підпис. По взаємному розташуванню цих міст і по їх розташуванню до водних ресурсів та кордонів, я прийшов до висновку що на карті позначено Ходачків (Kodessko на мапі Боплана), Козлів (або Озерна, менш вірогідно) та Городище. Регіон пошуків звузився

Цілком погоджуюсь. На "реконструкції" зображено частокіл, а в ревізії згадуються городні: *А.М.Губайдулин, Фортификационный словарь, Казань 2003, ст. 39 PS. Городні використовувались на свіжонасипаних валах, де було не рівномірне осідання грунту. В середньому довжина городні становила 5-6м., ширина - 2-3м.. На стійкій основі використовувалися тераси.

Повний текст ревізії житомирського замку 1545 року:

Опис житомирського замку в 1545 році. Олександр Яблоновський, Варшава, 1877 В передмові О. Яблоновський зазначив, що документи ревізії, складеної Левом Патейовичом Тишкович — секретаром («дяк») Сігізмунда Августа, взято з рукописної копії XVIII ст. Литовської Метрики, написаній на мові руській. Документ подано у "польській" транскрипції.

Костел Вознесіння Найсвятішої Панни Марії в Язловці, підвали:

За вивіз деяких товарів за межі області потрібно було платити. Також не забувайте про територіально "прив'язані" купони. Тема, дійсно, зїхала. Адже мова про Почапинці. Про кордон і митницю попадалась інформація при вивченні Стрілищ. Також кордон між Руссю і Поділлям проходив то в районі Ходачкова, то Куропатник. Ніщо не зявляється з нізвідки, і безслідно не зникає.

Пробую потрохи зібрати. У 1440 році згорів Краківський архів... Також я не говорю про існування Ходачкова у княжі часи, а про поселення в районі Городища Козівського району на горі Замчисько, Бродилова в районі Купчинець. PS. "Митний" контроль між областями.

Я говорю про більш ранній період - кордони між князівствами. Так як було в кінці 8х, на початку 9х років ХХ століття. Також, згадайте "мостове"...

щось не зовсім вловлюю хід думок. Приблизно в районі Ходачкова проходила давня границя між Поділлям та Червоною Руссю. На границях розташовувались міста-митниці. Переважно вони були біля річок, так як одночасно захищали переправи. Тепер розглянемо шлях: Буцнів - Бродилів (Купчинці) - Лабентвела - Галич. Із зміною ваги Галича на користь Львова, змінився шлях: Тернопіль - Почапинці з розгалуженням через Кодеско - Бережани на Галич, та через Козлів на Львів.

Цілком згоден. Але, якщо було прикордонне місто (митниця?) у Поділлі (Кодеско), то повинно бути відповідне місто у Червоній Русі (Лабентвела?). Давні переправи були біля Буцнево (частина річки Рудої біля Буцнево називається Брідок), Купчинець (Бродилів), Конюхів (частина села називається Корсів - "корса" - "переправа").

Це точно про Почапинці Тернопільського району ?

Городище, Козівський район. Ще один кандитат на Лабентвелу. Давнє поселення (назва не відома) розташовувалось на горі Замчисько. Після його руйнування село відродилось в долині річки. Розкопки на горі "Замчисько", 2006 рік (поховання епохи бронзи, але згадується розташування давнього поселення): Тут було відео, але посилання померло

... На другій фото, там що видніється кам'яна кладка? Так. Це залишки замку у Конюхах, котрі посилено руйнують

Обговорюється цей об'єкт: Підгорецький замок "Давня спальня короля Яна [Jana]", графіка з Національної бібліотеки у Варшаві.

Там багато про що пише. Але, основне - є мейл для зворотнього звязку

POLSKI KSIĄŻĘCY RÓD SANGUSZKÓW

Можливо, варто відкрити картковий рахунок в "Приваті"? В названі дати я поїхати не можу , але перевів би гроші...

Село Підлісне на північ від Горожанки (185х): і Гугл : PS. Ось підказка до розташування замку: Читаємо і уважно дивимось мапу Ф.фон Міга...