HOUSE MD

Не відомо звідки взято матеріал і чи вірно він інтерпретований. Так на 51 сторінці цього ж твору при описі 1820 року І.Дуда пише що "Орден оо.домініканів віддав єзуїтам монастир із костьолом, городом і майданом" невірно переклавши парк як город. Можливо, на цьому місці стояла міська вежа, а не проходив рів ? Или я что-то недопонял или вывод не совсем правильный. Карта Мига – это в лучшем (читай - позднем) случае 1782 год, а карта Пасарелли – 1797 год. Т.е. вал, имеющийся на карте Мига, вполне могли разровнять, а ров засыпать к моменту, когда свою карту начал делать Пасарелли. Всё же создание 2-х карт разделяет минимум 15-летний период - не самый маленький отрезок времени, как мне кажется. Якраз в цей перід і відбулася значна перебудова міста. Карти я назвав не в порядку їх складання, а в порядку надходження до мене та їх аналізу. Тобто, карта фон Міга (котру я отримав пізніше) з позначеним східним валом підтвердила мою думку, основану на плані Пасарелі, про його (валу) розташування. З думкою про залом валу цілком згідний. Мені так і хочеться зообразити Кам'янецьку браму у вигляді двох веж з дерев'яною будівлею що їх зверху сполучає. В іншому я б на М.Бриковську не посилався, так як вона зообразила план міських укріплень станом на 1608 рік. В той час замок міг бути не включеним у структуру міських фортифікацій. На цьому плані також відсутні міські вежі. А в інвентарі 1672 року чітко вказано що від Кушнірської вежі до замку іде мур, тобто станом на 1672 рік окрім валів та рову місто мало ще і мур. Південну межу міських фортифікацій М.Бриковська позначила на одну вулицю нижче, ніж вони існували навіть станом на 1772 рік (по Подільській нижній, хоча на той час існувала лише вулиця Довга, котра асоціюється з Подільською верхньою). В місці розташування південного "валу" за Бриковською висота над рівнем моря орієнтовно 309 м, хоча у місці розташування "старої синагоги" (за М.Бриковською, не відомо котру із старих синагог вона мала на увазі - ту що згоріла, чи ту яка була зруйнована під час ІІ СВ) висота над рівнем моря становить орієнтовно 319 метрів. У жодному, з відомих мені документів, нема згадки про наявність валу з південного боку, тому видається надзвичайно дивним розташування південної межі міських укріплень на рівнині а не на підвищенні. Складається враження, що М.Бриковся притягнула "за вуха" опис міських фортифікацій 1608 року О.Єзуїтами до плану міста 1902 року без врахування особливостей рельєфу.

Локалізація східного валу В монографії "Miasto Tarnopol w roku 1672" видання 1892 року Лдвіг Фінкль [Ludwik Finkel] на 20 сторінці наводить опис східних укріплень міста: Як бачимо, східний вал проходив від башти, котру називали мурованою, до Кам'янецької брами і до башти, котра стояла біля води. На 8 сторінці цієї праці в коментарі Фінкль пише, що пам'яткою про вал є вулиця Валова і що гімназія збудована на рові. Отже, маємо деякі відправні точки для проведення локалізації. Хоча будівля гімназії до наших днів не збереглася, розташування її відоме: На карті звертає увагу розміщення не під прямим кутом забудови східніше вулиці Валової до вулиці Кам'янецької / Руської. Таке розташування могло бути викликане лише значними рельєфними чинниками при будові нового міста (однією з ознак міста, на відміну від села, є відсутність прив'язки планування вулиць до рельєфу). Як бачимо, вул. Валова є вже на карті Антоніо Пасареллі 1797 року: а в той час східний вал і рів ще були.Підтвердження цьму бачимо і на карті фон Міга 1772 року, де чітко локалізується східний вал і вулиця Валова, котра, скоріш за все, відповідає Валянії з інвентаря 1672 року: Отже, отримуємо відправні точки для пошуку залишків міських валів - двори вулиць Валової (від північно-східної вежі міських укріплень до Кам'янецької брами): Зайшовши з Тарасом в двір, знаходимо перепад висот, котрий чітко асоціюється із залишками міського валу. На схемі синім прямокутником позначено не забудований перепад висот шириною біля 25! метрів На фото, зробленому з точки (1) в західному напрямку, у вірогідному місці розташування східного міського валу: на дальньому плані видно точку (3) із західним скатом. Для орієнтації південного напрямку з точки (2) на підйомі валу паралельно його напрямку зроблено фото на задньому плані якого видно будівлю (5). та Зацерковної (від Кам'янецької брами до південно східної вежі): На світлинах, зроблених з точки (1) у західному та північно-західному напрямках чітко видно значний перепад висот. Але сказати чи це залишки південної частини східного валу чи особливості рельєфу - важко.

Скоріше - Перемишляни. Але автор чітко зробити прив'язку не може. Так, це аналіз частини карти. Я привів його для підтвердження ймовірності помилкового зображення напрямку течії а також необхідності аналізу "топографічних" знаків, якими позначено населені пункти.

Цікава спроба локалізації Лабентвели і аналізу карти Гродецького трапилась мені у SPOTKANIA ŚWIRZAN - Nr 82 на 19 сторінці. Виявляється, малюнки котрими позначені міста, містять смислове навантаження по типах об'єктів . Приводжу дану статтю з відносно вільним перекладом і декількома коментарями: Деякі з місцевостей, наявних на території нашого повіту або в сусідніх, розміщені помилково відносно дійсного положення, як наприклад Дунаїв і Поморяни, або помилково позначений напрям бігу ріки [*що також, напевне, стосується і річки на котрій розміщена Лабентвела]. Невідомою є місцевість Labentweta (або Iabentweta), котра лежить біля якоїсь річки, біжучої з півдня на північ (наче над Бугом?). Хоча на цій території більшість з них має зворотний напрям бігу. Положення Labentwela може вказувати на Бережани, якого не має на картіі, але це місто мало мурований замок в XVI ст. і було значуще в цій частині Поділля [*на скільки мені відомо, Бережани знаходяться на Галичині]. Не міг то бути Зборів, бо у XVI столітті був лише закладений і ще не мав важливих оборонних споруд, крім земляних валів. Схожу оборонну структуру мало село Перемишляни. Спроба пояснення таємничої назви (Labentwela, labentwela) за допомогою інтернету і декількох словників не принесла однак позитивної відповіді. Кілька відмічених місцевостей при допомозі символічного малюнка не має назви. На відокремленій території є такі два випадки. Одна місцевість лежить на північ від Теребовлі, а друга між згаданою Labentwela і Бібркою. Перша може бути Тернополем, закладеним за гетьмана Яна Тарновського, що має в XVI столітті оборонний замок. Другий випадок більш цікавий. Так от символ місцевості без назви знаходиться у багатокутнику, визначеному місцевостями Гологори – Бібрка – Рогатин – Підгайці - Поморяни - Золочів, майже в його центрі. Які міста і значущі замки знаходилися усередині визначеної території? Відповідь на це питання дають історичні карти і туристичні путівники. [2] При їх допомозі відшукано місцевості, що мають якийсь слід XVI століття в образі мурованого замку або костелу. До таких належать тільки дві місцевості: Uniw з мурованим монастирем (імовірно з XVI ст.) і Свірж з кам'яно-цегельним замком, побудованим близько 1530 року, а також оборонний костел з 1546 року. Оскільки ці дві споруди в Свіржу більш наближені до вмісту символів, застосовуваних автором карти (W. Godreckiego), відсутність напису на мапі може стосуватися саме Свіржа. Вищезгадане припущення не є повністю доказане, але є достовірним з високою ймовірністю.

"Палац" розташований від "новодела" на північний схід, а від "П" подібної будови на північний схід нічого нема. Одним словом, є там ще де ходити

Справа в тому, що приблизно в тому місці є будівля на карті 1880 року (позначено синім): :

Ви вважаєте, що я сучасну силікатну цеглу не відрізню від старої кладки? До того ж - ця споруда так і не була добудована: стоїть з пустими віконними проємами. Порожні проєми - не показник А фундамент з чого ? А якого року ця карта? Цікаво зрозуміти якого періоду палацик: зрозуміло, що 19 ст., але початок, чи кінець? Австрійська карта з серії 1850 - 1855

Звідки така інформація ?

Це, скоріш за все, палац котрий позначений на карті 185х (1): що розташовувався на південний захід від розгалуження дороги за містом (2): Масштаб карти 1:115000. В 1 міліметрі карти виходить 115 метрів на місцевості. Тому дану локалізацію (по карті 185х) можна прив'язати і до вірогідного замчиська (5). Звичайно шкода, що не вдалося зробити світлин вірогідного замчиська і міських валів А ось "вежа" сумнівів практично не викликає.

Елементарно, Ватсон (с)

Зустрічається, але під іншою назвою Але відповідь не сьогодні. В мене ще викликає питання напрямок течії річки.

У Станіслава Cарницького (Краків, 1585 рік) у переліку координат населених пунктів є Labetauola з координатами 50.5.45.5. Попробуємо співставити його з Лабентвелою, Лабетвелою (до речі, у польській мові в деяких випадках допускається випадіння букви "н"). Для цього розглянемо координати точно локалізованих населених пунктів (широта / довгота)по Сарницькому. Бучач: 49.10-48.6; Підгайці: 49.11 - 48.5; Золочів: 50.4 - 47.8; Олесько: 50.9 - 48.12; Теребовля: 49.12 - 48.7 Як бачимо, координати Labetauola не попадають в цей діапазон - розташовані значно західніше (біля 3 градусів, що приблизно становить 200 км на 50 паралелі). Таким чином Labentwela на карті Гродецького або не тотожна Labetauola Сарницького, або не правильно вказані координати. Labentwela на карті розташована по ширині орієнтовно між Бучачом (49.03 - 25.23) і Золочевим (49.48 - 24.53), а по довготі між Піддгайцями (49.16 - 25.07) і Бучачом. * приведено орієнтовні сучасні координати. Окремо зверну увагу в описі Станіслава Сарницького на локалізацію Тернополя (Tarnopole): 50-48, що розташовано західніше Підгайців. Це є свідченням про можливі помилки в координатах деяких населених пунктів.

Наступ німецьких військ і відступ російських військ з Галичини. Тоді ж спалено млин Галля в Тарнополі.

На даний час ні. Ще один аргумент для наявності поселення на місці Тарнополя до його заснування. Тема про синагогу є на tarnopil.info

Обговорюється цей об'єкт: Буцнівський замок Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich на 254 сторінці XV тому пише про заснування в 1671 році замку. Але на жодній із відомих мені карт, замок у Буцневі не позначенно. На карті 185х років є два об'єкти з позначенням фільварку. Можливо, один з них виник на замчиську: адже Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej, Частина 1 за Grzegorz Rąkowski на 148 сторінці пише що у другій половині 19 століття Серватовичі розібрали руїни замку і з цього матеріалу збудували палац. Це також свідчить про те, що замок був кам'яний, так як простояв біля 150 років, і матеріал з його розбору був використаний. Ці самі об'єкти є і на карті 1913 року: З цього ж путівника нам відомо, що палац було зруйновано у 1915 році, а на карті 1923 року відсутній об'єкт з №2: Як бачимо він повністю зруйнований, нема жодної будівлі на карті. Але у тому ж путівнику пише, що від палацового комплексу залишилось декілька господарських будівель. Що мав на увазі автор? Що палац - це об'єкт №1 в центрі села (зверніть увагу як до цього місця сходяться дороги): чи сплутав новозбудовані ферми із залишками господарських будівель палацового комплексу. Але у географічному словнику зустрічаєм фразу "виставлена на Пассах фортеця". Вірогідно, це якийсь топонім, котрий допоможе нам локалізувати розміщення Буцнівецького замку.

На Тарнопільському історичному порталі виклали знімки Тернополя, зроблені NASA. На них чітко видно, що дамба розташоване не у зовсім зручному місці - не на ділянці закінчення природньої заглибини, а в досить широкій її частині: Згадаємо опис східної сторони міських укріплень з інвентаря 1672 року, де південна вежа позначається як "стояча над водою". Окрім Тарнопільського (великого) та Баворовського в даній окрузі про інші стави нам не відомо. Таким чином, можна вважати що вежа була розміщена над ставом Баворовського. Звідси виходить, що розміщення греблі було вимушеним, так як в найбільш зручному місці вже була гребля ставу Баворовського. Коли він перестав існувати, нам не відомо. Але підтвердженням наявності даної греблі служить привілей Зігмунда Августа від 18 квітння 1551 року, котрий зобов'язав купців заходити в Тарнопіль, так як після заснування міста, купці почали оминати Тарнопіль по греблі ставу Баворовського (?) щоб не платити. Раніше я вважав що дорога проходила із східного боку від синагоги, але на карті фон Міга чітко видно що із західного. Але в результаті на схемі "намалювалось" три греблі ! Перша - давнішня дорога повз синагогу (сторожову вежу ?) на Галич, друга - після заснування Тарнополя на Галич і Львів, третя - обхідна по греблі ставу Баворовського (?). Підтвердженням наявності трьох гребель може служити світлина 1910 року де чітко видно дві греблі (не видно греблі Тарнопільського ставу), одна з яких іде від синагоги: * у польській мові "гребля" означає будь який насип по якому прокладена дорога. Таким чином, ми отримали переправу через Серет до заснування Тарнополя, котру контролював із правого берега замок у Загребеллю, а з лівого - первісна синагога, котра згоріла в пожежі 1623 року.

Місце чудове. Пагорб, на якому зараз розміщена школа, прекрасне місце для фортеці. Причина занепаду, дійсно, може бути економічною. Якщо в 13 столітті найбільш важливим був "сольовий шлях" з Кам'янця (не подільського) на Галич (... Збараж - (місце для Тарнополя) - Тенятин - Бродилів ...), то із утвердженням Львова на перше місце ваходить шлях на Козлів - Озерну - Львів, що вже прекрасно видно на карті Боплана. І тут знову постає питання: "Де була переправа через Серет, хто її контролював і чи було поселення в урочищі Сопільче до заснування Тарнополя. Дивним видається розміщення села на лівому березі річки з пустуючим "мисом" (?) - найзручнішого місця для влаштування городища: Можливо, на мисі розташовувався Тенятин, а після його зруйнування на лівобережжі відродились Почапинці. У більш ранніх джерела назва звучить як Подчапинці, що можна перекласти як "під капелюхом". Що ж це був за "капелюх" ? Можливо замок, під яким розташувалось відроджене поселення ? PS. Лабентвелла, як і Кодеско потребують створення окремих тем. Можливо варто створити розділ форуму "Не локалізовані міста / городища" ?

Недавно мене спитали що я знаю про історію Почапинців. Чесно кажучи нічого, ніколи не звертав увагу на це село, окрім як на школу коли їхав через нього - здалека видно на високому горбі. Але питання було поставлене і пачав шукати хоч якусь інформацію. У Віці прочитав: "Перша писемна згадка — 1472 як Тенятники. 1671 у своєму «Щоденнику» запис про Почапинці залишив Вердум Ульріх фон." Ніякої додаткової інформації про замок або городище не знаходимо і на Інформаційний портал «Почапинці і Забойки». Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII у описі села на 353 сторінці також нічого не говорить про наявність у селі замку. Єдину інформацію про можливість існування городища знаходимо на 232 сторінці ZABYTKI PRZEDHISTORYCZNE GALICYI WSCHODNIEJ авторства BOHDAN JANUSZ виданого у Львові у 1918 році: "566. Poczapidce w. Na gruntach wsi slady cmentarzyska, albo osady przedhistorycznej.[566. Почапинці село. На землях села залишки (?) кладовища, або доісторичного поселення.] Але, на мапах виданих Сансоном у 1665 році, котрі базовані на мапах Боплана Почапинці позначені як місто ! Ні на картах 185х, 1880, 1923 років ніякої інформації про замок чи палац я не знайшов. Лише на карті 1880 року біля села дивний топонім "Za Piłatem".

Ще одне місце для фотосесії Але мені туди добиратись зле, хіба машиною.

Повністю згоден з тобою. Якщо привитись до знімку, то видно вулички між колишніми кварталами і попередній напрямок доріг: * Викристовувати церкву для прив'язки не варто, так як вона збудована в ХХ столітті і не відомо чи співпадає розташування. Хоча, якщо дивитись по вулицях - місце те саме. ** Стрілища і Новий Стрілисько - не одне і те ж. Так що переносити інформацію з одного населеного пункту на інший - не варто.

Там я бачу дві великі будівлі. Покажи точки прив'язки на знімку, так як ти бачиш.

Це характерно для ринкових площ 14-15 століття - вхід вулиць в кути; 16-17 століття - в сторони ринкової площі; 12-13 століття - трикутні ринкові площі. Але тут маєм цілком не ординарний випадок - ринкова площа оточена бастіоннами. Можливо, все таки там десь був і замок. PS. Є десь аналогічна забудова ?

На мою думку, дорога трохи звертала вже в самому населеному пункті та віддалялась від замчиська. А тепер зверни увагу на карту 188х та фото. По точці №1 (перехрестя доріг) вважаю двох думок бути не може. Розташування точок №№ 2, 3, 4 (кути і відстані) як між собою так і по відношенню до точки №1 співпадає між картою та знімком. Вдається локалізувати навіть окремі будівлі (обведено червоним) і південно-західний бастіон (червона лінія).

Хоча не зовсім логічно - дійсно ворота повинні би бути з кутів, так як туди ведуть дороги, але як тобі такий варіант (синій прямокутник): Зараз це місце мало забудоване (школа і ще якась будівля), на карті першої половини ХХ століття орієнтовно в цьому місці розташовувалась синагога. Або розташування в цьому місці якогось додаткового укріплення (по аналогії з Підгаєцькими укріпленнями)?

1. Не бачу твоєї точки прив'язки - місця на центральній дорозі, звідки повинна відходити алея. 2. Без виїзду на місцевість, точно визначити не можна. Навіть, якщо тільки рахувати можливу похибку - 1 мм. на карті дасть 28 метрів похибки на місцевості.