AnKo

Тут ще з 2011 лежать фрагменти кадастрових карт Загребелля у кращій роздільній здатності ніж той фрагмент що наведений тут вище. https://astrik73.livejournal.com/2849.html Замок у Загребеллі

Як вже обговорювалсь раніше, графічне наповнення цієї копії сильно поступається оригіналу. В експлікації до цієї мапи є деякі відмінності у порівнянні з "французьким" оригіналом. Експлікаця не переписана слово в слово.

Вважаєте що була? Чи планувалась і не була завершена? Можливо частину стіни і башту побудували, а далі так і залишилась не добудована. Ще одне цікаве спостереження. На кадастровій мапі башта зображена як чотирикутна із зрізаними кутами. Тобто умовно -8 кутна башта. А по Факту в нас стоїть 5ти кутна. Цікаво чому так. Це помилка або спрощення реальних контурів башти на кад.мапі? Чи може то такий собі варіант перебудови башти? Дивно...

Це окремо стояча башта можливо у свій час мала призначення як башта огляду і обстрілу навколішнього простору і як якийсь додатковий захист перед вїздом у замок. Можливо то було запланавоно щось більш масштабне в плані захисту замку, але на якйись момент часу стала зрозуміла недоцільність побудови укріплень або нестача фінаснсових чи інших ресурсів, тому була реалізована лише та одна башта. Більш детально башту і замок можна роздивитись на кадастрі 1845р. Башта зовсім не виглядає п'ятикутною швидше 8ми кутною, так принаймі вигдядає з кадастру.

Ще ніхто не додав у цю тему якісного скану мапи 1го Австрійського Військового виміру. Тож роздивляємось нижче фрагмент такої мапи.

Цікаве відео. Зберіг собі на компютер для подальшого вивчення і аналізу. Знайшов для себе досить багато нової інформації. Про деякі пляни Камянця ніколи не знав і не чув. Про інші пляни знав, але мав їх у вкрай поганій якості. Незважаючи на відео формат, якість деяких плянів Камянця, все одно краща ніж ті що я мав як зразки, для подальшого пошуку в архівах, бібліотеках, колекціях чи аукціонах. Так виглядає, що Leszek Opyrhal мав змогу працювати в деяких архівах/біліотеках безпосередньо або віддалено де мав доступ до цікавих, маловідомих графічних робіт по Камянцю. У цьому відео, як розумію як і у його книжці, є матеріали котрі раніше не публікувались або повноцінно не оцифровувались для публічного огляду. Не виключаю звісно і варіант, що автор відео отримав скани на замовлення без безпосеродньої роботи з оригіналами. Багато архівів та бібліотек надають платний сервіс по скануванню графічних матеріалів з їхніх фондів. Однозначно можна сказати що дуже добре зроблена пошукова робота.

Я думав у мене одного таке враження про каталог... В одному із варіантів коментаря котрий я пробував написати деклька разів було навіть речення що каталог створений на швидку руку. Та врешті, все ж звів коментар до більш лаконічної та нейтральної форми. Я цілком погоджуюсь і здивований що зараз, при такий кількості оцифрованого матеріалу по Камянцю, рівень каталогу вийшов такий слабкий. Таке враження, що взяли інформацію та що лежала на поверхні і надрукували аналог книжки Опирхала. Напевно не помилюсь коли скажу що книжка Опирхала чи її електронний варіант був основою для цього каталогу.

Так, в якійсь мірі усі плани оригінальні. Якщо дивлячись на одни з планів я намалюю свій, то він також буде вже оригінальним. Те що Бокет перебував у Хотині не означає що він не користувався вже існуючою мапою і на основі котрої міг зробити свій варіант плану Хотина. Власне 5ий план виглядає найбліьш детальним з усіх інших. Такого не буває щоб одна й та ж деталь стилістично прослідковувалась на усіх планах однаково; припускаючи що усі плани були зроблені незалежно. А таких стилістичних детелей котрі повторюються на цих планах є декілька. Тому я схильний до думки що власне 5ий план був джерелом для створення усіх інших п'яти.

5-го плану у мене не було. Так виглядає, що власне 5ий план з вашої підбірки є оригіналом з котрого зроблені усі інші п'ять планів. Дякую!!!

Таке враження, що автор публікації переглянувши розділи форуму карти Кам'янця Подільського XVII-XVIII-XIX cт на цьому вебсайті, вирішив зробити каталог історичних планів міста. Такий каталог звісно потрібен, але ця представлена робота, як на мене, ще надто сира для нормального каталога. Проглянувши матеріал знайшув достатньо неточностей і недоліків. Матеріал не виділяється особливою новизною поданого матеріалу. Деякі зображення планів точно взяті зі сторінок цього вебсайту, що наштовхує на думку, що автор не бачив оригінальних сканів зображень у бібліотеках де вони знаходяться. Вибачте якщо кого зачіпив критичними словами в адрес цього каталогу.

Не можу зрозуміти чому тут називають чехословацьким варіантом, адже башта мала такий же вигляд ще за Австрійських часів?

Ось ще один фрагмент кадастрової мапи виданої у 1860 році

Питання автентичності купола, як на мене, дость неоднозначне. Підозрюю, що хочуть замінити ту надбудову (не знаю як називається) котра знаходиться над головним куполом.

Брага і деспозиція атакуючих на турецкі ретраншементи у вересні 1769р

Фpaгмент мaпи 1769р, пеpioду pociйсьko-туpeцькoї війни

Мукачево та його замок це той випадок коли історичного матерілу (малюнки, гравюри, мапи, текстові описи )в неті просто тони. Єдине але - багато матеріалів написані Угорською, що досить сильно ускладнює переклад. Графічного матеріалу по Мукачево і замку, що охопює період 17-20 ст., напевно, не менше ніж по Кам'янцю Подільському. Фрагмент зображення/схеми замку 1715 р. Джерело

Palanka на фрагменті мапи 1856 р.

Горяни на мапі 1803 р. Кадастр 1863 р.

Невелике уточнення до першої частини експлікації. Через недостатньо високу якість скану мапи і через те, що місцями автор мапи викристовував нетипове написання літер, я неправильно інтерпретував напис "quov " у стрічці Е. Проаналізувавши інші написи експлікації, та "пройшовшись" по різним латинським словникам, прийшов до думки, що правильно той напис повинен виглядати як quod. Весь напис стрічки "Е" експлікації: E. Munimentum, circa quod in templo, reservati pulveres. Це можна перекласти як: укріплення (фортифікація) біля храму де є резерви пороху. Друга частина експлікації: M. Campi Capitanei Kamienieccnsis N. Palatini Braclaviensis O. Palatini Kioviensis P.Q. Cohortes Palatini Russia, in quos Turca, ipso prasente ibidem abassa Bassa imprejsionem fecere. Paulv post fugati. (imprejsionem написано не зовсім чітко у середені слова. на власну думку там повинно бути impressionem) R. Tormenta, peditumque turma, Principis Wiszniowiecki; qua Turca tentantes irmpere a latere, fortiter cum Ianiceris pulsi et in fugam conjesti.. S. Huvius circa civitatem irruens. T. Tormenta Turcarum contra montem munitum continuo fu rentia (останні два слова написані окремо з переносом слова у другу стрічку. можливо повинно бути furentia разом).

Перед тим як повернутись до експлікаці, хотілось би відзначити деякі загальні деталі цього плану. Якщо порівняти "фрацузький" оригінал з "польською" копією мапи 1633р, то легко помітити досить значну кількість спрощень. На мій погляд, це так, якби порівнювати оригінал плану Камнця Томашевича з репродукцію Де Фера. Ніби зміст є, але деталі випадають. Через це "польська" копія значно поступається орігіналу у художьному плані. Також такі спрощення негатино впливають і на достовірність того, що зображено на мапі ( як оце помітив Filin у випадку з храмом). Якби не експлікація, то змсіт тієї ділянки мапи читався б по іншому. При вивчені польскої копії мапи 1633р помітив деяку стилістичну деталь експлікації. Автор мапи, принаймі так є на копії, використовує різне написааня літери d. Так в тесті есплікації можна зайти написи де вживається звичне написання літери d: "Podolia ", " defendensque" і ін. У той же час знайшлось два слова: "quod" та "ibidem" де автор використовує інше написання літери d, а саме . Не знаю, можливо у ті часи так вживалась друкована та рукописна літера d? А можливо це тип помилки, коли при написанні деякі літери однієї мови механічно попадають у текст іншої мови. З власного досвіду можу сказати, що коли пишу ураїнською, часом у слова механічно попадають англійські літери і навпаки- українскі літери в аглійскі слова. Тобто автор мапи, у тій чи іншій мірі, мав знати як мінімум дві мови. І ще однин момент. Розглядаючи оригінал мапи у мене якесь стійке відчуття, що мапа була створена не у 1633р. а значно пізніше на основі якихось описів. Мапа лише показує події навколо Кам'янця 1633 року.

Запропоную частину експлікації до мапи Кам'янця Подільського 1633р, котра представлена на самому початку теми. Експлікація написана латиною. Отже: A. Civitas Kamieniec Podolia in rupibus, situ fortissima. B. Arx C. Nova munitio. D. Castra Nostrorum. E. Munimentum, circa quov in templo, reservati pulveres. F.G. Munimenta nostra. H. Quartum. M. aciem tegens formatam, defendensque nostram. I. Quintum et ultimum, ex emenentia montis, hostium campo undique damnum inferens.. K. Agmen militum Principis Wiszniowiecki. L. Campi Ducis.

Цікавий аналіз мапи - стисло та інформативно. Є поле для пошуку цифорової копії у кращій якості. Дякую

Зображення поселення Пиків (Pijkow) на мапі 1613р видання.