HOUSE MD

Для Волині характерні круглі городища. Цілком можливо, адже тут якраз і проходив "кордон" між Галичиною / Червоною Руссю та Поділлям.

Обговорюється цей об'єкт: Городище поблизу села Городище *Миська Р. Теребовельська земля в ХІ–ХІІІ ст. Локація городища на супутниковому знімку: і його план, згідно досліджень П.Раппопорта: Як на мене, висота валу десь біля 2 метрів: Згідно польових досліджень 1963 року, на південь від городища розташоване неукріплене селище: на території якого в незначній кількості зустрічається ліпна кераміка:

Так нас учили. Але значна кільеість знахідок римських монет на поселеннях черняхівської культури свідчить про наявність товарно грошових відносин. Це можна пояснити існуванням держави, котрій не потрібна була оборона - у неї була "наступальна військова доктрина". А тепер трішки "аргументів" з Готської історії Пріска Панійського: "Переехав чрез некоторые реки, мы прибыли в одно огромное селение, в котором был дворец Аттилы. Он был, как уверяли нас, великолепнее всех дворцов, какие имел Аттила в других местах. Он был построен из бревен и досок, искусно вытесанных, и обнесен деревянною оградою, более служащею к украшению — нежели к защите. После дома царского, самый отличный был дом Онигисиев, также с деревянною оградою; но ограда эта не была украшена башнями, как Аттилина. " * ОТРЫВОК 8й. (448 г. по Р. Х.; Феод. 41-й). (Exc. De leg. Rom. P. 47—71; B. 169—212).

Це питання термінології. Ось цитата: "Городища в південній частині області розташовувались на високих добре захищених стрімкими ярами мисоподібних берегах рік, підсилених системою оборонних укріплень – ескарпів, валів з ровами. З напільної сторони до них примикали поселення-супутники або торгово-ремісничі посади. Навколо городищ розташовувались поселення. Окремо виділяється городище-пристань біля с. Семенів (Зеленче), розташоване на високому березі р. Серет, що входило у склад давньоруського міста Теребовлі."

Це не брами, а мости. Отже в цих місцях протікає річка, або проходить оборонний рів. А це подібне на "оборонний двір" або дерев'яний замок. (?)

Ян Адамчик "посилається" на Мацюка.

Червоногрод на карті 19 століття:

Ось ще одна карта з Siolko біля Бережан:

Натрапив ще на одну карту з поселенням Сьолко біля Жукова та Дрищева (карта не датована ):

Поселення-супутники, якраз, і були не укріпленими. Можливо, всю територію навколо замчиська колись займала водойма. Потрібно на місці зорієнтуватись по "підйомному" матеріалу. PS. Весною планую "дослідити" округле городище з поселенням-супутником на Тернопільщині.

Знайшов ось такі:

Судячи з фото, із східної сторони до городища примикає поселення-супутник:

Звичайно, об'єкт у Шманьківцях більше подібний на замчище. Але варто зауважити, що у Вердума описано шлях з Копичинець (ст. 137) у Збриж (ст. 138) і вказано відстані від населеного пункту із замком до обох із них - 2 милі, що орієнтовно становить 15 км. Під цей опис підпадають Чорнокінці, а Шманьківці знаходяться в стороні від дороги та не співпадають відстані. Також Антоній Шнайдер в коментарях до щоденника (ст. 322) припускав що Черніхув це Чорноконці:

Залишки міських укріплень можна локалізувати і тепер. З місця ймовірного розташування міської брами Зроблено декілька фото: на північ, де прослідковуються залишки міських укріплень на схід у напрямку на захід видно розгалуження дороги, одне з яких веде на Глинну і далі на Поморяни

На карті Joane Jacoba Kanter Regni Poloniae, Magni Ducatus Lituaniae, provinciarum foedere et vasallagio illis junctarum, et regionum vicinarum nova mappa geographica, 1770 року Ішків позначений як містечко, тому міг мати і декілька церков (У візитаційних актах з 1732 року, які зберігаються у Національному музеї у Львові, є описи трьох дерев'яних козівських храмів: Успенського, св. Михаїла та Стрітенського.) На рахунок замку - думаю він охороняв лише його власника. Переправа, як свідчить щоденник У. фон Вердума, знаходилась в Купчинцях. Назва "Дворище", є більш пізньою; як видно з карти "першої хвилі", Ішків позначено там, де зараз Дворище, а на місці сучасного Ішкова - Ішково. PS. Церковище:

Ще б отримувати листи при надходженні приватних повідомлень

Хто він, Ігор Ольгович?

Обговорюється цей об'єкт: Замок у селі Глинна Село Глинна розташоване на колишній "стратегічній" дорозі, котра сполучала Козлів та Поморяни. Перша згадка датується 1502 роком, коли Ян Гологорський отримав с. Глинна згідно акту Жигмунта І. У 1607 році село і замок були зруйновані татарами. Але замок було відбудовано, і він чітко локується на австрійській карті І військової "хвилі": Карта Вдається його локувати і на супутниковому знімку: Але якими точками обмежино замчисько? Більш логічним є точки 1-2-3-4. Але між точками 2 та 5 на місцевості чітко проглядається бастіон: Південно-східна куртина також локалізується чітко (вигляд вздовж куртини на південно-західний (3) та південно-східний (4) бастіони): Замчисько забудовано, розташування будинків практично співпадає з картою Ф. фон Міга. Навряд чи це ті самі будівлі, але думаю що при їх будівництві використовувались фундаменти та матеріал старих:

Парафіяльний костел Петра і Павла був збудований у 1620 році і перебудований, після зруйнування татарами у 1675 році: * для перегляду краще завантажити на компютер. Храм збудовано на підвищенні: Товщина стін костелу біля 2-х метрів (3 польські лікті по 74 см ?): Оборонні риси фари збереглись і до наших днів. З південної та східної сторони є залишки муру товщиною біля 1,5 метра (2 польських лікті?): з ключовидними бійницями: Вірогідніше за все, укріплення мало дві вежі, розташовані із західного боку ("напільна" сторона). Півнчно-західна вежа перебудована на дзвіницю: Південно-західна на такий будиночок:

Макет замку станом 09.06.2014:

Якщо бути точним, то з 1385 року Литва перебувала в унії з Польським королівством до 1569 року, коли була створена Річ Посполита. Так що на початок 15 ст. не коректно розглядати окремо Литву то Польщу.

«Кемпа» — це латиномовний корінь, який має відповідник у польській мові й означає «купа», «насип». Джерело

Думаю, що 12 - це Буданів. P.S. Цю карту детально опрацьовувала М.Бриковська.

400 років європейському «паспорту» України

Сиротинець.