Filin

7 декабря 2019

Немного от себя

Ульрих фон Вердум, принявший участие в шпионских играх французского двора, совершил знаковое путешествие по территории Украины. В его дневнике содержаться уникальные сведения о многочисленных укреплениях Украины, в т.ч. и малоизвестных, и по этой причине ценность данного источника трудно переоценить, а на его тексты мы уже множество раз ссылались в разных темах этого форума.

В 1876 г. свет увидела книга Cudzoziemcy w Polsce (т.е. "Чужеземцы в Польше") авторства Ксаверия Лиске, где впервые можно было прочитать (стр. 37-196) дневник Вердума (точнее его часть, касающуюся путешествия по землям Речи Посполитой) на польском языке (в оригинале дневник написан на немецком). У Вердума также был отдельный дневник, описывающий кампанию Яна III Собеского против татар и турок в 1671 г., и эту работу чуть позже (в 1878 г.) К. Лиске также издал, однако на этот раз на перевод его не хватило, и потому этот труд Вердума был издан в оригинале.

До недавнего времени как польские, так и украинские исследователи в своих изысканиях пользовались преимущественно изданием от К. Лиске, поскольку альтернативы практически не было (за исключением варианта изучения дневника в оригинале, к примеру, при помощи немецкого издания 1990 г.). В 2012 г. ситуация несколько изменилась, когда издательство музея Вилянувского двора выпустило в свет свой вариант дневников Вердума. Уточню, что в Вилянуве этим источником заинтересовались, поскольку там основное внимание уделяют всему, что связано с Яном III Собеским, и потому там Вердума также не оставили без внимания, поскольку он как раз застал становление этого короля. Между прочим, я как-то уже писал о дневниках Филиппа Дюпона, также изданных в Вилянуве.

Что касается дневника, описывающего путешествия Вердума 1670-1672 гг., то в его основе лежит старый перевод К. Лиске, однако его местами улучшали (на основе сопоставления с немецким вариантом издания дневников, выпущенном в Германии в 1990 г.) и местами дополняли новыми примечаниями. Но, к сожалению, не произошло того, чего я ждал больше всего, а именно полностью нового перевода дневника с немецкого на польский, и потому в новом издании не была решена проблема, о которой как-то писал в фейсбуке. Может местами перевод и изменили, может дневник стало проще понимать за счёт добавления новых примечаний, но проблема правильного перевода оригинальной терминологии, похоже, так и осталась на своём месте. А для тех, кто занимается фортификацией крайне важно понимать, упоминал ли автор бастион или башню, к примеру, а новое издание дневников ответов на эти вопросы не даёт.

Кстати, для примера две страницы с описанием местности в районе г. Броды (Львовская обл.). Страница слева из издания 1876, а страница справа из издания 2012 г.:

А вот чем "вилянувское издание" дневника может похвастаться, так это первым переводом на польский язык дневника Вердума, в котором тот описывает кампанию Яна III Собеского против турок и татар в 1671 г. Напомню, что К. Лиске хоть и издал этот дневник, но на немецком. Таким образом в дополнению к уже более-менее известному у нас дневнику Вердума мы получаем ещё один, куда менее известный, а там, между прочим, также значительная часть действий протекает на территории Украины.

Интересные сведения о Вердуме, о его трудах и о подготовке издания 2012 г. содержаться во вступительной статье Дариуша Милевского, которую в полном виде привёл выше.

В целом, издание 2012 г. смело можно рекомендовать к покупке, поскольку оно явно не хуже того, что издал К. Лиске в 1876 г., а местами даже и лучше, да ещё вместо одного дневника получаете два, один из которых у нас не особо известен. Кроме того, книжечка 2012 г. может похвастаться хорошей структурой - вся информация удобно разбита по датам, многочисленные ссылки/сноски обогащают основной материал, иллюстрации (пусть даже и номинальные) украшают работу, а обширный список упомянутых у Вердума имён и географических названий упрощает точечный поиск.

7 декабря 2019

Год издания: 2012

Автор: Ульрих фон Вердум (Ulryk Werdum), автор вступления Дариуш Милевски (Dariusz Milewski)

Издательство: Muzeum Pałac w Wilanowie, Варшава (Польша)

Язык: польский

Формат: 17,5х23,8х2,2 см.

Переплёт: твёрдый

Бумага: офсетная

Количество страниц: 302

Иллюстрации: 52 черно-белые гравюры (виды городов, портеты, планы, карты и т.п.)

Тираж: ?

ISBN: 978-83-60959-75-6

Книга на сайте издательства

Аннотация в переводе:

Цитата

Автор этих записей, немец (или, точнее, фриз) Ульрих Вердум - фигура, в которой - как в человеческом зеркале - отражены мощные, контрастные краски второй половины 17 века - времени, когда Речь Посполитая переживала множество плохих и хороших приключений. Для того времени это была богатая и разносторонняя личность: в молодости студент знаменитого Гейдельбергского университета, похожий на учёного в тоге и берете, который - за хлебом - выбрал неопределенную судьбу "рыцаря удачи", евшего хлеб из множества печей и нюхавшего порох в местах сильно отдалённых от своего почтенного университета. Великий наблюдатель, не только умный, но и педантичный, который дня не прожил по синусоиде: если бы он мог, наверное, рассчитал бы расстояние от Львова до Теребовли в сантиметрах. На этих территориях (со значительной частью Диких Полей) разыгрываются самые интересные фрагменты заметок бывшего студента Гейдельберга. Судьба привела его на службу Яну III, чьими необычайными военными талантами он имел возможность восхищаться во многих ситуациях, особенно в знаменитом (и блестящем) походе против турок и татар в 1671 года. Вердум оставил нам прекрасный источник по истории короля Яна, особенно в качестве короля-предводителя, короля-победителя. Что ж, Яну III повезло с мемуаристом, а мы надеемся, что наша редакция Вердума докажет, что ему также повезло с издателями.

Ярослав Кравчик, главный редактор исторического журнала "Века говорят".

Аннотация на польском:

Цитата

Autor tych zapisków, Niemiec (a może lepiej powiedzieć – Fryz) Ulryk Werdum to postać, w której – jak w ludzkim zwierciadle – odbijają się mocne, skontrastowane barwy II poł. XVII w. – czasu, gdy Rzeczypospolitą spotkało tyle złych i dobrych przygód. I jak ów czas była to osobowość wielce bogata i różnokształtna: za młodu student słynnego Uniwersytetu w Heidelbergu, zakrawający na uczonego w todze i birecie, który – za chlebem – wybrał niepewny los „rycerza fortuny”, co z niejednego pieca chleb jadł i wąchał proch w miejscach nader odległych od swej zacnej uczelni. Świetny przy tym obserwator, nie tylko bystry, ale i pedantyczny, który dnia nie przeżył sine linea: gdyby mógł to zapewne wyliczył by odległość od Lwowa do Trembowli w centymetrach. Na tych bowiem terytoriach (z niemałym przydatkiem Dzikich Pól) rozgrywają się najciekawsze fragmenty notatek ex-studenta Heidelbergu. Losy rzuciły go bowiem w służbę Jana III, którego niezwykłe talenty militarne miał okazję podziwiać w wielu potrzebach, zwłaszcza w sławnej (i genialnej) wyprawie przeciw Turkom i Tatarom z 1871. Werdum pozostawił nam świetne źródło do dziejów króla Jana, zwłaszcza króla-wodza, króla zwycięzcy. No cóż, Jan III miał szczęście do pamiętnikarzy: mamy nadzieję, że nasza edycja Werduma dowiedzie, że miał również szczęście do wydawców.

Jarosław Krawczyk, redaktor naczelny Magazynu Historycznego „Mówią wieki”

Оглавление в переводе:

Цитата

Вступление - 7

Дневник путешествий 1670-1672 - 23

Дневник полевого похода 1671 - 203

Список имён - 267

Список географических названий - 279

Вступление:

Примеры страничек:

7 декабря 2019

Упомянутая в примечаниях карта Mp25Tk или австрийская карта 1869-1887 гг.

Здесь хорошо виден старый центр городка, а также чётко выделяется участок замка (отметил стрелкой):

7 декабря 2019

В 09.12.2017 в 13:05, Filin сказал:

Из текста описания, из примечания №1031, и из самой карты мы узнаём, что Озёрная на карте фон Мига оказалась разрезанной на две половинки: 362-й лист, на котором попала северная часть городка с участком замка, описана в 12-м томе, тогда как сам городок попал на 363-й лист, и его описание нужно будет искать уже в 13-м томе, который ещё не вышел.

Итак, добрались мы и до 13 тома этого издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783, и тут нам повезло сразу по нескольким причинам. Во-первых, несмотря на то, что замок попал на лист из 12 тома (и был упомянут в описаниях, сопровождавших этот лист), в описаниях, сопровождавших лист из 13 тома укрепление также было упомянуто. Причём не исключено, что описания к двум листам карты писались разными людьми, поскольку описания укрепления немного отличаются. Во-вторых, что меня особенно удивило, на оригинале карты были показаны городские укрепления Озёрной, которые полностью отсутствовали на копии к карте фон Мига.

Фрагмент оригинала карты (секция №363):

Сравните оригинал (слева) и копию с mapire.ua (справа). На оригинале чётко виден вал укреплений городка (отметил стрелками), которых отсутствует на копии. Быть может как раз между созданием оригинала и копии земляные укрепления городка снесли, и потому они есть на первом варианте карты и при этом отсутствуют на чуть более поздней копии?

Украинский перевод описания:

Цитата

Містечко ОЗЕРНА

Відстані: Козлів 1 1/4, [Велика] Плавуча 1 1/8, Цицори 1/2.

Солідні будівлі: Старий замок збудований з каменю, з вежею, оточений високим валом з чотирма порожніми бастіонами.

Води: Річка, яка утворює тут став, має багнисте дно, і через неї неможливо пройти поза греблею, [що її перетинає]; однак її вода придатна для пиття.

Луки і болота: Луки по всій поверхні дуже заболочені, через них неможливо пройти поза греблями.

Дороги: Гостинець, який тут проходить зі Зборова до Тернополя, має добру і тверду основу.

Гори: Містечко розташоване на вкритих полями пагорбах.

Обратите внимание, что если в описании к листу из 12 тома был упомянут укреплённый двор, то в описании к листу из 13 тома упомянут уже замок (точнее - "шлёс", т.е. в данном случае укреплённая резиденция). В описании из 13 тома уже нет отдельного упоминания вежи/башни и ворот, здесь упомянута только вежа/башня. Фраза "построенный из камня", возможно, относилась не к укреплениям, а к внутренним постройкам замка.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

JEZIERNA Städel

Entfernung: Koslow 1 1/4, Plawucza 1 1/8, Ceczora 1/2.

Solide Gebäude: Ein altes, von Stein aufgeführtes Schloß und Thurm mit einemhohen Wahl und 4 hollen Bastions eingeschlossen.

Wässer: Der Bach, der hier ein Teich macht, ist morastigen Grunde sund auser sein Damm nicht zu passiren, sonst aber genußbar.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen synd durchgehends starek morastig und auser ihren Dämmen nicht practicabl.

Wege: Die Strassen, so hier von Zborrow nach Tarnopol gehet, ist guten und harten Bodens.

Berge: Daß Städl liegt auf befeldeten Anhöhen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

Miasteczko JEZIERNA [748]

Odległości: Kozłów 1 1/4, Płaucza Wielka 1 1/8, Cecory 1/2.

Solidne budowle: Stary zamek [749] wzniesiony z kamienia, z wieżą, obwiedziony wysokim wałem z czterema pustymi bastionami.

Wody: Strumień [750], który tworzy tu staw ma grząskie dno i jest nie do przejścia poza [przecinającą go] groblą; jednak woda jest zdatna do picia.

Łąki i bagna: Łąki są silnie grząskie na całej powierzchni i nie do pokonania poza groblami.

Drogi: Trakt, który tu przechodzi ze Zborowa do Tarnopola ma dobre i twarde podłoże.

Góry: Miasteczko leży na pokrytych polami wzgórzach [751].

------------

748. Wcześniej jako Ozerna, na Mp28M - mtko Jezerna (na kopii - Jezierna), potem Jezierna (Mp115K; Uhorczak 1939), dziś wś Ozerna (rejon Zboriv, OT). Położone na styku sekcji 362 i 363, opisane już w odniesieniu do dworu z zamkiem na zamknięcie sekcji 362 nr 27 (zob. Mapa Galicji 12, cz. A). Lokowane ok. 1602, na zboczach wzgórza schodzącego od zach. do stawu i wypływającej z niego rz. (zob. przyp. 750); centrum usytuowane powyżej grobli, między lokalnymi strugami, uchodzącymi do stawu oraz walem od pn. zach.; poza rynkiem i m. zabudową lokowane dwa przedm., na pd. i zach. od niego. Mapa rejestruje w centrum trzy obiekty sakralne: na pn. od rynku drew. kościół p.w. św. Józefa (wybudowany tuż przed kartowaniem, po pożarze poprzedniego w 1765, przetrwał do 1864, Materiały 13 s. 60-61) oraz dwie cerkwie miejskie, p.w. Trójcy Przenajświętszej i p.w. św. Jerzego (Budzyński nr 655; później pozostała tylko pierwsza z nich, https://uk.wikipedia.org/wiki/Озерна_(Зборівський_район)).

749. Opisany już w sekcji 362, nr 27 (wspominany jako obronny zamek przez Andreasa Cellariusa, SG 3 s. 571; z przylegającym folw. na Mp28M; podobnie Mp75Sk; Mp25Tk i Mp25/100WIG).

750. Rz. Wosuszka / Wysuszka, zob. przyp. 744; staw przetrwał do końca XIX w. (jako stawek w SG 3 s. 571; na Mp25Tk jego cofka nie sięga nawet zamku); na Mp75Sk, 1914 - mokradło.

751. Wzgórze Jezierna (394) na pd. zach., Mikeła (392) na pn. zach., Mohiła (385) na pd. i Za Dubom (388) na pn. wsch. (SG 3 s. 571; Mp115K; Mp75Sk).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)

6 декабря 2019

По мере углубления знакомства с изданием вырисовался ещё одно его преимущество - довольно информативные редакторские примечания, которых в 13 томе набралось 1315 шт. Во-первых, эти примечания составлены на основе солидного пласта источников (как текстовых, так и картографических), причём не все из них есть в открытом доступе. Во-вторых, примечания часто концентрируют внимание на архитектурных объектах, показанных на карте Ф. фон Мига и упомянутых в военных описаниях, благодаря чему получаем дополнительный список сведений и наводок на источники. В-третьих, в примечаниях можно встретить авторские версии о расположении или интерпретации объектов, показанных на карте, и этот свежий взгляд со стороны также может дать пищу для размышлений.

5 декабря 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Струсов, а также описание городка, оставленное кем-то из австрийских военных. Обычно подобные описания привожу, чтобы сообщить что-то новое об укреплениях, но в данном случае в описании нет упоминаний замка или каких-то других защитных сооружений, но текст всё же интересен, т.к. размышляя над оборонным потенциалом Струсова, автор текста приходит к выводу, что с военной точки зрения наиболее удачным участком была локация в районе монастыря.

Фрагмент оригинала карты (секция №382):

Украинский перевод описания:

Цитата

СТРУСІВ

Відстані: Від Кровинки 1 1/4, Микулинці 1 1/4.

Солідні будівлі: Костел і монастир капітально збудовані.

Води: Серет має характеристики, як описано під № 4.*

Ліси: Переважно густі зарості, які неможливо подолати.

Луки і болота: Луки зі сторони Заздрості сухі.

Дороги: Поштова дорога до Бучача і гостинець до Соколова добрі. Гостинець до Скалата розмитий у декількох місцях, доки не сполучиться микулинецьким гостинцем; далі добрий. Дорога до монастиря також крута, а до Теребовлі у місці переходу через зарості дуже погана.

Гори: Над містом домінують [пагорби], як під № 6.**

Примітки: Костел і монастир муровані; монастир же стоїть на крутому пагорбі, на який неможливо піднятися; тому також у військових цілях може послужити для загородження переправи через Серет.

------------

* Текст під №4: Серет, що протікає долиною вздовж села, тече між переважно стрімкими берегами. Його ширина - від 10 до 15 кроків. Його можна подолати лише вказаними мостами і греблею. У нього кам’янисте дно, а [вода] придатна для пиття людям і тваринам.

** Текст під №6: Над селом домінують круті пагорби зі сходу.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

STRASSOW

Entfernung: Von Rrowinka 1 1/4, Mikulince 1 1/4.

Solide Gebäude: Die Kirch und das Kloster ist solid gebaut.

Wässer: Die Seret hat die Beschafenheit, wie bey Nro 4 ist beschrieben worden.

Wälder: Ist gröstentheils düchtes und inpracticables Gestripp.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen gegen Zazdrosy sind trocken.

Wege: Die Poststrasen nach Bucacz und jene Strasen nach Sokolow sind gut. Die Straßen nach Skalat ist an einigen Orten ausgewaschen, bis solche in die Mikulinicer Strasen einfält, dan wird solche gut. Der Weeg zum Kloster ist ebenfals steil und durch das Gestripp nach Trembowla sehr schlecht.

Berge: Die Stadt ist dominirt wie bey Nro 6.

Anmerkung: Die Kirch und das Kloster sind gemaurt, und das Kloster auf einer sehr steilen und inpracticablen Anhöhe stehet, so kan solches zur Passage über die Serret in Militair Absichten dienlich [sein].

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

STRUSÓW [1138]

Odległości: Od Krowinki 1 1/4, Mikulińce 1 1/4.

Solidne budowle: Kościół [1139] i klasztor [1140] są zbudowane solidnie.

Wody: Seret ma takie właściwości, jak zostało opisane pod nr. 4.

Lasy: Przeważnie gęste chaszcze i nie do pokonania.

Łąki i bagna: Łąki od strony Zazdrości są suche.

Drogi: Trakt pocztowy do Buczacza i ten trakt do Sokołowa są dobre. Trakt do Skałatu jest rozmyty w kilku miejscach, póki nie połączy się on z traktem mikulinieckim [1141]; dalej jest on dobry. Droga do klasztoru jest również stroma, a do Trembowli bardzo zła przez chaszcze.

Góry: Miasto jest zdominowane jak pod nr. 6. [1142]

Uwagi: Kościół i klasztor są murowane, zaś klasztor stoi na bardzo stromym wzgórzu, nie do pokonania, dlatego też w celach wojskowych może posłużyć do zamknięcia przeprawy przez Seret.

------------

1138. Wcześniej wś Struszow, mtko Ztruzow i Strusow, na Mp28M - mtko Strussow (na kopii w ramce Straszow), potem Strusów (Mp115K; Uhorczak 1939), dziś wś Strusiv (rejon Terebovlja, OT). Sytuowane w jarze Seretu, na cyplu oblanym z trzech stron jego wodami; regularny rynek w centrum z główną ulicą oraz mur obronny ryglujący u nasady cypla wjazd do mtka; zespół dworski z parkiem krajobrazowym na wsch. od rynku (Aftanazy 7 s. 187), oraz folw. przed nasadą cypla (istniał do 11 wojny światowej, Mp25Tk; Mp25/100WIG); monaster bazyliański z cerkwią na l. brzegu Seretu (zob. przyp. 1027); dwie świątynie mur. w obrębie mtka: kościół par. (faktycznie kaplica, zob. przyp. 1139) za wsch. rogiem rynku oraz cerkiew miejska p.w. św. Mikołaja za dworem, na skraju pd.-wsch. (Budzyński nr 1717; Skoćyljas s. 256; potem obiekt nierejestrowany na mapach).

1139. Zapewne stary kościół par., wymieniany wcześniej (1763, 1782) jako mur. kaplica obok dworu (wówczas w złym stanie i niebawem opuszczona (na kościół przejęto d. cerkiew bazyliańską, zob. przyp. 1140); na jej miejscu wzniesiono w 1892-1896 nowy kościół, p.w. Matki Boskiej Różańcowej, zarejestrowany już na Mp25Tk z 1897; Materiały 17 s. 321).

1140. Klasztor Bazylianów z cerkwią monasterską p.w. św. Mikołaja, usytuowany na przeciwległym, stromym brzegu rz., fundowany przez Franciszka S. Potockiego w 1767, zlikwidowany w 1788; cerkiew służyła jako kościół par., opuszczony po pożarze w 1893 (SG 11 s. 422; Czołowski, Janusz s. 172; Rąkowski 2 s. 156—157; Lorens s. 436, poz. 108).

1141. Tj. z gościńcem Mikulińce - Skałat.

1142. Dominują wzgórza 365 i 374 od strony pd.-wsch. (Mp25Tk).

Обратите внимание, что в примечании №1138 упоминается "оборонная стена, блокирующая въезд в городок со стороны основания мыса". Правда, я так и не смог на карте рассмотреть объект, который однозначно можно было бы интерпретировать как стену. Конечно, эти размышления уже скорее относится к теме укреплений города, а не поискам местоположения замка, но если вспомнить уже упомянутый выше Гусятин или, к примеру, Лычковцы (т.е. похожие поселения в петлях речных русел, защищаемые замками), то укрепление в первую очередь тянет поискать где-то в районе въезда на мыс, к примеру, там где в Струсове показан фольварок на возвышенности, близ которого проходили все дороги, ведущие к городу с северо-запада, запада и юго-запада:

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)

4 декабря 2019

В примечаниях к описаниям карты Ф. фон Мига отмечено, что на карте Mp25Tk отмечены "zamek i dwór". Я вначале подумал, что это какая-то ошибка или опечатка, т.к. не мог понять, как один объект на карте мог получить сразу две подписи, но взгляну на карту убедился, что так оно и есть. Там отдельно есть подпись "Schl.", т.е. "Schloss" (в значении "резиденция") + подпись "Dwor Czehowicz", а как мы знаем из "Географического словаря", в конце 19 века селом и местным двором владела баронесса Чеховежова.

Источник

4 декабря 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Глинную, а также описание села, оставленное кем-то из австрийских военных.

Фрагмент оригинала карты (секция №363):

Можем сравнить, как выглядит участок замочка на оригинале (слева) и копии (справа):

№1 отметил место предполагаемых ворот. На оригинале довольно чётко показана постройка, интегрированная в вал. Тянет предположить, что это объём ворот.
На оригинале основным жилым зданием кажется постройка под №2, тогда как на копии она уже не так выделяется размерами.
Два здания под №3 - это, возможно, два боковых флигеля.
№4 - ещё одна вспомогательная постройка, задвинутая в угол двора.

Украинский перевод описания:

Цитата

ГЛИННА

Відстані: Золочівка 1/2, Мала Плавуча 1/8, Хоробрів 1/2, Августівка 3/4.

Солідні будівлі: Двір збудований з дерева, оточений чотирикутним земляним валом старого зразка.

Води: Стрипа утворює тут остатнім часом великий став, про характеристики якого було вже згадано при [описі] Малої Плавучій.*

Луки і болота: Луки з огляду на ріку Стрипу дуже заболочені, їх неможливо подолати.

Дороги: Гостинець, який проходить з Козлова до Поморян, має добру тверду основу, так само й інші дороги.

Гори: Поселення розташоване на краю вкритих полями пагорбів, які домінують над протилежною стороною.

Примітки: Через згадану вже річку Стрипу з огляду на багнисте дно неможливо пройти ніде, крім Глинної й Каплинців; а цілу долину, починаючи від згаданих сіл, легко затопити.

------------

* З опису Малої Плавучої: Так звана річка Стрипа утворює тут великий став глибиною 4-6 стіп і шириною 400-600 кроків, через який неможливо пройти поза греблею. Однак [її вода] придатна для пиття.

Приведённое здесь описание объекта хоть и краткое, но всё же не лишено интересных деталей. Во-первых, интересно, что объект классифицирован как укреплённый двор, а не замок. Во-вторых, чётко упомянуто, что постройки двора были выполнены из дерева, хотя при взгляде на карту может создаться впечатление, что там могли быть каменные строения.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

GLINNA

Entfernung: Sloczuwka 1/2, Plawucza m. 1/8, Korobiuw 1/2, Augustówka 3/4.

Solide Gebäude: Ein von Holz gebauten Edelhof, so aber mit einem 4-eckichten Erdwerck alter Arth eingeschlossen ist.

Wässer: Die Strippa macht hier neuerdings einen grossen Teich, dessen Eygenschafft schon bey Plawuczka m. beschrieben worden.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen seynd wegen des Strippa Bach sehr morastig und inpracticabl.

Wege: Die Strassen, so von Koslow nach Pomorczany gehet, ist guten und harten Bodens, so auch die übrige Weege.

Berge: Der Orth ligt am Rande befeldeter Anhöhen, die die entgegen Seite dominiren.

Anmerkung: Der schon benante Strippa Bach kann auser Glinna und Kaplince wegen seines morastigen Grundes nicht passiret werden, wie dann auch das ganze Thall, von obbenanten 2 Örtern angefangen, leicht zu überschwemen ist.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

GLINNA [778]

Odległości: Złoczówka 1/2, Płaucza Mała 1/8, Chorobrów 1/2, Augustówka 3/4.

Solidne budowle: Dwór szlachecki [779] zbudowany z drewna, obwiedziony czworobocznym dziełem ziemnym starej szkoły.

Wody: Strypa tworzy tu ostatnio wielki staw [780], którego właściwości zostały już opisane przy Płauczy Małej.

Łąki i bagna: Łąki są bardzo grząskie i nie do pokonania z powodu strumienia Strypa.

Drogi: Trakt, który przebiega z Kozłowa do Pomorzan, ma dobre twarde podłoże, tak jak również pozostałe drogi.

Góry: Miejscowość leży na skraju pokrytych polami wzgórz [781], które dominują stronę przeciwną.

Uwagi: Wzmiankowany już strumień Strypa jest poza Glinną i Kaplińcami nie do przejścia z powodu grząskiego dna, jak również cała dolina, poczynając od wspomnianych miejscowości, jest łatwa do zalania.

------------

778. Wcześniej Chlyna i Hiena, na Mp72LOs. i później - Glinna (Uhorczak 1939), dziś wś Hlynna (rejon Kozova, OT). Rozłożona na pr. brzegu Strypy, spiętrzonym tu groblą w staw (Gliński Staw, Mp75Sk); dwór na wysokości grobli (zob. przyp. 779); cerkiew p.w. św. Mikołaja w dolnej cz. (Budzyński nr 439; zbudowana w 1735, przebudowana w 1852, http://decerkva.org.ua/ter/hlynna.html).

779. Dwór otoczony wałem (rejestrowany na Mp115K jako dwór z zamkiem; Mp28F; zamek na Mp75Sk; zamek i dwór na Mp25Tk; "dwór, pięknie położony na pagórku nad stawem, niegdyś obronny zameczek", SG 2 s. 588; Aftanazy 7 s. 301-302; relikty wałów na Mp25WIG).

780. Opis w sekcji 363, nr 7.

781. Kamienna Góra na pd., zob. przyp. 777.

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp72LOs: Karte des Königreiche Galicien und Lodomerien in Seine Kreise und Districte eingetheilet (J. Liesganig, 1775-1776; rps Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu, sygn. 189/B/IV)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)

Помимо наводок на несколько карт, где был обозначен двор/замок, также видим, что объект описан в 7 томе труда Романа Афтанази. Этого источника под рукой пока нет, но, думаю, чуть позже и до него доберёмся.

4 декабря 2019

"Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich", Том 2 (1881 г.), стр. 588-589

Цитата

... dwór, pięknie położony na pagórku nad stawem, niegdyś obronny zameczek, jak świadczą pozostałe części wałów i co potwierdzają starzy ludzie miejscowi. Własność Zofii z hr. Komorowskich baronowej Czechowiezowej.

В переводе:

Цитата

двор, красиво расположенный на холме над озером, некогда оборонный замочек, о чём свидетельствуют оставшиеся части валов и что подтверждают местные люди. [Село] собственность Софии из графского [рода] Коморовских, баронессы Чеховежовой.

3 декабря 2019

Итак, военное описание к карте Ф. фон Мига чётко сообщает, что у замка была треугольная форма плана, а также то, что он в конце 18 века мог похвастаться тремя угловыми башнями. Тут стоит отметить, что приведённые выше украинский и польский переводы описания утверждают, что у замка были "вежи", но при чтении оригинала узнаём, что автором был использован немецких термин "Thürme". Дело в том, что в немецком языке в терминах вроде нет различий между вежами и башнями - и то и другое именовалось термином "Turm", тогда как с точки зрения фортификации (и с точки зрения терминологии на украинском и русском) есть разница, идёт ли речь о веже (архаической постройкой, которая не создавалась для фланкирования стен, поскольку не особо выдавалась за линию стен/валов или даже вовсе находилась за ними) и башни (которая как раз наоборот была явно выраженной фланкирующей постройкой). В общем, думаю, в оригинале у замка были всё же не вежи, а башни.

Если говорить об аналогах, опираясь на треугольную форму плана, то можно вспомнить, к примеру, замок в Токах (Тернопольская обл.) или замок в Зинькове (Хмельницкая обл.).

Вообще, в целом, треугольная форма в 16-17 вв. считалась скорее военной, чем формой, подходящей для резиденций, и потому зачастую объекты с такой формой плана отличались сильным доминированием боевых функций над жилыми.

Только прочитав описание, сопровождающее карту, а также взглянув на оригинал карты (на копии участок замка выглядит, как по мне, более хаотично), обратил внимание, что та самая треугольная форма (или трапецевидная) неплохо различима - очевидно, это и есть старый замок:

На оригинале в центре треугольника замкового двора видим какое-то здание:

При этом на копии карты уже создаётся впечатление, что оно находится на линии стены, и в этом случае его тянет сопоставить с объёмом надвратной башни или надвратного корпуса. Но поскольку оригинал показывает это здание отдельно, то версия с надвратной конструкцией вроде бы отпадает.

Зато на копии более чётко выражена массивная башня на вершине треугольника:

Помимо боевых черт видим также проступающие детали, свойственные резиденции. К примеру, вот эта штука, возможно, является небольшим партерным садом, обустроенным на склоне береговой террасы, откуда открывался вид на долину реки и озёра:

Также видим вокруг старого замка очерченный четырёхугольный периметр, на территории которого расположены ещё три строения. Пока тянет предположить, что этими деталями комплекс обзавёлся, к примеру, в 18 веке, когда замок начал трансформироваться в провинциальную усадьбу.

Также не исключено, что внешний периметр и гипотетический партерный садик возникли одновременно - уж больно хорошо стыкуются два четырёхугольника, и при этом не кажется особо логичным сценарий, что садик у стен старого замка могли разбить одновременно со строительством укреплений, хотя, конечно, всякое могло быть.

3 декабря 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Конюхи, а также описание села, оставленное кем-то из австрийских военных.

Фрагмент оригинала карты (секция №344):

Кстати, заодно можно сравнить, как Конюхи показаны на копии карты, размещённой в Сети:

Mapire.eu

Украинский перевод описания:

Цитата

КОНЮХИ

Відстані: З Ценева 3/4, Вишки 1/2, Дрищів 1.

Солідні будівлі: Старий замок, високо зведений з каменю по периметру трикутника, з вежами по кутах.

Води: Річку в цьому поселенні можна подолати всюди; [вода] придатна для пиття людям і тваринам.

Ліси: Ліс складається тут здебільшого з буків і дубів; зі сторони села дуже густий.

Луки і болота: Луки болотисті, без мостів непрохідні.

Дороги: Дороги мають тверду основу, однак у лісах дуже розбиті й потребують ремонту.

Гори: Місцевість лежить у долині; над нею також домінують [вершини] з протилежної сторони.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

KONJUCHY

Entfernung: Von Ceniow 3/4, Biszky 1/2, Drzyscrow 1.

Solide Gebäude: Ein altes Schloß, von Steinen hoch aufgeführt, daß in seinen Grunde ein Dreyecke macht, an seinen Ecken mit Thürme versehen ist.

Wässer: Der Bach dieses Orthes ist allenthalben practicable, für Menschen und Vieh genußbar.

Wälder: Die Waldung hierorts bestehet gröstentheils aus Buchen und Eichen, so auch gegen dem Dorfe sehr dicht ist.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen sind morastig und ohne Brucken nicht zu passiren.

Wege: Die Weege sind harten Grundes, im Wald aber starek ausgefahren und Reparaturbedürfftig.

Berge: Das Orth liegt im Thale, so von seinen gegenüberstehenden Seite auch dominirt wird.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

KONIUCHY [376]

Odległości: Od Ceniowa 3/4, Byszki 1/2, Dryszczów 1.

Solidne budowle: Stary zamek [377], wywiedziony wysoko z kamienia, na planie trójkąta, w narożach jest zaopatrzony w wieże.

Wody: Strumień [378] w tej miejscowości jest wszędzie do pokonania; [woda] zdatna do picia dla ludzi i zwierząt.

Lasy: Las składa się tu w większej części z buków i dębów; od strony wsi jest również bardzo gęsty.

Łąki i bagna: Łąki są grząskie i nie do przejścia bez mostów.

Drogi: Drogi mają twarde podłoże, jednak w lesie są silnie rozjeżdżone i wymagające naprawy.

Góry: Miejscowość leży w dolinie, tak że jest zdominowana od strony przeciwnej [379].

------------

376. Poprzednio Konjuchi, Koniucki, na Mp28M - Konjuchy (na kopii Koniuchy), później Koniuchy (Uhorczak 1939), dziś wś Konjuchy (rejon Kozova, OT). Występujejako mtko (od 1440), zrujnowane przez Tatarów w pierwszej połowie XVII w.; w czasie kartowania wł. A. Lubomirskiej (SG 4 s. 341); pd.-zach. cz. wsi oznaczona jako Miasteczko jeszcze na Mp288L. Wś usytuowana na pr. brzegu strum. Koniuchy, poniżej linii lasu Sianka (Szianka, Mp115K; Mp28F); posiadała trzy cerkwie, p.w. iw. Mikołaja Biskupa (w górnej cz.), Wniebowzięcia NMP (тип, w rynku, z 1770) i Zesłania Ducha Świętego (drew., z 1607/1700, na tzw. Kącie Zawadyńskim, Budzyński nr 750; Rąkowski 2 s. 370; https://uk.wikipedia.org/wiki/Конюхи_(Козівський_район) ; zespół dworski z zamkiem pośrodku (zob. przyp. 377); na mapie oznaczone na wsch., wśród lasu, zabudowania folwarczne (Folwarek na Mp28F; dwór na Mp25Tk).

377. Zlokalizowany na zboczu wzgórza górującego nad wsią od zach., ponad małym stawem, znaczony na Mp115K, szczegółowo na Mp28F, ostatnio na Mp25Tk (1897), wówczas jeszcze zamieszkały (SG 3 s. 341; TES 2 s. 162).

378. Dziś rz. Manivka (TES 2 s. 162); niegdyś dopływ rz. Kuropiec (Mp115K), potem rz. Ceniówka (Mp28F), Ceniów (w górnym odcinku, MpIOOWIG; w całym biegu na MplOORU), ostatnio Cenivka, uchodząca z l. brzegu do Złotej Lipy, poniżej wsi Potutory (RU).

379. Wś leży pod śródleśnym wzniesieniem 395; bliżej wznosi się g. Pieskawica (386); na wsch. wzgórze przeciwległe (386), usytuowane na wprost zamku (Mp25Tk; Mp100WIG).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824.
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000).

Источник под аббревиатурой "TES" (его встречаем и в примечании, которое касается замка) - это "Тернопільський енциклопедичний словник" (2004-2010).

2 декабря 2019

В польском примечании №742 отмечено, что фрагмент бастионных укреплений также читается на карте Mp28F. Вероятно, речь вот об этой карте 1861-1863 гг., где действительно видна уже знакомая угловая секция вала с хорошо различимым выступом бастиона:

2 декабря 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Козлов, а также его описание, оставленное кем-то из австрийских военных.

Фрагмент оригинала карты (секция №363):

Украинский перевод описания:

Цитата

КОЗЛІВ

Відстані: Дмухівці «сильна» 1/8, Таурів 1/2, Озерна 1 1/4, Мала Плавуча 1 1/2, Цицори 1.

Солідні будівлі: Костел, високо збудований з каменю, оточений старим валом.

Води: Водотік, який утворює тут став, має багнисте дно; через нього неможливо пройти поза греблею; його [вода] придатна для пиття.

Ліси: Невеликий ліс — це густо порослий молодий дубовий деревостан.

Луки і болота: Луки дуже заболочені, їх неможливо подолати.

Дороги: Поштова дорога звідси до Микулинців, а також та, що веде до Зборова, мають добру й тверду основу, так само й інші менші дороги.

Гори: Містечко розташоване на краю вкритих полями пагорбів.

Если читать описания сами по себе, не глядя на карту, то может показаться, что там речь идёт о вале самого костёла, т.е. некого вала, который этот костёл окружает со всех сторон и относящегося именно к храму, однако, вероятно, речь идёт о городском вале, показанном на самой карте. Этой же версии придерживается и автор польских комментариев к тексту (читайте их ниже). Формулировка, повествующая об "окружении валом", вероятно, появилась из-за того, что костёл находился близ угла укреплений, которые огибали участок храма.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

KOSLOW

Entfernung: Muchawecz 1/8 St., Tawarow 1/2, Jeszerna 1 1/4, Plawucza m[ala] 1 1/2, Ceczora 1.

Solide Gebäude: Eine von Stein hoch aufgeführte Kirche, mit einem alten Wahl umschlossen.

Wässer: Das Wasser, so hier ein Teich bildet, ist morastigen Grundes und auser seinen Damme nicht zu pas-siren, sonst aber genußbar.

Wälder: Die kleine Waldung bestehet aus kleinen, dicht gemischten jungen Eichenholz.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen synd sehr morastig und unpracticabl.

Wege: Die Post Strassen, so von hier nach Mikulince, und jene nach Zborrow gehen, synd guten und harten Bodens, so auch die übrige kleine Weege.

Berge: Das Städtchen ligt am Rande befeldeter Anhöhen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

KOZŁÓW [742]

Odległości: Dmuchawiec silna 1/8, Taurów 1/2, Jezierna 1 1/4, Płaucza Mała 1 1/2, Cecory 1.

Solidne budowle: Kościół [743] wystawiony wysoko z kamienia i obwiedziony starym wałem.

Wody: Ciek wodny, który tworzy tu staw [744], ma grząskie dno i jest nie do przejścia oprócz grobli; jednak poza tym [woda] jest zdatna do picia.

Lasy: Mały las składa się z gęsto podszytego młodego drzewostanu dębowego.

Łąki i bagna: Łąki są bardzo zabagnione i nie do pokonania.

Drogi: Trakt pocztowy stąd do Mikuliniec oraz ta [droga], która idzie do Zborowa, mają dobre i twarde podłoże, tak samo pozostałe pomniejsze drogi.

Góry: Miasteczko leży na skraju pokrytych polami wzgórz [745].

------------

742. Wcześniej podpisywane jako m. Kozłow, na Mp28M - mtko Koslow, potem Kozłów (Mp115K; Uhorczak 1939), dziś osiedle m. Kozliv (rejon Kozova, OT). Posadowione na zboczu wzgórza, wchodzącego klinem w widły rz. Wosuszki i jej dopływu (zob. przyp. 744); ślady zabudowy m. przy grobli stawowej, z fragmentem umocnień bastionowych (czytelne jeszcze na Mp28F); przedm. na przeciwległym brzegu stawu (potem wś Łubianka, Mp25Tk; Mp25WIG). Odosobniony zespół dworski na zach. brzegu stawu, na wysokości cofki (potem rejestrowany jako folw., Mp115K; następnie dwór, Mp28F; folw., Mp75Sk i Mp25WIG; dwór, na Mp25Tk i Mp100WIG, dziś w ruinie, Mp25RU). Mapa uwzględnia trzy obiekty sakralne; kościół w narożu wałów (zob. przyp. 743) i dwie drew. cerkwie w centrum, jedną, mniejszą za pn. narożem rynkowym, p.w. Wniebowstąpienia Pańskiego (od 1896 mur., https://uk.wikipedia.org/wiki/Козлів_(смт) ) i drugą, większą, p.w. iw. Mikołaja Biskupa, ponad śródmieściem (Budzyński nr 808, później nierejestrowana); ponadto kaplica przy drodze na pn. (później kaplica cmentarna).

743. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego, druga z kolei, tym razem mur. świątynia łacińska, wznoszona od 1769, konsekrowana w 1791; uszkodzona podczas I wojny światowej, wysadzona w 1944 (Materiały 15 s. 271-275).

744. Rz. Wosuszka (też Wysuszka, ukr. Vosuska łub Vysuska; RU), z pr. dopływem Cecorka (ukr. Су córka); wypływa znad wsi Jaćkowce, a uchodzi do rz. Strypy nad Denysowem; dobrze utrzymany staw na Mp115K i Mp28F, zredukowany na Mp75Sk (1880), potem mokradło.

745. Łysa Góra (378), na pd. zach., g. Kasperek (380), na pd. wsch. (Mp25Tk; Mp75Sk).

В примечаниях есть отсылки к следующим картам:

Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)

30 ноября 2019

Копия карты Ф. фон Мига, опубликованная на mapire.eu, уже получила довольно неплохую известность.

Теперь вот благодаря 13 тому издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 можем ознакомиться ещё и с оригиналом карты (он в мелких деталях немного отличается от опубликованной на mapire.eu копии), а также с сопроводительными описаниями, оставленными австрийскими военными.

Как мы знаем, карта Ф. фон Мига состоит из многочисленных листов, и Тернополью "повезло" попасть на стык двух листов (№380 и №381), из-за чего он оказался разрезанным на две части (стык в месте склейки виден и на копии с mapire.eu), каждая из которых был снабжена своим описанием. Ещё одна "удача" - стык двух карт пришёлся ещё и на участок Тернопольского замка, и, вероятно, по этой причине замок в сопроводительных описаниях упомянут дважды.

Начнём с карты. Северная часть города попала на лист №380:

Южная часть оказалась на листе №381:

Описание северной секции Тернополя (№380)

Украинский перевод описания:

Цитата

Місто ТЕРНОПІЛЬ

Відстані: Від Кутківців 1/4, Біла 1/2.

Солідні будівлі: У частині міста, яка ще належить до цієї секції, немає нічого, крім старого замку з тесаного каменю, збудованого на два поверхи заввишки; він чудово послужить складом.

Води: Одразу біля міста Серет утворює великий став шириною 1300 кроків, довжиною у 1/2 години [маршу]. Його глибина всередині - півтори людини. Вода витікає з нього швидко та придатна для пиття людям і тваринам.

Дороги: Гостинці й дороги мають тверду основу, і їх легко подолати, за винятком поганої погоди; [тільки] в самому місті потребують ремонту в декількох місцях.

Гори: Місто лежить на схилах вкритих полями пагорбів, які над ним домінують.

Примітки: Більше про це місто дивись у секції 381.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

Stadt TARNOPOL

Entfernung: Von Kutkowce 1/4, Byla 1/2.

Solide Gebäude: Von jenem Theil der Stadt, so noch in diese Section falt, nichts als das alte Schloß von Quatersteine, 2 Stock hoch ausgeführt, und zu einem Magazin hinlänglich tauglich.

Wässer: Hart an der Stadt bildet der Seret Bach einen grosen Teich von 1300 Schritt Breit und 1/2 Stund Lange; seine Tiefe in der Mite von anderthalb Manneshöhe; das Waser flieset schnell ab und ist für Menschen und Vieh genußbahr.

Wege: Die Strasen und Weege sind harten Grundes und auser schlechter Witterung gutt zu practicable um; in der Stadt selbst, wo einiger Reparatur bedarf.

Berge: Die Stadt liegt am Abfall befeldeter Anhohen, von denen sie auch dominirt wird.

Anmerkung: Daß Mehrere ist von dieser Stadt in der 381. Section zu ersehen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

Miasto TARNOPOL [1025]

Odległości: Od Kutkowiec 1/4, Biała 1/2.

Solidne budowle: W części miasta, która wchodzi jeszcze do tej sekcji, nie ma nic jak tylko stary zamek [1026] z kamienia ciosowego, wzniesiony wysoko na dwa piętra; nada się doskonale na magazyn.

Wody: Tuż obok miasta Seret [1027] tworzy wielki staw [1028] szerokości 1300 kroków, długi na 1/2 godziny [marszu]; jego głębokość w środku na półtora chłopa; woda odpływa z niego szybko i jest zdatna do picia dla ludzi i dla zwierząt.

Drogi: Trakty i drogi mają twarde podłoże i są łatwe do pokonania, prócz złej pogody; w samym mieście wymagają kilku napraw.

Góry: Miasto leży na zboczach pokrytych polami wzgórz [1029], przez które jest zdominowane.

Uwagi: Więcej o tym mieście jest do zobaczenia w sekcji 381.

------------

1025. Określany regularnie jako m. Tarnopol, wówczas stolica cyrkułu (1772-1810, 1815-1867), w okresie międzywojennym - m. pow. i woj. (Uhorczak 1939), po II wojnie światowej m. obwodowe Tarnopil' (OT); nazwa zmodyfikowana 9 VIII 1944 jako Ternopil'. Lokowany w 1540 przez hetmana wielkiego koronnego Jana A. Tarnowskiego (zm. 1561), w pn.-zach. cz. Podola, na l. brzegu rz. Seret; wkrótce otrzymał prawo magdeburskie oraz solidny zamek i umocnienia m., które jednak nie uchroniły mieszkańców przed napadami tatarskimi (1575, 1589, 1618, 1694) i najazdami tureckimi (największy w 1675); od 1737 wł. Potockich: Józefa (zm. 1751), Stanisława (zm. 1790) i Józefa (zm. 1802); w 1810-1815 wcielony do Rosji jako centrum administracyjne Kraju Tarnopolskiego (Materiały 16 s. 199-214), co ma o tyle znaczenie że edytowana oryginalna mapa Miega posłużyła do dokładnego wykreślenia jego granic. Tu opisana tylko pn. cz. m., pozostała cz. w sekcji 381, nr 1 (zob. przyp. 1068-1074).

1026. O zamku obszerniej przy powtórnym opisie m., zob. przyp. 1074.

1027. Seret, l. dopływ Dniestru, określany wyżej jako pot. (Bach) a niżej rz. (Fluss); wypływa ze zboczy pasma Woroniaków, w cz. środkowej toczy wody po Wyżynie Tarnopolskiej, a w dolnej zmierza jarem do kanionu dniestrzańskiego (https://uk.wikipedia.org/wiki/Серет_(притока_Дністра); HEU; RU).

1028. Staw Tarnopolski (na Mp25WIG - Jezioro; dziś Ternopil's'kyj stav lub Ternopil's’ke ozero, RU), spiętrzony groblą przy ujściu strum. Bezednia od zach., sięgający powyżej wsi Proniatyn i Biała na pn. (Mp28M); kurczący się stopniowo w kolejnych dwóch stuleciach z 4 do 3 km długości (na Mp25WIG z 1933 - ok. 1 km) i proporcjonalnie szerokości (wskazuje na to lokalizacja zamku, położonego na Mp28M tuż przy brzegu stawu, a później rejestrowanego w sporym oddaleniu od niego (por. Mp115K; Mp75Sk; Mp25Tk; Mp75Sk 1914; Mp100WIG; na planie Haliczera rozdzielony od d. brzegu szerokimi Szuwarami; Mp100RU); zachował do dziś cechy najważniejszego akwenu wodnego m.

1029. Wzgórza: 366 na pn. wsch., 374 od wsch., ponad zamkiem 348 na pd. zach. i 356 na zach., przy poziomie stawu 303 m (Mp75Sk, 1880).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
Mp100RU: Topograficeskie karty Ukrainy (Топографические карты Украины, wersje rosyjskie i ukraińskie, 1:100 000; Kijów 2000, 2006)

Описание южной секции Тернополя (№381)

Украинский перевод описания:

Цитата

Місто ТЕРНОПІЛЬ

Відстані: від Загребелля 1/8, Петриків 1/4, Іванівка 1/2 [і] 1/8, Драганівка 3/4.

Солідні будівлі: Монастир домініканців з костелом і муром навколо саду - з тесаного каменю; згодом фара і костел св. Анни з каменю - останній також оточений муром; наприкінці муровані руська парафіяльна церква і божниця. Високий старий замок, зі склепінчастими приміщеннями; їх можна використати під склад.

Води: Річка Серет утворює тут великий став шириною 600-1200 кроків і глибиною 6-7 стіп. Дно глинисте, а вода придатна для пиття людям і тваринам.

Луки і болота: Через луки неможливо пройти без мостів з огляду на вже згадану річку Серет.

Дороги: Гостинець до Козлова через Іванівку має тверду основу. [Гостинець] до Микулинців через Луку, а також той, [що веде] до Волочиська до кордону, мають добру тверду основу; так само й інші дороги.

Гори: Більша частина міста лежить на краю вкритих полями пагорбів, і над ним можна домінувати з навколишніх пагорбів.

Примітки: Річка Серет, яка має вже тут значну ширину і тече широкою долиною, створює в цілій околиці добру можливість здійснювати затоплення.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

Stadt TARNOPOL

Entfernung: Von Sagrable 1/8, Petrikow 1/4, Janowka 1/2 1/8, Drogonowka 3/4.

Solide Gebäude: Das Dominicaner Kloster samt Kirche und Garten Maur von Quatersteinen, dann Pfarrkirche und Anna Kirche von Stein, leztere ebenfals mit einer Mauer umgeben, und endlich die rusische Pfarr[kirche] samt Juden Tempel gemaurt. Das alte Schloß ho[c]haufgeführt, mit Gewölber versehen und zu einem Magazin brauchbahr.

Wässer: Der Seret Bach bildet hier einen grosen Teuch von 600 bis 1200 Fuß Breit und 6 bis 7 Fuß Tief; der Grund ist leimigt und das Waser für Menschen und Vieh genusbahr.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen sind wegen des schon benanten Seret Baches ohne Brücken nicht zu pasiren.

Wege: Die Landstraße nach Kosowka über Janowka ist harten Bodens; jene nach Mikulince über Luka, und dann jene nach Woloscisneczur Gränze, sind harten und guten Bodens, so auch die übrigen Weege.

Berge: Der gröste Theil der Stadt liegt am Rande befeldeter Anhöhen, so zwar von seinen umliegenden Anhöhen auch dominiret werden kann.

Anmerkung: Der Seret Bach, so hier schon eine be-trächtige Breite hat, und seinen Lauf ein breites Thall hat, kann durch die ganze Gegend bequem zu einer Überschwemung Anlaß geben.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

Miasto TARNOPOL [1068]

Odległości: Od Zagrobeli 1/8, Petryków 1/4, Janówka 1/2 1/8, Draganówka 3/4.

Solidne budowle: Klasztor Dominikanów wraz z kościołem [1069] i murem wokół ogrodu z kamienia ciosowego; następnie kościół famy [1070] i kościół św. Anny [1071] z kamienia, ten ostatni również obwiedziony murem, a w końcu murowane ruska cerkiew parafialna [1072] i bożnica [1073]. Stary zamek [1074] wzniesiony wysoko, wyposażony w pomieszczenia sklepione i do wykorzystania na magazyn.

Wody: Seret tworzy tu wielki staw o szerokości od 600 do 1200 kroków i głębokości 6 do 7 stóp, dno jest gliniaste, a woda zdatna do picia dla ludzi i zwierząt.

Łąki i bagna: Łąki są nie do przejścia bez mostów z powodu wzmiankowanego już Seretu.

Drogi: Trakt krajowy do Kozłowa przez Janówkę ma twarde podłoże; ta [droga] do Mikuliniec przez Łukę, a także ta do Wołoczysk do granicy [1075], mają twarde i dobre podłoże, tak samo również pozostałe drogi.

Góry: Większa część miasta leży na skraju pokrytych polami wzgórz i może być także zdominowana przez leżące wokół wzgórza [1076].

Uwagi: Seret, który ma tu już znaczną szerokość i podąża szeroką doliną, stwarza w całej okolicy dogodną sposobność urządzenia zalewów.

------------

1068. Tekst stanowi kontynuację opisu pn. cz. Tarnopola, umieszczoną w sekcji poprzedniej (sekcja 380, nr 1). W cz. dotyczącej "solidnych budowli" przedstawia znaczniejsze obiekty o charakterze kultowym i obronnym, w tym stanowiące znaczną cz. miejskiej infrastruktury religijnej. Wg dotychczasowych ustaleń (Budzyński nr 1801), składały się na nią: łacińska fara i konwent dominikański, dwie cerkwie parochialne (p.w. Narodzenia Pańskiego i Podwyższenia Krzyża Świętego) oraz synagoga; w opisie zabrakło pierwszej cerkwi, ale wymieniono nieznany skądinąd kościół św. Anny. Z kolei na mapie znalazł się klasztor Dominikanów na pn. wsch. od rynku (zob. przyp. 1069), fara na pn. zach., bliżej stawu (zob. przyp. 1070), cerkiew p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego przy grobli (zob. przyp. 1072), cerkiew p.w. Narodzenia Pańskiego przy wale, otaczającym m. od wsch. (wzniesiona z kamienia w 1602-1608, blisko Bramy Kamienieckiej, istnieje do dziś, Rąkowski 2 s. 139-140), wreszcie synagoga na pd. zach. od rynku (Марра Der Stadt Tarnopol im Jahre 1797, sytuuje ją blisko naroża rynkowego, między późniejszą ul. Szkolną i Czackiego, podobnie jak późniejsze ujęcia, natomiast Plan m. Tarnopola, 10K, ok. 1908, wyd. Bruggera - lokalizuje między ul. Czackiego i Podolską). Dodatkowo mapa Miega rejestruje drew. cerkiew monasterską (?), p.w. Wniebowzięcia NMP za m., na przedm. mikulinieckim (cerkiew zbudowana w 1636, mur. od 1837, zniszczona w 1962, odbudowana w 1992 (Rąkowski 2 s. 140; https://uk.wikipedia.org/wiki/Тернопіль; wg Materiałów 16 s. 205 - zlokalizowana przy ul. Równej na pn. wsch.).

1069. Klasztor fundowany w 1749 przez hetmana wielkiego koronnego Józefa Potockiego, zniesiony przez władze austriackie w 1820; kościół klasztorny p.w. św. iw. Dominika, Wincentego i Jacka, zbudowany w 1773-1778, przejął wkrótce funkcję świątyni par.; zamknięty w 1945, dziś greckokatolicki sobór katedralny (SG 12 s. 187; Czołowski, Janusz s. 146; Przewodnik s. 85; Rąkowski 2 s. 137—138; https://uk.wikipedia.org/wiki/Тернопіль).

1070. Drugi w kolejności kościół famy p.w. Zwiastowania NMP i św. Jana, powstał nad stawem za Konstantego Ostrogskiego (przed 1588), a budowę kontynuowali Zamoyscy od 1622; zrujnowany w 1675, odbudowywany do 1697; od 1740 w złym stanie technicznym, rozebrany z nakazu władz w 1784; potem parafia korzystała z kościoła dominikańskiego (Materiały 16 s. 223-227).

1071. Inne źródła nie wymieniają w m. kościoła pod tym wezwaniem; iw. Anna była jedynie patronem ołtarza w farze, zob. przyp. 1072.

1072. Najstarsza cerkiew, par. w Tarnopolu, p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego, powstała w końcu XVI w.; powiększona o masywną wieżę w 1627, przetrwała do dziś (Rąkowski 2 s. 139).

1073. Bóżnicę ufundowali w połowie XVII w. Zamojscy; zniszczona podczas II wojny światowej (Czołowski, Janusz, s. 176; Przewodniks. 85; https://pl.wikipedia.org/wiki/Tarnopol).

1074. Zamek Tarnowskich otoczony fortyfikacjami na obwodzie czworoboku wzniesiono między m. a wsch. brzegiem Stawu Tarnopolskiego; po rozbiorach zlikwidowano fortyfikacje, a pozostały budynek mieszkalny przekształcony na rezydencję pałacową; odkupiony przez gminę m. w 1844, przekształcony na koszary, opuszczone w 1917 (Czołowski, Dawne s. 83-85; Aftanazy 7 s. 200; https://pl.wikipedia.org/wiki/Zamek_w_Tarnopolu).

1075. Kordon I rozbioru na Zbruczu, w miejscu gdzie na l. brzegu, tuż za granicą austriacką, istniało m. Wołoczyska.

1076. Zob. wyżej komentarz do poprzedniego opisu m. (przyp. 1025).

P.S. На карте также видим два села - Кутковцы и Загребелля - которые в наши дни входят в состав Тернополя. Поскольку в с. Загребелля был замочек, то ему отвели отдельную тему на форуме, и там же можно прочитать описание села 1789-1783 гг. В случае с Кутковцами также есть намёки на существование там укреплений, но поскольку это село на форуме пока темой не обзавелось, то обсудим его как-нибудь в другой раз (сразу могу уточнить, что в описании села, сопровождающем карту Ф. фон Мига, упоминания каких-либо строений отсутствуют).

30 ноября 2019

Дворец ("Двор"), построенный в районе участка замочка, на австрийской карте 1869-1887 гг.

Источник

30 ноября 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Загребелля, а также описание села, оставленное кем-то из австрийских военных.

Фрагмент оригинала карты (секция №381):

Из описания, сопровождавшего карту, узнаём, что по классификации австрийских военных в Загребелле находился двор, находящийся под защитой земляных укреплений. Кстати, похожим образом на карте и в описаниях был обозначен и замочек в Буцневе.

Украинский перевод описания:

Цитата

ЗАГРЕБЕЛЛЯ

Відстані: Від Тернополя 1/8, Петриків 1/4, Іванівка 1/2, Драганівка 3/4.

Солідні будівлі: Поганий двір, оточений земляним валом, з якого обстрілюється долина і гребля.

Води: Річка Серет, вже охарактеризована при описі Тернополя.

Луки і болота: Як біля Тернополя.

Дороги: Дороги до вищезгаданих поселень мають тверду основу.

Гори: Село розташоване на краю вкритих полями пагорбів.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

SAGRABLE

Entfernung: Von Tarnopol 1/8, Petrikow 1/4, Janowka 1/2, Droganowka 3/4.

Solide Gebäude: Ein schlechter Edelhof mit einem Erdwerck eingeschloßen, so das Thall und den Damm bestreichet.

Wässer: Den schon bey Tarnopol beschriebenen Seret Bach.

Wiesen und Sümpfe: Wie bey Tarnopol.

Wege: Die Wäge zu denen schon benanten Örtern sind harten Bodens,

Berge: Das Dorf liegt am Rande befeldeter Anhöhen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

ZAGROBELA [1077]

Odległości: Od Tarnopola 1/8, Petryków 1/4, Janówka 1/2, Draganówka 3/4.

Solidne budowle: Lichy dwór szlachecki [1078], obwiedziony dziełem ziemnym, z którego może być ostrzelana dolina i grobla.

Wody: Opisany już przy Tarnopolu Seret.

Łąki i bagna: Jak przy Tarnopolu.

Drogi: Drogi do wymienionych wyżej miejscowości mają twarde podłoże.

Góry: Wieś leży na skraju pokrytych polami wzgórz [1079].

------------

1077. Wcześniej wś Zagroble, Zagrabełla i Zagrobełle, na Mp28M - Zagrabię (poprawiony zapis Sagrabłe), potem Zagroble (Mp288L), Zagrobela (Mp115K), Zagrobella (Mp28F), Zagrobela (Mp75Sk; Mp25/100W1G, w 1939 cz. m. Tarnopola), po 1944 - Zahorobelja, dziś w granicach m. (OT). Osada podm. usytuowana przy grobli na Stawie Tarnopolskim; kaplica na skrzyżowaniu dróg (rejestrowana na Mp28F; Mp75Sk; Mp25/100WIG); dwór z zamkiem (w opisie jako "dzieło ziemne"), poniżej grobli (wg Aftanazego 7 s. 217-218, to drugi z kolei zamek tym razem mieszkalny, po nim powstał pałac klasycystyczny z parkiem).

1078. Rejestrowany na Mp115K; Mp28F; zamek na Mp75Sk; dwór na Mp25Tk i Mp25/100WIG.

1079. Zabudowania wspinały się na płaskowyż, górujący nad nią od pd. zach. punktem 364 (Mp25Tk).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824.
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)

29 ноября 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Мечищев и местное укрепление, а также военное описание села, в котором это самое укрепление упомянуто как "старый шанец".

Фрагмент оригинала карты (секция №324):

Украинский перевод описания:

Цитата

МЕЧИЩІВ

Відстані: Стара Гута 1 1/4, Дорожнів 1 3/8.

Води: Як під № 13.*

Ліси: Як під № 9.**

Луки і болота: Як під № 2.***

Дороги: Гостинець, [що веде] до Бережан (секція 345), у суху погоду проїзний для будь-якого запрягу; натомість після проливних дощів [стає] незручний з огляду на глинисту основу. Інші дороги, [що ведуть] через гори, придатні тільки для дуже легких возів.

Гори: Гора Попилиха домінує над селом і околицею.

Примітки: Над селом є старий шанець, з якого можна його прострілювати; однак сам він може бути обстріляний з вищої залісненої гори.

------------

* Текст під №13: Тутешня річка не має жодного значення.

** Текст під №9: Ліси тут переважно високостовбурні мішані деревостани, ближче до долин густо порослі кущами і непрохідні, натомість на хребтах дуже рідкі.

*** Текст під №2: Луки заболочені, ніколи не висихають, через них можна пройти тільки пішки.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

MECZYSZCZOW

Entfernung: Stara Hutta 1 1/4, Doroszniow 1 3/8.

Wässer: Wie bey Nro 13.

Wälder: Wie bey Nro 9.

Wiesen und Sümpfe: Wie bey Nro 2.

Wege: Die Landstraße nach Brzeszany (Sect. 345) ist bey trockenen Wetter vor alles Fuhrwesen practicable; bey vielen Regen aber wegen des leimigten Bodens beschwehrlich; die übrigen Weege über das Gebirg sind nur vor sehr leichte Wägen.

Berge: Der Popylycha Berg dominirt das Dorf mit der umliegenden Gegend.

Anmerkung: Es ist hier ober dem Dorf eine alte Schanz, welche selbes bestreichet; sie wird aber ebenfals von dem hohem Waldberg bestrichen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

MIECZYSZCZÓW [78]

Odległości: Stara Huta 1 1/4, Dorożniów 1 3/8.

Wody: Jak pod nr. 13 [79].

Lasy: Jak pod nr. 9 [80].

Łąki i bagna: Jak pod nr. 2.

Drogi: Trakt krajowy do Brzeżan (sekcja 345) jest do pokonania dla wszelkich wozów przy suchej pogodzie; natomiast przy obfitych deszczach [staje się] uciążliwy z powodu gliniastego podłoża; pozostałe drogi przez góry nadają się tylko dla bardzo lekkich wozów.

Góry: Góra Popielicha [81] dominuje wieś z okolicą.

Uwagi: Ponad wsią jest stary szaniec [82], z którego można ją ostrzelać; sam jednak może być również ostrzelany z wyższej, zalesionej góry.

------------

78. Poprzednio Meceszow, Mescesowi, Mieczyszczow, na Mp28M - Meczyszczow, potem Mieczyszczow (Mp115K; Uhorczak 1939), dziś Mecysciv (rejon Bereźany, OT). Wś rozbudowana w głębokim jarze wśród lasów, w dorzeczu pot. o tej samej nazwie; ogrodzone zabudowania dworskie na pn. (jako folw. na Mp115K; Mp28F; dwór na Mp75Sk, opisany jako „piękny dwór" w SG 6 s. 328; współcześnie teren kołchozu, Mp25RU); cerkiew p.w. iw. Mikołaja w cz. wsch. (Budzyński nr 1053, dziś cerkiew mur. z 1928, https://uk.wikipedia.org/wiki/Мечищів); szaniec na wzgórzu ponad wsią od pd.

79. Pot. Mieczyszczowski (Mp28F) tworzył we wsi kilka stawów i poniżej łączył się z oznaczonym na mapie pot. Dolny Kut (potem Manasterski, Mp28F), po czym uchodził z pr. brzegu do Złotej Lipy (Mp115K; Mp28F; Mp75Sk).

80. Na pd. las Kozakowa i Pod Ścianką, na zach. las Horodyszcze (Mp28F); przetrwał pierwszy z nich (Mp25RU).

81. Nazwa zapisana na Mp28M jako Popy łycha, potem Popilicha (Mp115K; Mp28F) i Popielicha (Mp75Sk); na pd. zach. od wsi; dziś g. Popelycha, najwyższa kulminacja (443) Płyty Podolskiej (https://uk.wikipedia.org/wiki/Попелиха).

82. Dziś wzgórze 386 z d. szańcem, rejestrowane jako g. Zamok (Mp25RU).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)

27 ноября 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Верхнюю Липицу и местное укрепление, подписанное как "Старый шанец", а также военное описание села.

Фрагмент оригинала карты (секция №323):

Копия карты, размещённая в Сети:

Источник

Украинский перевод описания:

Цитата

ЛИПИЦЯ ГОРІШЯ

Відстані: Чесники 1 1/4, Лопушня 3/4, Пуків 1 7/8, Жовтів 1.

Води: Річка, що тут протікає, має ширину 5-6 кроків, глибину 2-3 стопи, багнисте дно, воду, придатну для пиття; її можна подолати тільки зазначеними мостами.

Ліси: Ліси тут переважно високостовбурні мішані деревостани, ближче до долин густо порослі кущами і непрохідні, натомість на хребтах дуже рідкі.

Луки і болота: Як під № 2.*

Дороги: Як під № 4.**

Гори: Як під № 5.***

Примітки: Тут знаходиться старий шанець, який домінує над селом. [Село] можна, однак, прострілювати з гори, що здіймається над ним.

------------

* Текст під №2: Луки заболочені, ніколи не висихають, через них можна пройти тільки пішки.

** Текст під №4: Тутешні дороги по всій довжині нелегко подолати важким запрягом.

*** Текст під №5: З гір, що здіймаються навколо, можна прострілювати село.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

LIPICA GORNA

Entfernung: Czesnice 1 1/4, Lapusnow 3/4, Bukow 1 7/8, Zolczow 1.

Wässer: Der Bach, so hier durchkomet, hat 5 bis 6 Schritt Breite, 2 bis 3 Fuß Tiefe, morastigen Grund, genusbahres Wasser und kan nur bey denen angezeugten Brücken traversirt werden.

Wälder: Die Wälder sind hier meistens aus hochstämig, von vermischtem Holz, gegen die Thäller tücht mit Gestreuch verwachsen und inpracticable, auf denen Rücken aber sehr schüter.

Wiesen und Sümpfe: Wie bey Nro 2.

Wege: Wie bey Nro 4.

Berge: Wie bey Nro 5.

Anmerkung: Hier befindet sich eine alte Schanz, welche das Dorf dominiret; sie wird aber ebenfals von dem Berg ober ihr bestrichen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

LIPICA GÓRNA [69]

Odległości: Cześniki 1 1/4, Łopuszna 3/4, Puków 1 7/8, Żołczów 1.

Wody: Strumień [70], który tędy przechodzi, ma 5 do 6 kroków szerokości, głębokość 2 do 3 stóp, grząskie dno, wodę zdatną do picia i można go przekroczyć tylko wskazanymi mostami.

Lasy: Lasy [71] są tu przeważnie wysokopienne, o mieszanym drzewostanie, w kierunku dolin gęsto porośnięte krzakami i nie do pokonania; natomiast na grzbietach bardzo rzadkie.

Łąki i bagna: Jak pod nr. 2.

Drogi: Jak pod nr. 4.

Góry: Jak pod nr. 5.

Uwagi: Znajduje się tu stary szaniec, który dominuje wieś [72]; jednak może być ona również ostrzelana ze wznoszącej się nad nią góry [73].

------------

69. Wcześniej Horizny, potem Lipica Górna (Mp72LOs.; Mp28M; Mp288L i Mp28F), równolegle Lipica Górna (Mp115K; Mp75Sk; Mp100WIG; Uhorczak 1939), dziś wś Verchnja Lypycja (rejon Rohatyn, OIF). Lokowana w doi. rz. Lipica i jej l. dopływu; cerkiew p.w. Narodzenia NMP pośrodku (SG 5 s. 253; Budzyński nr 922); na przeciwległym, stromym brzegu stary szaniec (zamek na Mp25Tk); dwa folwarki na pr. brzegu (rejestrowane na Mp115K; Mp28F; Mp75Sk; na Mp100WIG tylko folw. górny; dziś kołchoz na d. folw. dolnym, Mp25RU).

70. Lipica (Lipa, Narajówka), zob. przyp. 25; we wsi spiętrzone dwa stawy, w 1855 został tylko dolny (Mp115), ok. 1880 już moczary (Mp75Sk); starych grobli używano później do przeprawy przez rz. (Mp25RU).

71. Większe kompleksy leśne (zwane potem Horodyszcze i Perespa, Mp28F) pozostały na wsch.; mniejsze lasy, rosnące bliżej wsi, dziś w większości wycięte (Mp25RU).

72. Dziś uroczysko Zamok (Mp25RU).

73. Zapewne g. Broczycha (380) na wsch. (Mp75Sk).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp72LOs: Karte des Königreiche Galicien und Lodomerien in Seine Kreise und Districte eingetheilet (J. Liesganig, 1775-1776; rps Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu, sygn. 189/B/IV).
Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390).
Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824.
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольськая область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)

26 ноября 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Стратин и его замок, а также военное описание городка, где, помимо всего прочего есть сведения и о старых укреплениях.

Фрагмент оригинала карты (секция №323):

Копия карты, размещённая в Сети:

Источник

Украинский перевод описания:

Цитата

Місто СТРАТИН

Відстані: Дусанів 2 1/2, Подусільна 1 1/2, Добринів 1/2, Рогатин (секція 299 [298]) 2.

Солідні будівлі: Замок та брама капітально збудовані з каменю.

Води: Як під № 1.*

Ліси: Як під № 1.**

Луки і болота: Як під № 1.**

Дороги: Гостинець, що проходить тут з Добринева до Подусільної, у добру погоду проїзний для будь-якого запрягу; натомість після проливних дощів, з огляду на грузьку основу, стає дуже незручний. Інші дороги, [що ведуть] через гори й ліси, придатні для проїзду тільки легкими возами.

Гори: Місто лежить на невисокому пагорбі, однак з усіх сторін над ним домінують [інші пагорби].

Примітки: Тутешній замок, капітально збудований, можна було б використати у випадку війни, якби він не був розташований занадто низько, через що його можна обстрілювати звідусіль.

-----------

* Текст під №1: Тутешня річка не має значення, однак, оскільки у неї багнисте дно, вози можуть проїхати через неї тільки зазначеними мостами.

** Текст під №1: Ліси тут - це мішані високостовбурні [дерево-стани]; на хребтах рідкі, а ближче дна долин густі, порослі кущами, так що поза дорогами нелегко через них пройти.

*** Текст під №1: Луки завжди заболочені.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

Stadt STRATYN

Entfernung: Dusanow 2 1/2, Podusiwna 1 1/2, Dobranow 1/2, Rohatyn (Sect. 299 [recte 298]) 2.

Solide Gebäude: Das Schloß nebst dem Thor sind solide von Stein gebaut.

Wässer: Wie bey Nro 1.

Wälder: Wie bey Nro 1.

Wiesen und Sümpfe: Wie bey Nro 1.

Wege: Die Landstraße, so von Dobranow hierdurch nach Podusiwna gehet, ist bey gutem Wetter vor alles Fuhrweesen practicable; bey vielen Regen aber wegen des morastigen Grundes sehr beschwehrlich; die übrigen Wegen über das Gebirg und durch den Wald seind nur mit leichten Wägen zu gebrauchen.

Berge: Die Stadt liegt auf einer kleinen Anhöhe17, wird aber von allen Seiten dominiret.

Anmerkung: Das Schloß allhier, da es sehr solide gebaut ist, könte im Fall eines Krieges zum Gebrauch sein, wenn es nicht zu tief läge, einfolglich von allen Seithen bestrichen wird.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

Miasto STRATYN [12]

Odległości: Dusanów 2 1/2, Podusilna 1 1/2, Dubryniów 1/2, Rohatyn (sekcja 299 [właśc. 298] [13]) 2.

Solidne budowle: Zamek oraz brama są zbudowane solidnie z kamienia [14].

Wody: Jak pod nr. 1 [15].

Lasy: Jak pod nr. 1.

Łąki i bagna: Jak pod nr. 1 [16].

Drogi: Trakt krajowy, który idzie tędy z Dubryniowa do Podusilnej, jest do pokonania dla wszystkich wozów przy dobrej pogodzie; natomiast przy obfitych deszczach bardzo uciążliwy z powodu grząskiego podłoża; pozostałe drogi przez góry i las są do użycia tylko dla lekkich wozów.

Góry: Miasto leży na małym wzgórzu [17], jest jednak zdominowane ze wszystkich stron.

Uwagi: Tutejszy zamek, ponieważ jest zbudowany bardzo solidnie, mógłby być użyteczny w razie wojny gdyby nie był położony zbyt nisko, przez co może być ostrzelany ze wszystkich stron.

-----------

12. Wcześniej m. Stretin, Stretyn i wś Stratyn (Mp72LOs.), na Mp28M - m. Stratyn, potem m. i wś Stratyn (Mp288L; Mp115K; Mp28F), także mtko Nowostratyn i wś Stary Stratyn (SG 11 s. 393), równolegle Stratyn Miasto i Stratyn Wieś (Mp75Sk; Mp100WIG), oficjalnie od 1932 gm. wiejska, składająca się z mtka Stratyn Miasto i wsi Stratyn Wieś (Uhorczak 1939), dziś wś Stratyn (rejon Rohatyn, OIF). Mtko od 1610, wl. rodu Bałabanów, od 1771 - Bielskich, a po nich Krasickich. Usytuowane na brzegach zabagnionej doi. Studennego Potoku i jego lokalnych dopływów; śródmieście obwiedzione watami z regularnym rynkiem i ratuszem pośrodku, zlokalizowane przy ujściu strum. Maćkówka do ww. pot.; poza umocnieniami dwa przedm., na pn., nad Maćkówką, i na pd., na pr. brzegu ww. pot.; obwarowany zamek w kierunku pn.-wsch. od rynku, na wyspie utworzonej w odnogach ww. pot. (Mp25Tk); osada podmiejska na przeciwległym brzegu Studennego Potoku; folw. na pn. skraju (rejestrowany na Mp115K; Mp28F); cerkiew miejska p.w. Opieki NMP w pd.-zach. narożu rynku, druga (podmiejska), p.w. św. Aleksego (przedmiejska) pośrodku Stratyna Wsi (Budzyński nr 1711); cm. żyd. na zach. od centrum.

13. M. Rohatyn zostało opisane w przyległej od zach. sekcji 298, nr 18.

14. Zamek rejestrowany później na mapach w widłach Maćkówki i jej lokalnego dopływu, z folw. na drugim brzegu (Mp28F; Mp75Sk; Mp25Tk; Mp100WIG; współcześnie kołchoz, Mp25RU); baszty i mury obronne częściowo rozebrane w końcu XVIII w., materiał wykorzystany do budowy na tym miejscu dworu, z parkiem krajobrazowym (Aftanazy 7 s. 183-186).

15. Z trzech większych stawów spiętrzonych na Studennym Potoku, w granicach mtka w drugiej połowie XIX w. zachowały się dwa (SG 11 s. 495), przy osadach młyńskich, górnej (Moskale) i dolnej (bez nazwy); oba przetrwały do II wojny światowej (Mp50RU).

16. Okoliczne lasy zachowały się do dziś w zwartym kompleksie (Mp200UK).

17. Lokalnie otaczały mtko wzgórza: Horodów (392, na pn.), Za Drybniakową (427, na pn. wsch.), Piaseczna (423, na pd. wsch.) i Sienówka (432, na pn. zach.); nad Starym Stratynem kulminowało wzgórze 402 (Mp75Sk; Mp25Tk).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp72LOs: Karte des Königreiche Galicien und Lodomerien in Seine Kreise und Districte eingetheilet (J. Liesganig, 1775-1776; rps Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu, sygn. 189/B/IV)
Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1 : 288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824.
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopo-1's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольськая область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)
Mp50RU: General'nyj Stab Raboce-Krest'janskoj Krasnoj Armii (Генеральный Штаб Рабоче-Крестьянской Красной Армии), 1:50 000 (wyd. 1941-1944; 1977-1992)
Mp200UK: Topograficeskie karty Ukrainy, 1:200 000 (Топографические карты Украины/ Топографические карты областей Украины; wersje rosyjskie i ukraińskie, Kijów od 1999)

26 ноября 2019

Укрепление в Верхней Липице на австрийской карте 1869-1887 гг. Здесь оно не только чётко отмечено, но ещё и подписано как "Замок" ("Zamek"):

Источник

25 ноября 2019

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Чесники, а также военное описание этого села, где, помимо всего прочего, упомянут местный двор.

Фрагмент карты (секция №324). Участок двора отметил стрелкой:

Кстати, заодно можно сравнить её с копией, размещённой в Сети:

Источник

Украинский перевод описания:

Цитата

ЧЕСНИКИ

Відстані: Пуків 5/8, Данильче 3/4, Липиця Горішня 1 1/4.

Солідні будівлі: Двір і церква [збудовані] з каменю.

Води: Тутешня річка не має жодного значення.

Ліси: Як вище під № 3 * - з тією різницею, що тут переважає високостовбурний деревостан.

Луки і болота: Як під № 1.

Дороги: Тутешні дороги по всій довжині нелегко подолати важким запрягом.

Гори: Заліснений пагорб Довжок тут найвищий.

--------

* Текст під №3: Річка, що тече з Добринева (секція 323), не має великого значення; оскільки у неї дещо затинене русло і багнисте дно, її можна перейти тільки зазначеними мостами. Натомість річка, що тече від Чесників, має ще менше значення, проте її вода придатна для пиття людям і тваринам.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

CZESNIKY

Entfernung: Bukow 5/8, Danilce 3/4, Lipice Gorne 1 1/4.

Solide Gebäude: Der Edelhoff und die Kirche sind von Stein.

Wässer: Der Bach allhier ist von gar keiner Bedeutung.

Wälder: Wie oben bey Nro 3, nur das allhier meistens hochstämiges Holz ist.

Wiesen und Sümpfe: Wie bey Nro 1.

Wege: Die Weege sind hier durchaus vor schwehres Fuhrwesen nicht wohl practicable.

Berge: Das Wald Gebirg Dowzok ist hier das höchste.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

CZEŚNIKI [56]

Odległości: Puków 5/8, Danilcze 3/4, Lipica Górna 1 1/4.

Solidne budowle: Dwór szlachecki [57] i cerkiew [58] są z kamienia.

Wody: Tutejszy strumień [59] jest bez żadnego znaczenia.

Lasy: Jak wyżej pod nr. 3, z tym tylko, że tu jest przeważnie wysokopienny drzewostan [60].

Łąki i bagna: Jak pod nr. 1.

Drogi: Drogi są tu na całej długości niełatwe do pokonania dla ciężkich wozów.

Góry: Zalesione wzniesienie Dołżek jest tu najwyższe [61].

--------

56. Wcześniej Czesniky, Czezniki, na Mp72LOs., Mp28M — Czesniki (na kopii w ramce Czesniky), potem Cześniki (Mp75Sk; Uhorczak 1939), dziś wś Ćesnyky (rejon Rohatyn, OIF). Usytuowane w doi. strum. (zob. przyp. 59), obchodzącego wzgórze Dowżek; cerkiew p.w. św. Michała Archanioła na pn. skraju wsi (Budzyński nr 290); niżej zespół dworski z zamkiem (zob. przyp. 57).

57. Dwór obronny z XVI w. (wg SG 1 s. 851; za nim Aftanazy 7 s. 48 - zamek), gniazdo rodowe Kazanowskich; na Mp28M trzy budynki ustawione w podkowę; rejestrowany na Mpll5K (już jako dwór klasycystyczny z 1812, Aftanazy 7 s. 48); Mp28F, zamek na Mp75Sk; dwór na Mp25Tk; Mp100WIG; dziś teren kołchozu (Mp25RU).

58. Drew. cerkiew, przetrwała do początku XX w; na jej miejscu wzniesiono świątynię mur.

59. Strum. Żołczówka, dopływ Studennego Potoku, zob. przyp. 52.

60. Dawny Las Podpieczyska, na pn. i Dołżek, na wsch. (Mp28F); oba w sporej cz. przetrwały do dziś (Mp200UK).

61. Na Mp28M zalesiony grzbiet na pn. wsch., podpisany jako Dowzoh (w opisie Dowzok, zapewne Dołżek, ukr. Dovźek), kulminujący g. Polana (Mp115K; Mp28F; Mp25Tk), dziś Poljana (Mp25RU).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

Mp72LOs: Karte des Königreiche Galicien und Lo-domerien in Seine Kreise und Districte eingetheilet (J. Liesganig, 1775-1776; rps Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu, sygn. 189/B/IV) Mp75Sk - Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopo-1's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)
Mp200UK: Topograficeskie karty Ukrainy, 1:200 000 (Топографические карты Украины/ Топографические карты областей Украины; wersje rosyjskie i ukraińskie, Kijów od 1999)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)

24 ноября 2019

Район с тремя укреплениями в Браге на высотном советском фото, сделанном 30 мая 1962 г. Качество снимка плохонькое, но всё же оно позволяет различить интересные детали. Видим пятно укрепления №1, а это значит, что в тот период оно всё ещё существовало. В случае с укреплением №2 интересно, что чуть южнее мыса на поле видна занятная светлая линия, которая могла быть следом распаханной линии обороны. Укрепление №3 также присутствует на снимке, правда, в виде маловыразительного пятна.

А вот на снимке от 5 июня 1964 г. с деталями чуть получше. Северное укрепление №1 в кадр не попало, зато два других можно рассмотреть:

Укрепление №2. На этом снимке на поле очень чётко проступает линия, которая как бы дополняет очертания мыса, да ещё и имеет при этом вид ломаного контура, и это наталкивает на мысль, что перед нами может быть след напольной линии обороны мыса:

Укрепление №3 хорошо различимо. Оно тогда всё ещё было более-менее целым, но уже видно, что объект попал в зону, где бурлила колхозная активность:

Благодарю Сергея Чигвинцева за возможность ознакомиться со снимками.

24 ноября 2019

Военное описание Буцнева из 13 тома издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783

Буцнев на оригинале карте фон Мига:

Описание на украинском:

Цитата

БУЦНІВ

Відстані: Від Острова 1/8, від Луки 1/2, Драганівка 3/4, Ходачків 1 1/4.

Солідні будівлі: Два муровані храми, один з яких оточений муром з тесаного каменю. Також двір збудований з каменю, огороджений земляним валом.

Води: Серет тече тут дуже вузькою долиною, через яку неможливо пройти без мостів.

Дороги: Дороги мають тверду основу; лише [дорога] через ліс до Петрикова дуже розбита і потребує ремонту.

Гори: Село розташоване у долині серед вкритих полями пагорбів.

В оригинале (на немецком):

Цитата

BUCZNIOW

Entfernung: Von Ostrow 1/8, von Luka 1/2, Droganowka 3/4, Hodaczow 1 und 1/4.

Solide Gebäude: Zwey gemaurte Kirchen, wovon eine mit einer Mauer von Quatersteine umgeben ist, und dan einen Edelhof von Stein ausgeführt, mit einem Erdwall eingeschloßen.

Wässer: Der Seret flieset hier in einem sehr engen Thall, das ohne Brücken nicht zu passiren ist.

Wege: Die Weege sind harten Bodens, und nur jene gegen Petrikow durch den Wald starck ausgefahren und Reparatur dürftig.

Berge: Das Dorf liegt im Thall befeldeten Anhöhen.

Польский перевод + примечания от составителей издания:

Цитата

BUCNIÓW [1089]

Odległości: Od Ostrowa 1/8, od Łuki 1/2, Draganowka 3/4, Chodaczków 1 i 1/4.

Solidne budowle: Dwa kościoły [1090] murowane, z których jeden jest obwiedziony murem z kamienia ciosowego, a także wykonany z kamienia dwór szlachecki [1091], zamknięty wałem ziemnym.

Wody: Seret [1092] płynie tu bardzo wąską doliną, która jest nie do przejścia bez mostów.

Drogi: Drogi mają twarde podłoże, a tylko ta przez las do Petrykowa jest silnie rozjeżdżona i wymaga naprawy.

Góry: Wieś leży w dolinie wśród pokrytych polami wzgórz.

-------------------

1089. Wcześniej Bucnow, na Mp72LOs. i Mp28M - Buczniow, później Buczniów (Mp115K), Bucniow (Mp28F), Bucniów (Mp75Sk; SG 1 s. 433; Uhorczak 1939), dziś wś Bucniv (rejon Ternopil', OT). Usytuowany w doi. pr. dopływu Seretu, w cz. dolnej - bezpośrednio na jego brzegu; wcześniej traktowany jako mtko (prawo magdeburskie od 1469, status mtka utracił w drugiej połowie XVII w., ostatecznie po 1772); dwie cerkwie, usytuowane nad dolnym stawem (Budzyński nr 162; zob. przyp. 1090); kaplica poza wsią, na zach.; umocniony zespół dworski w widłach rz. (zob. przyp. 1091).

1090. Cerkiew p.w. Niepokalanego Poczęcia NMP, wzniesiona przy grobli stawowej, na pr. brzegu w 1744 przez Andrzeja Szumlańskiego, jako monasterska dla ufundowanego przezeń klasztoru bazyliańskiego (Materiały 16 s. 34; https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів; http://books.google.pl/books/Bucniów), zlikwidowanego już w 1748 (Lorens s. 434, poz. 14). Druga cerkiew, p.w. Narodzenia NMP, po drugiej stronie stawu (na Mpll5K nierejestrowana, uwzględniona na Mp28F; pominięta na Mp75Sk, 1880; potem na tym miejscu zlokalizowany kościół p.w. św. Wojciecha, dziś prawosławna cerkiew p.w. św. iw. Piotra i Pawia, Materiały 16 s. 37).

1091. Zespól zamkowy z dwoma budynkami wewnątrz wału lub muru z basztami, wzniesiony przez Gabriela Silnickiego kasztelana kamienieckiego w 1676-1681; przebudowany na dwór w 1850, spłonął w 1915; przetrwał w stanie ruiny (Aftanazy 7 s. 23-24; Mp25WIG; https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів).

1092. Wś położona bardziej nad pot. Bródek, uchodzącym do Seretu (Mp28F; Mp75Sk), potem zwanym Ruda (Mp25WIG), dziś Bridok, lub Rudka (https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів; https://uk.wikipedia.org/wiki/Великий_Ходачків).

В примечаниях видим ссылки на следующие карты:

Mp72LOs: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390), oryginał
Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)

23 ноября 2019

Обзор 13 тома

Я уж было приготовился писать размашистое описание содержимого 13 тома (брал здесь), но перечитав размещённый выше обзор 12 тома, понял, что практически вся информация, относящаяся к 12 тому более-менее идеально подходит и к 13 тому. Здесь точно также три части (коробка с картами и две книжки - одна с текстами на польском и немецком, другая с переводом военных описаний на украинском). И содержимое каждой из частей приблизительно такое же, какое было в 12 томе.

В общем, чтобы не дублировать информацию, остановлюсь только на отличиях или на каких-то отдельных нюансах.

Аннотация:

Цитата

Том містить 29 аркушів мапи (в тому числі 1 копію), а також супроводжуючі їх військові описи провінції. Дані матеріали охоплюють західну частину Подільської височини, що тягнеться на північ до підніжжя пасма Гологір і Вороняків, на заході - межі низинного Опілля, а на південному заході - межі передгір’я Карпат, що знаходяться між долиною Бистриці і Ворони, а також усього басейну річки Тлумач. З історико-географічної точки зору до першого поділу Речі Посполитої ці терени перебували в складі Польсько-Литовської держави, охоплюючи переважно північно-східну частину Галицької землі та східні окраїни Львівської землі Руського воєводства (Червоної Русі), а також західний фрагмент Подільського воєводства. В австрійський період ця територія переважно входила до складу Бережанського, Тернопільського, Станіславського і Заліщицького циркулів. У міжвоєнний період вона головним чином залишалася у Тернопільському і частково у Станіславському воєводствах, які на даний час замінили дві області з центрами в Тернополі та Івано-Франківську.

Как видим, в данном томе 28 листов оригинала карты и 1 лист-копия. В чём разница между оригиналами и копиями описал в обзоре 12 тома. В 13 томе единственный лист-копия - это участок №329 (район Тысменицы и Тлучама).

13 том охватывает значительную часть Тернопольской обл. и цепляет уголок Ивано-Франковской обл.:

Оглавление польско-немецкой части:

Примеры фрагментов оригиналов карт и описаний:

Ивано-Франковская обл.:

Верхняя Липица (Рогатинский р-н)
Стратин (Рогатинский р-н)
Чесники (Рогатинский р-н)

Тернопольская обл.:

Глинная (Козовский р-н)
Козлов (Козовский р-н)
Козова (Козовский р-н)
Конюхи (Козовский р-н)
Куряны (Бережанский р-н)
Мечищев (Бережанский р-н)
Озерная (Зборовский р-н)
Струсов (Теребовлянский р-н)
Тернополь + Загребелля (ныне в составе Тернополя)

По ходу изучения содержимого тома в очередной раз убедился, что это очень специфическое издание, которое будет очень интересно поклонникам картографии, а также отдельным специалистам, изучающим какие-то отдельные аспекты образца 18 века (лесные массивы, пути коммуникаций и т.п. детали), нежели тем, кто интересуется архитектурой и фортификацией. Военные описания крайне скудны на упоминания укреплений, а если такие упоминания и встречаются, то они зачастую беглые/поверхностные - зачастую просто написано "замок", и всё. И хорошо, что с замками (в описаниях встречается упоминание 20 замков), городскими укреплениями (1 упоминание) и шанцами (упомянуто 2 объекта) всё более-менее понятно, но в текстах также присутствует упоминание дворов - всего их упомянуто 15, однако только в 3 случаях отдельно отмечено наличие валов, а в случае с оставшимися 12 дворами остаётся гадать, были ли они оборонными или же нет. Та же история с монастырями и храмами - иногда есть намёки на оборонный потенциал (к примеру, в случае с Езуполем читаем "Монастырь доминиканцев с костёлом построен из камня настолько крепко, что в случае необходимости выдержат атаку, поскольку они находятся на некоторой высоте, с них можно простреливать всю долину"), иногда есть намёки в духе "годится только в качестве наблюдательного пункта", а иногда упоминается солидное строение, но при этом наоборот - отмечается отсутствие его оборонного потенциала (к примеру, в случае с селом Налужье сказано, что есть "церковь капитально построенная", но отдельно отмечено, что "церковь очень мала и не подходит ни для каких военных целей"). Проблема в том, что такие уточняющие примечания встречаются редко, а в основном имеем просто упоминания монастырей и храмов, а там уж догадывайся, упомянули ли их в тексте, т.к. ими можно воспользоваться в военных целей или же с точностью наоборот. Плавающая степень детализации и внимания к тем или иным объектам как бы намекает, что разные листы карты и разные странички военных описаний создавались разными людьми - одни отмечали наличие/отсутствие оборонного потенциала строений, другие не считали нужным углубляться в подобные уточнения. Также, как и в случае с 12 томом, здесь то и дело сталкиваешься с ситуациями, когда точно знаешь, что в данном населённом пункте было укрепление, но в военных описаниях о нём ни слова.

Так что военные описания, к сожалению, с точки зрения составления перечня объектов фортификации вовсе не являются полным и детальными источником, они лишь помогают в случае с отдельными населёнными пунктами корректировать и местами дополнять более-менее известную информацию, хотя, конечно, изредка встречаются приятные исключения (к примеру, когда на карте нет ничего выразительного, а в описании конкретно упомянут факт наличия укрепления, другие сведения о котором ранее не попадались). И всё же, в целом, несмотря на высокое качество этого издания сложно его рекомендовать к покупке тем, кто интересуются фортификацией, поскольку ей тут уделено крайне мало внимания в сравнении с тоннами данных из других направлений. Такие фанатики как я, готовые перелопачивать сотни страниц ради крупиц ранее не попадавшихся сведений, издание оценят, для всех остальных, жаждущих подробных описаний населённых пунктов и их достопримечательностей или же хотя бы полных перечней укреплений, здесь слишком мало ценного (за исключением ситуаций, когда вы поклонник карт, или если вам нужно узнать, как австрийские вояки в конце 18 века оценивали дороги, леса и реки Галичины).

19 ноября 2019

3 мая 1944 года

Посчастливилось ознакомиться с ещё одним немецким аэрофото, на котором видим все три укрепления в Браге:

Форт №1 (он же "Александровское укрепление"):

Форт №2 (укрепление на мысу), к сожалению, не особо различимо:

Форт 3№. Здесь видим тогда ещё целое укрепление, которое, как теперь знаем, уничтожили уже после войны:

Благодарю Сергей Чигвинцева за помощь в поиске и заказе источника (заказывали здесь, но не спрашивайте меня как, поскольку этим занимался не я, а упомянутый Сергей).

Войти

Filin

Публикаций

Зарегистрирован

Посещение

Дней в лидерах

Тип публикации

Профили

Форум

Календарь

Сообщения, опубликованные пользователем Filin

Dziennik podróży 1670-1672. Dziennik wyprawy polowej 1671 / Дневник путешествий 1670-1672. Дневник полевого похода 1671 (2012). Автор: Ulryk Werdum / Ульрих фон Вердум

Dziennik podróży 1670-1672. Dziennik wyprawy polowej 1671 / Дневник путешествий 1670-1672. Дневник полевого похода 1671 (2012). Автор: Ulryk Werdum / Ульрих фон Вердум

Озерна (Озерная): замок і міські укріплення

Озерна (Озерная): замок і міські укріплення

Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783. Tom 1-15 (2012-2020) / Галичина на иосефинской топографической карте 1779-1783. Том 1-15 (2012-2020 гг.)

Струсів (Струсов): замок

Глинна (Глинная): замок

Глинна (Глинная): замок

Глинна (Глинная): замок

Конюхи: замок

Конюхи: замок

Козлів (Козлов): укріплення містечка

Козлів (Козлов): укріплення містечка

Тернополь (Тернопіль): карта Фридриха фон Мига (1779-1783) + военное описание города

Тернопіль (Тернополь) - Загребелля: замок

Тернопіль (Тернополь) - Загребелля: замок

Мечищів (Мечищев): замок

Верхняя и Нижняя Липица: шанец

Стратин: замок (I)

Верхняя и Нижняя Липица: шанец

Чесники: замок

Брага: шанцы, редуты, батареи и др. укрепления напротив Хотинской крепости

Буцнів (Буцнев): замок (локалізація, архітектура, історія)

Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783. Tom 1-15 (2012-2020) / Галичина на иосефинской топографической карте 1779-1783. Том 1-15 (2012-2020 гг.)

Брага: шанцы, редуты, батареи и др. укрепления напротив Хотинской крепости

Сообщество

Активность