Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Теорія архітектури, містика і війна (2016)


 Share

Recommended Posts

tamtv-01.jpg

Год издания: 2016

Автор: Катерина Липа

Издательство: LAURUS

Язык: украинский

Формат: 70х100/16 (130х200 мм)

Переплёт: интегральный

Бумага: офсетная

Количество страниц: 152

Иллюстрации: есть, чёрно-белые

Тираж: ?

ISBN: 978-966-2449-87-7


О книге:

Цитата

Книжку присвячено малодослідженому аспекту впливу західноєвропейської теорії фортифікації доби Ренесансу на оборонне будівництво в Україні - магічному захисту. Давні теоретики архітектури вважали магію цілком дієвим засобом оборони, тож пропоновані в архітектурних трактатах форми фортифікаційних споруд продиктовані, серед іншого, і містичними поглядами доби. Автор намагається з’ясувати, чи дотримувалися українські зодчі ХVI-ХVII ст. правил будівельної магії і як це впливало на розпланування та об’ємно-просторове вирішення замків, фортець і міських укріплень.

Книжка зацікавить архітекторів, мистецтвознавців, істориків, культурологів та всіх, кому небайдужа архітектурна спадщина України.


Трейлер:


Содержание:

Цитата

Передмова - 7

І. Ранньомодерна фортифікація та оборона українського порубіжжя - 13
II. Теорія архітектури і фортифікації у Західній Європі та Речі Посполитій - 23
III. Містичне підґрунтя архітектурної теорії - 45
IV. Шляхи надходження архітектурної інформації - 59
V. Магія геометричних форм - 75
VI. Уявлення про містичний захист твердинь в Україні - 95

Післямова - 115
Словник архітектурних і фортифікаційних термінів - 117 
Перелік ілюстрацій - 123
Покажчик імен - 132
Географічний покажчик - 135
Покажчик пам’яток оборонної архітектури України - 138
Список літератури - 143


Предисловие (слово от автора):

Цитата

Міркуючи про ренесансну теорію містобудування та фортифікаційне мистецтво, важко залишити поза увагою містичну складову тогочасних архітектурних поглядів. В українському архітектурознавстві цю проблему сором’язливо оминають уже не перший десяток років, винятки з сумного правила можна перелічити на пальцях. На Заході ж будь-які дослідження естетики чи фортифікації Ренесансу останніх десятиріч не обходяться без розгляду містичних уявлень епохи, з якими були тісно пов’язані й естетичні, й архітектурні, й фортифікаційно-містобудівні теорії та, відповідно, будівельна практика.

Звісно, у суспільстві, де ще відносно недавно «заряджали» воду перед телеекраном, а нині радо дивляться програми на кшталт «Битви екстрасенсів» і ворожки рекламують свої послуги у ЗМІ, професійне зацікавлення містикою може стати загрозою для репутації дослідника. Адже нікому не хочеться опинитися в компанії псевдонауковців, що вивчають «прабатьківщину аріїв» або шукають «золото Полуботка». Та без бодай побіжного огляду містики, якою були просочені й архітектурні трактати, і саме сприйняття фортифікацій та оточеного ними міста, важко розглядати символіку урбаністичних утворень та окремих будівель, а отже, і зрозуміти бодай у першому наближенні погляди на фортифікацію в Україні доби Ренесансу. Вивчення оборонних споруд українських земель з точки зору їх відповідності архітектурній теорії доби та її містичній складовій дає змогу розглядати вітчизняну фортифікацію у різних контекстах — суто воєнному, містобудівному, загальнокультурному, а також у контексті загальноєвропейської еволюції оборонних споруд. Цю книжку присвячено архітектурній містиці, втіленій в оборонних спорудах на теренах України.

Фортифікації, що захищали від ранньої вогнепальної артилерії, почали зводити на українських землях із другої половини XV ст. і масово будували протягом XVI — першої половини XVII ст. Причому в XVI ст. будівельна активність наростала, її пік припав на злам XVI-XVII ст. З початком Хмельниччини вона помітно знизилася, щоб не сказати завмерла: в охопленій війною країні бракувало коштів на масштабне будівництво, а часу між кампаніями вистачало лише на те, щоб полагодити найбільш ушкоджені ділянки оборонних споруд. Далі настала Руїна, а після неї була вже зовсім інша епоха — і в мілітарному, і в культурному сенсах. Тож нас цікавить півтора століття, протягом яких було збудовано та реконструйовано буквально сотні об’єктів фортифікації — замків, фортець, міських укріплень, монастирів. Щоправда, сьогодні доступними для аналізу є лише кількадесят споруд, здебільшого мурованих, оскільки земляних до нашого часу збереглося зовсім небагато. З цієї причини у книжці розглянуто насамперед об’єкти з регіонів, де велося переважно муроване будівництво: Поділля, Галичини, Волині. В інших регіонах маємо лише поодинокі будівлі та оборонні комплекси. До споруд, що збереглися дотепер, можна долучити окремі втрачені будівлі — якщо наявні їх вірогідні зображення та кресленики до руйнування. Зауважу також, що переважну більшість розглядуваних твердинь, на жаль, не реставровано та не музеєфіковано; нині це фрагментарно збережені руїни.

Аби простежити зв’язок української фортифікації доби із працями теоретиків архітектури, необхідно зіставити пропоновані ними ідеї з місцевою будівельною практикою. На жаль, до сьогодні жоден зі значущих архітектурних і фортифікаційних трактатів Ренесансу, писаних переважно італійською, рідше німецькою, українською мовою не перекладено. Донедавна вітчизняні дослідники користувалися фрагментарними перекладами російською, здійсненими переважно ще у середині минулого століття, або (часто) навіть їхніми переказами у фундаментальних працях з історії архітектури. Ці джерела не надто гідні довіри, оскільки грішать не лише поверховістю та радянською заідеологізованістю, а й прямими перекрученнями фактів. Наприклад, шанована донині дванадцятитомна «Всеобщая история архитектурьі» містить такий пасаж щодо діяльності Вінченцо Скамоцці: «...проектировал в Польше дворцы для герцога Сбарас (1604 г.)». На час публікації цього тому ні для польських науковців, що займалися історією «дворцов» у міжвоєнні десятиліття, ні для їхніх українських колег (зокрема, Юрія Нельговського, до праці якого ми ще звернемося) не було секретом, що «Sbaras» у трактаті Скамоцці означає «Збараж», місто, яке тоді перебувало на території СРСР, а його пам’ятки архітектури були цілком доступні для огляду та дослідження. До того ж у трактаті йшлося про один palazzo in fortezza, а не про кілька. Щоб уникнути таких «несподіванок», я умисне мінімізувала використання радянської літератури з теорії архітектури. Натомість користувалася англомовними та польськими текстами. Зазначу, що подвійний переклад також загрожує певними неточностями тлумачення, але принаймні дає змогу уникнути фактографічної та ідеологічної плутанини.

Що ж до сприйняття фортифікації (як і архітектури загалом) з її містичною складовою включно та уявлень про неї в українському суспільстві доби Ренесансу, то оскільки ця проблема досі не досліджувалася, а таємними знаннями не було заведено ділитися із загалом, розпорошені свідчення довелося шукати у вельми різноманітних джерелах. Тогочасних архітектурних текстів українського походження не існує, тож опосередковані згадки про архітектуру та пов’язану з нею містику довелося шукати у літературі й образотворчому мистецтві та порівнювати з ідеями, викладеними у західноєвропейських архітектурних трактатах, і різноманітними містичними та алхімічними творами. Ці тексти також походять з англомовної літератури (в оригіналі були написані різними мовами), оскільки в Україні бракує досліджень на згадані теми.

Важливо взяти до уваги, що розпланування та об’ємно-просторове вирішення оборонних споруд, попри свою матеріальність, саме собою не є беззастережним свідченням містичних поглядів будівничих і використання ними магічних захисних засобів. Тож оскільки ми маємо надто нечисленні прямі свідчення використання магічного захисту в українській фортифікації, все, що стосується архітектурної містики, магічного захисту твердинь і загалом функціонування оборонної магії, є значною мірою гіпотетичним.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
 Share

×
×
  • Create New...