Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Recommended Posts

Guest Flamenca

В моїй старій хаті повала з прольотом в 5 метрів стоїть вже 60 років...

В моїй хаті з аналогічним прогоном - з 1923 р. (вирізьблена дата!) - але вже суттєво помітний прогин, при тому що по горищу ніхто не ходить.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Фрагмент мапи з західною баштою з плану Камянця-Подільскього від 1711 р

post-219-0-54427600-1357779115_thumb.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 09.01.2013 в 05:10, Flamenca сказал:

Реставрация - это, прежде всего НАУКА. Ее следует разделять на три этапа: 1) процесс изучения памятника (натурные исследования и архивные изыскания), 2) обоснование реставрационного решения и проектирование, 3) процесс строительно-реставрационных работ.

Предполагали ли условия Вашего проекта по башне авторский надзор за ходом его реализации?

Или рабочие расчленили водосточные желоба по своей инициативе? Кто-то за это ответил?

Ведь давно ни для кого не секрет, что эксплуатацией объекта ПОСЛЕ его сдачи в эксплуатацию НИКТО и НИКОГДА не занимается. Или Вы действительно думали, что кто-то там собирается чистить снег и крыш? :lol:

Скажем, автор проекта реставрации памятника "Рабочий и Колхозница" в Москве в своём интервью это открытым текстом сказал: "У нас эксплуатацией никто и никогда не занимается. Поэтому я заложил в проект 2(?)3-кратный запас прочности". Видимо, то, что водостоки у нас тоже чистить никто не будет - тоже особым секретом ни для кого не было.

Второй вопрос. Была ли альтернатива бетонному перекрытию? Как Вы знаете, надвратная башня в Меджибоже имеет деревянную конструкцию всех перекрытий. И это при том, что диаметр её намного превышает Н.З.

post-1-0-49514400-1357947354_thumb.jpg post-1-0-76997500-1357947356_thumb.jpg

Конечно, использование металлочерепицы смущает, но понимаешь, что вес натуральной черепицы потребовал бы существенного усиления всей конструкции крыши.

Share this post


Link to post
Share on other sites
Guest Flamenca

Есть вопросы грамотные, есть странные.

Начнем с грамотных вопросов.

1. Вопрос: Предполагали ли условия Вашего проекта по башне авторский надзор за ходом его реализации?

Реализация любого проекта предполагает авторский надзор - по закону. Договор на авторский надзор с автором проекта заключает заказчик. Он же в каждом конкретном случае ВЫЗЫВАЕТ автора на объект (в данном случае в командировку) для решения конкретных вопросов, если таковые возникают. Все замечания автора заносятся в Журнал авторского надзора (ЖАН) и подлежат выполнению. Автор, с которым заключен договор, ЛИЧНО ведет ЖАН.

Надзор за выполнением работ в соответствии с разработанным проектом и записями в ЖАНе - задача службы технического надзора. Личное присутствие автора необходимо, если есть проблемы с реализацией проектного решения, открылись новые детали на памятнике или в проект нужно внести изменения по тем или иным техническим причинам. Автор НЕ МОЖЕТ ЖИТЬ на объекте - это не предусмотрено договором, есть нормативы по авторскому надзору в т.ч. по нормам времени.

В данном случае С АВТОРОМ НЕ БЫЛ ЗАКЛЮЧЕН ДОГОВОР на авторский надзор. Вопрос "ПОЧЕМУ" - к заказчику.

Реализацией проекта, которая растянулась на несколько лет, занимались (по условиям проводимого дирекцией заповедника тендера) РАЗНЫЕ строительные организации, и отследить автору ход реализации (в данном случае процесс монтажа лотков) не представлялось возможным. Лотки монтировались в отсутствие автора на объекте. Но должен был выполняться технический надзор, который является ПОСТОЯННЫМ!

2. Вопрос: Или рабочие расчленили водосточные желоба по своей инициативе? Кто-то за это ответил?

Они их не расчленяли. Они просто не выполнили проектное решение - блоки лотков предполагались цельными (как все другие аутентичные блоки в замке - см. выданный рабочий чертеж лотка), а в натуре были выполнены из кусков длиной около 40 см и состыкованы в стене. Именно этот вопрос, при отсутствии белого камня необходимого размера, следовало согласовать с автором проекта и предусмотреть дополнительную гидроизоляцию, чего сделано не было. ЗА ЭТО НИКТО НЕ ОТВЕТИЛ.

post-1-0-12453800-1357865843_thumb.jpg

post-1-0-34919200-1357865845_thumb.jpg

При обрушении автор был в Каменце (по стечению обстоятельств) и в тот же день предоставил городским властям и дирекции заповедника свое змнение о причинах разрушения (неправильный монтаж системы водоотвода и попадание в стены воды) и рекомендации по ликвидации аварийного состояния в кратчайший срок (т.е. в том же году).

Далее последовали нарушения. Авторов-разработчиков (архитектора и конструктора) не включили в состав комиссии, созданной для выяснения причин обвала (это нарушение!), хотя их вина через два часа после аварии, когда формировалась комиссия, совершенно не была очевидна. Авторов НИ РАЗУ не заслушали на заседании комиссии. Авторам по сей день НЕ ВЫДАЛИ официального заключения о причинах обвала (это нарушение!), хотя специализированная проектная организация за ним обращалась.

К авторам за время работы комиссии НИ РАЗУ НЕ ОБРАЩАЛИСЬ - ни комиссия, ни органы прокуратуры.

Параллельно в прессе развернулась информационная кампания с целью дискредитации проектного решения, организованная дирекцией заповедника НИАЗ "Каменец" - еще до официального заключения комиссии.

Теперь отвечу на странные вопросы.

3. Вопрос: Ведь давно ни для кого не секрет, что эксплуатацией объекта ПОСЛЕ его сдачи в эксплуатацию НИКТО и НИКОГДА не занимается. Или Вы действительно думали, что кто-то там собирается чистить снег и крыш?

Продолжая логику вопроса, хочу поинтересоваться: вы действительно думаете, что у нас кто-то соблюдает в реставрации нормы и правила? Что с авторами заключают договора на авторский надзор? Что строители выполняют работы по проекту? Что авторам, наконец, оплачивают выполненные работы? Что кто-то выполняет арендные обязательства по содержанию памятника и его эксплуатации? И что кто-то за что-то несет ответственность?

4. Вопрос-утверждение. Была ли альтернатива бетонному перекрытию? Как Вы знаете, надвратная башня в Меджибоже имеет деревянную конструкцию всех перекрытий. И это при том, что диаметр её намного превышает Н.З.

Начнем "от печки". Реставрация - это, как я уже говорила - НАУКА. Наука предполагает, прежде всего ЗНАНИЯ и льшь потом - СУЖДЕНИЯ.

Башня в Меджибоже (кстати, не НАДвратная, а ПРИвратная, а точнее - Офицерская, - построена в XV - начале XVI в. и принадлежит к типу полигональных ПУНТОНЕ - переходному от башен к бастеям и бастионам. Первоначально имела опорный КАМЕННЫЙ столб, впоследствии замененный на кирпичный.

post-1-0-26736100-1357865835_thumb.jpg

Аналогичного полигонального архаичного типа ПУНТОНЕ с центральным опорным столбом в замке в Бережанах датируется 1540-1554 гг.

Опустим допущенные А.В. неточности - размер Офицерской башни, как он утверждает, "намного превышает" размеры Н.З. НЕТ. Офицерская башня в самом широком месте - 12 м, а Новая Западная в самом узком - 13 м.

Вопрос в другом. Полигональные башни-пунтоне относятся к совершенно иному фортификационному периоду и типу, нежели подковообразная БАСТЕЯ Новая Западная, сооруженная почти на 150 лет позже. ЭТО РАЗНЫЕ СООРУЖЕНИЯ. Предшественница подковообразной бастеи также была полигональной пунтоне с центральным столбом и была сооружена в 1544 г., но разрушена турками. Подковообразная турецкая бастея, как бы того не желали, СТОЛБА НЕ ИМЕЛА. Это было установлено исследованиями. В то же время в ней были выявлены три радиальных пилона-крепиды в уровне подвального яруса, которые усиливали (раскреповывали) стены, поставленные на поврежденный взрывом 1672 г. скальный массив. Дотурецкая башня была намного больше и перекрывалась радиально с опиранием на центральный столб (об этом детально в книге О.Пламеницкай "Castrum Camenecensis"). Послетурецкая бастея перекрывалась по балкам, без столба.

post-1-0-87623000-1357865837_thumb.jpg post-1-0-88654100-1357865841_thumb.jpg

Скорее всего, что фрагментарные остатки столба первоначальной башни-пунтоне были обнаружены в начале этой зимы при самой скальной основе, когда (НАКОНЕЦ!!!) был выполнен шурф на полную глубину (через 9 лет после начала исследований). Но эта находка проектного решения не меняет. Остатки сложены НА ПРИНЦИПИАЛЬНО ОТЛИЧНОМ СТРОИТЕЛЬНОМ РАСТВОРЕ и в другом характере кладки, т.е. относятся к более раннему сооружению. Впрочем, очень жаль - эти остатки не были изучены надлежащим образом, бысто закопаны и на них начали сооружать "столб-минарет".

Таким образом, выясненное исследованием отсутствие столба и крыши у бастеи определило ее архитектуру в проекте реставрации. Верхний ярус бастеи, как известно, был перестроен в конце XVIII в., но существенно форма его не изменилась, только над сооружением появилась плоская крыша-накат с земляной засыпкой. Этот вариант как реставрационный не рассматривался, т.к. является поздним и нехарактерным для архитектуры замка. Поэтому для ОТКРЫТОЙ БАСТЕИ, которая эксплуатируется как музейное помещение, альтернативы ж-бетонному перекрытию НЕ БЫЛО.

Наконец, последнее - из разряда странных утверждений:

В 10.01.2013 в 23:10, A_Wolkoww сказал:
Конечно, использование металлочерепицы смущает, но понимаешь, что вес натуральной черепицы потребовал бы существенного усиления всей конструкции крыши.

Еще одна цитата того же автора:

В 04.01.2013 в 21:42, A_Wolkoww сказал:
Хотіли пристосовувати під щось – зробіть дахи щоб не потрапляла вода в середину. Ви скажете – до чого дахи на бастеї? Так. Ні до чого. Але тоді б вежа стояла, а не завалилася.

Итак, из вышеприведенных утверждений следует, что хоть крыши на бастеях и "ни при чем", их надо делать, поскольку снег никто сметать не будет. Также следует, что альтернативой металлочерепице является... черепица! А почему не легкий гонт? Черепица - самый НЕ-ФОРТИФИКАЦИОННЫЙ материал, отнсящийся к периодам, когда замки превращились в жилые резиденции. Не хотела бы я, господин А.В., чтобы Вы оказались под черепичной крышей, в которую угодил снаряд!

Все вышесказанное говорит о том, что реставрация - это НАУКА. И автор проекта ограничен в своем творчестве системой установленных исследованиями фактов.

Все, что ныне творится на башне Новой Запрадной, ничего общего с научной реставрацией не имеет. Это отмывание денег и удовлетворение амбиций.

Из цитированной статьи:

Цитата
Однак, як ми вже сказали, саме на цій башті у 2003-2007 рр. велися реставраційні роботи. Витрачено було близько мільйона гривень з Державного бюджету: 2003 р. - 60 тис., 2004 р. - 50 тис.., 2005 р. - 190 тис., 2006-2007 рр. - 694 тис.грн.".

Итого - 994 тыс. грн.

За эти небольшие деньги были проведены обмеры, исследования, разработан проект, отреставрарована коронка стен на высоту около 3 м по всему периметру бастеи и выполнены два ж-бетонных перекрытия. Но, простите, откуда 5,2 млн грн на ликвидацию аварийного состояния стены, которая даже не разрушилась на всю толщину, как это было в Польской браме (там на реставрацию полностью упавшей стены, крыши и фрагмента барбакана пошло 800 тыс. грн.).

На этом я дискуссию ЗАВЕРШАЮ.

Спокойной ночи всем фортификаторам!

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

нашёл несколько фото за февраль 2007. Видно, как обнаружили пилоны.

post-1143-0-32660300-1357924992_thumb.jp post-1143-0-38034800-1357925017_thumb.jp 070214_095628.jpg070214_095628.jpg070214_095628.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ах какая красота:

15.01.2013

Новій Західній башті знову не пощастило – виділені мільйони забрали назад

Якби до тих номінацій, які пропонуються на «Відзнаку року» додати ще й таку: «Об’єкт, якому найбільше не пощастило у 2012 році», то Нова Західна башта, яка зруйнувалася 1 серпня 2011 року, була б обов’язково серед переможців.

У 2012 року періодично з’являлися повідомлення про те, що з державного бюджету мають надійти кошти на її реконструкцію. Потім повідомили, що кошти у сумі 3 млн. 15 тис. грн таки виділені, Проведено тендер на виконання робіт, визначено переможця. Більше того, фірма приступила до виконання робіт.

Але на початку грудня міська влада заявила, що вона не задоволена темпами виконання робіт, бо виникав ризик того, що кошти не встигнуть освоїти. Навіть була створена спеціальна робоча група, яка мала б це все контролювати. Але вже тоді говорилося, що основною причиною того, що роботи виконуються не надто швидко, є те, що ще у грудні фірма-підрядник не отримала жодної копійки з передбачених мільйонів. Але оптимізм не зникав.

Сьогодні ж, 15 січня, під час чергового брифінгу заступник міського голови Василь Сукач повідомив, що на жаль, реставраційні роботи припинені, жодної копійки з державного бюджету так і не надійшло. Є надія, що ці кошти повторно будуть виділені у 2013 році. Фірма-підрядник встигла освоїти всього 100 тис. грн., про що свідчить акт виконаних робіт.

Як далі будуть розвиватися події, поки не відомо. Ймовірно, міська влада буде добиватися, щоб кошти виділили повторно, бо башту таки треба відновлювати. Але це знову тендери та час…

Наразі основною проблемою є відновлення тимчасового накриття башти, яке було зроблено минулої зими. Коли було розпочато реставрацію, частину його було знято. Для його відновлення потрібно 50 тис. грн., які можливо, будуть виділені з обласного бюджету. Провести такі роботи вкрай необхідно, щоб принаймні не допустити подальше руйнування ї так багатостраждальної башти.

Источник

Детали:

  • Реставрация остановлена. Эта новость вызывает смешанные чувства. С одной стороны плохо, с другой стороны уродовать башню перестали.
  • Подрядчик успел освоить только 100 тысяч, хотя в новости от 4 декабря сообщалось: "Підприємство вже вклало 800 тис. грн. власних коштів, тому чекає надходження з бюджету, щоб задіяти більшу кількість робітників". Как эти данные сопоставляются?
  • В такой ситуации действительно нужно будет проводить новый тендер?
  • С крышей интересно получилось - разобрали, теперь 50 тысяч нужно, чтобы её снова привести в порядок.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Это план из Российского гос.военно-исторического архива, фонд 349, опись 17, ед. хр. 721. Датировка архива - 1810 г.

Таких планов сохранилось два - под этим годом, они практически идентичны, но на втором (ед. хр. 17) нет заливки.

К вопросу форума - что и требовалось доказать - ни на одном плане нет центрального столба, и башня не имеет крыши!

Более всего заинтересовал опубликованный выше (№ 52) план 1711 года. Мне он неизвестен. Любая публикация архивного материала имеет ценность, если есть выходные данные - архив, фонд, опись, единица хранения. Иначе такой документ исследователями не принимается во внимание. Кстати, на плане 1711 г. также столба нет. Потому что его в башне не было.

Если можно - дайте полный план 1711 г. и ссылку на архив. Это очень интересно!

Все новости по теме "реставрация - проектное решение - состав реставрационных работ - их стоимость" свидетельствуют о непрозрачности процесса. Главное же то, что ВСЕ, проделанное с башней после 2.08.2011 г., напоминает хаотическое метание с целью запутать противника. И пока это удается!

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

16.01.2013

НОВА ЗАХІДНА ЗНОВУ ЧЕКАЄ

На відновлення тимчасового даху Нової Західної вежі, розібраної хмельницькими підрядниками вже до половини, з області пообіцяли виділити 50 тис. грн.

За словами заступника міського голови Василя Сукача, кошти, обіцяні Держбюджетом у 3 млн 15 тис. грн на реставрацію Нової Західної башти, до кінця 2012 року так і не дійшли.

Таким чином добудова історичного об’єкта відбуватиметься в 2013-му. Наразі ж головне завдання – відновлення тимчасового даху, щоб зберегти його від руйнацій взимку.

Источник

Share this post


Link to post
Share on other sites

Цікаве завершення башти на цьому дореволюційному фото, але, можливо, воно трохи підмальоване, якщо дивитись загалом на інші підмальовки.

post-1143-0-90658500-1358800781_thumb.jp post-1143-0-52331600-1358800782_thumb.jp

В 18.11.2012 в 18:15, Filin сказал:

Загадка завершения башни На фото, сделанных на рубеже 19 - 20 веков, видно, что «корона» верхнего яруса у башни отсутствует.Завершение появилось только после «реставрации». Казалось бы, что всё понятно – башня более 100 лет простояла без «короны», которая появилась в наши дни.Но вот вам снимок-загадка 1893 года.Как можно видеть, стены, во-первых, выше (это можно вычислить по линиям отверстий, оставшихся от строительных лесов). Во-вторых, если не ошибаюсь, видны даже щелевидные бойницы.Как это объяснить?

До питання завершення башти.

Мені попалось фото, точне датування невідоме, але, якщо придивитись - то є таке ж завершення, як на фото 1893. Теж продивляються щілевидні бійниці. На інших дореволюційних фото з такого ж ракурсу це завершення знову зникає.

post-1143-0-36012600-1358801790_thumb.jp post-1143-0-37767200-1358802112_thumb.jp

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Местная пресса с пометкой "Погана новина" напечатала следующую новость, которая как бы и не новость, но для коллекции не помешает:

Обіцяного три роки чекають

Обіцяні державою 3,5 мільйона гривень на реставрацію Нової Західної башти фізично так і не надійшли. З оптимістичними сподіваннями на швидке відновлення історичної пам'ятки можна попрощатися. Підрядники, вклавши власні кошти, залишились біля розбитого корита. Башта чекає, поки область виділить 50 тис.грн. на зведення тимчасового даху, котрий розібрали, щоб почати довгоочікувану грунтовну реставрацію.

Ось чим закінчилась епопея рятування зруйнованої пам'ятки, котра почалась 2011 р. із доручення Президента щодо виділення коштів на відновлення об'єкта. Оббиті пороги, купа листів-прохань, зусилля багатьох людей розбилися об бюрократичну систему, якій притаманне дивне ведення справ: все обіцяємо, резолюції видаємо, проте живих коштів ніхто не побачить.

У розпачі й міський голова Михайло Сімашкевич. За його словами, зі свого боку місто зробило все, щоб врятувати башту. Не опустить рук воно тепер: знову збираються документи, аргументи тощо і торується дорога до Києва.

Може, пощастить цього року?

Ольга МІРКОТАН

Довгоочікувану? Несомненно! Грунтовну? Хм...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Подробности-ТВ снял сюжет "Три миллиона гривен на ремонт замка в Каменец-Подольском пропали без вести" (28 января 2013)

Цитаты:

Нова Західна Вежа обвалилась у серпні 2011-го. Через неправильну реставрацію та блискавку, що влучила у споруду, - визначили тоді фахівці.

Молния!? :blink:

На відновлення Вежі необхідно 3,5 мільйони гривень, підрахували експерти.

Возможно, те же "эксперты", который состряпали новый проект "реставрации" башни?

До реставрації підрядники взялися у листопаді. Роботи з укріплення аварійних стін провели власним коштом витратили 500 тисяч гривень.

Цифры всё время скачут. До НГ говорили, что потратили 100 тысяч (сейчас пишут, что именно столько и поступило), после НГ написали, что потратили 800 тысяч. Сейчас вот уже 500... Сотни тысяч то исчезают, то появляются. Чудеса.

Леонід Гураль, заступник голови Хмельницької обладміністрації:

- Ми цей об'єкт включили в перелік на 2013 рік і ми впевнені, що воно буде профінансовано і думаю, що в першій половині 13-го року ми цей об'єкт здамо в експлуатацію.

Вот так... Т.е. в начале лета, если деньги выделят, будет у Каменца первая в Украине бастея с кровлей и внутренним столбом с винтовой лестницей. Есть чем гордиться.

Эксперты

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
Нова Західна Вежа обвалилась у серпні 2011-го. Через неправильну реставрацію та блискавку, що влучила у споруду, - визначили тоді фахівці.

Версія з блискавкою цікава. Тільки не було там ніякої блискавки, так як погода хороша тоді стояла. Перед цим, звісно, довго дощі йшли, але за два дні до обвалу світило сонце. Пам"ятаю це добре, так як тоді в таборі вихователем працював і завдяки сонячному дню ми змогли дітей повести на екскурсію до фортеці. Саме в той день, щоправда трішки потім башта й впала. З нас ще тоді сміялись, що діти башту зруйнували. Так що погода тоді стояла суха і сонячна.

Фахівці, напевно, просто хочуть частково списати некомпетентність колег на банальні примхи природи. Це ще просто диво, що ні в башті, ні поруч нікого не було. А таких "порохових бочок" в Старому місті вистачає. Взяти хоча б Замковий міст. Всі знають, що аварійний, але нічого для цього не робиться. Страшно казати, але скоро посадовці дограються, що постраждають люди.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Осмелюсь предположить, что никакой молнии и не было, может журналисты напридумывали... В заповеднике мутят, конечно, но не настолько, чтобы всё списать на молнию.

Свеженькие фото, 29 января 2013:

post-1-0-70286000-1359507861_thumb.jpg post-1-0-09743900-1359507863_thumb.jpg post-1-0-99820800-1359507874_thumb.jpg post-1-0-64145900-1359507860_thumb.jpg post-1-0-30436700-1359507860_thumb.jpg post-1-0-01788100-1359507861_thumb.jpg post-1-0-38103000-1359507861_thumb.jpg post-1-0-39566300-1359507862_thumb.jpg post-1-0-45716600-1359507863_thumb.jpg post-1-0-75944600-1359507863_thumb.jpg post-1-0-60866100-1359507874_thumb.jpg post-1-0-74309600-1359507862_thumb.jpg
  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я уважно стежив за скандалом навколо башти. Вирішив щось і від себе закинути. У мене збереглося декілька статей, які можуть вас зацікавити. Вони з місцевої преси та інших офіційних джерел. Якщо ці доповіді читати між рядків, то добре видно, як формували громадську думку.

Башта, як ви знаєте, обвалилася 1 серпня 2011. Ось замітка, опублікована вже 2 серпня на сайті міської ради:

Цитата
1 серпня, близько 16 години, стався обвал стіни Нової Західної башти – пам’ятки архітектури національного значення, найбільшої за розмірами споруди Старого замку. Конструкція башти 16 ст. суттєво пошкоджена, ще одна частини стіни зависла і може зруйнуватися у будь-який момент.

З метою вивчення ситуації та ліквідації наслідків обвалу міським головою терміново створена комісія у складі першого заступника міського голови, голови комісії Горшунова Григорія Івановича, начальника управління містобудування та архітектури, головного архітектора Пиріжка Ігоря Володимировича, генерального директора національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Фенцура Василя Володимировича, директора історичного музею-заповідника Травінського Віктора Степановича, начальника управління житлової політики Департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури Чорнописького Віктора Миколайовича, начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Крилова Юрія Володимировича, головного спеціаліста з охорони культурної спадщини управління містобудування та архітектури Дяковської Ірини Станіславівни, начальника відділу ДАБК у Хмельницькій області Свириди Олександра Григоровича, члена виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради Голубішка Сергія Станіславовича, депутата обласної ради Мельниченка Володимира Володимировича та депутата міської ради Васильянова Дмитра Сергійовича.

2 серпня відбулось засідання комісії, де вивчались матеріали щодо робіт, які проводилися на башті. Вони велися впродовж 2003-2007 років. За цей час тричі змінювалися проектант та підрядчик. Автор проекту, професор Пламеницька О. здійснювала постійний авторський нагляд за роботами, що проводились , а КП «Служба єдиного замовника» – технічний.

Міська влада має намір звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням виділити кошти на відбудову об’єкта.

12 серпня:
12.08.11.jpg

19 серпня:
19.08.11.jpg

14 жовтня:
14.10.11.jpg

Потім був 2012. 7 лютого офіційний сайт міської ради повідомив наступне:

Цитата
01 серпня 2011 року в результаті інтенсивних дощів стався вивал значної ділянки кам'яної стіни на Башті Новій №7 історико-архітектурної пам’ятки Кам’янця-Подільського 14-17 ст. (Башті Новій Західній). Враховуючи історичне значення даної памятки архітектури було прийнято рішення про виділення коштів з міського бюджету на спорудження тимчасового даху даного обєкту. Директор історичного музею-заповідника Віктор Травінський зауважив, що на даний проект з міського бюджету було виділено 160 тис грн. на проектно-кошторисну документацію та 180 тис грн. на ремонтно-реставраційні роботи. Роботи виконувала фірма «Гермес С». Директора підприємства Миколу Сосулу міський голова Михайло Сімашкевич нагородив почесною грамотою виконавчого комітету.

"Нічого немає постійнішого, ніж тимчасове. Тому ми розуміємо, що поки з державного бюджету будуть виділені кошти, то може витекти ще багато води, а пам’ятку треба рятувати". – зазначив у своїй промові міський голова.

Далі делегацію у складі міського голови, його заступника та представників ЗМІ запросили до Папської вежі, де найближчим часом планується відкриття гончарної майстерні. За словами директора історичного музею заповідника Віктора Травінського вироби виготовлятимуть оригінальні, до того ж з символікою фортеці. Офіційну презентацію майстерні обіцяють на час відкриття туристичного сезону.

8 березня:
08.03.12.jpg

14 березня:
14.08.12.jpg

11 листопада Урядовий портал повідомив, що реставрацію розпочали:

Цитата
Розпочато реставрацію Кам'янець-Подільської фортеці

На засіданні науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури схвалено та рекомендовано до погодження ескізний проект консервації, реставрації та пристосування пам'ятки архітектури національного значення – Нової західної башти комплексу споруд фортеці у м. Кам’янці-Подільському (охоронний № 730/8).

Проект виконано ДП «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «УКРЗАХІДПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» на замовлення Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Доповідачі з цього питання повідомили, що проект розроблено нагально, оскільки минулого року ця пам’ятка зруйнувалася внаслідок некваліфіковано проведених реставраційних робіт попередніх років.

У грудні 2011 року Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», на території якого розташований Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, перейшов до сфери управління Мінкульту. До того він підпорядковувався Мінрегіонбуду.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Dovzhik, спасибо за материалы! Так сразу ответить и не получится, нужно погрузиться/почитать.

Вообще хочется сказать большое спасибо всем тем, кто проявил внимание к этой теме. Честно говоря, к своему стыду, должен признать, что мне казалось (в момент создания темы), что каменчанам, как говорится, по барабану, в каком формате в итоге предстанет перед нами башня. Но я ошибся, причём сильно... И это тот случай, когда факт ошибки не может не радовать. Сейчас это самая популярная тема "каменецкого раздела" форума, легко обогнавшая по количеству просмотров более чем два десятка других тем, касающихся истории города.

Несколько фото консервационной крыши, присланные доброжелателями, как бы иллюстрация к новости от 8 марта 2012, которой чуть выше поделился Dovzhik:

post-1-0-96393300-1359990895_thumb.jpg post-1-0-51522400-1359990895_thumb.jpg post-1-0-83872500-1359990894_thumb.jpg

"Защитная" кровля через 5 месяцев после возведения... судя по виду, её саму уже нужно защищать:

post-1-0-34273100-1359990896_thumb.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я уважно стежив за скандалом навколо башти. Вирішив щось і від себе закинути. У мене збереглося декілька статей, які можуть вас зацікавити. Вони з місцевої преси та інших офіційних джерел. Якщо ці доповіді читати між рядків, то добре видно, як формували громадську думку.

З метою вивчення ситуації та ліквідації наслідків обвалу міським головою терміново створена комісія у складі першого заступника міського голови, голови комісії Горшунова Григорія Івановича, начальника управління містобудування та архітектури, головного архітектора Пиріжка Ігоря Володимировича, генерального директора національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Фенцура Василя Володимировича, директора історичного музею-заповідника Травінського Віктора Степановича, начальника управління житлової політики Департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури Чорнописького Віктора Миколайовича, начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Крилова Юрія Володимировича, головного спеціаліста з охорони культурної спадщини управління містобудування та архітектури Дяковської Ірини Станіславівни, начальника відділу ДАБК у Хмельницькій області Свириди Олександра Григоровича, члена виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради Голубішка Сергія Станіславовича, депутата обласної ради Мельниченка Володимира Володимировича та депутата міської ради Васильянова Дмитра Сергійовича.

2 серпня відбулось засідання комісії, де вивчались матеріали щодо робіт, які проводилися на башті. Вони велися впродовж 2003-2007 років. За цей час тричі змінювалися проектант та підрядчик. Автор проекту, професор Пламеницька О. здійснювала постійний авторський нагляд за роботами, що проводились , а КП «Служба єдиного замовника» – технічний.

Історія з обрушенням і "реставрацією" башти може стати інформаційним приводом для цілого детективного роману, який можна писати за усіма законами цього невмирущого жанру.

Вже на другий день після обрушення башти було створено комісію "з метою вивчення ситуації". Значить - ситуація не була з'ясована і причини не були встановлені. А значить діяла "презумпція невинності" щодо авторів проекту. Автор архитектурної частини проекту О.Пламеницька, як випливає з повідомлень преси, в цей час перебувала в Кам'янці-Подільському. Але її чомусь до складу комісії не включили, хоча вона могла би висловити свою точку зору на причини руйнації башти, яку оглядала вже через 15 хвилин після обрушення. Не запросили й конструктора, який розробляв інженерну частину проекту і який досконало знав особливості конструкцій башти.

В той же час, як повідомив ДИРЕКТОР ЗАПОВІДНИКА В.ФЕНЦУР, для з'ясування причин обвалу були запрошені "експерти" - фахівці інституту "Укрзахідпроект-реставрація", які до 1999 р. за словами В.ФЕНЦУРА "успішно" проводили реставрацію Старого замку.

"Успішно" - це значить взагалі не проводили, оскільки за 14 років з 1985 р. до 1999 р. ЖОДНИЙ об'єкт НЕ БУЛО відреставровано за проектами цього інституту. Звісно - не помиляється той, хто нічого не робить.

(Довідка: до 1985 р. всі реставраційні роботи в Старому замку виконувалися за проектами Євгенії Пламеницької, після 1999 р. - Ольги Пламеницької).

Вже перша "успішна" робота фахівців "Укрзахідпроектреставрації", виконана 2011 року - консерваційний дах на башті Новій Західній - вражає до нестями. Такій "конструкції" з фантастично сплетених трісочок (вартість цієї "деревини" - 90 тис. грн, а всіх будівельних робіт - 180 тис.грн) позаздрив би павук. Щоправда ця своєрідна естетика башті не допомогла. Вже через три місяці дах, за дотепним висловом кам'янчан, "зійшов разом зі снігом".

А пояснення тому, чому цей дах навіть не накрив стін башти (цей факт документально зафіксувала на фото журналістка Наталя Ярова у статті від 8 березня), через що навесні тала вода водоспадом полилася в башту, дав ДИРЕКТОР ЗАПОВІДНИКА.

Львівські фахівці, як повідомив пан В.ФЕНЦУР, "взяли розміри з проекту попередньої реставрації і вони виявилися неточними. Помилка з'ясувалась під час монтажу".

Це вже цікаво! За обмірами попередніх реставраторів (О.Пламеницької) було виконано два внутрішніх перекриття башти, які ідеально вписалися в її периметр, і жодних похибок не було помічено.

Доречно спитати, чому ж львівські фахівці навіть не виконали власноручно обмір для свого проекту, а довірилися обміру некваліфікованих "попередників" (Пламеницької)? І за що ж тоді львів'янами було взято гроші за проектні роботи? Не було би зайвим дізнатися - скільки коштувала розробка проекту консерваційного даху з трісок (за неперевіреною інформацією - 160 тис. грн разом з обстеженням). І очевидно, з львів'янами так само, як і з О.Пламеницькою не було укладено договору на авторський нагляд? Бо руберойд на даху було укладено з порушенням технології - лише в один шар, і "кваліфіковані" фахівці цього не зауважили. А стан цього даху згори добре видно на фото.

Ще один фахівець - "консультант Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності" Богдан Кожушко - взяв участь у "порятунку" Нової Західної башти. Безумовно, духовність - це важливо, але башті це не допомогло. Зате пан Кожушко почав з того, що "розкритикував роботу автора проекту реставрації Нової Західної вежі О.Пламеницької, зазначивши, що на неї було досить багато нарікань з боку провідних фахівців Укрреставрації та з боку Державної служби з питань охорони культурної спадщини".

На моє запитання до пана Кожушка - хто саме з фахівців висловлював "нарікання" і якого змісту, він дати відповідь не зміг. Звідки ж таке твердження - пояснив: зі слів працівника Державної служби охорони культурної спадщини Віктора Вечерського.

Довідка: Віктор Вечерський - державний чиновник, який став героєм журналістсткого розслідування і був викритий у тенденційному перекручуванні фактів щодо реставраційних робіт у Кам'янці, який він "ославив" на всю Україну (http://narodna.pravda.com.ua/history/4b21072d6e08a/).

Рятувати башту приїхав терміново викликаний з Польщі інженер пан Карчимарчик. Про його приїзд подбали представники київського інституту пам'яткоохоронних досліджень, які вже через день після обрушення оперативно виїхали за викликом дирекції заповідника.

Польський фахівець, однак визнав ситуацію... типовою для споруд з бутовим муруванням стін і повідомив про аналогічні випадки в Європі. Після такої заяви його більше не запрошували... Це дивно, оскільки попередньо йшла мова навіть про фінансову допомогу з боку Польщі.

До дивних фактів, які вимагають пояснення, належить і те, що ЗА МІСЯЦЬ ДО ОБРУШЕННЯ ПРАЦІВНИКИ ЗАПОВІДНИКА ЗАФІКСУВАЛИ ВЕРТИКАЛЬНІ ТРІЩИНИ в коронці стін башти - саме в тій частині, яка через місяць "сповзла" від перенасичення вологою. При цьому на стінах башти в цей час була вже виразно помітна зона зволоження - величезна темна пляма (її видно на останніх фото в пості № 23). Але АВТОРАМ ПРОЕКТУ СПІВРОБІТНИКИ ЗАПОВІДНИКА НІЧОГО НЕ ПОВІДОМИЛИ. Вони... склали акт і чекали, коли станеться те, що сталося 2 серпня. Адже спрогнозувати обрушення стіни, яка пішла на відрив, було неважко.

Очевидно, на цей момент було вже визначено список "кваліфікованих" і "некваліфікованих" фахівців і регламент дій після обрушення. Інакше не можна пояснити ПОВНУ ВІДСУТНІСТЬ РЕАГУВАННЯ НА ТРІЩИНИ З БОКУ НІАЗУ ДО ОБРУШЕННЯ і ГІПЕРАКТИВНІСТЬ В ІМІТАЦІЇ НЕВІДКЛАДНИХ ЗАХОДІВ ПІСЛЯ.

Але це вже інша історія.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Наша песня хороша, начинай сначала ©. Усаживайтесь, детки, поудобней. Добрый дядюшка Фенцур рассказал свои байки журналистам gazeta.ua, а они их пересказывают всей Украине:

Цитата

16 февраля 2013

Пам'ятка державного значення розвалилася через реставрацію

Біля башти півколом стоять виробничі риштування. Навколо сніг, слідів не видно. Під снігом виглядають брили каміння, котрі звалилися з вежі.

- Та я тих робітників ще з осені не бачила, - каже жінка, котра на території Кам'янець-Подільської фортеці лопатою відкидає сніг. – Щось там трохи поробили. А зараз немає.

Кам'янець-Подільська фортеця у 1935 році включена до Державного історико-культурного заповідника. Ново-Західну вежу звели 1544-го за всіма правилами тодішнього оборонного мистецтва. Серйозних руйнацій башта зазнала у 1672 році під час турецької облоги. Того ж року була реставрована турками.

1 серпня 2011 року по обіді частина стіни Ново-Західної вежі обвалилася. У той момент у фортеці було близько 50 туристів. Ніхто не постраждав.

- Фактично вежа завалилася від реставрації, - каже гендиректор національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" Василь Фенцур, 57 років. – У 2005 році під час реставраційних робіт даху не звели. Йшли дощі. Зверху збиралася вода. А ніхто не бачив, що вона затікає під кладку. Взимку вода замерзала. Влітку розмерзалася.

Напередодні обвалу у башту влучила блискавка. Підрядником робіт було Кам'янець-Подільське комунальне підприємство "Комунбуд". На реставраційні роботи витратили 1 млн 200 тис. гривень.

- Ми зверталися і до Президента, і до Азарова, - каже перший заступник Кам'янець-Подільського міського голови Григорій Горшунов. – В травні 2012 року на паперах виділили гроші. Ми просили 4 мільйони, виділили 3 млн 15 тис. гривень. А реально дали 100 тисяч.

Хмельницький підрядник освоїв виділені кошти. Знизу змурували близько 2 метрів стіни. Башта заввишки 18 метрів. Чиновники кажуть, що роботи закінчилися 30 грудня минулого року.

- Ми з офіційним листом звернулися до голови облдержадміністрації Ядухи, - говорить Василь Фенцур. – Нас усно запевнили, що кошти виділять з державного бюджету. Ми власним коштом зробили накриття. З кожним роком витрати на реставрацію будуть зростати. Волога переходить далі, і може обвалитися більше стіни.

Донині ніхто з тих, хто реставрували стіну у 2005 році, не поніс покарання.

- Я приїхав з Дніпропетровщини, - каже турист Володимир Савченко, 43 роки. – Тут просто відчувається дух старовини. Звісно погано, що башта розвалилася. Однозначно треба реставрувати. На Львівщині стільки старовинних замків розвалено. Не хотілося б, щоб і тут так сталося.

У Кам'янець-Подільській фортеці щорічно проходять міжнародні фестивалі та знімають історичні фільми. Востаннє у 2007 році тут знімали "Тараса Бульбу" з Богданом Ступкою у головній ролі.

Михайло ПЕРКОВ

Источник

482836_1.jpg 482836_2.jpg 482836_3.jpg

Всё тот же сказ в духе "виновата только реставрация", молнию чаще начали задействовать, чтобы всё совсем уж катастрофично выглядело, а вот о том, что в заповеднике в потолок плевали, когда башню пучило, нет ни слова. Не видели, что вода под кладку затекает? Да это даже на обычных фото видно невооружённым взглядом. Причём процесс был затяжным.

Вот на этом фото (10 июля 2011, за месяц до обрушения), наверное, случайно трава двумя стройными линиями выросла вдоль месте обрушения + якобы не видно следов замокания:

57326845.jpg
Источник

Не знает пан Фенцур, судя по всему, и того, что крышу не соорудили над бастеей, т.к. её у сооружения никогда не было и лепить её на бастею сейчас - это значит искажать черты старого укрепления.

И т.д.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
Guest Прозорливый
Не знает пан Фенцур, судя по всему, и того, что крышу не соорудили над бастеей, т.к. её у сооружения никогда не было и лепить её на бастею сейчас - это значит искажать черты старого укрепления.

И т.д.

Интересно конечно не то, что башня частично разрушилась, по известным всем, кроме конечно же руководства заповедника, причинам. Интересно другое, то, что остаётся постоянно за кадром... Вечное метание стрел в адрес одних и тех же людей, имена которых, для нужных ушей, прекрасно прочитываются... Почему это интересно? Потому, что таким образом руководство заповедника показывает: "они" - те реставраторы, что в поколениях восстанавливают старину Каменца - на самом деле профаны, а руководство заповедника - профи. Этот метод действовал всегда: дави умного и на фоне этого ты будешь выглядеть умнее, даже если Бог чего лишил. Но это можно понять в науке, ведь открытий всё меньше, умных ещё меньше, а потому на люди выходят "мэтры пустой критики"... А как можно понять это в реставрации? Ответ прост. Реставрируют и восстанавливаю с годами всё меньше... С этим нельзя не согласиться. При этом количество так называемых "псевдореставраторов" ежегодно выпускается по всей стране более чем достаточно. "Псевдо" говорю потому, то любой архитектор, закончивший спецфакультет ВУЗа и взявшийся за побелку фасада старого дома, считает, что он реставратор. Этот контингент растёт не по дням, а по часам и вот наступает момент, когда в кошелке тесно. Это и можно назвать "зачатием мэтров пустой критики". Ведь многие из них чувствовали себя более спокойно, когда было СССР. Их сотоварищи в основном отправлялись осваивать Целину, строить ГЕСы, БАМ и прочее. Они же сами, не стремящиеся за экзотикой, оставались дома и хозяйствовали там как знали. Но СССР больше нет. Вместе с уменьшением жилой площади государственного масштаба, уменьшилась и площадь творческая. При этом многие вернулись домой или, по зову сердца, выбрали себе второй дом, где десятилетиями поднимали то, что могло исчезнуть из-за оттока специалистов на главные стройки страны. И вот тут, наши одомашненные герои, чьи квартиры находились на втором этаже, а бизнес они вели на первом, начали бить в набат: мы - единственные владельцы и делиться не хотим. Конечно, "одомашненные архитекторы" не могли не заметить, что в то время, как они переливали из пустого в порожнее, их бизнес качнулся в пользу профессионалов, которые не сидели на месте, а приумножали и развивались приумножая... Да и альтруизма у них побольше, ведь не на деньги, а на результат трудятся… Вот тут-то и наступает фаза развития "мэтров пустой критики": профессионалы есть, надо только палки в колёса их паровых поставить, да подбрасывать в топку свежие дровишки, глядишь – сломаются под нагрузкой сформированной для общественности бессмысленного антипиара. В бизнесе это называется просто – грязная конкуренция… Таким нехитрым способом «домовые архи» выдавили всех вменяемых специалистов, а других конкурентов после этого и вовсе не сложно убрать. Вот и получается монополия.

Именно так и действует руководство заповедника: убрать чужих, подвинуть своих… и вот они на коне этого здания… Да вот только том ли коне? Конь то, Троянский может оказаться, выдворяя спецов – ввозиться хаос… При этом методы могут быть более чем простые: нанять подрядчика, с заранее некачественным продуктом или услугой, провести работы и спихнуть всё на проектантов. Это классика, и директор Фенцур этим активно пользуется, ведь в его владении целая непаханая под строительство целина Старого города, где он, после ликвидации профессионалов, продолжит тихо клепать на втором этаже своего доходного дома проекты коттеджного строительства на золотой земле города, подписывать на память, продавать тут же на первом этаже богатому заказчику, а потом, в обед, ждать в гости в своей резиденции в дирекции заповедника, дабы самому же и визировать: мол – утверждаю свой проект, ведь я гений! Да… Поле чудес в Стране дураков получается, поскольку страна как и Буратино в той местности, теряет всё… И не удивительно, что проверки ничего не показали, ведь это делал архитектор, а я – директор заповедника, который просто согласовал тот проект и что тут такого, что внешне мы похожи? Профессии то у нас – разные!

А уж если кто и сподобится проверить, что не так в Датском королевстве, то землица ведь золотая… Копнул, насыпал, свободен.

Вот так руководство заповедника, в общем наверное только в лице одного директора, и строит тихо капитал в провинциальной тишине, на свежем воздухе. А если нужен самопиар, ведь за официальную рекламу платить надо, то пожалуйста: во всём виноваты реставраторы, проектанты, все: другие но не я, не мои бизнеспартнёры…

Это всё действительно интересно. Интересно потому, что уже давно нет тех, кого критикуют, а город валится, разрушается, застраивается и, в итоге – уничтожается. Так кто же есть в таком случае истинным виновником всего? Наверное тот, кто громче всех кричит «шапку украли»?! Думаю такие крикуны должны поменять места обетования на более компактные и сидеть не дома, а там где Глеб Жеглов когда-то говорил. И страна от изоляции таких обезумевших только выиграет, но лишь тогда, когда кому-то это станет нужно… Не раньше…

  • Like 3

Share this post


Link to post
Share on other sites
Ми з офіційним листом звернулися до голови облдержадміністрації Ядухи, - говорить Василь Фенцур. – Нас усно запевнили, що кошти виділять з державного бюджету. Ми власним коштом зробили накриття. З кожним роком витрати на реставрацію будуть зростати. Волога переходить далі, і може обвалитися більше стіни.

Донині ніхто з тих, хто реставрували стіну у 2005 році, не поніс покарання.

В цій цитаті директора заповідника Фенцура хочеться звернути увагу на два моменти.

1. Винуватці названі - "ті, хто реставрував стіну... у 2005 році". Це означає, що причина обрушення - неякісно відновлена стіна, а не перекриття, як стверджувалося раніше.

2. "Волога переходить далі" - це означає, що причина руйнації - вода, що проникла і проникає в стіну, а не важке залізобетонне перекриття, яке роздавило башту, як стверджувало раніше керівництво заповідника. І то правда, адже нове перекриття, проект якого вже встигли схвалити в Мінкульті, також запроектоване з залізобетону.

КЕРІВНИЦТВУ ЗАПОВІДНИКА КОНЧЕ НЕОБХІДНО ВИЗНАЧИТИСЯ З ПОЗИЦІЄЮ ПРО ПРИЧИНИ РУЙНАЦІЇ - бо все, що виходить з уст п.Фенцура та його підлеглих, важко зліпити докупи.

Може нарешті оприлюднити ВИСНОВОК комісії про причини руйнації башти? Це ж не державна таємниця!

Хочеться дізнатися - хто виконував роботи, хто вів за ними нагляд, згідно з якими документами? Яка була роль в цій багаторічній епопеї самого НІАЗу, який чомусь завжди залишається збоку, виступаючи з позиції "Ми казали - нас не слухали".

Хотілося би також дізнатися - наскільки правдива інформація про те, що згідно нового "Положення про НІАЗ", прийнятого після переходу дирекції "під крило" Мінкульта, функція ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ вже не є прямим обов'язком національного заповідника. Для чого ж він тоді існує???

До речі, про "НАЦІОНАЛЬНИЙ". Статус національної установи - не секрет - значно підвищиує матеріальне забезпечення співробітників. Зрозуміло, що означає "національна опера" - це визнання суперпрофесіоналізму оперних виконавців. Висока зарплата оперного виконавця - еквівалент його майстерності. "Національний університет" - це визнання суперпрофесіоналізму викладацького складу, який готує високоякісний фаховий продукт - спеціалістів у своїй галузі.

"Національний заповідник" - це визнання цінності ПАМ'ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ, але ж ніяк не директора, бухгалтера, інспектора, архітектора. Що такого визначного зробили ці люди, отримуючи тисячні зарплати (директор - 7 тисяч, на рівні професора університету)? Під пильним наглядом цих "національних суперпрофі", які здійснюють нагляд на пам'ятками, вони горять (башта на Броді, монастир Домініканок), руйнуються (башта Польської брами, келії монастиря францисканців, казарми, башта Гончарна, башта Стефана Баторія, башта Нова Західна, каземати Нового замку.....).

Коли в одну ніч 2008 року обвалилася новозведена стіна і склепіння францисканського монастиря, який реставрували під технічним наглядом працівників НІАЗу, жодного шуму не було. Терміново викликали О.Пламеницьку та конструктора А.Кучерявого (до речі, обидва - розробники першого проекту реставрації Нової Західної) і за їх рекомендаціями швиденько відновили і стіну, і склепіння.

Коли 2009 року обвалилася чверть башти Польської брами (про аварійність якої дирекції заповідника було відомо щонайменше 5 останніх років), терміново викликали... тих самих О.Пламеницьку та А.Кучерявого, які БЕЗКОШТОВНО провели обстеження і розробили документацію, на підставі якої з резервного фонду виділили кошти на реставрацію. Роботи провели швидко, особливого шуму не піднімали, бо аварійний стан Польської брами прогавив НІАЗ. Правда - реставрацію досі не завершили, а авторам досі не оплатили виконані проектні роботи.

А в цей самий час Старе місто перетворилося на суцільний будівельний майданчик, який забудовується коттеджами за проектами... директора заповідника. Забудова на Карвасарах сколихнула громадськість, але заповідник заявив, що... нічого про це не знає. Під Старим замком після завершення реставрації оборонних мурів і приведення їх в експозиційний вид відразу влаштували... автобусну стоянку, пропозиції щодо якої розробила дирекція НІАЗу. Тепер сфотографувати пам'ятку без автобусів та автомобілів практично неможливо. За проектом п.Фенцура на Вірменському бастіоні зведено примітивну триповерхову будівлю, яка повністю закрила вид на Домініканський монастир і за місцем розташування і архітектурою не має нічого спільного з історичним прототипом. Замковий міст - притча во язицех вже щонайменше двох поколінь кам'янчан. Про нього так і хочеться сказати: "Пациент скорее мертв, чем жив". Незважаючи на величезні кошти, вкладені в "реставрацію", якою кілька років поспіль опікувався НІАЗ, міст за висновком того ж НІАЗу досі є аварійним.

І до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Кам'янець вже не прагне потрапити. Директор НАЦІОНАЛЬНОГО заповідника Фенцур, на відміну від експертів ЮНЕСКО, не вважає доцільним номінування культурного ландшафту Старого міста, бо сам же його спотворив.

Постає питання - що ж такого сталося, що започаткована на початку 1990-х років номінація, підтримана експертами з Польщі, Ізраілю, Литви була зведена нанівець? Все примітивно просто - в разі продовження процесу номінування нова забудова Старого міста, зведена за проектами НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОФІ, викличе дуже багато незручних запитань у експертів ЮНЕСКО. Ще 2002 року заповідник виглядав зовсім інакше. За останні 10 років через масові новобудови історичне середовище змінилося до невпізнання. Це визнають всі. Національний престиж Кам'янця (і України) поступився амбіціям купки недолугих архітекторів.

Що ж буде далі?

В останньому інтерв'ю "національний директор" Фенцур це озвучив:"З кожним роком витрати на реставрацію будуть зростати".

Таким чином Фенцур уже готує громадську думку - заповіднику треба ще більше коштів.

Перманентний аварійний стан памяток - ось джерело, з якого черпає свої сумнівні статки дирекція НАЦІОНАЛЬНОГО історико-архітектурного заповідника.

Коли ж нарешті міська влада усвідомить, що з подачі НАЦІОНАЛЬНИХ ФАХІВЦІВ НІАЗу Старе місто поступово стає предметом НАЦІОНАЛЬНОЇ ГАНЬБИ?

  • Like 3

Share this post


Link to post
Share on other sites

Есть документы, которые рассказывают интересные факты о реставрации башни. Их не прячут за семью замками, при желании, их можно получить. Несуразиц в этих документах вагон и маленькая тележка. Лучше один раз увидеть.

Вот мэр Каменца в начале сентября 2011 года просит у Киева денег на реставрацию, всего-то 5 млн. Я бы взял частями, но мне нужно сразу!

post-1174-0-21863900-1361410698_thumb.jp

Какая оперативность! Всего месяц прошёл с момента обрушения, а уже всё подсчитали, и вывели ту сумму с цифрой 5 в начале, которая с этого момента надолго пропишется в новостях. Орлы!

Скажу вам вот ещё какую штуку – насколько мне известно, новый проект реставрации башни с тем забавным столбом внутри Минкульт утвердил только в апреле 2012. Хочется спросить, а это вообще нормально, что задолго до утверждения проекта, а именно в начале сентября 2011 года, люди уже кричат "дай 5 миллионов!". То ли у них ещё до аварии был готов некий проект на пять лимонов, который ждал своего часа, то ли что-то ещё.

А ещё мне, как человеку экономному, интересно, 5 миллионов – это вообще обоснованная сумма? Мне кажется, что она сильно завышена. Вывод о необосновнной сумме подпитывает такой вот документ, где расписано, куда сколько денег потратил заповедник с 1999 по 2008 год. Есть там и та самая злополучная новая западная башня, предыдущая реставрация которой обошлась всего в 1,1 млн. грн. Слышал, что тогда реставрацию не завершили, но она находилась в какой-то финальной стадии:

post-1174-0-38978800-1361410738_thumb.jp

Возникает логический вопрос – если башню за 1 млн. почти полностью отреставрировали по предыдущему проекту, то как бы эта башня преобразилась, если бы в неё влили ещё 5 млн.!? Может заповедник задумал восстановить огромный бастион, который, насколько я понял, раньше был на месте башни? Нет, думаю, всё прощё – никаких удивительных (в хорошем смысле слова) изменений в итоге заповедник миру не явил бы. Новые бетонные перекрытия, чудо-крыша, чудо-столб внутри и восстановленная часть стены – вот вам и 5 млн, скажите спасибо, что не 6.

Но не это самое интересное. А самое интересное – это ответ Министерства. Читайте и прозревайте! Там сходу сумму почикали до 1,8 млн. грн. и это ещё не всё. Список нарушений – вот это настоящая жесть, реальное лицо заповедника!

post-1174-0-21539500-1361410762_thumb.jp post-1174-0-50529400-1361410795_thumb.jp

Я смотрю, тут есть люди, разбирающиеся в вопросе, так может им будет что сказать после знакомства с этими докуменами?

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

17 марта 2013:

В гости к башне в последний раз ходил довольно давно... Помнится некоторое время назад в СМИ сообщалось, что, несморя на незаконченную реставрацию, "специалисты" планируют как минимум восстановить временную кровлю над башней.

После этой новости прошло много времени и вот я проведал башню... а там, как всё было, так всё и осталось, включая наполовину разобранную кровлю. В общем, как говорится, - и конь не валялся:

post-1-0-81997400-1363572226_thumb.jpg post-1-0-21737700-1363572228_thumb.jpg post-1-0-58071100-1363572228_thumb.jpg post-1-0-91344000-1363572228_thumb.jpg post-1-0-28480300-1363572229_thumb.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Стан консерваційного даху вражає. Протиаварійні роботи, виконані будівельниками фірми "Гермес-С" (наближеної до керівництва заповідника), самі стали об'єктом аварійності.

Парадоксально, але протиаварійні роботи на головному фасаді замку також буде виконувати ця сама фірма. Вже частину фасаду розібрали - справа від арки входу. І проект виготовляють не-реставратори (правда, з ліцензією!).

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You are posting as a guest. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

×
×
  • Create New...