Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (2012)

Recommended Posts

castrum-jj.jpg


Год издания: 2012

Автор: Ольга Пламеницкая

Издательство: Абетка

Язык: украинский (в планах – издание на польском языке и совместное украинско-российское издание)

Формат: 80х104/16

Переплёт: твёрдый + суперобложка

Бумага: матовая

Количество страниц: 672

Иллюстрации: 500

Тираж: 2000

ISBN: 978-617-539-118-1

Цена: около 350 грн.


Купить в издательстве (доставка по всей Украине)

Смотреть книгу Online или Скачать


Аннотация:

Цитата

Книга Ольги Пламеницкой «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець» является первой архитектурной монографией города-крепости Каменца-Подольского, которая представляет авторскую концепцию эволюции его укреплений на фоне развития европейской фортификации. На 672 страницах труда, научный аппарат которой насчитывает около 700 источников, разворачивается исследовательский детектив о возникновении, формировании и упадке легендарной крепости с II до конца XVIII века. Отдельное внимание уделено интригующей проблеме основания города и его первоначальным укреплениям. В историю крепости Каменца вписаны новые страницы и имена, рассмотрены выдающиеся и малоизвестные оборонительные сооружения, проанализированы достижения и просчеты военных строителей. Основательно исследованы фортификации литовского и турецкого периода. Опровергнуты ложные стереотипы представлений об архитектурном облике средневекового замка, возвращены стёртые временем исторические названия оборонительных укреплений, храмов, главных городских площадей. Впервые рассмотрена история изучения и реставрации укреплений города, а также его фортификационный феномен как объект номинации в Список всемирного наследия ЮНЕСКО. Информативность книги значительно увеличивают около 500 цветных иллюстраций - многочисленные панорамные виды города и оборонительных сооружений, старинные карты, планы, чертежи, гравюры, проекты реставрации, а также более 40 авторских реконструкций, большинство из которых публикуется впервые. На вкладке представлены сводный план всех фортификационных объектов города.

Анотація:

Цитата

Книга Ольги Пламеницької «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець» є першою архітектурною монографією міста-фортеці Кам’янця-Подільського, яка представляє авторську концепцію еволюції його укріплень на тлі розвитку європейської фортифікації. На 672 сторінках праці, науковий апарат якої нараховує близько 700 джерел, розгортається дослідницький детектив про виникнення, формування і занепад легендарної фортеці з ІІ до кінця ХVІІІ ст. Окрему увагу приділено інтригуючій проблемі заснування міста та його первісним укріпленням. В історію фортеці Кам’янця вписано нові сторінки та імена, розглянуто визначні й маловідомі оборонні споруди, проаналізовано досягнення й прорахунки військових будівничих. Грунтовно досліджено фортифікації литовської та турецької доби. Спростовано хибні стереотипи уявлень про архітектурний вигляд середньовічного замку, повернуто стерті часом історичні назви укріплень, оборонних храмів, головних міських площ. Вперше розглянуто історію вивчення і реставрації укріплень міста, а також його фортифікаційний феномен як об’єкта номінації до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Інформативність книги значно побільшують близько 500 кольорових ілюстрацій – численні панорамні види міста та оборонних споруд, старовинні карти, плани, кресленики, гравюри, проекти реставрації, а також понад 40 авторських реконструкцій, більшість з яких публікується вперше. На вкладці представлено зведений план всіх фортифікаційних об’єктів міста.


Пламеницкая Ольга Анатольевна (немного об авторе):

Цитата

Архитектор, кандидат архитектуры. Доцент Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры. Профессор Киевского Национального университета строительства и архитектуры. Член Национального союза Архитекторов Украины. Действительный член Международного совета по вопросам памятников и выдающихся мест ICOMOS. Лауреат Международной премии им. Профессора Яна Захватовича в сфере исследования и ревалоризации (возрождения) памятников Польского национального комитета ICOMOS (2001). Лауреат премии в сфере охраны памятников архитектуры и градостроительства им. И.В. Моргилевского (1998). Окончила Киевский государственный художественный институт. С 1980 до 2006 работала в Киевском научно-исследовательском институте теории и истории архитектуры и градостроительства, с 1990 – начальник отдела проблем реставрации и адаптации памятников архитектуры. В 2006 – 2007 гг. работала в министерстве регионального развития и строительства Украины начальником отдела научного и нормативно-методичного обеспечения сохранения архитектурного наследия. С 2007 работает в Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры. Специалист по истории архитектуры, градостроительства и фортификации Средневековья и нового времени. Исследовательница урбанистики, архитектуры и фортификации Подолья и Каменца-Подольского. Автор более 200 научных публикаций и научных монографий. Автор концепции регенерации Национального историко-архитектурного заповедника «Каменец», около 20 проектов регенерации градостроительных комплексов и реставрации памятников архитектуры в Каменце-Подольском и Хмельницкой области. Награждена Почётной грамотой Министерства Культуры Украины, наградой Каменец-Подольского городского совета «Честь і Шана» за весомый вклад в охрану, сохранение и восстановление архитектурного, историко-культурного наследия Старого города (2001).

Страничка Ольги Пламеницкой на Википедии (укр.)


01.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Немного от себя

Судя по всему, выборы всё же вставили издательству палки в колёса, потому осенью, как планировалось ранее, книгу выпустить не смогут, и выпуск, вероятно, перенесут на зиму. Точная дата или даже месяц неизвестна, пока ориентируют на зиму, без более конкретных привязок.

Уже где-то писал, но повторюсь, что исходя из полученной у издательства информации, можно сделать вывод, что проект далеко не рядовой. Во-первых, книга в некотором роде будет играть роль представительного лица/визитки для издательства, у которого скоро юбилей, так что оформить всё постараются красиво и презентабельно. Во-вторых, в 2013 году книга поборется за звание «Книги года» в рамках престижного Форума издателей во Львове, у которого, кстати, в 2013 году тоже будет юбилей (20 лет). В-третьих, книга будет презентовать Каменец и его наследие на международном уровне, а это очень важно, учитывая то, что город в скором времени постараются пропихнуть в список всемирного наследия ЮНЕСКО. Для этого, конечно, версии книги на одном украинском языке будет мало, потому понадобится, как минимум, ещё и вариант на польском языке. Впрочем, поляки Каменец и без ЮНЕСКО любят и знают. Интересно, где книга будет пользоваться большим спросом – в Польше или в Украине?

Учитывая то, что у Пламеницкой есть несколько работ по храмам Каменца-Подольского, среди которых внушительная книга «Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі», я предположил, что новая книга автора сосредоточит всё своё внимание на укреплениях города и замка-крепости, т.е. о храмах речь идти не будет. Но судя по аннотации, где храмы мельком упоминаются, возможно, речь пойдёт и о них.

Судя по всему, Пламеницкая не отказалась от дако-римской теории основания города, потому в книге по этой теме будут присутствовать новые материалы.

Учитывая наличие в аннотации слов «опровергнуты», «возвращены», «интригующая история основания города» и т.п., создаётся предварительное ощущение, что появление книги вызовет среди историков и исследователей всякого рода бурления.

В любом случае, будет интересно. Так что ждёмс.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Год назад, совершенно случайно, попал на заседание некой комиссии на тему "Охранные зоны заповедника Каменца-Подольского" которая проходила в Лавре. Так вот, среди всей профильной публики, включая представителей министерств, директоров заповедника и крепости, архитекторы, реставраторы и прочая, Пламеницкая была едва ли не единственным вменяемым человеком. И уж точно была единственной, кто разбирается в этой теме по данному объекту.

На счёт датировки основания города. По словам самой Ольги Анатольевны, археологического материала крайне недостаточно, чтобы говорить о значительном поселении дако-римского времени, и пока нельзя убедительно доказать, что этого не было или не могло быть.

Моё мнение: Версия красивая, но как говорится ещё копать и копать.

Книга по укреплениям Каменца-Подольского "напрашивалась" уже давно. Но, судя по всему книга расчитана на "широкий круг читателей" и полагаю будет неким очень грамотным путеводителем-альбомом, нежели полноценным исследовательским трудом для специалистов. В любом случае, очень ждём.

Ну, а бурления они да, будут всегда )) Пока бурления вокруг книги "Крепость Белгород" автор А. Красножон, аннотация книги тут.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Но, судя по всему книга расчитана на "широкий круг читателей" и полагаю будет неким очень грамотным путеводителем-альбомом, нежели полноценным исследовательским трудом для специалистов. В любом случае, очень ждём.

Как мне кажется, для такого монументального труда обложку можно было придумать и по-интереснее <_<

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 14.11.2012 в 05:21, sansiro сказал:
Но, судя по всему книга расчитана на "широкий круг читателей" и полагаю будет неким очень грамотным путеводителем-альбомом, нежели полноценным исследовательским трудом для специалистов.

Я не так скептически настроен :) Даже путеводитель по Каменцу, к которому приложила руку Пламеницкая, приятно радует концентратом информации и графическим наполением. Далее у того же издательства "Абетка", которое будет выпускать "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець", в 2005 вышла монография Пламеницкой "Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі", в которой информация подаётся как в классической научной монографии, т.е. на уровне серьёзной исследовательской литературы.

В издательстве мне говорили, что книга в некотором роде будет ещё и фото-альбомом. Хочется верить, что это будет плюс издания, а не минус.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Как бы на 672 страницы, 500 картинок... а инфа как же? И это, я ничего против Пламеницкой, не не! Порой грамотный путеводитель (насчёт которого я несколько утрировал) гораздо полезнее именитой книжки.

В общем я с нетерпением жду.

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 15.11.2012 в 01:08, sansiro сказал:
Как бы на 672 страницы, 500 картинок... а инфа как же?

Даже стало инересно, как с этим соотношением обстоят дела у монографии "Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі", которая текстовой информаций, как по мне, насыщена плотно. Так вот, монография состоит из 387 стр., а иллюстрирует её 302 изображения. Т.е. плотность изображений чуть ниже, чем в "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець". Местами в "Сакральній архітектурі..." одно изображение занимает целую страницу, а иногда на странице по 3-4 изображения. Не смотря на насыщенность графическим материалом, текста в книге тоже хватает. Сам текст довольно концентрированный, с перекрёстным использованием мнений других исследоватей, ссылками на источники, примечаниями и т.д.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Свежая информация от издательства:

1. В Каменце, как мне сообщили 3 декабря, книгу, вероятно, можно будет купить уже с 10 декабря. Апдейт: информация не подтвердилась, ни 10, ни 11, ни 12 декабря издатель не мог вразумительно ответить на вопрос, когда книгу можно будет купить в Каменце.

2. В Киеве презентация книги намечена на 26 декабря 2012. Представят книгу в Государственной научной архитектурно-строительной библиотеке им. В.Г. Заболотного (Контрактовая площадь, 4) в 15:00.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Первый взгляд

В Каменце книга уже поступила в продажу, что даёт мне возможность познакомить вас поближе с этим изданием. Пока книга не прочитана, сложно оценивать её в комплексе, потому свои соображения по теме текстовой части выскажу после прочтения. Что же касается графического наполнения и той информации, которую почерпнул, пролистывая книгу, то с полной уверенностью могу сказать – книга преотличная! Помимо современных фото, здесь есть чертежи, схемы, множество старинных планов и карт, современные рисунки-реконструкции укреплений, фотографии укреплений советского периода (когда их ещё только-только начинали приводить в порядок), фото с раскопок и так далее. Множество из этих изображений я видел впервые. В качестве отдельного бонуса идёт карта-схема (вкладыш) с планом старого города, где обозначены все его укрепления, включая те, о существовании которых мало кто знает, поскольку время и человек стёрли следы этих оборонных сооружений.

Описанию укреплений храмов в книге отвели не так уж и много места – буквально несколько страниц. Так что всем, кто интересуется укреплениями храмов города, нужно будет прикупить ещё и книгу Ольги Пламеницкой «Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі», которая служит своеобразным дополнением монографии «Castrum Camenecensis».

Даже простое пролистывание книги с разглядыванием картинок и чтением отдельных подписей к ним, заняло у меня часа 1,5. Но и при таком поверхностном знакомстве я смог открыть для себя много нового и получил ответ на ряд вопросов, на которые в массе других источников ответа не находил. Так что, думаю, полное погружение в информационное поле книги в значительно мере преобразит видение истории каменецких фортификаций подавляющего большинства читателей.

Несколько фото:

Цитата
ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. ЕТАПИ ІСТОРІЇ: НОВИЙ ПОГЛЯД

1.1. Терени

1.2. Пізньосарматська доба (II-V ст. після Різдва Христового)

1.3. Слов'янська доба (VI-X ст.)

1.4. Літописні часи (XI - сер. XIII ст.)

1.5. Ординська доба (сер. XIII - сер. XIV ст.)

1.6. Литовська доба. Ранньолитовський період (1340-і рр. - 1394 рр.)

1.7. Пізньолитовський період. («Сорокалітня війна» 1394-1434 рр.)

1.8. Рання польська доба та «епоха сарматизму» (1434-1672 рр.)

1.9. Турецька окупація (1672-1699 рр.)

1.10. Пізня польська доба (1699-1793)

Розділ 2. КАСТЕЛЬ-ГРАД (ЕВОЛЮЦІЯ ФОРТИФІКАЦІЙ ПІЗНЬОАТИЧНИХ ТА РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЧАСІВ)

2.1. Історико-топографічні передумови виникнення поселення

2.2. Кастель ІІ-Ш ст

2.3. Комунікація військового поселення II—III ст

2.4. Військове поселення II—III ст

2.5. Град ІХ-ХІ ст

2.6. Місто XII - сер. XIII ст

2.7. Формування поліцентричної міської структури та фортифікацій Ординської доби (др. пол. XIII - сер. XIV ст.)

Розділ 3. ТВЕРЖА - ARX - CASTRUM (ФОРТИФІКАЦІЇ ДОБИ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ)

3.1. Civitas Camyenyecz (литовська доба, сер. XIV - cep. XV ст.)

3.2. «Твержа» Кор'ятовичів»

3.3. Агх Camenecensis: формування і розвиток замку за литовської доби

3.4. Pons Arcis: середньовічний віадук

3.5. Porta Ruthenica, Porta Polonica: формування оборонно-гідротехнічної системи в каньйоні Смотрича в другій половині XV століття

3.6. Оборонні храми міста-фортеці

Розділ 4. МІСТО-ФОРТЕЦЯ у РАННЬОМОДЕРНИЙ ЧАС

4.1. Модернізація замку в XVI столітті

4.2. Aedifficiis Castri Camenecensis

4.3. Горнверк

4.4. Фортифікації міста за часів турецької окупації (1672-1699)

4.5. Занепад міста-фортеці у XVIII ст

Розділ 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕСТАВРАЦІЯ ОБОРОННОЇ СИСТЕМИ МІСТА

5.1. Гіпотези про заснування міста-фортеці

5.2. Історіографія дослідження кам'янецьких фортифікацій

5.3. Реставрація оборонних споруд Старого міста в 1945-2010 рр

5.4. Науково-методичні засади реставрації укріплень Кам'янця-Подільського

5.5. Фортифікаційна система Кам'янця-Подільського як складова об'єкта номінації до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

ПІДСУМКИ

AD FONTES

Посилання

Додатки

  • Додаток 1. Характеристика будівельних розчинів
  • Додаток 2. Хронологічна періодизація типів будівельних розчинів
  • 1-ої групи (до середини XIV ст.)
  • Додаток 3. Опис Кам'янецького замку 1494 р
  • Додаток 4. Опис башти Ружицької 1544 р
  • Додаток 5. Назви основних укріплень Кам'янця протягом XV-XVIII ст
  • Додаток 6. Описи ділянки башти Нової Західної 1494 та 1544 рр
  • Додаток 7. Опис ділянки Пільної брами 1613 р
  • Додаток 8. Опис башти Стефана Баторія 1565 р
  • Додаток 9. Перелік найвідоміших майстрів-мулярів, які працювали в 1544-1547 рр
  • Додаток 10. Документи стосовно ремонтів Замкового мосту

Бібліографія та джерела

Уживані скорочення

Словник термінів

Резюме

Цитата
Вступ

Серед різних видів архітектурного мистецтва фортифікація завжди найтісніше взаємодіяла з природою. Від ефективності цієї взаємодії залежали життя і безпека людини. Природа творила підоснову, людина її використовувала і вдосконалювала. Природа являла свій творчий геній на початку творення, людина ж працювала постійно, вдосконалюючи прийоми захисту і штурму фортець. Вся історія фортифікації - це історія взаємодії Природи й Людини та змагання людського інтелекту. Енциклопедією цієї творчої взаємодії та творчого змагання являють міста-фортеці.

З-поміж найвизначніших міст-фортець, створених людством, є український Кам'я-нець-Подільський - історична столиця Поділля, що лежить у Середній Наддністрянщині. Високий скелястий острів, сформований геологічним розломом каньйону річки Смотрич, став п'єдесталом для архітектурного комплексу, який без перебільшення можна назвати Подільським Акрополем. Процес творчої взаємодії Людини і Природи на острові - великій природній фортеці - розпочався ще за часів трипільської цивілізації, в IV—III тисячоліттях до Різдва Христового.

Історична доля та геополітична роль Кам'янця була визначена його місцеположеньням - спочатку на межі пізньоантичного і праслов'янського світів, згодом на пограниччі давньоруського Галицько-Волинського князівства з кочовим степом, а за часів Середньовіччя - між християнським Заходом та мусульманським Сходом. Завдяки цій функції - порубіжної, або як ще її називали, «кресової» фортеці - Кам'янець був відомий у Європі та на Сході.

CASTRUM CAMENECENSIS - так називали легендарне місто-фортецю в період його розквіту за часів Середньовіччя.

Оборонна система Кам'янця розвивалася в річищі прогресивних тенденцій європейської фортифікації, синхронно реагуючи на зміни у техніці й тактиці штурму та облоги фортець. До столиці Поділля запрошували кращих військових фахівців, тут народжувалися унікальні винаходи військово-інженерного мистецтва.

Експерти ЮНЕСКО, визнаючи унікальність міста-фортеці та оцінюючи його за світовою шкалою культурних цінностей, ініціювали на початку XXI ст. номінування до Списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО спільного витвору Природи й Людини - каньйону р.Смотрич з унікальною системою фортифікацій. А 2011 року Кам'янець-Подільський замок очолив національний рейтинг «Сім чудес України». Цьому сприяли, зокрема, і проведені українськими фахівцями реставраційні роботи.

Історія міста вивчається вже майже два століття. Водночас фортифікаційна спадщина Кам'янця ніколи не була предметом спеціального міждисциплінарного дослідження в контексті еволюції історичної топографії, архітектури та урбаністики. Створена протягом XIX - першої половини XX ст. історіографічна база у 1960-1990-х рр. була доповнена комплексом архітектурно-археологічних досліджень оборонних споруд Кам'янця, здійснених архітектором-реставратором Євгенією Пламеницькою (1927-1994), за проектами якої було реставровано переважну більшість міських укріплень.

З 1994 р. тему дослідження та реставрації фортифікацій Кам'янця продовжила автор цих рядків: у 1999 р. було опрацьовано концепцію та перспективну програму реставрації і адаптації комплексу Старого і Нового замків та Замкового мосту, затверджену 2000 року Міністерством культури України та Держбудом України. В контексті програми у 2003-2011 рр. проводились роботи з консервації та реставрації об'єктів Старого замку за проектами Є.Пламеницької та автора. Зокрема вивчення Замкового мосту - найстаршого мосту Центрально-Східної Європи - завершилось розробленням 2001 року проекту його інженерної реставрації в рамках програми співробітництва провідних фахівців Києва та Варшави.

У перебігу досліджень 1994-2010 рр. було істотно доповнено базу знань про фортифікації Кам'янця. Відтак назріла потреба аналітичного узагальнення величезного джерельного та натурного матеріалу, який стосується міста-фортеці, що і стало задачею цієї книги.

2004 року в науково-популярній серії «Малі історичні міста України» (видавництво «Абрис») вийшла монографія автора «Кам'янець-Подільський», найбільший розділ якої був присвячений місту-фортеці. З огляду на інтерес, який викликала ця книжка, директор Кам'янець-Подільського видавництва «Абетка» Ярослав Сисин у 2008 році запропонував її перевидати. Втім, за час що минув, стало очевидним, що накопичений за останні роки величезний дослідницький матеріал по фортифікаціях Кам'янця не вписується у формат одного розділу. Оскільки ж 2005 року видавництво «Абетка» спільно з автором здійснило видання монографії «Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі», традицію фундаментальних видань про Кам'янець було продовжено. Відтак виник новий спільний проект видавництва і автора про місто-фортецю Кам'янець, здійснений у науковому форматі з масштабним ілюстративним супроводом, який пропонується читачеві.

У книзі вперше представлено цілісну концепцію розвитку міста-фортеці, що охоплює пізньоантичний, середньовічний та ранньомодерний час - від зародження фортеці в перші століття після Різдва Христового до виключення Кам'янця на початку XIX ст. зі штату прикордонних фортець Російської імперії. Концепцію представлено в контексті розвитку architectura militaris в Європі. Деякі її аспекти є дискусійними, тобто такими, що не підтверджені науковою статистикою. За цих обставин вони сприймаються з різних позицій - від повного заперечення до вдумливого і зацікавленого аналізу. Залишається предметом гіпотез і проблема початкової історії міста, яка хвилює не одне покоління вчених. Маємо надію, що книга спонукатиме до з'ясування цих спірних, а втім, надзвичайно важливих питань.

Певний консерватизм і упередженість сучасної історичної науки, яка неохоче сприймає факти, що не вписуються в рамки усталених історичних періодизацій, зумовив насичення окремих розділів фактографічним матеріалом, пред'явлення якого, на наш погляд, є єдиним способом доведення наукової позиції. З огляду на це в роботі особливо акцентуються малодосліджені явища.

У першому розділі книги подано авторське бачення загальної історії Кам'янця-Подільського. Увагу зосереджено на малодосліджених, втім важливих аспектах розвитку міста-фортеці. У наступних трьох розділах представлено авторську концепцію виникнення, розвитку та занепаду міста-фортеці в хронологічному діапазоні сімнадцяти століть. Як архітектор-реставратор авторка не могла оминути історію досліджень та реставрації фортифікацій міста за тривалий період 1945-2010 рр. Цим проблемам присвячено останній, п'ятий розділ книги, в якому вперше представлено концепцію реставрації провідних оборонних комплексів Кам'янця та опубліковано нереалізовані проекти реставрації. Окрему увагу приділено унікальному об'єкту номінації до Списку всесвітньої спадщини - каньйону р.Смотрич.

Книга підсумовує роботу, яка стала можливою завдяки допомозі й сприянню колег, рідних, друзів і однодумців, а також жорсткій апробації опонентів.

Мій приємний і почесний обов'язок згадати у першу чергу тих, хто відійшов у Вічність. Мою маму Євгенію Пламеницьку, архітектора-реставратора, яка майже сорок років присвятила дослідженню і відновленню архітектурних пам'яток Кам'янця, була незмінним колегою і сподвижником і назавжди залишилась моїм учителем і натхненником. Доктора архітектури Оганеса Халпахч'яна, головного редактора щорічника «Архитектурное наследство» (Москва), який перший підтримав публікацію у 1980 році сміливої на той час гіпотези про дако-римське походження містобудівної структури Кам'янця. Олександра Рибалка, головного редактора часопису «Пам'ятки України: Історія та культура», який завжди сприяв публікації важливих матеріалів про Кам'янець і Поділля. Професора Варшавської Політехніки Анджея Гру-шецького - ініціатора багаторічної співпраці з польськими фахівцями-мостобудівниками, Януша Богдановського, професора Краківського Технологічного Університету і блискучого знавця фортифікації, а також українських мостобудівників - доцента Українського транспортного університету Анатолія Шкуратовського та професора Київського інженерно-будівельного інституту Георгія Фукса, які надавали неоціненну допомогу в дослідженнях Замкового мосту. Я вдячна моїм опонентам, кам'янецьким історикам професорам Іону Винокуру та Миколі Петрову, які стимулювали збір доказової бази дослідження.

Результати роботи були би значно скромнішими без підтримки доктора архітектури, професора Миколи Дьоміна - директора Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування, який 1990 року ініціював створення в інституті відділу реставрації, очолюваного мною до 2006 року, і активно сприяв дослідженням Кам'янця-Подільського. В їх проведенні неоціненну допомогу надавали колеги - кандидати архітектури Лілія Гнатюк і Анатолій Ізотов та архітектор Алла Кургаєва. Коло наукових проблем було істотно розширено завдяки участі у роботах технологів-реставраторів Державного науково-технологічного центру «Конрест» - директора центру заслуженого будівельника України Юлії Стріленко та хіміків-петрографів Наталії Шевченко і Олександра Кравченка. У проектних роботах вагомою була участь інженера-реставратора Анатолія Кучерявого та архітектора-реставратора, заслуженого архітектора України Євгена Осадчого. Дослідженням сприяли консультації співробітників Інституту археології НАН України доктора історичних наук Сергія Крижицького та кандидатів історичних наук Валентини Крапівіної та Сергія Буйських.

Значну організаційну допомогу у проведенні досліджень, реставраційних робіт та міжнародній співпраці завжди надавав міський голова Кам'янця-Подільського (1998-2008 рр.), нині перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак. У реалізації проектів реставрації була вагомою професійна підтримка директора Кам'янець-Подільської реставраційної виробничої майстерні Раїси Розум'як, керівника організації-замовника реставраційних робіт Бориса Кириченка, реставраторів-виробничників Володимира Федоренка та Оксани Мельник. Щиру подяку за співпрацю хочу висловити історику та голові ГО «Ліга екскурсоводів м. Кам'янця-Подільського» Олександру Карбовському, а також співробітникам Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець» - завідуючій науковим відділом Ганні Ківільші, завідуючій реставраційним відділом Ларисі Рудюк, архітектору Лілії Свінціцькій та інженеру-будівельнику Ганні Кулешовій.

Особлива подяка патронам і організаторам українсько-польської співпраці в 1997-2001 рр. за сприяння у наданні Урядом Польщі солідної методичної та фінансової підтримки для проведення науково-дослідних і проектних робіт в рамках діяльності українського фонду «Замковий міст» та польської фундації «Most» - Прем'єр-Міністру Республіки Польща (1997-2001) Єжи Бузеку, Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Польща в Україні (1997-2001) Єжи Бару, першому секретареві Посольства Республіки Польща в Україні Богусла-ву Вожьняку, а також незмінному координатору проекту «Замковий міст» Директору Департаменту Канцелярії Прем'єр-міністра Республіки Польща Войчеху Чайці.

Моя величезна вдячність польським колегам, які допомагали у закордонних джерелознавчих студіях і сприяли апробації результатів досліджень. Це професор Інституту мистецтв Польської Академії Наук, головний редактор «Бюлетеня Історії Мистецтв» Єжи Ковальчик, який ініціював мої джерелознавчі студії в архівах Варшави та Кракова у рамках наукової стипендії Каси ім. Юзефа Мяновського Польської Академії Наук. їх проведенню активно сприяли директор Королівського замку на Вавелі в Кракові професор Ян Островський, директор Музею архітектури у Вроцлаві професор Ольгерд Чернер, професор Анджей Корзон, Президент (1993-2003), а нині віце-президент Польського національного комітету ICOMOS професор Кшиштоф Павловський, директор Варшавського науково-дослідного інституту доріг і мостів професор Лєшек Рафальський, голова відділення доріг і мостів цього інституту доктор-інженер Януш Римша, історик-медієвіст доктор Ян Секлщький, співробітники Центру документації пам'яток у Варшаві Міхал Смоктунович та Юліан Колодзей. Я щиро вдячна Польському Національному комітету ICOMOS за відзначення проведених мною робіт у Кам'янщ-Подільському Міжнародною премією ім. професора Яна Захватовича (2001).

Пошуки прадавніх коренів Кам'янця завжди підтримували і стимулювали моя колега, фортифікатор-медієвіст, доктор мистецтвознавства, віце-президент Академії наук Молдови Мар'яна Шлапак, а також мій чоловік Ярослав-Олег Мокану, який допомагав в опрацюванні румунських джерел та був незмінним помічником у обмірах та польових дослідженнях.

Окрема подяка за сприяння у виданні цієї монографії кафедрі теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури в особі її завідуючого професора Леоніда Прибєги, почесного Президента українського національного комітету ICOMOS.

Книга вийшла завдяки зусиллям невеличкого, але згуртованого коллективу редакції видавництва «Абетка», який виявив всіляке сприяння авторським ідеям, неабияке терпіння й розуміння і став повноцінним співавтором видання. Робота з Любов'ю Скоб'як, Наталею Топоровською і Ярославом Сисиним залишила найприємніші враження і бажання співпрацювати надалі.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Видно, що книгу якісно зробили. А скільки вона коштує? І чи нема відомостей про її продаж у Львові?

Share this post


Link to post
Share on other sites
Guest Олег Будзей

У Кам'янці-Подільському в книгарні видавництва книга коштує 350 гривень

Share this post


Link to post
Share on other sites
І чи нема відомостей про її продаж у Львові?

По этому вопросу у меня информации нет. Пока только известно о презентации книги в Киеве 26 декабря, да и то нет чёткого понимания, где её можно будет в том же Киеве купить после презентации.

Вот контакты издательства, у них нужно спрашивать по теме точек продаж в других городах.

"Абетка" довольно крупное издательство, с которым сотрудничает ряд интернет-магазинов, осуществляющих доставку по всей Украине, так что, думаю, и таким способом книгу можно будет прикупить.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Место проведения презентации книги в Киеве перенесли:

26 грудня о 15-00 в корпусі № 25 Києво-Печерської лаври (лекторій, Микільська лікарняна церква) відбудеться презентація наукової монографії Ольги Пламеницької «CASTRUM CAMENECENSIS. ФОРТЕЦЯ КАМ’ЯНЕЦЬ (пізньоантичний – ранньомодерний час)». Презентацію присвячено 85-річчю з дна народження відомого українського архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької (1927–1994), багаторічного дослідника і реставратора архітектурної спадщини Кам’янця-Подільського, визнаного майстра архітектурної акварелі. Презентацію супроводжуватиме виставка акварелей та гуашей Євгенії Пламеницької.

Share this post


Link to post
Share on other sites

27 Грудня 2012

У Києво-Печерському заповіднику відбулась презентація книги Ольги Пламеницької «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець»

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику вшанували пам’ять відомого українського архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької. До 85-річчя з Дня її народження у Лекторії (корпус №25) відкрилась виставка акварелей Євгенії Пламеницької та відбулась презентація наукової монографії її доньки Ольги Пламеницької під назвою «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (Пізньоантичний – ранньомодерний час)».

Захід відкрив Генеральний директор Національного Києво-Печерського заповідника Любомир Михайлина.

«Те, що ми сьогодні зібрались саме тут, не є випадковим, адже перші творчі кроки Євгенії Михайлівни тісно пов’язані з Києво-Печерською лаврою, – зазначив пан Михайлина. – Саме вона розробляла проект огорожі з брамою церкви Спаса на Берестові, брала участь у реставрації Ковнірівського корпусу, Митрополичого будинку, Церкви святого Миколая. І дуже приємно, що справу матері продовжує донька Ольга Анатоліївна Пламеницька, яка вже багато років працює над реставрацією Фортеці і Старого міста Кам’янця-Подільського».

За словами Ольги Пламеницької, над книгою «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (Пізньоантичний – ранньомодерний час)» вона працювала чотири роки.

«Ця книга – моя маленька часточка у процесі збереження культурної спадщини України. Вона підсумовує роботу двох Пламеницьких – мою та Євгенії Михайлівни, яка присвятила вивченню Кам’янця-Подільського 40 років свого життя, – розповіла автор монографії. – Коли мені було 6 років, Євгенія Михайлівна привезла мене в Кам’янець вперше і, як виявилось пізніше, це було назавжди. Тож коли у 1994 році матері не стало, я зрозуміла, що крім мене нема людина, яка на такому рівні може продовжити її справу».

Книга Ольги Пламеницької «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець» є першою архітектурною монографією міста-фортеці Кам’янця-Подільського, яка представляє авторську концепцію еволюції його укріплень на тлі розвитку європейської фортифікації.

У книзі досліджено виникнення, формування і занепад легендарної фортеці з ІІ до кінця ХVІІІ ст. Окрему увагу приділено проблемі заснування міста та його первісним укріпленням. В історію фортеці Кам’янця вписано нові сторінки та імена, розглянуто визначні й маловідомі оборонні споруди, проаналізовано досягнення й прорахунки військових будівничих. Ґрунтовно досліджено фортифікації литовської та турецької доби. Спростовано хибні стереотипи уявлень про архітектурний вигляд середньовічного замку, повернуто стерті часом історичні назви укріплень, оборонних храмів, головних міських площ. Вперше розглянуто історію вивчення і реставрації укріплень міста, а також його фортифікаційний феномен як об’єкта номінації до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Джерело

Share this post


Link to post
Share on other sites

Здесь небольшой фото-отчёт с презентации книги

post-1-0-84641100-1357048047_thumb.jpg

Впечатления от сайта kphistory.com.ua:

Цитата
Нова книга про Кам’янець Ольги Пламеницької

Без перебільшення непересічною подією для Кам’янця-Подільського є видання про нього книг, що трапляється не так часто як заслуговує на це наше місто. Проте сьогодні ми маємо можливість про це писати. Нещодавно у видавництві «Абетка» вийшла монографія Ольги Пламеницької «Сastrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець», обсяг якої становить 672 сторінки. Ольга Анатоліївна присвятила книгу 85-річчю від дня народження матері Євгенії Пламеницької – архітектора та археолога, яка чимало уваги приділяла вивченню Кам’янця-Подільського.

Насамперед хочеться відмітити високу поліграфічну якість видання – книгу приємно тримати в руках. Як бачимо, в Кам’янці теж виходить література, яка за якістю не поступається київським видавництвам, до прикладу тій же «Темпорі». Книга досить потужно проілюстрована – містить 470 ілюстрацій, з яких суттєва частина є авторськими реконструкціями.

Що стосується змістового наповнення книги, то в ній представлена авторська концепція Ольги Пламеницької щодо розвитку фортифікацій міста, де основна увага приділяється Старій фортеці. Автор виводить історію Кам’янця-Подільського та його фортифікацій починаючи з ІІ століття, тобто розвиваючи далі власну дако-римську концепцію. У ІІ-ІІІ століттях, на думку дослідниці, на території історичної частини нашого міста розміщувалося військове поселення. Не будемо вдаватися до аналізу висловлених тверджень, проте зазначимо, що навколо цього питання в подальшому, завдяки книзі, буде новий сплеск дискусій навколо правильності чи хибності дако-римської концепції, пошуку першопочатків історії міста. На думку Ольги Анатоліївни, в період Київської Русі на основі більш ранніх укріплень з’явилися нові, які були побудовані згідно з тогочасними віяннями в фортифікаційному мистецтві. Послідовно етап за етапом дослідниця доводить історію фортифікацій до XVIII століття, вважаючи його періодом «занепаду міста-фортеці».

Надзвичайно позитивним моментом є включення до книги розділів «Реставрація оборонних споруд Старого міста в 1945-2010 роках», «Науково-методичні засади реставрації укріплень Кам’янця-Подільського» та «Фортифікаційна система Кам’янця-Подільського як складова об’єкта номінації до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Порушені питання є надзвичайно актуальними для сучасного етапу історії нашого міста.

Книга містить досить солідний список джерел та літератури, яка була використана при написанні дослідження.

Загалом зазначимо, що попри дискусійність певних аспектів, які стосуються першопочатків та ранніх етапів розбудови фортифікацій міста, книга безумовно заслуговує на увагу кам’янчан та усіх, хто цікавиться історією нашого міста.

Ігор Старенький, редактор рубрики "Археологічні дослідження"

Share this post


Link to post
Share on other sites

Письмо Марьяны Шлапак, автора монографии о Белгород-Днестровской крепости, а также монографии о крепостях и замках Молдавии, доктора искусствоведения, специалиста по "замковедению" и т.д. и т.п., в общем, письмо неспоредственно касающееся первых впечатлений указанного автора о книге "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець":

post-1-0-16629300-1358987372_thumb.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

В Каменце 25 января состоялась церемония награждения "Відзнака року". Так вот, книга "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець" победила в номинации "Видання року".

Share this post


Link to post
Share on other sites

Кто находится в Киеве, но промахнулся мимо презентации книги в Лавре (26 декабря 2012), может наверстать упущенное, засветившись на повторной презентации, которая состоится 5 февраля:

Цитата
Презентація книжки О. А. Пламеницької «Сastrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець»

У вівторок, 5 лютого 2013 р., о 15 год. 00 хв. у приміщенні Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного відбудеться презентація книжки О. А. Пламеницької «Сastrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець» (Камянець-Подільський : Абетка, 2012 р.).

Нове видання є першою архітектурною монографією про фортецю Кам'янця-Подільського, у якій представлено авторську концепцію еволюції укріплень міста на тлі розвитку європейської фортифікації.

Источник

Share this post


Link to post
Share on other sites

Книга во Львове

Некоторое время назад книгу можно было купить только в Каменце или в Киеве, теперь она и до Львова добралась... почти, с понедельника (25 февраля) можно уже приобрести.

Помочь в распространении книги взялось хорошее издательство "Центр Европы".

Адрес издательства: ул. Тадеуша Костюшко, 18

Контактные телефоны: (032) 272-76-71, (032) 272-35-66. Спрашивать Алису.

Share this post


Link to post
Share on other sites

8 березня 2013

«Фортецю Кам’янець» презентують і в нас

У Кам’янці-Подільському незабаром відбудеться презентація монографії «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець». За неї її авторка Ольга Пламеницька нещодавно отримала нагороду «Відзнака року» в номінації «Видання року».

«Поява цієї книги – дуже визначна подія не тільки для нашого міста, а й для всієї України, - говорить директор видавництва «Абетка» Ярослав Сисин. – Навіть якщо кияни нам заздрять, то Кам’янець, безперечно, повинен пишатися таким виданням, яке впевнено можна назвати найбільшим видавничим проектом в історії Поділля. Чим книга цінна? Це результат невтомної і надзвичайно плідної праці двох поколінь Пламеницьких – матері Євгенії Михайлівни та доньки Ольги Анатоліївни.

У ній уміло поєднано авторську концепцію історії Кам’янця, результати натурних і архітектурних досліджень, фотоальбом. Значну увагу приділено проблемам дослідження і реставрації пам’ятко-охоронного будівництва міста. Хочеться зазначити, що книгу ми готували перш за все для кам’янчан, адже саме вони повинні бути зацікавлені в збереженні пам’яток міста».

За словами головного редактора «Абетки» Любові Скоб’як, робота над виданням тривала близько чотирьох років. Це була непроста, надзвичайно цікава співпраця автора з невеликим, але дуже дружним колективом, який зробив усе можливе, щоб книга вийшла саме такою. Монографія має 672 сторінки, на яких подано 470 ілюстрацій, зокрема 43 авторські реконструкції, план-карту фортифікаційної спадщини міста, додано резюме на шести мовах. Книга вийшла накладом 2 тисячі примірників.

Перша презентація видання відбулася 26 грудня 2012 року в Києво-Печерській лаврі і була приурочена 85-ій річниці з дня народження Євгенії Пламеницької. Друга – 5 лютого 2013 року в приміщенні Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки (Гостинний двір) у Києві.

15 березня о 15.00 в сесійній залі міської ради монографію «Фортеця Кам’янець» презентують втретє, але вже кам’янчанам.

Джерело

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сьогодні презентували книгу в міській раді Кам"янця-Подільського. Презентація була на дуже високому рівні. Фотографії будуть згодом)

Share this post


Link to post
Share on other sites
Цитата
Ольга Пламеницька: «Мені є про що писати»

У Кам’янці-Подільському відбулася третя презентація наукової монографії-фотоальбому «Фортеця Кам’янець» за безпосередньої участі її авторки Ольги Пламеницької. А також дирекції видавництва «Абетка», яке займалося виходом книги у світ, і співробітника Інституту археології НАН України Сергія Буйських.

Поява книги, яку нині планують висунути на Шевченківську премію, у видавничому світі планувалася до 15-річчя діяльності «Абетки». Однак сталося по-іншому: «Фортецю Кам’янець» присвятили до дня народження матері авторки – Євгенії Пламеницької.

«Ми з азартом працювали над цією книгою, такою азартною вона і вийшла, - говорить Ольга Пламеницька. – До сьогодні про Кам’янець як місто-фортецю не було жодного видання. Ми кілька разів змінювали його концепцію. Планувалося, що це має бути наукова монографія. Однак тоді вона не була б цікавою для більшості. Тому вирішили зробити її науковою монографією-фотоальбом. Спочатку було всього триста сторінок. Зупинили мене аж на 720-ій. Але таку кількість нереально було б підшити – довелося скорочувати. Увесь зміст монографії – це результат 50-річних досліджень про Кам’янець-Подільський».

За словами Ольги Анатоліївни, до нашого міста Євгенію Пламеницьку доля привела на початку 60-х рр. Вразивши її, вона присвятила Кам’янцю 35 років досліджень. Перші реставраційні роботи велися зі студентами Київського та Кам’янець-Подільського університетів навколо башти Денної. А через 5-6 років наукова спільнота прийняла місто над Смотричем як давньоруське. Паралельно працювала на Польській брамі, башті на броді, Кушнірській, Тенчинській, Рожанці і Лянцкоронській вежах.

«Перша карта про Кам’янець-Подільський датована 1480 роком і зберігається вона у Флоренції, остання – 17 ст. Картографія чітко показує, що було озеро (Амадока), яке розділяло Поділля та Волинь. Інформація змінила наші уявлення про розташування оборонних споруд і будівництво Замкового мосту зокрема, - запевняє авторка. – На запитання «Скільки років Кам’янцю?» ми дамо відповідь тоді, коли з’ясуємо, хто освоїв його, проклавши на острів міст, перешийок якого був обвалений».

Ми повинні заявити світу про себе, про унікальність острова з каньйоном, упевнена дослідниця. «Мені й зараз є про що писати, - додала вона. – Тому ми ще щось зробимо для Кам’янця».

Джерело

post-1-0-51920900-1363429944_thumb.jpg post-1-0-78496100-1363429944_thumb.jpg post-1-0-97814500-1363429944_thumb.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Местная пресса о презентации книги:

post-1-0-15927700-1364120737_thumb.jpg

Преимущественно весьма тёплыми словами описывает мероприятие Наталья Яровая, что вызывает большое удивление, поскольку она неоднократно была замечена в написании заказных статей (под диктовку заповедника?), в которых Ольгу Пламеницкую винили во всех бедах города, параллельно принижая её вклад.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Слабенька стаття, адже презентація книги була досить на високому рівні. Навіть більшість маститих місцевих дослідників в цей день поховались по своїх берлогах, аргументуючи це тим, що їм не цікаво. А мало б бути, адже Ольга Анатоліївна готова була відповідати на будь-які запитання, навіть наголошувала на цьому. Але питань ні в кого не було. Було одне, але досить не підготовлене і таке, що не відносилось до теми дискусії, але відповідь була. Взагалі багато хто може щось заперечувати, але скажіть мені хоча б про одне місцеве видання, яке було б на рівні представленої книги? Таких поки немає. В нас переважно видаються невеликі книжечки суто для туристів і їхнє наповнення з року в рік залишається незмінним. Міняється тільки обкладинка. Це суто моя думка. І на рахунок того, що Ольга Пламеницька ні з ким не йде на контакт - повна нісенітниця, адже вона на цьому навіть наголошувала під час свого виступу, що вона готова до дискусій.

Ось декілька фото з презентації авторства Ольги Комарової:

post-1143-0-55263600-1364157096_thumb.jp post-1143-0-29019900-1364157098_thumb.jp

post-1143-0-96219100-1364157098_thumb.jp post-1143-0-43817800-1364157100_thumb.jp

post-1143-0-87055800-1364157101_thumb.jp post-1143-0-48569100-1364157103_thumb.jp

post-1143-0-09074200-1364157104_thumb.jp post-1143-0-74516500-1364157104_thumb.jp

post-1143-0-42038700-1364157105_thumb.jp post-1143-0-12112300-1364157106_thumb.jp

post-1143-0-77334400-1364157110_thumb.jp

І ще фото Юрія Савіна:

post-1143-0-81421300-1364157114_thumb.jp post-1143-0-53538600-1364157115_thumb.jp

post-1143-0-94166000-1364157115_thumb.jp post-1143-0-52985300-1364157117_thumb.jp

Детальніше про цю подію розписано в окремій статті. Там є ще більше фотографій. Переглянути статтю

Цитата
“Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець” – монографія-фотоальбом, яка була попередньо презентована, у Києві і Львові, 15 березня 2013 року в сесійній залі Кам’янець-Подільської міської ради була представлена широкому загалу безпосередньо своїм автором Ольгою Пламеницькою, видавцем Ярославом Сисиним та її колегою-науковцем, співробітником Інституту археології НАН України Сергієм Буйських.

Відбулося обговорення нового видання, тому одразу кинулась в очі відсутність науковців з нашого історичного факультету. Ні для кого не є секретом, що наші викладачі не підтримують гіпотезу походження Кам’янця, висловлену О. Пламеницькою. Деякі її аспекти у мене теж викликають сумнів і певне несприйняття, але все ж, зауважу, що ігнорування подібних заходів, навіть якщо свою працю презентує опонент – це просто неповага до самого себе і до власних напрацювань. Тим більше, що пані Ольга була цілком готова до дискусії, аби дійти до якогось спільного історичного консенсусу. Дослідниця дуже коректно висловлювалась про монографію історика М.Б. Петрова, абсолютно не вдаючись до образливих епітетів, якими часто перенасичені публікації кам’янецьких істориків на її адресу.

Все ж слід визнати, що дане видання вже отримало чимало схвальних відгуків від науковців та поціновувачів історії. Хочу акцентувати увагу на тому, що видання вражає своїм потужним джерельним ілюстративом, що є важливим для теперішніх та майбутніх дослідників Кам’янця. В книзі дако-римська концепція займає десяту частину обсягу, решта – історія фортифікацій литовського, польського, турецького періодів. Дуже багато цікавих матеріалів про пам’ятки оборонної архітектури. Поліграфічне втілення праці О. Пламеницької абсолютно нічим не поступається тим книгам, які видаються у Європі. Нагадаємо, що книга дослідниці за підсумками голосування була визнана кращим виданням про Кам’янець минулого року. Монографія була удостоєна нагороди “Відзнака року-2012″.

P.S. Не одноразово доводилося чути від старших колег-науковців, кам’янчан, що пані Ольга не йде з ними на контакт. Із впевненістю заявляю, що це якась неправильна інформація. Вона дуже щира людина… якби наші викладачі так щиро мене підтримав у моїх наукових починаннях, я би не тікала з пар 4 роки підряд, історична наука не викликала у мене такої первісної відрази. Якщо Ольга Анатоліївна, доволі зайнята жінка, знайшла час для спілкування з нами, молодими редакторами сайту,… теперішніми і вчорашніми студентами, то я не вірю, що вона могла проігнорувати спілкування з іншими солідними науковцями.Тим більше на презентації книги вона наголошувала на тому, що готова до співпраці, що історикам варто об’єднуватись, а не сваритися та ігнорувати один одного весь час.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Киевская презентация (та, которая №2, в библиотеке им. Заболотного):

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You are posting as a guest. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

×
×
  • Create New...