Старичі (Старичи): замок

[Oleh Stasiuk]

Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Старичі
 

Старичі - село Яворівського району Львівської області, розташоване за 15 км. на пн.-сх. від Яворова. 

Згадує про замок в Старичах В. Пшик у своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст.

Цитата

Розташоване над потоком Курницьким, за 15 км на пн. сх. від районного центру. Перша писемна згадка про село походить з 1425 р. В давні часи було королівщиною. Б. Януш подав інформацію, що в Старичах був оборонний замок, на місці якого на поч. XX ст. знаходилась будівля лісничого. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи та іконографія.

Насправді, ідентифікувати місце розташування замку виявилось зовсім не складним завданням. На карті Фрідріха фон Міга немає чітко позначеного укріплення, проте є дуже цікаві елементи рельєфу на північно-східній околиці населеного пункту. А саме дуже характерне прямокутне узвишшя, яке як ніщо інше може претендувати на роль потенційного замчища:

Джерело

Ні більш пізніших картах ми також можемо побачити дуже цікаві риси окресленої ділянки:

 
Джерела: 1, 2

Якщо в першому випадку бачимо трохи аморфні форми, то друге зображення нам дає просто розкішний план замчища. Від якого, нажаль, сьогодні не лишилося майже й сліду:

ВікіМапія

Зате тепер ми чітко знаємо, де саме потрібно шукати зниклий замок.

Серед письмових джерел, де би він був зафіксований варто відзначити "Географічний словник королівства Польського":

Джерело

Інформації тут небагато, лише згадка, що тут був укріплений замок, а на момент складання словника там стояв будиночок лісничого (інформація перегукується з поданою Пшиком). Але дуже важливим є посилання на джерело цієї інформації, що нечасто можна спостерігати в Словнику. В 7-му зошиті "Часопису Оссолінських" за 1833 рік потрібної інформації не знайшлося, тому довелося трясти і інші томи. І так, дійсно, в 6-му зошиті знайшовся цікавий опис замку в Старичах:

   

Цитата

 

Пам’ятка Старовини у селі Старичі
Старичі знаходяться неподалік Яворова, на пісках, оточені декілька тисячними гектарами лісу. 
Промовляє і то вихваляючи ніколи раніше там не гніздячого предка, що менш щедрої від природи розлогої околиці, садибою обрав, замок зміцнив, валами окопав, а незважаючи на власну вигоду, безпеку мав швидше на думці і близькість до чужих сторін, звідки багато Татарів і диких козаків були навали/напади, а за ними нещаслива кількарічна революція і війни з Богданом Хмельницьким, цей  край мучили; тривога і невпевненість наповнювали життя мешканця. Пуста на перший погляд, що до витончених потреб місцевості, інші зручності, ліси, урочища для охорони рекомендувалися, а на ті наперед дивилися. Фортеця (де сьогодні огород), могло 200 екіпажів пройти (1). Число це мусило бути достатнім, коли замки корони, часто переробляли в меншу, тобто необхідну для безпеки маєтку і осіб, що під час пожежі, або коли  посполите рушення в поле витягувало, сюди сходилися під опіку Войських і Підстароських, власне з чоловічої плоті охоряняючих дім. Досить скромне, але значуще місце недавно відвідав. Errat ante aculos domus formaque locorum (Ovid Trist); шанобливо очі повертав, на цей мовчазний шанець, сьогодні травою зарослий – на цю башту, в якій колись каплиця була, на вїздну браму єдину залишену, через яку неодин озброєний товариш на нічну сторожу проходив. Погляд мій охоплював цю колістість (mający kształt koła lub zbliżony do koła), липами прикрашений простір, що напівмертве і голе в городах, зарослях і нивах, як примари минулого стирчать; обійшов усе подвір’я, де на хороброму коні вершник, палахкотів бажанням позмагатися із своїм наїзником. Врешті із цієї залишеної похвали, яка щогодини переходить в непам’ять, мій погляд прикипів до оборони, чотирикутно-збудований замок, які неповні два століття назад, сховищем був від надходящої раптової ______ . Тепер уже все минуло, також тривога, як і лікування; це місце обсів спокій, гробовій тиші подібна. D`autres tems d`autres moeurs. (Vol). Відходячи в русі, повторив думку Бродзіньскєго, на смерть Чарторийського.

Чим є це місце – сказав. Чиє і коли? Наступні знаки нам говорять:
Таблиця сірого мармуру, ззовні вмурована ( над брамою башні соломою прикрита, з якої стайня, навпроти неї з іншої сторони, дім хлівами обставлений, є житлом P. Richtera, наглядача державних лісів), літерами досить глибоко виритими, міститься наступний напис:

[Переклад з старопольської Мар'яни Кулинич]

 

Також замок згадується в Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ...

Переклад:

Цитата

В селі Старичі, що належить до Городоцького староства є замок квадратний, валом оточений; брама мурована; на дитинці три будинки

[Filin]

В. Пшик свою справку составил на основе четырёх источников:

1. "Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich", Tom XI, Warszawa, 1890, S. 283.
2. "Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich", Tom XV/2, Warszawa, 1902, S. 619.
3. Orłowicz M. "Ilustrowany przewodnik po Galicyi". Lwów, 1919, S. 80.
4. "Rolnik 1867-1937", Lwów, 1938, S. 89. 

Как видим, помимо 11 тома "Географического словаря" Старичи также упомянуты ещё и во 2-й части 15 тома:


Источник

О замке тут ничего не сказано, а из исторический сведений лишь упомянуто, что в 1565 г. в Старичах жило аж 20 кметов, обосновавшихся на 8 дворищах. Вроде как была здесь корчма, отдельно упомянута "старичская мельница" и "мельничка" (?).

В "Иллюстрированном путеводителе по Галиции" Мечислава Орловича вот такая краткая справка:

Цитата

Starzyska (43 km., 252 m. n. m.). W Starzyskach był dawniej zamek obronny, dziś leśniczówka. Źródło „Tereska“ nazwane tak przez Sobieskiego od imienia dziewczyny, która mu tu podawała w czasie polowania wodę do picia.

По замку тут только уже знакомые сведения: "В Старичах был оборонный замок, в наши дни лесничество". Также снова (после 11 тома "Географического словаря") кратко повторяется легенда о том, как Ян III Собеский местный родник назвал "Тереска" по имени девушки, которая тут королю подала воды во время его охоты.


"Rolnik 1867-1937" содержит много интересных деталей:


Источник

Тут в одном пакете (как и у М. Орловича, кстати) описаны два соседних населённых пункта Старичи-Шкло. 

Приведу перевод практически всего текста (за исключением пары предложений, не имеющих особого отношения к рассматриваемым здесь вопросам):

Цитата

Старичи-Шкло

Владелец Эдвард Завидовский.

Имение раньше, в 17 веке, было собственностью Гонзагув-Мышковских. С давних времён сохранился тут замок, окружённый до нынешних дней видимыми следами валов и рвов. Вздымаются исторические ворота, помнящие давние рыцарские въезды в замок панов-братьев. Английский парк, окружающий замок, состоит из старых лип, дубов и каштанов. 

Вся территория имения, расположенного в Яворовском повете, составляет 4 500 гектар, в том числе 160 гектар пахотных земель, остальное составляют высокорастущие леса. Старичи обслуживает большое количество работников, около 60 семей… Усилия владельца направлены на индустриализацию имения. В Старичах есть лесопилка,  мельница, известковая печь.

Побывала здесь великая война, принесшая большие потери в запасах и внутреннем оснащении. Во время украинских боёв большая часть леса была вырублена. В наши дни после ремонтов каменных домов, а также оставшихся деревянных, хватает для хозяйственных нужд. Владелец пестует достоинство, будучи единственным покровителем римо-католического костёла и трёх церквей. Служил отчизне в 1920 году в качестве добровольца польской армии в большевистской войне.

Как видим, ещё перед Второй Мировой в Старичах были явно различимые следы земляных укреплений и даже старые замковые ворота (или это описаны ворота более поздней усадьбы?), а участок укрепления находился в окружении парка. Это даёт надежду на то, что эти достопримечательности (как минимум ворота) могли фотографировать и может эти фото ещё всплывут.

Комплекс в 1930-х ещё довольно явно выделялся, и как замок, и как более поздняя дворцово-парковая резиденция, только вот непонятно, какое здание служило в качестве дворца? В справке упомянуто, что имение сильно пострадало в период Первой мировой войны, и быть может тогда дворец (если таковой был) уничтожили? Также сообщается, что после войны были отремонтированы некие каменные дома, и может какие-то из них имели отношение к замку? Хотя, конечно, это могли быть и какие-то другие постройки, может даже в соседнем пгт Шкло. 

Учитывая тот факт, что Э. Завидовский, хозяин имения, воевал с большевиками в 1920-м, то не приходится сомневаться, что с началом Второй Мировой от новых властей владельцу не стоило ждать лояльности. 

Там, конечно, основательно всё застроили, но всё же осталось какое-то зелёное пятно (часть старого парка?), видимое на спутниковом снимке + вдоль склона что-то могло уцелеть, потому теплится надежда на то, что хоть какие-то следы замка всё же получится отыскать.

[Oleh Stasiuk]

В 31.03.2018 в 22:21, Filin сказал:

непонятно, какое здание служило в качестве дворца?

На просторах мережі знайшов три фото, які підписані "Starzyska (ukr. Старичі). Budynek dawnego dworu". Поки не знаю, чи ці фото мають пряме відношення до нашої теми, але на вся випадок закину сюди

  

[Filin]

На этом плохоньком видео в объектив попал нужный участок, только мы видим его с севера:

  

[Oleh Stasiuk]

Додам в тему ще дві карти 1878 і 1938 років, які завалялися на жорсткому диску.

 

На першій добре бачимо двір з чотирма спорудами і виходом на східну сторону, на другій, нажаль, таких деталей немає, але цікаво, що поруч є залізнична станція Старичі-Двір

[Oleh Stasiuk]

Згадує про наш об'єкт в своїх щоденниках Ульріх фон Вердум, якому доводилось подорожувати цими землями в 1670-х роках.

Цитата

...а з лівої сторони на узгір'ї видно стоячий шляхетський двір Старичі

[Filin]

Вот ещё справочка из книги Яна Лешека Адамчик Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku (2004):



Перевод:

Цитата

Стажиска

Королевское село, расположенное к востоку от Яворова, которое принадлежало Гродецкому староству. В люстрации 17 века отмечено: "Есть в том селе замок, вокруг окружённый квадратом вала. Ворота к нему мурованые. На [внутреннем] дворе три дома ...". Руины замка были видны ещё в 19 в.

Адамчик ссылается на уже процитированный выше 11-й том "Географического словаря", а также на этот источник:

• Lustracja województwa ruskiego 1661-1665. Wyd. K. Arłamowski, W. Kaput. Cz. 2. Wrocław, 1974, S. 198.

Этой книги, как я понимаю, в открытом доступе нет (во всяком случае, мне её сходу найти не удалось).

[Oleh Stasiuk]

4 часа назад, Filin сказал:

Lustracja województwa ruskiego 1661-1665. Wyd. K. Arłamowski, W. Kaput. Cz. 2. Wrocław, 1974, S. 198

Конкретно цього видання також не знайшов (точніше його адаптованої, друкованої версії), але знайшов оригінал тут на ст. 491, або листі 239

Спроба перекладу і адаптації :-)

Цитата

Замок в Старичах

Є в тому селі замок приблизно квадратний, оточений валом. Брама до нього мурована, на дитинці будинків три. Будинок перший найбільший?, в якому великі сіни, з сіней ізба [приміщення?], столова, з столового приміщення алькеж, навпроти приміщення друге, по боках два приміщення і каплиця. Другий будинок в якому два приміщення, навпроти sobie з алькежом. Третій будинок в якому також два приміщення і алькежів два, кухня велика а при ній приміщення.

[Filin]

Можно немного проанализировать то, что видим на планах, и начать стыковать эти данные с текстовыми источниками.

Карта фон Мига (1779-1783):

Источник

Видим вал (№1), очерчивающий форму неправильного прямоугольника. Этот вал при желании можно назвать квадратным, как указывают более поздние источники, хотя, конечно, в этом случае придётся признать, что источники ошиблись в описании формы плана или картографы ошиблись, показав прямоугольник там, где в реальности был квадрат. За валом, вдоль его восточной секции, показано длинное каменное (?) здание (№2), которое из-за его массивности и материала тянет связать со старым замковым дворцом. Кроме него на территории двора показано всего одна деревянная постройка (№3). Место въезда явно не показано. Также, исходя из площади объекта, кажется, что изначально строений там могло быть больше, да и люстрация 1661-1665 гг. упоминает существование трёх зданий, не считая ворот. Потому можно предположить, что карта фон Мига скорее фиксирует состояние деградации объекта.


Карта 1861-1864 гг.:

Источник

Тут уже радикально иная картина. Во-первых, конфигурация валов (№1) уже явно иная, и это заставляет задуматься - либо они такими и были ранее, но на карте фон Мига картографы их показали упрощённо, либо конфигурация валов в конце 18 - начале 19 века была изменена, что кажется маловероятным, но всё же такое могло случиться. Во-вторых, ситуация с застройкой внутреннего двора также изменилась, и вместо 2-х зданий, видимых на карте фон Мига, здесь уже видим 6 построек, 4 из которых (№2, 3, 4, 5) каменные, кирпичные или комбинированные (камень + кирпич), 2 постройки (№6 и 7) деревянные. 

Тут уже вроде как довольно чётко показан въезд на территорию укрепления, расположенный в восточной части комплекса. Он, вроде бы, пронзает вытянутое здание (№2), которое показано как бы чуть смещённым (?) к западу относительно линии валов. Уж не то ли это здание №2 с карты фон Мига, которое ранее было показано за валом? Если оно, то как тогда обстояли дела? Может и во времена карты фон Мига оно уже было проездным, а может его таким сделали во время реконструкции конца 18 или начала 1-ой половины/середины 19 века? Пока оставим это загадочное здание в стороне и двинемся дальше, вглубь двора. Тут дорожка упирается в ещё один массивный корпус (№3), функциональное назначение которого нам пока неведомо, но это явно было не последнее по значению здание на участке, а может даже и первое. Далее, по центру двора, расположен комплекс из построек (№4, 5, 6, 7), объединённых какой-то общей оградой (№8) в практически замкнутый и обособленный двор. 


Карта 1869-1887:

Источник

Тут видим ломаную конфигурацию вала (№1), который по очерченному плану представляет нечто среднее между картой фон Мига и картой 1861-164 гг. Т.е. с одной стороны это уже не прямоугольник (как на карте фон Мига), но с другой стороны и не такая явно изломанная линия, как на карте 1861-1864 гг. Планировка валов, показанная на карте 1869-1887 гг. даёт основание предположить, что это всё те же валы, которые были показаны на карте фон Мига, только там их не показали такими изломанными, какими они были на самом деле, тогда как на карте 1861-1864 гг. степень их изломанности наоборот могли гипертрофировать. Таким образом, может все три плана показывают одно и то же укрепление?

Въезд на участок замка показан с востока, опять же, вероятно, сквозь здание (№2), которое можно сопоставить со зданием №2 с карты 1861-1864 гг. Однако застройка внутреннего двора радикально преобразилась, что намекает на факт очередной реконструкции комплекса во 2-ой половине 19 века. Тут уже видим классическую и очень распространённую схему компоновки резиденции, когда дорога, пройдя сквозь ворота, приводит посетителей к круглой клумбе/газону, которую удобно объезжать экипажем. При такой компоновке здание №4 должно быть дворцом, а здания №3 и 5 - дворцовыми флигелями. 

Хорошо заметно, что застроенная репрезентативная часть имения занимала лишь половину укреплённого участка, его восточную часть, тогда как западная половина на тот момент, возможно, была частью садово-парковой зоны имения. 


Карта 1878 (?) г.:


Тут почти аналогичная ситуация, как и на карте 1869-1887, только более упрощённо, и потому местами более выразительно. Вал (№1) уже показан не вокруг всего комплекса, и это, возможно, свидетельствует о том, что часть укреплений со стороны подъезда на момент составления карты уже была уничтожена. Въезд на территорию замка показан довольно явно всё так же с востока. Далее видна уже знакомая картина - курдонёр, замкнутый с четырёх сторон зданиями, о которых уже писали выше. Карта в деталях довольно условная, но её составитель счёл важным выделить две дорожки, ведущие от здания №4 (потенциального дворца?) в дальнюю часть замчища.


Последние карты не так уж и далеко отстоят от описания участка конца 19 - начала 20 веков, потому можно допустить, что на этих картах видим то, что было описано выше в текстовых источниках. И с этой точки зрения в первую очередь хочется подвергнуть сомнению версию в существование чёткого квадрата укреплений. Может укрепления и были квадратными в 17 веке, но карты 19 века демонстрируют укрепления уже более сложной планировки. Далее можно задуматься о тех замковых воротах, которые упоминали вплоть до начала 20 века. Исходя из показанных выше планов создаётся ощущение, что воротами было здание №2. Но на ряде планов оно показано как довольно массивная постройка, не похожая по объёмам на стандартные замковые ворота, потому, быть может, тут был целый корпус, включавший в себя в том числе и арку ворот (нечто подобное было, к примеру, в Золочеве, Бучаче и других замках)? И напоследок возникает мысль - а вдруг здания, показанные в 3-м сообщении темы - одни из тех, которые видим на планах 19 века? Если так и есть, то это весьма ценные постройки, которые следует изучить в деталях.

Такие вот мысли и вопросы набежали.

[Oleh Stasiuk]

Знайшов ще один сучасний аерофотознімок потрібної нам ділянки. З нього вдалося ідентифікувати місця розташування споруд, які фігурували в пості №3. І так, вони дійсно розташовані та території де був замок і можуть мати безпосереднє відношення до нього.

[Oleh Stasiuk]

Les châteaux de Pologne

[Oleh Stasiuk]

Ось такий чудовий план замку відкопав в колекції кадастрових карт ЦДІАЛ

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Перекладу перший параграф другої сторінки "Les châteaux de Pologne" так як він стосується безпосередньо замку.

Quote

Старичі є лісовою власністю в 7. 000 гектарів. Резиденція, збудована на фундаментах замку, яка колись належала сім'ї Мічковських, є оточена старим парком. Гарна алея дає вхід [до резиденції],по боках посаджені липи вік яких сягає багатьох століть.

 

[Oleh Stasiuk]

Ось такий цікавий уривок тесту можна знайти на сторінці Вікіпедії, яка стосується сусіднього населеного пункту - Шкло:

Quote

Така план-схема (датована орієнтовно 1780 р.) збереглася у фондах Львівського державного архіву. Цей надзвичайно цінний документ дає змогу побачити межі земляних общин сіл Шкло, Старичі, Новий Яжів, мінеральне джерело і лікувальню, заїзджий двір з поштою, замок, церкви, паперову мануфактуру. Внизу схеми напис французькою мовою: «Накреслено кавалером Емілем-де-Бужероном, інженером Його Цісарської Величності Імператора і короля в окрузі Пільзно»

Такий документ дійсно можна віднайти в ЦДІАЛ ф.720 оп.1 спр.1084. Ось так виглядає ця карта

 

Орієнтація сторін світу трохи збиває з пантелику, але на карті дійсно під буквою А позначений дуже-дуже грубо і схематично, але все ж наш замок. 

 

Викликає великий інтерес зображення в лівому нижньому куті карти. З першого погляду ніби звичайне художнє оформлення, але придивившись - можна розглянути сюжет: Землемір-картограф зі своїм знаряддям в процесі роботи, разом зі своїм помічником. На задньому плані замок. Тут постає запитання. А чи не увіковічнений тут сам автор карти де Бужерон і тутешня місцевість, включно з нашим замком? На передньому плані забражена споруда, яка цілком може тягнути на водяний млин. На карті в нас є такий, позначений буквою D (moulin ruine). Тож маємо навіть гіпотетичний ракурс цього малюнку, в якому багато чого сходиться, включно з орієнтацією замку(в'їзна брама була орієнтована саме на схід, в сторону того самого млина). Якщо інформація відповідає дійсності, то маємо найбільш раннє зображення замку в Старичах:

[Oleh Stasiuk]

Ось такий опис замку, станом на середину 19 ст., знайшов в записках Пауля Жиготи. Взято звідси, ст. 243

Переклад

Цитата

Старичі село поблизу Яворова на пісках посеред лісів *** пам'ятки замку: окопи, що утворюють фортецю в котрій до 200 чоловік залоги могло переховуватись. Сьогодні в тій фортеці садок *** і  підземелля, що досі використовуються, шанець травою порослий. Замок збудований був чотирикутником *** липами обсаджений. З замку залишилась башта в котрій колись каплиця була і брама в'їзна. Башта сьогодні соломою покрита служить за стайню, напроти башти з іншого боку стоїть дім хлівами обставлений, помешкання доглядачів лісу тепер. Над брамою башти зсередини вмурована таблиця з мармуру сірого з написом: (далі іде напис, текст якого вище публікувався)

 

[Arsen Замки -Тернопільщини]

"З замку залишилась башта в котрій колись каплиця була і брама в'їзна." Це речення звучить досить не однозначно, тому що це можна трактувати як:

1. від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і в'їздною брамою; 
2. від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і ще одна башта яка була в'їздною брамою;

В принципі, той факт, що автор використовує pozostała (одиночний відмінок) означає, що мова йде, скоріш за все, про одну річ. Але мене так зацікавила друга версія, що я був би не проти й розглянути її, попри її вірогідну помилковість.

Отже на мапі 1780 року ми бачимо чотири споруди. Та яка є підписана літерою A "замок" , скоріш за все і є в'їздною брамою (1), на заході, судячи з форми, ми бачимо житлові будинки (3,4), а північніше видно квадратну будівлю, яка на мою думку могла бути однією з башт замку (2). 

 
Карта перевернута для зручності*

Тепер порівняємо це з картою 1861-64 рр. 

Як бачимо, будівлі 1 і 2 можна легко знайти на обох  картах, але щодо номера 3 і 4, важко сказати яка з будівель була перелокована, або ж погано зображена на карті 1780-го року. Номер 5,6 і 7 є тогочасними "новобудами". Але якщо уявити замчище без цих новобудов і що на карті 1780-го року зображено саме потрібний нам об'єкт, то в мене вимальовується наступна схема прив'язування споруд:
 

1. Башта, яка була в'їздною брамою
2. Башта, яка була каплицею
3. Прибудована до башти стайня

Це протиречить словам "Башта сьогодні соломою покрита служить за стайню", але це суто моє бачення конфігурації замку, тим паче між описом і вірогідним зображенням могло пройти більше півстоліття. В любому випадку, конфігурація цього замку потребує кращого роз'яснення.

Доречі, хотілося підмітити одну досить дивну річ на карті Фон Міга. Ми бачимо дві кам'яні будівлі південніше замчища, але якщо ви подивитися на карти 1780-го, 1861-64 рр. та 1869-1887 рр. то ви помітите, що на тому місці ніколи не було ніякої будівлі. Тобто, єдиний раз, що ми бачимо ті будівлі в тому місці це на карті Фон Міга. Через що я думаю, що це банальна помилка і вони мали розташовуватись на замчищі.

Потенційне розміщення, базуючись на карті 1780-го року (звісно ж будівлі потрібно б було розвернути)