Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Oleh Stasiuk

Пользователи
  • Content Count

    115
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    44

Everything posted by Oleh Stasiuk

  1. В даній темі хотілося би обговорити і зібрати в купу всі матеріали по вже неіснуючій в'їзній вежі до Поморянського замку. Вона знаходилася на північній стороні замчища, зі сторони міста. Від самого міста ця сторона була відділена ровом, через який був споруджений дерев'яний міст. Про період появи цієї вежі поки не візьмуся судити, але знати час її побудови критично важливо, щоб зрозуміти якою була замкова структура на ранніх етапах. Бо є багато припущень, але часто під ними є дуже хитка основа. Тому поки приводжу максимально суху наявну інформацію в порядку хронології. Чи не перше джерело, де мені зустрічається інформація про вежу - це план замку другої половини 17 ст. Одне з найважливіших і чи не єдине джерело візуальної інформації по тому періоду. Точного датування документу я поки не маю, як і не знаю ким і за яких умов він був створений. Більше того, цей план - це, очевидно, один з проектів реконструкції замку, який так і не був реалізований. Бо зображеної тут системи земляних укріплень навколо замку не було, що нам підтвердили розкопки проведені в кінці 2019 року. Тим не менше, зображений контур замку відповідав дійсності, що підтверджено було тими ж розкопками, коли були виявлені залишки південно-східної і південно-західної вежі. На даному плані ми бачимо чітко винесену вперед круглу вежу. Складно бути точним в обрахунках, але спираючись на відомі розміри інших частин замку, можна стверджувати, що її діаметр мав би бути десь близько 9 метрів. Ліворуч від вежі тягнеться мур, до наступного вузла оборони. Праворуч чомусь(?) муру немає, натомість тут був дерев'яний частокіл, який тягнувся до невеликою дерев'яної кутової вежі. Від сторони міста - рів і дерев'яний міст. Щодо письмових джерел, то найпершим, яким я зараз володію є опис замку датований 1685 р.: Опис фіксує згаданий рів і дубовий незвідний міст з поруччями. Брама мурована, над котрою вежа "високо мурована" з гонтовим покриттям. Разом з тим фіксується наявність лише двох поверхів. Складно зрозуміти, чому в високо мурованої вежі лише два поверхи, але так є... На другий поверх можна дістатися драбиною. Наступний по хронології опис - 1732 р.: Тут бачимо все той же міст, але частково погнилий, поруччя частково дубові, частково соснові. Брама велика мурована під гонтом старим, потребуюча ремонту. Окрім цього, праворуч від брами згадується якесь приміщення для сторожа, чи "воротного". Далі, 1745 р.: Старий міст на палях з надгнившими поруччями. Округла велика мурована брама, але тепер вже під новим готом. До вежі ведуть подвійні ворота, але окрім них ще й фіксується наявність фіртки. На другий поверх вежі тепер можна піднятися по сходах ліворуч, на відміну від 1685 р., коли туди вела лише драбина. 1772 р.: Все той же дубовий міст. Велика округла мурована вежа під гонтом. Але цього разу присутній один важливий момент - наявність склепінь - "Brama wielka Sklepiona". Згадується знову подвійні ворота і фіртка. Цього разу уточнюється, що фіртка розташована в самих воротах, а не є якимось окремим входом. Знову фіксуються ліворуч сходи на другий поверх, але важливе уточнення - вони знаходилися ззовні вежі, а не в середині. І опис 1788 р. десь повторює вже неодноразово описану картину: Ця згадка є останньою з відомих мені на сьогоднішній день. З подальшої загальної історії замку відомо, що в першій половині 19 ст. Еразм Прушинський розібрав значну частину замку через аварійний стан. Очевидно саме тоді і зникла ця вежа, бо вже в замковому описі 1841 року вона не згадується.
  2. Опис взятий з "Хроніки Поморянської" Б.Заморського. Очевидно, раніше оригінальний документ лежав в замковому архіві, звідки і був спсаний Заморський. Чи зберігся документ до сьогодні - мені не відомо
  3. Оригінальний документ з даним описом лежить в Краківському державному архіві в фонді №636 "Archiwum dóbr Pomorzany"
  4. Оригінальний документ з даним описом лежить в Краківському державному архіві в фонді №636 "Archiwum dóbr Pomorzany"
  5. Даний опис замку зустріається в книзі Броніслава Заморського "Хроніка Поморянська". Очевидно, що документ, звідки взятий текст, колись лежав в замковому архіві, який і опрацьовував Заморський. Однак, мені наразі не відомо, чи дожив цей документ до наших днів.
  6. Оригінал даного документу знаходиться в ЦДІАЛ, ф 134. оп.2, справа 637. Однак з самим оригіналом я не працював, натомість знайшов розчитку присутнього там замкового опису в чорновиках Олександра Чоловського, опублікованих на polona.pl
  7. Даний опис замку є найбільш детальним і ґрунтовним з посеред усіх відомих мені. Він фіксує замок в відносно хорошому стані, вже після перебудови, коли з усіх замкових споруд залишили лише два крила і вежа. Деталізація не може не тішити і дозволила відносно без проблем виокремити опис кожного з приміщень і все розставити по своїх місцях, хоча без деяких труднощів не обійшлося. Наприклад, дуже складно було зрозуміти опис приміщень 1-го поверху східного крила, бо кількість дверей і переходів там зашкалює. Вся розгадка крилася в переплануванні. Наприклад зараз у нижню частину того крила можна потрапити лише одними дверима. Але... Якщо взяти фото ближче до початку ХХ ст.(фото нижче), то можна побачити, що таких дверей в корпусі було аж 4, плюс один портал під галереєю(3.5), що веде до підземель(він і сьогодні є збережений) Також це фото показує нам, що головні, парадні двері є замурованими. Такою ж є картина і в самому описі, існування дверей в Креденсовому покої(7.12) не згадується. Натомість, чи не єдинимі основним входом до приміщень другого поверху був портал в куті між крилами(3.8). На сьогодні він вже є втраченим: Окрім цього, цікавою є згадка про розташування підземель. Їх на схемі я не позначав. Пивниці 4.1, 4.2, 4.3 розташовані приблизно під складами 2.6, 2.5, 2.4 і потрапити до них можна(теоретично) через завалений вищезгаданий портал 3.5 Пивниці 4.4, 4.5, 4.6 розташовані десь під приміщеннями 5.2, 5.3, 5.4. Потрапити в них(також теоретично) можна через завалений портал 3.10. В пивницю 5.4 ще є доступ з зовнішньої сторони замку, на місці кутової вежі, або ж через обвалене склепіння. Останнє є єдиним з підземель де мені вдалося побувати.
  8. Спробую створити тут ряд тем з описами замку, які зустрічаються в різноманітних письмових джерелах. Сподіваюся таке розташування матеріалів в одному місці дозволить прослідкувати еволюцію і розвиток об'єкту в різні часові періоди. Отож, для початку, опис замку станом на 1841 рік, витягнутий з інвентарного опису всієї Поморянської маєтності. Опис був складений в зв'язку зі смертю Еразма Прушинського і переходом маєтку до його сина - Юзефа Прушинського. Оригінал справи лежить в відділі рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника. P.S. Розчитка рукопису може містити помилки, як механічні так і не дуже. Частину слів мені не вдалося розчитати, а деякі для мене поки є відверто незнайомими Тому прохання аж дуже строго не судити. P.P.S. Цифри в дужках - це моя творчість. Нижче подаю схему де, на мою думку, знаходиться описаний об'єкт
  9. Іще два замкових фото до загальної скарбнички. Обидва мені передали друзі з Польщі (за що їм безмежно вдячний). Знаходяться в приватній колекції 1. Це фото датоване 1916 роком. Вид з дитинця на корпус і північно-східну вежу. В центрі скульптура Даниловича, але в понівеченому стані. Нам вже було відомо, що під час Першої світової скульптурам було повідбивано руки і голови. Ця ілюстрація якраз наглядно цей стан демострує 2. Фото без дати. Але очевидно походить з міжвоєнного періоду. Вид на все ту ж північно-східну вежу і на вхід на замчище зі сторони ставів
  10. Ось такий план фортеці потрапив на очі в "Mapy i opisy dróg w Galicji 1807-1827"
  11. В польському виданні Cracovia Leopolis за другий квартал 2018 року вийшла розгорнута стаття про наш замок. Матеріал складений з двох частин. Перша - історична довідка про замк. Наскільки я розумію, тут автору суттєво допоміг весь масив матеріалів опублікованих вище. Друга частина - інтерв'ю поляка Тадеуша Матерни, який добре знав замок і події навколо ньогоще з часів своєї молодості. Звідси можна почерпнути ряд цікавих моментів про долю замку в передвоєнний час, і час початку Другої світової. В тому числі тут описана іще одна версія того, як були знищені скульптури, які стояли в замку. Посилання на матеріал тут . Ст. 36-48
  12. Ось такий опис замку, станом на середину 19 ст., знайшов в записках Пауля Жиготи. Взято звідси, ст. 243 Переклад
  13. Ні. Чоловський, повідомляючи про поділ в 1434 р. не вказує джерело інформації. Підозрюю, що такі висновки були зроблені не на основі одного документу, а на сумарному опрацюванні цілого масиву. До першоджерел в цьому питанні я не копав, тому доводиться вірити "на слово". Уявляючи собі рівень Чоловського, як історика, допускаю, що навряд чи даний момент виник просто на пустому слові. Але так, якщо претендувати на серйозне наукове дослідження, то цей момент необхідно детально прочесати. Стосовно уривку Площанського. Мушу знову подякувати, бо не траплявся мені цей матеріал. Але тут варто відзначити, що окрім документів 1431 і 1442 Грицько згадується власником Поморян (нарівні з братами) і в документі за 1423 р., про який ми вище згадували. Хоча знову ж, тут треба діставати сам документ і тоді робити припущення про його автентичність. Бо версія про дарування Поморян в Буді виглядає цікавою, і, в принципі, цілком собі життєздатною.
  14. Можна. В Agad можна замовити скани документів, і ціни там далеко не захмарні. Але з оплатою трохи морока. Бо платити з України треба через swift - це задоволення обійдеться десь +20$ до суми замовлення. Або оплачувати з Польщі. Ціни тут
  15. @hladiy Ого, дуже дякую за грунтовний коментар. Насправді, автентичність документу і в мене викликала деяку невпевненість. Але на момент написання цього тексту вирішив прикрити на це очі, і колись окремо підійти до з'ясування всіх деталей по ньому. А про цей момент хотів би окремо перепитати. В якому джерелі можна детальніше познайомитися з цією подією? І стосовно останнього речення. Переглянув свій текст, і, здається, в мене немає моменту, що в 1423 р. Грицько Кердеєвич був згаданий як "теребовлянський староста". Він фігурує в документі, але я ніде не стверджував, що вже в такому статусі.
  16. Поки тема гаряча, одразу по стопах доповню її цінними матеріалами, які накопав ще пару місяців тому, але ніяк не зібрався опублікувати. В одному з повідомлень вище є згаданий Юрій Стецик, в чиїй дисертації також згадувалися Щеплоти. Мав я можливість коротенько поспілкуватися з паном Юрієм про даний монастир, і він щедро поділився зі мною своїми виданнями і напрацьовками по темі. В більшості - це матеріали, які стосуються діяльності монастиря саме як духовної обителі, і дуже мало є того, що може стосуватися саме теми фортифікації. Однак в праці "Візитації василіанських монастирів Перемишльської єпархії 1747–1767 років" є наведений цікавий текст. Це - візитація монастиря за 21 травня 1764 р. Тут відносно коротко, але все ж описаний загальний вид монастиря, згадані і оборонні вали, і брама, і вищезгадані пивниці. Їх було дві:
  17. Тепер в контексті всього вищесказаного спробуємо поглянути на сам замок. Заморський пише "...як свідчить акт з 1497 року в котрому Микола Свинка згаданий є як колись дідич і закладач замку і села Поморяни", додаючи, що згаданий документ походить з замкового архіву. Інформація виглядає цілком вірогідною і довіряти їй не маю підстав. В такому випадку появу першого замку можна приписуватии десь до 1420-30-х років. Можливо, навіть ближче до останніх, маючи на увазі, що майновий поділ між синами Кердея старшого відбувся в 1434 році. Однак, точно не у "міфічні" Казимировські часи, як то протрактував Заморський. Наступним важливим моментом є інвентар з 1437 року, теж згаданий Заморським. Тут Поморяни фігурують під терміном "oppidum", що він переклав, як "місто фортечне". З цього місця вже можна стверджувати, що замок був. Або замочок. Але яким він був? В "Akta grodzkie i ziemskie..." я неодноразово зустрічав записи другої половини XV ст., де згадується, про існування в Поморянах "fortalicium" - це невелике, скоріш за все дерев'яне укріплення, щось ближче до оборонного двору, ніж на потужного замку. В 1474 році відбувається перше відоме нам бойове хрещення. Набіг татар, про який вже згадано було вище. Залога була тут зовсім скромною - 7 чоловік + Свинка, що зайвий раз стверджує про зовсім невеликий масштаб укріплення. Тим не менше обороні вдалося втриматись і відбити татар. Складно сказати, скільки їх було. Загалом чисельність татар в поході сягала 7 тисяч, але яка частина з ним була саме під стінами Поморян - відомостей немає. Ну, і останнє, що варто відзначити - це трагічний для Кердеїв 1499 рік і черговий набіг татар. Тоді Сигізмунд Кердей, очевидно не покладаючи великі надії на своє укріплення, шукає прихисток в Дунаївському замку. Хоча там "замок і місто ... з дощок і колод було збудоване", як свідчить турецький історик Саад-ед-дін при описі тої битви. В контексті цього можна припустити, що ще станом на кінець століття замок в Поморянах був на порядок скромніший, ніж Дунаївський. І напевне не був мурований. Мурований замок тут мав би з'явитися дещо пізніше.
  18. Отож. Найбільш рання згадка про Поморяни, яка була перед моїми очима, це грамота дана Владиславом Ягайлом Петру Добковичу в серпні 1391 року в обозі під Городлом. Текст документу на латині був викладений в "Kwartalnik Historyczny. R 8"(1894) у статті Антонія Прохаска, яка стосувалася зовсім іншої теми - Теребовлі. Довкола цієї статті було поламано масу списів між тодішніми істориками, вона піддавалася гострій критиці зі сторони Грушевського, проте предмет цих суперечок тут нам зовсім не цікавий. Цікавим нам є лише той факт, що в середині тексту при описі меж населених пунктів зустрічається такий фрагмент: що можна перекласти як Ось такою є перша згадка. Нажаль не вказано, хто ж тоді був тою "шляхтою з Поморян", жодних імен, прізвищ, і т.д. Наступний ключовий документ датується 1423 роком. Тоді місцева руська шляхта мала можливість зустрічі з королем Владиславом Ягайлом в Самборі, куди він прибув з двором на полювання. І саме тут був підписаний один цікавий документ про обмін селами між деякими шляхтичами. В чорновиках Чоловського можна зустріти текст цього документу вже в перекладі на польську. А сам документ, доречі, дожив до наших днів. Мені вдалося його відшукати, лежить він в AGAD f. 354 Dzial I nr 7258. Отже про що там йдеться? Нижче дам лише ключові витяги з тексту: далі іде текст про обмін з Яном Межиком з Дамброви сіл Золочева на Рожище. Нижче по тексту брати затверджують право Датований документ п'ятницею, 23 жовтня 1423 р. Отож, з цього документу бачимо, хто ж був тою "шляхтою з Поморян" в згадці за 1391 рік. Це, очевидно, Грицько Кердей старший (одразу почну це слово присталяти, щоб уникнути плутанини з його сином). Вперше в документах він з'являється 22 червня 1388 в ролі свідка у одній судовій справі. В 1400-1402 роках був подільським старостою, і в конфлікті між Свидригайлом і Ягайлом зайняв сторону останнього, за що і отримав його прихильність. Це дозволило йому за час своєї діяльності дослужитися до досить великих майнових статків. Дата його смерті поки невідома, але як місце поховання часто вказують Домініканський костел у Львові, де був похований з дружиною Кларою. Чоловський стверджує, що помер Кердей старший близько 1430 року. В такому контексті дивним і незрозумілим мені виглядає той факт, що ще при його житті його сини стали спільними власниками деяких маєтків. В будь-якому разі спільними розпорядниками вони були до 1434 року. В зазначеному році між ними відбувся поділ батьківських володінь. Документ, про поділ колись мав би знаходитись в замковому архіві і є втраченим. Однак за словами Чоловського побічні джерела дозволяються стверджувати саме про такий поділ: Януш отримав Оринін, Устя, Сокіл, Гриньківці, Давидківці, Шманьківці, Чарноконьці, Настасів, Мишківці, Хоростків і інші. Дмитро - Шпиколоси, Ремізовці, Урмань на Золотою Липою, Підберіззя і Вижняни. Сигізмунд - Войнилів, Хоцін, Студзянки, Неговці, Дорохів, Томашівці. (в назвах населених пунктів можуть бути неточності. Це просто передрук з польської) Про Петра згадок немає. Очевидно до поділу не дожив. Грицькові молодшому відійшла половина Поморян з деякими прилеглими селами і Винники під Львовом. Інша половина Поморян дістається Миколі Свинці. І ось останній персонаж є, напевно, чи не найцікавішим в цій всій історії. Очевидно, це той самий "легендарний" Микола Свинка, який в багатьох статтях виступає як будівничий Поморянського замку. Заморський приписує його життя аж до середини XIV ст., що однак не відповідає дійсності. Заморський в своїй праці оперує лише одним документом з замкового архіву, де згаданий Микола Свинка - це акт з 1497 року, де Свинка згадується, як колишній дідич і фундатор замку. Розуміємо, що Свинка жив куди пізніше, ніж хотілося би Заморському в його спробах пов'язати побудову замку і прихід на Галичину Казимира ІІІ. Однак величезне питання викликає родовий зв'язок Грицька Кердея старшого і Миколи Свинки. Ким був Свинка для Кердеїв? З однієї сторони в документі 1423 р. маємо чітку відповідь. Він записаний в число синів Грицька Кердея, де нарівні з іншими згаданий в якості "уроджених братів". Також, такий потужний генеалогічний ресурс, як Wielka Genealogia Minakowskiego (присвячений дослідженню саме родових зв'язків шляхти) подає Миколу Свинку також як сина, проте від іншої дружини, невідомої нам на ім'я. В такій логіці, цілком зрозуміло, чому його немає в таких грунтовний генеалогічних ресурсах, як, наприклад, "Herbarz polski" Адама Бонецького і він не вказується в переліку синів Кердея. Те, що Микола Свинка був сином Грицька Кердея - це зовсім неочевидний факт і міг збити з пантелику будь кого, хто проходив тему відносно поверхнево. Також, варто згадати, що Бонецький подає іще один цікавий факт, який варто згадати. Дмитро зі Шпиколос в одному документі за 1454 р. теж згаданий, як Свинка - "Дмитро Свинка". Тому "Свинка" це, скоріш за все, було прізвисько, яке причепилося до родини, але найбільше прижилося Миколі. З іншої сторони, Чоловський, навіть маючи в руках документ 1423 р. все ж піддає сумніву, що Микола Свинка був сином Грицька старшого. Що саме не дозволило Чоловському до кінця прийняти цю теорію - мені не до кінця зрозуміло. Чоловський наводить іще один документ, де Микола Свинка в 1430 році виступає в ролі свідка і записаний як "Микола Свинка зі Свинок". Далі будується теорія про походження Миколи з одноіменного села Свинки, яке знаходиться десь в Польщі (де саме я так і не зміг розчитати з почерку Чоловського). І навіть наводиться той факт, що в 1399 році власниками тих Свинок були три брати: Микола, Фабіан і Войцех. Чи це той самий Свинка, чи лише тезка? Наразі можемо лише здогадуватися. Додати до всього сказаного можна лише той факт, що внук Грицька старшого - Сигізмунд, в 1498 р. називає Миколу Свинку своїм дядьком. І, загалом, Чоловський схиляється до того, що Микола був зятем Грицька старшого. Я ж, зі свої сторони, залишу цей зв'язок під великим знаком запитання. А для кращого розуміння всіх подальших родових зв'язків подам генеалогічну схему зі всіма головними дійовими особами про яких йтиметься нижче: Якихось інших важливих фактів чи документів з життя Миколи Свинки ми поки не маємо. Помирає він не раніше 1440-го року, оскільки ще в цьому році він згадується в записках Львівського гродського суду як війт Поморян - "Nicolaus advocatus de Pomorzany". Після нього його частка Поморян дістається синові - Іванові. Іван неодноразово згадується в різних документах, саме як "Іван Свинка з Поморян". Саме так він записаний одним з перших в відомій договірній грамоті шляхти Львівської землі і Жидачівського повіту з Львовом про охорону своїх прав за 1464 р.(текст документу в повному обсязі подає Заморський, а оригінал грамоти зберігається нині в ЦДІА у м.Львові. Особливістю документу є прикріплені 42 печатки тих, хто підписався під документом. Однак, нажаль, печатки нашого Свинки серед збережених немає). В 1474 році під час набігу татар Іван Свинка з невеликою залогою у складі 7 чоловік зумів втримати оборону Поморянського замку. Цей факт є відображеним і коротко описаним в ряді хронік, починаючи з "Польської хроніки" Длугоша. Згідно з даними Великої генеалогії Мінаковського, Іван Свинка помирає у 1476 році. По собі залишив єдиного сина - Миколу. Про Миколу відомостей небагато. Згадується він лише в двох документах. Вперше - 27 червня 1477 р, коли прагнучи допомогти "найдорожчій тітці" Анні Скарбек, віддав їй навічно у володіння село Кальне. Вдруге - 8 січня 1479 р., коли заповідає дружині Дороті на випадок своєї смерті розпоряджатися своєю частиною Поморян доти, доки буде вдовою. У випадку повторного її шлюбу, маєтки мають перейти його найближчим спадкоємцям, а взамін Дорота мала би отримати від них компенсацію в 1200 гривень. Документ, очевидно, складався з огляду на стан здоров'я, бо вже в 1480 році Микола покидає цей світ, не залишивши по собі нащадків. А разом з ним згасає і гілка поморянських Свинок. Дорота залишалася вдовою недовго, бо вже в 1481 році бачимо її заміжнею за Мартином з Острова. Мартин, в свою чергу, вже також був вдівцем. Попередньо був одружений з Катериною - сестрою Івана Свинки, з якою мав 4-х дітей(двох хлопців і дох дівчат). А далі іде дуже складна і заплутана ситуація. Згідно заповіту Миколи Свинки після повторного одруження Дороти, його частина Поморян мала б перейти до його сестер - Анни Скарбек і Катерини Островської, першої дружини Мартина. Після смерті Катерини її спадкоємцями стали її діти, і виходить цікавий факт. Дорота стає мачухою для своїх пасинків, котрі одночасно були спадкоємцями половини маєтку її першого чоловіка. Але перед тим, як набути майнових прав вони мали виплатити Дороті грошову компенсацію. Те ж зі своєї сторони мала зробити і Анна Скарбкова. Остання, не маючи бажання розбиратися з проблемним спадком 9 червня 1480 року проводить обмін з братами Яном і Віктором Сененськими(які доводились родичами Дороті, Чоловський називає їх "братанками"), обмінявши свою частку Поморян(1/4) на село Лешків. В 1484 році другий чоловік Дороти Мартин з Острова помирає і вона повертається до Поморян, де продовжує розпоряджатися половиною маєтку, не оглядаючись ні на братів Сененських, ні на своїх пасинків Островських. Тим самим створює ряд проблем і породжує своєю діяльністю численні судові позови. Але про неї ще трошки пізніше. А зараз повернемося до поділу 1434 року. Другу половину Поморян тоді отримує тоді Грицько Кердей молодший. Досить вагома політична персона того часу. Вів дуже активне і політичне, і військове життя. Свого часу добивається посади подільського воєводи. Не раз і не двічі зустрічав його ім'я в різноманітних судових справах в "Akta grodzkie i ziemskie...", де часто фігурує під іменем "Грицько з Поморян". Однак, наскільки я розумію, будучи досить зайнятим своїм активним політичним життям, він мало приділяв уваги саме Поморянам. Тим більше, що володів тут лише половиною. Остання згадка про нього датується 18 червня 1462 року. Похований також в Домініканському костелі, поруч з батьком. По собі залишив двох синів. Сигізмунду(старості Красноставському) тоді дістається батькова половина Поморян, а Іванові (старості Теребовлянському) Теребовляни. Спочатку Сигізмунд був одружених з Оленою зі Струмилів, однак дітей від їхнього шлюбу не зафіксовано. А пізніше, в 1490-му році вдруге одружується. І не на кому-небудь, а на вищезгаданій Дороті, двічі вдові по Миколі Свинці, і по Мартину з Острова, фактичній розпорядниці другої половини Поморян. Їхнє одруження внесло остаточний хаос в майнові взаємовідносини в Поморянах. Тому 1490-і роки супроводжуються суцільними судами між Сигізмундом Кердеєм з Доротою, братами Яном і Віктором Сененськими та пасинками Дороти Андрієм і Христином Островськими. Останні, розуміючи складність відстоювання своєї частки володінь відступають 31 грудня 1494 року свою чверть володінь братам Сененським в обмін на інше село, доплату в 2000 угорських дукатів і обов'язок виплати своїх зобов'язань Дороті згідно заповіту Миколи Свинки. Відтак брати Сененські набули вже половину Поморян. І хто зна, як би все розвивалося далі, якби не події 1499 року? А в згаданий рік відбувається черговий наїзд татар. Сигізмунд Кердей, очевидно вважаючи більш надійним для оборони Дунаївський замок, покидає Поморяни. Забирає з собою дружину Дороту і єдиного 9-річного сина - Івана і прямує туди. Замок там був дерев'яний, однак добре доглянутий львівськими архієпископами. Він також був в числі тих, хто встояв в згаданому вище наїзді 1474 року. Однак цього разу не судилося. Замок був взятий, Сигізмунд Кердей - вбитий. Дорота з сином були взяті в ясир. Пізніше, Дороті якимось чином вдалося втекти з полону, а молодий хлопець був для татар досить цінним здобутком. По поверненні Дорота знайшла опікуна в обличчі свого брата - Петра. Разом, ще протягом двох років пробувала відстоювати свої права на Поморяни у судах проти братів Сененських. Однак 8 січня 1501 року засвідчує, що брати Ян і Вікторин Сененські, виплатили їй всі кошти і визнала їх єдиними і повноправними власниками Поморян.
  19. Для початку варто було б пройтися по історіографії. Отже, хто намагався описати ранню історію Поморян? Тут я би виділив з загального ряду два дуже поважних джерела, і спробую описати власні враження від них: 1. "Хроніка Поморянська" Броніслава Заморського, видана в 1867 році. Ця книга є направду унікальним історичним джерелом для цього населеного пункту і її вагомість переоцінити важко. Особливо вагомим фактором є те, що писалася вона в самому замку на основі вже неіснуючого замкового архіву. Тому проблем з першоджерелами тут абсолютно немає. І прекрасним є той факт, що Заморський дуже часто в свої праці не лише покликається на якісь документи, а й надає цілі передруки тексту з документів. Але є в цій праці і суттєві негативні сторони. До таких можна віднести особисту інтерпритацію фактів Заморським. Дуже відчувається, що праця писалася майже виключно на основі замкового архіву і автор майже зовсім не послуговувався якимось іншими матеріалами. Таким чином автор дуже себе обмежив в джерельній базі. Якщо проаналізувати "Хроніку Поморянську", то побачимо, що в сухому залишку в Заморського в руках було обмаль документів з XV століття, не більше ніж пальці на руці. Найбільш ранній з них датований 1437 роком (ця дата пізніше і розійшлася по світі, як дата першої писемної згадки). Тим не менше автор не гребує вдатися в "глибокий аналіз" замкової історії і виводити її аж з часів Казимира 1340-50-х років. Хоча, як можна писати про історію об'єкту в 1340-50-х роках маючи документи не старіші 1437 року, для мене загадка. Тому я схильний відкинути абсолютно все, що написано Заморським до 1437 року, як особисту фантазію Заморського. А все решта треба скурпульозно аналізувати в контексті інших відомостей. 2. Чорновики Олександра Чоловського. Думаю, зайвим буде розказувати, хто такий Чоловський, його роль в локальній історії і рівень авторитетності цієї персони. Олександр Чоловський декілька раз брався за опис замкової історії, двічі коротко описує Поморяни в працях "Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej"(1894) і "Przeszlosc i zabytki wojewodztwa tarnopolskiego"(1926). Проте не ці видання заслужили окремого розгляду. Чоловський, насправді, працював над окремою монографією по Поморянах. Проте робота над нею не була завершеною, а праця так і не була виданою. Не знаю, що послужило причиною цьому. Припускаю, що працював він над нею в останній період життя і йому просто не вистачило часу. Тим не менше, він залишив нам свої чорновики по цій темі. Це - частково друкований на машинці текст, частково рукописний з численними правками, виправленнями, доповненнями і т.д. Зберігаються ці чорновики зараз в Варшаві в Biblioteka Narodowa, і є оцифровані та опубліковані на ресурсі polona.pl. Тепер мої враження від джерела. Дуже, дуже і дуже сильний текст. Чоловський добре був знайомий з роботою свого попередника по цій темі - Броніслава Заморського. "Хроніка Поморянська" була ним уважно прочитана і проаналізована, проте поле його матеріалів було настільки широким, що покликається він на неї вкрай рідко. Матеріалів про Поморяни, які знаходилися за межами поморянського архіву було предостатньо, починаючи хоча б з численних судових процесів, документи по яких є в Львівському архіві. Окрім того, Чоловський зібрав цілу свою колекцію документів дотичних до історії містечка. Припускаю, частина з них колись лежали все в тому ж замковому архіві, який був розпроданий Прушинськими в 1870-х роках. Також, багато важливих документів було віднайдено ним в інших архівах і найважливіші були переписані від руки. Ці "копії" також є серед чорновиків. Таким чином, маємо доступ до тексту документів, не маючи під руками оригіналів. Деякі оригінали зі згаданих в текстах документів мені вдалося віднайти, деякі поки ні. Не завжди Чоловський залишав якісь чіткі маркери чи посилання на матеріали, що створює додаткові труднощі в верифікації документів. Але це і зрозуміло - це були чорновики і не більше. Деякі речі могли бути абсолютно очевидними для нього і зовсім неочевидними для мене. Нижче спробую викласти свою компіляцію Поморянської історії раннього періоду. В основному це буде відродження думок Чоловського з деяким підмішуванням інших матеріалів, до яких зміг дотягнутися. Тож якщо Вам захочеться комусь подякувати за прочитаний текст, то маєте гарну нагоду пом'янути добрим словом одного з кращих істориків Львова, в особі Олександра Чоловського
  20. В даній темі хотілося би підняти тему не стільки історії самого замку, як укріплення, скільки витягнути на світло і проаналізувати найбільш ранні письмові відомості про Поморяни і про їх власників. І вже в контексті цього робити якісь припущення про те, коли замок міг з'явитися на світ і якою могла би бути його конфігурація? Бо, нажаль, ті відомості, які є широко представленими в найбільш доступних ресурсах часто містять або дуже поверхневу і недостатню інформацію, або часто відверто помилкові твердження. Тому, спробую в цій темі якось систематизувати все те, до чого мені вдалося дотягнутися і розкласти по поличках.
  21. Давненько тема не обновлялася, тож пора))) Тим більше є кілька приводів. Дуже потішив недавній пост в місцевій магерівській фб-спільноті. Виявляється, в листопаді 2018 року на стіні коридору в місцевій школі з'явився величезний малюнок, який зображує замок, який тут стільки обговорювався. Малюнок виконав місцевий художник, колишній учень цієї школи - Андрій Турчин. Малюнок викликає доволі змішані відчуття. З однієї сторони така візуалізація - це просто чудовий спосіб привернення уваги місцевих дітей до своєї, локальної історії. Не знаю, якими джерелами автор користувався при формуванні власного уявлення про замок, але видно що не просто "зі стелі" все взято. Форма замку приблизно відповідає дійсності - прямокутник з чотирма вежами по кутах. Так, самі вежі зовсім не тієї форми, якими були насправді, але характерна форма віконечок є дуже впізнаваною. В правій частині дитинця височіє дах палацового корпусу, який не примикає до жодної з веж, між якими знаходиться - це іще один момент, який відповідав дійсності. Внизу, під малюнок, автор помістив герб Белжецьких, що свідчить обізнаність автора з ранньою історією споруди. З іншої сторони - ... А нема іншої сторони. Малюнок викликає лише позитивні емоції. Це лише художній твір, а не наукова стаття, тому художник мав право на неточності. Але є і ложка дьогтю в цій бочці меду. Не дивлячись на те, що твір щойно лише з'явився на світ, його автора, нажаль, вже серед нас немає. Але залишив отакий слід.
  22. Поповню тему гарною кадастровою картою, складеною в 1850-х роках (можливо 1854, але не раніше). Тут нам в повному вигляді розкривається план палацового комплексу із забудовою, ставами, садами і т.д. Проте найбільший інтерес викликає в мене той же "об'єкт №2". Тут бачимо зовсім не просту споруду, а якийсь мурований об'єкт доволі цікавої форми, з чимось типу садів з тильної сторони. Що це? Ну і найбільш інтригуючий напис на даній карті знаходиться на південний-захів від об'єкту №2 - "Нива під замком". Якщо вона "під замком", то з чим її співвідносити з палацом чи об'єктом №2?
  23. Поповню тему симпатичною картою за 1854 рік з колекції кадастрових карт ЦДІАЛ. Земляні укріплення вже не такої ідеальної форми, як були в 18 столітті, проте загальні форми ще достатньо добре читаються.
  24. Натяк, звичайно, зрозумілий. Але якщо роздивитися трохи ближче знімки попередніх років, то, особисто мені здається, що це природні утворення Ось так приблизно ці формації виглядають збоку. Фото на Google Earth локалізоване в 200 метрах поруч з об'єктом:
×
×
  • Create New...