Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Oleh Stasiuk

Пользователи
 Профиль  Активность

  • Публикаций

    118

  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    47

 Тип публикации 

Все публикации пользователя Oleh Stasiuk

  1. Oleh Stasiuk
    Опис замку в Lustracja ziemi lwowskiej 1661-1662
  2. Oleh Stasiuk
    Поповню тему симпатичною картою за 1854 рік з колекції кадастрових карт ЦДІАЛ. Земляні укріплення вже не такої ідеальної форми, як були в 18 столітті, проте загальні форми ще достатньо добре читаються.
  3. Oleh Stasiuk
    Натяк, звичайно, зрозумілий. Але якщо роздивитися трохи ближче знімки попередніх років, то, особисто мені здається, що це природні утворення Ось так приблизно ці формації виглядають збоку. Фото на Google Earth локалізоване в 200 метрах поруч з об'єктом:
  4. Oleh Stasiuk
    Недавно мав чудову нагоду відвідати даний замок. Об'єкт просто вразив своїм станом збереження, позитивні враження і досі гріють душу. Замок знаходиться за територією якоїсь установи (щось типу лісництва, точної назви не згадаю) і потрапити до нього можна лише пройшовши ворота на територію. Я не з тих людей, які люблять вриватися на якісь закриті чи приватні території і вирішив зайти з іншої сторони. Довелося дертися через густі зарослі високої трави, кущів і т.д. Підійшовши до замку з півночі, об'єкт легко дав себе впізнати дуже стрімким і достатньо високим схилом куртини. Видертись наверх було завданням не з найпростіших - все, все, все абсолютно заросло непрохідними кущами і дрібними деревами. Тим не менше посеред цих заростей абсолютно чітко можна було виокремити кутові клиновидні бастіони, стан збереження яких просто ідеальний. Далі був спуск вниз, на внутрішнє подвір'я замку. Воно знаходиться помітно в низовині відносно периметру укріплення. Жодних споруд, чи навіть натяків на їх залишки не побачив. Воно і зрозуміло, схоже об'єкт був дерев'яно-земляним. Всі споруди, очевидно дерев'яні, не збереглися. Про їх розташування хіба археологія зможе щось розказати. В західній куртині є пробіл - звідси був єдиний в'їзд в замок. Ну, і також варто відзначити, що південно-східний бастіон дуже відрізняється від решти своїм теперішнім станом. На відміну від всіх решти - тут майже немає кущів і дерев, що дозволило не лише оцінити стан пам'ятки, а і зробити фото, які хоча б частково передавали стан збереження. Мало того, якась добра душа, щойно перед моїм візитом покосила там траву Ось такий вигляд має згаданий мною південно-східний бастіон: Ну і так виглядає подвір'я замку: Інших фото не публікую, оскільки направду важко було в густих зарослях зробити інформативні фото. Впевнений об'єкт дуже гарно би розкрився з повітряної зйомки, особливо в період відсутності листя. Загалом, як я вже казав, замок залишив по собі надзвичайно позитивне враження. Якщо позбавити його рослинності і трохи "привести до порядку" замок абсолютно спокійно може займати місце в складі відомого туристичного маршруту "Золота Підкова", враховуючи його розташування якраз між Звенигородом і Свіржом.
  5. Oleh Stasiuk
    Обговорюється цей об'єкт: Замок поблизу с.Романів Романів - село в Перемишлянському районі за 30 км. на південний-схід від Львова. Про існування тут замку нам чітко повідомляє карта Фрідріха фон Міга, де на північно-західній околиці села бачимо характерний прямокутник, виконаний чорними лініями (що говорить нам про земляний тип укріплення) і по кутах чотири виступи. Поруч бачимо три муровані споруди (виконані червоним кольором) і весь цей комплекс розміщений на невеликому прямокутному узвишші. Ідентифікувати місце виявилось абсолютно не проблематичним завданням, оскільки на сучасних супутникових знімках абсолютно гарно і чітко в потрібному місці проглядається об'єкт, схожий за форморю на таку собі зірочку і рясно покритий рослинністю. На пізніших картах в потрібному місці також можна побачити об'єкт, щоправда його форми не так гарно проглядаються. Тим не менш, з'являється позначка Dwór, що характеризує його, як певний маєток. Чи не першим джерелом з сучасної літератури, куди варто заглядувати при пошуку інформації по таких об'єктах є праця В. Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Тут дійсно знаходимо невелику довідку про замок: У своїй довідці Пшик згадує, що наявність укріплення в Романові двічі відзначено у актових документах др. пол. XV ст. Ці згадки дійсно можна віднайти в праці "Akta grodzkie і ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej" том 15. Йдеться тут про документи під № 1280, 3483 Я, нажаль, не сильний в латині, тому докладний зміст документів мені поки не відомий, проте навіть неозброєним оком можна зауважити, що тут фігурує слово fortalicium. Ось, що про цей термін говорить Олег Мальченко в статті "Термінологія оборонних споруд на українських землях у ХV-XVI ст.": Також цей термін намагається пояснити Lozinski Wladyslaw у праці "Prawem i lewem. — Lwow, 1931". Тут же, як приклад вживання цього терміну згадується і замок в Романові: Переклад: Також про існування замку тут згадується в праці "Adamczyk Jan Leszek. Fortyfikacje stale na polskim przedmurzu od polowy XV do konca XVII wieku":. Щоправда тут лише коротенька довідка, з посиланням на Лозинського: Варто також відзначити, що декілька років тому об'єкт попав в поле зору Андрія Филипчука, який провів тут розвідку і її результатами поділився в Віснику інституту археології. Випуск 9, 2014 р. Серед "джерел", які також варто було б залучити, є одна карта складена свого часу одним місцевим мешканцем для @Filin. Вона додає багато дрібних деталей, які гарно доповнюють обороноздатність об'єкту, але яких не побачиш не побувавши на місці
  6. Oleh Stasiuk
    Натрапив в нотатках Олександра Чоловського на передрук одного цікавого документу, датованого 1672 роком, де описаний арсенал Яна Собєського, який зберігався в Яворові (очевидно в самому замку). Колекція вкрай цікава. А в виданні Broń i barwa за 1936р. Nr. 11-12 ст. 248-255 можна побачити це все, але вже не в чорновиках, а в вигляді гарно оформленої статті.
  7. Oleh Stasiuk
    З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти
  8. Oleh Stasiuk
    А ось і відповідь: Переклад: Ziemianie polscy XX wieku. Słownik biograficzny. część 8 ст.90
  9. Oleh Stasiuk
    Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень: 1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych. 2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku. І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились
  10. Oleh Stasiuk
    Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського": Джерело Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга. Джерело Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг. Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості Джерело Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони. І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року: Джерело Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів
  11. Oleh Stasiuk
    Ось такий цікавий уривок тесту можна знайти на сторінці Вікіпедії, яка стосується сусіднього населеного пункту - Шкло: Такий документ дійсно можна віднайти в ЦДІАЛ ф.720 оп.1 спр.1084. Ось так виглядає ця карта Орієнтація сторін світу трохи збиває з пантелику, але на карті дійсно під буквою А позначений дуже-дуже грубо і схематично, але все ж наш замок. Викликає великий інтерес зображення в лівому нижньому куті карти. З першого погляду ніби звичайне художнє оформлення, але придивившись - можна розглянути сюжет: Землемір-картограф зі своїм знаряддям в процесі роботи, разом зі своїм помічником. На задньому плані замок. Тут постає запитання. А чи не увіковічнений тут сам автор карти де Бужерон і тутешня місцевість, включно з нашим замком? На передньому плані забражена споруда, яка цілком може тягнути на водяний млин. На карті в нас є такий, позначений буквою D (moulin ruine). Тож маємо навіть гіпотетичний ракурс цього малюнку, в якому багато чого сходиться, включно з орієнтацією замку(в'їзна брама була орієнтована саме на схід, в сторону того самого млина). Якщо інформація відповідає дійсності, то маємо найбільш раннє зображення замку в Старичах:
  12. Oleh Stasiuk

    с. Замок: замок

    Oleh Stasiuk ответил в теме пользователя rbrechko в Львовская область

    Нарешті руки дотягнулися до досить рідкісного видання "Les châteaux de Pologne. 1-er fascicoule. Varsovie: Messager Polonais" (1929). Хоча текстової інформації небагато, але дуже потішило невідомими мені досі ілюстраціями, особливо в частині інтер'єрів замку:
  13. Oleh Stasiuk
    Ось такий чудовий план замку відкопав в колекції кадастрових карт ЦДІАЛ
  14. Oleh Stasiuk
    Les châteaux de Pologne
  15. Oleh Stasiuk

    Речки (Річки): замок

    Oleh Stasiuk ответил в теме пользователя Filin в Львовская область

    Ось така кадастрова карта середини 19 ст. зберігається в ЦДІАЛ. Напревеликий жаль, ніякої ясності в історію замку не вносить. Навпаки, дає чітко зрозуміти, що в той час замок вже не існував і не розглядався, як якась цілісна споруда. Але тоді викликають запитання щоденники Першої світової, про які йшлося вище.
  16. Oleh Stasiuk
    Ось так виглядав наш об'єкт в середині 19 ст. ЦДІАЛ ф. 186 оп. 9 спр. 294 арк. 10, 11
  17. Oleh Stasiuk
    Знайшов ще один сучасний аерофотознімок потрібної нам ділянки. З нього вдалося ідентифікувати місця розташування споруд, які фігурували в пості №3. І так, вони дійсно розташовані та території де був замок і можуть мати безпосереднє відношення до нього.
  18. Oleh Stasiuk

    Речки (Річки): замок

    Oleh Stasiuk ответил в теме пользователя Filin в Львовская область

    Інвентарний опис Річицького замку за 1702 рік. ЦДІАЛ ф.134 оп. 1 спр. 134. аркуш 1
  19. Oleh Stasiuk
    Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Нагачів Нагачів - село Яворівського району Львівської області, знаходиться за 12 км. на північний-захід від районного центру Яворова. Першою згадкою, яка трапила мені в руки про замок в цьому населеному пункті була невелика замітка в щоденниках Ульріха фон Вердума, який подорожував і описував наші землі в 1670-х роках. Виглядає вона так: Ідентифікувати місце про яке говорив Вердум було не проблемно. На карті фон Міга чітко бачимо чотирикутне земляне укріплення в центрі села з кількома невеличкими мурованими спорудами. На пізніших картах видно деякі зміни, але загальна форма укріплення залишається все тією ж. Ця ж форма, дає хорошу можливість визначити сьогоднішнє місце розташування об'єкту. Як бачимо на супутникових знімках, ділянка, на щастя, не була забудована тому є доволі впізнаваною. Окрім візуальних джерел, інформацію про укріплення мені вдалося віднайти в письмових джерелах. В державному архіві Перемишля натрапив на документ, датований 1730 роком, про те що Урсула Пжебендовська надає поповим синам Антонові і Теодорові чверть поля в довічне користування. Коротко згадується тут і замок: Інформації небагато, але документ дає зрозуміти що замок в 1730-му році стояв і успішно функціонував. Далі варто відзначити Rolnik, 1867-1937. На сторінках 87-88 досить немаленька стаття про Нагачів, але більш зосереджена на власниках - родині Юнгів з Шотландії і ї історії та інших питаннях. Стосовно укріплень я би виділив один абзац: Також в виданні фігурує декілька знімків. Цікавість в мене викликали два: На першому бачимо житловий будинок, на другому якесь цікаве приміщення з не менш цікавим підписом - "так звана башта". Ну, і декілька сучасних джерел. Вікіпедія: Історія міст і сіл СРСР: В. Пшик Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Також, в спробах побачити місцевість в сьогоднішньому стані, натрапив на фото споруд, які фігурували вище. В додачу до них є ще одне, яке слабо передає візуальну інформацію, але підпис свідчить, що йдеться про збережені вали - "Nahaczów (ukr. Нагачів). Pień jesiona wyniosłego na kornie wałów zachowanych fortyfikacji ziemnych" Ну ось так-от ввідна інформація.
  20. Oleh Stasiuk
    Конкретно цього видання також не знайшов (точніше його адаптованої, друкованої версії), але знайшов оригінал тут на ст. 491, або листі 239 Спроба перекладу і адаптації :-)
  21. Oleh Stasiuk
    Згадує про наш об'єкт в своїх щоденниках Ульріх фон Вердум, якому доводилось подорожувати цими землями в 1670-х роках.
  22. Oleh Stasiuk
    Додам в тему ще дві карти 1878 і 1938 років, які завалялися на жорсткому диску. На першій добре бачимо двір з чотирма спорудами і виходом на східну сторону, на другій, нажаль, таких деталей немає, але цікаво, що поруч є залізнична станція Старичі-Двір
  23. Oleh Stasiuk
    На просторах мережі знайшов три фото, які підписані "Starzyska (ukr. Старичі). Budynek dawnego dworu". Поки не знаю, чи ці фото мають пряме відношення до нашої теми, але на вся випадок закину сюди
  24. Oleh Stasiuk
    Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Старичі Старичі - село Яворівського району Львівської області, розташоване за 15 км. на пн.-сх. від Яворова. Згадує про замок в Старичах В. Пшик у своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Насправді, ідентифікувати місце розташування замку виявилось зовсім не складним завданням. На карті Фрідріха фон Міга немає чітко позначеного укріплення, проте є дуже цікаві елементи рельєфу на північно-східній околиці населеного пункту. А саме дуже характерне прямокутне узвишшя, яке як ніщо інше може претендувати на роль потенційного замчища: Джерело Ні більш пізніших картах ми також можемо побачити дуже цікаві риси окресленої ділянки: Джерела: 1, 2 Якщо в першому випадку бачимо трохи аморфні форми, то друге зображення нам дає просто розкішний план замчища. Від якого, нажаль, сьогодні не лишилося майже й сліду: ВікіМапія Зате тепер ми чітко знаємо, де саме потрібно шукати зниклий замок. Серед письмових джерел, де би він був зафіксований варто відзначити "Географічний словник королівства Польського": Джерело Інформації тут небагато, лише згадка, що тут був укріплений замок, а на момент складання словника там стояв будиночок лісничого (інформація перегукується з поданою Пшиком). Але дуже важливим є посилання на джерело цієї інформації, що нечасто можна спостерігати в Словнику. В 7-му зошиті "Часопису Оссолінських" за 1833 рік потрібної інформації не знайшлося, тому довелося трясти і інші томи. І так, дійсно, в 6-му зошиті знайшовся цікавий опис замку в Старичах: Також замок згадується в Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ... Переклад:
  25. Oleh Stasiuk

    Печихвосты: замок

    Oleh Stasiuk ответил в теме пользователя Filin в Львовская область

    @Filin, ти не помилився, тут дійсно нічого нема. Але для впевненості все ж приведу матеріал, який там поданий: П.С. Книга відкривається, але чомуcь лише в Internet Explorer.
×
×
  • Создать...