Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Oleh Stasiuk

Пользователи
  • Публикации

    94
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    36

Последний раз Oleh Stasiuk выиграл 13 октября

Публикации Oleh Stasiuk были самыми популярными!

Репутация

150 Очень хороший

О Oleh Stasiuk

  • Звание
    Сержант

Информация

  • Город
    Львів

Посетители профиля

583 просмотра профиля
  1. Oleh Stasiuk

    Липник: замок

    Поповню тему гарною кадастровою картою, складеною в 1850-х роках (можливо 1854, але не раніше). Тут нам в повному вигляді розкривається план палацового комплексу із забудовою, ставами, садами і т.д. Проте найбільший інтерес викликає в мене той же "об'єкт №2". Тут бачимо зовсім не просту споруду, а якийсь мурований об'єкт доволі цікавої форми, з чимось типу садів з тильної сторони. Що це? Ну і найбільш інтригуючий напис на даній карті знаходиться на південний-захів від об'єкту №2 - "Нива під замком". Якщо вона "під замком", то з чим її співвідносити з палацом чи об'єктом №2?
  2. Поповню тему симпатичною картою за 1854 рік з колекції кадастрових карт ЦДІАЛ. Земляні укріплення вже не такої ідеальної форми, як були в 18 столітті, проте загальні форми ще достатньо добре читаються.
  3. Oleh Stasiuk

    Ягорлык - приграничный замок Речи Посполитой

    Натяк, звичайно, зрозумілий. Але якщо роздивитися трохи ближче знімки попередніх років, то, особисто мені здається, що це природні утворення Ось так приблизно ці формації виглядають збоку. Фото на Google Earth локалізоване в 200 метрах поруч з об'єктом:
  4. Oleh Stasiuk

    Романів (Романов): замок

    Недавно мав чудову нагоду відвідати даний замок. Об'єкт просто вразив своїм станом збереження, позитивні враження і досі гріють душу. Замок знаходиться за територією якоїсь установи (щось типу лісництва, точної назви не згадаю) і потрапити до нього можна лише пройшовши ворота на територію. Я не з тих людей, які люблять вриватися на якісь закриті чи приватні території і вирішив зайти з іншої сторони. Довелося дертися через густі зарослі високої трави, кущів і т.д. Підійшовши до замку з півночі, об'єкт легко дав себе впізнати дуже стрімким і достатньо високим схилом куртини. Видертись наверх було завданням не з найпростіших - все, все, все абсолютно заросло непрохідними кущами і дрібними деревами. Тим не менше посеред цих заростей абсолютно чітко можна було виокремити кутові клиновидні бастіони, стан збереження яких просто ідеальний. Далі був спуск вниз, на внутрішнє подвір'я замку. Воно знаходиться помітно в низовині відносно периметру укріплення. Жодних споруд, чи навіть натяків на їх залишки не побачив. Воно і зрозуміло, схоже об'єкт був дерев'яно-земляним. Всі споруди, очевидно дерев'яні, не збереглися. Про їх розташування хіба археологія зможе щось розказати. В західній куртині є пробіл - звідси був єдиний в'їзд в замок. Ну, і також варто відзначити, що південно-східний бастіон дуже відрізняється від решти своїм теперішнім станом. На відміну від всіх решти - тут майже немає кущів і дерев, що дозволило не лише оцінити стан пам'ятки, а і зробити фото, які хоча б частково передавали стан збереження. Мало того, якась добра душа, щойно перед моїм візитом покосила там траву Ось такий вигляд має згаданий мною південно-східний бастіон: Ну і так виглядає подвір'я замку: Інших фото не публікую, оскільки направду важко було в густих зарослях зробити інформативні фото. Впевнений об'єкт дуже гарно би розкрився з повітряної зйомки, особливо в період відсутності листя. Загалом, як я вже казав, замок залишив по собі надзвичайно позитивне враження. Якщо позбавити його рослинності і трохи "привести до порядку" замок абсолютно спокійно може займати місце в складі відомого туристичного маршруту "Золота Підкова", враховуючи його розташування якраз між Звенигородом і Свіржом.
  5. Обговорюється цей об'єкт: Замок поблизу с.Романів Романів - село в Перемишлянському районі за 30 км. на південний-схід від Львова. Про існування тут замку нам чітко повідомляє карта Фрідріха фон Міга, де на північно-західній околиці села бачимо характерний прямокутник, виконаний чорними лініями (що говорить нам про земляний тип укріплення) і по кутах чотири виступи. Поруч бачимо три муровані споруди (виконані червоним кольором) і весь цей комплекс розміщений на невеликому прямокутному узвишші. Ідентифікувати місце виявилось абсолютно не проблематичним завданням, оскільки на сучасних супутникових знімках абсолютно гарно і чітко в потрібному місці проглядається об'єкт, схожий за форморю на таку собі зірочку і рясно покритий рослинністю. На пізніших картах в потрібному місці також можна побачити об'єкт, щоправда його форми не так гарно проглядаються. Тим не менш, з'являється позначка Dwór, що характеризує його, як певний маєток. Чи не першим джерелом з сучасної літератури, куди варто заглядувати при пошуку інформації по таких об'єктах є праця В. Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Тут дійсно знаходимо невелику довідку про замок: У своїй довідці Пшик згадує, що наявність укріплення в Романові двічі відзначено у актових документах др. пол. XV ст. Ці згадки дійсно можна віднайти в праці "Akta grodzkie і ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej" том 15. Йдеться тут про документи під № 1280, 3483 Я, нажаль, не сильний в латині, тому докладний зміст документів мені поки не відомий, проте навіть неозброєним оком можна зауважити, що тут фігурує слово fortalicium. Ось, що про цей термін говорить Олег Мальченко в статті "Термінологія оборонних споруд на українських землях у ХV-XVI ст.": Також цей термін намагається пояснити Lozinski Wladyslaw у праці "Prawem i lewem. — Lwow, 1931". Тут же, як приклад вживання цього терміну згадується і замок в Романові: Переклад: Також про існування замку тут згадується в праці "Adamczyk Jan Leszek. Fortyfikacje stale na polskim przedmurzu od polowy XV do konca XVII wieku":. Щоправда тут лише коротенька довідка, з посиланням на Лозинського: Варто також відзначити, що декілька років тому об'єкт попав в поле зору Андрія Филипчука, який провів тут розвідку і її результатами поділився в Віснику інституту археології. Випуск 9, 2014 р. Серед "джерел", які також варто було б залучити, є одна карта складена свого часу одним місцевим мешканцем для @Filin. Вона додає багато дрібних деталей, які гарно доповнюють обороноздатність об'єкту, але яких не побачиш не побувавши на місці
  6. Натрапив в нотатках Олександра Чоловського на передрук одного цікавого документу, датованого 1672 роком, де описаний арсенал Яна Собєського, який зберігався в Яворові (очевидно в самому замку). Колекція вкрай цікава. А в виданні Broń i barwa за 1936р. Nr. 11-12 ст. 248-255 можна побачити це все, але вже не в чорновиках, а в вигляді гарно оформленої статті.
  7. Oleh Stasiuk

    Щеплоти (Щеплоты): монастир

    З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти
  8. Oleh Stasiuk

    Щеплоти (Щеплоты): монастир

    Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень: 1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych. 2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku. І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились
  9. Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського": Джерело Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга. Джерело Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг. Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості Джерело Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони. І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року: Джерело Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів
  10. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Ось такий цікавий уривок тесту можна знайти на сторінці Вікіпедії, яка стосується сусіднього населеного пункту - Шкло: Такий документ дійсно можна віднайти в ЦДІАЛ ф.720 оп.1 спр.1084. Ось так виглядає ця карта Орієнтація сторін світу трохи збиває з пантелику, але на карті дійсно під буквою А позначений дуже-дуже грубо і схематично, але все ж наш замок. Викликає великий інтерес зображення в лівому нижньому куті карти. З першого погляду ніби звичайне художнє оформлення, але придивившись - можна розглянути сюжет: Землемір-картограф зі своїм знаряддям в процесі роботи, разом зі своїм помічником. На задньому плані замок. Тут постає запитання. А чи не увіковічнений тут сам автор карти де Бужерон і тутешня місцевість, включно з нашим замком? На передньому плані забражена споруда, яка цілком може тягнути на водяний млин. На карті в нас є такий, позначений буквою D (moulin ruine). Тож маємо навіть гіпотетичний ракурс цього малюнку, в якому багато чого сходиться, включно з орієнтацією замку(в'їзна брама була орієнтована саме на схід, в сторону того самого млина). Якщо інформація відповідає дійсності, то маємо найбільш раннє зображення замку в Старичах:
  11. Oleh Stasiuk

    с. Замок: замок

    Нарешті руки дотягнулися до досить рідкісного видання "Les châteaux de Pologne. 1-er fascicoule. Varsovie: Messager Polonais" (1929). Хоча текстової інформації небагато, але дуже потішило невідомими мені досі ілюстраціями, особливо в частині інтер'єрів замку:
  12. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Ось такий чудовий план замку відкопав в колекції кадастрових карт ЦДІАЛ
×