Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Content Count

    149
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    42

Arsen Замки -Тернопільщини last won the day on March 10

Arsen Замки -Тернопільщини had the most liked content!

Community Reputation

109 Очень хороший

About Arsen Замки -Тернопільщини

  • Rank
    Сержант

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Тернопіль
  • Интересы
    Історія та замки України

Recent Profile Visitors

1,623 profile views
  1. Графічна реконструкція замку Цю графічну реконструкцію ми вперше зустрічаємо в книзі Б. Новосядлого "Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові.". Вірогідно, що саме звідси й поширився наступний малюнок: "Таким, за словесним описом історичних першоджерел, уявляє собі буцнівський замок член Спілки архітекторів України Іван Жовнич." Отже на якому словесному описі базується цей малюнок нам не сказано. Виходячи з того, що в нас є лише один опис замку станом на першу пол. 19-го ст. (опублікований раніше в темі) я припускаю, що саме ним надихався пан Іван. Малюнок з описом розберемо нижче. Нажаль, в оригінальному малюнку певну частину замку не видно, тому я постарався відтворити його якомога точно і я підправив деякі речі, для того щоб було легше обговорити вигляд замку. Першим ділом хочеться сказати в захист пана Жовнича, що це є скоріше такий собі ескіз, а не повноцінна графічна реконструкція замку, через що і з'являться наступні неточності, яких автор міг не бути свідомим. Звідки взялася центральна двох-поверхова будівля? В описі згадуються : довгий одноповерховий перехід, права і ліва прибудови до башт. Лише башти були двох-поверховими і то, дві з трьох. На мою думку, станом на 19 ст. замчище мало мати приблизно таке розпланування: Нижче я поясню форму башт Чому там стоять такі великі контрфорси? Я розумію, що якщо там було аркове склепіння то потрібно було укріпити стіни, але ж не контрфорсами які створюють велику "мертву зону" для захисників. Чому башти такого маленького розміру? Вони схожі до прибудованих башт Тернопільського замку, але їхнє оборонне минуле під питанням. Ці башти не виглядають оборонними, а скоріш декоративними, збудованими десь в 19 ст. під час періоду романтизму. Отже башти викривляють враження про замок. Завдяки єдиному зображенню замку, можна побачити, що справжні башти були більшими: З правої сторони показано не бійниці, а вікна які чомусь забудували* 4. Це питання в зв'язку з попереднім, чому буцнівський замок зображено як замочок? Адже буцнівський замок був досить немаленьким, розмір куртин біля 60 метрів. Отже, те як пан Іван Жовнич уявив собі буцнівський замок, немає зв'язку з його реальним виглядом та розмірами. Башта Я знайшов останню башту на декількох картах другої пол. 19 ст. : На супутникових картах знайшовся в приблизно тому ж місці невеличкий пагорб, що заріс деревами: Google Earth Якщо я не помиляюся, то в нас є точне розташування однієї з башт замку і судячи по закинутому стані, там ще могло щось зберегтися! Аналог замку Після досить довгих роздумів, щодо конфігурації буцнівського замку я дійшов до заключення, що найкращими аналогами є замки в Золотому Потоці та Рихті. Ви скажете, що це не можливо, тому що в Золотому Потоці є башти пунтоне (тип башт, які передували бастіонам, наприклад Скалатський і Сутківецький замки), що з'явилися на території України лише під кінець 16 cт. Діло в тім, що в Золоту Потоці, не всі башти мають однакове розпланування і якщо з західної сторони там справжні башти пунтоне, то зі східної це скоріше чотирикутні башти в яких зрізаний кут, для того щоб було зручніше входити: Джерело Зліва підкреслена башта типу пунтоне, з права щось середнє між простою квадратною баштою та пунтоне (фланки башти трохи зрізані) madmax.livejournal Тепер, самі порівняйте їхній вигляд, ясно що це не брати близнюки, але схожість все-таки є. Другим схожим до буцнівського є замок у с. Рихта (Хмельницької обл.):
  2. "З замку залишилась башта в котрій колись каплиця була і брама в'їзна." Це речення звучить досить не однозначно, тому що це можна трактувати як: від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і в'їздною брамою; від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і ще одна башта яка була в'їздною брамою; В принципі, той факт, що автор використовує pozostała (одиночний відмінок) означає, що мова йде, скоріш за все, про одну річ. Але мене так зацікавила друга версія, що я був би не проти й розглянути її, попри її вірогідну помилковість. Отже на мапі 1780 року ми бачимо чотири споруди. Та яка є підписана літерою A "замок" , скоріш за все і є в'їздною брамою (1), на заході, судячи з форми, ми бачимо житлові будинки (3,4), а північніше видно квадратну будівлю, яка на мою думку могла бути однією з башт замку (2). Карта перевернута для зручності* Тепер порівняємо це з картою 1861-64 рр. Як бачимо, будівлі 1 і 2 можна легко знайти на обох картах, але щодо номера 3 і 4, важко сказати яка з будівель була перелокована, або ж погано зображена на карті 1780-го року. Номер 5,6 і 7 є тогочасними "новобудами". Але якщо уявити замчище без цих новобудов і що на карті 1780-го року зображено саме потрібний нам об'єкт, то в мене вимальовується наступна схема прив'язування споруд: Башта, яка була в'їздною брамою Башта, яка була каплицею Прибудована до башти стайня Це протиречить словам "Башта сьогодні соломою покрита служить за стайню", але це суто моє бачення конфігурації замку, тим паче між описом і вірогідним зображенням могло пройти більше півстоліття. В любому випадку, конфігурація цього замку потребує кращого роз'яснення. Доречі, хотілося підмітити одну досить дивну річ на карті Фон Міга. Ми бачимо дві кам'яні будівлі південніше замчища, але якщо ви подивитися на карти 1780-го, 1861-64 рр. та 1869-1887 рр. то ви помітите, що на тому місці ніколи не було ніякої будівлі. Тобто, єдиний раз, що ми бачимо ті будівлі в тому місці це на карті Фон Міга. Через що я думаю, що це банальна помилка і вони мали розташовуватись на замчищі. Потенційне розміщення, базуючись на карті 1780-го року (звісно ж будівлі потрібно б було розвернути)
  3. Джерела до справки: Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełżskiego w XV w. Zabytki dziejowe. T. V. Lwów 1939, s. 17, 172 (посилання на книгу): Як бачимо, це є просто справка про Буцнів, тобто що він згадується в 1473 та 1504 роках. Тут немає нічого нового, ці згадки вже обговорювалися в темах про Буцнів. Lauda sejmikowe halickie 1575-1695. Wyd. A. Prochaska. Lwów 1931, s. 339 (посилання на книгу): Цікаво, що в цьому джерелі кажеться, що Сільницький збудував (erekcya) і укріпив (ugruntowanie) буцнівський замок. Що звучить досить дивно, тому що новозбудований замок не мав би потребувати зміцнення, хіба що замок постраждав в ході Підгаєцької кампанії (1667 року). В любому випадку цей "новий" замок Сільницького був дуже застарілим. В другій половині 17 ст. масово будувалися бастіонні укріплення по всій Україні, а він будує замок з квадратовими баштами... Одним словом дивно. Я пропоную наступний варіант, Сільницький відбудував кам'яну частину замку і зміцнив його земельні укріплення. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 1, S. 433; t. 15, cz. 1, s. 254 (посилання на 433 ст., на 254 ст.) Географічний Словник не додає жодних нових деталей. Отже єдине джерело яке залишається невідомим є : Borowiejska-Birkenmajerowa M., Walczy Ł., Materiały do projektu badawczego: „Historyczne techniki budowlane w świetle badań warowni obronnych na Kresach d. Rzeczypospolitej”. Kraków 1996, mps Правда нам відомо, що там має міститися опис Буцневи на карті Фон Міга (вище опублікований). Напевно, це все що там можна знайти про Буцнів. Якщо це так, то всі джерела використані для справки про Буцнів є зібрані в цій темі.
  4. Ця тема досить давно не поповнювалася, а дарма, тому що з того часу явно збільшилося інформації на цю тему. Почнемо з уривка книги Романа Шуста "Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні" (книгу можна прочитати за цим посиланням) (а завантажити можна за ось цим) Продовжимо з статтею Костянтина Тищенко "Українська частка історії Риму" (посилання на статтю)
  5. В недавно відцифрованих записках пана Чоловського можна знайти багато чого цікаво, як наприклад фотографії руїн копичинецького замку! Ось фотографії "башти при палаці " (1914-1918 рр.) Джерело Джерело Джерело Джерело: "Materiały do dziejow zamkow czerwonoruskich zebrane przez Aleskandra Czołowskiego" Як бачимо башта була трьох-поверхова восьмигранна (схожа на башту Пнівського замку): Джерело: К.Борисенко facebook.com Але на цьому сюрпризи не закінчуються, знайшовся ще такий цікавий план Копичинців, зроблений паном Чоловський власноручно: Джерело Я хотів, щоб ви звернули увагу на другий замок, в цьому випадку пан Александер підписав як "фортеця" і в душках замок. Що це могло означати, адже ці два слова означають різні функції об'єкту і пан Чоловський мав бути свідомим різниці значення цих термінів?
  6. На французькій написано "Défaut naturel réparé par l'Art" тобто "природній недолік, починено мистецтвом" (Мистецтвом в той час називали як архітектуру так і інженерію). В такому випадку це міг бути, наприклад, обвал скали який заробили каменем, або, наоборот, місце де мав статися обвал укріпили каменем. Щось такого типу. Але це точно не об'єкт оборонного чи сакрального характеру.
  7. Дуже дивно, він в мене також відновив роботу. Ну, це на краще.
  8. Після порівняння Озерної (Тернопільська обл.) та Бродів (Львівська обл.) показаних на оригінальних листах карти Фон Міга приходимо до висновку, що в книзі "Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини" зображені копії, а не оригінали карти Фон Міга. Озерна: Броди:
  9. Також не треба виключати варіант поганого збереження копії, тобто хтось міг пошкодити саме цю частину плану.
  10. Якщо цей план був зроблений після якоїсь битви, то по стану укріплень (розрушеному) видно де прорвався противник (позначено стрілочкою):
  11. Якщо б міські ворота стикувалися з південно-західною баштою, то це перекривало б шлях до замку, який є показаний на карті Фон Міга (позначив синім): Також хотів звернути увагу, що на відрізку від воріт до мурів монастиря, я не позначив вал, тому що не до кінця ясно як вони мали стикуватися. Альтернативний варіант цього відрізку, якщо б зробили залом куртин: Приклад круглих воріт в Кам'янці-Поділському на проєкті реконструкції від О.Пламеницької: Джерело: Castrum Camenecensis На моїй реконструкції я взяв ось цей прямокутник: Тепер поясню чому. На карті Фон Міга, ми бачимо, що на схід від костелу знаходяться дві будівлі, біля яких проходить південний мур монастиря. Ці ж будівлі ми бачимо на кадастрі 1827 р.(підкреслені червоним). На заході ми бачимо дві маленькі споруди, в куті знаходиться дзвіниця а в центрі ворота до монастиря (підкреслені синім). Дзвіниця і ворота монастиря на фото міжвоєнного періоду: "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Цим зумовлені західні та східні лінії монастиря, а з півдня (по відношенню до костелу) було розширення стін, але значно пізніше. Так на фото початку 20 ст. ми бачимо первісну стіну (ближче до костелу) та пізню (яка дальше від костелу). Нова стіна на передньому плані (позначена синім) і старіша на задньому плані (позначена червоним): "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Тим паче, обороняти всю територію монастиря в 3 гектари неможливо, тому первісна територія мала бути значно меншою.
  12. Першим ділом хочеться сказати, що я поспішив з висновками і помилився з розміщенням замку, отже й з конфігурацією міських укріплень. Якщо перевести на німецький знімок, ділянку на якій я побачив оманливі перепади рельєфу, то ми побачимо, що ця ділянка не є на замковій території: Для того, щоб уникнути подальші непорозуміння з розміщенням замку, я перемістив розміщення замку з німецької на сучасну супутникову карту: Тобто, схема укріплень з минулого посту є хибною. Але як все-ж-таки виглядали гусятинські укріплення? Нам досить пощастило, що на карті Фон Міга показано замок, міські укріплення, костел бернардинців, синагога, та церква Св. Онуфрія. Всі ці об'єкти були оборонними, тобто для того, щоб зрозуміти схему укріплень Гусятина достатньо всього-то перевести ці об'єкти на сучасне розпланування Гусятина, тим паче деякі з них збереглись. Саме цим я і зайнявся, допоміжними матеріалами для складання схеми були: Карта Фон Міга (1779-1783 рр.): mapire.eu Кадастрова карта 1827-го року: GesherGalicia.org та німецький знімок часів другої світової (дивитися перше повідомлення теми). Також для порівняння я використовував Другу (1861-1864 рр.) і Третю (1869-1887 рр.) воєнні австрійські мапи, але вони не були основними для створення малюнку. Ось як виглядає карта Фон Міга перенесена на сучасну карту: *Замок зображено з двома баштами, щоб більше співпадати з картою Фон Міга, тому що на подальших картах чітко зображена третя башта. *Червона лінія означають, що підкреслена будівля/вулиця досі існує. *Сині лінії позначають рельєф: opencyclemap.org Перша річ яка мене збила з пантелику це міські укріплення, тому що я так і не зміг оприділитися як же вони мали виглядати. Ворота могли проходити через округлу башту, а могли бути збоку як при башті Стефана Баторія у Кам'янці-Подільському (доречі Гусятин знаходиться за 50 км від Кам'янця-Подільського): 1. джерело 2. джерело Отже питання, щодо конфігурації міських укріплень залишається відкритим. Якщо абстрагуватися від точностей і підійти до суті, то якщо у Гусятині ворота розміщувались подібним способом до Кам'янця-Подільського, це могло виглядати якось-то так: Друга річ, яка мене здивувала це те, що значна частина Гусятина була практично незабудована ще у 18 ст.: Було б цікаво дізнатися чому? Можливо, ще до того часу діяло певне правило по дистанції розміщення будинків та укріплень? Третя річ на яку я хотів звернути вашу увагу це ось ця будівля: Мені спала на думку така ідея, що це могли бути східні ворота Гусятина. Так, з заходу знаходилися міські укріплення, з півночі та півдня не потрібно було укріплень через крутий схил, а що ж було зі сходу міста? Зазвичай, кажуть що Синагога та церква Св.Онуфрія були незалежними укріпленнями, що звісно ж має сенс, але присутність чотирьох артилерійських бійниць на першому ярусі Синагоги свідчать, що небезпека могла приходити й зі сходу, тому захистити її скажемо простим валом з частоколом мало б сенс. На карті Фон Міга це виглядало б ось так (чорні лінії): На моєму малюнку це виглядає трішки складніше, але реалістично: Отже, невідомо як виглядали міські укріплення з західної сторони і потрібно розглянути можливість існування системи укріплень зі східної сторони міста.
  13. Захотілось додати, що на карті Боплана (1630-тих років) немає села Маначин. Ось вищезгаданий регіон на карті Боплана (північ і південь перевернуті): freemap.com.ua На цій карті відмічено поселення з карти Боплана, як ми бачимо між Ожигівцями-Волочиськом та Чорним-Островом - Базалією, формується район де в першій половині 17 ст. не було поселень (Боплан відмічав навіть хутори): Джерело Для того, щоб побачити 30-ти кілометровий пустир я відмітив найближче позначені поселення з сходу: freemap.com.ua Як бачимо цей пустир пояснюється тим, що там проходив Чорний Шлях, але все ж таки це могла бути не єдина причина чому там не поселялися люди. P.S. я погоджуюсь з думками пана Білича, а цей пост є лише констатацією факту відсутності поселень в потрібному регіоні + допусканням того що це могло б бути якось-то пов'язано з озерними/болотними формуваннями в районі.
  14. Південно-східний бастіон олицького замку на фото 1910-1915 рр. facebook.com Ракурс фото (позначено стрілочкою): Супутниковий знімок 2014-го року, взято з Google Earth
×
×
  • Create New...