Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Публикации

    84
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    16

Последний раз Arsen Замки -Тернопільщини выиграл 4 декабря

Публикации Arsen Замки -Тернопільщини были самыми популярными!

Репутация

44 Хороший

О Arsen Замки -Тернопільщини

  • Звание
    Сержант

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Тернопіль
  • Интересы
    Історія та замки України

Посетители профиля

849 просмотров профиля
  1. Arsen Замки -Тернопільщини

    Буцнів: замок (локалізація, архітектура, історія)

    У дисертації Зеновія Федункова "Оборонні споруди Галицької землі Руського Воєводства як об'єкти культурної спадщини (1434–1772 рр.)" буцнівський замок згадується двічі (точніше: один раз форталіція (cт. 102–103) та другий раз сам замок (ст.95–96)) Як бачимо, на думку пана Зеновія буцнівська форталіція проіснувала до 1660-тих років і була замінена замком, який спорудив Сільницький в 1671(?) р. Ця заява базується на статті Антонія Прохаски Zamki kresowe i kresowa szlachta: Але діло в тім, що в оригінальному тексті (на який посилається Географічний словник Королівства Польського) цей текст має інший сенс: Джерело: Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego. T. 1, cz. 1 cт. 727 Тому заяву Зеновія Федункова та Антонія Прохаски, що буцнівський замок було збудовано в другій пол. XVII cт. на місці форталіції можна вважати як мінімум необґрунтованою, як максимум – помилковою. Тим паче, дуже дивним було б те, що Сільницький збудувавши архаїчний замок відставший на століття по фортифікаційних рішеннях (квадратні башти) просив у держави компенсації потрачених коштів на спорудження цього замку. Навіть при відсутності останнього джерела, це стверджування можна було б спростувати за допомогою інших джерел, таких як Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego, Яна Бауера : cт.10 Тобто, на місці форталіції було споруджено замок в 1530-тих роках (Брати Ніпчиці отримали Буцнів в 1529 р.) під керівництвом Яна Коля з Далеїва та Николая Іскржицького. І попри те, що автор привів оригінальний текст в своїй статті я подам цей текст в оригінальному вигляді з однієї з книг Метрики Королівства Польського: Джерело: "Matricularum Regni Poloniae summaria,..." T. IV Vol.2 cт. 225 номер:16839 На кінець, пан Зеновій написав в своїй дисертації наступні слова, які дуже легко співставляються з історією буцнівського замку: Буцнівська форталіція згадується вперше в 1504 р. тобто, вона швидше за все була споруджена в періоді 1490-1509 рр. Буцнівська форталіція була перебудована на замок в 1530-тих, якраз на початку періоду активізації зведення оборонних об'єктів (1530-1594 рр.) Одним з керівників будівництва буцнівського замку був гетьман польний коронний Ян Коля з Делієва, тобто, вповні можливо, що саме в цей момент було споруджено буцнівський кам'яний замок, "з чотирма чотирибічними баштами по кутах..." , що є найлогічнішим сценарієм. Тому, що на 1530-ті роки це найкраще підходило згідно з тодішніми фортифікаційними знаннями та можливостями, краще як на кінець XVI ст. тому, що в той момент було б логічніше спорудити замок бастейного типу. P.S. Книга "Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego" попри свою 83-ох літню давність, відкриває очі на багато історичних нюансів в історії Буцневи. Ця книжка також розповідає про містечка Великі Бірки та Скала-Подільська. А ще, вона розказує про Тернопільські стави та зубрів на Поділлі. Одним словом – рекомендую для читання!
  2. Arsen Замки -Тернопільщини

    Хмельницкий (Хмельницький): замок

    На мою думку ви самі вже дали відповідь на питання "Який чотирикутний острів Вердум мав на увазі?" цими словами: Тому що, якщо прокопати досить глибокий рів з західної сторони, то він заповниться водою і тоді з півострова, на якому стояв замок, получиться острів. Натяк на такий рів зустрічаємо на карті 1824 року (Правда, цей натяк є відсутній на іншій версії цієї карти): Джерело, стр. 258 На малюнку Проскурова станом на першу пол.-17 ст. можна помітити схожу ізольованість замку від острова, правда, на мою думку, замок розташовувався не там: Плоскирівська фортеця. Художня реконструкція Ю. Адамчука - Джерело Моя схема виглядає так: На кінець, малюнок (1916 - 1936 рр. - судячи з наявності костелу св. Анни) на якому зображені будівлі на місці старого старостинського двору : Джерело Приблизно ця ділянка з аерознімка 1944: Джерело
  3. Arsen Замки -Тернопільщини

    Ягельница (Ягільниця): замок

    Повністю згідний з вами, просто я базувався на карту Фон Міга щоб перетворити контури на сучасну супутникову мапу, тому в мене й получилась така крива конструкція хоча оку хотілось більше симетрії. Але в такому випадку виникає питання: на чому базувалась Оконченко щоб получити такий ідеально рівний та симетричний замок? Доречі, цікаво чому дослідниця вирішила що в замку не було равеліна? Мене бентежело те що на карті Фон Міга будинок був розташований дуже близько до напільного напів-бастіону і до тильної куртини, тоді коли в реальності мені здавалось неможливим щоб будинок "Хмельницького" всівся на цих двох стільцях. Тим більше, що з точки зору оборони цей будинок краще розташувати за куртиною, на внутрішньому дворі. Тобто, будинок з карти Фон Міга і будинок "Б. Хмельницького" два різні об'єкти, останній був скоріш за все збудований при перебудові замку на фабрику. Правда в багатьох статтях кажуть, що на замковому подвір'ї є будівлі XVIII-XX ст. Тоді про яку будівлю 18 ст. йдеться мова? Придивіться краще до карти Фон Міга, той виступ/міст (що б це не було) було знищено і він не переводив через яр по-крайній мірі станом на кінець 18 ст. Якщо в вас є іньші варіанти - кажіть, я не на 100% впевнений що це був міст, але цей варіант мені здається найлогічнішим. P.S. Що за інформація накопичилась з того часу?
  4. Arsen Замки -Тернопільщини

    Ягельница (Ягільниця): замок

    Щодо конфігурації укріплень з напільної сторони, то кожен відмічає їх в різних місцях. Так, Руслан Підставка та Петро Дем'янчук вважають що ареалом замку є ця територія: А пан @Filin відмітив в вищезгаданому звіті livejournal, орієнтовну локацію напівбастіонів зеленим: Як бачимо в пана Філіпа вона є приземлініша та, на мою думку, все одно не вірна. Тому що як ми можемо бачити на карті Фон Міга, укріплення не було прямокутної форми: Доречі, на цій мапі видно що з напільної сторони замок був дуже схожим на Горнверк. Так от після багатьох роздумів та порівнянь я дійшов до висновку що замкові укріплення розташовувалися орієнтовно так: Цікаво й те що та велика споруда на замковому подвір'ї з карти Фон Міга виявилася тією будівлею яку називають "Домом Б. Хмельницького": Як я це дізнався? Дуже просто, я скористався функцією на Mapire "виміряти відстань". Погрішність невелика і ближчих будівель немає тому й висновок ще це є одна і та сама споруда. Але на цьому всі цікавинки не закінчуються. Нам відомо що в'їзд був на замкове подвір'я був з півдня, але на карті модна помітити що з заходу через рів перекинутий міст (?) тобто з тієї сторони також був в'їзд, але він не підходить до концепції сучасного замку тому я вважаю що це збереглось ще від первісного дерев'яно-земляного замку а на місці будівлі поблизу могла бути в'їзна брама. З чим згідні? А з чим ні?
  5. Arsen Замки -Тернопільщини

    Брацлав: замок и городские укрепления

    Доброго дня! Я хотів лише відмітити одну деталь з картини Н.Орди. На задньому плані видно якихось дві башеньки: Хіба ж це не є ті самі дві башти з герба? Карта Шуберта допомагає припустити два можливих місце-знаходження цих башт, так як художник міг приблизити або віддалити об'єкт, при бажанні. До того ж карта Шуберта (1872) зафіксувала той самий стан Брацлава, що ми бачимо на малюнку Наполеона (Орди) (1871-1874).
  6. Arsen Замки -Тернопільщини

    Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

    Получається, що так. Але, ви ж самі бачите що Тернопіль розташований під Збаражем, що є неможливим. Та й взагалі, Тернопіль показано не просто на лівому березі річки Гнізна, а далеко від неї.
  7. Arsen Замки -Тернопільщини

    Куропатники: город

    Куропатники на карті Magni Ducatus Lithuaniae 1662 року:
  8. Arsen Замки -Тернопільщини

    Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

    Переглядаючи мапу Lithvania Герарда Меркатора я помітив деякі деталі, які обговорю нижче. Зразу помічаємо, що Тернопіль та Збараж дуже сильно віднесло на схід через Амадоцьке озеро. Тому в подальшому Тернопіль не згадуватиму, тому що він не надає якоїсь-то корисної інформації. Тоді коли Збараж попри своє помилкове розташування дає нам зрозуміти яка річка починається з "Амадоки" і це річка Гнізна. Про річку яка впадає в Гнізну мова піде нижче. А третя річка, що впадає в Гнізну називається Коропець, ми це знаємо завдяки Козовій (р.Коропець не впадає в р.Гнізну, це є картографічна помилка). Підсумок всього вище cказаного: Так що то за річка між ними? Є дві річки які знаходяться між Гнізною та Коропцем: р. Серет (Гнізна впадає в Серет) р. Золота Липа (не пересікається з р.Гнізна) Я вважаю, що річкою посередині є р.Серет по двох причинах: Якби це була річка Золота Липа, то Золотники мали б бути показані як Козова, або Збараж - на березі. Але, тут могла бути помилка як з Підгайцями. Тому що р.Гнізна впадає в Серет (а не наоборот), але цікаво навіть не те, що вона впадає, а як це показано на карті: Зліва показано гирло річки Гнізна на карті 1609 р. а справа на сучасній супутниковій мапі. Дуже цікавий нюанс, на карті по цій річці (Серет) проходить "кордон" між Русю та Поділлям. Получається, що: Місто №1 потрібно шукати на р.Серет (мій кандитат Буцнів). Місто №2 потрбно шукати між Серетом та Гнізною. Місто №3 потрібно шукати між Серетом та Коропцем.
  9. Arsen Замки -Тернопільщини

    Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

    Вітаємо на форумі! Не вловив яке саме слово ви мали на увазі, але, для справки: ГІйом де Боплан у 1639 намалював, а в 1645 здається випустив карту, на якому був надпис Україна Не зовсім так, "Паспортом" України є карта 1613 року з назвою «Magni Ducatus Lithuaniae Caeterarumque Regionum Illi Adjacentium Exacta Descriptio...» (читати подробніше). Для Лабентвели ми допускаємо що вона вперше з’явилися на мапі Ваповского (1540 року) (втрачена).
  10. Arsen Замки -Тернопільщини

    Разлоги: оборонный двор (усадьба) из "Огнём и мечом"

    Не зовсім помилковим є ваш вивід адже поляки планували реконструювати чотири кутових башеньки дому:
  11. Arsen Замки -Тернопільщини

    Пиків (Пиков): замок

    Так як "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." та "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ..." вже опубліковані, то залишається лише "Źródła dziejowe": T. 21 , S. 441 T. 22, S. 87 T. 22, S. 604 T. 22, S. 707
  12. Arsen Замки -Тернопільщини

    Старичі (Старичи): замок

    Перекладу перший параграф другої сторінки "Les châteaux de Pologne" так як він стосується безпосередньо замку.
  13. Arsen Замки -Тернопільщини

    Лабанти (Lambant, Labantowie, Łabęccy)

    Не думаю, що це чимось-то допоможе так як спір йде про спадкові маєтки Давідовських, а не Лабантів. Тому по описаній території все сходиться, а те що її чоловік походить з поселення не в районі опису - ні на що не впливає.
  14. Arsen Замки -Тернопільщини

    Лабанти (Lambant, Labantowie, Łabęccy)

    Ось перший "блок" перекладу (їх буде 4, для того, щоб переклад по-швидше поступав на форум). Том II — 188-189; Латина не є проста мова і я, як аматор, зіткнувся з тим, що не можу добре перекласти на українську. Хоча, цей уривок немає відношення до нашої теми, так як тут йде мова про Юршу гербу Лабедз з села Жукова розташованому в Сандомирському воєводстві (тобто це не може бути теперішнім с.Жуків тернопілської області). Том X — 16 [243];
×