Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Content Count

    123
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    31

Arsen Замки -Тернопільщини last won the day on November 12

Arsen Замки -Тернопільщини had the most liked content!

Community Reputation

85 Хороший

About Arsen Замки -Тернопільщини

  • Rank
    Сержант

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Тернопіль
  • Интересы
    Історія та замки України

Recent Profile Visitors

1,400 profile views
  1. Хочеться доповнити тему двома картами 19-го століття. На них видно, що територія замку була реорганізована і важко прослідити будівлі, що були зображені на карті Фон Міга. Конюхи на карті 1861-1864 рр., замчище добре впізнається (ділянка в центрі села з садом), але в деталях воно стало зовсім іншим (порівняйте з попереднім постом): Mapire.eu Також карта 1869-1887 рр. показує, як змінилася замкова територія протягом 19 ст. На цей раз знайти замчище не так легко через низьку якість карти: Mapire.eu
  2. Мова йде про адміністративну одиницю на території сучасної Тернопільської області, під час Речі Посполитої: Теребовлянський повіт Ця тема стосується наступних сучасних районів: Тернопільський, Теребовлянський, Козівський, Підволочиський, Гусятинський та Чортківський. Для початку я раджу вам прочитати статтю "Історія України у світлі регіональних досліджень" Зеновія Федунківа про адміністративний поділ Галичини впродовж історії, для кращого розуміння теми (за ось цим посиланням). Отже, після захоплення частини Галицько-Волинського князівства поляками у 1349 р., відбулася інкорпорація цієї території на правах особистого володіння короля під назвою Руського Королівства аж до 1434 р. . У 1434 р. cтворюється Руське воєводство на базі однойменного королівства, воно проіснувало до 1772 р. Польське королівство поділялося на воєводства. Руське воєводство поділялося на землі, а землі в свою чергу на повіти (наступні схеми взяті з статті пана Зеновія, за що я йому дуже вдячний) : На данний момент я хочу залишитися на цьому історичному періоді, на Теребовлянському повіті (можливо по мірі доповнення теми будуть пророблені і подальші хронологічні періоди). Отже як ми бачимо межі повіту є приблизними, саме тому я хочу доповнити ці схеми, розробленою мною мапою Теребовлянського повіту станом на 1564 р. Ця мапа базується на люстрації Теребовлянського повіту 1564 р. (джерело: Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno-statystycznym T.7 Ziemie ruskie. Rus Czerwona. Cz. 1 97-100 cт.) Люстрація представлена у виді такого списку: Я не зміг ідентифікувати три поселення: Byelka, Krasowka та Poznan. Так як усі троє є в певній мірі повторенням ім'я іншого поселення, я допускаю, що ці три поселення є просто помилками. Взагальному, згідно з цим списком, Теребовлянський повіт налічував 120 поселень. На гугл-карті (за цим посиланням) знаходяться 117 (я оприділив їх по співзвучності оригіналу та сучасного імені, і карті Фон Міга) такщо можуть бути помилки. Тому запрошую ретельно придивитися до карти, аби пократищити її. Надіюсь, що це комусь допоможе.
  3. Роздумуючи про Козлів я захотів зробити щось подібне на карту містечка станом на 17 століття, але як тільки я почав, то зловив себе на думці, що не хочу надто фантазувати щодо розпланування містечка (про що відомо практично нічого) тому я зробив, дещо більш практичне. Базуючись на карті Фон де Міга (1779-1781рр.) я зробив карту Козлова станом на цей період. Я відкинув всі вулиці та об'єкти, що не існували в той період і залишив лише те що показано на карті Міга. Практично, це є карта Фон де Міга перенесена на сучасну супутникову. Ось для порівняння карта Фон де Міга, мій малюнок та сучасна карта Козлова: Mapire.eu Зображення зроблено завдяки Google Earth А ось і тлумачення моєї аматорської карти: Cтавок Болото Водяний млин Дамба з мостом Ратуша Укріплення (бастіон з куртинами) природній перепад рельєфу дерев'яні храми кам'яний храм P.S. Будинки розташовані не точно. Доречі, так як в назві темі згадується замок, то хочеться підняти питання про його існування та можливого місце-знаходження. Наприклад мені здається, що якщо замок і був, то найвигідніше місце було ось тут на мисі: З східної сторони омиває ставок, він знаходиться неподалік від переправи, що могло використовуватися для її захисту, або регуляції на початку існування поселення. Можливо, що поселення з'явилося після спорудження замку.
  4. Розглядаючи карту Козлова я натрапив на досить цікавий контур на півночі містечка, який підозріло нагадує залишки бастіону : Стрілочки означають ймовірні перепади висот, що видно на карті. Жовтим прямокутником позначено розорану під город частину цього ймовірного бастіону. Щодо південного бастіону то схоже, що від нього також щось залишилось: Можливо це якась ілюзія, але і в цьому випадку мені видно контури бастіону і куртин: Але, якщо з'єднати ці два бастіони, то отримуємо дуже великі укріплення (приблизна площа 1,4 км²) як для містечка середньовічної Речі Посполитої: Постає питання чи був Козлів такий великий? Можна сказати звісно що так, Вердум казав, що в ньому мешкало 4 тисячі міщан. Але окрім його слів, немає жодного іншого підтвердження такої кількості населення. Наприклад, Козлів з'являється на картах 17-го сторіччя в статусі містечка (в кращому випадку) на рівні Бережанів, Теребовлі, Залізців, це звісно свідчить про те що Козлів був далеко не маленьким містечком, але й не містом на чотири тисячі людей. Джерело (1613 р.) Джерело карта базована на попередній мапі (Радзивілів), Козлів станом на 1630-ті роки Джерело Козлів на карті Боплана, станом на 1630-ті є просто містечком, навіть не на рівні Зборова, то про які 4 тисячі може йти мова? На сайті Vkraina є і інші карти з Козловим, але для цієї теми, мені знадобилися лише ці. Взагалом, Козлів з'являється на картах лише першої пол. 17-го ст., не враховуючи пізніші перевидання карт Боплана та Блау. Все це, щоб сказати, що більш вірогідно, укріплення Козлова були скромнішими, приблизно такими: P.S. Я не стверджую жодну з версій, скоріш показую своє бачення без доказової бази (це тому, що в інтернеті неймовірно мало інформації про Козлів).
  5. Vestigiа antiquа Arcis переводиться як, залишки древньої фортеці.
  6. Завдяки сім'ї Крісів, яка поділилася фотографією з сімейного архіву, в нас тепер є зображення буцнівського замку! На цій фотографії 30-тих років (до початку другої світової війни), на задньому плані видно квадратну башту досить масивних розмірів (не меньше десяти метрів в довжину), з двома вікнами, вони, напевно, були перебудовані з бійниць. Сім'я Кріси були дуже люб'язними і вказали місце з якого було взято фото: Тобто башта мала орієнтовно розташовуватись десь тут: Як можна було дізнатися з мого минуло річного посту, саме на цій ділянці при побудові лазні знайшли багато каміння. Тому ця ділянка це є найбільш точним розташування башти. І тепер, нарешті зрозуміло, що саме було зображено на карті Second Military Survey, це була башта і тепер очевидно, що її не розклали Серватовські в 1850-тих для побудови свого палацу. Ось ця сама башта зображена на карті: Mapire.eu Отже, маємо доказ, що частина замку (точніша ця перебудована башта) існувала ще в першій пол. XX ст. Виникає питання чи пережила башта другу світову? Можливо, саме в цей період вона була зруйнована Тепер, завдяки цій знахідці, можна буде точніше уявити зовнішній вигляд буцнівського замку, замість простих фантазій
  7. А ви можете показати на карті де знаходиться це місце?
  8. З вищезгаданих замків, на мою думку, система в'їздів в Личківцях була найбільш схожа до Кам'янець-Подільської. Так, в обох випадках, замок захищав в'їзд до міста, але не перекривав його повністю. Ось як це виглядає схематично: Джерело для лівої схеми Цікаво, як укріплення містечка зливались з замком, тому що в випадку Личківців було дуже мало місця і брама до міста була чуть не впритик до башти замку. Ось, як я це собі уявляю: Доречі, якщо з півночі підступ до містечка перекривався ставком, то з півдня був вільний прохід. Було б логічно цей прохід перекрити хоча б частоколом, або як і з півночі зробити ставок. Ця картина проглядається на карті Фон Міга: Mapire.eu Рештки замку? Цікаво було розібратися з питанням, що це таке? На кінець, я розгледів якийсь об'єкт, схожий на квадратну башту на карті 1861-1864 рр. : Mapire.eu
  9. В книзі "Теребовельська Земля"(1968 р.) Заплітний А. є розділ для Струсова і ось що цікавого я там зустрів: Дуже цікава інформація, якої я ніколи раніше не зустрічав. Тобто, маєток Струсів знаходився на території містечка і якщо його укріпили, то вийшов вже замок на містечку. Тут цитується документ 1745 року, який склали струсівські ремісники. В цьому документі згадується, що замок виконував судову функцію для містечка. Тобто, ще в 1745 замок не просто існував, але й виконував свої адміністративні функції. Для цього йому було б потрібно знаходитися близько до центру містечка, а не в Чертовій Дебрі. Тому що в випадку віддаленості від центру ці функції б перенесли до якоїсь споруди, що знаходилась б ближче до центру.
  10. За слова В. Бойка личковецький замок виглядав таким образом: "Конфігурація повторювала обриси місцевості. Оборонні мури під гострим кутом сходилися над урвищем зі східнього боку й увінчувалися оборонною вежею. В'їзд із західнього боку боронили в'їзна вежа і викопаний глибокий рів." Для того, щоб зрозуміти про який захід і схід йде мова, потрібно оприділити де був в'їзд на територію замку. Це легко оприділити завдяки костелу. Його вхідна частина мала зустрічати гостя чи власника, що в'їжджав на територію замку. В такому випадку, отримуємо, що вищезгадані "захід" та "схід" в реальності є протилежними. Тобто захід це схід, а схід то є захід: Google Maps Виходить, що східня сторона складалася зі стику мурів та оборонної вежі, подібно до Сидорівського замку: castles.com А тією вежею, що увінчувала стик мурів, могли бути рештки замку, які тепер перебудовані під капличку. Щодо "західної" сторони, то мені здається, що в'їзд був десь тут: Google Maps Відповідно до в'їзду розташовувалась і в'їздна вежа. Але, я сумніваюсь, що в личківецького було лише дві вежі для оборони. Це ще треба вияснити!
  11. Тут мається на увазі прізвище. Це є переліком свідків. Зайдіть в тему про Лабантів, там ви знайдете більшість згадок про Лабантів. Щоправда, жодної про місто Лабентвела.
×
×
  • Create New...