Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Публикации

    113
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    26

Все публикации пользователя Arsen Замки -Тернопільщини

  1. Arsen Замки -Тернопільщини

    Личківці (Лычковцы): замок

    Обговорюється цей об'єкт: Личковецький замок На місці теперішнього села Трибухівці колись було місто Личківці і могло похвалитися замком, а на колишньому місці с.Трибухівці тепер – Личківці. Така зміна навіть досі плутає багатьох, так село Личківці відоме завдяки палацу Тімельмана (який часто плутають з замком), Збруцькому Світовидові (саме тут його знайшли в 1848 р.), костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії і Личківецькому замку, але діло в тім, що всі ці споруди розташовуються/розташовувалися на теперішній території села Трибухівці, яке підпорядковується селу Личківці. Тобто, довколо цих поселень одна плутанина та щоб самим не заплутатись, ми сконцетруємось на с. Трибухівцях (колишньому місті Личківці). Личковецький замок розташовувався в с. Трибухівці (Гусятинського району). Ось так, це село розташоване відносно Гусятина, Хоросткова та Копичинець: Google Maps Трибухівці розташовані при злитті річок Гнила і Тайна: Google Maps Долину обвивають ріки з трьох сторін а з західної сторони є пагорб-перешийок на якому було збудовано замок. Завдяки такому вдалому розташуванню саме поселення не потрібно було додатково укріпляти, т.к. весь удар на себе брав замок. Локалізувати замок дуже просто тому, що хтось вже це зробив і навіть добавив фотографії : Google Maps Перша пряма писемна згадка Личківців 1470 року, повідомляє, що Петро Іличковський продає своє село Іличковець Яну Скорчиці. [AGD, T. XII, № 3491] В 1475 він відкупляє його в Яна Скорчиці, а в 1482 записує це село своєму синові Пйотру Іличковському. В 1485 році, Пйотр здав село під заставу Яну Сєцєху Щавінському з Городниці. З часом Сєцєхи отримали Личківці у власність, так в 1522 році завдяки Єнджею Сєцєсі з Городниці (сину Яна Сєцєхи Щавінського) Личківці отримали міські права і королівський привілей на проведення 2-х ярмарок (перша в 3-тю неділю після Великодня, друга 21 вересня), щоп'ятничних торгів.[Wikipedia] Це допомагало розвитку містечка, яке треба було обороняти від татар, тому можна припустити, що перше укріплення було споруджено в цей час. Через одруження дочки Єнджея (Зофії) з Марціном Калиновським, Личківці перейшли до роду Калиновських. В 1562, одним з власників міста був Ян Калиновський [Wikipedia] (брат Марціна) (в радянських джерелах ця дата вважалася першою згадкою Личківець). Саме Яну приписують будівництво кам'яного замку в Личківцях в XVII cт., в чому я особисто сумніваюсь, тому що на початок 17 ст. йому мало бути біля 70 років. Тому, або це був не він, або це не було в XVII ст. Після Яна, власником Личківців був Валентій-Олександр Калиновський аж до 1620 року. Elzbieta Hornowa стверджує, що 1628 року місто належало Дрогомирським і Калиновським. Але Личківці залишалися в володінні Калиновських до кінця XVII ст.[Wikipedia] Тому, замок остаточно був збудований одним з Калиновських. За В. Бойко, личківецький замок виглядав наступним образом: Бойко В. Личковецький замок // Тернопільський Енциклопеди́чний Словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 350. Не зовсім зрозуміло, де на сході? а де на заході? Тим більше посилання на інше джерело немає, через що не зрозуміло, чи це він висловлює свою думку, чи цитує когось. Втім, очевидно замок був кам'яним, тому що костел та капличку збудували з його каміння. Хоча, Александр Чоловський вважає, що костел не був збудований в 1728 році з замкових рештків, а значно древніший і входив в вузол оборони замку: Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego, Aleksander Czołowski, Tarnopol, 1926 (ст. 145) На початку 19 століття в замку ще проживали люди, про що повідомляє Географічний Словник Королівства Польського : Liczkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. — ст. 213 P.S. Окрім цієї згадки, інших згадок замку немає тому що там більше половини тексту забрав Збруцький Світовид. Виникає питання "де ці люди проживали?" На це немає точної відповіді, можливо в тій частині замку, що збереглася аж до XX ст.? Ось про цю збережену частину замку йде мова : Polona Polona На цих двох фотографіях XX ст. бачимо на першому плані, вірогідно, пивницю однієї з башт, з двох протилежних ракурсів. Тепер перейдемо до карт. Перша мені відома мапа на якій показані Личківці є картою Боплана (перевидання 1664-го року): Wikipedia Зверніть увагу, що Личківці показані в якості містечка. Личківці на карті Фон Міга (1779-1781) : Mapire.eu Як бачимо Личківці та Трибухівці на своїх первісних місцях. Личківці на карті Річчі Заноні, на мапі показана міська забудова, це означає, що показане містечко, рідше місто, немало укріплень: Galliсa.bnf На картах Фон Міга і Third Military Survey (1869-1887 рр.) бачимо на замчищі ті самі будівлі, але по різному розташовані: А на картах Фон Міга і Second Military Survey (1861-1864 рр.) позначена та вищезгадана башта, що збереглась на рівні підвалів: Личківці на карті 1880 року: freemap.com Тепер на закінчення фотографії каплиці (яку збудували з рештків замку) і самого замчища: Капличка: Замки та храми України Замчище: Замки та храми України Джерело Джерело Поки що це все, добавляйте!
  2. Arsen Замки -Тернопільщини

    Личківці (Лычковцы): замок

    З вищезгаданих замків, на мою думку, система в'їздів в Личківцях була найбільш схожа до Кам'янець-Подільської. Так, в обох випадках, замок захищав в'їзд до міста, але не перекривав його повністю. Ось як це виглядає схематично: Джерело для лівої схеми Цікаво, як укріплення містечка зливались з замком, тому що в випадку Личківців було дуже мало місця і брама до міста була чуть не впритик до башти замку. Ось, як я це собі уявляю: Доречі, якщо з півночі підступ до містечка перекривався ставком, то з півдня був вільний прохід. Було б логічно цей прохід перекрити хоча б частоколом, або як і з півночі зробити ставок. Ця картина проглядається на карті Фон Міга: Mapire.eu Рештки замку? Цікаво було розібратися з питанням, що це таке? На кінець, я розгледів якийсь об'єкт, схожий на квадратну башту на карті 1861-1864 рр. : Mapire.eu
  3. Arsen Замки -Тернопільщини

    Струсів (Струсов): замок

    Струсівський замок "трішки" парадоксальний. Наприклад його розташування вказують в урочищі Чортова Дебра (лівий берег р. Серет), але Гійом Левасер Де Боплан так не вважає (замок показаний на правому березі). Хтось його уже локалізував і каже що він чотирикутної форми, а, Боплан знову перечить своїм п'ятикутним замком. Так хто ж правий? Перед тим як продовжити, пропоную спочатку ознайомитися з історією Струсівського замку - тут. Карти Ну що ж почнемо з карти, вищезгаданого, Г. Боплана, період показаний на карті: 1630-1648 рр. (на карті північ з півднем поміняні місцями): Карта Карта Боплана схематична, що з неї можна взяти корисного: Замок знаходився на правому березі р.Серет. Замок доповнював міські укріплення. Замок мав п'ятикутну форму. А тепер для зрівняння візьмемо цитату з статті на яку я посилався раніше. Або трішки інший опис замку від Castles of Ukraine, автор навіть локалізував замок. Автори обох статтей стверджують, що: Замок знаходився на лівій стороні. Місто і замок розділяла річка. Замок був прямокутної форми. Замок мав кам'яні укріплення.(Обоє не уточнюють що саме за кам'яні укріплення, але автор другої додає що вони були по кутах - башти або бастіони?) Єдине що не сходиться так це розміри замку. Перша стаття подає нам інформацію що замок мав приблизні розміри: 100x150 метрів. Тоді коли друга стаття подає нам такі розміри: 100x100 метрів. Перша стаття посилається на Ореста Мацюка книги, якого, я не маю. А друга стаття посилається на локалізацію замку проведену автором (про неї тема піде нижче), що з однієї сторони добре, а з другої сторони, вірогідність помилитися у розрахунках, коли орієнтуєшся на перепади висот у лісі - колосальна. І тут ми попадаємо в ступор, як усі хто цікавився або досліджував замок, сказати хто не правий - складно. Можна сказати що помилився Боплан, але, в більшості випадків, він схематично дуже добре передавав форму та розташування замку (відносно міста). Можна сказати що помилилася "більшість" (всі хто вважає що замок розташовувався у урочищі Чортова Дебра), тоді виникає питання: рештки чого вони знайшли? А, можливо ніхто не помилився? І в Струсові було два замки? Зараз усе поясню. Замок №1 Це є той самий замок який збудували Струси на початку 17 cт. на лівому березі Серету, в урочищі Чортова Дебра. Він був прямокутної форми 100x100 або 100x150 метрів. Його локалізацією зайнявся автор, вищезгаданої, другої статті. Нажаль, він трішки не професіонально подав результати своїх пошуків. Він зробив три відео та виклав на Youtube : перше відео, друге відео, та третє відео. Але ні на одному з них не уточнив де він бачить залишки рову, валу та кам'яних укріплень. Залишаю це на ваш розсуд. Судячи з третього відео, автор пройшов, приблизно, ось таку стежку: На 2:04 кадр обривається і я вже не можу сказати де знаходиться автор цього відео. Ми все одно подякуємо йому за його старання На карті дуже цікаво виглядає ось ця ділянка (можливо мені здалося) можливо це спровоковане тим, що дерева ростуть на перепаді висот: Карта Яндекс На Гугл карті все ще "читається" лінія прямокутної форми: А от на карті від Bing вона вже майже не "читається": Тепер якось-то дивно дивитись на цю фотографію, яку зробив той самий автор статті: Доречі, спочатку я вважав що "замок" ( в лапках тому що в той час це був палац або частина монастиря) не був позначений на карті Фон Міга. Насправді ж нам мішає його бачити позначка монастиря а якщо її забрати то получиться щось таке (буду радий якщо комусь цим допоміг): Замок №2 У 1629 р. Струсів переходить в володіння Адама Калиновського, який споруджує той самий п'ятикутний замок який входив в міські укріплення та знаходився на правому березі Серету. Поглянемо на карту Боплана іншого видання, звичним для нас ракурсом (північ та південь на своїх місцях): Джерело Напевне, що Боплан незнав що Струсів розташований на мисі, як у випадку з Гусятином - стаття, через що конфігурація укріплень була скривлена. Насправді ж замок міг бути на не півдні а на сході від укріплень. Перевертання карти Боплана нічого не дадуть, тому образно це покажу на сучасній карті (червоний контур - укріплення, синій - замок): Чому я вибрав те місце для замку? Тому що на карті Фон Міга є цікавий палацовий комплекс з парком, який розміщувався десь там де я позначив синім контуром + між костелом та тією ділянкою є кам'яні підпірні стіни, можливо заради їхнього спорудження розібрали замкові кам'яні укріплення (якщо такі були)? Які будуть враження/критика на все це?
  4. Arsen Замки -Тернопільщини

    Струсів (Струсов): замок

    В книзі "Теребовельська Земля"(1968 р.) Заплітний А. є розділ для Струсова і ось що цікавого я там зустрів: Дуже цікава інформація, якої я ніколи раніше не зустрічав. Тобто, маєток Струсів знаходився на території містечка і якщо його укріпили, то вийшов вже замок на містечку. Тут цитується документ 1745 року, який склали струсівські ремісники. В цьому документі згадується, що замок виконував судову функцію для містечка. Тобто, ще в 1745 замок не просто існував, але й виконував свої адміністративні функції. Для цього йому було б потрібно знаходитися близько до центру містечка, а не в Чертовій Дебрі. Тому що в випадку віддаленості від центру ці функції б перенесли до якоїсь споруди, що знаходилась б ближче до центру.
  5. Arsen Замки -Тернопільщини

    Личківці (Лычковцы): замок

    За слова В. Бойка личковецький замок виглядав таким образом: "Конфігурація повторювала обриси місцевості. Оборонні мури під гострим кутом сходилися над урвищем зі східнього боку й увінчувалися оборонною вежею. В'їзд із західнього боку боронили в'їзна вежа і викопаний глибокий рів." Для того, щоб зрозуміти про який захід і схід йде мова, потрібно оприділити де був в'їзд на територію замку. Це легко оприділити завдяки костелу. Його вхідна частина мала зустрічати гостя чи власника, що в'їжджав на територію замку. В такому випадку, отримуємо, що вищезгадані "захід" та "схід" в реальності є протилежними. Тобто захід це схід, а схід то є захід: Google Maps Виходить, що східня сторона складалася зі стику мурів та оборонної вежі, подібно до Сидорівського замку: castles.com А тією вежею, що увінчувала стик мурів, могли бути рештки замку, які тепер перебудовані під капличку. Щодо "західної" сторони, то мені здається, що в'їзд був десь тут: Google Maps Відповідно до в'їзду розташовувалась і в'їздна вежа. Але, я сумніваюсь, що в личківецького було лише дві вежі для оборони. Це ще треба вияснити!
  6. Arsen Замки -Тернопільщини

    Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

    Тут мається на увазі прізвище. Це є переліком свідків. Зайдіть в тему про Лабантів, там ви знайдете більшість згадок про Лабантів. Щоправда, жодної про місто Лабентвела.
  7. Arsen Замки -Тернопільщини

    Меджибож (Меджибіж): реставрация дворца

    3,3+3,3+2,2=8,8 Де поділося сто тисяч?
  8. Arsen Замки -Тернопільщини

    Подгорецкий замок: рисунки, графика и т.п.

    Сучасний стан Підгорецького замку змалював Бурика В.В. (більш відомий за псевдонімом: Дядюшка Бу). Джерело
  9. Arsen Замки -Тернопільщини

    Подгорецкий замок: рисунки, графика и т.п.

    Всім вже відомий малюнок Підгорецького замку станом на XVII ст. висвітлює південну сторону замку: Але я постійно хотів бачити "як же виглядав двоповерховий палац" з північної сторони, пройшов час, ніхто цим не зайнявся тому я взяв і намалював своє бачення первісного вигляду Підгорецького замку: Хтось запитається чому не весь корпус двоповерховий? Так от, обидва передпокої (західній та східній) мали сходи для того, щоб можна було потрапити на третій поверх "башт", якщо забрати третій поверх передпокоїв, то третій поверх башт буде недоступним. План 3-го поверху підкреслено червоним: Малюнок основував на цьому зображені: Всі фотографії взяв звідси.
  10. Arsen Замки -Тернопільщини

    Гусятин: локализация укреплений

    На супутниковому знімку 2012 року, який можна знайти на Google Earth, досить добре читається замчище і навіть місце однієї з башт: А щодо міських укріплень, то згідно з картою Фон Міга, вони мали проходити якось-так:
  11. Arsen Замки -Тернопільщини

    Подгорцы (замок): внешний декор

    Можливо фронтон був розділений на два для того, щоб помістити герби Ржевуських і Любомирських? В такому випадку, до 18 ст. фронтон був цілим, а над ним знаходився тільки герб Конецпольських - Побог. З іншої сторони, стиль різблення каменю на колонах та стінах "пахне" 18 ст., тобто, не виключено, що первісні ворота не мали ні колон, ні фронтона.
  12. Arsen Замки -Тернопільщини

    Буцнів (Буцнев): гіпотетичні укріплення містечка

    Буцнів, тепер село Тернопільського району, колись було містечком і могло похвалитися замком (замок обсуджується в цій темі) а тут піде мова про укріплення містечка. Чи були вони в Буцневи і якщо так, то де вони розташовувались? Буцнів розташований на річці Серет, його оточують багато (колишніх та сучасних) містечок (наприклад Микулинці). Так с.Буцнів розташоване відносно Тернополя та Теребовлі: Google Maps І так, щоб сильно вас не вплутувати в всі нестикування в історії цього села ми пройдемося по-суті. А саме – заснування містечка, спорудження укріплень (XV-XVI ст.) та занепад містечка (XVII cт.) і після такого міні-уроку історії ми перейдемо до локалізації укріплень Буцневи. Історія Є декілька легенд, щодо заснування Буцневи, але одна з них цікавіша з нашої (фортифікаційної) точки зору: "Одна з легенд, яка збереглася у пам’яті краян, розповідає, що начебто дуже давно, коли ще не було панщини, ватажок давніх поселенців на ймення Буц заснував на березі річки Серет неприступну фортецю. Біля неї виникло поселення, яке згодом так і назвали на честь засновника – Буцнівом"[1, 12] І ця версія цікава тим, що є певна вірогідність, що Буцнів міг бути заснованим саме таким способом тому що: Частина річки Руда, що протікає через село, називається Брудок. Така назва походить (не від слова бруд, як можна було подумати) а від слова брід, тобто мілководдя по якому можна перейти річку без моста, або човна. Цей перехід міг бути частиною, якогось шляху ще в часи Київської-Русі, якщо це був важливий перехід, то для його захисту логічно було б спорудити фортецю. Якщо детальніше розглянути розпланування Буцневи то можна побачити, що поселення почало розвиватися від краї мису, тобто від замку. Це означає, що і справді, спочатку могло з'явитись якесь укріплення біля якого потім виросло селище. План-схема розвитку Буцневи : freemap.com Етимологічно підтверджується саме така версія заснування, тому що первісна назва – Бучинова, Бучнова – складається з Буч та нова. Буч — означало смілива та звитяжна людина, гордий, непоступливий ("на давньослов'янській"). [2, 14] Тоді коли суфікс ова є польською версією суфіксу ів, але в жіночому роді, це пояснюється тим, що з приходом поляків назви сіл та міст пережили різні трансформації в іменах, однією з таких трансформацій є зміна роду з чоловічого на жіноче. Ось так тлумачить назву поселення Дмитро Бучко: "Утворено від присвійної назви з суфіксом –ів, що виражає приналежність, і наймення власника села (маєтку) *Буцень, пор. Буцинь [6 І, с. 121]. Первісне знач. «Буцнів двір (маєток чи ін.)»."[3,125] Дослівно Буцнів означає – двір хороброї людини (ватажка). Що важливо винести з початку історії Буцневи, так це те що в XV ст. існувало два села з назвою Буцнів – менший/нижній та великий/вищий Буцнів – і вперше вони згадуються в 1464 р. коли Ян Рей з Шумська здав під заставу село меньша і нижня Бучньовка Мацею Любіцькому. Попри грошову оплату Мацей також зобов'язувався заселити інше село Яна Рея – Велику Бучніву.[4, 310] Колись я думав, що це означало заснування цього поселення, але це не логічно так як інше село не називалося б нижній, чи то, меньший Буцнів, так як не було б до якої Буцневи порівнювати. Висновок: Велика Бучніва існувала до 1464 р., але в той час була спустошена, можливо, через татарський набіг. Буцнів залишався селом до кінця XV ст. і перша його згадка в якості містечка датується 1501 р.[5, 92] До 1504 року в книгах Метрики Королівства Польського прослідковується село Верхній/Більший Буцнів,[6, 87] це означає, що саме село нижня/меньша Буцнева перетворилося на містечко Бучинова. Після 1504-го року немає жодної іншої згадки Верхньої/Вищої Буцневи тому село, або злилось з містечком Бучинова, або воно пропало, тобто було спустошене. В 1529 р. місто Буцнів звільняється від податків на 10 років, в цей же час споруджується замок.[6, 9] Через економічний та демографічний ріст, питання про укріплення саме містечка зростало (тому що, вже не все населення поміщалося в замку – авт.) тому я припускаю, що перші укріплення Буцневи могли появитися саме в цей період. Не письмовим доказом існування Буцневи в якості містечка в цей період свідчать наступні мапи: Gerard Mercator (1554) Джерело Giacomo Gastaldi (1562) Джерело Paolo Forlani (1568) Джерело 1566: Джерело: @AnKo Згідно з моїми розрахунками на цій мапі також зображено Буцнів: Vaclovas Grodeckis (1570): Джерело Враховуючи те, що в XVI ст. на складання карти могло піти 10, а то й 15 років, то можна сказати, що Буцнів, показаний на них, відповідає своєму статусу в 1540–50-их роках. В ті часи далеко не всі містечка (деколи навіть міста) не були показані на цих картах, а Буцнів був показаний на рівні з такими містами як Бучач, Збараж, і т.к. це говорить про його досить поважний статус в період коли вже був заснований Тернопіль. В 1540 році власником ''міста'' Буцневи згадується Мацей Влодек (саме його родинний герб Правдич, став гербом містечка [7, 3]) що свідчить про те що він мав великий вплив на Буцнів. Напади на Тернопіль в 1544 та 1549 роках [1, 19] мали заставити його задуматись про оборону власного містечка (в тому випадку, якщо укріплень не було збудовано раніше). Пізніше, містечком володів його син Станіслав Влодек від 1570 року (смерті батька), саме він сприяв будівництву брами в Кам'янці-Подільському та фортифікації цієї фортеці, що говорить про його інтерес в укріпленнях. Тому, можна припустити, що він так само мав би підтримувати захист свого містечка, тим паче, що в 1575 та 1589 роках відбулися два великих татарських напади.[1, 19] Ян Бауер вважає,що через зростання Тарнополя в якості оборонного та адміністративного центру такі містечка як Баворів, Борки, Буцнів, Чернелів та Ожигівці починають занепадати. [8, 171] Але в 1602 році Буцнів згадується у переліку міст і містечок Станіслава Влодека [9, 725], тобто Буцнів не перетворився на село через вищезгаданий процес. В 1608 році Буцнів позначено на Єзуїтській карто-схемі на рівні інших містечок, як володіння Фірлеїв.[10]Скоріш за все, тому що Станіслав передав містечко як залог на одруження його дочки Ядвіги з люблінським воєводою Пйотром Фірлеєм (помер в 1619 р.). В 1612—1629 pp. шляхетські й магнатські міста становили більше 72 відсотків загалу. Вони були розташовані в основному у Теребовлянському повіті. Поряд з ними тут існували лише чотири королівські міста: Бірки, Буцнів, Яблунів і Теребовля, - які не підпорядковувалися адміністрації місцевих староств.[11, 34] В 1620 році татари спустошили і спалили ряд галицьких містечок – Калуш, околиці Рогатина, Коломию, в тому числі містечко Буцнів. «Не встигла Галицька земля повернутися до нормального життя і передихнути від тих страшних руйнувань, як уже восени 1621 р. ці терени стали місцем двох наїздів. На початку вересня під час польсько-турецької війни татарські підрозділи під проводом брата хана Джаніберга Гірея відірвалися від головних сил, що брали участь у битві під Хотином, і напали на землі руського воєводства і Поділля. Дорогою вони спалили Галицьку землю. 18 вересня ординці... розбили табір неподалік Козлова, нищачи при цьому околиці і забираючи в полон місцевих людей. 6 жовтня татарські підрозділи добралися до Тернополя, де зустріли опір поляків під керівництвом дідича міста Томаша Замойського. Наприкінці вересня на Галицьку землю напали численні підрозділи турків, татар та італійців. Під час цього нападу були спустошені Косів, Калуш, Коломия, Підгороднє, Кулачківці, Тлумач, Бариш, Снятин і Буцнів»[11, 17-18] Після цього Буцнівський замок відбудовується, а Буцнів cтав селом, але вже через сім років (в 1628 р.) Буцнів згадується як адміністративний центр негродового староства Буцнів.[1,20] Elzbieta Hornowa вважає, що Буцнів був заснований як місто саме в цей період: Джерело Та його історія в якості містечка закінчується в 1649 році, тоді, при переході військ Богдана Хмельницького з-під Збаразької фортеці до Зборова, в Буцневі було знищено 96 будинків.[11, 47] І хоча, Буцнів продовжував називатись містечком до середини XVIII cт., фактично він ним більше не являвся. Локалізація Так як в нас немає жодних документальних згадок укріплень, описів або зображень, то буде важко сказати, як факт, що укріплення існували. Саме тому я привів історію Буцневи, щоб показати, що ці укріплення не такі вже й гіпотетичні. Щоб локалізувати укріплення, використаємо все що в нас є, тобто мікротопоніми, перепади висот, і т.к. Почнемо з вулиці яка називається Вал, ось що каже про неї Богдан Новосядлий: Але, на мою думку сучасна вулиця Вал розташовується прямісінько на місті рову, тому що з двох сторін вулиці йдуть схили в напрямку центру: Джерело *Через ракурс зйомки, тут видно лише один бік схилу. А з півдня містечка зберігся перепад висот приблизно на метр висоти. Тобто, укріплення проходили приблизно в цьому районі: Google maps І якщо з південною та східною стороною все біль-менш ясно, то з північною та східньою не зовсім. Колись, через дорогу від костелу, розташовувалася церква, але чи була вона включена в міські укріплення містечка? З однієї сторони, зазвичай церкви будувалися поблизу, або на розі торгівельної площі, але з другої сторони між вулицями Вал та Шевченка (головною вулицею Буцневи) розташовувався цвинтар (до приходу Австро-Угорщини) і вони розташовувалися так, щоб був близький доступ до церкви. Я припускаю, що церква входила до містечка і була захищена міськими укріплення, тим паче вона їх доповнювала, тому що дзвіниця могла використовуватись як дозорна башта. А східна сторона могла, впринципі обійтись і без укріплень, так як, природньо, там сильний перепад рельєфу+ річка Серет, яку неможливо перейти вбрід. Щоб знайти розташування в'їздних воріт потрібно поглянути на вулиці, так з західної сторони вулиці Залізнична та Вал зливаються, так ніби є лише один в'їзд в містечок. Ось як я уявляю розташовування в'їздних брам та валів: Google maps Нажаль, не збереглось імен цих воріт, але нам відомо, що зазвичай в'їздна брама називалась по назві найближчого міста в тому напрямку, в якому веде дорога від брами. В такому випадку, південна брама називалась би Теребовлянською (Теребовельською), а західна - Тернопільською. Є один нюанс, так як теперішня головна артерія села получається "заблокованою" валом з півночі, але нагальності в спорудженні третьої брами не було, тому що вулиця Вал також вела на Тернопіль і третя брама знижувала б обороноздатність містечка. На закінчення, я зробив такий план-схему Буцневи станом на кінець XVI - поч. XVII ст. : З тлумаченням: 1: П'ятикутна торгівельна площа 2: Церква 3: В'їздні ворота та вал з частоколом. 4: Замок зображено (50x60 метрів) 5: "Верхній" став 6: Дамба з мостиком 7: р.Серет 8: пагорб Бібліографія – Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові: Іст.-краєзн. нарис // Б. Новосядлий. — 2-е вид., перероб. і доп. — Т.: Джура, 2006. — 296 с. – Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — 256 с., іл. – Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. – Вип. ІІ(24) 2014 – (оцифрований варіант) – Akta grodzkie i ziemskie. – Lwow, 1887. – T.XII. – 584 с. – (оцифрований варіант) – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.II — 407 с. — (оцифрований варіант) – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.III – 628 с. – (оцифрований варіант) — Bauer J. Z przeszłości osiedli województwa tarnopolskiego. — część I. — Tarnopol, 1935 — 57 с. — (оцифрований варіант) — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Буцнів. // Нова тернопільська газета — 2001. — 3 жовт. — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Міська геральдика Тернопільщини — Тернопіль: Валя, 2003 — Sąd Grodzki Trembowlski. — T.105 — Иезуитская карта-схема 1608 года: Тернополь и округа — Hornowa Elżbieta. Stosunki ekonomiczno-społeczne w miastach ziemi halickiej w latach 1590-1648. — Opole, 1963.
  13. Arsen Замки -Тернопільщини

    Великая Косница (Велика Кісниця): укрепления города и замка

    Вибачаюсь, за те що знехтував цими словами. Не хочу робити переклад, тому що, як завжди, получається якась нісенітниця. P.S. На тлумачення кожного слова є посилання.
  14. Arsen Замки -Тернопільщини

    Великая Косница (Велика Кісниця): укрепления города и замка

    Там йде мова про розташування Косниці відносно Ямполя та здається те, що вона розташований на річці Росава. Тобто, не зовсім збагачуюча інформація, щоб детально переводити.
  15. Arsen Замки -Тернопільщини

    Бар: замок

    Барський замок в книзі "Замки і фортеці з-понад Кучманського шляху" (2015):
  16. Arsen Замки -Тернопільщини

    Lustracja województwa ruskiego, 1661-1665.

    Наткнувся на такий формат люстрації, я не впевнений, що це є те, що ви шукали та все ж зрештою ось воно: https://www.dbc.wroc.pl/publication/5638
  17. Arsen Замки -Тернопільщини

    Lustracja województwa ruskiego, 1661-1665.

    Мені не попадалась особисто, але Богдан Новосядлий в своїй книзі "Буцнів Екскурс у минуле на хвилях любові" подає цілий уривок з люстрації, що може означати, що вона в нього є, або ж він працював з нею:
  18. Arsen Замки -Тернопільщини

    Подгорецкий замок с высоты птичьего полёта

    Напевно, це є перша фотографія Підгорецького замку з повітря: Джерело Текст, що супроводжує фотографію :"Замок в селі Підгірці Бродівського району Львівської області. 1916-1917 р.р. Фотографія зроблена з дерижабля 5 Korpskomando KuK.".
  19. Arsen Замки -Тернопільщини

    Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

    Нам невідомо хто був власником Купчинців в 15-16 ст. Тому, він справді претендує на звання Лабентвели, але я схиляюсь до думки, що це все-таки Жуків, Дрищів і Біще (усіма трьома володіли Лабанти)
  20. Arsen Замки -Тернопільщини

    Тернопіль (Тернополь): міські укріплення

    Наткнувся на такий уривок дисертації(?) Анни Миронович, щодо міських укріплень Тернополя: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/14704/1/11_90-97_120588_maket_min_ena_ntb.pdf
  21. Arsen Замки -Тернопільщини

    Каменец-Подольский: старый город и крепость с высоты птичьего полёта

    Кам'янець-Подільська фортеця, в рамках проекту "Ukraїner" було викладено два пости в інстаграмі: Джерело Джерело Текст, що входив до другого посту: "Кам’янець-Подільська фортеця на тлі району Польські Фільварки – це північно-західна частина міста Кам‘янець-Подільський. Кам'янець-Подільська фортеця входить до 7 чудес України." В рамках цього ж проекту вийшло два відео на їхньому ютуб каналі:
  22. Arsen Замки -Тернопільщини

    Свиржский замок с высоты птичьего полёта

    В рамках дуже цікавого проекту під назвою "UKRAЇNER" засвітився і Свірзький замок на їхній сторінці в інстаграмі: Джерело Джерело
  23. Arsen Замки -Тернопільщини

    Зарічани: городище

    Нажаль, на карті Шуберта ми не зустрічаємо це городище: mapire Городище добре видно на супутникових знімках: 2003-го: 2014-го: 2017-го: Знімки зроблено за допомогою google earth Чисто для порівняння інформативності різних знімків ось два знімки за 2014 рік: P.S. Перші знімки перевернуті для того, щоб бути максимально інформативними, тобто краще показувати рельєф.
  24. Arsen Замки -Тернопільщини

    Grzegorz z Bucznowa

    Вбивши в пошук "Bucznowa" і надіявшись попасти на щось пов'язане з Буцневою я потрапив на таку цікаву постать. Григір з Бучнова був римо-католицьким волинським єпископом з 1400 по 1425 ( в 1425 він помер). Брав участь в Городельському акті та підписав його. Проблема в тім, що перша писемна згадка Буцневи датується 1464 р. і постає питання чи з Буцневи він? Мені поки що не потраплялися інші поселення з назвою "Bucznowa" тому я думаю, що він все-таки з тієї самої Буцневи. Тобто, можна сказати, що це такий собі аргумент в існування Буцневи на кінці 14 ст. Джерело:poczet biskupów wołyńskich
×