Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Публикаций

    166
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    54

Все публикации пользователя Arsen Замки -Тернопільщини

  1. Карта Міга: Карта Приблизимо до потрібного району: Наша п'ятигранна вежа позначена як не кам'яна споруда (чорним), але це ще може означати що ця вежа була руїною. Доречі, біля башти позначена якась будівля, чи то стіна? Башта з муром (?) на карті 1861- 1864 рр. Карта Ну і карта 1869-1887 рр. так для справки: Карта
  2. Тоді треба орієнтуватися на кургани які знаходилися біля міст/містечок та доріг. Як в випадку з трьома пагорбами біля Буцневи та одним під Тернополем (Верхній горбик позначений на першому скріншоті).
  3. Я вже чесне слово не витримую. На старих фото, які є в різних темах, мені часто замість фото появляється ось це:
  4. Мало досліджені, цікаві, в більшості забуті та багаточисельні сторожові сигнальні вишки були розкидані по всій Україні. В цю тему пропоную прикріпляти те що потенційно могло бути такою вишкою. Я натрапив на потенційні сторожові вишки на карті Фон Міга , біля Буцневи, Ходачкова, Почапинців та Підгороддя (Янівка)(Тернопільський район). Стрілками показано - вишки. Приближено: Провів поверхневий пошук і згадку про хоч якусь сторожову вишку зустрів лише на сторінці вікіпедії села Велика Лука. Хутір "Гульки" зустрічається на Third Military Survey (1869-1887) Приближено:
  5. Як я зрозумів, то наверху видніється щось на подобі оглядової площадки. Цікаво це просто для декору, чи туди пустять подивитись та по фотографувати? Доречі, через не професійність підрядників прийдеться додати 2018 рік, в ім'я теми.
  6. А ця "ложка догтю" була присутня ще задовго до 1595 р. просто була відносно непомітна. Ось, наприклад карта 1570 року: Червоними позначені поселення про які ми знаємо хоч щось : Поморяни Лабентвела Теребовля Підгайці Бучач Жовтими позначені не підписані поселення. Карту взяв звідси , сама карта. І таких карт не одна. І що тепер? Получається що Лабентвела могла бути не одним а декількома поселеннями (міста власниками яких були - Лабанти?), у такому випадку питання з локалізацією стає легшим? чи наоборот важчим?. Або ж це є інакші поселення просто не позначені? А якщо вони не належали до Лабантвели то до яких міст? Треба також відмітити як ці невідомі поселення відносно рівномірно розташовані від міст які їх оточують.
  7. Вам скучно і ви не маєте що робити? Тоді пропоную взяти участь у прекрасній діяльності по знищенню історії. Ні?Не хочете? А жаль, тому що буцнівчани цим вже давно займаються і цього навіть не скривають! Але все по порядку. Історія Точно невідомо коли в Буцневі вперше поселилися люди, тому що не проводилися археологічні розкопки. Поблизу села було виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Перша писемна згадка датується 1464 р. в ній йдеться про те, що Ян Рей з Шумська здав під заставу Матею Любіцькому два поселення — Bucznyowka minor -лат.; Bucznyowka inferior -лат. — за сорок польських марок. Матей також зобов'язувався заснувати два села — Bucznywa magnus -лат.; Dluga Dolyna -пол. — які належатимуть Янові. У 1469 р. Буцнів получив Магдебурзьке право, в тому ж році стався дуже сильний татарський напад один з шляхів проходив через околиці Теребовлі ( біля 20 км. від Буцневи). У 1471 р. згадується три поселення — Bucznowa Superior -лат.; Bucznowa Inferior -лат.; Bucznyowa feriori -лат. (feriori - термін, який дуже рідко використовували для того щоб сказати - вільне від правління, тобто самоуправління, що підходить до Буцневи так як Магдебурзьке право = самоуправління.). Потім поселення поступово розвивалося, та в кінці 1520 -тих Буцнів став занедбаним через судові тяжби між власниками. У 1530 р. король звільнив Буцнів від податків на 10 років. У 1532-1540 рр. брати Ніпчиці (власники міста) споруджують замок, за власний кошт. Скоріш за все, це був комбінований з дерева та землі замок. У другій пол. XVI ст. Буцнів розвивався помаліше через зростання Тернополя в якості адміністративного та оборонного центру. У 1620 р. татари спустошили багато галицьких міст та містечок серед яких був Буцнів. У 1621 р. в ході воєнних дій Хотинської війни Буцнів було спустошено та розрушено. Через ці три напади Буцнів перетворився на село, згодом став містечком. В ході Національно-Визвольної війни, в Буцневі було спалено 96 будинків. У 1671 р. Габрієлю Сенінському мали бути поверненні кошти за фортифікацію буцнівського замку. У 1850 -тих замок було розібрано на будматеріал Серватовськими. Локалізація Вчора переглядавши карти на сайті Mapire , я був приємно здивований коли я побачив обновку на сайті, де раніша не приємна версія Third Military Survey (1869-1887) була замінена набагато кращою. І ось що я там побачив : Зверніть увагу на розміщення замку. Раніше я уявляв замок десь в цьому районі : А тепер згідно з Third Military Survey (1869-1887) я розумію що він мав бути десь тут: Мені таке розміщення здалось дивним, але мої сумніви розвіяв мій батько який мені сказав що коли там будувалася лазня вони натрапили на каміння, на багато каміння. І що вони з ним зробили? Вони з цього каміння збудували фундамент для лазні.(західна територію окреслено червоним) А ще є така пані яка на свому городі знаходить багато каміння - вона з цього каміння збудувала свій будинок та сарай (східна територія окреслена червоною лінією). Мій батько мені розказав що в 2007 році він бував в підвалі під колишньою гуральнею, вхід до підвалу буде показаний червоною стрілкою. Цікавими виглядають ось ці місця: Було б корисно щоб хтось з'їздив на розвідку. Переходимо до наступного пункту. Архітектура Ми маємо опис який датують до половини XIX ст. і ми зараз спробуємо прив'язати опис до кожної будівлі. 1 - Головний корпус, права одно-осьова прибудова до башти №5. Він був вкритий двох-спадовим дахом і при ньому знаходився парадний під'їзд. З сторони під’їзду, фасад повставшого у такий спосіб двору вздовж своєї довжини отримав підтіння з дерев’яними філярами. 2 - Середній корпус двору, з шістьма покоями освітленими з двох протилежних сторін, призначений був на репрезентаційні цілі, отримав таке ж стильове оздоблення. 3 - Одно-ярусна чотирибічна башта, яка мала глибокі пивниці з бочкоподібними склепіннями і ренесансові обрамлення вікон. 4 - Довге одно-ярусне крило, крите гладким двох-спадовим дахом з одним тільки внутрішнім проходом по будові анфіладній. (w układzie amfiladowym). На початках XIX ст. цей корпус сполучив башти №5 і №6. 5 і 6 - Двох-ярусні башти накриті чотирьох-спадовим дахом. Башта №5 мала дві прибудови: №1 і №4. Башта №6 не мала інших прибудов як №4. Тепер замок локовано, його вигляд на XIX ст. розібрано. А от щодо заснування та кінця існування кам'яного замку - то питання досі залишається відкритим. Раніше кінцем замку вважалась дата 1850 р. ,але ми вже розібралися що це може бути не так і що замок частично міг існував в 1860-их роках.
  8. На схемі показано Буцнів так далеко, тому що дорога від Тернополя до Буцневи проходить через 4 села (Загребелля, Петриків, Велика Березовиця, Острів) і відстань була приблизно 11 км. А шлях від Тернополя до Микулинців показаний на заході від Буцнівського, тому що на мою думку, Єзуїти мали на увазі, що шлях до Микулинців тягнеться за Буцнівським (після Буцневи проходить через Велику Луку, Мишковичі, а потім Миролюбівку). Пунктир Микулинецького шляху не до кінця позначений до Тернополя (тоді коли пунктир інших шляхів добре просліджується до самої "брами") так ніби то Єзуїти не були впевнені де починається шлях на Микулинці. Ось як я бачу логічне пояснення такого розміщення Микулинців на схемі: При бажанні, завдяки іменам поселень, можна прослідкувати шлях.
  9. Так як у цій темі є слово архітектура, то давайте поговоримо про архітектуру замку. Але перед цим хочеться вияснити доки все таки частина замку існувала. Усі ці книги кажуть що замок розібрали на будматеріал для спорудження палацу.Тоді коли на карті Second Military Survey (1861-1864 рр.) (яку @Filin позначає як 1861-1869) видно одну башту приблизно 40x60 м, напевно вона була меншою але це не головне, а головне саме те що ця башта існувала тоді коли Серватовські мали вже розібрати замок. Якщо, представити що башта яку видно це - Jedna z nich miała głebokie piwnice o sklepieniach beczkowych i renesansowe obramienia okna. W tym czasie miała ona wysokość jednej tylko kondygnacji. то зразу вимальовуються два варіанти розміщення цих двох башень - Dwie dalsze, piętrowe baszty połączone zostały ze sobą w początkach XIX w. długim parterowym skrzydłem.Obie baszty nakryte dachem czterospadowym posiadały jeszcze po bokach jednoosiowe przybudowki . Варіант №1 Варіант №2 Щодо того які саме дві двоповерхові башти збереглися до пол. 19 ст. і були описані в описі початку 19 ст. то це є питання на майбутнє. В даний момент хотілось би дізнатися чому башта, яка мала бути розібрана на будматеріал Серватовськими є зображена на карті 1861-1864 рр.? Якщо вона не була розібрана то коли і чому вона закінчила своє існування? У мене є дві версії щодо останнього питання: 1. Серватовські розібрали на будматеріал - дві двоповерхові башти,головний корпус, прибудови та перехід який з'єднував дві двоповерхові башти. Одноповерхова башта не була розібрана. 2. Серватовські ,у кінцевому результаті, розібрали усі три башти і т.д. А ця башта позначена на карті другої пол. 19 ст. тому що вона була, так кажучи в процесі розбирання, тобто розбирали замок поступово і на момент складання карти ця башта ще не була розібрана.
  10. Вибачте, навіть не помітив. Напевно, я помилився, але я не думаю що Кодеско це Ходачків. Потрібно буде продовжити пошуки, або краще аргументувати, що це є Ходачків.
  11. На мою думку Кодеско це - теперішнє село Городище, Козівського району. Так як на карті Боплана Кодеско позначений північніше Купчинців і шлях з Зборова проходить в декількох кілометрах від самого поселення. C. Городище ідеально підходить, тоді коли с. Великий Ходачків, засноване на перехресті двох вам відомих шляхів, не могло знаходитись на відстані від шляху з Зборова. І село Великий Ходачків розташоване на північному-сході від села Купчинці а не на півночі. Щоб завершити то Великий Ходачків в часи складання мапи був хутором з корчмою (і це ще в кращому випадку) тому що перша писемна згадка Великого Ходачкова - 1758 р.
  12. Для початку, розглянемо що нам видає вікіпедія. Можливе розміщення Биковена: городище біля с.Оліїв, Зборівського району. в урочищі Бозок біля села Городище, Зборівського району. в урочищі Монастирисько біля села Дубівці, Тернопільського району. в полях (?) Бикове біля села Біла, Тернопільського району. городище біля села Буківна, Івано-Франківської області. У випадку з селами Оліїв та Дубівці то вони розташовані значно північніше, а село Буківна розташоване набагато південніше ніж міг проходити шлях зі Зборова до Теребовлі. Тобто залишається два притенденти: село Біла (топонім Биковен) та село Городище (урочище Бозок), обоє Тернопільського району. Цікаво висловилася щодо Биковена Марина Ягодинська: Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/Биковен https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/bila-taemnichi-kameni-i-pershe-letovische-10451088.html
  13. Мій батько був в підвалі або пивниці круглої форми в 2007 році. Склепіння частково обвалилося і трохи землі зробило спуск аж до самого підлоги. За фотографії нічого невідомо.
  14. Недавно побачив нові фотографії микулинецького замку, які ви побачите нижче, і у мене виникло питання: які саме роботи там проводяться? Консерваційні? Чи реставраційні? Пишіть хто що знає на цю тему.
  15. Як на вашу думку парадний в'їзд до Буцнівського замку був розташований по центрі муру? Cумніви цієї версії виникають через карту карту Фон Міга на якій зображений в'їзд до замку є більше зі східної частини.Також хотів сказати що опис замку в збірнику Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" на сторінці 77 трішки не співпадають з картою Фон Міга (можливо я просто добре не зрозумів опис) будь-ласка перевірте самі особливо коли тема стосується "прибудов".
×
×
  • Создать...