Oleh Stasiuk
-
Публикаций
118 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
47
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Все публикации пользователя Oleh Stasiuk
-
Автора інтерв'ю, Беату, не складно було знайти і зв'язатися з нею. Виявилось, що вона є автором цілої книги "W jednej walizce", де описаний ряд історій з життя польських аристократів, які емігрували в Канаду. Там є більш розгорнута версія інтерв'ю і ще декілька фото. Поки всього не публікую, щоб не спамити тут потоком інформації. Пізніше дам найважливіші витяги з матеріалу, бо є багато того, що стосується саме замку... Ну і найважливіше, лишилося пів-кроку до сімейного архіву Семенських, в якому має бути багато цікавинок)
-
Матеріал не припиняє "лізти" в руки. Чим далі копаєш, тим більше напрямів, де ще можна щось витягнути) Знайшов на сторінках одного глянцевого журналу ("Pangea" за червень 2015 року) частинку інтерв'ю, яке взяла Beata Gołembiowska в сина останнього з власників замку - Станіслава Семенського. На початку інтерв'ю він згадує про дитинство, проведене в цьому замку. Також подане фото дитинця. Основне в цьому моменті те, що можна ставити жирну крапку в ідентифікації локації замку. Замок, який в багатьох джерелах підписаний, як "магерівський" був розташований в Руді Магерівській за 6 км. від самого Магерова.
-
Афтаназі подає в своїх працях цілий список картин, які були в замку. Поки мені вдалося віднайти лише дві: 1. "Polska w kajdanach" Праця, схоже, є втраченою. Але її вигляд зафіксований в "GROTTGER - J. B. ANTONIEWICZ - 1910 LWOW" 2. "Wjazd Boleslawa do Kijowa" Цю працю я знайшов в аукціонному католозі "XLII aukcja ksiazek i grafiki. Warszawa 21 maja 2016". Стартова ціна 1500 злотих, продалася за 2000 зл.
-
А щодо питань дати заснування чи першої згадки про село - то тут треба копати не пізніше ніж в XV-XVI ст. Щонайменше на момент смерті Яна Магери (засновника самого Магерова), Руда Магерівська вже існувала. "W momencie śmierci Jana Magiery, ostatniego męskiego przedstawiciela rodu, włość liczyła już 3 wsie (Ruda Magierowa, Monaster, Ulicko - ta ostatnia osadzona przez Wołochów)." Andrzej Janeczek, Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo bełskie od schyłku XIV do początku XVII wieku, Wrocław - Warszawa - Kraków 1991
-
Також, серед іншого в руки трапила книга "Die Gestüte des In- und Auslandes Carl Bräuer. Dresden 1901". Шкода, з німецькою в мене не склалося (навіть з гугл-перекладачем нелегко), але наскільки розумію, тут описуються конюшні і коні Семенських, які знаходились в цьому ж замку. А коней, судячи навіть з сімейного альбому, Семенські любили Ще одним свідченням пристрасті Семенських до коней, є їх палац на Пекарській у Львові. Палац прикрашений ось-такими скульптурами: UPD. Ніяк не можу припинити редагувати і доповнювати цей пост. Семенські, судячи, зі всього просто фанатіли від коней і це захоплення було частиною їхнього життя. Початок цьому хоббі, схоже, поклав Вільгельм Станіслав Семенський-Левицький, який був президентом Галицької комісії з вирощування коней. В 19 ст. художник Юліуш Козак створив ряд полотен, де зображені Семенські і на кожному можна спостерігати коней. Деякі з них пішли з аукціонів за доволі пристойні суми: JAZDA POWOZEM W CZTEROKONNYM ZAPRZĘGU, 1878 , ZAPRZĘG CZTEROKONNY, 1877 Ось, як згадує цю тему внук Вільгельма Станіслава - Вільгельм Семенський(який виріс, щоправда в Хоросткові): Як бачим, основна частина "колекції" коней зникла під час подій Першої світової. Схожа доля чекала коней в Замку. Інший внук Вільгельма Станіслава - Станіслав Семенський (який виріс тут, в Замку), в інтерв'ю Беаті Голембіовській пише так: UPD 2. Фото і картини з конями, схоже, завжди були мало не обов'язковим елементом інтер'єру в Семенських. Велику кількість зображень такого типу можна спостерігати на задніх планах фото з інтер'єрами. Також ця традиція перенеслася і до Канади. На задньому плані за Вільгельмом Семенським можна зауважити репродукції картин, про які йшлося вище:
-
На днях планую все ж таки зібратися і поїхати туди. Аж надто руки чешуться глянути все на місцевості. Тим більше деякі коористувачі кажуть, що "Від самого замку збереглась тільки кам'яна стіна, довжиною десь метрів 10, і висотою до метра з боку ставів, а також фундаменти 2-х кутових веж". Якщо будуть ще матеріали - обов'язково тут викладу).
-
З вищенаведених джерел, ще варто згадати Володимира Пшика, який пише про цей замок, і про скульптури, але локалізує його в самому Магерові: Варто відзначити, що в Магерові є місце, яке трохи мені схожим видавалося. Воно гарно намальоване на карті фон Міга на північний-захід від центра. Щоправда, мені звернули увагу на те, що там об'єкти намальований сіруватим кольором, а не червноним, як всі решта замків. Отже це були якість земляні укріплення, вали, про які також Пшик пише "В околицях Магерова збереглося немало залишків давніх валів (окопів). Зокрема, є тут вали на пн. від центру, що у плані мали колись чотирикутну форму розміром 150 х 64 м, мабуть залишки військового укріплення часів козацьких воєн"
-
Ну і накінець, самі тексти Афтаназі
-
В своїх текстах Афтаназі згадує про скульптури з Жовківського замку, які були викуплені і встановлені на дитинці тут. Знайшлися і їх фото в фототеці Ягеллонського університету А також, ця інформація дублюється в біографії Вільгельма Станіслава Семенського-Левицького, який їх і купляв: "Na dziedzińcu w Magierowie ustawił S.-L. zakupione przez siebie z zamku w Żółkwi kamienne posągi Żółkiewskich, Sobieskich oraz Radziwiłłów."
-
Ну, і мало не забув про самого Афтаназі. Нажаль самої праці "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej" я так і не знайшов, проте вдалося відкопати "Materialy do dziejow rezydencji" . Там ще декілька фото і текст.
-
Потім я зайнявся пошуками останніх власників, Семенських Левицьких, в надії знайти їх сліди. Одна з представниць цього роду в 2014 році померла в Монреалі. Це Марія Семенська-Левицька. Чиясь добра рука виклала в інтернет щось типу оголошення про можливість попрощатися і частину її сімейного альбому. А там і фото з її молодості, і відповідно фотки замку.
-
Отже, на основі вищесказаного, я схиляюсь до думки, що даний знімок зроблений саме в с. Замок. А далі деталі. На вищезгаданому мною форумі, Олександр Волков опублікував віднайдене ним в фондах Львівського історичного музею фото з підписом «Zamek-Kap. Paraf. Magierow». В далекому 2010-му він бігав по Магерові в надії ідентифікувати місце. Не дивно тепер, чому вони не увінчались успіхом. Як бачимо, тут детальніше видно одну з веж цього замку, а на дальньому плані силует іншої.
-
Зачепив мене цей замок аж до глибини душі. Не одне літо провів в селі на 5 км. північніше. Не один раз задавався питанням, чому село назвали Замком, якщо там замку нема і не було :-) А зараз все, як з ніг на голову перевернулось. Отже. 2 місяці пошуків, скитань по різних ресурсах, бібліотеках і дещо можна клеїти. Одразу два незалежних джерела мене направили в одне місце - праця Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej" Том 11. (Зробив це вищезгаданий мною Grzegorz Rąkowski і Олександр Волков). У вищезазначеному виданні проскакує ось цей аерофотознімок: Виплив він в іншій, дотичній темі, на сусідньому форумі, де обговорювався Магерівський замок, але в розумінні замку саме в Магерові (згадана вище проблема плутанини понять дійсно має місце). Довгий час я дивився на це фото і локалізував його в Магерові. Проте Grzegorz Rąkowski акцентував мою увагу на деяких топографічних особливостях, і підкинув карту 1935 року (найближчу по періоду до дати зйомки - 1938 р.) Якщо співставити - можна побачити співпадіння. А саме, колова дорога в середині замку, характерна розвилка на задньому плані (деякі дерева з тієї посадки видно і зараз на супутникових знімках з Гугла), будинки розташовані за дорогою і лише з дальньої її сторони. Можливо зліва на фото можна було б розгледіти і став, але тут треба уважно вдивлятись в оригінал, а в мене це фото лише в такому вигляді є. Я ітак його висвітлював до неможливості в Фотошопі :-)
-
Історія про козаків Хмельницького і цей замок є описана М.Кордубою в книзі "Богдан Хмельницький в Белзчині та Холмщині":
-
Grzegorz Rąkowski "Ziemia lwowska" 2007
-
Ось, що пише про цей замок Яків Головацький в книжці "Галичанин" 1862 р., описуючи Кам'янку Волоську: А от коротенька стаття на Вікі, про битву, що відбулася біля цього замку, якщо вірити Головацькому https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Магеровом
