Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Поиск по сайту

Результаты поиска по тегам 'замки'.

  • Поиск по тегам

    Введите теги через запятую.
  • Поиск по автору

Тип публикаций


Категории и разделы

  • События
    • События
  • Наши Земли
    • Винницкая область
    • Волынская область
    • Днепропетровская область
    • Донецкая область
    • Житомирская область
    • Закарпатская область
    • Запорожская область
    • Ивано-Франковская область
    • Киевская область
    • Кировоградская область
    • Крым
    • Луганская область
    • Львовская область
    • Николаевская область
    • Одесская область
    • Полтавская область
    • Ровенская область
    • Сумская область
    • Тернопольская область
    • Харьковская область
    • Херсонская область
    • Хмельницкая область
    • Черкасская область
    • Черниговская область
    • Черновицкая область
  • Укрепления и военные объекты Украины 19 века и далее
    • Укрепления и военные объекты Украины 19 века и далее
  • Другие достопримечательности Украины
    • Без оборонного прошлого
  • Фортификация в терминах и деталях
    • Термины и детали
  • Замки и Крепости Европы
    • Укрепления в Европе
  • Тематические беседы по общим вопросам
    • Общение на тему укреплений
  • Осадная мастерская
    • Оборона и осада замков, крепостей и прочих укреплений
  • Библиотека
    • Литература по теме
  • Картография
    • Карты и всё, что с ними связано
  • Замковый парк
    • Беседы на отвлечённые темы
  • Портретная галерея
    • Персоны и Личности
  • Кино
    • Кино по теме
  • Кузня - фигурная ковка форума
    • Обсуждение технических сторон форума

Искать результаты в...

Искать результаты, содержащие...


Дата создания

  • Начать

    Конец


Последнее обновление

  • Начать

    Конец


Фильтр по количеству...

Зарегистрирован

  • Начать

    Конец


Группа


MSN


AIM


Сайт


ICQ


Yahoo


Jabber


Skype


Город


Интересы

  1. Обговорюється цей об'єкт: Мечищівський замок Трохи часу вивчаю питання Тростянецького замку, на Бережанщині. Моя мати звідти родом. Він згадується, по деяких джерелах, в зв"язці з Мечищівським, що між ними був глибокий рів, яким можна було проїзджати возом. Таким чином я вперся в Мечищівський замок, і результат виклав: Червоним трикутником ймовірний колишній замок. Стрілками, чи це те, що я думаю? Тобто сліди укріплень? Загалом схиляюся, що на карті видно сліди окопів часів першої світової, можливо протистояння УСС з рускими. Хоча в цій місцевості лінії фронту, вроді, не було... вона якраз була в Куропатниках, і окопи там мають дещо іншу форму. Тут мова іде про 12-13 століття, і добу Галицько-Волинського князівства, тому, в наслідок нашестя татар (першого), не залишилось практично ані спогадів, ані інших підтверджень. За переказами, один із охоронців замку був угорець Ликтей, який осів в Тростянці. Згідно історичних даних, в цей період Галицькі князі звертались за допомогою до угорських королів, та підтримували з ними стосунки, тому ця версія цілком слушна. Також в селі по сьогодні проживають Ликтеї (це дівоча фамілія моєї матері). З Тростянецьким замком доволі глухо, поки-що, так як там ліси, але з Мечищівським, вроді дещо проясняється. Тому є надія через мечищівський "вийти" на тростянецький Можливо, хтось з більш досвідчених щось підкаже.
  2. Обговорюється цей об'єкт замок в Черепашинцях Село Черепашинці (Калинівський р-н) знаходиться 40 км на північ від Вінниці, 3 км від міжнародної дороги М21. Розташоване по обох берегах річки Постолової – лівої притоки Південного Бугу. Населення – 1571 (2001) У цитаті з Jablonowski A. "Polska XVI wieku pod wsgledem geograficzno-statystycznym. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw)".— Warsz., 1894.— T. 21 (10).— 654 s.— (Zrodla dziejowe) вказано таке: У Вікіпедії подано невелику історичну довідку про село, на жаль, без посилань на джерела, що ускладнює з'ясування істини: Явно щось наплутано з цифрами (висота валів 25-30 метрів?). Та і за фактами – башти на бастіонах? Отже, в Вікі досить докладно описано укріплення, але наскільки це все підкріплюється фактами? Звідки вся ця інформація? Якщо дивитись на карти Боплана (п.п. 17 ст.) і Річчі Занноні (1767), то Черепашинців ми там не знайдемо, навіть неукріплених. Хоча раніше на Вікіпедії було вказано, що село засновано у 16 ст. і уже тоді було укріплене. Не знайшов я Черепашинців і на інших історичних картах, проте є вони ось на такій карті 1764 року (опублікована тут): Для того, щоб з'ясувати наскільки схематичною на цій карті є помітка укріплення в Черепашинцях варто звісно побачити цілу карту. Проте, якщо взяти церкви, то видні по-перше індивідуальні особливості кожної, а по-друге загальний вигляд притаманний Поділлю (тридільність, триверхість). Тому можна допустити, що картограф добре знайомим з місцевістю. Можливо і сам бував тут. У Топографічному описі Подільської губернії 1799 року подано досить великий опис Черепашинців, але про укріплення нічого немає. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році дають таку інформацію: Очевидно із двох "замчиськ" нас цікавить те, що знаходиться в самих Черепашинцях. Окрім розмірів (63,4х63,4 м, ширина оточуючих валу та рову ~ по 4 метри) уривок дає важливу інформацію, що укріплення збереглось завдяки тому, що знаходиться в саду поміщика. Цю інформацію у скороченому вигляді Ю. Сіцінський подав у Археологічній карті Подільської губернії (1901): Зовсім не згадав Сіцінський укрпілення в Черепашинцях в своїй роботі "Приходы и церкви Подольской епархии". "Slownik Geograficzny Polski" дає дуже коротку довідку про Черепашинці, не згадуючи ні історії поселення, ні залишків укріплень: Отже, вже було згадано маєток, в парку якого знаходилось "замчисько". Інформацію про цей маєток дає Антоній Урбанський у своїй роботі "Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu" (1928) в т.ч. згадуючи "давні оборонні вали": Також палац згадано у роботі Романа Афатназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie, T. 10. Афтаназі стверджує, що палац був побудований на рубежі 18-19 століть за Холоневського і проіснував до 1917 року. Можливо в роботі згадано і залишки укріплень. У 1872-1874 палац у Черепашинцях змалював Наполеон Орда (Czerepaszyńce. Pałac Zdziechowskich - widok od strony wody): Якщо подивитись на двохверстову карту, на якій видно розташування палацу: То можна приблизно прикинути ракурс малюнка Наполеона Орди на сучасному супутникову знімку: Видно також і стадіон, при будівництві якого "розібрали південну стіну укріплення". В процитованих джерелах зустрічається, що найкраще збереглася західна сторона, можливо якісь залишки існують і досі?
  3. Обговорюється цей об'єкт: Буцнівський замок Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich на 254 сторінці XV тому пише про заснування в 1671 році замку. Але на жодній із відомих мені карт, замок у Буцневі не позначенно. На карті 185х років є два об'єкти з позначенням фільварку. Можливо, один з них виник на замчиську: адже Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej, Частина 1 за Grzegorz Rąkowski на 148 сторінці пише що у другій половині 19 століття Серватовичі розібрали руїни замку і з цього матеріалу збудували палац. Це також свідчить про те, що замок був кам'яний, так як простояв біля 150 років, і матеріал з його розбору був використаний. Ці самі об'єкти є і на карті 1913 року: З цього ж путівника нам відомо, що палац було зруйновано у 1915 році, а на карті 1923 року відсутній об'єкт з №2: Як бачимо він повністю зруйнований, нема жодної будівлі на карті. Але у тому ж путівнику пише, що від палацового комплексу залишилось декілька господарських будівель. Що мав на увазі автор? Що палац - це об'єкт №1 в центрі села (зверніть увагу як до цього місця сходяться дороги): чи сплутав новозбудовані ферми із залишками господарських будівель палацового комплексу. Але у географічному словнику зустрічаєм фразу "виставлена на Пассах фортеця". Вірогідно, це якийсь топонім, котрий допоможе нам локалізувати розміщення Буцнівецького замку.
  4. Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Старичі Старичі - село Яворівського району Львівської області, розташоване за 15 км. на пн.-сх. від Яворова. Згадує про замок в Старичах В. Пшик у своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Насправді, ідентифікувати місце розташування замку виявилось зовсім не складним завданням. На карті Фрідріха фон Міга немає чітко позначеного укріплення, проте є дуже цікаві елементи рельєфу на північно-східній околиці населеного пункту. А саме дуже характерне прямокутне узвишшя, яке як ніщо інше може претендувати на роль потенційного замчища: Джерело Ні більш пізніших картах ми також можемо побачити дуже цікаві риси окресленої ділянки: Джерела: 1, 2 Якщо в першому випадку бачимо трохи аморфні форми, то друге зображення нам дає просто розкішний план замчища. Від якого, нажаль, сьогодні не лишилося майже й сліду: ВікіМапія Зате тепер ми чітко знаємо, де саме потрібно шукати зниклий замок. Серед письмових джерел, де би він був зафіксований варто відзначити "Географічний словник королівства Польського": Джерело Інформації тут небагато, лише згадка, що тут був укріплений замок, а на момент складання словника там стояв будиночок лісничого (інформація перегукується з поданою Пшиком). Але дуже важливим є посилання на джерело цієї інформації, що нечасто можна спостерігати в Словнику. В 7-му зошиті "Часопису Оссолінських" за 1833 рік потрібної інформації не знайшлося, тому довелося трясти і інші томи. І так, дійсно, в 6-му зошиті знайшовся цікавий опис замку в Старичах: Також замок згадується в Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ... Переклад:
  5. Уникальный план, о котором речь пойдёт в этой теме, как по мне, даже сейчас тянет отнести к категории малоизвестных источников, хотя его как минимум с 2014 г. в своих публикациях (о них речь пойдёт ниже) упоминали и анализировали сотрудники заповедника "Замки Тернопілля", а в польских публикациях появился в 1994 г. В 2014-м план был впервые упомянут на форуме Русланом Пидставкой, одним из сотрудников "Замків Тернопілля". И всё же публикации отдельных украинских исследователей, упоминавших план, известны относительно небольшому кругу читателей, к тому же в наших сборниках план публиковался то в уменьшенных копиях, то фрагментами, а в Сети оцифрованная копия плана мне пока не попадалась (хотя не исключаю вероятности, что план оцифрован, и нужно только найти правильную ссылку), потому в сложившихся обстоятельствах достаточно сложно более-менее основательно ознакомиться с источником. Первое знакомство с планом приходилось откладывать, ожидая, когда в поле зрения окажется более-менее вменяемая картинка, и вот она попалась. Правда, попавшееся мне в руки изображение также с точки зрения качества не идеально, да и сам план попался в немного урезанном виде, но всё же основные линии укреплений на картинке присутствуют, а в лучшем качестве план мне пока не попадался, потому подумал, что стоит и в таком виде засветить этот источник, пока в руки не попадётся его более толковая и качественно оцифрованная версия. Эта версия плана была опубликована во втором издании монографии Fortece Rzeczypospolitej. Studium z dziejów budowy fortyfikacji stałych w państwie polsko-litewskim w XVII wieku (2018). Это же изображение присутствовало и в первой версии монографии, изданной ещё в 1998 г., но там оно было опубликовано в виде чёрно-белой копии, тогда как во втором издании приведена уже цветная копия. В подписи к плану автор монографии, Богуслав Дыбась, сообщил о местонахождении оригинала: Staatsbibliothek zu Berlin Preußischer Kulturbesitz, Kart. C 8.3, т.е. хранится он в Берлинской государственной библиотеке. Вот потому этот план не редко называют "берлинским". Собственно, так выглядит план, опубликованный Богуславом Дыбасем: В процессе знакомства с планом возникает много вопросов, и в первую очередь хочется узнать кем и когда был создан этот источник, показывающий не только фортификации широко известного замка, но и городские укрепления, а также внушительную систему укреплений польского военного лагеря. А ещё на плане можно увидеть не менее внушительную и в некотором роде уникальную систему земляных валов, построенных казаками в ходе осады, и она заслуживает ничуть не меньше внимания, чем укрепления самого Збаража, поскольку это редкий пример визуализации осадных технологий, которые использовали казаки. К счастью, самостоятельно ломать голову над вопросами авторства и датировки плана долго не пришлось, поскольку обо всём этом нашлась информация в статьях, опубликованных в "Наукових записках" №4 (2014) Национального заповедника "Замки Тернопілля". На стр. 26 встретилась статья "Оборонні укріплення Збаража кінця XVI-XVIII століть", где есть упоминание нужного нам плана (стр. 26-27): Как видим, опубликованная в статье копия плана не блещет качеством, но зато он показан в полном размере, и, самое главное - мы получаем первые сведения об авторе и периоде создания источника. Судя по предоставленной информации, оригинал плана был создан в том самом 1649 г., в конце осады, а его автором был Войцех Радван Радванский, принимавший участие в строительстве укреплений польского лагеря. Всё это существенно повышает ценность источника, который не только был создан по горячим следам знаменитой осады, но ещё и был нарисован человеком, принимавшим активное участие в создании фортификаций лагеря. В статье также упоминается, что этот план является копией, созданной немецким офицером Кристофом Гоувальдом, только автор не потрудился снабдить эту часть своего текста ссылкой на источник, потому непонятно, на какой основе был сделан вывод. В той же статье, на стр. 27, упоминается о первой (?) попытке использовать план для локализации линий укреплений польского лагеря: В том же сборнике, в статье "Історіографія Збаразької битви 1649 року" упоминается (стр. 57) автор плана: Всё в том же сборнике, на стр. 71, находим статью Руслана Пидставки "Збаразька битва 1649 р. на основі аналізу історіографічних джерел та картографічних джерел", где упоминается и анализируется нужный нам план. Приведу особенно интересные фрагменты статьи, снабдив их несколькими комментариями: Вырисовывается следующая картина - Войцех Радван-Радванский, участник осады и один из тех, кто занимался строительством укреплений польского лагеря, ок. 1649 г. создаёт ряд планов, фиксирующих ситуацию, сложившуюся в ходе осады. Далее формируется вывод, что именно на основе одного из этих планов (или какой-то из его копий) и была создана известная гравюра Вильгельма Гондиуса. Ранее было принято считать, что автором рукописного плана, на основе которого создавалась гравюра, был Боплан, однако Станислав Хербст ещё 70 лет назад усомнился в причастности Боплана к созданию оригинала, поскольку, во-первых, Боплан сам в осаде участия не принимал, и потому не мог составить столь детальный план, и, во-вторых, был известен человек, который такой план создавал (да ещё и в нескольких вариантах/копиях), и им был Войцех Радван-Радванский. Правда, в основе гравюры мог лежать план Боплана, однако этот план, вероятно, был не оригиналом, а копией с оригинала, созданного другим автором. Если я правильно понял, то речь идёт о том, что "Берлинский план" впервые был опубликован в неком немецком (?) размашистом каталоге авторства Вольфрама Клауса, изданном ещё в 1976 г. Руслан Пидставка не упоминается название каталога в оригинале, да и в списках источников каталог не значится, откуда можно сделать вывод, что из данного источника информацию могли почерпнуть поляки, тогда как исследователям в Украине этот материал на момент написания статьи был неизвестен. Здесь снова приводятся сведения в пользу версии, что автором оригиналов нескольких планов был Войцех Радван-Радванский. И, наконец, в конце статьи узнаём, откуда Руслан Пидставка узнал о существовании плана: На основе плана, опубликованного в журнале "Forteca", Руслан сделал такую вот схему: Мне, разумеется, стало интересно, как как именно выглядела оригинальная публикация, потому я обратился к Руслану за помощью, и он любезно предоставил в наше распоряжение полную версию опубликованного в 1998 г. плана: В статье 1998 г. указан номера хранения оригинала и размеры плана - 45,5 х 81 см. Сходу может показаться, что эта версия не урезана (в отличие от той, которую опубликовал Б. Дыбась), однако на самом деле она всё же урезана, только на этот раз отсутствует нижняя часть плана, в результате чего были отрезана 1/3 часть города и некоторые другие интересные детали. Кроме того, тот план, который опубликовал Б. Дыбась, более чёткий в деталях, тогда как план из статьи 1998 г. в деталях размыт. Но теперь, когда на руках две более-менее сносные копии плана, которые взаимно дополняют друг друга, можно приступать к детальному изучению источника в целом. P.S. Польская статья 1998 г., кстати, очень интересна и содержит большое количество важных сведений. Так, оттуда узнаём, что осадный план Збаража впервые в Польше засветился в публикациях в 1994-1995 гг., что в берлинский план был датирован 1660 г. и многое другое. Статью как-нибудь отдельно обсудим - она достаточно объёмная и информативная, к тому же содержит сведения о других публикациях, касающихся плана, так что этот пласт данных решил пока не поднимать, чтобы не перегружать тему. Для начала, думаю, можно начать с общего знакомства с планом, а чуть позже продолжим углублять знания о нём.
  6. Обсуждается этот объект: замок в Подзамочке Пока в Сети есть крайне мало фото и видео, на которых Подзамочек был бы запечатлён с высоты, но учитывая тенденции, стоит надеяться, что количество материала в этой теме будет увеличиваться. Вот первая ласточка: Источник Источник
  7. Обсуждается диорама этих объектов: замок и городские укрепления Черкасс Диорама находится в Черкасском областном краеведческом музее. Подпись гласит: Диорама интересная, но, к сожалению, её фото в Сети попадаются редко. Видим на холе замок, к которому примыкают городские укрепления: Источник Источник Автор диорамы А.В. Казанский, создатель ряда других интересных диорам: Киев, Чучин, Воинь, Родень. Видео по теме:
  8. Струсівський замок "трішки" парадоксальний. Наприклад його розташування вказують в урочищі Чортова Дебра (лівий берег р. Серет), але Гійом Левасер Де Боплан так не вважає (замок показаний на правому березі). Хтось його уже локалізував і каже що він чотирикутної форми, а, Боплан знову перечить своїм п'ятикутним замком. Так хто ж правий? Перед тим як продовжити, пропоную спочатку ознайомитися з історією Струсівського замку - тут. Карти Ну що ж почнемо з карти, вищезгаданого, Г. Боплана, період показаний на карті: 1630-1648 рр. (на карті північ з півднем поміняні місцями): Карта Карта Боплана схематична, що з неї можна взяти корисного: Замок знаходився на правому березі р.Серет. Замок доповнював міські укріплення. Замок мав п'ятикутну форму. А тепер для зрівняння візьмемо цитату з статті на яку я посилався раніше. Або трішки інший опис замку від Castles of Ukraine, автор навіть локалізував замок. Автори обох статтей стверджують, що: Замок знаходився на лівій стороні. Місто і замок розділяла річка. Замок був прямокутної форми. Замок мав кам'яні укріплення.(Обоє не уточнюють що саме за кам'яні укріплення, але автор другої додає що вони були по кутах - башти або бастіони?) Єдине що не сходиться так це розміри замку. Перша стаття подає нам інформацію що замок мав приблизні розміри: 100x150 метрів. Тоді коли друга стаття подає нам такі розміри: 100x100 метрів. Перша стаття посилається на Ореста Мацюка книги, якого, я не маю. А друга стаття посилається на локалізацію замку проведену автором (про неї тема піде нижче), що з однієї сторони добре, а з другої сторони, вірогідність помилитися у розрахунках, коли орієнтуєшся на перепади висот у лісі - колосальна. І тут ми попадаємо в ступор, як усі хто цікавився або досліджував замок, сказати хто не правий - складно. Можна сказати що помилився Боплан, але, в більшості випадків, він схематично дуже добре передавав форму та розташування замку (відносно міста). Можна сказати що помилилася "більшість" (всі хто вважає що замок розташовувався у урочищі Чортова Дебра), тоді виникає питання: рештки чого вони знайшли? А, можливо ніхто не помилився? І в Струсові було два замки? Зараз усе поясню. Замок №1 Це є той самий замок який збудували Струси на початку 17 cт. на лівому березі Серету, в урочищі Чортова Дебра. Він був прямокутної форми 100x100 або 100x150 метрів. Його локалізацією зайнявся автор, вищезгаданої, другої статті. Нажаль, він трішки не професійно подав результати своїх пошуків. Він зробив три відео та виклав на Youtube : перше відео, друге відео, та третє відео. Але ні на одному з них не уточнив де він бачить залишки рову, валу та кам'яних укріплень. Залишаю це на ваш розсуд. Судячи з третього відео, автор пройшов, приблизно, ось таку стежку: На 2:04 кадр обривається і я вже не можу сказати де знаходиться автор цього відео. Ми все одно подякуємо йому за його старання На карті дуже цікаво виглядає ось ця ділянка (можливо мені здалося) можливо це спровоковане тим, що дерева ростуть на перепаді висот: Карта Яндекс На Гугл карті все ще "читається" лінія прямокутної форми: А от на карті від Bing вона вже майже не "читається": Тепер якось-то дивно дивитись на цю фотографію, яку зробив той самий автор статті: Доречі, спочатку я вважав що "замок" ( в лапках тому що в той час це був палац або частина монастиря) не був позначений на карті Фон Міга. Насправді ж нам мішає його бачити позначка монастиря а якщо її забрати то получиться щось таке (буду радий якщо комусь цим допоміг): Замок №2 У 1629 р. Струсів переходить в володіння Адама Калиновського, який споруджує той самий п'ятикутний замок який входив в міські укріплення та знаходився на правому березі Серету. Поглянемо на карту Боплана іншого видання, звичним для нас ракурсом (північ та південь на своїх місцях): Джерело Напевне, що Боплан незнав що Струсів розташований на мисі, як у випадку з Гусятином - стаття, через що конфігурація укріплень була скривлена. Насправді ж замок міг бути на не півдні а на сході від укріплень. Перевертання карти Боплана нічого не дадуть, тому образно це покажу на сучасній карті (червоний контур - укріплене місто, синій - замок): Чому я вибрав те місце для замку? Тому що на карті Фон Міга є цікавий палацовий комплекс з парком, який розміщувався десь там де я позначив синім контуром + між костелом та тією ділянкою є кам'яні підпірні стіни, можливо заради їхнього спорудження розібрали замкові кам'яні укріплення (якщо такі були)? Які будуть враження/критика на все це?
  9. Обговорюються ці об'єкти: міські укріплення та замок в Озерній Про замок в Озерній я довідався з карти Боплана виданої Covens & Mortier в 16хх році: Він чітко прослідковується і на інших картах: Bl:33 Umgebungen von Brzezan Zborow und Tarnopol (Австрійська карта 185х) Польська карта 1880 року (поєднано два листи цієї карти). На карті Ф. фон Міга (1779–1782 рр.) можна детально роздивитися структуру замку. Співставивши карту 1880 року то гугломапу, вдалось локалізувати замчисько: і на місцевості (вигляд на південно-східний та південно-західний бастіони):
  10. Обговорюється цей об'єкт: Замок у селі Глинна Село Глинна розташоване на колишній "стратегічній" дорозі, котра сполучала Козлів та Поморяни. Перша згадка датується 1502 роком, коли Ян Гологорський отримав с. Глинна згідно акту Жигмунта І. У 1607 році село і замок були зруйновані татарами. Але замок було відбудовано, і він чітко локується на австрійській карті І військової "хвилі": Карта Вдається його локувати і на супутниковому знімку: Але якими точками обмежино замчисько? Більш логічним є точки 1-2-3-4. Але між точками 2 та 5 на місцевості чітко проглядається бастіон: Південно-східна куртина також локалізується чітко (вигляд вздовж куртини на південно-західний (3) та південно-східний (4) бастіони): Замчисько забудовано, розташування будинків практично співпадає з картою Ф. фон Міга. Навряд чи це ті самі будівлі, але думаю що при їх будівництві використовувались фундаменти та матеріал старих:
  11. Обговорюється цей об'єкт: замок в с. Конюхи В Козівському районі є велике (протяжність біля 7 км) село Конюхи. Вікі подає першу писемну згадку 1440 роком як містечко, котре виникло на місці кня­жого Корсина (Корсіва). У 1530 Конюхи — влас­ність С.Вендлінського, який збудував тут за­мок. Підтвердження наявності замку знаходимо на 341 сторінці «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», Том IV видання 1883 року. Назву села пов'язують із тим, що його жителі доглядали панських коней. Але, поряд є одноіменні гора та річка і, що більш вірогідно, назва села походить від топоніму. Чесно кажучи, до історії з древнім Корсівом я ставився досить скептично. Але, виявляється, одна з частинн села назавається Корсів (хоча розташована не біля самої річки Корса). В пошуках замку знову порапляю у Корсів. Є інформація що на території замчища зараз розташована сільрада. Звичайно, важко сказати чи замок 16 століття і замок / палац 19 розташовані на одному і тому ж місці. Але під час І СВ люди ховались під час боїв (Бельгійський бронедивізіон і УСС) у довгих льохах (на скільки мені відомо, один з них зберігся до тепер) розташованих в районі вірогідного замчиська. На карті 185х років знаходимо замок і давню кам'яну дорогу (ніхто не пам'ятає коли її збудовано), котра веде до села Дрищів (зараз село Надрічне Бережанського району): Яке було моє здивування, коли виявилося що це давнє місто і перша писемна згадка датується 1420 роком у зв'язку із наданням Дрищеву Магдебургського права!
  12. Filin

    Стратин: замок (I)

    Обсуждается этот объект: Стратинский замок От укреплений города, переходим к замку. Сразу отмечу, что со Стратином связана парочка мест, которые могли быть связаны с замками (или с какими-то другими укреплениями), но поскольку одно из них вообще не исследовано и потому непонятно, что именно там было, то в данной теме сосредоточу внимание на том участке, сведения о котором имеются. Сведения об этом участке можно почерпнуть на Википедии. В одном месте читаем: В другом месте, под фото, находим такое: Итого получается, что на участке, известном как "Замок", была усадьба-резиденция. Вероятно, во время Первой Мировой войны комплекс был разрушен, впоследствии в основном разобран, а на его участке обосновалось колхозное хозяйство. Что ж, вполне классическая схема жизни и смерти резиденции. Вот разве что след замка пока в этой истории слабо ощутим, но есть основания предполагать, что усадьба строилась на замчище. Привязок достаточно, чтобы обнаружить нужное место на спутниковом снимке. Оно находится к северо-востоку от городка, за линией городских укреплений Стратина: Живая карта Викимапия уточняет, что сейчас значительную часть участка занимает тракторная бригада. Такое вот весьма прозаическое настоящее участка совсем не соответствует его интересному прошлому. Вот так участок усадьбы выглядит на карте Ф. фон Мига (1779-1782 гг.): Участок, как мне кажется, визуально разбивается на две части (на плане №1 и №2). №1, вероятно, соответствует сердцу усадьбы (дворец, флигели и т.д.), который в свою очередь мог сформироваться на основе более раннего замка. Участок №2 можно трактовать как приусадебную территорию (сад?), но внимание приковывают контуры участка, выполненные в формате ломаной линии. Аналоги таких очертаний можно найти среди объектов фортификации, потому вполне возможно, что когда-то и эта линия была укреплена. Австрийская карта 1861-1864 гг. показывает, какой вид усадьба имела в середине 19 века: Источник Резиденция (Schloss) подписана на карте 2-ой половины 19 века: Источник Такой вот "колхозный двор". Фотоотчёт В Стратин я наведался в апреле 2012. К тому времени уже была написана статья на Википедии, и я был знаком с картами Ф. фон Мига, потому участок усадьбы не остался без внимания. Правда, времени на обстоятельную разведку, общение с местными и тому подобные дела у меня тогда не было, потому разведка получилась поверхностной. Однако, исходя из общего уровня знаний об укреплениях Стратина, думаю, и эти скромные материалы разведки будут полезными. Начал осмотр издалека: Вот здесь видна обваловка участка, но этот вал, вероятно, появился в период функционирования колхоза: Взгляд на один из участков колхозного двора: А это юго-западная часть участка. Одно из зданий щеголяет каменной кладкой: А вот здание, которое по сведению Википедии первоначально было костёлом (вспоминаем "Замок — местность близко к центру Стратина, где располагалась усадьба польского пана. Из всего комплекса сохранился только костел"): История с костёлом на этом участке мне кажется немного подозрительной, поскольку ни на карте Ф. фон Мига (1779-1782), ни на карте 1861-1864 гг. никакого храма на этом участке нет. Да и на карте 2-ой половины 19 века он вроде бы не обозначен. А вот, как по мне, самый интересный вид на участок: Здесь, во-первых, прослеживаются контуры террасы участка: Вот один из фрагментов: Во-вторых, есть стадион (это по теме взаимосвязи старых укреплений и новых спортивных площадок), в-третьих, на фоне убогих колхозных зданий советской эпохи выделяется одна из построек: Это здание территориально имеет прямое отношение к сердцу старой усадьбы, потому логично предположить, что оно могло остаться в наследство от старого комплекса. К сожалению, в усадебных постройках я не спец, потому не могу ни датировать, ни классифицировать сооружение. Взгляд на внутренний двор участка: А это вид со стороны одной из близлежащих возвышенностей (колхозные постройки краснеют в центре кадра): Источник фото Центр колхозного двора (он же центр усадьбы и вероятный участок замка) выглядит наиболее интересно, т.к. именно здесь можно нащупать связь с прошлым: В следующий раз нужно будет чуть более детально ознакомиться с участком.
  13. Обсуждается этот объект: замок в с. Рыдомиль с. Рыдомиль находится в 10 км к западу от замка в Вишневце, в 40 км к северу от Тернополя, в 20 км к юго-западу от Кременца: Живая карта Сайт Верховного Совета Украины сообщает, что "историческая дата создания" села - 1430 г. "Історія міст і сіл Української РСР", том "Тернопільська область" (1973) также сообщает о 1430 г., как о дате первого письменного упоминания села, и бегло отмечает, что на околице Рыдомиля выявлено погребение эпохи меди. На этом всё, ни о замке, ни о богатом прошлом села информации нет. "Географический словарь Королевства Польского...", Том 10 (1889 г.), стр. 83, о Рыдомле сообщает следующее: Перевод: Александр Цинкаловский в своём труде "Стара Волинь і Волинське Полісся", 2-й том (1986 г.) пишет следующее: Сайт села rudomil.at.ua сообщает (к сожалению, без ссылок на источники) следующие интересные сведения (привожу выборочно):
  14. Обсуждается этот объект: Меджибожский замок Делимся фото и видео с видами на замок в Меджибоже. Фото Бируты Валионит (смотрите тему фотоальбома Великая Литва) Источник Источник Я не в восторге ни от качество данного видео/операторской работы, ни от голоса за кадром, но пока твердыню в Медже снимают не так часто, чтобы проходить мимо данного творения: Когда-то здесь было видео, но потом источник на Youtube умер Скриншоты:
  15. Обсуждается этот объект: Свиржский замок Как-то раз meta.ua объединил усилия с харьковской компанией "Взгляд с небес", в результате чего появился проект "Визначнi мiсця України", благодаря которому стало возможным увидеть некоторые знаменитые памятники архитектуры с высоты птичьего полёта. Среди этих объектов есть и Свиржский замок:
  16. Обсуждается этот объект: Скалатский замок Источник Источник
  17. Обсуждается одна из башен Каменец-Подольской крепости Хотелось бы начать тему с чего-нибудь хорошего, не при упоминании Новой Западной башни в первую очередь всплывает история с её обрушением 1 августа 2011. Башня в разрушенном виде простояла больше года и вот только недавно начали её реставрировать (дубль два, как говорится). По такому случаю не лишним будет в общих чертах описать историю реставрации и обрушения башни в картинках. Новая Западная башня была построена в 1-ой половине 16 века, и первоначально была пятиугольной. Во время осады 1672 года турки повредили башню, взорвав её пороховой миной. После того, как Каменец был захвачен, турки башню восстановили, но уже в округлых формах. Турецкий вариант башни простоял в более-менее нормальном состоянии до рубежа 18 и 19 веков. В начале 19 века старая крепость устарела, была покинута военными, а на её территории разместилась тюрьма. С этого момента начинается упадок комплекса. Вот так крепость и Новая Западная башня выглядели в конце 19 – начале 20 века: Как видно, верхний оборонный ярус плохо себя чувствовал, но в целом, сохранность башни была относительно неплохой. Дальше смело можно пропустить век истории, чтобы перенестись уже в независимую Украину. Правда, после того, как в Каменце был основан историко-архитектурный заповедник, на башню обращали внимание, но в советское время ограничились консервацией, которую провели в 1960-х годах. Перед реставрацией, которая началась в 2003 году, Новая Западная башня выглядела практически также, как и век назад: Источник После реставрации, которая на момент обрушения так и не была завершена, башня преобразилась, в основном за счёт того, что был надстроен её верхний ярус обороны: Источник Несколько фото июня 2007: Верхняя площадка башни с 2 линиями бойниц: Источник Не зная внутренней «кухни» сложно судить о качестве реставрации, но интуиция мне подсказывает, что она не была качественной. Башню увенчали бетонным (!) перекрытием вместо деревянного, в ходе реставрации использовали цементный раствор – разве это признак бережного отношения к памятнику? Кроме того новая «корона» выглядела странно. Начать можно с того, что отдельные зубцы кривые и это видно невооружённым взглядом: Новая кладка хорошо выделяется: А ещё меня напрягают узкие бойницы, которые похожи на архаику времён лучников, или же на бойницы 18 века, а вот с 17 веком эти прорези мне связать трудно. Место будущей трагедии: К августу 2008 стену башни ещё немного облагородили: И вот, простояв несколько лет, в один «прекрасный» августовский день 2011 года башня рухнула: Источник Если бы событие пришлось на период съёмок «Тараса Бульбы», то всё могло кончиться совсем плохо: Источник Интересно, что на плохое состояние башни указывали трещины, и потому из Киева 4 августа 2011 должны были приехать специалисты, чтобы осмотреть аварийный объект, но башня их не дождалась, обрушившись 1 августа. Насколько я понял, с момента обнаружения трещин и до момента обрушения прошло около месяца. Более того, ещё в самом начале реставрации 2003 года специалисты отмечали, что стены башни находятся в аварийном состоянии. Так что непонятно, почему вдруг обвал назвали внезапным и неожиданным, если тревожный звоночек начал позвякивать ещё в начале 2000-х. Поскольку с поиском виновников возникли сложности, то предпочли всё списать на турок, которые схалтурили во время восстановления башни, на плохое финансирование, и, конечно же, на осадки. Если не вдаваться в вопрос, кто виноват, а просто описать, что произошло, то получится, что (по официальной версии) внутрь башни затекала вода, накапливалась там, то замерзала, то таяла, постепенно расшатывая старую кладку. И вот, башня устала и отбросила от себя отяжелевший кусок кладки. Чуть позже вернусь к теме механизма трагедии, а пока вернёмся к хронологии. После обрушения возникли вопросы - сколько будет стоить восстановление, и как долго башню будут доводить до ума? На этот счёт есть такая вот информация: Источник За год, если не считать обещаний того, что башню отреставрируют, заверений, что сейчас, мол, делается проектная документация, и т.п., объект простоял в руинах. Правда, провели какие-то первоочередные спасательные работы и соорудили временный защитный колпак, заплатив за него подрядчикам 180 тысяч грн. Источник Источник К осени 2012 колпак за 180 тысяч выглядел вот так: Источник Так и стояла башня много месяцев под уродливым колпаком, портя вид на крепость с интересных ракурсов. Июнь 2012: Сентябрь 2012: Конец октября 2012: И тут 2 ноября пришла новость, что башню наконец-то начнут реставрировать! И это в конце осени, за полтора месяца до НГ: Источник 14 ноября решил глянуть, как выглядит начало реставрации. Думал увидеть что-то масштабное, ведь реставраторам нужно было по плану до конца года, т.е. за полтора месяца, «освоить» 2 млн. грн. с «копейками». Крупная сумму и короткий срок, если учесть то, что весь проект оценили в 5 млн. 183 тысячи грн., а весь цикл работ должен был растянутся на три-четыре года. На месте увидел такое: Первым возникает вопрос, а для расчистки завала обязательно нужно было ждать год? Следующий вопрос – неужели до НГ они залепят дыру и возведут новую крышу, успев «освоить» 2 млн. грн.? Поскольку работы идут в пределах досягаемости, попробую присмотреться к тому, как у нас проводят работу над ошибками.
  18. Обсуждается сущестовавший замок в с. Старые Безрадичи. В XVI-XVII вв. в Старых Безрадичах сущестовал замок, однако находился он в середине современного села где и сейчас имеется место, называемое «замковище». На этом «замковище» встречается типичная для XVI-XVII вв. керамика. Замок был построен, повидимому, в 1580 г. (Л. Похилевич. Уезды Киевский и Радомысльский. Киев, 1887, стр. 113); в 1686 г. он уже заброшен (Архив юго-западной России, ч. 7. г. І. Киев, 1886, стр. 524).
  19. Обсуждается этот объект: Золочевский замок Хотя этот замок один из самых посещаемых объектов "Золотой подковы Львовщины", с воздуха его, тем не менее, снимают редко, а ведь бастионные укрепления во всей красе предстают только если взглянуть на них с высоты. Автор фото: Бирута Валионит Источник P.S. Фото интересно сравнивать с макетами Золочевского замка
  20. Обсуждается этот объект: городские укрепления на месте с. Солобковцы В большинстве случаев поселения, упомянутые на карте Боплана, можно довольно легко привязать к существующим в наши дни сёлам, городкам и городам. Но время от времени попадаются объекты, которые вгоняют меня в лёгкий ступор. В этой теме решил описать один из примеров. Итак, вот фрагмент карты Боплана со схематичным изображением малоизвестного укреплённого городка, который несколько веков назад находился под защитой городских укреплений и замка: Прежде всего, обращает внимание, что это укрепление хоть и нарисовано общими штрихами, но, тем не менее, изобразили его несколько в ином стиле, чем соседние оборонные центры. Создаётся впечатление, что это укрепление по статусу было выше, чем, например, расположенные неподалёку Городок, Шаровка или Смотрич. Второе, что бросается в глаза, - это странная подпись. Рядом написано "Краснополь"… название звучное (т.к. "поль" = "полис" = "город", т.е. Красный город... возможно тут "Красный" даже использовалось в значении "Красивый"). Название подходящее, да только есть один немаловажный нюанс – слово "Краснополь" написано мелким подчерком, тогда как подписи всех других укреплений выполнены более крупным стандартным шрифтом. Потому как бы даже не совсем понятно, то ли этот город-крепость назывался Краснополь, но название почему-то написали мелким шрифтом, то ли это не название городка, но тогда получается, что поселение на карте поместили без названия. Благо другая карта Боплана всё же вносит ясность, более чётко подписывая городок как Краснополь. Но на этой карте укрепление уже не так старательно вырисовано и общий образ его не такой мощный, как на предыдущей карте, потому в рамках этой карты объект не сильно выделяется: Из других "мелочей" показалось интересным, что дорога, которая шла от Каменца к Зинькову, проходила через Краснополь, а вот дорога, которая шла к Зинькову от Дунаевцев почему-то Краснополь игнорировала, проходила рядом с ним по касательной. Казалось, что вокруг столько чётко привязанных поселений, что с локализацией Краснополя проблем не возникнет: Но они возникли… Знакомство с нужным районом на современной карте не увенчалось быстрой привязкой, т.к. в нужном районе нет ни одного поселения с похожим названием. С такой ситуацией приходится время от времени сталкиваться, ведь многие поселения за века своего существования меняли названия. В этом случае беглое изучение истории этих поселений помогает выявить нужное (ныне призабытое) название. Приблизительно прикинул, что нужное поселение находилось в районе оси, проложенной между Зиньковом и Дунаевцами, где-то возле сёл Стреховцы и Покутинцы. В нужном районе есть несколько сёл: Солобковцы, Тарасовка, Андреевка, Проскуровка. Общий поиск по Тарасовке и Андреевке результатов особых не дал. Обычные сёла с не особо примечательной историей, не говоря уж о том, что ни одно, ни другое село не известно под названием Краснополь. Куда больший интерес вызывают два "дальних" села – Солобковцы и Проскуровка: Солобковцы почти подходят на роль Краснополя. В наши дни это село, а в 17 веке это был городок. Ульрих фон Вердум кратко описал его, причём отдельно отметил, что у города был замок в форме звезды, т.е. бастионного начертания. Минусы у этого кандидата тоже есть. Во-первых, Вердум ничего не написал об укреплениях городка. В теории они были (поскольку в городе был монастырь, несколько храмов, замок и т.д., в общем, по статусу было положено), но Вердум упомянул только ручьи и болота, окружавшие городок, но не укрепления, а это может означать, что их на тот момент не было. Конечно, Боплан свою карту рисовал ближе к середине 17 века, а Вердум эти же места рассматривал в начале 1670-х годов и потому можно допустить, что между Бопланом и Вердумом укрепления городка перестали существовать, например, в период польско-казацких войн середины 17 века, но это лишь догадка. Есть и другая проблема – ни один из поднятых источников не сообщал, что Солобковцы когда-то назывались Краснополем. Их называли СолоБковцами, СолоДковцами, СолоТковцами, но не Краснополем (или я что-то пропустил?). Проскуровка также не была обделена вниманием военных. Правда, пока не удалось отыскать упоминаний о том, что здесь был укреплённый городок с замком. Но "Географический словарь Королевства Польского" сообщает, что в начале 16 века где-то в районе Проскуровки пересекались интересы польского короля Александра и его противников - молдавского воеводы Стефана и татарского хана Менгли Герая. По этой причине в Проскуровке, на левом берегу реки, поляки соорудили шанец, а ещё один шанец был сооружён на правом берегу реки (предположительно молдаванами и татарами). Далее след укреплений теряется, и пока непонятно, строили там что-то ещё или нет. Правда, Евфимий Сецинский в конце 19 века писал, что на окраине села есть укрепление на горе, известной среди местного населения как "Замчисько", но сам автор считает, что это было древнерусское городище, о чём свидетельствовали найденные на объекте вещи (например, крест-энколпион, датированный 13-м веком). Также стоит отметить, что Проскуровку иногда называли Проскировкой, но название "Краснополь" в истории этого поселения я не встретил. Вот так, покружив по району, так толком и не понял, какое же из этих поселений когда-то было Краснополем? Какое-то из уже названных сёл или же Краснополь стоит искать где-то ещё? Так или иначе сам факт наличия проблемы с идентификацией такого города-крепости показывает, насколько у нас плохо обстоят дела с исследованиями укреплений.
  21. Обговорюється цей об'єкт: Личковецький замок На місці теперішнього села Трибухівці колись було місто Личківці і могло похвалитися замком, а на колишньому місці с.Трибухівці тепер – Личківці. Така зміна навіть досі плутає багатьох, так село Личківці відоме завдяки палацу Тімельмана (який часто плутають з замком), Збруцькому Світовидові (саме тут його знайшли в 1848 р.), костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії і Личківецькому замку, але діло в тім, що всі ці споруди розташовуються/розташовувалися на теперішній території села Трибухівці, яке підпорядковується селу Личківці. Тобто, довколо цих поселень одна плутанина та щоб самим не заплутатись, ми сконцетруємось на с. Трибухівцях (колишньому місті Личківці). Личковецький замок розташовувався в с. Трибухівці (Гусятинського району). Ось так, це село розташоване відносно Гусятина, Хоросткова та Копичинець: Google Maps Трибухівці розташовані при злитті річок Гнила і Тайна: Google Maps Долину обвивають ріки з трьох сторін а з західної сторони є пагорб-перешийок на якому було збудовано замок. Завдяки такому вдалому розташуванню саме поселення не потрібно було додатково укріпляти, т.к. весь удар на себе брав замок. Локалізувати замок дуже просто тому, що хтось вже це зробив і навіть добавив фотографії : Google Maps Перша пряма писемна згадка Личківців 1470 року, повідомляє, що Петро Іличковський продає своє село Іличковець Яну Скорчиці. [AGD, T. XII, № 3491] В 1475 він відкупляє його в Яна Скорчиці, а в 1482 записує це село своєму синові Пйотру Іличковському. В 1485 році, Пйотр здав село під заставу Яну Сєцєху Щавінському з Городниці. З часом Сєцєхи отримали Личківці у власність, так в 1522 році завдяки Єнджею Сєцєсі з Городниці (сину Яна Сєцєхи Щавінського) Личківці отримали міські права і королівський привілей на проведення 2-х ярмарок (перша в 3-тю неділю після Великодня, друга 21 вересня), щоп'ятничних торгів.[Wikipedia] Це допомагало розвитку містечка, яке треба було обороняти від татар, тому можна припустити, що перше укріплення було споруджено в цей час. Через одруження дочки Єнджея (Зофії) з Марціном Калиновським, Личківці перейшли до роду Калиновських. В 1562, одним з власників міста був Ян Калиновський [Wikipedia] (брат Марціна) (в радянських джерелах ця дата вважалася першою згадкою Личківець). Саме Яну приписують будівництво кам'яного замку в Личківцях в XVII cт., в чому я особисто сумніваюсь, тому що на початок 17 ст. йому мало бути біля 70 років. Тому, або це був не він, або це не було в XVII ст. Після Яна, власником Личківців був Валентій-Олександр Калиновський аж до 1620 року. Elzbieta Hornowa стверджує, що 1628 року місто належало Дрогомирським і Калиновським. Але Личківці залишалися в володінні Калиновських до кінця XVII ст.[Wikipedia] Тому, замок остаточно був збудований одним з Калиновських. За В. Бойко, личківецький замок виглядав наступним образом: Бойко В. Личковецький замок // Тернопільський Енциклопеди́чний Словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 350. Не зовсім зрозуміло, де на сході? а де на заході? Тим більше посилання на інше джерело немає, через що не зрозуміло, чи це він висловлює свою думку, чи цитує когось. Втім, очевидно замок був кам'яним, тому що костел та капличку збудували з його каміння. Хоча, Александр Чоловський вважає, що костел не був збудований в 1728 році з замкових рештків, а значно древніший і входив в вузол оборони замку: Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego, Aleksander Czołowski, Tarnopol, 1926 (ст. 145) На початку 19 століття в замку ще проживали люди, про що повідомляє Географічний Словник Королівства Польського : Liczkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. — ст. 213 P.S. Окрім цієї згадки, інших згадок замку немає тому що там більше половини тексту забрав Збруцький Світовид. Виникає питання "де ці люди проживали?" На це немає точної відповіді, можливо в тій частині замку, що збереглася аж до XX ст.? Ось про цю збережену частину замку йде мова : Polona Polona На цих двох фотографіях XX ст. бачимо на першому плані, вірогідно, пивницю однієї з башт, з двох протилежних ракурсів. Тепер перейдемо до карт. Перша мені відома мапа на якій показані Личківці є картою Боплана (перевидання 1664-го року): Wikipedia Зверніть увагу, що Личківці показані в якості містечка. Личківці на карті Фон Міга (1779-1781) : Mapire.eu Як бачимо Личківці та Трибухівці на своїх первісних місцях. Личківці на карті Річчі Заноні, на мапі показана міська забудова, це означає, що показане містечко, рідше місто, немало укріплень: Galliсa.bnf На картах Фон Міга і Third Military Survey (1869-1887 рр.) бачимо на замчищі ті самі будівлі, але по різному розташовані: А на картах Фон Міга і Second Military Survey (1861-1864 рр.) позначена та вищезгадана башта, що збереглась на рівні підвалів: Личківці на карті 1880 року: freemap.com Тепер на закінчення фотографії каплиці (яку збудували з рештків замку) і самого замчища: Капличка: Замки та храми України Замчище: Замки та храми України Джерело Джерело Поки що це все, добавляйте!
×
×
  • Создать...