Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

delimiter

Пользователи
  • Публикации

    41
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    20

Последний раз delimiter выиграл 19 сентября

Публикации delimiter были самыми популярными!

Репутация

64 Хороший

О delimiter

  • Звание
    Сержант

Посетители профиля

Блок посетителей профиля отключен и не будет отображаться другим пользователям

  1. "Труды 11 археологического съезда в Киеве" (1899):
  2. delimiter

    Песочин: городок и замок

    "Труды 11 археологического съезда в Киеве" (1899):
  3. Знайшов першоджерело цієї літографії. "Przyjaciel Ludu; czyli tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości" 1844.11.29 R.11 T.1 Nr22 Там є короткий опис Стіни, в якому церква датується ~1570 роком: Також там подано дві літографії: одна уже згадана, але більша за розміром, та ще одна, малоінформативна. На більшому зображенні літографії можна побачити якісь будівлі баштоподібного типу прямо в підніжжі замкової гори:
  4. Джерело Зліва замкова гора (зображено церкву до перебудови?)
  5. delimiter

    Брацлав: замок и городские укрепления

    то мабуть костел: Посилання
  6. У "Списку руських міст далеких і близьких" кін. XIV ст. фігурує поселення "Новыи городок" і відноситься там до "подільських міст"(в оригіналі здається мова йде про польові міста). Сергій Царенко пов'язує цей Новий городок саме з Верхівкою: Джерело Також цікаві відомості знайшов у вже згаданій роботі А.Урбанського "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928) у тексті про Чорномин: В ньому йдеться про те, що Чорномин і околиці в певний час належали в т.ч. Конецпольським. Верхівка-Новоград в тексті не згадується, проте варто відзначити що Чорномин знаходиться на відстані всього 26 км від Верхівки: Ймовірно, це не остання згадка Конецпольских в роботах Урбанського.
  7. Знайшов першоджерело інформації, яку подавали Сіцінський і Гульдман. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах" вміщені у "Записках Императорского Русского Археологического Общества" (1896): Джерело Бачимо, що авторство побудови приписують туркам (чому ця інформація більше ніде не фігурує?)
  8. Продублюю сюди опис городища у Верхівці Могилівського повіту (тобто Верхівки Барського району) з книги Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Скоріше всього Сіцінський звідси брав інформацію для Арх.карти або вони обидвоє брали її з іншого джерела. Тут може бути цікавим відстань від "городиська" до містечка – 11 сажнів (~25 метрів?). Цікаво, що в цьому ж виданні про Верхівку Брацлавського повіту (тобто Новоград) вказано лише вже згадувану інформацію про укріплення Хмельницького 1654 року: Також у Арх.карті Сіцінського про Верхівку-Новоград зустрічається інформація про курган у поміщицькому полі. У Гульдмана цей курган також відноситься до Верхівки Брацлавського повіту: Також Сіцінський вказує, що в Верхівці-Новограді укріплення знаходиться коло кладовища, що підтверджується крім карти Шуберта також двохверстовою картою 1912-1913 року (в темі раніше не публікувалась): Джерело Також карта 1840-х не дуже хорошої якості, що опублікована у виданні "100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2" (2000): Тому це все менше схоже на плутанину з назвами. Можливо частина валів на поч.ХХ ст. уже була зруйнована і це вплинуло на опис? Хіба що ініціатором, адже на Вікіпедії датою смерті вказано 11 березня 1646 року, а Боплан будував фортецю уже в червні цього ж року. Хоча цікаві відомості подає А.Урбанський у виданні "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928): Крім уже відомої (і, як виявилось, неточної) інформації про дату побудови укріплення він згадав також, що цю місцевість охороняли 3 замки – Ладижинський, Бершадський і Кінецьпільський (чому саме ці три?). Тут цікаво що Кінецьпіль (нині село Миколаївської області) було засноване якраз таки Станіславом Конецпольським і в тексті згадуються залишки валів, які донедавна там існували. І навіть більше, Урбанський вказує, що фортецю в Кінецьполі збудував Боплан у 1634. Я знайшов цю інформацію у "Описі України": Про Верхівку ще може зацікавити подана інформація про власників – князі Короткі, Збаразькі, Вишневецькі, Потоцькі і зрештою Собанські.
  9. delimiter

    Верховка: укрепление

    Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Трохи ширший і точніший опис (правопис адаптовано), ймовірно саме звідси Сіцінський брав довідку для Арх.карти.
  10. Мальченко О. "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV- середина XVII ст.)" (2001): В якості джерел, крім Сіцінського, Мальченко використав карту і опис Боплана. "Опис України..." Г.Боплана: Також примітка (325) звідти:
  11. delimiter

    Пиків (Пиков): замок

    У присязі 1569 року Пиків фігурує вже як місто з замком (до цього ми вважали, що перший етап будівництва замку припав на 1569-1570): Джерело
  12. Китайгород на карті CHARTE von den PREUSSISCHEN RUSSISCHEN und OESTERREICHISCHEN BESITZUNGEN im ehemaligen Polen nebst angraenzenden Ländern, Teil III (1803): Джерело
  13. delimiter

    Пиків (Пиков): замок

    Локалізація замчища. Сіцінський в ПЦ пише, що замчище знаходиться на підвищеному острові (насипі) між двома греблями. А сайт Пикова каже про підземні ходи від костелу до замку. Також на місці колишнього замку було побудовано БК. Найкраще супутникове зображення міститься на картах Яндекс: Цифрами 1, 2, 3 позначені перспективні "острови". Старий Пиків в іншому масштабі: Найкраще під потенційне замчище, на мою думку, підходить острів 1. Ділянка справді схожа на острів і на ній видно якусь будівлю, можливо БК. Проте варто поглянути на двохверстову карту (1908-1909), можна побачити, що ділянка трохи змінила свій вигляд:
  14. delimiter

    Пиків (Пиков): замок

    Підземелля старої школи у Пикові (навіщо школі такі великі підвали? можливо має відношення до замку?): Джерело
  15. Обговорюється цей об'єкт: замок в селі Пиків Село Пиків (Калинівського району) знаходиться 10 км від Іванова, 25 км від Хмільника, 15 км від Уланова, 40 км від Вінниці. Населення – 1954 (2001) На сайті села подано широку історичну довідку, цитую лише найцікавіші уривки: Джерело Джерело На картах Боплана 1670 і 1650 років Пиків позначено як неукріплене поселення Bikow: На карті Річчі Заноні 1767 року показано окремо містечко Pikow і село Pikowka (дякую @Arsen Замки -Тернопільщини), ймовірно це Новий і Старий Пиків.: Джерело "Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie gubernii podolskiey z rycinami i mappami". T. 3 / przez Wawrzynca Marczyńskiego (1823), згадується "старий замок": Джерело "Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych: obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę" (1825), згадуються руїни замку: Джерело "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana" T.2 (1845), замок згадується в минулому часі, також зазначається інформація про вали, які оточують містечко: Джерело "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" T.8 (1887) нової інформації не дає: Джерело Приходы и церкви Подольской епархии (1901): Археологическая карта Подольской Губернии (1901): Пиків на карті Шуберта (1868-1874): Джерело І на двохверстовій карті (1908-1909): Джерело
×