delimiter

Якщо вірити Google Перекладачу, то munimentis = військове спорядження, fuis = властивості, tuetur = захисні заходи. Схоже на характеристику населеного пункту, як укріпленого.

"Regni Poloniae, magnique ducatus Lituaniae omniumque regionum juri polonico subjectorum novissima descriptio" (1659): Джерело

"Regni Poloniae, magnique ducatus Lituaniae omniumque regionum juri polonico subjectorum novissima descriptio" (1659): Джерело

В загальному випадку так. У цьому конкретному — можливо, що ні. По-перше, на карті вздовж ліній відсутня забудова. По-друге, на сучасній сітці вулиць ці лінії не проглядаються. І по-третє, на вже згаданій міжвоєнній топографічній карті трохи південніше (Сіцінський казав про вал по обидва боки дороги) теж видно якусь лінію і на ній теж відсутня забудова. Хоча з іншого боку, якби це був вал, то на топографічній карті він би був відповідно позначений, а не просто як лінія.

На двохверстовій карті 1907-1909 видно цікаву поперечну лінію в районі пошуку, а також іншу поперечну лінію на захід від містечка (той самий вал, про який згадував Сіцінський?) Якщо це той самий вал, то може якісь ділянки все ще збереглись? Побачив таких претендентів:

"Statystyczne topograficzne i historyczne opisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami" T.1 (1823), с. 289: Джерело "Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych: obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę" (1825), с. 235: Джерело "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana" T.2 (1845), c. 1005: Джерело Також Плоскирів на карті Заноні 1772 року:

"Труды 11 археологического съезда в Киеве" (1899):

"Труды 11 археологического съезда в Киеве" (1899):

Знайшов першоджерело цієї літографії. "Przyjaciel Ludu; czyli tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości" 1844.11.29 R.11 T.1 Nr22 Там є короткий опис Стіни, в якому церква датується ~1570 роком: Також там подано дві літографії: одна уже згадана, але більша за розміром, та ще одна, малоінформативна. На більшому зображенні літографії можна побачити якісь будівлі баштоподібного типу прямо в підніжжі замкової гори:

Джерело Зліва замкова гора (зображено церкву до перебудови?)

то мабуть костел: Посилання

У "Списку руських міст далеких і близьких" кін. XIV ст. фігурує поселення "Новыи городок" і відноситься там до "подільських міст"(в оригіналі здається мова йде про польові міста). Сергій Царенко пов'язує цей Новий городок саме з Верхівкою: Джерело Також цікаві відомості знайшов у вже згаданій роботі А.Урбанського "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928) у тексті про Чорномин: В ньому йдеться про те, що Чорномин і околиці в певний час належали в т.ч. Конецпольським. Верхівка-Новоград в тексті не згадується, проте варто відзначити що Чорномин знаходиться на відстані всього 26 км від Верхівки: Ймовірно, це не остання згадка Конецпольских в роботах Урбанського.

Знайшов першоджерело інформації, яку подавали Сіцінський і Гульдман. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах" вміщені у "Записках Императорского Русского Археологического Общества" (1896): Джерело Бачимо, що авторство побудови приписують туркам (чому ця інформація більше ніде не фігурує?)

Продублюю сюди опис городища у Верхівці Могилівського повіту (тобто Верхівки Барського району) з книги Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Скоріше всього Сіцінський звідси брав інформацію для Арх.карти або вони обидвоє брали її з іншого джерела. Тут може бути цікавим відстань від "городиська" до містечка – 11 сажнів (~25 метрів?). Цікаво, що в цьому ж виданні про Верхівку Брацлавського повіту (тобто Новоград) вказано лише вже згадувану інформацію про укріплення Хмельницького 1654 року: Також у Арх.карті Сіцінського про Верхівку-Новоград зустрічається інформація про курган у поміщицькому полі. У Гульдмана цей курган також відноситься до Верхівки Брацлавського повіту: Також Сіцінський вказує, що в Верхівці-Новограді укріплення знаходиться коло кладовища, що підтверджується крім карти Шуберта також двохверстовою картою 1912-1913 року (в темі раніше не публікувалась): Джерело Також карта 1840-х не дуже хорошої якості, що опублікована у виданні "100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2" (2000): Тому це все менше схоже на плутанину з назвами. Можливо частина валів на поч.ХХ ст. уже була зруйнована і це вплинуло на опис? Хіба що ініціатором, адже на Вікіпедії датою смерті вказано 11 березня 1646 року, а Боплан будував фортецю уже в червні цього ж року. Хоча цікаві відомості подає А.Урбанський у виданні "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928): Крім уже відомої (і, як виявилось, неточної) інформації про дату побудови укріплення він згадав також, що цю місцевість охороняли 3 замки – Ладижинський, Бершадський і Кінецьпільський (чому саме ці три?). Тут цікаво що Кінецьпіль (нині село Миколаївської області) було засноване якраз таки Станіславом Конецпольським і в тексті згадуються залишки валів, які донедавна там існували. І навіть більше, Урбанський вказує, що фортецю в Кінецьполі збудував Боплан у 1634. Я знайшов цю інформацію у "Описі України": Про Верхівку ще може зацікавити подана інформація про власників – князі Короткі, Збаразькі, Вишневецькі, Потоцькі і зрештою Собанські.

Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Трохи ширший і точніший опис (правопис адаптовано), ймовірно саме звідси Сіцінський брав довідку для Арх.карти.