Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

delimiter

Пользователи
  • Публикации

    41
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    20

Все публикации пользователя delimiter

  1. "Труды 11 археологического съезда в Киеве" (1899):
  2. delimiter

    Песочин: городок и замок

    "Труды 11 археологического съезда в Киеве" (1899):
  3. Знайшов першоджерело цієї літографії. "Przyjaciel Ludu; czyli tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości" 1844.11.29 R.11 T.1 Nr22 Там є короткий опис Стіни, в якому церква датується ~1570 роком: Також там подано дві літографії: одна уже згадана, але більша за розміром, та ще одна, малоінформативна. На більшому зображенні літографії можна побачити якісь будівлі баштоподібного типу прямо в підніжжі замкової гори:
  4. Джерело Зліва замкова гора (зображено церкву до перебудови?)
  5. delimiter

    Брацлав: замок и городские укрепления

    то мабуть костел: Посилання
  6. У "Списку руських міст далеких і близьких" кін. XIV ст. фігурує поселення "Новыи городок" і відноситься там до "подільських міст"(в оригіналі здається мова йде про польові міста). Сергій Царенко пов'язує цей Новий городок саме з Верхівкою: Джерело Також цікаві відомості знайшов у вже згаданій роботі А.Урбанського "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928) у тексті про Чорномин: В ньому йдеться про те, що Чорномин і околиці в певний час належали в т.ч. Конецпольським. Верхівка-Новоград в тексті не згадується, проте варто відзначити що Чорномин знаходиться на відстані всього 26 км від Верхівки: Ймовірно, це не остання згадка Конецпольских в роботах Урбанського.
  7. Знайшов першоджерело інформації, яку подавали Сіцінський і Гульдман. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах" вміщені у "Записках Императорского Русского Археологического Общества" (1896): Джерело Бачимо, що авторство побудови приписують туркам (чому ця інформація більше ніде не фігурує?)
  8. Продублюю сюди опис городища у Верхівці Могилівського повіту (тобто Верхівки Барського району) з книги Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Скоріше всього Сіцінський звідси брав інформацію для Арх.карти або вони обидвоє брали її з іншого джерела. Тут може бути цікавим відстань від "городиська" до містечка – 11 сажнів (~25 метрів?). Цікаво, що в цьому ж виданні про Верхівку Брацлавського повіту (тобто Новоград) вказано лише вже згадувану інформацію про укріплення Хмельницького 1654 року: Також у Арх.карті Сіцінського про Верхівку-Новоград зустрічається інформація про курган у поміщицькому полі. У Гульдмана цей курган також відноситься до Верхівки Брацлавського повіту: Також Сіцінський вказує, що в Верхівці-Новограді укріплення знаходиться коло кладовища, що підтверджується крім карти Шуберта також двохверстовою картою 1912-1913 року (в темі раніше не публікувалась): Джерело Також карта 1840-х не дуже хорошої якості, що опублікована у виданні "100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2" (2000): Тому це все менше схоже на плутанину з назвами. Можливо частина валів на поч.ХХ ст. уже була зруйнована і це вплинуло на опис? Хіба що ініціатором, адже на Вікіпедії датою смерті вказано 11 березня 1646 року, а Боплан будував фортецю уже в червні цього ж року. Хоча цікаві відомості подає А.Урбанський у виданні "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928): Крім уже відомої (і, як виявилось, неточної) інформації про дату побудови укріплення він згадав також, що цю місцевість охороняли 3 замки – Ладижинський, Бершадський і Кінецьпільський (чому саме ці три?). Тут цікаво що Кінецьпіль (нині село Миколаївської області) було засноване якраз таки Станіславом Конецпольським і в тексті згадуються залишки валів, які донедавна там існували. І навіть більше, Урбанський вказує, що фортецю в Кінецьполі збудував Боплан у 1634. Я знайшов цю інформацію у "Описі України": Про Верхівку ще може зацікавити подана інформація про власників – князі Короткі, Збаразькі, Вишневецькі, Потоцькі і зрештою Собанські.
  9. delimiter

    Верховка: укрепление

    Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Трохи ширший і точніший опис (правопис адаптовано), ймовірно саме звідси Сіцінський брав довідку для Арх.карти.
  10. Мальченко О. "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV- середина XVII ст.)" (2001): В якості джерел, крім Сіцінського, Мальченко використав карту і опис Боплана. "Опис України..." Г.Боплана: Також примітка (325) звідти:
  11. delimiter

    Пиків (Пиков): замок

    У присязі 1569 року Пиків фігурує вже як місто з замком (до цього ми вважали, що перший етап будівництва замку припав на 1569-1570): Джерело
  12. Обговорюється цей об'єкт: замок в селі Пиків Село Пиків (Калинівського району) знаходиться 10 км від Іванова, 25 км від Хмільника, 15 км від Уланова, 40 км від Вінниці. Населення – 1954 (2001) На сайті села подано широку історичну довідку, цитую лише найцікавіші уривки: Джерело Джерело На картах Боплана 1670 і 1650 років Пиків позначено як неукріплене поселення Bikow: На карті Річчі Заноні 1767 року показано окремо містечко Pikow і село Pikowka (дякую @Arsen Замки -Тернопільщини), ймовірно це Новий і Старий Пиків.: Джерело "Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie gubernii podolskiey z rycinami i mappami". T. 3 / przez Wawrzynca Marczyńskiego (1823), згадується "старий замок": Джерело "Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych: obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę" (1825), згадуються руїни замку: Джерело "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana" T.2 (1845), замок згадується в минулому часі, також зазначається інформація про вали, які оточують містечко: Джерело "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" T.8 (1887) нової інформації не дає: Джерело Приходы и церкви Подольской епархии (1901): Археологическая карта Подольской Губернии (1901): Пиків на карті Шуберта (1868-1874): Джерело І на двохверстовій карті (1908-1909): Джерело
  13. Китайгород на карті CHARTE von den PREUSSISCHEN RUSSISCHEN und OESTERREICHISCHEN BESITZUNGEN im ehemaligen Polen nebst angraenzenden Ländern, Teil III (1803): Джерело
  14. delimiter

    Пиків (Пиков): замок

    Локалізація замчища. Сіцінський в ПЦ пише, що замчище знаходиться на підвищеному острові (насипі) між двома греблями. А сайт Пикова каже про підземні ходи від костелу до замку. Також на місці колишнього замку було побудовано БК. Найкраще супутникове зображення міститься на картах Яндекс: Цифрами 1, 2, 3 позначені перспективні "острови". Старий Пиків в іншому масштабі: Найкраще під потенційне замчище, на мою думку, підходить острів 1. Ділянка справді схожа на острів і на ній видно якусь будівлю, можливо БК. Проте варто поглянути на двохверстову карту (1908-1909), можна побачити, що ділянка трохи змінила свій вигляд:
  15. delimiter

    Пиків (Пиков): замок

    Підземелля старої школи у Пикові (навіщо школі такі великі підвали? можливо має відношення до замку?): Джерело
  16. Здається, тут намішано 3 об'єкти (2 городища і замок в Межирові), але для довідки нехай буде. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии (1901): А також фотографія позначених @Filin "інтригуючих ліній":
  17. delimiter

    Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии (1901):
  18. Обговорюється цей об'єкт: замок в Озаринцях Загальні відомості Село Озаринці (Могилів-Подільський р-н) знаходиться на півдні Вінницької області, 10 км на північ від Могилева, ~100км на південь від Вінниці, ~30км від Мурованих Курилівців і Шаргороду, 2 км від міжнародної автодороги М21. Населення 1311 мешканців (2016): До революції Озаринці були скоріше містечком. Про історію села дуже докладно написано на Вікіпедії, я лише процитую найважливішу інформацію, яка в т.ч. свідчить про значимість поселення впродовж багатьох років: Чисельність населення у різні роки зі статті: Доповню ці дані джерелами 19-20 ст. "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" (1880) - 2060 мешканців, але про замок нічого не сказано, містечко названо Ozarzynce: Джерело Крылов А. "Населенные места Подольской губернии" (1905) - 3550 жителів. В селі збереглись 2 православні церкви, синагога (18 ст.), костел (1741), старі руський та єврейський цвинтарі. Багато інформації про містечко подано тут. Замок Отож, окресливши загальні дані про поселення, можна перейти до замку. Точкою відліку, як ми вже вияснили є 1657 рік, тобто рік будівництва замку. У 1690 його було пошкоджено і в 1699 відбудовано. На картах Боплана 1650 і 1670 рр. Озаринці зображено як Ozarince, але без укріплень. І це логічно, адже карти відносяться до п.п. 17 ст., коли містечко ще не було укріпленим: Така ж ситуація з картою Річчі Занноні (1767) – укріплень нема, можливо вона зроблена на основі карти Боплана? Хоча містечко називається вже Ozarynce: Продовжуючи тему карт, так як руїни замку дійшли до нашого часу, то цілком логічно можна було б очікувати його позначення на картах Російської імперії, хоч в якомусь вигляді. Але на 3 верстовій карті Шуберта (1863-1877) приблизно на місці замку позначена якась рослинність (?): А на двохверстовій карті (1909) важко щось розгледіти, але здається теж нічого не позначено: Щодо письмових джерел, то розпочати можна з "Сведений 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році: Джерело Звідси довідуємось, що скоріше всього остання перебудова була здійснена поміщиком Комаром, який перебудував замок у хлібні амбари. Однак, в описі зазначається, що за переказами замок побудували поляки, а не козаки. Також цікавими є відомості про "бурти", які побудовані татарами зі "стратегічною метою" (вони предмет додаткового дослідження). В Археологічній карті Ю. Сіцінського (1901) подані ці ж відомості, проте в скороченому вигляді. Історик Ю. Ролле, який збирав інформацію про подільський край, подає в своїй роботі "Opowiadania historyczne: serya VII" (1891) таку інформацію: Джерело Отже, коли імператриця Катерина дізналася, що Катажина Косаковська не хоче їй присягнути, вона дала наказ конфіскувати і повернути спадкоємцям маєтки Косаковської. Станіслав Комар скористався цією ситуацією, представив свої претензії і вже в кінці 1795 отримав маєтності не лише Стрижаковських, але і Чурилів в т.ч. Озаринці. Цікаво, що це той же Станіслав Комар, який у 1805 здійснив перебудову ще одного замку – у Мурованих Курилівцях. Муровані Курилівці, які, так само як і Озаринці, належали Чурилам, стали резиденцією Комара. Про рід Комарів і про маєток в Курилівцях можна докладно прочитати тут В 1830-1831 родина Комарів виїхала в Європу "шукати спокою" і в 1832 Станіслав Комар помирає. Вдова разом з дочкою Дельфіною осідають в Парижі і деколи Дельфіна ще приїжджає на Поділля. Можна допустити, що перебудова замку в Озаринцях була здійснена до 1830 року. Загалом, це джерело ще потребує докладного вивчення. У роботі "Приходы и церкви подольской епархии" авторства Сіцінського (1901) бачимо такий опис Озаринців: Також в цій же роботі зазначено, що один з існуючих храмів був збудований за кошти поміщика Чацького: Отже, Сіцінський дав змогу зрозуміти коли саме Комар міг перебудувати замок у хлібні амбари. Це було не пізніше 1865 (варто уточнити коли саме Озаринці перейшли Чацьким). Не зрозуміло чи печери, про які говрить Сіцінський, є замковими погребами чи чимось іншим. Основна доля описів замку приходить на післяреволюційний час. У 1926 році в Озаринцях був відомий мистецтвознавець Данило Щербаківський, який крім єврейських пам'яток описував і замок. Ось фрагменти з його щоденника: Отже Щербаківський не лише фотографував Озаринецький замок, а й здійснював обміри, проте невідомо чи ці матеріали залишились. Деякі фотографії і матеріали з цієї експедиції опубліковані, тому є надія, що решта теж збереглась. Також, це лише фрагменти зі щоденника Щербаківського і в повному варіанті інформації може бути більше (здається він є опублікований десь в глибинці Інтернету). Про цю експедицію також трохи написано тут Про замок у статті там немає інформації, нам більше цікава особа автора – Бориса Хандроса (1923-2006), уродженця Озаринців, автора книги про Озаринці "Местечко которого нету" (2001). Можливо в книзі міститься якась додаткова інформація і про замок? На жаль, книги немає у вільному доступі, але вона є у бібліотеках Києва, Одеси, можливо інших міст. Ось цікаві цитати зі статті: Де знайти матеріали цього кружка? Може там щось є про замок? Борис Хандрос також був сценаристом фільму "Мельница" (2002), який знімівася у 90-х роках в Озаринцях. Можливо замок потрапив у кадр? Тут же сказано про бійниці всередині синагоги. Можливо вона була частиною укріплень містечка? Наступним етапом дослідження замку в Озаринцях була робота Ю. Сіцінського "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст." 1928 року: У своїй роботі Сіцінський не лише повторює відомості з 1901, але й доповнює їх обмірами. Замок був приблизно квадратовим в плані зі стороною у 55 м. Сіцінський застав фундаменти північно-західної башти яка була восьмигранною зовні і круглою всередині. Також він фіксує склепіння у північно-східній стороні, і що в'їзд у замок здійснювався з півдня. Станом на 1928 рік, від будинків які були збудовані всередині замку зі східної і північної сторони де-не-де залишилися мури. На західній стороні збереглись амбразури, тобто мур ще стояв, а зі сходу стіну підпирали контрфорси. Цікаво, що поряд з замком був ще один двір, огороджений невисоким муром. Фотографія і план опубліковані у роботі допомагають цю інформацію осягнути. В якості джерел Сіцінський пропонує крім робіт, які частково розглянуті, також книгу "Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej". На жаль, даної книги у вільному доступі немає і залишається лише здогадуватись які відомості там наведені. Наступним іде П. Жолтовський який у 1930 відфотографував багато населених пунтків Поділля в т.ч. Озаринці. Дані фотографії знаходяться у фонді Таранушенка і опубліковані в альбомі "Пам'ятки архітектури Подільської губернії": Фотографії дають широке уявлення про те, як виглядало укріплення. Наприклад видно добре збережені амбразури і контрфорси. Не зовсім зрозуміло розташування Богунової башти і взагалі звідки Жолтовський взяв цю назву? Про північно-східну вежу Сіцінський говорив як про залишки "склепінь", а про північно-східну як про "фундаменти вежі" Замок в Озаринцях фігурує в реєстрах пам'яток. У виданні Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (1983-1986) знаходимо крім уже відомої інформації Сіцінського також таке Тобто в 80-х роках ХХ ст. частково ще стояла східна сторона і каземат. І ще ось така фотографія знайдена на просторах Однокласників, на ній скоріше вського ображений північно-східний кут замку: Наш час Зважаючи на те, що руїни замку збереглись, його дуже легко можна локалізувати, його видно при в'їзді у село. Замок знаходиться на правому березі річки Немії, яка утворює тут глибокий каньйон. Південніше є також джерело, яке впадає у Немію і утворює невеликий каньйон: На лівому березі, в свою чергу, знаходиться містечко, вид з замкової гори: Ось так це виглядає з супутника: Замок з однієї сторони захищений каньйоном річки Немія. Фото для оцінки рельєфу: Частина мурів збереглась, хоча виглядає трохи по-любительськи, на мою думку, виникає питання чи оригінальний це мур? Фото надбрамної вежі, можна порівняти з фотографіями Жолтовського 1930 року: Північно-східна вежа, Сіцінський писав про неї, як про "залишки склепінь": Погляд на надбрамну вежу з двору замку: Вид з прибрамної вежі на південно-західний кут: Фотографії з неба авторства @MadMax. Більше тут Також план невідомого автора звідти^ До речі у статті на castles.com.ua зазначено, що місцеві замок називають крепостю і я це лише можу підтвердити (у 2017 стикнувся з такою ж проблемою): На сайті ozaryntsi.com сказано, що замок також називають Турецькою Крепостю: Там же сказано, що до побудови фортеці міг бути причетний Іван Богун: На просторах інтернету навіть є відео де з вуст молодих людей окремо звучать два поняття "козацька фортеця" і "крепость". І з цього можна було б посміятись, якби було б зрозуміло з якого дива людям називати замок інородним словом "крепость"? Адже навіть місцина в якій знаходиться замок називається Танасова гора/Замчисько. Я б допустив, що була якась авторитетна людина, яка вперше назвала замок крепостю і від нього уже підхватили і так воно дійшло до цих пір? Тоді питання, а в якому контексті замок був названий крепостю? Може це було якесь дослідження? Може це був Щербаківський, який в свому щоденнику називав Озаринецький замок "кріпостю"? Питання відкрите От і все, що я знайшов по даному об'єкту. Буду радий, якщо додасте нової інформації.
  19. delimiter

    Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    "Чурилов замок" згадується у львівському літописі у 1524 році: Джерело Хоча у книзі Родинна колиска – Джурин (2008) про цей фрагмент є такий коментар: Джерело Приходы и церкви Подольской епархии (1901): Історія міст і сіл Української РСР (1967–1973): Джерело Карта із видання 100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2 (2000):
  20. Обговорюється цей об'єкт: замочок в селі Зозів Село Зозів (Липовецького району) знаходиться 10 км від Липовця і 40 км від Вінниці. Населення – 1883 (2001) Для початку, невелика довідка з Вікіпедії (без зазначення першоджерел): Деяка інформація про герб села: На карті Боплана п.п.17ст. Зозів (?) позначено як Iosowa, без укріплень: Карта Річчі Заноні (1767) – Josowa, теж без укріплень: У виданні "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" Tom XIV (1895) подано широку історичну довідку про Зозів, згадані в т.ч. "сліди давнього замчиська як в містечку, так і в околицях (в сусідніх селах? – @delimiter)": Зозівський замок фігурує також у роботі Археологическая карта Киевской губернии (1895) В.Б.Антоновича: Із відносно недавніх джерел, Зозів зустрічається у журналі Археологічні дослідження на Україні (1972, с.385) в статті Кучера М.П., Юра Р.О. Обстеження городищ і замчищ на Поділлі: Отже, укріплення розміром 50м/50м знаходиться/лось на березі річки, біля церкви і на ньому облаштовано кладовище. Місцевість станом на 1868 рік (трьохверстова карта Шуберта): На карті позначено 2 храми і 1 цвинтар, але набагато більше інформації дає двохверстова карта, яка відображає місцевість станом на 1909-1910 роки і на якій позначений сам замок: Джерело Також топографічна карта (1983): Зважаючи, що церква дійшла до наших часів, шукати залишки укріплення значно простіше (виділив кругом): ВікіМапія Також фотографія церкви: Джерело Ось і вся інформація, яку знайшов по даному укріпленню.
  21. delimiter

    Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym. T.2 cz.2 (1845): Джерело Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (1881): Джерело Трьохверстова карта Шуберта (1868): Джерело Двохверстова карта (1910-1912): Джерело Можна побачити зміну конфігурації водойми (на першій карті позначено великий став)
  22. delimiter

    Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    І Антоній Урбанський у Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi (1928): і Роман Афтаназі у Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej T.11: стверджують, що замок був частиною палацу і проіснував до революції. Фото палацу з книги Афтаназі: Також, якась частина палацу існувала в руїнах і після революції: Більше фоторафій є тут (Подільські мандри)
  23. delimiter

    Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    Наскільки я знаю, то це сучасна стилізація замку. А будівля, до якої прибудований мур, хоч і дореволюційна, але значно молодша.
×