Arsen Замки -Тернопільщини

Також не треба виключати варіант поганого збереження копії, тобто хтось міг пошкодити саме цю частину плану.

Якщо цей план був зроблений після якоїсь битви, то по стану укріплень (розрушеному) видно де прорвався противник (позначено стрілочкою):

Якщо б міські ворота стикувалися з південно-західною баштою, то це перекривало б шлях до замку, який є показаний на карті Фон Міга (позначив синім): Також хотів звернути увагу, що на відрізку від воріт до мурів монастиря, я не позначив вал, тому що не до кінця ясно як вони мали стикуватися. Альтернативний варіант цього відрізку, якщо б зробили залом куртин: Приклад круглих воріт в Кам'янці-Поділському на проєкті реконструкції від О.Пламеницької: Джерело: Castrum Camenecensis На моїй реконструкції я взяв ось цей прямокутник: Тепер поясню чому. На карті Фон Міга, ми бачимо, що на схід від костелу знаходяться дві будівлі, біля яких проходить південний мур монастиря. Ці ж будівлі ми бачимо на кадастрі 1827 р.(підкреслені червоним). На заході ми бачимо дві маленькі споруди, в куті знаходиться дзвіниця а в центрі ворота до монастиря (підкреслені синім). Дзвіниця і ворота монастиря на фото міжвоєнного періоду: "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Цим зумовлені західні та східні лінії монастиря, а з півдня (по відношенню до костелу) було розширення стін, але значно пізніше. Так на фото початку 20 ст. ми бачимо первісну стіну (ближче до костелу) та пізню (яка дальше від костелу). Нова стіна на передньому плані (позначена синім) і старіша на задньому плані (позначена червоним): "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Тим паче, обороняти всю територію монастиря в 3 гектари неможливо, тому первісна територія мала бути значно меншою.

Першим ділом хочеться сказати, що я поспішив з висновками і помилився з розміщенням замку, отже й з конфігурацією міських укріплень. Якщо перевести на німецький знімок, ділянку на якій я побачив оманливі перепади рельєфу, то ми побачимо, що ця ділянка не є на замковій території: Для того, щоб уникнути подальші непорозуміння з розміщенням замку, я перемістив розміщення замку з німецької на сучасну супутникову карту: Тобто, схема укріплень з минулого посту є хибною. Але як все-ж-таки виглядали гусятинські укріплення? Нам досить пощастило, що на карті Фон Міга показано замок, міські укріплення, костел бернардинців, синагога, та церква Св. Онуфрія. Всі ці об'єкти були оборонними, тобто для того, щоб зрозуміти схему укріплень Гусятина достатньо всього-то перевести ці об'єкти на сучасне розпланування Гусятина, тим паче деякі з них збереглись. Саме цим я і зайнявся, допоміжними матеріалами для складання схеми були: Карта Фон Міга (1779-1783 рр.): mapire.eu Кадастрова карта 1827-го року: GesherGalicia.org та німецький знімок часів другої світової (дивитися перше повідомлення теми). Також для порівняння я використовував Другу (1861-1864 рр.) і Третю (1869-1887 рр.) воєнні австрійські мапи, але вони не були основними для створення малюнку. Ось як виглядає карта Фон Міга перенесена на сучасну карту: *Замок зображено з двома баштами, щоб більше співпадати з картою Фон Міга, тому що на подальших картах чітко зображена третя башта. *Червона лінія означають, що підкреслена будівля/вулиця досі існує. *Сині лінії позначають рельєф: opencyclemap.org Перша річ яка мене збила з пантелику це міські укріплення, тому що я так і не зміг оприділитися як же вони мали виглядати. Ворота могли проходити через округлу башту, а могли бути збоку як при башті Стефана Баторія у Кам'янці-Подільському (доречі Гусятин знаходиться за 50 км від Кам'янця-Подільського): 1. джерело 2. джерело Отже питання, щодо конфігурації міських укріплень залишається відкритим. Якщо абстрагуватися від точностей і підійти до суті, то якщо у Гусятині ворота розміщувались подібним способом до Кам'янця-Подільського, це могло виглядати якось-то так: Друга річ, яка мене здивувала це те, що значна частина Гусятина була практично незабудована ще у 18 ст.: Було б цікаво дізнатися чому? Можливо, ще до того часу діяло певне правило по дистанції розміщення будинків та укріплень? Третя річ на яку я хотів звернути вашу увагу це ось ця будівля: Мені спала на думку така ідея, що це могли бути східні ворота Гусятина. Так, з заходу знаходилися міські укріплення, з півночі та півдня не потрібно було укріплень через крутий схил, а що ж було зі сходу міста? Зазвичай, кажуть що Синагога та церква Св.Онуфрія були незалежними укріпленнями, що звісно ж має сенс, але присутність чотирьох артилерійських бійниць на першому ярусі Синагоги свідчать, що небезпека могла приходити й зі сходу, тому захистити її скажемо простим валом з частоколом мало б сенс. На карті Фон Міга це виглядало б ось так (чорні лінії): На моєму малюнку це виглядає трішки складніше, але реалістично: Отже, невідомо як виглядали міські укріплення з західної сторони і потрібно розглянути можливість існування системи укріплень зі східної сторони міста.

Захотілось додати, що на карті Боплана (1630-тих років) немає села Маначин. Ось вищезгаданий регіон на карті Боплана (північ і південь перевернуті): freemap.com.ua На цій карті відмічено поселення з карти Боплана, як ми бачимо між Ожигівцями-Волочиськом та Чорним-Островом - Базалією, формується район де в першій половині 17 ст. не було поселень(Боплан відмічав навіть хутори): Для того, щоб побачити 30-ти кілометровий пустир я відмітив найближче позначені поселення з сходу: freemap.com.ua Як бачимо цей пустир пояснюється тим, що там проходив Чорний Шлях, але все ж таки це могла бути не єдина причина чому там не поселялися люди. P.S. я погоджуюсь з думками пана Білича, а цей пост є лише констатацією факту відсутності поселень в потрібному регіоні + допусканням того що це могло б бути якось-то пов'язано з озерними/болотними формуваннями в районі.

Південно-східний бастіон олицького замку на фото 1910-1915 рр. facebook.com Ракурс фото (позначено стрілочкою): Супутниковий знімок 2014-го року, взято з Google Earth

Руїни замку на фото 1900-1902 рр. facebook.com

А чи могла галерея бути дерев'яною?

Вибачте, квадратом нижче, я хотів позначити ту локацію про яку ви говорили, доречі точно такий же видовжений прямокутник видно на 3-ій військовій карті. Ох виглядає, що в Струсові справді не проста ситуація з укріпленнями, а ліс тим паче не допомагає.

Мій батько ріс в Струсові і він розказував, що на переломі 70-80-их років там були ескарповані вали (схожі на ті що зараз є на виїзді з Струсова біля костелу) і що вони були досить високими. Як локацію він казав просто "за монастирем" тому це може бути і та ділянка про яку ви говорите.

Відмічена вами ділянка досить цікаво виглядає на Третій Військовій Австро-Угорській мапі (1869-1887) Mapire.eu Як ми бачимо на карті позначено рови, або вали, які могли бути укріпленням. Отже, ми маємо аж три можливих локалізації замку:

Так, тому, що він був заснований у 1595 році

Топографічна реконструкція Озерної В темі Козлова я зробив своєрідну реконструкцію поселення за картою Фон Міга, тобто станом на 18 ст. Але в випадку Озерної, я захотів заглянути далі: що сформувало Озерну? В цьому малюнку я виділив об'єкти, які охарактеризували сучасне розпланування Озерної, а саме міські укріплення, торгівельна площа (ринок), став, переправи і замок. Тому це не є реконструкція певного періоду часу. Ця реконструкція базується на сучасній супутниковій карті, аби уникнути викривлень простору, як це буває на топографічних картах минулого. Ось мій малюнок в порівнянні з сучасним розплануванням Озерної Мапа покриває приблизно ту саму частину Озерної, що й малюнок. Як ви могли помітити, я залишив на своєму малюнку лише дві вулиці: Шевченка та Забрамську. Тому що на мою думку, вони були ключовими на початку та впродовж існування поселення. Хочу нагадати як Озерна представлена на карті Боплана 17 ст.: Як бачимо, найочевидніша помилка це те замок показаний тут як частина міських укріплень, в реальності ці об'єкти були відокремлені ставком. Ось тлумачення малюнку: Замок Міські укріплення Торговельна площа (ринок) Став Земля, скоріш за все, що вона не була пуста, просто, я не мав уяви як розмістити там будинки та вулиці. Міст через річку Гребля (дамба) Замок: Бастіон Кам'яна в'їздна брама і вежа Внутрішній двір Дві кам'яні споруди, позначені на карті Фон Міга, я припускаю що вони були збудовані в 17 ст. Спуск землі, що укріпляє куртину Дерев'яний міст Рів Пандус Укріплення: Укріплення дуже спрощені і їхня конструкція є повністю моєю уявою Міська кам'яна брама Вал Дерев'яний частокіл Майданчик для захисників Рів, по легенді заповнений водою Міст Забудова: Торговельна площа 100x100 метрів Храм, свідчень про існування двох храмів в мене немає, просто я побачив, що дві сучасні церкви стоять ніби на протилежних кутах ринку, що є характерним для міст заснованих у XVI ст. як у випадку Озерної. Щільна забудова довкола ринку Вільна забудова типовими українськими будинками (на малюнку розміри всіх будиночків 5x10 метрів ) P.S. Я не претендую на якусь істину, просто подумав, що буде цікавий експеримент і можливо, це комусь допоможе:)

Струсів на карті Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] (1855-1863) : Polona.pl Зверніть увагу як показано палац на карті: Постає питання а що це за стіна? Можливо це була декоративна стіна, така щоб підкреслити територію палацу, але який сенс поміщати її на карту яка подає не детальну конфігурацію містечка, а лише головні риси. Тобто, декоративний варіант маловірогідний. Можна припустити, що це залишки стін замку, що було б приємною інформацією для другої версії розміщення замку. Але постає питання, чому ця стіна не була зображена на карті Фон Міга? Особисто я, не знаю.

Підтримуючи думку @Filin я хочу додати, що в цій частині села є ділянка з цікавим перепадом рельєфу (відмічено стрілочками). Не хочеться спішити з висновками що це і є залишки укріплень, але на мою думку та ділянка співпадає з місцем де мали б знаходитися укріплення. Знімок зроблено з програми Google Earth Ворота (відмічено червоним квадратом) мали б розташовуватися там, тому що всі дороги сходяться і розходяться від цього місця. Це означає, що раніше, по певних причинах, пройти в місто можна було тільки через це місце. У випадку Струсова, можна припустити, що інші в'їзди блокували укріплення (вищезгаданий мур), а ворота були єдиним проходом через ці укріплення. P.S. Поки що нехай це буде тут, поки не появилося теми міських укріплень Струсова.

Цікаво, що навіть у другій половині XIX ст. в Озерні можна було побачити певні залишки міських укріплень (валів та ровів) і це те, що показано на карті (відмітив червоними квадратиками).

Хочеться доповнити тему двома картами 19-го століття. На них видно, що територія замку була реорганізована і важко прослідити будівлі, що були зображені на карті Фон Міга. Конюхи на карті 1861-1864 рр., замчище добре впізнається (ділянка в центрі села з садом), але в деталях воно стало зовсім іншим (порівняйте з попереднім постом): Mapire.eu Також карта 1869-1887 рр. показує, як змінилася замкова територія протягом 19 ст. На цей раз знайти замчище не так легко через низьку якість карти: Mapire.eu

Мова йде про адміністративну одиницю на території сучасної Тернопільської області, під час Речі Посполитої: Теребовлянський повіт Ця тема стосується наступних сучасних районів: Тернопільський, Теребовлянський, Козівський, Підволочиський, Гусятинський та Чортківський. Для початку я раджу вам прочитати статтю "Історія України у світлі регіональних досліджень" Зеновія Федунківа про адміністративний поділ Галичини впродовж історії, для кращого розуміння теми (за ось цим посиланням). Отже, після захоплення частини Галицько-Волинського князівства поляками у 1349 р., відбулася інкорпорація цієї території на правах особистого володіння короля під назвою Руського Королівства аж до 1434 р. . У 1434 р. cтворюється Руське воєводство на базі однойменного королівства, воно проіснувало до 1772 р. Польське королівство поділялося на воєводства. Руське воєводство поділялося на землі, а землі в свою чергу на повіти (наступні схеми взяті з статті пана Зеновія, за що я йому дуже вдячний) : На данний момент я хочу залишитися на цьому історичному періоді, на Теребовлянському повіті (можливо по мірі доповнення теми будуть пророблені і подальші хронологічні періоди). Отже як ми бачимо межі повіту є приблизними, саме тому я хочу доповнити ці схеми, розробленою мною мапою Теребовлянського повіту станом на 1564 р. Ця мапа базується на люстрації Теребовлянського повіту 1564 р. (джерело: Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno-statystycznym T.7 Ziemie ruskie. Rus Czerwona. Cz. 1 97-100 cт.) Люстрація представлена у виді такого списку: Я не зміг ідентифікувати три поселення: Byelka, Krasowka та Poznan. Так як усі троє є в певній мірі повторенням ім'я іншого поселення, я допускаю, що ці три поселення є просто помилками. Взагальному, згідно з цим списком, Теребовлянський повіт налічував 120 поселень. На гугл-карті (за цим посиланням) знаходяться 117 (я оприділив їх по співзвучності оригіналу та сучасного імені, і карті Фон Міга) такщо можуть бути помилки. Тому запрошую ретельно придивитися до карти, аби пократищити її. Надіюсь, що це комусь допоможе.

Роздумуючи про Козлів я захотів зробити щось подібне на карту містечка станом на 17 століття, але як тільки я почав, то зловив себе на думці, що не хочу надто фантазувати щодо розпланування містечка (про що відомо практично нічого) тому я зробив, дещо більш практичне. Базуючись на карті Фон де Міга (1779-1781рр.) я зробив карту Козлова станом на цей період. Я відкинув всі вулиці та об'єкти, що не існували в той період і залишив лише те що показано на карті Міга. Практично, це є карта Фон де Міга перенесена на сучасну супутникову. Ось для порівняння карта Фон де Міга, мій малюнок та сучасна карта Козлова: Mapire.eu Зображення зроблено завдяки Google Earth А ось і тлумачення моєї аматорської карти: Cтавок Болото Водяний млин Дамба з мостом Ратуша Укріплення (бастіон з куртинами) природній перепад рельєфу дерев'яні храми кам'яний храм P.S. Будинки розташовані не точно. Доречі, так як в назві темі згадується замок, то хочеться підняти питання про його існування та можливого місце-знаходження. Наприклад мені здається, що якщо замок і був, то найвигідніше місце було ось тут на мисі: З східної сторони омиває ставок, він знаходиться неподалік від переправи, що могло використовуватися для її захисту, або регуляції на початку існування поселення. Можливо, що поселення з'явилося після спорудження замку.

Розглядаючи карту Козлова я натрапив на досить цікавий контур на півночі містечка, який підозріло нагадує залишки бастіону : Стрілочки означають ймовірні перепади висот, що видно на карті. Жовтим прямокутником позначено розорану під город частину цього ймовірного бастіону. Щодо південного бастіону то схоже, що від нього також щось залишилось: Можливо це якась ілюзія, але і в цьому випадку мені видно контури бастіону і куртин: Але, якщо з'єднати ці два бастіони, то отримуємо дуже великі укріплення (приблизна площа 1,4 км²) як для містечка середньовічної Речі Посполитої: Постає питання чи був Козлів такий великий? Можна сказати звісно що так, Вердум казав, що в ньому мешкало 4 тисячі міщан. Але окрім його слів, немає жодного іншого підтвердження такої кількості населення. Наприклад, Козлів з'являється на картах 17-го сторіччя в статусі містечка (в кращому випадку) на рівні Бережанів, Теребовлі, Залізців, це звісно свідчить про те що Козлів був далеко не маленьким містечком, але й не містом на чотири тисячі людей. Джерело (1613 р.) Джерело карта базована на попередній мапі (Радзивілів), Козлів станом на 1630-ті роки Джерело Козлів на карті Боплана, станом на 1630-ті є просто містечком, навіть не на рівні Зборова, то про які 4 тисячі може йти мова? На сайті Vkraina є і інші карти з Козловим, але для цієї теми, мені знадобилися лише ці. Взагалом, Козлів з'являється на картах лише першої пол. 17-го ст., не враховуючи пізніші перевидання карт Боплана та Блау. Все це, щоб сказати, що більш вірогідно, укріплення Козлова були скромнішими, приблизно такими: P.S. Я не стверджую жодну з версій, скоріш показую своє бачення без доказової бази (це тому, що в інтернеті неймовірно мало інформації про Козлів).

Vestigiа antiquа Arcis переводиться як, залишки древньої фортеці.

Завдяки сім'ї Крісів, яка поділилася фотографією з сімейного архіву, в нас тепер є зображення буцнівського замку! На цій фотографії 30-тих років (до початку другої світової війни), на задньому плані видно квадратну башту досить масивних розмірів (не меньше десяти метрів в довжину), з двома вікнами, вони, напевно, були перебудовані з бійниць. Сім'я Кріси були дуже люб'язними і вказали місце з якого було взято фото: Тобто башта мала орієнтовно розташовуватись десь тут: Як можна було дізнатися з мого минуло річного посту, саме на цій ділянці при побудові лазні знайшли багато каміння. Тому ця ділянка це є найбільш точним розташування башти. І тепер, нарешті зрозуміло, що саме було зображено на карті Second Military Survey, це була башта і тепер очевидно, що її не розклали Серватовські в 1850-тих для побудови свого палацу. Ось ця сама башта зображена на карті: Mapire.eu Отже, маємо доказ, що частина замку (точніша ця перебудована башта) існувала ще в першій пол. XX ст. Виникає питання чи пережила башта другу світову? Можливо, саме в цей період вона була зруйнована Тепер, завдяки цій знахідці, можна буде точніше уявити зовнішній вигляд буцнівського замку, замість простих фантазій

А ви можете показати на карті де знаходиться це місце?

Є опублікований текст на латині та його переклад (починаючи з 41 ст.) в цьому посиланні.