Таблица лидеров

Касательно Вердума, то, возможно, выражение "w obrębie fosy" следует перевести как "в обрамлении рва", т.е. после перечисления укрепления Вердум мог подытожить описание сообщением о том, что всё это окружает ров. Но это не единственный вопрос к польскому переводу дневника. Также в тексте сказано, что двор окружён "drewnianemi balustradami", но балюстрада - это вроде не совсем фортификационный термин, потому возникает сомнение - может в оригинале речь шла о каком-то другом типе ограды? И ещё - польский перевод сообщает, что двор также был окружён "вежами" ("wieżami"), но есть вероятность, что там речь могла идти не о "вежах", а о бастионах. Что касается справки Владимира Пшика, то он её составил на основе шести текстовых источников и карты фон Мига. Из шести текстовых источников три (дневник Вердума, "Rolnik" и "Історія міст і сіл") были процитированы выше. Мне остаётся рассказать о трёх оставшихся: 1. "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego...", Tom VI, 1885, S. 878. В этом источнике нет ни упоминаний замка, ни интересных сведений по истории поселения, потому и цитировать нечего. 2. Книжка-каталог Яна Лешека Адамичка "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004): Как видим, у Адамчика из источников был под рукой дневник Вердума, "Географический словарь" и карта фон Мига, потому и в тексте у него лишь цитата Вердума и упоминание того, что укрепления показаны на карте фон Мига. 3. "История городов и сёл Украинской ССР" (1978): Здесь вроде всё то же, что и в "Історії міст і сіл", но с одним отличием - земляные укрепления внезапно отнесены к наследию Киевской Руси "История городов и сёл..." вышла через 10 лет после того, как была издана "Історія міст і сіл..." (1968), и потому возникает вопрос, почему это вдруг "вали старої фортцеці" в более поздней версии издания превратились в "валы старой крепости периода Киевской Руси"? То ли банальное невежество (хотя в чём-чём, а в укреплениях Киевской Руси тогда разбирались прекрасно), то ли нежелание признавать факт существования в селе более поздних укреплений, что могло вылиться в такую вот локальную попытку датировать объект более ранним периодом, чем было на самом деле. С источниками пока всё. Участок замчища сильно зарос, потому на спутниковых снимках довольно тяжело прочитать конфигурацию укреплений или даже проследить отдельные их линии, однако на Google Earth есть возможность просмотреть более ранние образцы спутниковой съёмки Нагачева, и вот там нашёлся такой вот кадр с видом на замок, сделанный 29 октября 2010 г.: И хотя тут тоже не всё видно, но более чётко ощущается прямоугольная (?) конфигурация укреплений и, кажется, в юго-восточном углу замчища (на скриншоте он в верхнем левом углу двора) виднеется что-то наподобие бастиона (это ещё раз отсылает к мысли о том, что у Вердума в оригинале могли быть вовсе не "вежи"). Также очень хорошо виден восточный вал. Если всё правильно понимаю, то укрепленный прямоугольник (?) имел размеры где-то 120 х 100 м, хотя может он всё же был квадратным, но и в этом случае, думаю, он занимал участок не меньше чем 100 х 100 м.

Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Нагачів Нагачів - село Яворівського району Львівської області, знаходиться за 12 км. на північний-захід від районного центру Яворова. Першою згадкою, яка трапила мені в руки про замок в цьому населеному пункті була невелика замітка в щоденниках Ульріха фон Вердума, який подорожував і описував наші землі в 1670-х роках. Виглядає вона так: Ідентифікувати місце про яке говорив Вердум було не проблемно. На карті фон Міга чітко бачимо чотирикутне земляне укріплення в центрі села з кількома невеличкими мурованими спорудами. На пізніших картах видно деякі зміни, але загальна форма укріплення залишається все тією ж. Ця ж форма, дає хорошу можливість визначити сьогоднішнє місце розташування об'єкту. Як бачимо на супутникових знімках, ділянка, на щастя, не була забудована тому є доволі впізнаваною. Окрім візуальних джерел, інформацію про укріплення мені вдалося віднайти в письмових джерелах. В державному архіві Перемишля натрапив на документ, датований 1730 роком, про те що Урсула Пжебендовська надає поповим синам Антонові і Теодорові чверть поля в довічне користування. Коротко згадується тут і замок: Інформації небагато, але документ дає зрозуміти що замок в 1730-му році стояв і успішно функціонував. Далі варто відзначити Rolnik, 1867-1937. На сторінках 87-88 досить немаленька стаття про Нагачів, але більш зосереджена на власниках - родині Юнгів з Шотландії і ї історії та інших питаннях. Стосовно укріплень я би виділив один абзац: Також в виданні фігурує декілька знімків. Цікавість в мене викликали два: На першому бачимо житловий будинок, на другому якесь цікаве приміщення з не менш цікавим підписом - "так звана башта". Ну, і декілька сучасних джерел. Вікіпедія: Історія міст і сіл СРСР: В. Пшик Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Також, в спробах побачити місцевість в сьогоднішньому стані, натрапив на фото споруд, які фігурували вище. В додачу до них є ще одне, яке слабо передає візуальну інформацію, але підпис свідчить, що йдеться про збережені вали - "Nahaczów (ukr. Нагачів). Pień jesiona wyniosłego na kornie wałów zachowanych fortyfikacji ziemnych" Ну ось так-от ввідна інформація.

Вибачаюсь за таку пізню відповідь, я по якійсь-то невідомій причині вчасно не отримав сповіщення. Тільки на невеликій частині карти виділив міста в яких підпис є внизу з лівої сторони: * Я спеціально не виділив Лабентвелу. Як бачите вони не в меншості. Але, ваша думка є досить цікавою, як аналог можемо взяти підпис Кам'янця-Подільського: Тому вважати що підпис Лабентвела належить тільки іконці над написом є неправильним. Скажимо так - закріпляти місто за підписом, який немає точної позиції, може бути помилково.

В книжке Замки і фортеці Тернопілля (2011) изложена уже устоявшаяся (и в рамках данной темы подвергнувшаяся сомнению) версия о том, что в Озерянах уцелела башня замка: Автор, исходя из архитектурных особенностей пришёл к выводу, что это бастея, но как раз странная прямоугольная форма плана башни, её размеры и довольно скромная толщина стен не позволят мне лично отнести её к категории ронделей/бастей. Впрочем, вероятно тут термин "бастея" употреблён в наиболее широком из ныне существующих смыслов - как синоним артиллерийской башни, без привязки к форме плана.

Раніше вже згадувана робота О.В. Шелехань, О.Д. Козак "Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї": джерело

Замок XV-XVI ст. Як точно пан @Filin вгадав ще 7 років назад, тому що замок/замочок згадується у 3 томі "Matricularum Regni Poloniae summaria." а згадка відноситься до 1504 р. Ось оригінальний текст: *fortalitium - має корінь форт, можливо, це пов'язано з укріпленнями? Зараз вияснимо. The Law Dictionary подає таке тлумачення (дивитися оригінал тут - англ.): Тобто, в Буцневі у XV-XVI ст. був ,як мінімум - оборонний двір, як максимум - замок. Ось аматорський переклад тексту з латині (писати в персональні повідомлення, якщо є помилки): *Трохи важко вникнути, але швидше за все йде мова про передачу всього, вище перечисленного, Янові та Віктору. Вірогідно, що замок був зведений ще у другій пол. XV ст. , але нам невідомо чи на місці цього замку Ніпчиці звели свій замок, чи десь інше? Або ж це є взагалі один і той самий об'єкт будівництво якого помилково приписали Ніпчицям? Якщо, розвернути місцями дві останні цифри від згадки 1504, то отримаємо - 1540. (Буцнівський замок звели в 1540 р. - Б.Новосядлий) Доведеться вияснити. Замок у XVIII-XIX ст. Часто Серватовським приписують розбирання замку на будматеріал. Та, якщо подивитися на картографічний матеріал то вимальовується дещо інша картина. Карта фон Міга ( показаний період 1779 - 1782 рр.) з першого погляду може здатися що в цей період замок був у найкращому стані, та це не так. Замок позначено не червоним а чорним, що може означати що він не був кам'яним, або руїною (це ж воєнна карта і робилася вона для воєнних цілей). Second Military Survey (показаний період 1861-1864 рр.) тут ситуація покращилася, з'явилася кам'яна башта разом з частиною стіни. Third Military Survey ( показаний період 1869 - 1887 рр.) тут показаний, чуть не весь замковий комплекс - 3 башти + три будівлі по периметру. Варто згадати, що Серватовські мали розібрати замок у 1840 р. Тобто, потрібно з'ясувати як саме та коли буцнівський замок був заснований та закінчив своє існування.

Провів невеличку модернізацію форуму, завдяки чому тепер в налаштуваннях форуму з'явилася можливість обрати українську мову Щоб зробити це, йдемо до нижньої частини сторінки, де і робимо вибір: Переведено назви розділів, підрозділів, різні написи, підписи, кнопки і т.д. Якщо помітите помилки в перекладі або якісь місця взагалі без перекладу - пишіть мені, бажано в персональні повідомлення.

Это, думаю, показана старая ратуша, а не замок. К примеру, в Гусятине ратуша показана похожим образом. Кружками отмечались населённые пункты. На карте видны как кружки сами по себе, так и кружки в окружении укреплений. Взгляните, к примеру, также на эту карту, где также графика дополняет кружки, отмечающие населённые пункты.

Хочу извиниться за не точности в предыдущих сообщениях. Довольно не плохо обследовал городище М.И. Артамонова во время разведки 1946 года (результаты нигде не опубликованы).

Получается, что валы лежали как-то так: Солидное укрепление. По размером и планировке сопоставимо с замком-цитаделью в Бродах (Львовская обл.)

На топокарте очень хорошо видны остатки укреплений

В суботу вдалося побувати в Озерянах. Оглянули об"єкт. Сумніви Filinа дійсно мають під собою підстави. Із фортифікаційного в ньому тільки товсті стіни. А цього мало. Розташовані високо, майже квадратні отвори більше нагадують віконця, ніж бійниці, до того ж не мають косих щік (гліфів). Навіть у деякиих давньруських кам"яних церквах бійниці мали скоси. Має споруда й забагато дверей для оборонного об"єкта. Схильний вважати, що будівля була скоріше шпихліром - стратегічним складом зерна містечка. В середньовіччі такі споруди зводилися з каменю, для вбереження від вогню.