Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Leaderboard


Popular Content

Showing content with the highest reputation since 05/31/2019 in all areas

  1. 4 points
    Ось такий план фортеці потрапив на очі в "Mapy i opisy dróg w Galicji 1807-1827"
  2. 3 points
    Деталь реставрації круглої вежі - видно що відновляють зубці мерлони.
  3. 3 points
    Копия карты Ф. фон Мига, опубликованная на mapire.eu, уже получила довольно неплохую известность. Теперь вот благодаря 13 тому издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 можем ознакомиться ещё и с оригиналом карты (он в мелких деталях немного отличается от опубликованной на mapire.eu копии), а также с сопроводительными описаниями, оставленными австрийскими военными. Как мы знаем, карта Ф. фон Мига состоит из многочисленных листов, и Тернополью "повезло" попасть на стык двух листов (№380 и №381), из-за чего он оказался разрезанным на две части (стык в месте склейки виден и на копии с mapire.eu), каждая из которых был снабжена своим описанием. Ещё одна "удача" - стык двух карт пришёлся ещё и на участок Тернопольского замка, и, вероятно, по этой причине замок в сопроводительных описаниях упомянут дважды. Начнём с карты. Северная часть города попала на лист №380: Южная часть оказалась на листе №381: Описание северной секции Тернополя (№380) Украинский перевод описания: Описание в оригинале (на немецком): Польский перевод описания + примечания: В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам: Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939) Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390) Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915) Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000) Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939) Mp100RU: Topograficeskie karty Ukrainy (Топографические карты Украины, wersje rosyjskie i ukraińskie, 1:100 000; Kijów 2000, 2006) Описание южной секции Тернополя (№381) Украинский перевод описания: Описание в оригинале (на немецком): Польский перевод описания + примечания: P.S. На карте также видим два села - Кутковцы и Загребелля - которые в наши дни входят в состав Тернополя. Поскольку в с. Загребелля был замочек, то ему отвели отдельную тему на форуме, и там же можно прочитать описание села 1789-1783 гг. В случае с Кутковцами также есть намёки на существование там укреплений, но поскольку это село на форуме пока темой не обзавелось, то обсудим его как-нибудь в другой раз (сразу могу уточнить, что в описании села, сопровождающем карту Ф. фон Мига, упоминания каких-либо строений отсутствуют).
  4. 3 points
    Дворец ("Двор"), построенный в районе участка замочка, на австрийской карте 1869-1887 гг. Источник
  5. 3 points
    Завдяки сім'ї Крісів, яка поділилася фотографією з сімейного архіву, в нас тепер є зображення буцнівського замку! На цій фотографії 30-тих років (до початку другої світової війни), на задньому плані видно квадратну башту досить масивних розмірів (не меньше десяти метрів в довжину), з двома вікнами, вони, напевно, були перебудовані з бійниць. Сім'я Кріси були дуже люб'язними і вказали місце з якого було взято фото: Тобто башта мала орієнтовно розташовуватись десь тут: Як можна було дізнатися з мого минуло річного посту, саме на цій ділянці при побудові лазні знайшли багато каміння. Тому ця ділянка це є найбільш точним розташування башти. І тепер, нарешті зрозуміло, що саме було зображено на карті Second Military Survey, це була башта і тепер очевидно, що її не розклали Серватовські в 1850-тих для побудови свого палацу. Ось ця сама башта зображена на карті: Mapire.eu Отже, маємо доказ, що частина замку (точніша ця перебудована башта) існувала ще в першій пол. XX ст. Виникає питання чи пережила башта другу світову? Можливо, саме в цей період вона була зруйнована Тепер, завдяки цій знахідці, можна буде точніше уявити зовнішній вигляд буцнівського замку, замість простих фантазій
  6. 2 points
    "З замку залишилась башта в котрій колись каплиця була і брама в'їзна." Це речення звучить досить не однозначно, тому що це можна трактувати як: від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і в'їздною брамою; від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і ще одна башта яка була в'їздною брамою; В принципі, той факт, що автор використовує pozostała (одиночний відмінок) означає, що мова йде, скоріш за все, про одну річ. Але мене так зацікавила друга версія, що я був би не проти й розглянути її, попри її вірогідну помилковість. Отже на мапі 1780 року ми бачимо чотири споруди. Та яка є підписана літерою A "замок" , скоріш за все і є в'їздною брамою (1), на заході, судячи з форми, ми бачимо житлові будинки (3,4), а північніше видно квадратну будівлю, яка на мою думку могла бути однією з башт замку (2). Карта перевернута для зручності* Тепер порівняємо це з картою 1861-64 рр. Як бачимо, будівлі 1 і 2 можна легко знайти на обох картах, але щодо номера 3 і 4, важко сказати яка з будівель була перелокована, або ж погано зображена на карті 1780-го року. Номер 5,6 і 7 є тогочасними "новобудами". Але якщо уявити замчище без цих новобудов і що на карті 1780-го року зображено саме потрібний нам об'єкт, то в мене вимальовується наступна схема прив'язування споруд: Башта, яка була в'їздною брамою Башта, яка була каплицею Прибудована до башти стайня Це протиречить словам "Башта сьогодні соломою покрита служить за стайню", але це суто моє бачення конфігурації замку, тим паче між описом і вірогідним зображенням могло пройти більше півстоліття. В любому випадку, конфігурація цього замку потребує кращого роз'яснення. Доречі, хотілося підмітити одну досить дивну річ на карті Фон Міга. Ми бачимо дві кам'яні будівлі південніше замчища, але якщо ви подивитися на карти 1780-го, 1861-64 рр. та 1869-1887 рр. то ви помітите, що на тому місці ніколи не було ніякої будівлі. Тобто, єдиний раз, що ми бачимо ті будівлі в тому місці це на карті Фон Міга. Через що я думаю, що це банальна помилка і вони мали розташовуватись на замчищі. Потенційне розміщення, базуючись на карті 1780-го року (звісно ж будівлі потрібно б було розвернути)
  7. 2 points
    Щойно з Олегом Погорільцем повернулися з історико-архітектурної експедиції до Спішського краю Словаччини. За три дні оглянули та зафіксували цікаві деталі на об'єктах Спішського Града, Левочі, Ямніка, Спішського Гргова, деяких інших локацій - а головне, завдяки словацьким колегам отримали унікальну нагоду доторкнутися до каштеля в Бетлановцах від пивниць до даху... Є нова інформація, є обмін висновками, в одному пості то не передати. Особлива вдячність - архітектору Магдалені Яновській, завдяки якій то все було реалізовано.
  8. 2 points
    Ця тема досить давно не поповнювалася, а дарма, тому що з того часу явно збільшилося інформації на цю тему. Почнемо з уривка книги Романа Шуста "Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні" (книгу можна прочитати за цим посиланням) (а завантажити можна за ось цим) Продовжимо з статтею Костянтина Тищенко "Українська частка історії Риму" (посилання на статтю)
  9. 2 points
    В недавно відцифрованих записках пана Чоловського можна знайти багато чого цікаво, як наприклад фотографії руїн копичинецького замку! Ось фотографії "башти при палаці " (1914-1918 рр.) Джерело Джерело Джерело Джерело: "Materiały do dziejow zamkow czerwonoruskich zebrane przez Aleskandra Czołowskiego" Як бачимо башта була трьох-поверхова восьмигранна (схожа на башту Пнівського замку): Джерело: К.Борисенко facebook.com Але на цьому сюрпризи не закінчуються, знайшовся ще такий цікавий план Копичинців, зроблений паном Чоловський власноручно: Джерело Я хотів, щоб ви звернули увагу на другий замок, в цьому випадку пан Александер підписав як "фортеця" і в душках замок. Що це могло означати, адже ці два слова означають різні функції об'єкту і пан Чоловський мав бути свідомим різниці значення цих термінів?
  10. 2 points
    Бочаров С.Г. Фортификационные сооружения генуэзского Воспоро в XIV–XV вв. // Причерноморье в средние века. Вып. 9. 2015. Датировку нужно верифицировать - реконструкция основана на плане XVIII в. https://www.academia.edu/37132998/Fortifications_of_the_Genoese_Vosporo_in_14-15_century._Фортификационные_сооружения_генуэзского_Воспоро_в_XIV_XV_вв
  11. 2 points
    Думаю, замок був розташований десь так (варто обстежити північну частину на предмет "залишків"): Кадастрові плани дуже точні. Співставив сучасну супутникову світлину і кадастровий план і ось що вийшло: PS. Якщо мати фундаційний акт римо-католицького костелу, то можна точно дізнатись про розташування периметру римо-католицького костелу і, відповідно, південно-західну частину лінії укріплень. PPS. Вїздна брама могла бути подібною на Луцькі ворота у Дубно.
  12. 2 points
    Якщо б міські ворота стикувалися з південно-західною баштою, то це перекривало б шлях до замку, який є показаний на карті Фон Міга (позначив синім): Також хотів звернути увагу, що на відрізку від воріт до мурів монастиря, я не позначив вал, тому що не до кінця ясно як вони мали стикуватися. Альтернативний варіант цього відрізку, якщо б зробили залом куртин: Приклад круглих воріт в Кам'янці-Поділському на проєкті реконструкції від О.Пламеницької: Джерело: Castrum Camenecensis На моїй реконструкції я взяв ось цей прямокутник: Тепер поясню чому. На карті Фон Міга, ми бачимо, що на схід від костелу знаходяться дві будівлі, біля яких проходить південний мур монастиря. Ці ж будівлі ми бачимо на кадастрі 1827 р.(підкреслені червоним). На заході ми бачимо дві маленькі споруди, в куті знаходиться дзвіниця а в центрі ворота до монастиря (підкреслені синім). Дзвіниця і ворота монастиря на фото міжвоєнного періоду: "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Цим зумовлені західні та східні лінії монастиря, а з півдня (по відношенню до костелу) було розширення стін, але значно пізніше. Так на фото початку 20 ст. ми бачимо первісну стіну (ближче до костелу) та пізню (яка дальше від костелу). Нова стіна на передньому плані (позначена синім) і старіша на задньому плані (позначена червоним): "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Тим паче, обороняти всю територію монастиря в 3 гектари неможливо, тому первісна територія мала бути значно меншою.
  13. 2 points
    Поскольку в Украине есть несколько Ямполей, связанных с укреплёнными пунктами, то сразу уточню, что в этой теме речь идёт о пгт Ямполь, расположенном в Лиманском р-не Донецкой обл. Карта Визиком Наткнулся тут в фейсбуке на публикацию, которая сообщает много интересных сведений об укреплениях нужного Ямполя, благодаря чему одним махом можно получить ответы на вопросы по истории местных оборонных сооружений, их планировки и расположению. Потому и решил в полном виде привести эти сведения: Благодаря схеме, которой дополнили статью, можно выйти на локации нужных укреплений на спутниковом снимке: Google-карта
  14. 2 points
    1. Конфигурация западной линии укреплений вызывает вопросы. Карта фон Мига в данном случае предоставляет несколько путаные сведения, поскольку там показано, что городская стена подходит не к тому углу замковых укреплений, которые ближе к площади (как вы показали на своей реконструкции), а к тому углу, который дальше от площади. Т.е. как-то так должна проходить линия укрепления от замка в воротам, если трактовать карту буквально: Ваша версия также выглядит местами вполне логично, но при этом она исходит из того, что замок на карте оказался сильно развёрнут. Вот как-то так должна была выглядеть карта Ф. фон Мига, чтобы она хорошо стыковалась с вашим вариантом реконструкции: Ещё один фактор, влияющий на линию городских укреплений - это конфигурация внешней стены монастыря. Какой именно она была? Может вовсе не такой уж и регулярной, или регулярной, но вытянутой не по линии север-юг, а по линии запад-восток. А на кадастре 1827 г. у неё стена и вовсе не регулярная. 2. Касательно ворот, то на карте фон Мига чётко показано, как дорога подходит именно к башне, и за башней же продолжается, т.е. вроде бы на старте тянет предположить, что ворота были обустроены в самой башне. Опять же ворота в башнях не были редкостью. В том же Каменце их было несколько видов, можно также вспомнить расположенный неподалёку от Гусятина замок в Сидорове, где также ворота были в башне и т.д. 3. Не застроенная территория за стеной. Тут сходу есть два варианта: это могут быть участки, где застройка могла не успеть восстановиться после, либо там что-то могло быть, но в виде каких-то лёгкий построек или халуп, которые на этой карте могли и не отмечать. 4. Гипотетические восточные ворота. Мне кажется, что для ворот объект расположен слишком близко к центру города, да ещё и размещена постройка прям в углу рыночной площади - как-то не припомню примеров такого размещения городских ворот. Даже если такие ворота и были, то я бы их искал дальше от центра.
  15. 2 points
    Першим ділом хочеться сказати, що я поспішив з висновками і помилився з розміщенням замку, отже й з конфігурацією міських укріплень. Якщо перевести на німецький знімок, ділянку на якій я побачив оманливі перепади рельєфу, то ми побачимо, що ця ділянка не є на замковій території: Для того, щоб уникнути подальші непорозуміння з розміщенням замку, я перемістив розміщення замку з німецької на сучасну супутникову карту: Тобто, схема укріплень з минулого посту є хибною. Але як все-ж-таки виглядали гусятинські укріплення? Нам досить пощастило, що на карті Фон Міга показано замок, міські укріплення, костел бернардинців, синагога, та церква Св. Онуфрія. Всі ці об'єкти були оборонними, тобто для того, щоб зрозуміти схему укріплень Гусятина достатньо всього-то перевести ці об'єкти на сучасне розпланування Гусятина, тим паче деякі з них збереглись. Саме цим я і зайнявся, допоміжними матеріалами для складання схеми були: Карта Фон Міга (1779-1783 рр.): mapire.eu Кадастрова карта 1827-го року: GesherGalicia.org та німецький знімок часів другої світової (дивитися перше повідомлення теми). Також для порівняння я використовував Другу (1861-1864 рр.) і Третю (1869-1887 рр.) воєнні австрійські мапи, але вони не були основними для створення малюнку. Ось як виглядає карта Фон Міга перенесена на сучасну карту: *Замок зображено з двома баштами, щоб більше співпадати з картою Фон Міга, тому що на подальших картах чітко зображена третя башта. *Червона лінія означають, що підкреслена будівля/вулиця досі існує. *Сині лінії позначають рельєф: opencyclemap.org Перша річ яка мене збила з пантелику це міські укріплення, тому що я так і не зміг оприділитися як же вони мали виглядати. Ворота могли проходити через округлу башту, а могли бути збоку як при башті Стефана Баторія у Кам'янці-Подільському (доречі Гусятин знаходиться за 50 км від Кам'янця-Подільського): 1. джерело 2. джерело Отже питання, щодо конфігурації міських укріплень залишається відкритим. Якщо абстрагуватися від точностей і підійти до суті, то якщо у Гусятині ворота розміщувались подібним способом до Кам'янця-Подільського, це могло виглядати якось-то так: Друга річ, яка мене здивувала це те, що значна частина Гусятина була практично незабудована ще у 18 ст.: Було б цікаво дізнатися чому? Можливо, ще до того часу діяло певне правило по дистанції розміщення будинків та укріплень? Третя річ на яку я хотів звернути вашу увагу це ось ця будівля: Мені спала на думку така ідея, що це могли бути східні ворота Гусятина. Так, з заходу знаходилися міські укріплення, з півночі та півдня не потрібно було укріплень через крутий схил, а що ж було зі сходу міста? Зазвичай, кажуть що Синагога та церква Св.Онуфрія були незалежними укріпленнями, що звісно ж має сенс, але присутність чотирьох артилерійських бійниць на першому ярусі Синагоги свідчать, що небезпека могла приходити й зі сходу, тому захистити її скажемо простим валом з частоколом мало б сенс. На карті Фон Міга це виглядало б ось так (чорні лінії): На моєму малюнку це виглядає трішки складніше, але реалістично: Отже, невідомо як виглядали міські укріплення з західної сторони і потрібно розглянути можливість існування системи укріплень зі східної сторони міста.
  16. 2 points
    Захотілось додати, що на карті Боплана (1630-тих років) немає села Маначин. Ось вищезгаданий регіон на карті Боплана (північ і південь перевернуті): freemap.com.ua На цій карті відмічено поселення з карти Боплана, як ми бачимо між Ожигівцями-Волочиськом та Чорним-Островом - Базалією, формується район де в першій половині 17 ст. не було поселень(Боплан відмічав навіть хутори): Для того, щоб побачити 30-ти кілометровий пустир я відмітив найближче позначені поселення з сходу: freemap.com.ua Як бачимо цей пустир пояснюється тим, що там проходив Чорний Шлях, але все ж таки це могла бути не єдина причина чому там не поселялися люди. P.S. я погоджуюсь з думками пана Білича, а цей пост є лише констатацією факту відсутності поселень в потрібному регіоні + допусканням того що це могло б бути якось-то пов'язано з озерними/болотними формуваннями в районі.
  17. 2 points
  18. 2 points
    В книге Das Reisejournal des Ulrich von Werdum (1670-1677) находим (стр. 212-214 дневника) описание Тернополя от Ульриха фон Вердума в оригинале (т.е. на немецком). Теперь, при желании, можно местами уточнить перевод.
  19. 2 points
    В книге Das Reisejournal des Ulrich von Werdum (1670-1677) находим (стр. 215 дневника) описание Козовы от Ульриха фон Вердума в оригинале (т.е. на немецком): С немецким я не особо дружу, и потому однозначно каждое слово перевести не смогу, но вроде польский перевод в данном случае был более-менее правильным. Описание замка у меня получилось таким: Больше всего заинтересовала часть текста, которую К. Лиске перевёл как "na nich kilka warownych bokow", т.е. "на них [т.е. на земляных укреплениях] несколько укреплённых сторон". В оригинале же использован термин "flanquen", т.е. "фланки", и вот тут возникает вопрос, шла ли речь о сторонах или всё же о некоторых фланкирующих выступах?
  20. 2 points
    Чим довести, що квадратні вапнякові вставки на фасаді палацу в Меджибізькому замку це залишки ренесансної галереї, яку було розібрано у XVIII або XIX столітті? Дивимося: Фото 1, 2, 3 - декоративні вставки із зрізаним пластичним рельєфом з галереї внутрішнього ("італійського") дворика Кам'яниці Корнякта на Ринку у Львові.Фото 4 - аналогічна деталь з фасаду палацу у Меджибожі. Усі ці деталі (а їх збереглося 7) мають точно такий слід від збитого рельєфу, як і в Кам'яниці Корнякта. Фото 5 - не пошкоджена декоративна вставка з Камяниці Корнякта. Отже, саме такий вигляд мали декоративні вставки палацу у Меджибізькому замку. А призначення їхнє єдине: прикрашати місця, де кінці арочних склепінь впираються в стіну. Отже, Фото 6 - один з поверхів Кам'яниці Корнякта, який є взірцем влаштування такого типу галерей. За таким типом була влаштована й галерея палацу в Меджибожі за часів Сенявських. Отже, знайомтесь: ренесансний палац Сенявських у Меджибожі - в новому, незвичному вигляді.
  21. 2 points
    Мова йде про адміністративну одиницю на території сучасної Тернопільської області, під час Речі Посполитої: Теребовлянський повіт Ця тема стосується наступних сучасних районів: Тернопільський, Теребовлянський, Козівський, Підволочиський, Гусятинський та Чортківський. Для початку я раджу вам прочитати статтю "Історія України у світлі регіональних досліджень" Зеновія Федунківа про адміністративний поділ Галичини впродовж історії, для кращого розуміння теми (за ось цим посиланням). Отже, після захоплення частини Галицько-Волинського князівства поляками у 1349 р., відбулася інкорпорація цієї території на правах особистого володіння короля під назвою Руського Королівства аж до 1434 р. . У 1434 р. cтворюється Руське воєводство на базі однойменного королівства, воно проіснувало до 1772 р. Польське королівство поділялося на воєводства. Руське воєводство поділялося на землі, а землі в свою чергу на повіти (наступні схеми взяті з статті пана Зеновія, за що я йому дуже вдячний) : На данний момент я хочу залишитися на цьому історичному періоді, на Теребовлянському повіті (можливо по мірі доповнення теми будуть пророблені і подальші хронологічні періоди). Отже як ми бачимо межі повіту є приблизними, саме тому я хочу доповнити ці схеми, розробленою мною мапою Теребовлянського повіту станом на 1564 р. Ця мапа базується на люстрації Теребовлянського повіту 1564 р. (джерело: Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno-statystycznym T.7 Ziemie ruskie. Rus Czerwona. Cz. 1 97-100 cт.) Люстрація представлена у виді такого списку: Я не зміг ідентифікувати три поселення: Byelka, Krasowka та Poznan. Так як усі троє є в певній мірі повторенням ім'я іншого поселення, я допускаю, що ці три поселення є просто помилками. Взагальному, згідно з цим списком, Теребовлянський повіт налічував 120 поселень. На гугл-карті (за цим посиланням) знаходяться 117 (я оприділив їх по співзвучності оригіналу та сучасного імені, і карті Фон Міга) такщо можуть бути помилки. Тому запрошую ретельно придивитися до карти, аби пократищити її. Надіюсь, що це комусь допоможе.
  22. 2 points
    Жартуєте. А насправді – невідомо. Aдам Бонєцкі “Herbarz polski” 1912 р. у XV-му томі повідомляє: Виходить так, що на початку XVII ст. Гримайлів вже існував, однак у цитаті точний рік його появи не названо. І дійсно, з цієї цитати, Гримайлів вже міг бути або заснованим до 1600 р., і тому просто перейшов від когось невідомого Мацею, або був закладений самим Мацеєм після 1600. Але в любому випадку до 1627. Це верхня межа. А 1564 р. – це нижня межа.
  23. 2 points
    Я є жителем Струсова, і неодноразово шукав місце ймовірного розташування замку. В цьому місці, позначеному стрілочкою є вириті рови від фундаменту стін. Багато людей розбирали камінь на мури. Один чоловік, ще в вісімдесятих роках розказував що коли розбирав фундамент, то підлога була з мозаїки. Чомусь на картах це місце не вказано?
  24. 2 points
    Обсуждаются эти объекты: башня и замочек (?) в с. Куряны с. Куряны (Куряни) Бережанского района расположено в 55 км к западу от Тернополя и в 10 км к западу от Бережан: Карта Визиком До недавнего времени это село не привлекало моего внимания, т.е. я не встречал даже беглых упоминаний о том, что здесь могли быть какие-то укрепления. Так, к примеру, 2-й том "Тернопільського енциклопедичного словника" (2005) очень кратко сообщает (стр. 294-295) такие сведения: В 1-ом томе издания "Тернопільщина. Історія міст і сіл" (2014) находим (стр. 398-399) довольно размашистую справку с описанием истории села, но и там о нужном периоде истории рассказано не намного больше: Википедия со ссылкой на книжку "Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną" (1964) сообщает, что Куряны также сильно пострадали во время татарского наезда 1629 г., когда "село было разрушено на 80%". Но это всё не совсем то, поскольку есть история, но нет объекта. А вот "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" во 4-м томе (1883) сообщает (стр. 944) интересные моменты (приведу самые занимательные фрагменты справки в переводе): Итак, в 1-ой четверти 17 века в Курьянах жил пан Ян Высоцкий, который унаследовал это поселение от своих предков. Раньше село могло похвастаться несколькими озёрами, между которыми была протянута высокая плотина, но к концу 19 века вода из озёр была спущена и они превратились в сенокосы. В наши дни село расположено на двух берегах речушки, а если судить по справке, то в конце 19 века считалось, что село находится на восточном берегу, а вот на западном берегу, за озёрами, прямо за дамбой, располагался некий двор. Как увидим ниже, двор этот прекрасно читается на картах 18-19 вв. Самые интересные сведения обнаружились в 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783, где приведён оригинал карты Фридриха фон Мига, а также сопровождающее её описания с. Куряны, оставленное кем-то из австрийских военных. Фрагмент оригинала карты (секция №324). Цифрами 1 и 2 отметил локации, о которых речь пойдёт ниже: Кстати, заодно можно сравнить, как Куряны показаны на копии карты, размещённой на mapire.eu: На обеих картах видим озёра и плотину, о которых вспоминал "Географический словарь". За плотиной, на северо-западной околице села хорошо заметен квадрат двора местных владельцев (метка №2). Следов укреплений не видно, хотя из-за особенностей расположения (обособленно, под прикрытием озёр и реки, с возможностью контролировать плотину) всё же можно было бы усмотреть в этом дворе оборонный объект. Что же касается объекта №1, то он при беглом взгляде не привлёк большого внимания, однако из военных описаний узнаём, что он в какой-то мере даже более интересный и интригующий, чем двор. Вот описание в переводе на украинский: Парочка примечаний: 1. Двор в описаниях вообще не упомянут, т.е. на тот момент он никак не заинтересовал австрийских военных (хотя в описаниях других поселений они не редко упоминали дворы, как оборонный, так и не оборонные). Не исключено, что строения, показанные на территории двора, были построены из дерева, что ещё больше уменьшало интерес военных к этой локации. 2. При этом автор описания на рубеже 1770-х и 1780-х гг. в Курянах видел некую старую каменную башню, которая уже тогда чувствовала себя не очень хорошо. Конечно, отметив такой объект в описании, картограф не мог не показать его на самой карте. Вначале я подумал, что башню стоит связать с участком двора, т.к. именно он лучше всего подходил на роль оборонного объекта. Но присмотревшись к отдельным строениям, быстро обнаружил более подходящего кандидата на роль башни. И если на оригинале карте Ф. фон Мига метка просто выделялась на фоне остальной застройки села, то на копии её внешний вид был изменён, и там уже куда более чётко были зафиксированы некие руины (кстати, очень редкий символ на карте Ф. фон Мига). Думаю, что это и есть наша башня (слева - на оригинале, справа - на копии карты): На копии, думаю, башня показана в виде символической метки, внешний вид которой мог не иметь особого отношения к тому, что на самом деле находилось на участке, а вот на оригинале, возможно, видим реальную планировку укрепления, и выглядит она не особо обычной. Кажется, что с запада на восток (т.е. со стороны возвышенности в сторону долины реки) тянется стена. В южную сторону от этой стены выдвигаются ещё две стеночки (?), которые упираются в постройку (ту самую башню?): 3. Обнаружение башни в низине, да ещё и на некотором удалении от участка двора порождает много вопросов, на которые пока нет однозначных ответов. К примеру, может основное укрепление находилось на участке двора, а башня была вспомогательным объектом, встроенным в какую-то внешнюю линию обороны? Или это был самостоятельный объект, который возник здесь ещё до того, как появился двор? Была ли изначально там только башня или это какой-то фрагмент более значительного укрепления? Также приведём военное описание в оригинале (на немецком): Обратите внимание, что в оригинале текст использует термин "thurm", который и на украинском и на польском перевели как "вежа", однако, как по мне, это не совсем корректный перевод, поскольку "вежа" - это специфических термин, применяемый для архаических построек, которые либо почти не выступали за линию стен, либо и вовсе находились за ними, тогда как термин "thurm" более обширный (он не ограничивается включением только лишь объектов по типу веж), и в данном случае, вероятно, его следует использовать как синоним более широкого термина "башня". К тому же именно преимущественно башни, а не вежи, усиливали многочисленные каменные замки Тернопольщины в 16-17 вв. Польский перевод описания + примечания: Тут особенное интересные сведения содержатся в примечаниях №86 и №87, потому их также стоит привести в переводе: Как видим, автор комментариев считал, что участок двора можно было считать ещё и замком. Возможно это мнение родилось на основе того, что на одной из карт (Mp75Sk) участок двора подписан как "Schl.", т.е. Schloss, но этот термин вовсе не является синонимом термина замок, а скорее аналогом слова шато, дворца или просто резиденции, и этим термином могли на австрийских картах называть как старые замки, превращённые в дворцы, так и резиденции, которые совсем не имели оборонного прошлого. В примечаниях есть отсылки к следующим картам: Mp72LOs: Karte des Königreiche Galicien und Lodomerien in Seine Kreise und Districte eingetheilet (J. Liesganig, 1775-1776; rps Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu, sygn. 189/B/IV) Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390) - это и есть карта Ф. фон Мига, её фрагменты приведены выше. Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387) Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien. Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915) Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939) Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978) В каталоге документов Львовского архива наткнулся на упоминание такого вот источника, составленного вскоре после того, как в Курянах побывали австрийские картографы. Не факт, что там будет что-то по теме, но кто знает - может там всё же встретятся какие-то новые сведения по теме упомянутых выше объектов. В книге Бережанська земля: історично-мемуарний збірник (1970) встречаются упоминания Курян, его истории, а также некоторые сведения по истории местного фольварка (смотрите стр. 5, 11, 12, 32, 284, 292, 299, 302, 304, 724). Больше всего меня заинтриговала такая вот строчка: Что это были за подвалы? Где они находились и к какому из объектов относились? Об этом в книге не сообщается, но из контекста этого краткого сообщения следует, что подвалы были старыми и примечательными, раз их уже тогда отнесли к категории памятников старины. Напоследок остаётся показать, где в наши дни находятся участки двора и башни. С поиском участка двора особых сложностей нет, т.к. это "свято место" до сих пор в значительной степени сохранило центральное ядро двора, обставленного зданиями и окружённого остатками былого парка (?). Кстати, выше уже приводил цитату из "Тернопільщина. Історія міст і сіл" (2014), так вот там также упоминался парк (не тот ли, который был близ двора?): Что касается участка, где некогда находилась башня, то и его ориентировочное местоположение обнаружить не сложно, поскольку изогнутая дугой улица, рядом с которой находились руины, хорошо видна на спутниковом снимке и в наши дни. К сожалению, вдоль улицы идёт частная застройка, и потому непонятно, могли ли там уцелеть хотя бы фундаменты постройки. А может кто-то из местных сможет что-то вспомнить о загадочной постройке, которая там находилась? Будем надеяться, что хотя бы на часть заданных здесь вопросов со временем сможем получить ответы. Собственно, участок двора (1) и район, где стоило бы поискать следы башни (2): Google-карта
  25. 2 points
    Итак, добрались мы и до 13 тома этого издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783, и тут нам повезло сразу по нескольким причинам. Во-первых, несмотря на то, что замок попал на лист из 12 тома (и был упомянут в описаниях, сопровождавших этот лист), в описаниях, сопровождавших лист из 13 тома укрепление также было упомянуто. Причём не исключено, что описания к двум листам карты писались разными людьми, поскольку описания укрепления немного отличаются. Во-вторых, что меня особенно удивило, на оригинале карты были показаны городские укрепления Озёрной, которые полностью отсутствовали на копии к карте фон Мига. Фрагмент оригинала карты (секция №363): Сравните оригинал (слева) и копию с mapire.ua (справа). На оригинале чётко виден вал укреплений городка (отметил стрелками), которых отсутствует на копии. Быть может как раз между созданием оригинала и копии земляные укрепления городка снесли, и потому они есть на первом варианте карты и при этом отсутствуют на чуть более поздней копии? Украинский перевод описания: Обратите внимание, что если в описании к листу из 12 тома был упомянут укреплённый двор, то в описании к листу из 13 тома упомянут уже замок (точнее - "шлёс", т.е. в данном случае укреплённая резиденция). В описании из 13 тома уже нет отдельного упоминания вежи/башни и ворот, здесь упомянута только вежа/башня. Фраза "построенный из камня", возможно, относилась не к укреплениям, а к внутренним постройкам замка. Описание в оригинале (на немецком): Польский перевод описания + примечания: В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам: Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390) Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915) Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000) Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939) Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
  26. 2 points
    В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Струсов, а также описание городка, оставленное кем-то из австрийских военных. Обычно подобные описания привожу, чтобы сообщить что-то новое об укреплениях, но в данном случае в описании нет упоминаний замка или каких-то других защитных сооружений, но текст всё же интересен, т.к. размышляя над оборонным потенциалом Струсова, автор текста приходит к выводу, что с военной точки зрения наиболее удачным участком была локация в районе монастыря. Фрагмент оригинала карты (секция №382): Украинский перевод описания: Описание в оригинале (на немецком): Польский перевод описания + примечания: Обратите внимание, что в примечании №1138 упоминается "оборонная стена, блокирующая въезд в городок со стороны основания мыса". Правда, я так и не смог на карте рассмотреть объект, который однозначно можно было бы интерпретировать как стену. Конечно, эти размышления уже скорее относится к теме укреплений города, а не поискам местоположения замка, но если вспомнить уже упомянутый выше Гусятин или, к примеру, Лычковцы (т.е. похожие поселения в петлях речных русел, защищаемые замками), то укрепление в первую очередь тянет поискать где-то в районе въезда на мыс, к примеру, там где в Струсове показан фольварок на возвышенности, близ которого проходили все дороги, ведущие к городу с северо-запада, запада и юго-запада: В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам: Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390) Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000) Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939) Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
  27. 2 points
    Хочеться доповнити тему двома картами 19-го століття. На них видно, що територія замку була реорганізована і важко прослідити будівлі, що були зображені на карті Фон Міга. Конюхи на карті 1861-1864 рр., замчище добре впізнається (ділянка в центрі села з садом), але в деталях воно стало зовсім іншим (порівняйте з попереднім постом): Mapire.eu Також карта 1869-1887 рр. показує, як змінилася замкова територія протягом 19 ст. На цей раз знайти замчище не так легко через низьку якість карти: Mapire.eu
  28. 2 points
    Итак, военное описание к карте Ф. фон Мига чётко сообщает, что у замка была треугольная форма плана, а также то, что он в конце 18 века мог похвастаться тремя угловыми башнями. Тут стоит отметить, что приведённые выше украинский и польский переводы описания утверждают, что у замка были "вежи", но при чтении оригинала узнаём, что автором был использован немецких термин "Thürme". Дело в том, что в немецком языке в терминах вроде нет различий между вежами и башнями - и то и другое именовалось термином "Turm", тогда как с точки зрения фортификации (и с точки зрения терминологии на украинском и русском) есть разница, идёт ли речь о веже (архаической постройкой, которая не создавалась для фланкирования стен, поскольку не особо выдавалась за линию стен/валов или даже вовсе находилась за ними) и башни (которая как раз наоборот была явно выраженной фланкирующей постройкой). В общем, думаю, в оригинале у замка были всё же не вежи, а башни. Если говорить об аналогах, опираясь на треугольную форму плана, то можно вспомнить, к примеру, замок в Токах (Тернопольская обл.) или замок в Зинькове (Хмельницкая обл.). Вообще, в целом, треугольная форма в 16-17 вв. считалась скорее военной, чем формой, подходящей для резиденций, и потому зачастую объекты с такой формой плана отличались сильным доминированием боевых функций над жилыми. Только прочитав описание, сопровождающее карту, а также взглянув на оригинал карты (на копии участок замка выглядит, как по мне, более хаотично), обратил внимание, что та самая треугольная форма (или трапецевидная) неплохо различима - очевидно, это и есть старый замок: На оригинале в центре треугольника замкового двора видим какое-то здание: При этом на копии карты уже создаётся впечатление, что оно находится на линии стены, и в этом случае его тянет сопоставить с объёмом надвратной башни или надвратного корпуса. Но поскольку оригинал показывает это здание отдельно, то версия с надвратной конструкцией вроде бы отпадает. Зато на копии более чётко выражена массивная башня на вершине треугольника: Помимо боевых черт видим также проступающие детали, свойственные резиденции. К примеру, вот эта штука, возможно, является небольшим партерным садом, обустроенным на склоне береговой террасы, откуда открывался вид на долину реки и озёра: Также видим вокруг старого замка очерченный четырёхугольный периметр, на территории которого расположены ещё три строения. Пока тянет предположить, что этими деталями комплекс обзавёлся, к примеру, в 18 веке, когда замок начал трансформироваться в провинциальную усадьбу. Также не исключено, что внешний периметр и гипотетический партерный садик возникли одновременно - уж больно хорошо стыкуются два четырёхугольника, и при этом не кажется особо логичным сценарий, что садик у стен старого замка могли разбить одновременно со строительством укреплений, хотя, конечно, всякое могло быть.
  29. 2 points
    Бастіон читається, хоча і частково розпланований: PS. А куртину я не сфотографував, так як неправильно визначив її локацію; хоча вона теж читається на місцевості.
  30. 2 points
    В польском примечании №742 отмечено, что фрагмент бастионных укреплений также читается на карте Mp28F. Вероятно, речь вот об этой карте 1861-1863 гг., где действительно видна уже знакомая угловая секция вала с хорошо различимым выступом бастиона:
  31. 2 points
    В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Козлов, а также его описание, оставленное кем-то из австрийских военных. Фрагмент оригинала карты (секция №363): Украинский перевод описания: Если читать описания сами по себе, не глядя на карту, то может показаться, что там речь идёт о вале самого костёла, т.е. некого вала, который этот костёл окружает со всех сторон и относящегося именно к храму, однако, вероятно, речь идёт о городском вале, показанном на самой карте. Этой же версии придерживается и автор польских комментариев к тексту (читайте их ниже). Формулировка, повествующая об "окружении валом", вероятно, появилась из-за того, что костёл находился близ угла укреплений, которые огибали участок храма. Описание в оригинале (на немецком): Польский перевод описания + примечания: В примечаниях есть отсылки к следующим картам: Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390) Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387) Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000) Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939) Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915) Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939) Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)
  32. 2 points
    В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Загребелля, а также описание села, оставленное кем-то из австрийских военных. Фрагмент оригинала карты (секция №381): Из описания, сопровождавшего карту, узнаём, что по классификации австрийских военных в Загребелле находился двор, находящийся под защитой земляных укреплений. Кстати, похожим образом на карте и в описаниях был обозначен и замочек в Буцневе. Украинский перевод описания: Описание в оригинале (на немецком): Польский перевод описания + примечания: В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам: Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390) Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824. Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387) Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915) Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939) Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939) Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
  33. 2 points
    Всім привіт. Тиждень тому в пошуковій веломандрі планово відвідав сє городище, якраз зараз, осінню і без комарів воно найліпше до відвідин. Був здивований всеред тихого лісу, місцями заболоченого зустріти таки справжнє оборонного типу городище! Втім я видивився лиш три вали, а не чотири згідно опису Звіздецького. Ну і власне оборонні вали стратифікуються утворюючи овальне городище довжиною до трьохсот щось метрів, на описані 1.5км я валів не бачив, хоча піщана дорога нині повз городище йде, дяки свіжій вирубці. Треба сказати-городище рясно перекопано шукачами, ям повно, будьте обережні якщо що! (і шо вони там шукають,враховуючи де кульутрний шар тих часів ‰) Перед першим захисним валом: Панорама захисних валів, західний кут городища: В центрі городища, пано в східний бік його:
  34. 2 points
    Военное описание Буцнева из 13 тома издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 Буцнев на оригинале карте фон Мига: Описание на украинском: В оригинале (на немецком): Польский перевод + примечания от составителей издания: В примечаниях видим ссылки на следующие карты: Mp72LOs: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390), oryginał Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390) Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387) Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915) Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
  35. 2 points
  36. 2 points
  37. 2 points
    Ще декілька запитань, навіяних рукописом Чоловського. 1. Чи вдалося ідентифікувати звідки виплила дата (і документ) 1434 р. про розподіл маєтків Грицька "старшого"? Якщо документ загинув, то на основі яких непрямих посилань Чоловський ділив ці маєтки? Як я розумію, він це робить на основі пізніших документів. Наприклад, маєтки Януша між синами Грицько-молодший ділив у 1449 р. (AGZ, t.XII). Тобто, на мій погляд, села Януша (у т.ч. Хоростків) списані звідти. Отже десь між 1431 і 1449 Хоростків перемістився від Грицька до Януша. По інших селах не досліджував, але мабуть також відбувалися трансакції. Тому однозначно вірити розподілу, наведеному Чоловським, без документального підтвердження, не буду. 2. Стосовно документу 1431 р. Російський історик Площанський (1896) висловлює деякі сумніви про приставку "de Pomorzany" до імені Грицька у перемишлянському записі. Мовляв Поморяни могли бути йому даровані після (під час) угорського походу. На мій погляд, частину списку 1434 р. Чоловський запозичив у Площанського. 3. Серед потомства Грицька-старшого фігурує дочка, невідома на ім'я. На деяких генеалогічних сайтах вказують, що це Ядвіга з Бережан і Войнилова. Не впевнений. Проте в одній праці Możejko B. Ród Świnków na pograniczu polsko-krzyżackim w średniowieczu с.241 (у бук-гуглі порізаній на фрагменти) добув лише такий фрагмент Якщо хтось витягне вищий текст, то можливо отримаємо відповідь - хто із Свинок був зятем(?) Грицька Кердеєвича. В принципі, Бонецький обережно (із ?) вказує на Миколу.
  38. 2 points
    1. Про надання Хоросткова і ще 3 сіл у 1431 р. наприклад у: Matricularum Regni Poloniae summaria: excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur. Pars 5, Vol. 1. – Varsoviae, 1919. – P.35. (No.505). Як бачимо "de Pomorzany" відсутні. 2. Дата 1423 р. стосується неавтентичного документу про Плебанівку (Zbiór dokumentów małopolskich, Т.7, №1938), де Грицько фігурує як теребовлянський староста, а не вашого тексту. В Чоловського цей документ як аргумент. 3. Переглянувши рукопис Чоловського, виникли ще питання, але то потім... Чи не можна якось отримати текст документу AGAD f. 354 Dział I nr 7258 ? .
  39. 2 points
    На Австрійській карті Перше військове обстеження XVIII ст. навколо Хотинского міста є оборонна фортифікація яка виглядає що зроблена з каменю (через грубкість стіни і оборонної стіни Хотинської фортеці яка подібна). До сьогодні тільки зберігся бастіон з півдня. Google Maps Так само виглядає якийсь форт або оборонна споруда в селі Брага через Дністер. Google Maps
  40. 2 points
    "...in monte versus Chorostkow nobilium de Pomorzany" Мене також цікавить той документ, але з позиції Хоросткова. Автентичність його викликає сумніви, хоча Прохаска переконує в зворотному. Аргументую чому: 1) "Блуд" з датою. Прохаска списує його на переписувачів. 2) Пан з Поморян у Хоросткові не міг появитися в 1391 р. Хоростків був дарований Грицьку Кердеєвичу "молодшому" лише в 1431 р. в таборі під Луцьком. Тому є підстави вважати, що Поморяни в текст були добавлені пізніше. Тим більше, що це була копія з обляти. Я вже зустрічався з подібним у документі про надання теребовлянській римо-католицькій плебанії села Плебанівки. (Уявіть собі, село ще не передали, а вже називається Плебанівкою :). Тоді в 1423 р. підозрілою є згадка про Грицька Кердеєвича як теребовлянського старости, коли ж реально він ним був аж в 1449-62 рр.
  41. 2 points
    Заинтересовавшие вас укреплений вокруг Хотина, вероятно, не относятся к категории городских укреплений. Рискну предположить, что это полевые укрепления, построенные в 17 веке во время одной из битв. Эти укрепления были не каменными, а полностью земляными, что видно и по карте, и вообще их чисто-земляными делали. С Брагой - это интересная находка. Там с укреплениями тоже полная неразбериха, поскольку оно там было не одно. Думаю, что по Браге будет отдельная тема, где можно будет описать, что вообще известно об укреплениях, расположенных напротив Хотина.
  42. 2 points
    Мукачево та його замок це той випадок коли історичного матерілу (малюнки, гравюри, мапи, текстові описи )в неті просто тони. Єдине але - багато матеріалів написані Угорською, що досить сильно ускладнює переклад. Графічного матеріалу по Мукачево і замку, що охопює період 17-20 ст., напевно, не менше ніж по Кам'янцю Подільському. Фрагмент зображення/схеми замку 1715 р. Джерело
  43. 2 points
    Розглядаючи карту Козлова я натрапив на досить цікавий контур на півночі містечка, який підозріло нагадує залишки бастіону : Стрілочки означають ймовірні перепади висот, що видно на карті. Жовтим прямокутником позначено розорану під город частину цього ймовірного бастіону. Щодо південного бастіону то схоже, що від нього також щось залишилось: Можливо це якась ілюзія, але і в цьому випадку мені видно контури бастіону і куртин: Але, якщо з'єднати ці два бастіони, то отримуємо дуже великі укріплення (приблизна площа 1,4 км²) як для містечка середньовічної Речі Посполитої: Постає питання чи був Козлів такий великий? Можна сказати звісно що так, Вердум казав, що в ньому мешкало 4 тисячі міщан. Але окрім його слів, немає жодного іншого підтвердження такої кількості населення. Наприклад, Козлів з'являється на картах 17-го сторіччя в статусі містечка (в кращому випадку) на рівні Бережанів, Теребовлі, Залізців, це звісно свідчить про те що Козлів був далеко не маленьким містечком, але й не містом на чотири тисячі людей. Джерело (1613 р.) Джерело карта базована на попередній мапі (Радзивілів), Козлів станом на 1630-ті роки Джерело Козлів на карті Боплана, станом на 1630-ті є просто містечком, навіть не на рівні Зборова, то про які 4 тисячі може йти мова? На сайті Vkraina є і інші карти з Козловим, але для цієї теми, мені знадобилися лише ці. Взагалом, Козлів з'являється на картах лише першої пол. 17-го ст., не враховуючи пізніші перевидання карт Боплана та Блау. Все це, щоб сказати, що більш вірогідно, укріплення Козлова були скромнішими, приблизно такими: P.S. Я не стверджую жодну з версій, скоріш показую своє бачення без доказової бази (це тому, що в інтернеті неймовірно мало інформації про Козлів).
  44. 2 points
    Статья Дмитрия Полюховича об Амадоке: Муха Аристотеля. Как на Подолье исчезло огромное озеро
  45. 2 points
    Наткнулся на этот форум и тему про крепость. По теме вот что можно сообщить. .В Мариуполе в 2010,2011,2012,2014 и в 2015 проводились археологические распопки на месте расположение козацкой крепости.Все пять сезонов раскопок проводились в период июль-август-сентябрь,без какого либо финансирования городской власти,силами волонтеров и работников Мариупольского Краеведческого Музея.Местное казачество,можно смело сказать-серьезной помощи не оказывало.Регулярно на раскопе работало два три,от силы 6-7 представителей казачества.Реестровые в сезон 2012 откупились газировкой и арбузами. "Несмотря на то, что "целью экспедиции был поиск остатков казацкого укрепления" о самих укреплениях там речь не идёт, будто и не натыкались на них. Может целью было всё же не обнаружение оборонных сооружений, а следов казацкого поселения в целом?" На укрепления козацкой крепости так и не наткнулись.В сезоне 2015 года,обнаружен фундамент,вероятно складского сооружения козаков,пол покрытый известкой,на нем большое количество рыбьих костей,и несколько монет-две штуки "деньга" 1748 года,две штуки "2 копейки" 1759 года,"5 копеек" 1783 года.Также были обнаружены остатки козацких курительных трубок-сезон 2011 года принес около 13 штук,одна из них импортная.Две из них находятся в экспозиции МКМ.Увы,в 2016,2017,2018 и 2019 году,раскопки не проводились.Есть определенная вероятность,что в будущем,2020 году-они возобновятся. Насчет цели раскопок.Цель-подтвердить существование козацкой крепости,поселения,вообще подтверждение того что козаки тут были.И это подтверждено полностью.Обнаружена землянка козаков,6 столбовых ям,керамика козацкой эпохи,гвозди,люльки.... Увы-объем работы более чем громаден,а сил очень мало.Так,в сезон 2015 года бывало так,что на раскопе работало 2-3 человека.
  46. 2 points
    Є наступні результати реконструкції вигляду палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці. Насамперед, доповідь на цю тему прозвучала під час ХІ Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" (Меджибіж - Львів - Холм). Презентація до доповіді є у доступі. По-друге, саме у рамках цієї конференції, під час поїздки до ренесансного замку в Яновці, вдалося побачити in citu фундаменти подібної галереї, яку було втрачено. Відмінність у тому, що в Яновці вони лежать на рівні сьогоднішньої денної поверхні, а у Меджибожі поховані під шаром пізнішої (XVI - XIX ст.) грунтової засипки. По-третє. У рамках гіпотези та за попередньо отриманими вимірами за допомогою Наталії Нижник минулого тижня змоделювали гіпотетичний вигляд палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці на XVI століття. Щодо розташування сходового маршу може бути ще інший варіант, але це поки не принципово, головне - загальний вигляд. І, нарешті, родзинка на тортик: демонтаж тимчасової опроної плити біля фасаду майже закінчено, і це дозволило закласти перший шурф на глибину - 1м. Він розкрив наявність капітальної кладки саме у тому місці і напрямку, де за очікуванням має бути фундамент знесеної галереї. Чекаємо на подальші результати роботи археологів.
  47. 2 points
  48. 2 points
    Об этом объекте в Сети мало информации, и при этом она очень противоречива: 1. Размер. Ты вот пишешь, что "Діаметр двору - біля 32-х метрів, діаметр між внутрішніми верхівками валу - 40 м", тогда как все остальные тексты, упоминающие размер объекта, утверждают следующее: "округлое (65 на 75 м) городище" (1, 2, 3 и т.д.), или такой вариант: "Городище выглядит как круглое сооружение, диаметром 60 метров" (1). Что-то великоват разнос - от 30-40 до 60-70 м. 2. Датировка. Одни тексты называют этот объект укреплением 12-13 вв., другие - 17-18 вв, третьи - пишут и то и другое одновременно. Если учесть, что на объекте установлен памятник советского периода, а также с учётом его планировки, можно сказать, что у версии про 12-13 вв. какая-то база точно есть (как минимум в виде подъёмного материала), а вот на чём базируется версия о 17-18 вв. мне пока не понятно. В этот период круглая форма укреплений была не в почёте, и если какой-то объект указанного периода и был круглым, то в большинстве случаев речь шла об использовании в 17-18 вв. какого-то более раннего объекта (городища, майдана и т.п.). Особенно странно вариант с датировкой выглядит, когда указывается только 17 век (т.е. вообще отрицается, что это укрепление 12-13 вв), как здесь, к примеру:
  49. 2 points
    Новина від 25 червня 2019: Відео від 24 червня 2019:
  50. 2 points
    Экспозиция внутри башни 27.05.2019 Пушки, свод и кирпичный столб по центру, лестница куда-то в подвал (или в тупик), странные перекрытия окон/бойниц. Вообще помещение большущее!
×
×
  • Create New...