Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Leaderboard


Popular Content

Showing content with the highest reputation since 02/25/2020 in all areas

  1. 4 points
    Ось такий план фортеці потрапив на очі в "Mapy i opisy dróg w Galicji 1807-1827"
  2. 3 points
    Замок (Замочок) Вищезгадано що замок розташовувався десь на ділянці фабрики але через її обширну територію постає логічне питання: де саме розташовувався замок на території фабрики? Червоним підкреслено будівлі які не показані на кадастрі. Зеленим показані будівлі які показані на кадастрі Мапа:GesherGalicia.org Отже, можна досить легко «почистити» цю ділянку від будівель які збудували вже після 1847-го року (час розробки карти). В південній частині, ми бачимо що будівля з Г-подібною формою, була раніше П-подібної форми (як показано на кадастровій карті). Ця П-подібна будівля була приблизно 50 метрів в ширину і 80 метрів в довжину (або 70, якщо довіряти Second military survey). Сучасна будівля (Г-подібна) має розміри 55x55, але якщо додати західне крило на 15 метрів в ширину (така ширина з західної сторони), то ми отримаємо П-подібну будівлю з розмірами 55x70. Тому, я вважаю що на кадастровій карті 1847-го року зображена саме ця будівля. Але постає питання чи саме вона зображена на карті Фон Міга? Давайте розглянемо ділянку фабрики на оригіналі карти Фон Міга (дякую @Filin) В західній частині ділянки зображена квадратна будівля (сумніваюся що це була цілісна структура, скоріше чотири відокремлених крила) з явно домінуючою будівлею з заходу цього двору. Цей двір, скоріше за все й був збудований прямо на місці замку. А домінуюча будівля була палациком. Як бачимо, ця будівля значно менша від тієї про яку мова йшла раніше. Тим паче, що цей двір знаходився західніше по відношенню до парку, а ще в східній частині мала поміститися Т-подібна будівля. Одним словом, Г-подібна будівля не могла бути зображена на карті Фон Міга через свої надто великі розміри та надто центральне розміщення. Значить замок мав бути менших розмірів і знаходитися західніше. Мені здалися досить цікавими якраз ці три маленькі будівлі, а особливо центральна (підкреслена червоним): Червона будівля цікава через схожість до тієї будівлі що показана домінуючої на карті Фон Міга Синя - тому що на карті Міга можемо побачити будівлю вище замкового двору Зелена - тому що мені зразу спало на думку що це могла бути башта, але жодних доказів для цього немає. Очевидно, що та головна (середня) будівля була збудована вже тоді коли замок втратив свою оборонну функцію і був перебудований на палац (той виступ міг бути наприклад ґанком). Але, на жаль, в нас немає іншого представлення про конфігурацію замку, окрім його стану на кінець 18 ст. Тому будемо відпиратися від карти Фон Міга. Якщо трішки пофантазувати то можна уявити собі що показаний на карті Міга замковий двір міг виглядати якось-то так: Зображена будівля мала 20 метрів в довжину тому внутрішній двір замку міг бути приблизно 30x30 метрів (якщо враховувати що вона показана домінантною). Якщо додати вал і рів, то получиться може 40x40 метрів. При таких розмірах буде коректніше говорити про замочок, а не замок. Міські укріплення Завдяки карті Фон Міга міський вал досить чітко локалізуються вздовж вул Павла Тичини. Навіть на час складання карти (1781-1783 рр) єдиним способом потрапити до центру Монастириськ було через сучасну вулицю Тараса Шевченка. Це дозволяє нам досить легко встановити розташування єдиних міських воріт на цій вулиці, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Тлумачення: Зелений квадрат - в`їздна башта Синій відрізок - вал Червоний - храми *Потрібно не забувати й про те що перед валом мав бути рів (там де розташовані зараз будинки вздовж вул. Павла Тичини) і що на валі мав бути частокіл. ** Це дуже спростована схема, тому зовсім не точна Попри те що північний відрізок валу не дожив до кінця 18 ст. мені видається очевидним що вал сполучався з ділянкою храму на місці якого тепер стоїть церква Успіння Пресвятої Богородиці (збудована у 1751 р., колишній костел). Попри те що мені не вдалося знайти згадок оборонного чи бодай кам яного храму перед побудовою цього костелу, я вважаю що цей храмовий комплекс відігравав значну роль в обороні містечка (подібно до Гусятина чи Зборова). По-суті ділянку храму було достатньо сильно укріпити лише зі східної сторони бо з півночної був різкий схил і ставок. Важлива роль церков в міських укріпленнях була зумовлена передусім, тим що замок був відокремлений від міста і тому він не міг слугувати за цитадель для міського населення. Тому, міщанам приходилося б згруповуватися в храмі/ах в разі нападу. Підкріпленням міського валу могла й слугувати південніша церква (розташована в південно-східному куті торговельної площі). Але тут ситуація дуже туманна, тому що ця церква зникла в кінці 18 - поч 19 ст (на кадастрі 1847 р її вже більше немає). Мені не вдалося знайти жодної інформації про цей храм (навіть імені). Все що ми знаємо це те що станом на кінець 18 ст. вона була кам`яною і знаходилася зразу за укріпленнями (в схожий спосіб до церков в Козлові). Тому, оборонне минуле цього храму (та його комплексу) може бути суто гіпотетичним, через те що в нас немає навіть доказів його існування до кінця 18 ст. Отже міські укріплення складалися з валу, міських воріт та двох храмів. Жаль що північний відрізок не зберігся до створення карти Фон Міга, тому що сполучення вал+в'їзні ворота+храм мало виглядати досить цікаво. Тепер можна лише гадати як це було. Монастир На оригіналі карті Фон Міга можна помітити якесь укріплення в урочищі (південніше від міста): Воно розташовувалося десь в цьому районі: Важко зробити пряму прив'язку цього об'єкту але я думаю що це могли бути залишки укріплень легендарного монастиру від якого й походить назва Монастириська. По легенді, засновник міста впав у розпач через втрату своєї жінки і перебудував свій замок на монастир. Отже останній мав по легенді бути укріпленим. Правда, перебудови могло не статися, або ж в випадку цього укріплення, воно могло бути збудоване пізніше ніж монастир. Варіантів повно. Для того, щоб розв'язати це питання потрібно встановити точне місцезнаходження монастиря, тоді стане ясно що це було за укріплення. Отже, для захисту Монастириськ було споруджено замочок, вал та можливо дві церкви (для оборони зі сходу) та укріплений монастир (колишній замок) (для захисту з півдня). З півночі Монастириська були захищені ставком а з заходу річкою. P.S. Залишається багато питань щодо історії, архітектури та функціонування цих укріплень (наприклад чи приймали церкви участь в обороні), але це вже питання для інших тем:)
  3. 3 points
    Дуже приємно, що піднята тема напрацювань ДП "Інститут "Укрзахідпроектреставрація" науково-проектної документації стосовно замків на теренах Західної України. Це не тільки замки. Ці напрацювання сягають початку 70-х р. XX ст. Архів Інституту нараховує біля 45 тисяч одиниць зберігання. У 2016 р. на між Управлінням культури Закарпатської ОДА та ДП «Інститут»Укрзахідпроектреставрація» було укладено Договір № 12 на виготовлення проєктно-кошторисної документації на першочергові ремонтно-реставраційні та консерваційні роботи з ліквідації аварійного стану пам’ятки архітектури XIV ст. замку-фортеці в с. Невицьке Закарпатської області (охор. № 194). (перша черга проєктних робіт). Науково-проєктна документація виконана в обсязі передбаченому даним Договором та згідно погодженого замовником Реставраційного завдання. У 2019-2020 роках розпочато ремонтно-реставраційні та консерваційні роботи з ліквідації аварійного стану пам’ятки, проте Інститут не залучено до здійснення авторського нагляду. Такі "деребани" (це ще можна назвати злодійством) відбуваються і на інших об'єктах опрацьованих Інститутом. Низькокваліфіковані фахівці, з купленими сертифікатами, використовують авторський потенціал наукової установи. У приватних підприємців і фірм не може бути у назві наукова установа, бо для цього є певні вимоги. Це також і замок в Жовкві, в Підгірцях, на черзі замок в Середньому на якому вже вправляються інші новоспечені "реставратори". Тендери, які проводяться на пам'ятках грубо порушують статтю 29 ЗУ «Про авторські та суміжні права» та ч.3 ст.176 КК України. Втрачається реставраційна школа створювана десятками років. Вихід один повернутися до реставрації лицем і зрозуміти, що це така сама наука, як і інші. Сертифікування фахівців, на опрацювання науково-проектної документації на об'єктах культурної спадщини, відокремити від сертифікату, що називається створення об'єктів архітектури.
  4. 3 points
    Випадково натрапив на рисунок замку:
  5. 3 points
    В недрах института Укрзахідпроектреставрація была сделана масса любопытных проектов реставрация замков Западной Украины, которые есть за что похвалить (к примеру, за эффектную визуализацию), а после того, как пройдёт первый вау-эффект, то найдётся и за что поругать. Большинство из этих проектов широкому кругу поклонников фортификации Украины не известна вообще, другая часть известна только фрагментарно, поскольку отдельные детали этих работ в разное время выбирались для украшения научных статей или информационных стендов. Тем приятней, когда появляется возможность увидеть проект практически целиком. К нашему счастью много лет назад Александр Волков сделал фото нескольких литов проекта по Невицкому замку и любезно согласился поделиться этими ценными материалами с нами. Об обстоятельствах создания проекта практически никакой информации нет, так что буду признателен за любый дополнительные сведения. Время создания: 1990-е гг. (более точных сведений нет) Авторы: Николай Гайда, Лидия Горницкая. Исполнитель: Я. Мартынюк. Место разработки: институт Укрзахідпроектреставрація, АРМ-3, Львов (?). Техника: бумага, тушь, перо. Лист 1. Общий вид замка, каким он должен был стать по итогам реставрации: Лист 2. Разрезы с видами на корпуса верхнего двора, несколько планов, фото с раскопок наиболее интересных участков: Разрез с видом на западное и северное крылья замкового корпуса: Разрез с видом на южное крыло корпуса: Разрез с видом на восточное крыло корпуса: План внутреннего двора верхнего замка, срез на высоте 1 м: План внутреннего двора верхнего замка, срез на высоте 4,5 м: Общий план-схема: Кстати, обратите внимание на терминологию - есть вежи, есть бастеи, но вообще нет башен. Или вот ещё момент - на фото №7 треугольный выступ внешней линии укрепления подписан как "бастион", а на плане это уже "вежа-бастея". Фото с раскопок (они, кстати, сами по себе ценны, поскольку также не относятся к категории известных): Вид на археологический раскоп, заложенный во внутреннем дворе замка, взгляд со 2-го яруса южного корпуса. Руины колодца и примкнувший к нему фрагмент фундамента круглой вежи. Фундамент квадратной вежи, найденной на территории внутреннего двора замка. Лист 3. Александру Волкову этот лист на глаза не попадался, и пока толком непонятно, был ли он вообще. На его существование намекает нумерация фото - на одном листе показаны кадры №1, 2 и 3, на другом №6, 7, 8, 9. Логично предположить, что был ещё один лист, на котором присутствовали фото №4 и 5, а также, вероятно, какие-то другие схемы/чертежи. Лист 4. Несколько фото современного (на тот момент) состояния замка, северный и южный замковые корпуса в сечении, а также план: Северный (разрез 1-1) и южный (разрез 2-2) замковые корпуса в сечении: План (срез на отметке 9,5 м) чуть крупнее:
  6. 3 points
  7. 3 points
    Насамперед - щодо матеріалу стін замку. Він не весь з каменю - він дуже різний: від каменю до цегли (від пальчатки до клейменої цегли заводу Меджибізького військового поселення). Застосування цегли у палаці - найбільше. Зубці аттиків такого типу скрізь викладалися саме з цегли і тинькувалися. Бачимо це за своїми зразками (а маємо фрагмент зубця навіть з тих, які стояли на верху стін ДО тих, котрі довелося демонтувати) - це все цегла і тинькована поверхня. Звучали поради залишити їх так, "бо красиво" - але ренесансові зразки кажуть, що поверхня має бути затинькованою. По тиньку ще міг би бути розпис або сграфіто, і це відповідає ідеології ренесансу, але ми не маємо свідчення, що так було у Меджибожі. Тому суто тиньк. Якщо колись знайдуться надійні джерела, що там був ще розпис або кольорові рішення - наступні реставратори зможуть це без шкоди доповнити. Або принаймні показати на моделях, бо загальний вигляд відтворюється на межу 19-20 століть, з розкриттям важливих елементів попередніх періодів.
  8. 3 points
    Запитання мають конкретні відповіді. Але виникли вони, очевидно, від певного нерозуміння, що ж відбувається і чому. Отже, потрібні пояснення. 1. "Ренесансної" фортеці? А хто сказав, що вона ренесансна? Не читайте Вікіпєдію. Меджибізький замок це химерне поєднання пізньої готики, елементів східноєвропейського ренесансу без жодних ознак Італії, псевдоготики 19 століття. До ренесансних фортифікацій вона має вкрай мало стосунку. Контрфорси до ренесансного замку мають ще менше стосунку. Хочете ренесансного шарму? Тоді їх треба зовсім ліквідувати, розібрати до нуля. У період ренесансу їх тут не було. Докази: вони повністю перекривають фланкуючий вогонь вздовж Південного муру, який ведеться з "бастіону", котрий саме у ренесансний період з'явився. Контрфорси - продукт 18 або 19 століть. Доказ? В їхньому тілі є ренесансний будматеріал, який використали вторинно, після знесення окремих ренесансних елементів. От тільки розібрати їх - означає наразити на небезпеку руйнування весь Південний мур разом з палацом. Тому так, як у 16 столітті, вже не є і не буде. Буде так, як у 19. Тому, що це реставрація, а не фантазія (Лопушинська, наприклад, у своєму проекті фантазувала - таким, як вона малювала, палац і замок не були). 2. "Залишки ренасансових колон" - це дійсно залишки, але автентичний вигляд палацової галереї за ними реконструюється лише схематично. Більша частина ренесансу безповоротно зруйнована десь у 18 столітті. Тому відновлення можливе тільки на макеті, а не на натурі. Бо це буде на 90% фантазія, а не реставрація. І навіть найменший наступний результат натурних досліджень перекреслить усе, що набудували. А наступні результати будуть, там вже з-під грунту "пре" таке, що не піддається жодній реставрації. Не "ренесансний" замок це точно, про художні реконструкції Лопушинської і Логвина варто забути. Тому на разі тільки консервація (за часів Лопушинської, найвірогідніше, просто б знесли все, що не вписується у проект). 3. "Мерлони" (точніше, не мерлони, а гребінь аттика) відбудовані будуть, тому що вони точно зафіксовані на іконографії - а відбувається саме реставрація зафіксованого вигляду.
  9. 3 points
  10. 3 points
    Разведка на местности Читая впечатления Олега о том, какими окольными путями он прорывался на участок, я уж было приготовился к приключениям, но подъехав к нужному месту увидел со стороны дороги сразу два открытых пути (один для пешеходов, другой для въезда машин), воспользовался одним из них и вышел к замку: Рядом с домиком лесничества встретился какой-то дядька, я его спросил, не будет ли он против того, чтобы я сфотографировал замок, он сказал, что нет и тут же потерял ко мне интерес, а я остался один на один с укреплением. Как уже было сказано выше, замчище сильно заросло. Наверное где-то не меньше 70% земляных укреплений (бастионов, валов, рвов) скрыто под плотным ковром растительности. Фактически только южная линия укреплений, выходящая на участок лесничества и главную дорогу, свободна от зелени настолько, что там можно увидеть контуры двух бастионов и связывающих их куртины. С запада, севера и востока всё плотно заросло, и даже с юго-запада более-менее свободный от зарослей бастион выглядит не очень: Контуры укрепления начинают просматриваться только при взгляде на замчище с юга. Здесь уже виден фас юго-западного бастиона и линия рва: Юго-западный бастион сохранился неплохо - склоны не сильно оплыли, довольно чётко видны внешний угол, образованный фасами (лицевыми сторонами) бастиона, а также угол между фасом и фланком (боковой стороной): Вид с юга на юго-западный бастион и южную куртину: Общий вид на юго-восточный бастион, также довольно хорошо очерченный: У стыка куртины с юго-восточным бастионом воткнули туалет: Панорамный вид на южную линию укреплений замка, в кадре оба бастиона и связывающая их куртина: Общий вид на замок и юго-восточный бастион: На этом заканчивается список укреплений, доступный для лёгкого знакомства - дальше начинаются плотные заросли. Так выглядит восточный фас бастиона и примыкающая к нему секция рва: Вид с площадки юго-восточного бастиона: Вид с площадки юго-восточного бастиона на его фас и южную куртину: Участок по периметру ограждён, вероятно до того, как он был заброшен, замчище мог занимать какое-то частное хозяйство. В Романове тот редкий случай, когда бастионное укрепление больше впечатления производит при взгляде с земли, чем с высоты, поскольку если с земли можно хотя бы одну из линий осмотреть и на этой основе составить общее впечатление об объекте, а с высоты даже не сразу можно понять, что перед тобой бастионный замок. Но если присмотритесь, то, думаю, обнаружите более-менее различимые юго-восточный и юго-западный бастионы, фото которых показаны выше, а там уже сориентируетесь, где прячется всё остальное: Пояснение: Общий вид на замчище (левый нижний сектор кадра) и расположенное на заднем плане с. Романов: P.S. Совсем неподалёку от Романова, в каких-то 6,7 км к северо-западу, находится бастионный замок в Звенигороде. Оба укрепления отличаются размерами и, вероятно, временем создания, но при этом есть у них и общие черты (форма плана, формат укреплений в виде террасы, бастионы простой классической формы), так что взглянув на Звенигородский замок, свободный от растительности, можно в общих чертах представить, как мог бы выглядеть замок в Романове, если бы его высвободили из под душащих его зарослей. Замки в Звенигороде и Романове в сравнении: Замок в Звенигороде с высоты:
  11. 3 points
    Опис зарваницького замку, що вдалось віднайти. Судячи з усього він був доволі просторим, якщо всередині розмістилась ще й і церква. І швидше за все церкву в Зарваниці будували із залишків церкви Аріан (це лише моє припущення)
  12. 3 points
    Возможный ответ есть в книге Адама Милобендзкого "Zarys dziejów architektury w Polsce" (Warszawa, 1978). Описывая ситуацию с архитектурой контрреформации (XVII век, время нашего путешественника), Милобендзкий говорит, что в это время лишь отдельные образованные архитекторы строят гармонические дворцы, следуя профессиональным тенденциям. Бóльшую часть сооружений продолжают мастырить цеховые ремесленники из мещанской среды, которые к этой среде привыкли, и лучше сооружали мещанские дома, чем дворцы и костелы. Либо цеховые каменщики воплощали идеи заказчика как умели (если еще он соображал в архитектуре) - либо редкий профессиональный архитект с итальянским образованием (точнее, образованный на итальянских трактатах Серлио и Палладио) строил гармоничное сооружение, которое резко отличалось от общей массы. Вот как раз их нечастую работу Милобендзкий называет "итальянской модой". Похоже на записи в дневнике фон Вердума, да? И время совпадает, и контекст.
  13. 3 points
    Коли археологія підтверджує попередні дослідження та здогадки - це такий захват! До того ж у тому місці, де й має бути)) А ще й прояснює те, що поки залишалося відкритим питанням. Отже, ця база колони, яка спочиває на своєму місці, свідчить, що: 1. Палац Сенявських у знайомих нам формах східноєвропейського ренесансу був побудований у середині або другій половині XVI ст. 2. Він був побудований з усім, що належить палацові за модою того часу. Головна відмінність від звичного нам уявлення - він мав біля фасаду двоповерхову аркадну галерею, яка потім зникла. Власне, фундамент цієї галереї перед нашими очима. А на фасаді є залишки арок її другого поверху. 3. Що це фундамент зниклої аркадної галереї - свідчить база однієї з колон, яку вчора розкопали на своєму ріднесенькому місці. 4. Отримали відповідь, був перший поверх галереї теж аркадним (на колонах), чи суцільно мурованим. Відповідь: аркадним, на колонах. Тепер відкритим є питання: коли й за яких обставин цю ренесансну красу з арками, корлонами і кам'яним різьбленням розібрали? Є припущення, що на початку XIX ст., але також є свідчення, що її могли розібрати вже на початку XVIII ст. Статті за темою - від першої гіпотези до впевненості у існуванні ренесансної аркадної галереї палацу Сенявських: 2016 рік: Палац Сенявських-Чарторийських у Меджибожі і замок Петера Фейгеля у Бетлановце (Словаччина): спільна типологія та історичні паралелі https://www.academia.edu/29543942/ 2018 рік: До історії ренесансу на Поділлі. Словацькі витоки стилю в архітектурі палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці https://www.academia.edu/36782271 2018 рік: До реконструкції палацу Сенявських XVI століття. Фасадна галерея https://www.academia.edu/38053049/ 2018 рік: Палац Сенявських у Меджибожі в контексті польського, словацького, угорського ренесансу https://www.academia.edu/38389586/ 2019 рік: До реконструкції палацу Сенявських у Меджибожі станом на XVI століття https://www.academia.edu/41384478/
  14. 2 points
    Лидский замок — замок в Беларуси, в городе Лида, построенный в 1323 году по поручению князя Гедимина. Входил в линию защиты против крестоносцев Новогрудок — Крево — Медники — Троки. Замок был сооружён из бутового камня и кирпича, имел в плане форму неправильного четырёхугольника с двумя угловыми башнями и был поставлен на насыпном песчаном холме, окруженном болотистыми берегами рек Лидея и Каменка, с севера — рвом шириной около 20 м, который соединял эти реки и отделял замок от города. Позже (вероятно, в XVI—XVII вв.) в систему предзамковых укреплений с востока было включено искусственное озеро. На замковом дворе размещались православная церковь,(в 1533 перенесена в город) жилые и хозяйственные постройки, с 1568 — суд, архив, острог. Жилые помещения размещались на верхних этажах башен. В 1891 году Лида сгорела, причём огонь уничтожил весь центр, включая здание ратуши XVIII в. Городские власти начали разбор и распродажу замковых строений, используя их для восстановления города. С откосов замкового холма стали брать песок. Тогда были почти целиком уничтожены остатки юго-западной башни и разобрана часть западной стены. В 1920-х годах замковые строения были чуть подновлены польскими реставраторами. На месте повреждённого северо-западного угла появились деревянные ворота, через которые можно было попасть на замковое подворье. Летом здесь часто останавливался странствующий цирк или зверинец, а зимой посреди двора ставили ёлку и заливали каток. Летом 1929 года замок изучал известный художник Язэп Дроздович и посвятил ему альбом зарисовок. В 1953 году Лидский замок вошёл в список памятников архитектуры, взятых под государственную охрану, хотя это и не остановило его разрушения. В следующие десятилетия на территории замка существовал небольшой стадион, часто останавливался передвижной зверинец. В 1983 году осуществлена полная консервация Лидского замка. Два последние десятилетия ведутся (с перерывами) реставрационные работы; вновь отстроенные части крепостных стен выделяются кирпичным цветом. Реконструированы обе башни. Археологические исследования здесь проводили Михаил Ткачев, Олег Трусов, Александр Кравцевич. Сейчас замок стал центром проведения рыцарских фестивалей. В настоящее время в 2-х башнях располагается экспозиция. Больше информации про Лидский замок в Беларуси можно найти в статье https://turby.by/restaurant/lidskij-zamok-v-belarusi
  15. 2 points
    Как все-таки сильно мы порой зависим от достоверности источников) а стоило бы взять другой экземпляр Специальной карты Боплана и о чудо - замок есть)
  16. 2 points
    Небольшую секцию парапета в виде закрытой галерее показали в районе треугольного в плане выступа внешней линии обороны. Таким образом предлагали реконструировать стену только на одном участке, а на других оставить её в виде законсервированных руин. Т.е. авторы проекта, конечно же, не считали, что внешняя стена представляла собой обычный забор, просто они предлагали реконструировать только небольшую часть этой малоизученной линии обороны. Глядя на проект не забывайте, что это не графическая реконструкция того, как выглядел замок много веков назад, а предложение, как можно в наши дни преобразить имеющиеся руины. Потому с одной стороны могут предлагаться варианты частичной реконструкции тех секций, с первоначальным видом которых не всё ясно, а с другой стороны могут предлагать современные дополнения по типу двух рядов мансардных окон, которые можно видеть в кровле замковых корпусов - их, конечно же, у старого замка не было, но "Укрзахідпроектрестація", как и другие реставрационные учреждения советского периода, не редко не только реставрировала объекты, но и приспосабливала памятники под насущный нужды, для чего в проект могли вносить новые детали, осуществлять перепланировки и другие работы, отдаляясь от того облика, который был у замка на момент его функционирования.
  17. 2 points
    Галерея в центральной части донжона на проекте от института "Укрзахідпроектреставрація". Проект в более-менее полном виде опубликован в отдельной теме.
  18. 2 points
    Замок станом на 20 Грудня. Видно що на першому поверсі в вікна дали ґрати і це приємно. Двері виглядають тимчасовими - думаю їх все таки замінять на якісь більш автентичні. Також бу хотілося побачити деревяні сходи і двері до другого поверху (на стіні донжону видно сліди від тих сходів). З незрозумілого - в гурдиції бік абсолютно відкритий. Маю надію що його все таки залатають. Фото від Андрій Головач
  19. 2 points
    Мы наблюдаем пример полного непонимания современными "реставраторами" технологии строительства сооружений замков Другетов в северо-восточной Венгрии. Когда отверстия, которые остались от балок-консолей строительных лесов принимают за опорные консоли деревянных галерей. В другетовском замке Бреков эту технологию устройства лесов,. современные словацкие реставраторы используют и в наше время, что достойно уважения и восхищения. Но даже, если и закрыть глаза на существование мифических конструкции галерей, то какого чорта ими закрывать оконные проемы башни? К сожалению, проект текущей "реставрации" был не доступен к анализу, но уже и так понятно какая деградация присуща современной украинской сфере реставрации фортификационных сооружений.
  20. 2 points
    Досить дивна конструкція, хотілося би взагалі побачити сам проєкт реставраціі. Додаю інші фото, щоб процес реставрації замку був задокументований. Всі фото від: Вайнагій Богдан
  21. 2 points
    Недавно в Каменце прошла конференция "Археологія & Фортифікація України" (2020) которая впервые прошла в онлайн-формате и, что особенно важно, запись выступлений была залита на YouTube, благодаря чему с докладами может ознакомиться любой желающий. Итак, идём сюда и начинаем слушать Валентина Пагора (идёт с 01:48:06 до 02:03:00), научного сотрудника Заповедника "Каменец". Дело в том, что В. Пагор выступил с докладом, тема которого была обозначена как "Якими були редути Жана де Маріона в Кам'янеці-Подільському". Как выяснилось по ходу дела, "редуты" - это те самые внешние изолированные очаги обороны (тенальные форты), которые в битве 1633 г. были вынесены за пределы лагеря С. Конецпольского. Меня удивило уже одно то, что заповедник обратил внимание на эту битву и связанную с ней укреплениями спустя 7 лет, как мы тут с вами продуктивно пообщались на эту тему. Я думал, что когда мощной каменецко-заповедницкое "Око Саурона" вдруг посмотрит в сторону полевых укреплений лагеря, да ещё и проанализирует события 1633 г. с опорой на массу наработок, которые хранятся в недрах архива заповедника, то на нас выльется тонна новых сведений, выводов, аналогий. Но ничего подобного. На старте Валентин сообщил, что "Тема вивчення цих редутів в Кам'янеці-Подільському не знайшла відображення в історіографії і є достить таки перспективною темою для дослідження". Тут у меня немного округлились глаза - да, с одной стороны ранее опубликованные источники о полевой фортификации этой битвы не сильно размышляли, но с другой стороны есть вот эта самая страничка, где приведено множество самых разных сведений, трактовок и версий, связанных с полевой фортификацией, участвовавшей в битве 1633 г. По сути, именно эта тема впервые целенаправленно привлекла внимание к теме поиска и локализации укреплений лагеря под Каменцем, но Валентин об этом не упоминает. Чуток позже Валентин сообщает, что, как оказывается "Якій був … шанець Станіслава Конецпольського? Ніхто не вивчав цей фортифікаційний объект". Тут глаза ещё чуть больше округлились, поскольку одно дело, когда всякие разные публикации об этих укреплениях ничего не стремятся сообщить, а другое дело, когда, как оказалось, "это объект вообще никто не изучал", т.е. с этой точки зрения данной темы для Валентина не существует или же сведения, которые тут приведены, по его мнению не имеют отношения к полевой фортификации 1633 г. Ну, думаю, ладно, Валентин, главное, чтобы ты выдал нагора что-то действительно стоящее, пусть даже и под соусом первого в истории города исследование лагеря 1633 г. Ведь в этой теме речь шла преимущественно об основной линии обороны, тогда как доклад Валентина касался редутов, здесь упоминавшихся лишь бегло. Тут действительно есть где развернуться. Далее Валентин сообщает, что он готов выдать много новых сведений об укреплениях на основе... изучения корреспонденции С. Конецпольского. Т.е., вероятно, того самого письма, которое в полном объёме в этой теме было опубликовано в сентябре 2018 г. Именно там были упомянуты те самые внешние укрепления и именно там они были связаны с Жаном де Марионом. Я вначале подумал, что автор видео просто просмотрел данную тему форума и на её основе составил презентацию, но тут вдруг Валентин на 1:52:24 выбивает меня из седла, сообщив, что "Всі вони [редути] розташовані на території Нового Плану", т.е., таким образом, утверждалось, что укрепления были расположены не к северу от города, а к востоку, как об этом сообщает план битвы, если его трактовать буквально. И вот, казалось бы, доклад подходит к моменту описания битвы, но, к сожалению, тут всё быстро и окончательно сдувается. Автор доклада на основании перевода письма С. Конецпольского кратко сообщает о развитии боевых действий, но не сообщает ничего нового об укреплениях. Вот и весь доклад. На самом деле ноль новых сведений о "редутах Мариона" (кстати, в письме основное укрепление С. Конецпольский назвал не редутом, а фортом), ноль новых сведений о лагере Конецпольского, если не считать мысли, что его нужно искать где-то к востоку от Старого города, на территории Нового плана. Ладно, оставим в стороне основную линию укреплений лагеря, но ведь в докладе вообще ничего не было сказано об основной заявленной теме, те об укреплениях редутов/фортов: ни об их планировке, ни о возможном составе "гарнизона", ни об аналогах, возможных размерах, вообще ни о чём. Есть, конечно, надежда, что на конференции автор озвучил лишь общие тезисы, тогда как куда более подробную информацию можно будет найти в статье сборника. Будем его ждать, чтобы проверить, так ли это. Всё было бы совсем скучно и невыразительное, но тут на 2:01:23 один из слушателей задаёт вопрос о локализации укреплений/редутов, мол, есть ли у автора привязки, где всё это могло находиться. На этот вопрос В. Пагор отвечает, что ответа на вопрос у него нет, поскольку "інформація нова", да и план битвы лишком условный. И тут расширенный ответ даёт Пётр Болтанюк, и вот что сообщает: Как видим из ответа, Пётр также убеждён в том, что лагерь находился к востоку от Старого города (т.е. то, что я принял за лагерь им на самом деле не является), на территории Нового плана, его основная линия обороны тянулась где-то в районе проспекта Грушевского, а редуты, соответственно, находились где-то ещё дальше. Набросал схемку, чтобы было лучше понятно, где именно в районе Каменца находятся упомянутые Петром привязки: И всё бы хорошо, если бы существовал хоть один план, на котором была показана линия укреплений, тянущихся вдоль проспекта (эта территория очень долго не застраивалась), но среди известных мне планов источника с такой информацией нет. Однако особый интерес вызвал упомянутый Петром план 1821 г. До недавнего времени я не знал о его существовании, но как раз на днях смог с ним ознакомиться, поскольку он был опубликован в коллекции планов заповедника, составленной всё тем же В. Пагором. И вот там нужный план как раз приведён. Он меня порадовал как минимум тем, что там видим уже знакомый по другим планам "ретраншемент" к северу от города, и, таким образом, это один из самых поздних планов, где эти укрепления обозначены. Но и в юго-восточном сектора, к которому предлагал присмотреться Пётр, действительно видна какая-то линия, также схожая на земляной вал (отметил её стрелочками, как и северное укрепление). С одной стороны эта юго-восточная линия меня озадачила, поскольку на других планах она мне не попадалась, с другой стороны она всё же тянется не вдоль проспекта Грушевского, а скорее перпендикулярно ему. Если северная линия имела замкнутый контур и походила на периметр укреплённого лагеря, то в юго-восточно линии усмотреть контур лагеря уже не так просто, хотя, конечно, не исключено, что и эта линия имела отношение всё к той же битве 1633 г. В общем, интригующая деталь. При этом странно, что Пётр обратил наше внимание на юго-восточный сектор, но при этом не упомянул об укреплениях, которые на том же плане показаны к северу от города. Между прочим, в подборке планов от В. Пагора находим и план 1793 г., где также показан "Старой ретраншемент" со стороны Польских фольварков: Итого, из речей двух каменецких исследователей я понял, что они придерживаются мысли о том, что укрепления лагеря всё же нужно искать к востоку от Старого города. При этом мне так и осталось непонятно, что делать с "ретраншементом", показанном на десятке планов конца 18 - 1-ой половины 19 в.? То ли В. Пагор и П. Болтанюк не знают о существовании этой темы форума, то ли знают, но вовсе не считают, что северный "ретраншемент" имеет отношение к битве 1633 г. В любом случае, доклад по "редутам" получился крайне слабым, и остаётся надеться, что статья окажется сильнее. Ждём её с нетерпением.
  22. 2 points
    На конференции "Археологія & Фортифікація України" (2020) Павел Нечитайло рассказал о раскопках, которые проводили близ башни в 2018 г. Видео с его докладом здесь (смотреть с 1:31:34 до 1:40:17). Работы, как по мне, прежде всего интересны тем, что тогда были расчищены занятные внутристенные ходы, один из которых имеет довольно сложное устройство. Но, к сожалению, доклад был не об архитектура, а об археологии, и потому бОльшая его часть касалась того, что было обнаружено в завалах строительного и прочего мусора у стены башни, а поскольку завалы эти образовались довольно поздно, то обнаруженные там предметы к периоду функционирования башни в качестве укрепления особо не относятся. Из доклада узнаём, что завал, имеющий высоту несколько метров, начал формироваться в конце 18 - 1-й четверти 19 в. Надёргал картинок из презентации. План второго яруса башни с отмеченными участками шурфоф (показаны серой заливкой), один из которых был заложен снаружи, а два - внутри: Работы, проходившие весной 2018. Видно, как раскрывали проём одного из ходов: В интерьере. Слева - ниша камина, справа - внутристенный проход и он же на втором кадре:
  23. 2 points
    Обширный фотоотчёт Макса Ритуса, запечатлевший ход работ. Часть 1 Часть 2
  24. 2 points
  25. 2 points
    Ось ще один фрагмент кадастрової мапи виданої у 1860 році
  26. 2 points
    За цим лінком публікація присвячена містобудівному розвитку Червоногороду в XIV-XX ст. Тут викладена тільки одна з теорій, тож залишається місце для інших версій. Запрошую до читання!
  27. 2 points
    Давно не ділився цікавинками палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці. Тому ось фото фрагменту фундаменту аркадної галереї (саме тієї, існування якої навіть не припускали попередні дослідники)... А ось ще один сюрприз: Біля муру литовського замку XIV ст. виявлено серйозне прямокутне мурування, яке до цього муру прилягає. Розвідку тільки розпочато - але це, знову ж таки, нововиявлена споруда, про яку раніше не було відомо.
  28. 2 points
    Последнее время, Интернет пестрит многочисленными заметками о начавшейся реставрации Невицкого замка. Необходимо сразу определится: несмотря на определения в ДБН относительно реставрации памятников архитектуры (любые строительные работы на памятнике являются реставрацией), работы на Невицком нельзя назвать классической реставрацией. Согласно проекта произойдет банальное возобновление чехо-словацкого новодела столетней давности. То есть, полностью проведут имитацию навершия донжона и крыши одной из бастей внешнего кольца укреплений. Остальные работы коснутся консервации отдельных участков «короны» стен и укрепления некоторых проемов. С натяжкой можно было бы говорить о реставрации верхнего яруса донжона, поскольку авторы проекта предусмотрели домуровку стен. Но при этом не позаботились о наличии на этом ярусе хотя бы одного оконного проема, что абсолютно не логично. Возможно, отсутствие глубоких исследований архитектуры замка в целом, продиктовали такое упрощение. Плюс, необходимо было обустроить надежную основу для верхних деревянных конструкций. Хотя, по сути, поднятие высоты донжона на один ярус было необходимым и правильным решением. Если проанализировать примыкание к донжону верхнего уровня стены подковообразного сооружения справа, то мы четко увидим, что эта стена, в случае возобновления, перекрывала бы конструкции деревянного навершия донжона, чего не могло быть в принципе. Отсюда напрашивается вывод, что высоту донжона необходимо увеличить еще на один ярус. Теперь о навершии донжона. Трудно сегодня понять, чем руководствовались чехо-словацкие реставраторы, когда создавали конструкцию смотровой площадки и крыши. До наших дней пока не обнаружено ни одного изображения Невицкого замка до его разрушения в 1644 году. Сохранились только старинные фото замка, где донжон изображен безо всякого накрытия. Необходимо заметить, что в те же 30 е годы 20 века, проводились масштабные работы на словацком замке Тренчин. Там тоже стояла проблема о накрытии старого донжона. Не смотря на существующие точные изображения Тренчина в 17 и18 веках, реставраторы не стали заморачиваться историческими исследованиями, а придумали кардинально новое накрытие для башни. Такое же решение, скорее всего, перекочевало и на донжон Невицкого замка. Главным мотиватором для проектантов стало новое функциональное назначение конструкции - удобная смотровая площадка под накрытием, а не историческая достоверность Скорее всего, исторический донжон Невицкого замка имел простую шатровую крышу, как и большинство подобных укреплений Венгерского королевства. Мы не видим ни следов машикулей, ни отверстий под деревянные консоли. Более того, в средние и новомодерные века ни один фортификатор не строил бы такую ненадежную деревянную конструкцию на башне, тем самым подвергая опасности пожара и разрушений нижестоящие ярусы. Даже при устройстве круговых боевых деревянных галерей верхнего яруса, всегда был внутренний каменный остов, который нес основные нагрузки от конструкций крыши(пример на рис.). Кстати, на Тренчинском донжоне, в этом смысле, конструкции накрытия выглядят более аутентично. Теперь о функционале верхнего яруса. Донжон Невицкого замка открыт к неприятелю только со стороны одного фасада. То есть, как боевая галерея для защиты пяты башни, деревянная конструкция навершия имела смысл только с одной стороны! Все другие стороны - это примыкающие крыши зданий Верхнего замка и очень узкий замковый внутренний двор. Возможно, там был круговой наблюдательный пункт? Но для наблюдения за округой достаточно ряда бойниц по периметру, и, по сути, быть защищенным от ветров. Единственное на что годна такая конструкция это наличие колоколов часовни или набата. Но о таком функционале донжона Невицкого замка нам ничего не известно. Что касается возобновленной крыши бастеи внешнего кольца обороны, то она выглядит вполне «аутентично» и симпатично. Хотя, очевидно, что высота башни должна быть поднята как минимум на один ярус, поскольку примыкающие стены, идущие вровень с высотой башни, явно не дотягивают до приемлемой обороноспособной высоты. Справедливости ради, следует отметить, что, не смотря на сомнительную достоверность, навершие донжона Невицкого замка, придуманного чехо-словацкими мастерами сто лет назад, довольно гармонично вписывается в общий архитектурный облик замка и уже давно придает выразительность и узнаваемость этому уникальному памятнику средневековой фортификации.
  29. 2 points
    В Николаевской области, в месте впадения реки Синюхи в Южный Буг, было село Орлик, которое затем стало Орловским шанцем, Екатерининским шанцем, впоследствии Ольвиополем и далее городом Первомайском, Николаевской области. История основания: Источник: Історія Орликівського шанця та його роль в процесі заселення прикордонних земель Бугогардівської паланки Фрагмент карты Риччи Занони 1767 год: План шестибастионного Орловского шанца:
  30. 2 points
    Побывал на объекте. Толком полазить там не получилось из-за отсутствия времени и приближающегося дождя, но с высоты на укрепление взглянуть всё же удалось. Когда пять лет назад создавал эту тему, то тогда предполагал, что угловые выступы являлись площадками для башен, но теперь мне уже так не кажется, поскольку эти самые площадки выглядят слишком массивно, да и в целом объект вполне тянет на бастионное укрепление 17 в. Правда, угловые выступы так сильно заросли, что их форма за всей этой порослью угадать не очень просто - может там были классические пятиугольные бастионы, а может и какие-то округлые в плане выступы. Укрепления неплохо сохранились практически по всему периметру. Сильно не повезло только южной секции обороны - с этой стороны вал, судя по всему, разметали, засыпав им синхронный участок рва. Со всех остальных сторон валы и площадки бастиончиков (?) всё ещё поднимаются над окружающей местностью, а ров окружает всё это по периметру, причём на одну треть его заполняет вода. Жаль конечно, что практически по всему периметру всё это утопает в зарослях. С другой стороны не может не удивлять общая хорошая сохранность объекта, отсутствие застройки на замчище, а также вполне приличная буферная зона, благодаря которой можно в ближайшее время не переживать, что какая-то агрессивная деятельность уничтожит укрепление. Общий вид на участок замка, за которым видна застройка села. Тут, к слову, также обратите внимание на вереницу небольших водоёмов, наличие которых фиксировалось ещё на карте Ф. фон Мига. Сам замок, чуть крупнее:
  31. 2 points
    Когда несколько лет назад делал страничку Свиржского замка на сайте, то в украинских источниках часто натыкался на формулировку, мол, первоначально Свиржем владел род Романовских, а потом после них им владел род Свиржских, и вот, мол, одни считают, что замок существовал ещё при Романовских, другие уверены, что он появился уже при Свиржских. Для примера процитирую текст справки В. Пшика из книги Укріплені міста, замки, оборонні двори, та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. (2008): В общем, подобные формулировки, в которых один род противопоставляется другому, создают впечатление, что это два совершенно разных рода, а это уже влияет на раннюю историю замка, ведь если укрепление построили Свиржские, то это могло произойти не раньше, чем замок перешёл к представителю этого рода, а если замок построили Романовские, то это произошло ещё до того, как этой местностью завладели Свиржские. О том, что с этой историей что-то не так, я понял только совсем недавно. Сейчас уже средненький уровень знания польского дал мне возможность присмотреться к ряду источников, с которыми раньше я по ряду причин не смог поработать, и они мне открыли совсем другую и куда более интересную картину. Открыл 8-й том издания Herbarz polski Kaspra Niesieckiego (1841) на стр. 136, где есть справка по роду Романовских, и увидел, что один из представителей этого рода звался Марцин де Свирж: Далее открыл то же издание на стр. 584, чтобы почитать справку о Свиржских, и сходу наткнулся на новые интересные детали - оказалось, что к Свиржским применялась формулировка "из Романова", а также видим упоминание некого Глеба из Романова Свиржского: Кстати, странички Романовских и Свиржских на Википедии также содержат эти детали. Т.е. вырисовалась картина, что это не два отдельных самодостаточных рода, а нечто, имеющее один корень. Окончательно сомнения развеяла монография Анджея Жаки Świrz. Monografia historyczna kresowego miasteczka (2011), где уже довольно подробно рассказано, что на самом деле Свиржские - это те же Романовские, просто та их ветвь, которая осела в Свирже и решила там основать новый центр, и уже от этого центра взять себе название Свиржских. Но по сути не было никакой явно выраженной передачи Свиржа от одного рода к другому (как было позже, когда, к примеру, от Свиржских он перешёл к Цетнерам). А. Жаки не редко в тексте использует формулировку Свиржский-Романовский, что ещё больше подчёркивает связь этих двух ветвей. Так, на стр. 38 узнаём, что Свирж в 1420-х - 1450-х был селом, которое было частью волости с центром в Романове, расположенном в 8 км к северо-западу: Этот Романов и дал название роду Романовских. Там же узнаём, что Романовские пользовались гербом Шалава, и, как помним из текста "Herbarz polski ..." у Свиржских также был герб Шалава. На стр. 71 описано, как от семейного древа Романовских потянулась ветвь Свиржских: В переводе: Т.е. видим, как буквально в течение двух-трёх поколений у представителей рода Романовских вначале появилась приписка "из Свиржа", а потом и "Свиржские". На стр. 74-75 сообщается, что в 1454 г. между Романовскими происходит раздел имения, в ходе которого от первоначального большого владения отделилась малая часть, в которую входил и Свирж. Её владельцем стал Марцин, сын Петра из Романова. Он-то и решил сделать Свирж центром своих владений, основал здесь свою резиденцию и дав начало новому роду - сыновья Марцина уже начнут подписываться как "де Свирж" или "Свиржские". И вот тут подходим к тому, как факт родства Романовских и Свиржских может влиять на историю замка. Так вот если представлять, что это два разных рода, то приходится считать, что замок, впервые упомянутый в 1492 г. (т.е. уже при Свиржских) могли построить только Свиржские, а не Романовские, но когда понимаешь, что в 15 в. явного разделения ещё не было, что были скорее Свиржские-Романовские, чем просто Свиржские, то становится понятно, что замок, начатый Романовским и законченный Свиржским и тем и другим мог восприниматься как гнездо более-менее одного семейства. На стр. 74 А. Жаки пишет, что необходимость строительства в Свирже резиденции должна была возникнуть вскоре после того, как сюда в 1454 г. перенесли центр недавно созданной волости, т.е. какой-то замочек мог начать строить Марцин Романовский уже в конце 1450-х гг., а в документах это укрепление засветилось только 30+ лет спустя, в 1492 г., уже когда в им владели Свиржские. Так что первый замок мог быть не замком Романовских или замком Свиржских, а замком Свиржских-Романовских.
  32. 2 points
    Розкопки залишків ренесансної галереї, з допомогою волонтерів - студентів Київського національного університету ім. Т. Шевченка йдуть ще швидше. Поки рано вимальовувати готові візуалізації, просто спостерігаймо:
  33. 2 points
    Мова йде про цей об'єкт: Квасівський замок В рамках проєкту "Castrum via salis" розроблений благодійним фондом "Відродження. Замок Хуст" було відтворено повноцінний вигляд замку. Тим паче, замок наложили на сучасні фотографії місцевості, що демонструє якою чудовою архітектурною домінантою він міг би бути, якби повністю зберігся до наших днів. Для порівняння ми маємо фотографії сучасного вигляду місцевості (зліва) та фотографії з реконструйованим замком: Вигляд з південного сходу: Вигляд з півночі: Вигляд зі сходу: Дякую Богдану Шерегію за фотографії та цей проєкт
  34. 2 points
    Ці ж укріплення на карті 1800 р. Північ зверху
  35. 2 points
    Згоден з Вами, за малу площу. Є таке. Я думав Ви говорите за план "Вілли Фастова" а Ви за замок що зобразив Боплан. Можливо, я не знавець в оборонних укріпленнях. За малюнок - Н. Орда не картограф і не археолог, він художник. Від дізнався що тут був замок на цих кручах і так і підписав. А на рахунок церкви з малюнку - то то не церква а Костел. знаходився південніше нинішнього(майже на тому ж місці) а хрестиком позначають на цій карті кладовище. воно знаходилось частково на території костелу, а частково на крутому схилі над яром тут ви праві. І цілком можливо раніше замок був тут, а не аж так занадто південно на високому мисі біля струмка, з вашого попереднього повідомлення. Треба додаткові джерела. В мене є карта 1854 року, але вона кадастрова і поганої якості там майже нічого не видно. Є ще 1860 але там міська забудова і не позначено топографії.. На рисунку що я додаю сучасний стан знятий з квадрокоптера (завдячую Олексію Тараненко) жовтим позначив круті плато. Червоний кружечок - місце з якого по моєму ИМХО Н. Орда малював можливо +- 200 м. в діаметрі навколо. Червоний хрест - на мою думку тут десь знаходилося кладовище. Так я думаю Замок Палія знаходився десь в районі костелу і цих плато над урвищами а не там де 5-кутне городище. То просто укріплення міста. Рисунок, що показує нинішній стан навколо костелу. Друге зображення демонструє перепад висот обговорюваного місця А "замок" з "плану Вілли Фастова" позначений мною в жовтому колі десь тут закінувався..ИМХО. Бо це був кінець укріплень міста. Я думаю вигіно будувати захисну лінію вздовж урвища, а продовжувати її по плато...ну -не ефективно тому міське укріплення йшло вздовж ось цього великого яру (південна частина укріплення) ИМХО а замок (В) позначений на південно-східному куті я вважаю був на краю урвища, позначений в жовте коло, десь тут.
  36. 2 points
    Не можу з вами не погодитися, тим паче, що в лівого берегу дугове укіплення, тобто архаїчніше укріплення міста. Доречі, тут цікаво розглянути питання, чи Фастів не почався звідси і поступово розширювався на схід? Сумно. Значить сприйняв бажане за дійсне. Доречі, знімок зроблено 3-го квітня 2018-го року. Чи ви маєте на увазі, що якби навіть в теорії там щось би й збереглось, то після такого "освоєння" території, там все знищили? Ні це з малюнку, я навіть не звертав увагу на Бопланівську карту. Площа зовсім не маленька, в Західній Україні дуже часто трапляються замки з розмірами куртини біля 70-80 метрів, як в цьому випадку. Правда, я не знаю, як часто замки таких розмірів трапляються в цьому регіоні. Так, це по моєму площа. Дякую, я просто не знаю колишньої топографії Фастова. Якщо чесно, то мені здається, що ворота (відповідно й торгівельна площа) мали б бути трохи північніше, на вулиці Осипенка. Але вже зробив як зробив. Звичайно ж, через це я й сказав, що не збираюся казати, що замок був кам'яним. Правда, бастеї не обов'язково були з каменю, наприклад є відомий "Угорський спосіб" побудови бастей та бастіонів з землі, дерева, та глини (почитайте, якщо вам цікаво). Тобто, факт того, що замок не був з каменю, не виключає те що він міг бути бастейного типу. Доречі, дивлючися на міські укріплення (півкола) то це також, скоріш-за-все, бастеї. Якщо це правда, то замок і міські укріплення побудували разом, або вони разом пройшли модернізацію своїх укріплень. Поки що, я буду триматися своєї версії розміщення замку, через згадку "трапецевидного укріплення" яке є очевидно цим замчищем, ну і по-друге через вашу згадку підземних ходів під гуртожитком. Також, не малу роль грає те, що замок знаходився зовсім близько до торгової площі. Якщо ви хочете перелокалізувати замок, то прийдеться перелокалізовувати все місто на південь. Для мене особисто, це звучить абсурдно, адже в нас є план 17 ст. і план 19 ст. який показує те саме місце центру міста. Я не розумію чому центр міста змінився в проміжку двох століть, для того щоб в кінцевому результаті повернутися на своє місце (?). Доречі, можливо "замок" та замок Палія знаходилися неподалік? Подивіться самі, в нас є малюнок Наполеона Орди 1868-1870 рр. та план Фастова 1872 року. Якщо за два роки не сталося ядерної війни , то ці джерела показують схожий стан Фастова. Отже, на малюнку ми бачимо церкву над яром, а по центру малюнку два будинки. Попри те, що на малюнку не вказано де є цей самий замок Палія, проте це не можуть бути всі ці кручі. Якби народна пам'ять хотіла б так назвати всі ці кручі то назвали б це приміром "вали Палія" але аж ніяк не одиночним словом "замок". Отже, я схилаюсь до думки, що художник намалював в центрі картини, те що й підписав замком Палія. Це місце досить цікаво виглядає на плані (квадрат перехрещений буквою x): На закінчення, хотілось би додати зображення Фастова з однієї з карт яку приписують Боплану (1635-го року). Попри те що, її авторство досить спекулятивне, зараз просто пропустимо це. Отже на малюнку ми бачимо дві церкви та торгівельну площу (всі будинки розвернуті фасадом до площі) Фастова, але перед цією площею видно якийсь квадрат, можливо це один із замків? Джерело
  37. 2 points
    Замок і містечко Прилука та село Черепашинці, з литовської гравюри 17 ст. Там багато інших містечок теж:
  38. 2 points
    Я не можу з Вами погодиться про західні укріплення. Про розширення на Схід, так вони добудовувались пізніше а от лівобережна західна частина укріплень - це також історичне "селище" Фастова. Про нього згадується в тарифі подимному за 1628 р та 1631 р. Де Бокша-Радошевський сплатив чималу суму за "хутори на Кадлубі на Мадзіновою та 9 коліс млинових" (рис.1). Річка Мадзінова чи Патьовка (назва 19 ст. рис. 2) чи Пашівка (рис.3) в сучасній назві на цьому Плані не показана!, а от на Картах Боплана вона є! І це ще одне підтвердження що план не Бопланівський, бо він би показав цей струмок чи річку (зараз пересихає) (див рис.4) Рис.1 Подимний податок, що заплатив Бокша-Радошевський зі своїх володінь у 1628 Рис.2 Річка Патьовка згадана в альбомі Де ля Флізе Рис.3 Пашівка сучасний стан (червоним позначено місце скріншота рис.4) Рис. 4 Вигляд струмка Пашівки Тому хочу сказати, що ця частина Фастова також первісна, замок був обороною від татар а позаду нього за Унавою жили люди які "годували" місто. Думаю ви мене зрозуміли. Первісно після зайняття Верещинським, Фастів не був козацьким містом! Це сталося пізніше ближче до часів Палія. Фастів був різноконфесійним з переважанням римо-католицизму де-юре і православним де-факто. В часи Визвольної Війни та після неї у Фастові з'явився перший кагал та синагога? (напевно). На фото з церквою, там не все так просто, Рел'єф дуже змінився раніше там було велике плато і горб. Я шукаю фото того місця. Можлтво замовлю аерофотознімки Люфтваффе, щоб краще зрозуміти як тоді все виглядало до реконструкції. А тих двох виступів що ви позначили, їх немає. Там штучно досипали, перекопували, брали глинумісцеві мешканці та чорні археологи. Там гаражів понаставляли, городи поробили. Уже все не так. Ви малюєте укріплення з Бопланівської карти? Це дуже мала площа. Проте думаю і така теорія можлива. Жовтий квадрат - це площа по Вашому? Насправді саме в цьому місці горб був У Фастові не було кам'яного замку ніколи як і будівель того часу. Все було дерев'яне. Із всіх відомих мені джерел. Оборонні укріплення - вали, ліси, і дерев'яні конструкції засипані землею. Фото показує тогочасну систему "каналізації" Вона йшла по центру вулиці. А показані мною просідання - первендикулярно їй. Починаються майже від яру і йдуть аж на іншу сторону. Я саме це і хотів донести. Що "старий замок" і укріплення на Плані вілли Фастова не являються "Палієвим замком" або точніше кажучи не являються тим же замком що його схематично зобразив Бопан на Спеціальній карті. А на малюнку Орди усі оці "кручі" та горби це і є залишки укріплень. Ось якраз в підписі "Інші укріплення" Ви в притул наблизились до моєї теорії, що замок був набагато Південніше і місто розтягувалося в ту сторону. Це видно на карті Занонні 1772 р. Рис. 5 Можливі оборонні укріплення Саме по жовтій лінії йде різкий перепад висот. Десь в одному з цих місць і був Палієвий Замок. Або замок показаний Бопланом, який Палй модернізував чи розширив в часи свого осідку в місці. До речі назва це лише людська Пам'ять. У Фастові кілька разів вирізали до тла все населення в період 1606-1712. Або знищували доволі сильно, виселяли і т.д. Церква Покровська також названа на честь Палія, однак доказів що була збудована чи фундована ним - немає. Все інше - балачки. А Шереметьев окоп це можливо ось ця структура:
  39. 2 points
    Мова йде про місто обласного значення Київської області, ось як він розташований відповідно Києва, Білої Церкви та Житомира: map.meta.ua Розглядається західна частина міста, що була історичним середмістям Фастова: Google Earth Першим ділом хотілось би добавити, що Фастів був не просто якимось-то містечком, але одним із ключових міст Київського воєводства, тому й міг собі дозволити відповідно потужні укріплення. Завдяки плану ми можемо побачити поетапне розростання Фастова: Тлумачення: Синій колір - вода Червоний колір - первісний вигляд Фастова Зелений колір - пізніші розширення міста - Середмістя з торговою площею, церквами, замком та резиденцією. - передмістя в долині. - нове передмістя але вже перед середмістям Фастова, воно захищало середмістя. - Судячи з дугового укріплення, це місце було засвоєне раніше передімсть 5 і 6 (бо в цих регулярні укріплення) - Це було скоріше не передмістя (судячи з невеликих розмірів), але укріплення зроблене для захисту північного шляху. - Найпізніша добудова (судячи зі схожості до равеліна) тут могло знаходитися найсхідніше передмістя Фастова. В такий спосіб, з поступовим розвитком Фастова, в нього з'явилося аж 7 ліній укріплень (!) (якщо рахувати з замком). Замок З вашого дозволу я добавлю місця та ракурси ваших фотографій, номер на який направляє стрілочка відповідає номеру фотографії. Я хотів би звернути вашу увагу на те виступ на фотографії номер 9: Він є круглоподібним, але як ви сказали через розширення дороги його було знищено, проте з іншої сторони збереглися схожі виступи: Google Earth *Зображення перевернуто для того, щоб було краще видно перепад рельєфу Отже, наявність таких перепадів рельєфу по периметру ділянки, а також знайдений в цьому місці підземний хід спонукають мене до думки, що саме тут (на місці гуртожитку) мав знаходитися замок. Виходячи з округлих виступів він міг бути бастейного типу, однак я не беруся стверджувати, що він був кам'яним (приклад замку бастейного типу: Гусятинський замок). Доречі, вищезгадане трапецевидне укріплення це очевидно замок, тому що воно знаходилося недалеко від центру міста ("волостного управления"), ну і його площа була біля 3.6 кв км (якщо 1 сажень=2,13 м). Якщо це сприйняти як площу квадрата, то довжина сторони буде 60 метрів, а на місці замку довжина кожної сторони біля 70 метрів. Трапецевидним воно могло здаватися через те, що північна куртина трохи довша ніж південна. Міські Укріплення Взагальному, я погоджуюся з вашою локалізацією воріт, доречі дуже цікаво як стикувалися міські укріплення з замком, тому що судячи з плану Київські ворота мали бути дуже близько до замку. Я зробив такий схематичний план укріплень середмістя, щоб підсумувати все що вище сказане (в деяких місцях я слідкував за лінією рельєфу, через що укріплення виглядають чудернацько): Отже, ми бачимо укріплення (позначено зеленим), брами (позначено червоними прямокутниками) та вулиці (позначені жовтим). Якщо нам вдасться добре локалізувати укріплення середмістя, то можна буде переходити і на укріплення передмість. Щодо обвалу на малюнку номер 5, то мене зацікавила одна фотографія, де видно вулицю соборну. Там чомусь посередині вулиці рів і багато переправ, можливо це якось-то зв'язано з місцем обвалів? Джерело Щодо плану Боплана, то непотрібно його сприймати надто буквально, тому що гравував план не сам Боплан. Є багато випадків де карта Боплана хибно показує орієнтацію укріплень (подивіться на той же Гусятин), але головне, це те що показано схематично, тобто те що замок і міські укріплення є однією системою укріплень. Щодо деталізації, тобто чому укріплення іншого берегу не ввійшли і т.д. то це справді дивно, тому що зазвичай на його карті показується, якщо місто було на двох берегах. Але, знову ж таки, є виключення і Фастів може бути одним із них. Ну і якщо не Боплан cтворив цей план, тоді хто? Замок Палія Я чомусь сумніваюся, що "старий замок" та замок Палія це один об'єкт. Тому що Палій став Фастівським воєводою аж в 1685 році, а за вашою версією замок збудований ще у 1595 році. Просто зазвичай замок могли б назвати в честь засновника, але можливо Палій відновив замок після якогось розрушення і через це замок назвали в його честь? В любому випадку, це потребує більшого розвитку. Доречі, ви не могли підказати де на малюнку Наполеона Орди знаходиться замок? Інші укріплення Вищезгадане городище на східній околиці, мало б мати окружність в 311 метрів і діаметр коло 100 метрів. Було б цікаво і його знайти На карті Шуберта 1872- року на півдні від Фастова видно цікаву ділянку. Вона вигідно розташована для оборони, тому що з однієї сторони яр, а з іншої став, тому я спочатку навіть сприйняв цю ділянку як замок Палія: Mapire.eu
  40. 2 points
    В цій темі мова піде про відому карту "Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina..." розроблену відомим картографом Гійомом Левасером де Бопланом і яка була граверована Вільгельмом Гондіусом у 1648-му році. Ця мапа відображає Україну станом на 1630-40-ві роки, тобто на час перебування Боплана у Речі Посполитій на службі короля. Вона повністю охоплює сучасну територію України та частично території Польщі, Румунії, Молдови, Білорусії та Росії. На цій мапі зображено 993 населених пункти, тільки проблема в тому, що вони не локалізовані, по крайній мірі така інформація не знаходиться в публічному доступі. Саме тому я вирішив створити інтерактивну карту, на якій будуть зображенні всі поселення, що знаходяться на карті. Моя мапа відповідає оригінальній вищезгаданій карті (яку ви можете переглянути за цим посиланням) але в основному, для зручності, я використовував детальнішу копію карти 1648- го року (копія за цим посиланням). На карті Боплана ви можете знайти таку експлікацію: freemap.com.ua Для складання мапи були використані наступні позначення: Civitas - Місто Urbs Munita - озброєне Місто Pagus - Село Sloboda (pol.) nova Colonia (lat.) - Слобода, новозасноване поселення Viae publicae proecipuae - Використовувані публічні шляхи Відповідно на карті: Велике червоне коло - Місто (237) Велике синє коло - озброєне місто (249) Маленьке зелене коло - Село Маленьке жовте коло - Слобода Чорна лінія - публічний шлях P.S. По-перше карта поки ще не закінчена на рівні сіл та слобод. По-друге деякі місця можуть бути невдало локалізовані, тому пишіть мені, якщо знайшли таку помилку і я неодмінно її виправлю.
  41. 2 points
    Забавно, но в 2011 г., когда я задавался вопросом о том, откуда в истории замка взялась дата "1484 г.", в Польше вышла монография Анджея Жаки Świrz. Monografia historyczna kresowego miasteczka, где автор затронул и тему с этой датировкой. Там на стр. 75 читаем: В переводе: Отсюда узнаём, что автор книги, который в своих исследования опирался на большое количество источников, не удалось найти упоминаний замка ранее 1492 г., и, собственно, именно 1492 г. датируется первое известное письменное упоминание этого укрепления. Далее перемещаемся на стр. 126, где нас интересует текст примечания №148: В переводе: Отсюда узнаём, что, вероятно, миф о 1484 г. появился благодаря справке из популярного путеводителя Przewodnik po województwie tarnopolskiem (1936), где на стр. 165 действительно сообщается, что "замок был построен в 1484 году": Интересно, что в версии этого же путеводителя, выпущенной в 1928 г., этой даты ещё не было, там использовалась более размытая формулировка о постройке замка в 15 в.: Что касается того, откуда в истории замка могла появится версия о его постройке в 1484 г., то А. Жаки выдвинул предположение, что автор мифа просто перепутал данные по двум объектам - известно, что в 1484 г. в Свирже появилась католическая парафия и первый костёл, построенный неподалёку от места, где нынче можно увидеть замок. Вот так дата, сообщающая о появлении одного объекта, могла в результате ошибки прописаться в истории совсем другого объекта.
  42. 2 points
    В даній темі хотілося би обговорити і зібрати в купу всі матеріали по вже неіснуючій в'їзній вежі до Поморянського замку. Вона знаходилася на північній стороні замчища, зі сторони міста. Від самого міста ця сторона була відділена ровом, через який був споруджений дерев'яний міст. Про період появи цієї вежі поки не візьмуся судити, але знати час її побудови критично важливо, щоб зрозуміти якою була замкова структура на ранніх етапах. Бо є багато припущень, але часто під ними є дуже хитка основа. Тому поки приводжу максимально суху наявну інформацію в порядку хронології. Чи не перше джерело, де мені зустрічається інформація про вежу - це план замку другої половини 17 ст. Одне з найважливіших і чи не єдине джерело візуальної інформації по тому періоду. Точного датування документу я поки не маю, як і не знаю ким і за яких умов він був створений. Більше того, цей план - це, очевидно, один з проектів реконструкції замку, який так і не був реалізований. Бо зображеної тут системи земляних укріплень навколо замку не було, що нам підтвердили розкопки проведені в кінці 2019 року. Тим не менше, зображений контур замку відповідав дійсності, що підтверджено було тими ж розкопками, коли були виявлені залишки південно-східної і південно-західної вежі. На даному плані ми бачимо чітко винесену вперед круглу вежу. Складно бути точним в обрахунках, але спираючись на відомі розміри інших частин замку, можна стверджувати, що її діаметр мав би бути десь близько 9 метрів. Ліворуч від вежі тягнеться мур, до наступного вузла оборони. Праворуч чомусь(?) муру немає, натомість тут був дерев'яний частокіл, який тягнувся до невеликою дерев'яної кутової вежі. Від сторони міста - рів і дерев'яний міст. Щодо письмових джерел, то найпершим, яким я зараз володію є опис замку датований 1685 р.: Опис фіксує згаданий рів і дубовий міст з поруччями та без зводу. Брама мурована, над котрою вежа "високо мурована" з гонтовим покриттям. Разом з тим фіксується наявність лише двох поверхів. Складно зрозуміти, чому в високо мурованої вежі лише два поверхи, але так є... На другий поверх можна дістатися драбиною. Наступний по хронології опис - 1732 р.: Тут бачимо все той же міст, але частково погнилий, поруччя частково дубові, частково соснові. Брама велика мурована під гонтом старим, потребуюча ремонту. Окрім цього, праворуч від брами згадується якесь приміщення для сторожа, чи "воротного". Далі, 1745 р.: Старий міст на палях з надгнившими поруччями. Округла велика мурована брама, але тепер вже під новим готом. До вежі ведуть подвійні ворота, але окрім них ще й фіксується наявність фіртки. На другий поверх вежі тепер можна піднятися по сходах ліворуч, на відміну від 1685 р., коли туди вела лише драбина. 1772 р.: Все той же дубовий міст. Велика округла мурована вежа під гонтом. Але цього разу присутній один важливий момент - наявність склепінь - "Brama wielka Sklepiona". Згадується знову подвійні ворота і фіртка. Цього разу уточнюється, що фіртка розташована в самих воротах, а не є якимось окремим входом. Знову фіксуються ліворуч сходи на другий поверх, але важливе уточнення - вони знаходилися ззовні вежі, а не в середині. І опис 1788 р. десь повторює вже неодноразово описану картину: Ця згадка є останньою з відомих мені на сьогоднішній день. З подальшої загальної історії замку відомо, що в першій половині 19 ст. Еразм Прушинський розібрав значну частину замку через аварійний стан. Очевидно саме тоді і зникла ця вежа, бо вже в замковому описі 1841 року вона не згадується.
  43. 2 points
    Давайте попробуем сделать перевод. Хотя в случае с инвентарями перевод - это пол дела, ведь потом ещё нужно понять, о чём идёт речь. Что смог - перевёл, если в переводе сомневался, то ставил после слова или словосочетания вопросик (?), если что-то вообще не смог перевести - оставлял слово/словосочетание латиницей. Ниже вариант перевода с кое-какими мыслями и комментариями. Для обогащения темы решил параллельно провести сравнение инвентаря с планом 17 в., убрав с него бастионы, чтобы лучше проявилась первоначальная структура укреплений замка: Источник Итак, поехали: Перевод: "На пути/Идя от города к замку есть мост через ров к браме с севера из дубовой связки (?) с поручнями без подъёмного моста (?), однако на новый мост есть готовый материал, который в ближайшее время строиться будет". Словосочетание "na wiązaniu dębowym", судя из контекста, означает какую-то связанную из дубовых брёвен/досок конструкцию, только вот непонятно, был ли это какой-то чёткий термин, описывающий конструкцию определённого типа или же это было что-то разговорное и общее, не привязанное к конструктивным особенностям? Термин "zwod" мне уже попадался, но я так чётко и не понял, к чему он относился - ко всей конструкции подъёмного моста или к какой-то детали, например, только деревянному полотну или только к механизму подъёма. Перевод: "К замку, переехав через мост, есть каменная брама, над которой башня высоко вымурована, мелким гонтом (?) накрыта, в ней один этаж досками выстлан, к которому по лестнице лазят, ворота при браме двухстворчатые дубовые на кунах и бегунах деревянных, железный запор (?) для закрывания при засове". Отмечено, что башня высокая, и мы также знаем, что у уцелевшей башни замка есть 4 яруса, а тут вроде бы у высокой надвратной башни только два яруса, что несколько странно. Как вариант - может ярусов у неё было и больше, но только перекрытий между ними на момент инспекции не было? "wrota ... na kunach i biegunach drewnianych" упомянутые здесь "куны" и "бегуны" - это, судя из контекста, какая-то вспомогательная фурнитура. Вот здесь "куны" трактуется как дверные петли. "Бегуны" у дверей могли быть такого типа, т.е. нечто вроде задвижки, но может в случае с инвентарём и с учётом упоминания не одного "бегуна", а "бегунов", речь идёт о каких-то штырях, на которых эти ворота вращались? "Wrzeciądz", если правильно понял, это какая-то металлическая конструкция, при помощи которой можно было запереть створки ворот. Хотя может эта конструкция фиксировала даже не сами створки, а засов? Перевод: "Замковые стены, которые тянутся от ворота по левой руке, которые когда-то (?) были без обламков при бойницах, сейчас обвалены и сожжены, между теми стенами башня, не имеющая ни одного этажа гонтом хорошим накрыта и там на углу к югу башня с бОльшей (?) кровлей". "... które ... bez obłamków przy strzelnicach były, teraz poobalane i spalone". Я так понимаю, здесь речь идёт о деревянных конструкциях на стенах, которые на момент составления инвентаря были разрушены. Но тут могут быть нюансы. Так, к примеру, мне не совсем понятно значение выражения "bez obłamków" - о чём здесь речь? Знаю, что есть фортификационный термин "облам", означающий выступающую наружу верхнюю секцию деревянной стены, дающую возможность простреливать ближние подступы к укреплению, но имеет ли этот "облам" отношение к тем "obłamkam", которые упоминает инвентарь или там речь совсем о другом? Может тут с точностью до наоборот речь идёт о галереях, выступающих не наружу, а вовнутрь, т.е. те, которые могли держаться на деревянных кронштейнах? "między temi murami baszta" - тут, как я понимаю, одним махом описана вся восточная стена, а также упомянута некая башня, которая эту стену делила на две части. И вот вопрос - что это за башня? Пару лет назад я бы сказал, что это та единственная башня замка, которая дожила до наших дней, но потом на глаза попался план 17 в. (?), и там видим, что между воротами и угловой юго-восточной башней могла быть не одна, а две башни - округлая (уцелевшая до наших дней, отметил её под №2) и пятиугольная (№1). И вот тут возникает небольшое пространство вариантов - либо план врёт, рассказывая нам о двух башнях, когда на самом деле была одна, либо план не врёт, но тогда получается, что автор инвентаря одну из башен пропустил? А если даже и пропустил, то какую из них он при этом описал? "baszta żadnego w sobie piętra niemająca" - здесь, как мне кажется, речь идёт о том, что у башни не было перекрытий, и именно потому она могла "в себе не иметь ни одного этажа". И это, кстати, возвращает нас к вопросу о количеству ярусов в надвратной башне, где при такой трактовке авторского текста количество функционирующих этажей могло не синхронизироваться с количеством имеющихся ярусов в случае, если не все перекрытия были восстановлены. "baszta ... gątami dobremi pobita" - судя по тому, что объект в недавнем прошлом был полностью сожжён, восстановление этой башни начали с того, что сделали над ней кровлю. Прям тот же сценарий, как и в наши дни - в первую очередь обеспечить объект кровлей, а потом уже заниматься внутренностями. "... tam na rogu ku poludniowi baszta". Судя из упоминания "угла" (вероятно, периметра замковых стен), речь идёт о не дожившей до наших дней юго-восточной угловой башне. "... baszta z większym dachem". Тут не уверен в переводе слово "większy" - это слово в большинстве случаев означает бОльший размер/габарит, но иногда также может использоваться в значении степени, и под таким углом речь уже может идти о степени упадка, т.е. фразу можно перевести как "башня с худшей/более плохой кровлей". Перевод: "Все верхние строения и нижние покои и жилища, которые были с юга, сожжены, разрушены, [так] что только одни стены стоят". Все эти "budynki", "pokoje" и "mieszkania" могут быть названиями внутренних помещений одного корпуса. "dolne pokoje" - интересно упоминание "нижних покоев", т.е., упоминание того (если всё правильно понял), что покои были на нижнем ярусе, тогда как в дальнейшем более поздние инвентари будут свидетельствовать о перемещении покоев на второй этаж дворцовых корпусов. "... które były od poludnia ..." - если правильно понял, это указание на то, что на тот момент был только один корпус главного/жилого здания, который занимал южную часть замка. "spalone, zrujnowane, że tylko same mury stoją" - судя по тому, что некоторые башни и кухня на момент составления инвентаря были покрыты новым гонтом, восстановление перекрытий и кровли основного здания было не первоочередной задачей. Перевод: "Дом над кухней по правую руку гонтом накрыт, рядом с тем же домом башня гонтом накрыта, там башня квадратная гонтом наново накрыта - от той башни аж к внешней [башне?] стены нет (?) там частоколами заставлен circiter на току, на углу башенка дубовая с ганком и дверями, одной вверху, другой внизу, и там от той башенки с севера аж до ворот также частоколом обставлен circiter на току". "Budynek nad kuchnią po prawej ręce ..." - здесь автор инвентаря описывает кухню, которая располагалась "по правую руку", т.е. уже где-то у западной стены, в юго-западной части замкового двора? ", во флигеле, так сказать. "Budynek nad kuchnią ..." - речь о двухэтажной постройке, в нижнем ярусе которой находилась кухня? Или речь совсем о другом, к примеру, о том, что кухня находилась внутри строения, которое было одноэтажным? "... wedle tegoż budynku baszta gątami pobita ..." - упоминание юго-западной угловой башни? "... tam baszta kwadratowa gątami nowo pobita..." - это уже упоминание другой башни, наново перекрытой гонтом. И опять же возникает тот же вопрос, что и с восточной стеной, а именно - о какой именно башне идёт речь? Упомянута "квадратная башня" и на плане видим подходящий выступ (№4). Если это оно, то получается, что автор инвентаря не упомянул башню №5 и какую-то башенку (?) №3? "... od tej baszty aż do narożnej muru niemasz ..." - здесь речь о том, что от упомянутой квадратной башни и до наружной башни/ворот (?) нет каменной стены? "od tej baszty aż do narożnej muru ... palisadami zastawiono circiter na toku, na rogu baszteczka dębowa ... i tam od tej baszteczki od pólnocy aż do bramy także palisadami obstawiono circiter na toku" - как по мне это одна из самых интересных частей инвентаря, поскольку она объясняет то, что выглядит очень странно на плане, а именно внешний вид северо-западной секции укреплений. Также эта часть инвентаря интересна тем, что она, как по мне, хорошо синхронизируется с планом, тем самым подтверждая его точность как минимум на одном из участков обороны. В целом, при взгляде на план напрашивается вывод, что изначально замок был более симметричным - тогда от ворот к западной пятиугольной башне (?) тянулась стена, которая в какой-то момент была разрушена (?): Кстати, судя по всему, позднее её восстановили, поскольку на карте Фридриха фон Мига (1779-1783) эта секция стены чётко показана. Так вот, возникшую брешь на первом этапе восстановления замка не очень симметрично закрыли частоколом, при этом немного расширив территорию укрепления. Частокол не повторял линию утраченной стены, а выдавался наружу углом, для укрепления которого построили небольшую деревянную 2-ярусную (?) башенку. Об этом сообщает инвентарь и очень похожую картину видим на плане: "circiter na toku" - как это правильно перевести, я точно не знаю. Есть латинское слово circiter в значении "около", "приблизительно" или "вокруг", есть слово ток, т.е. место, где складывали скирды и обмолачивали зерно. Идёт ли речь об этом токе? Может фраза "circiter na toku" означала, что частоколом огородили место, где разместили ток? По переводу пока вроде все, осталось добавить ещё парочку общих мыслей: Хорошо заметно, что замок незадолго до приезда автора инвентаря был основательно разрушен и сожжён. Часто инвентари в таких случаях составляли, чтобы составить смету, дабы стало понятно, сколько денег нужно выделить на восстановление объекта, но в данном случае видно, что на момент приезда инспектора работы по восстановлению уже начались - брешь в каменной стене была закрыта частоколом, над некоторыми башнями и постройками соорудили новые кровли, подготовили материал для восстановления подъёмного моста. Инвентарь не упоминает бастионных земляных укреплений, хотя отмечает наличие таких более мелких деталей как частокол, маленькую деревянную башенку или наличие рва со стороны города. Самая большая проблема инвентаря, если рассматривать его в связке с планом, заключается в упоминании меньшего количества башен, чем можно увидеть на плане. При этом небольшой размер и форма пятиугольных укреплений намекает на то, что этими укреплениями замок мог обзавестись ещё во второй половине 16 века или в крайнем случае в первой трети 17 века, т.е. на момент составления инвентаря, как мне кажется, их не могло не быть, и потому странно, что эти постройки не упомянуты, а если две из упомянутых в инвентаре башен являются этими пятиугольными башне-бастиончиками, то почему не упомянуты другие башни?
  44. 2 points
    Даний опис замку є найбільш детальним і ґрунтовним з посеред усіх відомих мені. Він фіксує замок в відносно хорошому стані, вже після перебудови, коли з усіх замкових споруд залишили лише два крила і вежа. Деталізація не може не тішити і дозволила відносно без проблем виокремити опис кожного з приміщень і все розставити по своїх місцях, хоча без деяких труднощів не обійшлося. Наприклад, дуже складно було зрозуміти опис приміщень 1-го поверху східного крила, бо кількість дверей і переходів там зашкалює. Вся розгадка крилася в переплануванні. Наприклад зараз у нижню частину того крила можна потрапити лише одними дверима. Але... Якщо взяти фото ближче до початку ХХ ст. (фото нижче), то можна побачити, що таких дверей в корпусі було аж 4, плюс один портал під галереєю (3.5), що веде до підземель (він і сьогодні є збережений) Також це фото показує нам, що головні, парадні двері є замурованими. Такою ж є картина і в самому описі, існування дверей в Креденсовому покої (7.12) не згадується. Натомість, чи не єдинимі основним входом до приміщень другого поверху був портал в куті між крилами (3.8). На сьогодні він вже є втраченим: Окрім цього, цікавою є згадка про розташування підземель. Їх на схемі я не позначав. Пивниці 4.1, 4.2, 4.3 розташовані приблизно під складами 2.6, 2.5, 2.4 і потрапити до них можна (теоретично) через завалений вищезгаданий портал 3.5 Пивниці 4.4, 4.5, 4.6 розташовані десь під приміщеннями 5.2, 5.3, 5.4. Потрапити в них (також теоретично) можна через завалений портал 3.10. В пивницю 5.4 ще є доступ з зовнішньої сторони замку, на місці кутової вежі, або ж через обвалене склепіння. Останнє є єдиним з підземель де мені вдалося побувати.
  45. 2 points
    Спробую створити тут ряд тем з описами замку, які зустрічаються в різноманітних письмових джерелах. Сподіваюся таке розташування матеріалів в одному місці дозволить прослідкувати еволюцію і розвиток об'єкту в різні часові періоди. Отож, для початку, опис замку станом на 1841 рік, витягнутий з інвентарного опису всієї Поморянської маєтності. Опис був складений в зв'язку зі смертю Еразма Прушинського і переходом маєтку до його сина - Юзефа Прушинського. Оригінал справи лежить в відділі рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника. P.S. Розчитка рукопису може містити помилки, як механічні так і не дуже. Частину слів мені не вдалося розчитати, а деякі для мене поки є відверто незнайомими Тому прохання аж дуже строго не судити. P.P.S. Цифри в дужках - це моя творчість. Нижче подаю схему де, на мою думку, знаходиться описаний об'єкт
  46. 2 points
    Іще два замкових фото до загальної скарбнички. Обидва мені передали друзі з Польщі (за що їм безмежно вдячний). Знаходяться в приватній колекції 1. Це фото датоване 1916 роком. Вид з дитинця на корпус і північно-східну вежу. В центрі скульптура Даниловича, але в понівеченому стані. Нам вже було відомо, що під час Першої світової скульптурам було повідбивано руки і голови. Ця ілюстрація якраз наглядно цей стан демострує 2. Фото без дати. Але очевидно походить з міжвоєнного періоду. Вид на все ту ж північно-східну вежу і на вхід на замчище зі сторони ставів
  47. 2 points
    Зимова робота археологів на нижніх рівнях споруд біля палацу Сенявських принесла низку знахідок різблених кам'яних деталей. Під час попередніх перебудов та розрухи ХХ століття усі портали, колони, вікна, одвірки, каміни нищилися нещадно. На своєму місці знайдено лише ряд консолей у фасаді (див. допис вище) і два внутрішніх портали у сильно пошкодженому стані. Знайдені фрагменти (часто уламки) дозволяють реконструювати те, що втрачено. У наборі знахідок є такі елементи: Фрагмент капітелі іонічного ордера з іоніком (овом) : Фрагмент капітелі іонічного ордера - волюта Великий фрагмент капітелі іонічного ордера з відбитою волютою Фрагмент раніше знайденої капітелі такого ж зразка Повертаючись до згаданої вище нотатки про подібність опорних консолей аркадної галереї кам'яниці Корнякта і знайдених у палаці Сенявських, запитаймо: чи є щось подібне у кам'яниці Корнякта? Є! У третьому ярусі, на який мало хто звертає увагу: Колега Роман Метельський зробив знімки цих консолей: Такий чудовий сохран - тому, що це в більшості репліки 1930-х років за оригінальним зразком. Декорування багатше, валики волют зроблені бутонами квітів, циліндричне тіло капітелей прикрашене канелюрами - в Меджибожі вони гладенькі. Але композиція та ж сама. Чи ні? Прошу товариство висловити свої міркування.
  48. 2 points
    На трапив на ще один ракурс реставрації веж арсеналу. Дуже шкода що проект так і не зрушив з місця.
  49. 2 points
    "З замку залишилась башта в котрій колись каплиця була і брама в'їзна." Це речення звучить досить не однозначно, тому що це можна трактувати як: від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і в'їздною брамою; від замку залишилася башта яка в минулому була каплицею і ще одна башта яка була в'їздною брамою; В принципі, той факт, що автор використовує pozostała (одиночний відмінок) означає, що мова йде, скоріш за все, про одну річ. Але мене так зацікавила друга версія, що я був би не проти й розглянути її, попри її вірогідну помилковість. Отже на мапі 1780 року ми бачимо чотири споруди. Та яка є підписана літерою A "замок" , скоріш за все і є в'їздною брамою (1), на заході, судячи з форми, ми бачимо житлові будинки (3,4), а північніше видно квадратну будівлю, яка на мою думку могла бути однією з башт замку (2). Карта перевернута для зручності* Тепер порівняємо це з картою 1861-64 рр. Як бачимо, будівлі 1 і 2 можна легко знайти на обох картах, але щодо номера 3 і 4, важко сказати яка з будівель була перелокована, або ж погано зображена на карті 1780-го року. Номер 5,6 і 7 є тогочасними "новобудами". Але якщо уявити замчище без цих новобудов і що на карті 1780-го року зображено саме потрібний нам об'єкт, то в мене вимальовується наступна схема прив'язування споруд: Башта, яка була в'їздною брамою Башта, яка була каплицею Прибудована до башти стайня Це протиречить словам "Башта сьогодні соломою покрита служить за стайню", але це суто моє бачення конфігурації замку, тим паче між описом і вірогідним зображенням могло пройти більше півстоліття. В любому випадку, конфігурація цього замку потребує кращого роз'яснення. Доречі, хотілося підмітити одну досить дивну річ на карті Фон Міга. Ми бачимо дві кам'яні будівлі південніше замчища, але якщо ви подивитися на карти 1780-го, 1861-64 рр. та 1869-1887 рр. то ви помітите, що на тому місці ніколи не було ніякої будівлі. Тобто, єдиний раз, що ми бачимо ті будівлі в тому місці це на карті Фон Міга. Через що я думаю, що це банальна помилка і вони мали розташовуватись на замчищі. Потенційне розміщення, базуючись на карті 1780-го року (звісно ж будівлі потрібно б було розвернути)
  50. 1 point
    Ось такий опис замку, станом на середину 19 ст., знайшов в записках Пауля Жиготи. Взято звідси, ст. 243 Переклад
×
×
  • Create New...