Каменец-Подольский: Новая Западная башня крепости

[Filin]

Обсуждается одна из башен Каменец-Подольской крепости
 

Хотелось бы начать тему с чего-нибудь хорошего, не при упоминании Новой Западной башни в первую очередь всплывает история с её обрушением 1 августа 2011. Башня в разрушенном виде простояла больше года и вот только недавно начали её реставрировать (дубль два, как говорится). По такому случаю не лишним будет в общих чертах описать историю реставрации и обрушения башни в картинках.

Новая Западная башня была построена в 1-ой половине 16 века, и первоначально была пятиугольной. Во время осады 1672 года турки повредили башню, взорвав её пороховой миной. После того, как Каменец был захвачен, турки башню восстановили, но уже в округлых формах. Турецкий вариант башни простоял в более-менее нормальном состоянии до рубежа 18 и 19 веков. В начале 19 века старая крепость устарела, была покинута военными, а на её территории разместилась тюрьма. С этого момента начинается упадок комплекса.

Вот так крепость и Новая Западная башня выглядели в конце 19 – начале 20 века:

Как видно, верхний оборонный ярус плохо себя чувствовал, но в целом, сохранность башни была относительно неплохой.

Дальше смело можно пропустить век истории, чтобы перенестись уже в независимую Украину. Правда, после того, как в Каменце был основан историко-архитектурный заповедник, на башню обращали внимание, но в советское время ограничились консервацией, которую провели в 1960-х годах.

Перед реставрацией, которая началась в 2003 году, Новая Западная башня выглядела практически также, как и век назад:

Источник

После реставрации, которая на момент обрушения так и не была завершена, башня преобразилась, в основном за счёт того, что был надстроен её верхний ярус обороны:

Источник

Несколько фото июня 2007:

Верхняя площадка башни с 2 линиями бойниц:

Источник

Не зная внутренней «кухни» сложно судить о качестве реставрации, но интуиция мне подсказывает, что она не была качественной. Башню увенчали бетонным (!) перекрытием вместо деревянного, в ходе реставрации использовали цементный раствор – разве это признак бережного отношения к памятнику? Кроме того новая «корона» выглядела странно. Начать можно с того, что отдельные зубцы кривые и это видно невооружённым взглядом:

Новая кладка хорошо выделяется:

А ещё меня напрягают узкие бойницы, которые похожи на архаику времён лучников, или же на бойницы 18 века, а вот с 17 веком эти прорези мне связать трудно.

Место будущей трагедии:

К августу 2008 стену башни ещё немного облагородили:

И вот, простояв несколько лет, в один «прекрасный» августовский день 2011 года башня рухнула:

Источник

Если бы событие пришлось на период съёмок «Тараса Бульбы», то всё могло кончиться совсем плохо:

Источник

Интересно, что на плохое состояние башни указывали трещины, и потому из Киева 4 августа 2011 должны были приехать специалисты, чтобы осмотреть аварийный объект, но башня их не дождалась, обрушившись 1 августа. Насколько я понял, с момента обнаружения трещин и до момента обрушения прошло около месяца. Более того, ещё в самом начале реставрации 2003 года специалисты отмечали, что стены башни находятся в аварийном состоянии. Так что непонятно, почему вдруг обвал назвали внезапным и неожиданным, если тревожный звоночек начал позвякивать ещё в начале 2000-х.

Поскольку с поиском виновников возникли сложности, то предпочли всё списать на турок, которые схалтурили во время восстановления башни, на плохое финансирование, и, конечно же, на осадки. Если не вдаваться в вопрос, кто виноват, а просто описать, что произошло, то получится, что (по официальной версии) внутрь башни затекала вода, накапливалась там, то замерзала, то таяла, постепенно расшатывая старую кладку. И вот, башня устала и отбросила от себя отяжелевший кусок кладки. Чуть позже вернусь к теме механизма трагедии, а пока вернёмся к хронологии.

После обрушения возникли вопросы - сколько будет стоить восстановление, и как долго башню будут доводить до ума? На этот счёт есть такая вот информация:

Цитата

Залучили також представників Львівського інституту «Укрзахід-проектреставрація», які два тижні тому на засіданні Вченої ради Національного історико-архітектурного заповідника представили цілісний проект «Ліквідація аварійного стану Нової Західної вежі». Згідно із цим проектом, ліквідація руйнувань розтягнеться на три періоди. Перший передбачає виділення коштів в розмірі 350 тис. грн., другий – 1 млн. 115 грн., третій – 3 млн. 180 тис. грн. Загалом реставрація вежі потребує 5 млн. 183 тис. грн. Розрахований проект як мінімум на три-чотири роки.

Источник

За год, если не считать обещаний того, что башню отреставрируют, заверений, что сейчас, мол, делается проектная документация, и т.п., объект простоял в руинах.

Правда, провели какие-то первоочередные спасательные работы и соорудили временный защитный колпак, заплатив за него подрядчикам 180 тысяч грн.

Источник

Источник

К осени 2012 колпак за 180 тысяч выглядел вот так:

Источник

Так и стояла башня много месяцев под уродливым колпаком, портя вид на крепость с интересных ракурсов.

Июнь 2012:

Сентябрь 2012:

Конец октября 2012:

И тут 2 ноября пришла новость, что башню наконец-то начнут реставрировать! И это в конце осени, за полтора месяца до НГ:

Цитата

З понеділка мають нарешті розпочатися реставраційні роботи на Новій Західній башті, стіна якої обвалилась 1 серпня минулого року.

Як повідомив директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Віктор Травінський, 1 листопада проектно-кошторисну документацію було передано підряднику - хмельницькій будівельній компанії ПП «Мегапрогрес», що виграла тендер, який провела служба єдиного замовника хмельницької ОДА. Нагадаємо, що для реставрації Нової Західної башти з Державного бюджету на цей рік виділено 3 млн. 15 тис. грн. Оскільки часу на освоєння цих коштів обмаль, то до кінця року буде використано лише 2 млн. 15 тис., а ще мільйон - після Нового року. В першу чергу буде відновлено зруйновану стіну та збудовано капітальний дах, після чого реставратори візьмуться до внутрішніх робіт. Контролювати хід виконання реставраційних робіт буде замовник - Кам’янець-Подільський музей, крім того, буде залучено фахівців НІАЗу.

Источник

14 ноября решил глянуть, как выглядит начало реставрации. Думал увидеть что-то масштабное, ведь реставраторам нужно было по плану до конца года, т.е. за полтора месяца, «освоить» 2 млн. грн. с «копейками». Крупная сумму и короткий срок, если учесть то, что весь проект оценили в 5 млн. 183 тысячи грн., а весь цикл работ должен был растянутся на три-четыре года.

На месте увидел такое:

Первым возникает вопрос, а для расчистки завала обязательно нужно было ждать год? Следующий вопрос – неужели до НГ они залепят дыру и возведут новую крышу, успев «освоить» 2 млн. грн.?

Поскольку работы идут в пределах досягаемости, попробую присмотреться к тому, как у нас проводят работу над ошибками.

[Filin]

Старые новости, но зато чётко по теме:

Цитата

5 серпня 2011

НА ЧИЮ ГОЛОВУ ВПАЛА БАШТА?

1 серпня, близько 16.00, обвалилася зовнішня стіна однієї із башт Старої фортеці - Нової Західної.

Очевидці події стверджують, що гуркіт падаючого каміння було чути аж на Татарисках. Але насправді цей обвал прогримів на всю Україну, а його відлуння вже наступного дня перетнуло кордон. Так само, як втрата під час пожежі архіву у квітні 2003 р., руйнування Польської брами в лютому 1999 р., пожежа в Домініканському костелі у липні 1994-го та 2009-го - у костелі Домініканок…

Мимоволі приходиш до висновку, що Ка м’янець із кандидата до світової спадщини ЮНЕСКО перетворився на головного претендента до Книги рекордів України - за кількістю втрачених па м’яток.

Безповоротно втрачено історичні документи архіву та цінні фрески у Домініканах, а «відбудову» Польської брами не всі наважуються назвати реставрацією...

Втрата будь-якої частки нашого історичного надбання завжди болісно відображається на патріотичних відчуттях кам’янчан. Справедливе обурення примушує вже не просто запитувати, а кричати на весь голос: «Хто ж у цьому винен і хто відповість за зруйноване минуле?!». Парадоксом подій 1 серпня стало те, що башта, яка зазнала руйнування, не простояла і чотирьох років після реставрації…

Як розповідає співробітник музею Ольга ВЄНГРОВА, котра чергувала того дня у фортеці, близько 16.00 вона почула гучний гуркіт і побачила стовп пилу з боку Нової Західної башти. Побачивши, що сталося, одразу ж зателефонувала директору історичного музею-заповідника Віктору ТРАВІНСЬКОМУ, котрий негайно повідомив про обвал службу МНС і керівництво міста.

- Першою думкою було: «Чи не постраждали люди?» - коментує подію Віктор Степанович, - адже цією стежкою під стінами Нової Західної вежі постійно проходять мешканці Карвасарів і туристи. Дуже непокоївся, але МНСники запевнили, що під завалами людей немає. Існує загроза руйнування ще однієї частини стіни, тому об’єкт було огороджено та взято під охорону.

Цікавою була реакція туристів. Вони, схоже, зраділи, що опинилися в епіцентрі такої неординарної події та одразу ж кинулися фотографуватися на фоні обвалу. Рух по небезпечній стежці, незважаючи на огородження, повністю не припинився...

Менш ніж за годину після обвалу відбулася виїзна нарада за участю міського голови Михайла СІМАШКЕВИЧА, його заступників і депутатів міськради. На місці події також побували директор НІАЗу Василь ФЕНЦУР і науковий керівник реставрації Старого замку, автор проекту реставрації Нової Західної башти Ольга ПЛАМЕНИЦЬКА, котра саме перебувала у Кам’янці. Того ж дня, згідно з розпорядженням міського голови, було створено спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла через обвал башти Нової Західної, яку очолив перший заступник міського голови Григорій ГОРШУНОВ. За словами Григорія Івановича, комісія має вивчити документи з проектування та виконання робіт. Головному архітектору міста Ігорю ПИРІЖКУ доручено взяти пояснення від автора проекту Ольги ПЛАМЕНИЦЬКОЇ. Прохання журналістів дозволити бути присутніми на першому засіданні комісії 2 серпня Григорій Іванович відхилив, але повідомив, що до 5 серпня комісія має зробити попередній висновок щодо причин обвалу башти. Зрозуміло, що більш детальний аналіз зроблять експерти: чи це були недоліки проекту, чи недоліки виконання робіт, чи інші причини.

Втім головного винуватця руйнування башти названо уже в перший день: це... вода. Сильні зливи цього літа стали останньою краплею у тих руйнівних процесах, бо, як з’ясувалося після обвалу, вода непомітно протікала у товщі 3-метрових стін башти, зведених за технологією бутового мурування. Тобто сама стіна є «сендвічем» із зовнішньої та внутрішньої вимуруваної поверхні, простір між якими заповнюється бутом у вигляді каміння, землі та вапняного розчину. Такі стіни були стійкими проти артилерійських обстрілів. Проте коли впало мурування Нової Західної башти, ми побачили, що бут був сумішшю каміння та піску.

- Саме цю вежу підірвали турки 1672 року, коли брали штурмом Кам’янець, - пояснює Ольга ПЛАМЕНИЦЬКА. - На той час вона мала таку ж п’ятикутну форму, як і Нова Східна (башта з криницею). Турки нашвидкоруч відбудували башту в теперішньому вигляді на поганому розчині, а всередину закидали каміння та пісок дрібної фракції, який не міг тримати це каміння вкупі. Всередину муру, судячи з усього, тривалий час потрапляла вода, проникаючи саме вглиб буту. Взимку вода замерзала, розпираючи стіни, а внаслідок злив набралася критична маса вологи, що й спричинило зсув мурування.

Загрозливі ознаки руйнування стіни було помічено близько місяця тому. Тоді провели фотофіксацію тріщин, що там з’явилися. Міська влада звернулася до Київського інституту пам’ятко-охоронних досліджень, звідки 4 серпня до Кам’янця мали прибути спеціалісти. Башта чекати не стала...

Однак, як ми вже сказали, саме на цій башті у 2003-2007 рр. велися реставраційні роботи. Витрачено було близько мільйона гривень з Державного бюджету: 2003 р. - 60 тис., 2004 р. - 50 тис.., 2005 р. - 190 тис., 2006-2007 рр. - 694 тис.грн. Ще перед початком реставраційних робіт у дефектному акті було зафіксовано аварійний стан цих стін, і проект реставрації передбачав їх зміцнення розчином. Втім сама історія реставрації цієї (та й не лише цієї) башти сьогодні виглядає, наче захоплюючий детектив. Ми не можемо бігти з висновками попереду експертів, однак є ціла купа запитань, відповіді на які можуть дати ключ до причин руйнування пам’ятки. Зокрема і те, чому протягом 2003-2007 рр. тричі змінювалися проектанти та підрядники? Як розповідає головний архітектор міста Ігор ПИРІЖОК, роботу розпочинав Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування (ДІТІАМ), а закінчувала фірма «Донжон». Першим підрядником було підприємство «Кам’янець-По­дільськреставрація», далі - КП «Комунбуд» і фірма «Пілон». Виникає запитання: а чи всі зазначені організації мають відповідну ліцензію на проведення реставраційних робіт?

Більше того, і технічний нагляд за здійсненням реставраційних робіт у різний час здійснювали різні організації. При такій кількості дійових осіб пошук відповідального за якість реставрації нагадує дитячу гру в піжмурки, чи, точніше, у третього зайвого. А «зайвим» може виявитися, наприклад, НІАЗ «Кам’янець» - організація, яка номінально займається охороною пам’яток на території Старого міста і повинна б контролювати хід реставраційних робіт, але фактично не має впливу на хід реставраційних робіт. І знову ж таки запитання: чому замість фахівців реставрацією керували комунальники, котрі допустили, наприклад, таке грубе порушення технології, як застосування цементного розчину, що призвело до насичення стін вологою?

Єдиною незмінною особою, що має відношення до реставрації Нової Західної вежі, є автор проекту реставрації Ольга ПЛАМЕНИЦЬКА, котра здійснювала авторський нагляд. Вона переконана, що причиною руйнування башти став не її проект.

- Основна проблема у тому, що реставраційні роботи потрібно починати і закінчувати у стислий термін, - говорить Ольга Анатоліївна. - Ми почали реставраційні роботи на Новій Західній башті 2003 року, потім щороку робили по шматочку і так і не закінчили. Зокрема, не просочили спеціальними засобами деревину галерей, тому всі дерев’яні бруси покололися, не закінчили гідроізоляції між цією галереєю та стіною - так і залишили, сподіваючись на надходження коштів наступного року. А їх не виділили...

Чому ж усе-таки Нова Західна башта з її «неякісною відбудовою нашвидкоруч» турецькими майстрами простояла понад три століття майже без реставрації (якщо не враховувати консерваційних робіт у 60-ті роки), рухнула саме тоді, коли їй приділили уваги на мільйон гривень? Реставрація - справа дуже складна та кропітка. Головний принцип реставратора, як і лікаря, - «Не нашкодь». Тут недопустимий підхід до справи, як у звичайному будівництві: кожен камінь повинен лягти на своє чітко визначене місце, кожен матеріал мусить бути ретельно підібраний, кожне архітектурне рішення мусить бути ретельно прораховане.

Із Новою Західною баштою в ході реставрації відбулося занадто багато змін: було добудовано її завершення: парапет із бійницями по периметру та бетонні перекриття замість де­рев’яних, які були раніше. Ця башта, за версією автора проекту реставрації, історично не мала даху, її верхня галерея призначалася для гармат. У процесі добудови завершення на верхньому майданчику башти утворився забетонований «басейн», для відведення води із якого було зроблено два кам’яні жолоби. Однак, судячи з усього, вода відводилася неефективно та просочувалася всередину мурів, зволожуючи бут.

Реставрації завершено так і не було, на балансі музею Нова Західна башта значилась як об’єкт незавершеного будівництва та останні півроку була закрита для екскурсантів. Обмежує музей доступ і до об’єктів зі списку небезпечних (аварійних) ділянок у Старій фортеці, до яких входять, зокрема, зовнішній периметр Старого замку (обвал каміння з лівого боку східної стіни, аварійний стан арки та стіни Південного дворика; обвал основи башти Білої з південного боку), внутрішній периметр Старого замку (аварійний стан арки на Північному дворику - перехід між баштами Водна та Рожанка; зсуви каміння перехідних галерей, обвал каміння над входом другого ярусу Денної башти; аварійний стан Малої Західної башти, небезпечний стан арочного входу в башту Рожанку).

Висновки спеціальної комісії щодо причин обвалу башти, резюме експертів ще попереду, а поки що ми звернулися по фахові коментарі.

Директор НІАЗу «Кам’янець» Василь ФЕНЦУР:

- Мені довелося пережити і пожежу в архіві, і обвал стіни Польської брами. Аварії на пам’ятках сприймаються кожного разу з болем... І гірко усвідомлювати, що такі випадки можуть повторюватися. Справа навіть не в коштах на реставрацію, а в тім, щоб її здійснювали фахівці, і робили це грамотно. Я лише щодо Старого замку можу навести чимало прикладів грубих порушень: зокрема, коли Нову Західну башту почали штукатурити цементним розчином, або коли на Північному дворику заходилися копати екскаватором... А там же культурні шари! Нам з великими зусиллями вдалося це припинити.

Міська влада дозволяє експерименти з новобудами у Старому замку: розібрали автентичний бастіон на північному мурі та вимурували новий, з вертикальними стінками, що суперечить принципам фортифікації. Ми свого часу колегіально прийняли рішення не будувати шпилястого завершення Лянцкоронської вежі, проти цього виступали також нині покійні історики - дослідники історії Кам’янця Микола ПЕТРОВ та Іон ВИНОКУР, однак міська влада підтримала Ольгу ПЛАМЕНИЦЬКУ, котра насаджує місту доволі суперечливу концепцію відбудови фортеці. І таких прикладів десятки...

Голова Військово-історичного товариства шанувальників історії фортифікації Ігор ДАНІЛОВ:

- Коли я дізнався, що впала башта, у мене просто впало серце... Тим паче, коли побачив, що решта стін також в аварійному стані і їх доведеться розібрати мало не до фундаменту. Я всі останні роки постійно критикував реставраційні роботи, що велися на території фортеці, оскільки там зроблено забагато недоречностей, які не мають нічого спільного з фортифікацією. У фортецю вкладено купу грошей, від яких можна було б мати якісно відреставровану фортецю, а не бутафорію. На жаль, в Україні немає фахівців з історії фортифікації, оскільки це наука, що об’єднує і архітектуру, і історію, і інженерне та військове мистецтво. Без цих комплексних знань неможливо виконати грамотний проект реставрації.

Директор державного історичного музею-заповідника Віктор ТРАВІНСЬКИЙ:

- Великою помилкою було розпорошення коштів, виділених на реставрацію. Потрібно було взяти об’єкт і повністю зробити його від початку до кінця, а вже тоді братися до іншого, не забуваючи про консерваційні роботи. Та сьогодні у першу чергу потрібно не шукати винних, а зробити все для того, щоби башта була відбудована і не було допущено нових обвалів або нещасних випадків.

На мою думку, сьогодні пора припиняти досліди над Старим замком з розкопками й добудовами. Занадто багато втручання сучасними методами будівництва. От Папської башти ніхто не зачіпає - вона й стоїть. А на Північному дворику повним ходом ведуться роботи, там усе перекопано, і під час дощів вода просочується у підземелля та підтоплює відремонтований пристінний корпус. Я вже попередив автора проекту Ольгу ПЛАМЕНИЦЬКУ, що тепер 80% робіт там буде присвячено консервації. Предки вибачать, якщо ми десь не довчимо історії, але нащадки не вибачать, якщо впадуть башти.

Я вважаю, що у місті повинно бути створено проектно-реставраційне бюро, таке, як було колись, і щоб воно на місці постійно займалося розробкою проектів реставрації пам’яток.

Нині міська влада має намір звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням виділити кошти на відбудову об’єкта. Однак виникає резонне запитання: а чи погодиться Уряд знову виділити кошти після того, як місто так бездарно розпорядилося попереднім мільйоном?

Є шанс отримати допомогу з Кабміну, якщо МНС зробить висновок, що руйнування вежі є наслідком стихійного лиха. Та попри численні плітки в Інтернеті, що башту «здуло вітром», «змило дощем» або ж «розкололо блискавкою», очевидною є сукупність чинників, які об’єднує банальна непрофесійність і безвідповідальність влади у справі охорони та реставрації пам’яток.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:

Башта Нова (Західна), утворює західний зовнішній кут Старого замку. Збудована І. ПРЕТФЕСОМ 1542 р. як п’ятикутна. Вона була схожою на башту Нову Східну, але мала всередині стовп, на який спирався дах. З цієї башти було зручно вести обстріл західного оборонного рову. Башта була перебудована після штурму турками 1672 р. із заокругленням зовнішніх кутів, після чого набула такого вигляду, в якому перебуває і тепер. Башта в плані є півколом діаметром 20 м, кінці якого сполучені прямою ділянкою завдовжки 10 м і прилягають до кута башти Денної. Стіни башти похилі всередину, мають товщину на рівні другого ярусу 3,3 м, а на рівні третього - 2 м. Їхня висота з боку рову - 12 - 15 м. У відбудованих у ході реставрації стінах третього ярусу знаходяться 10 бійниць. Нова Західна башта - найбільша за розмірами споруда замку - відображає перехідний етап від середньовічної фортифікації до нової.

Источник
 

Цитата

13 серпня 2011

Байдужість гірша за ядро гармати

Завідуюча сектором реставрації НІАЗ «Кам’янець» Валентина Лобова неохоче погодилася бути моїм гідом. Вона кілька років тому висловила свою думку про хід реставрації і мала за це на горіхи. З її слів, у 2003-2004 рр. реставрацію башти починав НІАЗ. Потім О. Пламеницька почала розробляти науково-проектну документацію для пристосування цієї пам’ятки під щось. Так з’явився проект залізобетонного перекриття. Всередині башти потужні залізні швелери, які тримають стелю, видаються неприродними у пам’ятці архітектури. У ході реставрації велася добудова башти: парапет з бійницями по периметру, дерев’яна галерея. За авторським проектом башта історично не мала даху, бо її верхній ярус призначався для гармат. Обвал стався там, де зроблено водостоки. Один з них заріс бур’яном.

За структурою майже 3-метрові стіни башти схожі на бутерброд. Зовнішня і внутрішня кладки заповнені камінням і піском (забутовкою), які скріплені розчином. Ця методика будівництва пов’язана з наукою про фортифікацію: коли ядро попадало у стіну, воно у забутовці глушилося. «На башті утворився басейн під відкритим небом. Водозливи не могли скинути усю кількість води, бо були зроблені з відхиленням від технології. Вода йшла у стіну, що і стало причиною обвалу», — підсумувала Валентина Лобова.

По суті, цю причину назвала й автор проекту, якій я зателефонував в її київський офіс. «Вивід води мав бути через лотки. Та їх змонтували не з цільного блока, як ми проектували, а зі шматків, з’єднаних між собою цементом у товщі стіни. Стояло воно так щонайменше три зими. І поступово вода почала дренувати у мури», — сказала пані Пламеницька.

Источник

Иллюстрация к рассказу о водостоках:

Источник

[HOUSE MD]

В мене виникло ряд питань:

- перше питання риторичне: чи використовувався бетон при будівництві у кінці XVII століття (адже це реставрація)?

Діаментр Нової башти біля 20м. Температурний коефіцієнт розширення бетону приблизно 8-12 * 10 в -6 ступені. Для спрощення візьмемо 10. Перепад температур візьмемо 50' (від +30 влітку до -20 зимою, насправді він буде ще більшим).

ΔL = L x ΔT x α

ΔL = 20000 х 50 х 10х10-6 = 10 мм

Таким чином "защемлене" бетонне перекриття "розпирало" верх мінімум на 1 см. Ось одна з причин появи тріщин.

- чому цього не врахували ні проектант ні будівельники ?

13 серпня 2011

Байдужість гірша за ядро гармати

...

По суті, цю причину назвала й автор проекту, якій я зателефонував в її київський офіс. «Вивід води мав бути через лотки. Та їх змонтували не з цільного блока, як ми проектували, а зі шматків, з’єднаних між собою цементом у товщі стіни. Стояло воно так щонайменше три зими. І поступово вода почала дренувати у мури», — сказала пані Пламеницька.

- а як же авторський нагляд ?

- з лотків був передбачений стік чи вода текла по стіні та зволожувала її ?

Тобто, будівельники схалтурили, а проектант прийняв халтуру. Нема чого на "зеркало пенять".

Основне питання: це все некомпетентність чи недбалість (як проектанта так і будівельників) ?

PS. Звичайно, простіше все списати на стихійне лихо і знову "розпиляти" ласий шмат.

PPS. Питань, насправді, набагато більше...

[Filin]

Даже при поверхностном чтении новостей, становится понятно, что да, вода разрушила башню, но проложили ей путь в толщу стен люди:

• Водостоки были сделаны не из цельных кусков, со временем в них появились трещины и вода просочилась в забутовку.
  
• За отвод воды отвечали лотки, но, как видно из новостей, как минимум один из них вообще забился (а может и не один). Куда в такой ситуации деваться воде, если идут обильные дожди, а верхушка башни представляет собой бетонную крышку? Только в стены...

А ещё ясно, что в новости просочилось далеко не всё.

Жаль нет под рукой статьи одного дядечьки о вреде цементных вкраплений в процессе реставрации зданий. Очень толково и доступно дядя объяснил, что цемент - это не только прошлый век, но ещё и крайне опасная в реставрации штуку. Чуть позже поделюсь.

Вообще показательный пример того, что в наши дни какая-то небольшая группка людей со своей "профессиональной" точки зрения выносят вердикт, мол, преобразим памятник вот так, с использованием бетона и цемента, а им на этой ранней стадии никто ничего не говорит. Общественность как бы в стороне. Более того, никто особо эту тему не освящяет. Уже уровень реставрации сам по себе пугает деталями, а уж после обвала за судьбу уцелевших участков крепости и вовсе становится страшно.

[Filin]

Загадка завершения башни

На фото, сделанных на рубеже 19 - 20 веков, видно, что «корона» верхнего яруса у башни отсутствует:

 

Без него башня стояла ещё не так давно:

Источник

Завершение появилось только после «реставрации»:

Казалось бы, что всё понятно – башня более 100 лет простояла без «короны», которая появилась в наши дни.

 

Но вот вам снимок-загадка 1893 года:

Источник

Как можно видеть, стены, во-первых, выше (это можно вычислить по линиям отверстий, оставшихся от строительных лесов). Во-вторых, если не ошибаюсь, видны даже щелевидные бойницы:

Как это объяснить? Может я ошибся и увидел того, чего нет? Если же я прав, то мы видим завершение башни, которого не существовало не только в советский период, но даже на попадавшихся фото столетней давности я его ранее не встречал. При этом он выглядит разрушенным, следовательно – это не отголосок какой-то необычайно ранней реставрации. Пока единственная версия у меня такая – перед нами одно из самых ранних фото крепости, потому там есть то, что вскоре по непонятным причинам относительно быстро развалили. К сожалению, старые снимки, показанные в начале данного сообщения, идут без датировки, потому сложно их сопоставить со снимком, датированным 1893-м годом.

[Filin]

В догонку к предыдущему сообщению

Снимок 1893 года, показанный выше, сделал знаменитый каменецкий фотограф Михал Грейм по случаю празднования 100-летия присоединения Подолья к России.

От сайта www.kphistory.com.ua нужные фрагменты в качестве:

[Filin]

19 ноября 2012: реставрация (1)

А не настал ли час наведаться к нашим славным друзьям "реставраторам", которые (если захотят), махнув одним рукавом, устроят обрушения башни, а махнув другим, превратят реставрацию в фарс.

Вид со дна каньона на новый объект их внимания:

Немного поднявшись, видим пять отчаянных голов:

А вот их уже семь:

Камаз на заднем плане к реставрации Новой Западной башни отношения не имеет, т.к. машина работает на территории Нового замка, где что-то там чистят.

Злополучные водостоки. Именно они, их конструкция, а также плохие турецкие архитекторы, ну и, конечно же, затянувшаяся реставрация, виноваты в обрушении башни:

Все остальные, о ком вы подумали, не виноваты.

Начинаем осмотр:

Общий вид места возрождения укрепления:

Максимум видел 11 человек на данном участке + ещё несколько работали на территории Нового замка.

Поднимемся повыше:

И ещё немного:

Растёт новый слой стены:

Я, честно говоря, в реставрации не особо много понимаю, но думаю, что это очень здорово, когда в течение года даже завалы не могли разобрать у основания башни, а сейчас, так и не разобрав завалы, начинают башню восстанавливать.

Эмм... там ведь нет цемента, надеюсь?

Стройка:

Кладка на века:

Реставрация 21 века в Украине. "Освоить 2 млн. грн. за 1,5 месяца: механизмы процесса". Холст, масло:

[Гость Luiram]

там ведь нет цемента, надеюсь?

Звісно, нема. Це вони яєчні жовтка там в бетономішалці збовтують. В гоголь-моголь

[Filin]

Тоже хотел про яичный желток написать, но потом вспомнил, что Ольга Пламеницка бедных и уже давно умерших турков пиннала, мол, "нашвидкоруч відбудували башту... на поганому розчині", так что, наверное без яиц обошлись

[Filin]

23 ноября 2012: реставрация (2)

Первый взгляд на нужное место:

Общий вид:

Немного деталей:

Как можно видеть появились первые секции строительных лесов. Наращивание стены продолжается.

[A_Wolkoww]

Єдиною незмінною особою, що має відношення до реставрації Нової Західної вежі, є автор проекту реставрації Ольга ПЛАМЕНИЦЬКА, котра здійснювала авторський нагляд. Вона переконана, що причиною руйнування башти став не її проект.

А Вы считаете, что найдётся в природе человек, готовый признать просчёты своего проекта?

Реставрация 21 века в Украине. "Освоить 2 млн. грн. за 1,5 месяца: механизмы процесса". Холст, масло:

Раньше я думал, что из денег, выделяемых государством на реставрацию, (наших с вами денег!!!) разворовывается 90%. Теперь вижу – больше. Дай Бог, чтобы 2% от этих 2 миллионов пошло по назначению. Посчитаем:

2% от 2 млн. = 40 тыс. Примерно столько, я думаю, и заплатят этим строителям-работягам.

[Filin]

26 листопада 2012

Реставраційні роботи над Новою Західною вежею, обвал якої стався минулого року, тривають. Наразі будівельники приступили до зведення цегляного стовпа для підтримки міжповерхових перекриттів і відтворення кам’яної кладки зовнішньої стіни.

Ведуться також підготовчі роботи з реконструкції даху. Про це стало відомо зі слів директора НІАЗ «Кам’янець» Василя Фенцура. За його словами, над виконанням проекту слідкує спеціально утворена комісія, яку ж директор архітектурного заповідника і очолює.

До її складу входять також директор історичного музею-заповідника Віктор Травінський, начальник відділу охорони культурної спадщини Олександр Чухрій, представник департаменту містобудування та архітектури Ірина Дяковська, заступники міського голови Григорій Горшунов і Василь Сукач. Щодня робоча група відвідує об’єкт, проводить на місці наради, здійснює фотофіксацію, а наприкінці тижня подає доповідну записку очільнику міста Михайлові Сімашкевичу.

Нагадаємо: будівельно-відновлювальні роботи проводить генеральна підрядна організація ПП «Мегапрогрес». Кошторисна вартість реставрації становить 3 млн 15 тис. грн. Завершити її мають до кінця року, будівельники працюють у три зміни.

Джерело

[Filin]

2 декабря 2012: реставрация (3)

Общий взгляд. Лесов прибавилось, а башню увенчал мини-кран:

Немного деталей:

Подойдём поближе. Да, внутренняя забутовка не внушает доверия. Не удивительно, что она водой напиталась, вызвав обрушения стены:

Реставраторы (или всё же строители?) усиливают стену арматурой:

[Гость Небайдужий спостерігач]

Спостерігач.

Перш ніж приступити до реставрації на Новій західній провели консервацію 2003 р. Отвори, що залишилися в стінах від дубових стяжок 17 ст., які згнили, залили розчином. а верх стін надбудували не на 17 ст., а на кін. 18, за тією, як ви її називаєте "загадковою" фотографією - це бійниці для рушниць, сліди перебудови кінця 18 ст. Не було сенсу фантазувати на раніші етапи, і Пламеницька використала це джерело.

Цікаво інше.

Я достеменно знаю, що за весь час реставрації - обмірів, дослідження і будівництва, за проектом Пламеницької з 2003 до 2008 р. на ВСІ роботи на башті Н.Західній було витрачено лише 1 млн 200 тис.грн. разом з перекриттями і галереями (в перерахунку на ціни 2011 р.). А на "ліквідацію аварійного стану" НІАЗ запросив... 5 млн 200 тис. - лише "консерваційний дах" львівських реставраторів і камянецьких будівельників, який не витримав і одного сезону (весь дірявий), потягнув 300 тис. (проект - 60). Щоб замурувати стіну що впала, потрібно було не більше мільйона. І залізобетонне перекриття тут ні до чого, а вода, що попала в стіну через халтурний монтаж лотків. Саме оте перекриття, на яке всі кидаються, досі башту і тримає, бо воно зроблено професійно. Тому спочатку кричали, що Пламеницька безграмотна, а тепер вирішили його залишити. З чого б це? Хтось бачив, щоб стіни відійшли від перекриття - ніхто. Тому не в перекритті справа. І проект водоскиду через лотки був нормальний - суцільні камяні лотки в стіні, але будівельникам було ліньки шукати потрібні блоки каменя, от вони й наліпили з кусочків. Стіна, в яку запустили воду, повинна обрушитися - це знає будь-який будівельник. А от з Пламеницькою спеціально не уклали договору на авторський нагляд - бо запросили непрофільну будівельну фірму, і щоб Пламеницька не пхалася в приховані роботи, її "не турбували".Якби її вина як автора дійсно була, її б затягали до прокуратури, вже камянчани в цьому би собі не відмовили. Пламеницька відразу написала Горшунову, що треба робити, щоб в три місяці відновити башту ще минулого року. Але це вартувало би не 5 мільйонів, на максимум один, тому все взяв в свої руки Фенцур і Ко - треба грошей побільше, всім треба. Створили комісію, в яку Пламеницьку як автора навіть не включили (були зобовязані) і доручили новий проект львівянам, Горницькій. А де поділася Горницька? Чому про неї всі забули? Напроектувала стовп в башті і злиняла, а робочий проект робити відмовилася, бо знала, що то дурниця. Проект зробили архітектори - з Хмельницького - не реставратори, але "свої люди". А Пламеницька з ідіотами справи мати не хоче, і правильно робить.

Ще цікаво, чому коли впала башта Польської брами, ніхто такого галасу не здіймав, хоч там стопудово вина заповідника, Фенцура. Воно тріщало давно, і ніхто уваги не звертав, бо заповідник до тих коштів на реставрацію не мав відношення, вони пройшли би мимо. І вже зовсім цікаво, що польську башту так і не доробили, тих великих отворів там не має бути, а все кинули і знов звинуватили Пламеницьку. Це просто смішно.

Старе місто забудовують будинками, які напроектував і сам собі напогоджував директор заповідника Фенцур, вже й памяток не видно (один сундук над вірменським бастіоном чого вартує - затулив домініканський комтьол з боку замку), Польський ринок зіпсований, вулиця Правосуддя - один сором з боку Нового плану, на Татарській поряд з істфактм університету зруйнували дві памятки архітектури, два будинки, щоб Дарчук збудував "чудо-готель Клеопатра" для туристів (ви уявляєте міру цинізму?) - і це національний заповідник! Ніби ніхто в Камянці нічого не бачить, НІАЗ, істфак, викладачі і студенти, які вивчають історію міста. Спостерігаю за цим Богом забутим містом вже не перший рік, і дивуюся терпінню тої ж Пламеницької, я б уже давно це все покинув, нехай доведуть все до ручки, це ж їхнє місто! Перетворили заповідник на будівельний майданчик, торгують ділянками у всіх на очах, нищать середньовічні фундаменти - паркан біля ратуші закрив котлован, в якому знищили середньовічні підвали за згодою Фенцура, який перший будує архітектурні потвори в національному заповіднику. Хтось правильно сказав - настала " епоха трієчників". Що ж, панове, вперед!

[A_Wolkoww]

Как видно на центральном фото нижнего ряда последнего сообщения, каменная кладка, которую "восстанавливают" сейчас "реставраторы" - довольно неширокая. Сантиметров 30-40 примерно? Выдержит ли она, в перспективе, нагрузку? Или между ней и забутовкой тоже что-то бетонируется? Иначе, для чего тогда эта арматура?

И второй вопрос. На каком растворе кладка? Есть поблизости какие-то корыта с известью или (использованная) полиэтиленовая упаковка от неё? Если нет, то "таки да" - цемент. Хотя, даже при современном строительстве кирпичных домов в цементный раствор в обязательном порядке добавляется известь (вапно).

Пошуршав по закромам, нашел снимок этой башни, который я сделал с шарика 10 лет назад:

Здесь была картинка, но она умерла

Качество, конечно, хромает, поскольку снимал я не башню, а Новый замок. Башня попала в кадр постольку-поскольку . Но, т.к. все её снимали с земли, а тут - вид с воздуха, решил дополнить тему и таким ракурсом.

Кстати, "мини-кран", который на днях появился на башне, уже тогда там присутствовал, свидетельствуя, видимо, о перманентности процесса "реставрации"

[Askold]

Судячи по мокрі плямі, виглядає що може обвалитися і ліва сторона

[Гость Александр Сикорский]

Очень обидна такая "реставрация", так как Каменец-Подольский - родной город моего отца, но не удивительно - в Кировограде реставрация старинного здания Зимнего театра свелась к разрушению старого до основания и постройке новодела за 127 млн грн, а ведь в этом здании был основан первый профессиональный украинский театр Марка Кропивницкого, перед эти были потрачены десятки миллионов, а театр аналогично начал заваливаться.

[A_Wolkoww]

Думаю, что автору проекта "реставрации" следует ознакомиться с содержанием ст. 298 уголовного кодекса Украины:

"Нищення, руйнування чи псування пам`яток історії або культури":

1. Умисне нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо об'єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Источник

[Filin]

4 грудня 2012

Влада Кам’янця-Подільського не задоволена темпами виконання робіт на Новій Західній вежі

Виконання реставраційних робіт на Новій Західній вежі, яка обвалилася 1 серпня минулого року, знаходиться під посиленим контролем влади різного рівня та громадськості.

Про це сьогодні йшлося під час брифінгу за участю заступника міського голови Василя Сукача.

Василь Олександрович нагадав, що розпорядженням міського голови створено спеціальну робочу групу, яка стежить за роботами.

«Ми немає претензій ні до фірми, яка перемогла у тендері (ПП «Мегапрогрес»), ні до проекту, нас лише не влаштовують темпи виконання робіт, – зауважив Василь Олександрович.

Влада вважає, що 15 робітників – це зовсім недостатньо для такого об’єкта, крім того, досі не подано чіткого графіка виконання реставраційних робіт.

Щоб до Нового року встигнути освоїти 3 млн. 15 тис. грн. потрібно, щоб на об’єкті було задіяно мінімум 30-40 чоловік, які б працювали 6 днів на тиждень на у дві зміни. За цей час вони мають встигнути виконати три черги робіт.

Щодо самих підрядчиків, то Василь Сукач сказав, що керівництво йде на контакт з міською владою, але проблема у тому, що вони досі не отримали ні копійки грошей із виділених мільйонів. Гроші поки «зависли» на казначейському рахунку. Підприємство вже вклало 800 тис. грн. власних коштів, тому чекає надходження з бюджету, щоб задіяти більшу кількість робітників.

Василь Сукач заявив про свою впевненість, що ці кошти таки невдовзі надійдуть і реставратори встигнуть освоїти їх до Нового року. Але попри такі заяви є великий ризик того, що частина коштів таки буде перекинута на наступний рік, бо поряд із виконанням фінансових показників, дуже важливим є і якісне виконання робіт, щоб вкотре не повертатися до цієї багатостраждальної башти.

Джерело

Особенно заинтересовало следующее:

• Если раньше сообщалось, что до НГ "освоят" 2 млн., то сейчас пишут об "освоении" 3 млн., т.е. всей выделенной суммы.
  
• "Освоить" хотят больше, но сами признают, что для этого нужно в несколько раз увеличить темпы "реставрации".
  
• 800 тыс. уже "освоили".

А ещё мне интересно, можно ли людей, задействованных на этой стройке, назвать реставраторами? Т.е. чисто технически интересно, есть ли у них соответствующее образование или что-то в этом духе? Чем они отличаются от строителей?

[A_Wolkoww]

А ещё мне интересно, можно ли людей, задействованных на этой стройке, назвать реставраторами? Т.е. чисто технически интересно, есть ли у них соответствующее образование или что-то в этом духе? Чем они отличаются от строителей?

Откуда? Я не уверен даже, что у всех из них есть хоть какие-то строительные дипломы.

Максимум, у прораба. А так, Микола зібрав бригаду, з"їздили пару раз в Москву дачі начальству будувати, заробили грошей, створили фірму на балансі якої один 30-річний КамАЗ і 10 лопат.

Але у Миколи кум має кулєгу у міськраді.

Неужели ты не на Украине живёшь?

[Filin]

7 декабря 2012: реставрация (4)

Выпал первый снег, накануне чиновники заявили о том, что для освоения 3 млн. денег до НГ нужно ускорить темпы реставрации... в общем, думал, что увижу в привычной картинке какие-то явно различимые изменения, но не судьба...

Традиционный рассказ в картинках:

Подходим, видим, что началась суета на верхнем ярусе башни, где трудятся "реставраторы":

У башни свежие кучи камней:

Общий вид:

Когда я пришёл на площадку, там был всего один трудяга. Судя по всему, я попал на обеденный перерыв, т.к. спустя некоторое время реставраторы работники подтянулись, матерясь рассуждая о тонкостях предстоящих работ:

Судя по их разговорам, больше всего их заботило качество реставрации и то, сможет ли Каменец стать частью списка всемирного наследия ЮНЕСКО. Шучу, конечно.

Чуть выше A_Wolkoww написал:

Цитата

Я не уверен даже, что у всех из них есть хоть какие-то строительные дипломы. Максимум, у прораба. А так, Микола зібрав бригаду, з"їздили пару раз в Москву дачі начальству будувати, заробили грошей, створили фірму на балансі якої один 30-річний КамАЗ і 10 лопат. Але у Миколи кум має кулєгу у міськраді.

Я минут 5-7 имел возможность послушать диалоги "реставраторов" и судя по тому, что я услышал, A_Wolkoww не ошибся. Ниже приведу несколько отрывков... не дословно, в своём пересказе (в переводе на русский):

- Лучше сегодня сделать, а то завтра ударят морозы и п***ц
- Да там добавка такая, что хоть в минус 20, что в минус 30 - ей всё равно. И в Москве строили и Киеве.
- Да был бы нормальный песок...
- Вон там нормальный песок. Ты деньги сюда приехал заработать?
- Да.
- Ну так делай, что говорят.

Привычный по предыдущим отчётам ракурс:

2 - 3 млн. грн. в переводе на язык "реставрации по-каменецки" выглядят вот как-то так:

Видите, там висит бетономешалка:

По её теме тоже был услышан кусок диалога:

- Нужно бетономешалку на верх поднять.
- А чего не подняли до сих пор?
- Так тот, молодой, не вышел...

"Реставраторы" 21 века:

Стена, новая кладка и старая забутовка:

Продолжение следует...

[Filin]

10 декабря 2012: реставрация (5)

В Каменце вот уже пару дней снегопад. Даже стало интересно, как там в такую погоду продвигается декабрьский этап реставрации? Оказалось, что, в общем-то, никак.

Всё в снегу, работников не видно, рабочие тропинки не хожены, бетономешалка всё ещё болтается между небом и землёй, где я её и видел 7 декабря:

В левой части кадра работники заканчивают делать ограду вокруг «северного двора» замка - единственный признак какого-то движения в замка с этого ракурса:

Ещё один общий вид:

Всё скрыто под солидным слоем снега. Такой вот «неожиданный» подарок декабрьским «реставраторам» от матушки-природы:

Продолжение следует...

[Filin]

Новая Западная башня: подборка фото

Порылся в Сети и нашёл несколько занятных фото по теме.

Начнём с фото башни до реставрации (к сожалению, без датировки):

Источник

Отдельно выделю фото башни изнутри:

Источник

А вот фото, на котором запечатлена реставрация, начавшаяся в 2003 году:

Источник

Кстати, фото названо "Башня Пана Володыёвского". Интересно, с чего бы это? Ранее не встречал такого названия Новой Западной башни...

И в финале парочка фоток (к сожалению, без датировки), которые привлекли моё внимание благодаря явно видимым рыжим пятнам на том месте, где отвалился кусок башни:

Источники фото: 1, 2

Как можно увидеть выше, до реставрации пятен не было. И если это не признак замокания стен, то что?

[A_Wolkoww]

Кстати, фото названо "Башня Пана Володыёвского". Интересно, с чего бы это? Ранее не встречал такого названия Новой Западной башни...

Возможно, имеется в виду, что он подорвал пороховой склад, который находился в ней. Где и погиб. Надо будет одноимённый фильм Ежи Гофмана ещё раз пересмотреть. Хотя, как мне кажется, в других источниках упоминалась Чёрная башня, находившаяся возле входа в замок.

[Filin]

Володыевский ничего не подрывал ) Кто подорвал точно неизвестно, а сам Володыевский погиб от последствий взрыва, когда какой-то шальной осколок ему пол черепа снёс. Была взорвана Чёрная башня, которая, вероятно, была близнецом Папской башни. Она, как ты и написал, находилась у замковых ворот.

Что касается Новой Восточной башни, то она с одной стороны наверняка была сильно повреждена артобстрелом во время осады 1672 года, поскольку находилась с напольной стороны, а в итоге туркам ещё и удалось её сильно повредить миной. Вероятно именно по этой причине башня была перестроена, потому сейчас она имеет не пятиугольную форму (как было изначально), а округлую.