Shimmy

За цим лінком публікація присвячена містобудівному розвитку Червоногороду в XIV-XX ст. Тут викладена тільки одна з теорій, тож залишається місце для інших версій. Запрошую до читання!

Ще одна стаття, цього разу мова йде про дерев'яну забудову Чернелицького замку. https://www.academia.edu/38773890/Квятковський_Л._Деревяна_забудова_Чернелицького_замку_Kviatkovskyi_L._Wooden_buildings_of_the_Chernelytsia_castle

Минулого року слухав Вашу презентацію. Одна з найцікавіших на торічній конференції. До речі, підкажіть будь ласа де можна роздобути PDF з матеріалами конференції? Дякую!

Цього разу трошки неархітектурної тематики. Спроба дати відповідь на питання: хто і чим боронив Чернелицький замок ? Квятковський Л. Залога та озброєння Чернелицького замку

До речі, подібна піч була в Чернелицькому замку, як складова житлово-господарської дерев'яної "офіцини".

"Високий мур" це очевидно слід примикання якоїсь будівлі, судячи з товщини, не оборонної. Можливо це залишки якогось палацу?

Випадково знайшов статтю на цю тему, в якійсь тернопільській газеті, можливо "Тернопіль вечірній"? Датована 04.03.1995 р. Тут в кращій якості

Дякую!

З фактом перебування Яна Собєського треба бути обережним, бо автори чи легенди з яких вони черпають інформацію, "пхають" його у різні замки. В Чернелиці також "бував" Собєський, але на разі ніяких достовірних джерел які б це підтвердили немає.

До теми додам, що палаці Чернелицького замку, інвентарний опис 1757 р. згадує "Dach dobry włoski z grymzem u wierchu fugowanym". Втім це була одноповерхова будівля і малоймовірно щоб там був плоский дах з аттиком. Припускаю, що там мався на увазі дах покритий черепицею, як це й досі популярно в Італії. ІМHO. Не виключено, що в певних випадках Вердум в італійському способі міг мати на увазі не тільки форму будівель, але й матеріал.

Чергова стаття про замок, цього разу присвячена оборонним спорудам Квятковський Л. Обронні споруди Чернелицького замку / L. Kviatkovskyi. Fortification of the Chernelytsia castle

Стаття присвячена палацу Чернелицького замку Квятковський Л. Палац Чернелицького замку / L. Kviatkovskyi. The Palace of the Chernelytsia Castle.

Ще кілька публікацій присвячених замку і Чернелиці Квятковський Л. Проект повоєнної відбудови Чернелицького замку 1922 року / L. Kviatkovskyi. The 1922 postwar conservation and reconstruction project of the Chernelytsia Castle. L. Kviatkovskyi. Zamek w Czernelicy za czasów Czartoryskich / Castle in Chernelytsya during the period of Czartoryski ownership. Стаття Чернелиця – місто, що не відбулося Вийшов новий номер «Пам’яток України» присвячений Чернелицькому замку.

Досить симпатична та інформативна модель. Але є декілька питань до неї: - Будівля, яка прилягає до брами з північної сторони, чи існувала вона насправді? - Будівля, яка розташовується біля південної куртини. В натурі чітко видно, що ця будівля була прямокутна, на згаданих планах Укрзахідпроектреставрації її форма близька до прямокутника, а на моделі вона Г-подібна,чому так? - Чи є якісь перспективи для реалізації згаданого проекту, або хоча б проведення першочергових протиаварійних робіт? До речі на місці "рельєфність" двору майже не відчувається, на око це майже рівна площина з невеликим ухилом на схід, мабуть таки з часу заснування замку в цьому плані мало що змінилося.

Можливо це все ж таки консервація, протиаварійні роботи так би мовити. Але якщо приглянутись до фотографії 2007-го, то на місці де примурували ці контрфорси(?) помітні нерівності кладки, зазубринки. Чим чорт не жартує, можливо вони справді там були і виходить що в нас тут і реставрація і консервація одночасно!

Експедиція, в Чернелиці?

Дякую, дуже цікаво. До речі Підгорецький замок є ровесником Чернелицького і не виключено що до його будівництва причетні ті ж архітектори чи майстри. Що ж, у випадку Ч. замком найімовірніше такі таблиці могли вмонтувати саме Потоцькі,які протягом 18 ст. володіли Чернелицею (за Чол. ще були Галицькі і Стадницькі, тільки не ясно коли саме вони нею володіли),але в результаті довели замок до запустіння і він пішов по орендах.

Так, очевидно бійницю поцупили звідкіллясь з замку. Справді, сандрики були вкладені в цю кладку пізніше. Імовірно це пов'язано зі зміною архітектора і/або концепції (з фортеці на замок-резиденцію) будівництва, це пояснює чому замок будувався пів століття. Треба сказати що до Чоловського "дожило" 80-85 % декору головного фасаду брами, втраченими були: фронтон, таблиці і якісь дрібні деталі. Та й сьогодні замок не втратив своєї стилевої виразності, тут, так би мовити, все ще можна прочитати. Самі ж Чарторийські відзначили себе на фасадах по повній)) Mihał Jerzy - "Погонь" в людський зріст на головному фасаді, його дружина Ефросинія Станіславіцька - невеликим гербом на карнизі брами з внутрішньої сторони. Якщо ж припустити, що таблиці під сандриками існували, то вона могла бути лише з лівої сторони, бо з правої сторони закладка фіртки надто тонка, та й на фотографіях кін 19 ст виглядає досить акуратно, чого не скажеш про лівий бік. З лівої сторони півтораметрова стіна добре підходить для такої таблиці. Також треба врахувати, що таблиця була вставлена після того як замок відійшов від Чарторийських (після 1696 року).

Ось. 99%, що ліва (на фото права) бійниця походить з часу заснування замку, натомість з правої сторони справді існувала "піхотна" фіртка, яку замурували попросту бо вона не була потрібна. Простіше було зробити двері в головних воротах (особливо, коли замок втратив оборонне значення), симетрія справді була порушена. Таблиця до речі була, але в проміжку між порталом і гербом, про неї згадує О. Чоловський в свому описі замку, збереглось лише її обрамлення.

Під правим сандриком, замурована замкова фіртка, якщо поглянути з середини, то видно що прохід закладений, натомість під лівим сандриком ключовидна бійниця, подібна до тих , які подекуди збереглись на північно східному бастіоні. Інше питання, чому на фотографіях кін 19 ст. бачимо пізнішу закладку. Говорити про якісь таблиці можна хіба на рівні гіпотези.