Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Приємно спілкуватись з обізнаною людиною. Ось ще деяка інформація для роздумів."Після ліцитації 14 листопада 1833р старостинські села : Жирівка і Солонка разом з селами єзуїтськими Товщів і Підтемне з Раковцем , набув через повноваженого Яна Мадейського за 80 000 зол., граф Альфред Потоцький". Згодом Потоцькі багато будували у Львові та околицях. Цікаво куди само перевезли будівельний матеріал з Підтемнянського замочку?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не совсем проследил мысль... Вы считаете, что после того, как в собственность Потоцкого перешло Подтёмное (кстати, появление Потоцкого в истории села - это для меня ново), он мог разобрать Подтемнянский замок на строительный материал и вывезти его в район, например, строек на околицах Львова?

Кстати, источником информации не поделитесь? :) И ещё одно - нет ли у вас сведений, как долго Потоцкий владел Подтёмным?

Что касается замка, то в идеале хотелось бы понимать, что вообще было с ним после 1769 года, т.е. после того момента, когда он был последний раз упомянут в источнике (в данном случае речь идёт о карте). Далее его судьба в тумане. Что там было в 1833 году на его месте и в каком состоянии - это вопросы пока остаются без ответов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Здесь была картинка, но она умерла

В.П. Пшик на фоне северо-восточного бастиона, оставшегося от замка. Снимок сделан во время одной из поездок, совершенной нами в процессе совместной работы над книгой «УКРІПЛЕНІ МІСТА, ЗАМКИ, ОБОРОННІ ДВОРИ ТА ІНКАСТЕЛЬОВАНІ САКРАЛЬНІ СПОРУДИ ЛЬВІВЩИНИ ХІІІ-ХVIII ст.» (Каталог-інформатор).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Від Альфреда Потоцького палац чи замок успадкував його син Роман Потоцький 1852 – 1915рр., та його дружина Марія Климентина з Сангушків Потоцька .- 1830 – 1903рр.

Після смерті батька у 1915р , власність родини Потоцьких переходить у спадок сину графа Романа - Альфреду III Антонію Потоцькому. Потоцькі багато збудували палаців довкола Львова і у самому Львові. Казурак відтворив на графічних малюнках можливий варіант перебудови замку під палац. А от хто вже палац зруйнував? Можливо єзуїти чи бенедиктинки. Будьласка джерело: "O Dobrach Koronnych ..." Kornel Czemerynski Lwow 1870

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как я уже писал выше, след замка-дворца обрывается в 1769 году, потому совсем не факт, что правильно употреблять формулировку "палац чи замок успадкував" касательно, например, 19 и начала 20 века, а может и более раннего времени. Может в 19 века замка уже не было, а может к концу 19 века он представлял собой жалкие руины, к которым опять же трудно применить понятие "замок, который переходил по наследству".

Я правильно понял - по вашим сведениям Потоцкие владели Подтёмным с 1833 года и вплоть до 1-ой половины 20 века... таким образом, они могли быть последними частными владельцами села перед тем, как пришла советская власть, так?

Что касается Казурака, то, как мне кажется, его "реконструкции" опираются всё на те же простенькие изображения с карт, которые можно увидеть здесь. Вполне возможно, что реальный образ замка-дворца был не совсем таким или даже совсем не таким, каким его нам преподнёс Казурак.

Я знаю, что есть ещё как минимум один источник информации, который может подсказать что-то новое по теме замка и монастыря - это карта фон Мига. Она создавалась 1779-1782 годах, т.е. после 1769 года, и она куда более детальна и точна, чем приведённые в этой теме карты. Так что вполне возможно, что эта карта даст возможность понять, что именно находилось на замчище в конце 18 века и в каком состоянии. Кроме того, наверняка есть и более поздние карты этой местности, которые тоже могли бы помочь проследить историю замка. Но пока это всё не вскрытый пласт информации.

И, конечно, пока сложно сказать кто его разрушил замок-дворец, если даже не совсем понятно, когда это произошло. Возможно разрушения как такового и не было. Быть может когда село стало больше склоняться к статусу "поселение на краю земли" дворец был заброшен хозяевами, опустел, после чего был разобран местными жителями на строительный материал.

P.S. За источник спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я вже переглядав у Львівському архіві фонд Ореста Мацюка. Але тоді мене більше цікавило городище Деревач про яке він дуже коротко згадує. Так от здається мені, що у матеріалах до путівника "Подорожі по замках і фортеціях" були схеми укріплень, а точніше фундаментів укріплень на берегах р. Зубра. Можливо ними й скористався Казурак у створенні графічних малюнків. Після свят буду в архіві - обовязково замовлю цю справу.Пані Кришталович обіцяла допомогти мені замовити карту Лізганіга.Подивимось, що там хорошого можна побачити. У "Теках Шнайдера" за 1879р. у сусідніх Милятичах згадується "Двір мурований". А ось у Підтемному жодної згадки про Палац немає.На одній із карт з колекції Шнайдера за 1803р у Підтемному вказана лише церква.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 29.12.2011 в 00:05, Андрій сказал:

Пані Кришталович обіцяла допомогти мені замовити карту Лізганіга.

На Лєзаніга мапах можна розгледіти хіба що позначення поселень. Там дуже великий масштаб (1:288 000) для того аби розпізнати замок чи що небудь інще.

Правда є ще його мапи у маштабі приблизно 1:70000 але чи вони є у Львові, маю великі сумніви

post-219-0-99169400-1325123804_thumb.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я маю на увазі: "Карта шляхів Галіції і Буковини опрацьована Liesganikem в першому виданні у 1790р. Цей проект і дрібний опис місцевості може служити прикладом великої праці технічної. Він відбувся завдяки належному адміністративному чиннику і містив у собі послідовні описи будови і консервації. Виконаний він в кольорі, чисто і досконало в стилі ручної графіки. Тут подається довжина шляхів тільки з прив’язкою до миль і сажнів; ширина і місцевість, рогачки, придорожні криниці, доми поштові і заїзджі, границі ,що в компетенції комісаріату, перехрестки з дорогами битими, будинки другомістжів і дорожників, інші об’єкти шляхові.

Наступна карта виконана в другому виданні у 1824р. при допомозі військової влади. Шляхи державні на цій карті були відзначені милями, це свідчить, що карта була зроблена для цілей шляхових".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ось, що пише У. Кришталович: "На основі вимірів Лізганік виконав карту Галичини в масштабі 1:72 000, яку потім зменшив до масштабу 1: 144 000. У 1783р по приїзді до Львова радника Яна Вацлава фон Маргеліка, який підтримав подальшу роботу над картою і запропонував виправлення карти при допомозі військових офіцерів та комісарів циркулів, карта була перероблена і зменшена військовим інженером Йоганом Ліхтенштерном до масштабу 1: 288 000. До неї було додано територію Буковини, виміряну полковником квартирмейстерства Отзеловичем. Далі: 1803р. на основі карти Лізганіга видавництво Товариства мистецтва та індустрії у Відні видало карту округів Галичини. На карті нанесені монастирі, церкви, школи, гімназії, ЗАМКИ ТА РУЇНИ ЗАМКІВ, митниці, межі повітів".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 7 месяцев спустя...

У минулу суботу відвідав Підтемне. Стосовно каплиці, то хочу зауважити, що вона розташована на високому узгір'ї котре з боку р. Зубра оточене оборонними-терасовими валами. Рів про який запитували - це стара дорога, а точніше роздоріжжя на Раковець і в сторону лісу Борове. Дорога в хорошому стані - мощена каменем - веде до місця розташування замку.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Рів про який запитували - це стара дорога, а точніше роздоріжжя на Раковець і в сторону лісу Борове. Дорога в хорошому стані - мощена каменем - веде до місця розташування замку.

Я правильно понимаю - дорога на дне "рва" была вымощена камнем? На снимках, показанных в этой теме ранее, она похожа на грунтовку... Фото есть?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Звичайно, що вона не такого гатунку, як на вулицях Львова. І збереглась значно гірше, поросла травою. Частина її взагалі не використовується, а та ділянка, що веде від села до лісу у досить непоганому стані. Мощена білим каменем - вапняком з карєру, що розташований на другому боці р.Зубра.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

01.jpg

На цій світлині зображені вали. Ріка Зубра з лівого боку. Розвалини каплички розташовані на валах у зарослях:

post-324-0-45471900-1346002047_thumb.jpg

Вали у профіль:

post-324-0-45096800-1346002328_thumb.jpg

post-324-0-46736500-1346002367_thumb.jpg

Загальний вигляд з горбочка за рікою.З ліва долина річки далі вали. По середині рів - дорога. З правого боку - замчище. Зараз там приватне господарство. Раніше були ферми. В гору відходить дорога у лісок Борове. Капличка стоїть на роздоріжжі.

На рахунок послідньої світлини хотів би додати, що на задньому плані ми бачимо гору - хребет "Шимкова гора", а у долині протікав "Янів потік", який походив більше на болото у якому водились бобри. Згодом він пересох. Ця особливість ландшафту також слугувала обороною замку із заходу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

03.jpg

02.jpg

На першій світлині фрагмент кадастрової карти 1850р. З низу по середині у формі квадрата зображена парцеля №44. Це і є місце палацу у минулому замку. В такий спосіб позначали на картах такого плану споруди. За болотом і рікою частина села Підтемне де ймовірно був монастир. Зараз там на горбочку стоїть сільська церква. Течія річки з гори в низ. На другій світлині фрагмент топографічної карти кінець 19ст. По середині можна зауважити петлю якою огинає ріка Зубра місце розташування замку - позначене літерами IH. На скільки я розумію - це лісництво (не гаївка). На другому боці річки - горбочок 341м. з якого я робив світлини. "Оd Wapniarki" - карєр.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 год спустя...

Статья Ульяны Кришталович "Найдавніші рукописні карти Галичини (сс. Підтемне, Кугаїв, м-ко Раковець)".

Эти материалы, как часть книги "Рукописні карти XVI – XIX століть. З фондів Центрального державного історичного архіву України, м.Львів", уже описывались выше, теперь вот (для полноты коллекции) ещё и в таком формате:

post-1-0-77885300-1377625552_thumb.jpg post-1-0-27851300-1377625554_thumb.jpg post-1-0-73335600-1377625555_thumb.jpg post-1-0-26981400-1377625557_thumb.jpg

Карта сіл Підтемне, Кугаїв, м-ко Раковець, 1654. Фрагмент:

post-1-0-11582500-1377625558_thumb.jpg

Раковець на карті кінці XVII ст. Фрагмент карти:

post-1-0-30672400-1377625559_thumb.jpg

Карта розмежування сіл Підтемне, Кугаїв та м-ка Раковець 1744 - 1745 р. Фрагмент. Автор С. Мікошевський:

post-1-0-22097200-1377625561_thumb.jpg

Карта, створена присяжним геометром Т. Троцкевичемю Фрагмент:

post-1-0-28147200-1377625562_thumb.jpg

Источник: Збірник наукових праць "Історичне картознавство України" (2004)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 месяц спустя...

Цікавий факт з судових записок Актів гродських Т15 "18 серпня 1499р в присутності підстарости Вілчка, Андрія Гербурта, Яна Бржоздовського, Рафала з Синяви, Петра Звартовського, Якоба Германовського Маргарита Клоновська під присягою визволила з ув’язнення в замку свого працьовитого хлопа Якова, кметя з Підтемного, за умови, що він буде жити в мирі з Іваном - замковим візником". Чи не про замок у Підтемному тут ідеться?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 года спустя...

Подтёмное на карте Фридриха фон Мига (1779-1782):
01.jpg
Живая карта

На мысу виден небольшой прямоугольный объект, похожий (судя по условным обозначениям) на приподнятую террасу. Очевидно, это и есть остатки старого укрепления. К востоку от террасы показан фольварок (?), который, как видим, расположен на склоне, в отличие от террасы, обосновавшейся в верхней части площадки.


Подтёмное на карте 1861-1864 гг.:
02.jpg
Живая карта

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.
Примечание: вашему сообщению потребуется утверждение модератора, прежде чем оно станет доступным.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...
×
×
  • Создать...