Яворів (Яворов): замок / королівський будинок Яна ІІІ Собеського

[Askold]

Обговорюється цей об'єкт: Яворівський замок
 

Цитата

В Яворові оновили королівський будиночок Яна ІІІ Собеського

У місті Яворові Львівської області під час Міжнародної наукової конференції, приуроченої 330-річчю Віденської відсічі, яка відбувалася 12–14 вересня, митці з польського Ярослава презентували виставу «Король Ян ІІІ Собеський – повіті Ярославському історія і сучасність», авторства Йоанни Ельжбети Поташек та Ярослава Орловського.

Театралізоване дійство доповнили й яворівці – виходом до аудиторії в ролі короля Святослава Різника, режисера районного радіомовлення. Про це повідомив власкор IA ZIK.

Ще однією родзинкою святкування стало вручення українськими реєстровими козаками символічної шаблі головній господині української фази цього форуму – Софії Міхневич, голові Яворівського осередку Товариства польської культури землі Львівської.

Відтак, відбулася презентація оновленого будинку, що на території колишньої королівської резиденції Яна ІІІ в Яворові, де, за словами істориків, приймали почесних гостей бенкету на честь Віденської перемоги.

Цю історичну споруду, яка за німців була лазаретом, за тоталітарного режиму й донині – тартаком та столярним цехом, за короткий час, працюючи в поті чола, оновили робітники під керівництвом начальника Яворівської КЕЧ та головного інженера – відповідно підполковника Федора Савицького та майора Віталія Прокудіна.

Коли екскурсію господарським двором КЕЧ проводила директор музею «Яворівщина» Мар’яна Гаврилюк-Гасиджак, її розповіді присутні слухали з неабияким інтересом. Бо правду кажучи, мало кому відомо, що в Яворові колись була така прекрасна королівська резиденція із замком, що потопав у садах, з дендропарком та доріжками, скульптурами, фонтанами – на кшталт французьких помість.

«Усю цю красу Ян ІІІ Собеський у Яворові створив для своє коханої дружини Марисі, яка виховувалася при королівському дворі у Франції», – наголосила пані Мар’яна.

А біля стародавньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці учасників конференції вже чекав отець-декан Степан. Гості не лише оглянули цей прекрасний древній дерев’яний храм, якому понад чотири століття, а й помолилися в ньому. Потім спустилися у відреставрований вихід з королівського підземелля, яке свій початок бере на господарському дворі Яворівської КЕЧ району, неподалік стіни, що залишилася від зруйнованого замку.

У коментарі власкорові IA ZIK голова Яворівської РДА Микола Романюк заявив, що ця Міжнародна наукова конференція, присвячена 330-річчю Віденської битви, відкрила для Європи Яворів із ще одного історичного боку.

«Будемо сподіватися, що така промоція уже невдовзі відгукнеться новим міжнародним партнерством нашого славного історичними традиціями яворового краю в царині туризму, культури, господарки не лише з Польщею, а й з іншими державами Євроспільноти», – зазначив М. Романюк.

Довідка IA ZIK.

За історичною довідкою, 21 травня 1674 року Ян Собеський став королем Польщі та взяв титул Ян ІІІ. Великі урочистості відбулися в Яворові 15 червня 1678 року з нагоди хрещення в місцевому парафіяльному костелі королевича Олександра. Сьогодні у храмі знаходиться свідок цих подій – образ св. Анни, відреставрований краківськими майстрами і повернений костелу Св. ап. Петра і Павла як історична цінність.

У 1683 році король Ян ІІІ зі своїм військом, в якому було й 5 тис. козаків, розгромив турків під мурами Відня. Після блискучої перемоги він відпочивав у Яворові, де й приймав вітання всіх християнських монархів.

У 1684 році численні посли зібралися в Яворові. Історики оповідають, що однієї лише шляхти прибуло більше півтисячі. Усі найкращі доми в місті зайняли гості, щедро оплачуючи за проживання; і кілька тижнів здавалося, що столицю Польщі перенесли з Варшави в Яворів. 6 липня було дано грандіозний бенкет, який увічнив на олійному полотні італійський художник, прізвища якого не знаємо.

Після Віденської перемоги Яворів подарував Яну ІІІ плуг, борону і 6 сивих волів та влаштував грандіозне весілля, де королева танцювала з війтом, а король зі старостиною, дружиною коваля. «Весілля в Яворові» відтворив на полотні Шлегель, а картина довший час прикрашала Ратушу у Львові.

 

http://zik.ua/ua/news/2013/09/16/429272

Джерело

Нажаль не зміг знайти сучасне фото королівського двору, може хтось має?

[Filin]

Раз уж зашла тема о Яворове, стоит хотя бы в общих чертах рассказать о замке (домик ведь на его территории находится), а то думаю, что очень мало людей знает о его существовании, и ещё меньше знает, где он находится. В целом, о замке сохранилось немало сведений, но при этом само замчище пребывает в категории малоизвестных, и чуть ниже я расскажу, почему дела обстоят именно так.

Уже знакомый рисунок "домика Собеского", чуть другая вариация:

Источник

Вот что пишет о Яворове Владимир Пшик в своей книге Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (с. 223-224):

Цитата

Яворів

Місто — центр одноіменного району. Розташоване вздовж р. Шкло, правої притоки Сяну за 53 км на пн. зах. від обласного центру.

Вперше згадується у гродських і земських актах, в яких зафіксоване надання князем Владиславом Опольським у 1376 р. братам Рейнгольду і Нитку сіл Нових Селиськ і Порудного, що на південному заході межували з Яворовом. Після захоплення Галичини Польщею місто стало королівщиною і надавалося в заставу багатим феодалам. Наприкінці XV ст. поселення отримало статус міста, який було підтверджено у 1569 р. грамотою короля Зигмунта Августа. В то му ж році було утворене яворівське староство.

Найдавніші відомості про замок сягають 1495 р. У 1619 р. коронний підчаший Адам Ієронім Сенявський передає яворівське староство в держання своєму підстарості Філіпові Риківському разом із замком, селами і фільварками та самим містом. В люстраційному документі від 1661 р. знайшла місце інформація стосовно замку, який був розташований над ставом. Він був оточений валом, на якому було укладено дерня. Будинок старости, в той час ще невеликих розмірів, був збудований з дерева, накритий гонтою і складався з чотирьох кімнат. В ньому були двері столярної роботи, інкрустовані позолотою, а в одній із кімнат підлога була вистелена мармуром, в іншій — "гданська" полірована. На поверсі знаходився великий зал з вісьмома вікнами, на самому розі була мурована скарбниця. Кухня була розташована над ставком і там же було помешкання кухаря. В тому часі розпочалося закладення італійського парку. До замку можна було потрапити через браму на пагорбі, яка складалася з кімнати і кутової вежі. В наступні роки замок розбудовується зусиллями Яна Собєського, який спочатку був яворівським старостою, а згодом, як король, доклав значних зусиль, щоб розбудувати цю резиденцію. Відомі також інвентарні описи резиденції з 1716 і 1771 рр. У др. пол. XVII ст. Яворів став одним із важливих центрів політичного життя Польщі. У той час місто було обведене земляними валами і ровами, а замок зміцнений бастіонами і ровом, заповненим водою. Цікавим моментом було і те, що в яворівському замку деякий час знаходився королівський монетний двір.

А это данные из книги Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (с. 124):

На карте Фридриха фон Мига (1779 - 1782) хорошо читается не только замок, но и линия городских укреплени:

Старый город, исторический центр Яворова:

А вот замок:

Конфигурацию замковых укреплений показал ориентировочно, может в деталях она была немного другой. Так, например, известно, что замок защищали бастионы, но во 2-ой половине 17 века опись замка упоминала ещё и какую-то "башню на углу". Владимир Пшик в своём описании башню привязывает к воротам замка, но идёт ли речь об уже упомянутой башне или о другой, надвратной/привратной, пока непонятно.

В Яворове я побывал в апреле 2010, и тогда мне стало понятно, почему замок так редко попадает в поле внимания путешественников. Прежде всего, снаружи замчище утратило выразительность форм и потому если его не искать, можно пройти мимо и не обратить внимания ни на остатки валов с бастионами, ни на постройки, которые на эти валы взгромоздились. И, конечно же, знакомство с замчищем сильно усложняет тот факт, что всю территорию старинной резиденции сейчас занимает так называемая "Яворівська КЕЧ" (КЕЧ = квартирно-експлуатаційна частина). Проще говоря - это военный объект, закрытый для посторонних. Вот потому в Сети так мало фото, сделанных со стороны внутреннего двора части (и, как вы понимаете, внутреннего двора замка). Впрочем, думаю, что поговорив по душам с охраной, туда можно попасть, так что дерзайте.

Так территория КЕЧ (замчище) выглядит на спутниковом снимке:

Живая карта

С востока замчище ограничивает участок озера, с юга какая-то частная застройка, с запада участок гимназии со спортплощадкой, с севера – стадион, примыкающий прямо к валам. Кстати, обилие спортплощадок, облепивших замок, хорошо иллюстрирует тему взаимодействия старых укреплений со стадионами и другими спортивными постройками.

Моя поездка в Яворов не была запланированной, да и попал я туда, когда уже смеркалось, потому полноценно замчище осмотреть не удалось. Внутрь попасть даже не пытался. Понял, что этот объект стоит посетить ещё раз, потому в тот раз ограничился внешней беглой разведкой и сделал всего несколько фото.

Эта "Схема руху транспорту по території КЕЧ", висящая у проходной, даёт представление о нынешней застройке замчища. Какие из этих построек "сидят" на старых фундаментах и подвалах ещё предстоит выяснить:

Общий вид замчища с запада:

Юго-западный угол замчища:

Северо-западный угол замчища:

Старые постройки, которые, как мне кажется, частично сидят на северо-западном бастионе. На 1-м фото видна приземистая построечка (самая невысокая из тех, которые попали в кадр) - её называют "скоровищницей". На фото, распоженных ниже, можно будет увидеть, как эта постройка выглядит со стороны внутреннего двора, а пока вид снаружи:

Перебегаем на стадион, чтобы оценить внешний вид этих построек с севера:

А это общий вид на замчище с севера:

Строительство стадиона и строительство на самом замчище сильно изуродовало валы и бастионы замка.

Выход каменной кладки:

Вид вдоль северной линии укреплений:

В Яворове стадион имеет оригинальную деталь – здесь растёт мощное дерево, которое, похоже, никому не мешает.

Как уже писал, на территории части я не был, но опираясь на чужие фото, попробую показать, где там внутри находится "домик короля". Кажется, это он:

Его раньше рисовали, а в наши дни фотографируют практически исключительно со стороны западного фасада, поскольку, вероятно, он наиболее презентабельно выглядит.

Судя по фото, сделанных до Второй Мировой, постройка долгое время была обособленной:

Очевидно, уже после войны к зданию пристроили новый корпус, и теперь оно имеет П-образный план.

Западный и южный фасад здания с разных ракурсов:

А вот на этом фото, насколько я понимаю, мы видим здание уже после того, как его "оновили":

Источник фото

Груду плит, которые раньше лежали возле здания, убрали, может что-то ещё подправили, но в целом, до возрождения этому домику ещё очень далеко. Одна только шиферная крыша чего только стоит.

Из других построек на замчище интерес вызывают эти:

Выше уже показывал их внешний вид снаружи. Ближайшая постройка, видимая на 1-ой фотографии, как следует из данных сайта Ирины Пустынниковой, когда-то была сокровищницей, а позднее тюрьмой. С сокровищницами ещё предстоит разобраться, т.к. в разное время их на территории замка было несколько (вспоминаем информацию о том, что в замке некоторое время находился монетный двор).

Возможно это вид, который открывается, если заглянуть в открытую дверь, которую можно заметить на предыдущих фото:

Где сделано это фото уже не берусь предполагать:

Этот замок свои секреты ещё не начал открывать. Сидят на нём люди, которым нет дела до его истории. И, видимо, Яворов предпочитает гостям показывать КЕЧ, а не одну из любимых резиденций знаменитого короля Речи Посполитой.

Напоследок отмечу, что при беглом знакомстве со структурой замка кажется странным, что такая, в обще-то, типичная для своего времени постройка вдруг превратилась чуть ли не в самую любимую королевскую резиденцию. И ладно бы это сопровождалось какими-то мощными финансовыми вливаниями, благодаря которым замок мог бы обзаводиться роскошными постройками и мощными укреплениями, но нет, всё очень просто и скромно. Даже "домик короля" выглядит как ничем особо не примечательная для того времени постройка. Сложно представить, как здесь могли праздновать победу над турками под Веной, особенно если представить, что компания была большая, а короли, как известно, в маленьких компаниях праздники редко отмечали.

Интересно, например, сравнить Яворов с Золочевом, где также есть замок Собеского, ещё одна его резиденция. Да, Золочевский замок лучше сохранился, но дело даже не в этом. Там чувствуется дух королевской резиденции, выражающийся, прежде всего, в размерах/объёме главного королевского дворца, в сравнении с которым "королевский дом" в Яворове выглядит как домик управляющего, например.

[Askold]

Цікава інформація. На рахунок оновлення будинку (мені язик не повертаєтся назвати то реставрацією), то що тут казати? Звичайно що краще ніж нічо, але що могли би зробити:

1. Підняти дах (щоб виглядав як на картині)

2. Поправити ґанок

3. Відновити комин.

Як би міськарада це зробила - могли би привернути багатьох туристів, особливо з польщі.

[Filin]

Парадокс ситуации заключается в этом предложении из новости, которую вы цитировали в первом сообщении темы:

Коли екскурсію господарським двором КЕЧ проводила директор музею «Яворівщина» Мар’яна Гаврилюк-Гасиджак, її розповіді присутні слухали з неабияким інтересом.

Т.е. замка, как объекта, нет. Есть воинская часть, и потому экскурсии директор музея проводят не по территории замка, а по территории воинской части. Немного бредово звучит, как по мне. К тому же, эта экскурсия была для везунчиков. Остальные могут просто смотреть на объект снаружи.

Так какой смысл вбрасывать в реставрацию деньги, если к объкту не будет свободного доступа? Наверное под конференцию навели какой-то порядок, а так кому там красота нужна, если объект народу недоступен?

Другой вопрос - будет ли лучше, если часть оттуда переместится? Так вот, не факт. Если вояки съедут, будет ещё одна заброшка. Практика показывает, что городским властям такие объекты не потянуть, областным властям такие объекты не особо интересны, ну а в масштабах страны... сами понимаете.

[Гость Дмитро Антонюк]

Рішення пародоксу, можливо, в тому, що справжній замок був там, де не КЕЧ, а інша військова частина, через дорогу від нього. Там, де озеро. Підозрююч, що це залишок королівських ставків. Я туди намагався потрапити, але не зміг. Кажуть, саме там збереглась та "тюрма". На її фасаді навіть якісь залишки скульптур є.

[Filin]

Рішення пародоксу, можливо, в тому...

Эмм... обозначенный мной парадокс парадоксален только по той лишь причине, что экскурсионный и потнециально интересный туристам объект находится на территории воинской части и потому закрыт для гостей.

...справжній замок був там, де не КЕЧ, а інша військова частина, через дорогу від нього. Там, де озеро.

Это где? Озеро с одной стороны, дороги с других.

Підозрююч, що це залишок королівських ставків.

Да озеру может и 300 лет, оно есть на карте 200-летней давности. Озеро могло существовать в Яворове ещё до того, как он стал королевской резиденцией.

Кажуть, саме там збереглась та "тюрма". На її фасаді навіть якісь залишки скульптур є.

"та тюрма" - это какая? Не Бастилию ведь обсуждаем, а рядовую резиденцию. Или речь идёт о какой-то тюрьме, которую привыкли связывать с замком, а она, оказывается, находилась в другом месте? Если даже и так, то местонахождение тюрьмы вроде бы не корректирует местонахождение замка.

[Гость ганс]

Это територия МО Украины, но работают там гражданские. Я побывал там без проблем. Есть много интересного, многое сохранилось. Что интересует? Отвечу. Живу рядом.

[Filin]

Яворов на австрийской карте 1861-1864 гг.

Источник

Замчище на карте показано в виде площадки, окружённой валом:

Насколько я понимаю, к северу и северо-востоку от замка (там где сейчас стадион) находилась небольшая садово-парковая зона, относящаяся к замку.

[Filin]

Выше публиковал фрагмент карты Ф. фон Мига (1779-1782), на котором видны укрепления Яворова, а теперь можно посмотреть на всё это в цвете и приемлемом качестве:

Живая карта

[Filin]

В монографии Pro domo et nomine suo. Fundacje i inicjatywy artystyczne Adama Mikołaja i Elżbiety Sieniawskich (2016) был опубликован интересный фрагмент плана Яворова с видом на бастионный замок и окружающую его садово-парковые участки:



В указанном издании также имеется текст по теме этой локации, но об этом как-нибудь в другой раз.

[Filin]

Volodymyr Grechuh поделился фотографиями домика Собеского и кадром с уцелевшей деталью декора:

   

[Oleh Stasiuk]

Rolnik, 1867-1937 ст. 85-86

  

[Oleh Stasiuk]

Дуже і дуже класна стаття про даний об'єкт. "Zanim był Wilanów, czyli rezydencja Jana Sobieskiego w Jaworowie" Janusz Mazur. Шкода, правда, що без посилань, але гарно описує і сам замок/двір і події, які з ним пов'язані.

 

[Oleh Stasiuk]

Не можу стверджувати, що матеріал має пряме відношення до об'єкту, але пам'ятник цікавий і ніде мені більше не зустрічався. В матеріалі сказано, що був спертий до стіни бувшого монетного двору. Підозрюю, що така установа могла існувати саме в межах укріплень. Особливо цікавим є те, що старожил середини 19 ст. пригадує 6 таких пам'ятників, але не знає куди вони поділися.

Tygodnik Lwowski 1868 рік.

Upd. Уважно перечитав матеріал, що поданий вище. Все ж таки я не помилився з локацією монетного двору

Цитата

Цікавим моментом було і те, що в яворівському замку деякий час знаходився королівський монетний двір.

 

[Oleh Stasiuk]

Досить багато матеріалу про Яворівський замок є в праці Jaworów : monografia historyczna, etnograficzna i statystyczna (ст. 12, 19-20 і т.д.) Особливо цікавий опис на сторінці 79. Автор описує стан замку на момент написання монографії, тобто початок 20 ст.

[Oleh Stasiuk]

Натрапив в нотатках Олександра Чоловського на передрук одного цікавого документу, датованого 1672 роком, де описаний арсенал Яна Собєського, який зберігався в Яворові (очевидно в самому замку). Колекція вкрай цікава. 

А в виданні Broń i barwa за 1936р. Nr. 11-12 ст. 248-255 можна побачити це все, але вже не в чорновиках, а в вигляді гарно оформленої статті.

[Oleh Stasiuk]

Поповню тему симпатичною картою за 1854 рік з колекції кадастрових карт ЦДІАЛ.

Земляні укріплення вже не такої ідеальної форми, як були в 18 столітті, проте загальні форми ще достатньо добре читаються.

[Oleh Stasiuk]

Опис замку в Lustracja ziemi lwowskiej 1661-1662

  

[Filin]

В этом ролике можем увидеть с высоты том самый дом Собеского. В общем-то, только его автор видео и снимал, тогда как замчище в целом в кадр не попало, нет и видов на участок замчища с разных стороны. Потому, можно сказать, что видео не о замке в целом, а о его самом известном объекте, но нас и такой вариант устроит )

Скриншоты: