Буцнів (Буцнев): гіпотетичні укріплення містечка

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Буцнів, тепер село Тернопільського району, колись було містечком і могло похвалитися замком (замок обсуджується в цій темі) а тут піде мова про укріплення містечка. Чи були вони в Буцневи і якщо так, то де вони розташовувались?

Буцнів розташований на річці Серет, його оточують багато (колишніх та сучасних) містечок (наприклад Микулинці). Так с.Буцнів розташоване відносно Тернополя та Теребовлі:

Google Maps

 

І так, щоб сильно вас не вплутувати в всі нестикування в історії цього села ми пройдемося по-суті. А саме – заснування містечка, спорудження укріплень (XV-XVI ст.) та занепад містечка (XVII cт.) і після такого міні-уроку історії ми перейдемо до локалізації укріплень Буцневи.

Історія

Є декілька легенд, щодо заснування Буцневи, але одна з них цікавіша з нашої (фортифікаційної) точки зору: "Одна з легенд, яка збереглася у пам’яті краян, розповідає, що начебто дуже давно, коли ще не було панщини, ватажок давніх поселенців на ймення Буц заснував на березі річки Серет неприступну фортецю. Біля неї виникло поселення, яке згодом так і назвали на честь засновника – Буцнівом"[1, 12]  І ця версія цікава тим, що є певна вірогідність, що Буцнів міг бути заснованим саме таким способом тому що:

1. Частина річки Руда, що протікає через село, називається Брудок. Така назва походить (не від слова бруд, як можна було подумати) а від слова брід, тобто мілководдя по якому можна перейти річку без моста, або човна. Цей перехід міг бути частиною, якогось шляху ще в часи Київської-Русі, якщо це був важливий перехід, то для його захисту логічно було б спорудити фортецю.
    
2. Якщо детальніше розглянути розпланування Буцневи то можна побачити, що поселення почало розвиватися від краї мису, тобто від замку. Це означає, що і справді, спочатку могло з'явитись якесь укріплення біля якого потім виросло селище. План-схема розвитку Буцневи :         
   
   freemap.com
    
3. Етимологічно підтверджується саме така версія заснування, тому що первісна назва – Бучинова, Бучнова – складається з Буч та нова. Буч — означало смілива та звитяжна людина, гордий, непоступливий ("на давньослов'янській"). [2, 14]  Тоді коли суфікс ова є польською версією суфіксу ів, але в жіночому роді, це пояснюється тим, що з приходом поляків назви сіл та міст пережили різні трансформації в іменах, однією з таких трансформацій є зміна роду з чоловічого на жіноче. Ось так тлумачить назву поселення Дмитро Бучко: "Утворено від присвійної назви з суфіксом –ів, що виражає приналежність, і наймення власника села (маєтку) *Буцень, пор. Буцинь [6 І, с. 121]. Первісне знач. «Буцнів двір (маєток чи ін.)»."[3,125] Дослівно Буцнів означає – двір хороброї людини (ватажка).

Що важливо винести з початку історії Буцневи, так це те що в XV ст. існувало два села з назвою Буцнів – менший/нижній та великий/вищий Буцнів – і вперше вони згадуються в 1464 р. коли Ян Рей з Шумська здав під заставу село меньша і нижня Бучньовка Мацею Любіцькому. Попри грошову оплату Мацей також зобов'язувався заселити інше село Яна Рея – Велику Бучніву.[4, 310] Колись я думав, що це означало заснування цього поселення, але це не логічно так як інше село не називалося б нижній, чи то, меньший Буцнів, так як не було б до якої Буцневи порівнювати. Висновок: Велика Бучніва існувала до 1464 р., але в той час була спустошена, можливо, через татарський набіг.

Буцнів залишався селом до кінця XV ст. і перша його згадка в якості містечка датується 1501 р.[5, 92] До 1504 року в книгах Метрики Королівства Польського прослідковується село Верхній/Більший Буцнів,[6, 87] це означає, що саме село нижня/меньша Буцнева перетворилося на містечко Бучинова. Після 1504-го року немає жодної іншої згадки Верхньої/Вищої Буцневи тому село, або злилось з містечком Бучинова, або воно пропало, тобто було спустошене.

В 1529 р. місто Буцнів звільняється від податків на 10 років, в цей же час споруджується замок.[6, 9] Через економічний та демографічний ріст, питання про укріплення саме містечка зростало (тому що, вже не все населення поміщалося в замку – авт.) тому я припускаю, що перші укріплення Буцневи могли появитися саме в цей період. 

Не письмовим доказом існування Буцневи в якості містечка в цей період свідчать наступні мапи: 

Gerard Mercator (1554)

Джерело

Giacomo Gastaldi (1562)

Джерело

Paolo Forlani (1568)

Джерело

1566:

Джерело: @AnKo

Згідно з моїми розрахунками на цій мапі також зображено Буцнів:
Vaclovas Grodeckis (1570):

Джерело

Враховуючи те, що в XVI ст.  на складання карти могло піти 10, а то й 15 років, то можна сказати, що Буцнів, показаний на них, відповідає своєму статусу в 1540–50-их роках. В ті часи далеко не всі містечка (деколи навіть міста) не були показані на цих картах, а Буцнів був показаний на рівні з такими містами як Бучач, Збараж, і т.к. це говорить про його досить поважний статус в період коли вже був заснований Тернопіль.

 

В 1540 році власником ''міста'' Буцневи згадується Мацей Влодек (саме його родинний герб Правдич, став гербом містечка [7, 3]) що свідчить про те що він мав великий вплив на Буцнів. Напади на Тернопіль в 1544 та 1549 роках [1, 19] мали заставити його задуматись про оборону власного містечка (в тому випадку, якщо укріплень не було збудовано раніше).

Пізніше, містечком володів його син Станіслав Влодек від 1570 року (смерті батька), саме він сприяв будівництву брами в Кам'янці-Подільському та фортифікації цієї фортеці, що говорить про його інтерес в укріпленнях. Тому, можна припустити, що він так само мав би підтримувати захист свого містечка, тим паче, що в  1575 та 1589 роках відбулися два великих татарських напади.[1, 19]

Ян Бауер вважає,що через зростання Тарнополя в якості оборонного та адміністративного центру такі містечка як Баворів, Борки, Буцнів, Чернелів та Ожигівці починають занепадати. [8, 171] Але в 1602 році Буцнів згадується у переліку міст і містечок Станіслава Влодека [9, 725], тобто Буцнів не перетворився на село через вищезгаданий процес. В 1608 році Буцнів позначено на Єзуїтській карто-схемі на рівні інших містечок, як володіння Фірлеїв.[11]Скоріш за все, тому що Станіслав передав містечко як залог на одруження його дочки Ядвіги з люблінським воєводою Пйотром Фірлеєм (помер в 1619 р.).

В 1612—1629 pp. шляхетські й магнатські міста становили більше 72 відсотків загалу. Вони були розташовані в основному у Теребовлянському повіті. Поряд з ними тут існували лише чотири королівські міста: Бірки, Буцнів, Яблунів і Теребовля, - які не підпорядковувалися адміністрації місцевих староств.[12, 34]

В 1620 році татари спустошили і спалили ряд галицьких містечок – Калуш, околиці Рогатина, Коломию, в тому числі містечко Буцнів. «Не встигла Галицька земля повернутися до нормального життя і передихнути від тих страшних руйнувань, як уже восени 1621 р. ці терени стали місцем двох наїздів. На початку вересня під час польсько-турецької війни татарські підрозділи під проводом брата хана Джаніберга Гірея відірвалися від головних сил, що брали участь у битві під Хотином, і напали на землі руського воєводства і Поділля. Дорогою вони спалили Галицьку землю. 18 вересня ординці... розбили табір неподалік Козлова, нищачи при цьому околиці і забираючи в полон місцевих людей. 6 жовтня татарські підрозділи добралися до Тернополя, де зустріли опір поляків під керівництвом дідича міста Томаша Замойського. Наприкінці вересня на Галицьку землю напали численні підрозділи турків, татар та італійців. Під час цього нападу були спустошені Косів, Калуш, Коломия, Підгороднє, Кулачківці, Тлумач, Бариш, Снятин і Буцнів»[12, 17-18]

Після цього Буцнівський замок відбудовується, а Буцнів cтав селом, але вже через сім років (в 1628 р.) Буцнів згадується як адміністративний центр негродового староства Буцнів.[1,20] Попри все, Elzbieta Hornowa вважає, що Буцнів був заснований як місто саме в цей період:

Джерело

В 1649 році Буцнів переживає ще одне потрясіння. Тоді, при переході військ Богдана Хмельницького з-під Збаразької фортеці до Зборова, в Буцневі було знищено 96 будинків. [11, 47] 

Локалізація

Так як в нас немає жодних документальних згадок укріплень, описів або зображень, то буде важко сказати, як факт, що укріплення існували. Саме тому я привів історію Буцневи, щоб показати, що ці укріплення не такі вже й гіпотетичні. Щоб локалізувати укріплення, використаємо все що в нас є, тобто мікротопоніми, перепади висот, і т.к.

Почнемо з вулиці яка називається Вал, ось що каже про неї Богдан Новосядлий:

Цитата

Про незаперечність існування Буцнева як міста, окрім історичних першоджерел, свідчить і топонімічна назва великої частини села – Містечок, а також назва однієї з прилеглих до неї вулиць – Вал. З глибини століть вона збереглася до нинішніх днів, але уже в іншому значенні. Свого часу це був оборонний вал від нападу завойовників. А сьогодні так іменується сільська вулиця на цьому місці.[1,18] Усі ці факти наводять на думку, що Буцнів мав би серйозно захищатися від нападників. І згадуваний уже оборонний вал, кілька підземних льохів акроподібної форми (один з них тягнувся з центру села аж за цвинтар) свідчать про те, що такий рівень захисту під силу лише організованій і численній масі людей, якою могла бути громада містечка.[1,19]

Але, на мою думку сучасна вулиця Вал розташовується прямісінько на місті рову, тому що з двох сторін вулиці йдуть схили в напрямку центру:

Джерело

*Через ракурс зйомки, тут видно лише один бік схилу.

А з півдня містечка зберігся перепад висот приблизно на метр висоти. Тобто, укріплення проходили приблизно в цьому районі:

Google maps

І якщо з південною та східною стороною все біль-менш ясно, то з північною та східньою не зовсім. Колись, через дорогу від костелу, розташовувалася церква, але чи була вона включена в міські укріплення містечка? З однієї сторони, зазвичай церкви будувалися поблизу, або на розі торгівельної площі, але з другої сторони між вулицями Вал та Шевченка (головною вулицею Буцневи) розташовувався цвинтар (до приходу Австро-Угорщини) і вони розташовувалися так, щоб був близький доступ до церкви. Я припускаю, що церква входила до містечка і була захищена міськими укріплення, тим паче вона їх доповнювала, тому що дзвіниця могла використовуватись як дозорна башта.

А східна сторона могла, впринципі обійтись і без укріплень, так як, природньо, там сильний перепад рельєфу+ річка Серет, яку неможливо перейти вбрід.

Щоб знайти розташування в'їздних воріт потрібно поглянути на вулиці, так з західної сторони вулиці Залізнична та Вал зливаються, так ніби є лише один в'їзд в містечок. Ось як я уявляю розташовування в'їздних брам та валів:

Google maps

Нажаль, не збереглось імен цих воріт, але нам відомо, що зазвичай в'їздна брама називалась по назві найближчого міста в тому напрямку, в якому веде дорога від брами. В такому випадку, південна брама називалась би Теребовлянською (Теребовельською), а західна - Тернопільською.

Є один нюанс, так як теперішня головна артерія села получається "заблокованою" валом з півночі, але нагальності в спорудженні третьої брами не було, тому що вулиця Вал також вела на Тернопіль і третя брама знижувала б обороноздатність містечка.

На закінчення, я зробив такий план-схему Буцневи станом на кінець XVI - поч. XVII ст. :

З тлумаченням:

1: П'ятикутна торгівельна площа

2: Церква

3: В'їздні ворота та вал з частоколом.

4: Замок зображено (50x60 метрів)

5: "Верхній" став

6: Дамба з мостиком

7: р.Серет

8: пагорб

Бібліографія

1.  – Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові: Іст.-краєзн. нарис // Б. Новосядлий. — 2-е вид., перероб. і доп. — Т.: Джура, 2006. — 296 с.
2.  – Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — 256 с., іл. 
3.  – Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. – Вип. ІІ(24) 2014 – (оцифрований варіант)
4.  – Akta grodzkie i ziemskie. – Lwow, 1887. – T.XII. – 584 с. – (оцифрований варіант)
5.  – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.II — 407 с. — (оцифрований варіант)
6.  – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.III – 628 с. – (оцифрований варіант)
7.  — Bauer J. Z przeszłości osiedli województwa tarnopolskiego. — część I. — Tarnopol, 1935 — 57 с. — (оцифрований варіант)
8.  — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Буцнів. // Нова тернопільська газета — 2001. — 3 жовт.
9.  — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Міська геральдика Тернопільщини — Тернопіль: Валя, 2003 
10.  — Sąd Grodzki Trembowlski. — T.105 
11.  — Иезуитская карта-схема 1608 года: Тернополь и округа 
12.  — Hornowa Elżbieta. Stosunki ekonomiczno-społeczne w miastach ziemi halickiej w latach 1590-1648. — Opole, 1963. 

[Filin]

Поддерживаю мысль о том, что несмотря на отсутствие прямых сведений о существовании городских укреплений, наличие статуса "городка", присутствие его на картах 16 века, а также присутствия в Буцневе замка, говорят о том, что городок был не самым последним, и вполне мог себе позволить хотя бы простые укрепления на основе земляного вала/рва. 

Только сейчас обратил внимание, что среди владельцев Буцнева числятся Мацей и Станислав Влодеки, а ведь с их именами связана история формирований укреплений Плоскирова (нынешнего г. Хмельницкого). Тут можно было бы поискать какие-нибудь параллели, как в случае с городскими укреплениями, так и в случае с замком.

Жаль, что карта Фридриха фон Мига (1779-1783) не фиксирует следов укреплений, хотя довольно чётко показывает укрепления замка, а также земляные дамбы, которые тянутся через каскад озёр. Если следы укреплений городка в конце 18 века и существовали, то они, очевидно, были столь незначительными, что картографы либо не обратили на них внимания, либо обратили, но не посчитали нужным добавлять их на карту, т.к. для оборонных нужд они уже совсем не годились.

Буцнев на карте Ф. фон Мига:

mapire.eu

Будем ждать появления нужного тома военных описаний к карте фон Мига, может там по обсуждаемой теме что-то встретится.