-
Публикаций
118 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
47
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Все публикации пользователя Oleh Stasiuk
-
+1 в списку джерел. Через неуважність, лише зараз помітив посилання на цю працю в Афтаназі. Chwalewik, Edward Zbiory polskie : archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. 1
-
Наступними замок, внаслідок купівлі, отримують Семенські. Купляє його в братів Марковських Вільгельм Семенський. Після нього замок отримує його син - Станіслав Вільгельм Семеський, член Галицького станового сейму. Основні маєтки Станіслава Вільгельма потім дістаються синові - Констянтину(замовнику будівництва палацу Семеських-Левицьких у Львові на вул.Пекарській), але не забув він і про єдину дочку - Амелію. Їй дістаються Магерівські володіння. В 1822 році вона одружується з графом Олександром Стадницьким і передає йому Магерів з околицями, як весільний посаг. Граф Стадницький в 1853 році помирає, так і не заливши від шлюбу з Амелією спадкоємців. Сама Амелія прожила довгий 91 рік. Оскільки прямих нащадків в неї не було, то її власність повертається до Семенських і переходить до племінника - Вільгельма Станіслава Семенського . Той якраз і проводить в першій половині 1890-х тотальну перебудову замку, надавши йому неоготичний стиль. Опісля власником був Станіслав Костка, який помер (загинув?) в Відні в 1918 році. Більшість маєтків відходить до старшого сина - Станіслава Яна, а Магерів же дістається другому синові - Янові. Той, фактично, і був останнім власником замку. В 1939 році з дружиною, і дітьми - Станіславом і Марією, покидає замок назавжди, перебирається спочатку до родини в Павлусів, потім емігрує до Лондона, де в 1963 р. помирає. Його діти, з рештою родини, емігрують в Канаду, до Монреаля, де дожили до наших років.
-
Отже, поїхали далі по генеалогії власників замку. Як відбувся перехід від Станіслава Глоговського і Софії Белжецької до наступник власників - факт для мене поки не з'ясований. Очевидно пара була бездітна, тому замок дістається комусь з племінників? Станіслава, або комусь з більш далеких родичів. Щонайменше, наступним власником замку(згідно Афтаназі) стає Францішек Глоговський, який з дружиною Терезою Стадницькою також мав лише дочок. Тому маєток отримує його дочка Єлизавета, одружена з Міхалом Марковським. Той був одружений двічі і від кожного з шлюбів мав по сину - Ян від шлюбу з Глоговською, і Францішек від шлюбу з Констанцією Шепінг. Ян одружився зі своєю троюрідною сестрою по лінії матері - Маріанною з Глоговських, а Францішек з іншою троюрідною сестрою Яна - Елеонорою Стадницькою. От між цими синами і були розділені Магерівські маєтки. Обоє продають свої маєтки Семенським. Це стає першим і єдиним разом в історії замку, коли власник змінився через продаж, а не по спадковості.
-
До питання про причини виникнення замку. Тут, як на мене, однією з причин виникнення послужила тодішня комунікація. Сьогодні, в 21 ст., для того, щоб дістатися зі Львова до Варшави ми обираємо шлях Львів - Жовква - Рава Руська - ...... - Варшава. Це ніби пряма, найкоротша і найлогічніша дорога. Але... Ситуація була суттєво іншою в ті часи. Жовкви ще взагалі не існувало, тому основний транзитний шлях був зміщений трохи південніше, через Магерів. Цей же факт відмічає в себе Я. Головацький: Головна "траса" на столицю. Кількість "багатого трафіку", що курсував цим шляхов можна собі уявляти. Якщо помножити це на околиці Магерова (з однієї сторони непрохідні болота, з іншої дрімучі ліси, які і сьогодні моторошно місцями виглядають), виходить ідеальна місцина для розбійників. Тому, ймовірно, для контролю цієї ділянки шляху і будується укріплення. На схожих причинах спорудження, до прикладу, часто наголошують в замку Сент-Міклош, на Закарпатті. А для наглядного розуміння, яка дорога здавалася тоді найкоротшою до Варшави, можна поглянути на карту 1772 р. Картографічні дані настільки деформовані, відносно реальності, що я б з цією картою в житті не пішов би до Варшави по шляху Жовква - Рава... Жовківський шлях тут видається фактично тупіковим. Щоправда, і Магерів, не включений до основної магістралі. Автор вважав, що оптимальним шлях - це обхід з південої сторони Розточчя. Якщо ж, все-таки обходити Розточчя з півночі, то тоді Грибовичі, Крехів, Магерів і Руда - ось місця по яких треба було прямувати на Раву.
-
Також мене довго непокоїв момент, який потрапив мені в руки серед шкільних матеріалів в Руді: Довго примірявся, де його можна віднайти і таки попався мені сам текст скарги поміщиці Глоговської: Жерела до історії України-Руси / Видано під редакцією Михайла Грушевського. – Т. 4. – Львів, 1898. – ст. 256 Також тут же міститься інший аналогічний документ: Хто такий Крушинський, мені, правда, поки не відомо. А от з поміщею Глоговською все зрозуміло - це Софія Белжецька-Глоговська, на якій я закінчив попередній свій пост. Загальний зміст документів був мені відомий і до того. Сподівався витягнути трохи якихось деталей, але те, що документи на латині, зіграло свою роль. Читав їх з острахом, щоб випадково не викликати потойбічних сил Короче рівень знань з латині в мене не зайшов далі кількох крилатих фраз, а гугл-транслейт, як завжди, безпорадний) Також зацікавила персона Юрія (Georgius - лат. Jerzy - пол.) Белжецького. Вже не раз траплялася інформація, що він був взятий в полон козаками при захопленні замку. Не давала мені спокою думка, чому скаргу подавала Глоговська, а взяли в полон Белжецького?....Відповідь знову знайшлася в генеалогії. Якщо я правильно зрозумів, то найближчим в родині Белжецьких, і, схоже, єдиним Юрієм на той час, був троюрідний брат Софії. Не знаю яким вітром його сюди занесло, але виходить, що саме він керував обороною замку.
-
Історію Замку, звичайно, треба розглядати паралельно з історією самого Магерова, оскільки власники, і одного, і другого об'єктів були ті ж самі... Декілька раз я пробував підходити до витоків історії цих населених пунктів. Все якось не клеїлось, і ось чому: Про заснування Магерова в словнику географічному королівства Польського написано так: Майже всі решта джерел перемавпували цю інформацію, не надто в ній розбираючись. Все би нічого, звучить правдоподібно, поки не починаєш співставляти з рештою відомої інформації, в т.ч з тим, що написано в Афтаназі: В сумі виходить така історія: "Ян Магера в 1591 році заснував Магерів, одразу в 1595 році місто отримує магдебурзьке право. Після його смерті, місто в спадок отримує його дочка - Барбара. Вона віддає маєтки, як посаг, своєму чоловікові Миколі Белжецькому, який (увага!) помер в 1577 році. Тобто, за 14 років до заснування Магерова. А в 1595 році Белжецькі вже збудували тут костел"....Сюр якийсь. Довелося копатися в генеалогії цієї сімейки. В сумі вийшла отака схема( * - так позначені приблизі роки, ? - так позначені взагалі невідомі дати): Ян Магера. Років життя цього персонажа так і не вдалося мені знайти. Проте судячи з того, що батько його народився близько 1440 року, а найстарша дочка Барбара близько 1480 - можна його народження приписати десь до 1460 років. Отже засновував Магерів він не в 1590-х, а в 1490-х. І навряд, чи він міг бути дворянином Сигізмунда ІІІ Тож, географічний словник є прекрасним джерелом, але і там є ляпи....А в згаданих 1591 і 1595 роках Магерів отримує від Сигізмунда ІІІ статус міста і згадане магдебурзьке право. Про це повідомляє Історія міст і сіл СРСР [UPD. 02/11/2017 - Схоже, не один я копався в історії початків Магерова. Ость таку інформацію знайшов на одному польському сайті: Дана інформація трохи ставить під сумнів заснування Магерова самим Яном Магерою, але по хронології гарно вписується в подану мною схему. Саме Ян Белжецький був власником цих земель в 1591 р., схоже, саме завдяки йому Магерів отримує статус міста і так, він міг бути дворянином Сигізмунда ІІІ, але аж ніяк не Ян Магера] Жителі Магерова можуть відкорковувати шампанське. Їхнє містечко щойно стало на 100 років старіше Загалом Ян Магера був непоганим діячем, але з синами йому не пощастило. Мав аж чотири дочки: Барбару, Анну, Софію і Катерину. Дати його смерті, мені так і не вдалося знайти, але це, ймовірно, +- 1530 роки. Отже, якщо притримуватись думки, що Замок збудував саме, Ян Магера, тоді маємо дату відліку - перша третина 16 ст. Далі Магерівські маєтки відійшли старшій дочці - Барбарі, яка, як згадував вище, одружилась з Миколою Белжецьким. В їх руках вони перебували до 1577 року(якщо спиратися на дату, подану Афтаназі). Потім переходять до їх сина - Яна, і від того також до Яна(молодшого). Останній, щоправда, помер у віці 18 років, але встиг до того часу одружитися і побачити єдину дочку - Софію Белжецьку, яка успадкувала ці маєтки, і потім одружилась з Станіславом Глоговським. Ось така-от "Санта-Барбара" була до середини 17 ст. Пізніше, при наявності часу і наснаги, вибудую схему переходу маєтків у наступні покоління. [UPD 12/12/2017. Виявилось, що одна свідомо упущена мною деталь тепер стала актуальною. Дерево я почав малювати від Андрія Магери, вважаючи, що цього достатньо. Але тепер актуально показати його батька. Це був ще один Ян Магера, народжений близько 1400-10 рр., белзький каштелян. Саме він отримує в 1462 р. с Руда, про що йдеться в коронних метриках в одному з постів нижче]
-
+1 чудова карта з замком до доробку. Знайдена в ЦДІАЛ в колекції кадастрових карт. Дати на ній я не знайшов, але зроблена явно не пізніше 1837 року. Додає ряд нових деталей. Перше, що кидається в очі - це форма. Досі вважав, що замок мав форму правильного прямокутника, але чітко висунута вперед північно-східна вежа змушує задуматись))) Також, з'явилася можливість підрахувати розміри замку. Це приблизно 120Х100(110 зі східної сторони) метрів. Вежі - квадрат зі стороною в 12 метрів. Розміри майже ідентичні з розмірами Жовківського замку, який знаходиться, фактично за якісь 15 км. звідси. Та і час побудови, як одного, так і другого, схоже дуже близький. Тому треба буде детальніше придивитися на взаємовплив цих замків один на другого Якщо накласти на супутниковий знімок, то можна отримати приблизне розташування об'єктів:
-
Якісь документи Семенських лежать в Краківському архіві: Їхати туди поки явно не збираюсь. Отже тепер буду мучитись в здогадках, чи є серед тих документів щось про замок UPD. Написав в Краків, з надією отримати будь-яку додаткову інформацію по матеріалах, які в них знаходяться. Відповідь прийшла така: Понад тисячу сторінок...Можна лише здогадуватись, що там серед них)
-
Окрім цього, здійснював пошуки матеріалів, які опублікував Афтаназі. Фото в його праці, звичайно, хороші, але хотілося в оригінальній якості. Вдалося їх віднайти в польському Інституті мистецтв (Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk). Загалом, в їхньому розпорядженні майже 450 000 фото, в т.ч. і наших земель. Ці фото вже засвічувались вище, але що не кажи, краща якість дає можливість розгледіти ряд деталей. Серед іншого прийшли до мене звідти також і нові фото інтер'єрів: Ну і найбільш інтригуюче фото: Якість на порядок краща, ніж мав до того. Також можна розгледіти багато нових деталей, але...При великому збільшенні видно, що це передрук. Тож питання "де оригінал?" і "чи є інші фото з цієї серії" досі залишається поки відкритим.
-
Нажаль, останні пів-кроку стали найважчими. Нащадки Семенських не виявили бажання обговорювати сімейну історію та ділитися наявними в них матеріалах. Нажаль. Останнім шансом "накопати" більше матеріалів було звернутися до все тої ж Беати Голембіовської. В 2006-му, коли вона брала інтерв'ю в Станіслава Семенського, вона мала доступ до багатьох матеріалів, і, можливо, в неї збереглися чорновики. Як виявилось, такі собі чорновики в неї дійсно збереглися на старих жорстких дисках. В сумі я отримав від неї розширену версію інтерв'ю (щоправда вона не додає якоїсь інформації по об'єкту) та 37 сканів старих фото різного плану і з різних місцевостей. Найбільш інформативні фото вже публікувалися вище, але отримав їх в гарній якості: Також було кілька фото, які чітко були підписані, як Магерівські. Щоправда, особливого змістового навантаження в них нема: Є, також, ще кілька фото, які, ймовірно, були також тут зроблені. Але також малоінформативні: Як я розумію, Беатою був опрацьований один альбом. Щонайменше ще один, мав би зберегтися в Семенських. Там мали б бути ось ці фото, а крім них....хтозна? Можливо хтось колись отримає до них доступ :-)
-
-
Як бачимо з описів, замок в кінці 18 ст. трохи відрізнявся від того, яким ми бачимо його на збережених фото. На фото зображений він вже після перебудови в неоготичному стилі, що відбулася, очевидно, десь між 1890 і 1895 роками. І перебудова, судячи з кількості неоготичних елементів, була, м'яко кажучи, досить масштабною. Чи не єдиним візуальним джерелом (з поки відомих мені), з яким можна співставляти дані тексти, є ось ця карта, створена в першій половині 19 ст.:
-
Справа 488 - "Інвентарні описи маєтків шляхтичів Глоговських у сс. Лавриків, Погарисько, Окопи, Замок, Біла Жовківського циркулу зі списками підданих та переліками повинностей" 1792–1795 р.
-
Отже, почну потихеньку викладати рукописні описи Замку. Чесно кажучи, важкувато дається розчитування - дається в знаки недостатня кількість практичної роботи з матеріалами такого роду. Тим не менше, викладаю оригінали матеріалу і те, як я його розчитав. Частину слів не зміг розчитати(позначив *), деякі розчитав, але їх значення для мене не зрозуміле, дещо взагалі важко сприймати в контексті, оскільки правила пунктуації і лаконічність викладу тут ще ті :-) Буду радий будь-якій допомозі, як по коректуванню розчитки тексту, так і по перекладі) Справа 489 - "Інвентарний опис маєтків шляхтичів Глоговських у Магерівському та Равському ключах Жовківського циркулу зі списком підданих та переліком повинностей" 1794 р.
-
До дослідження долучається все більше і більше людей, що не може не тішити. Завдяки спостережливості Левка Кв'ятковського вдалося віднайти в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів одне чудове фото замкового палацу: А, дякуючи Валерію Сасу, вдалося трохи більше дізнатися про скульптури, час їх створення, авторство та час переїзду в наш замок. Інформація подана нижче, взята з книги Юрія Бірюльова "Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII - середина ХХ ст.)".
-
Відомі... тепер вже відомі ЦДІАЛ фонд 134 опис 2 Справа 488 - "Інвентарні описи маєтків шляхтичів Глоговських у сс. Лавриків, Погарисько, Окопи, Замок, Біла Жовківського циркулу зі списками підданих та переліками повинностей" 1792–1795 р. Справа 489 - "Інвентарний опис маєтків шляхтичів Глоговських у Магерівському та Равському ключах Жовківського циркулу зі списком підданих та переліком повинностей" 1794 р. Справа 490 - "Те ж маєтків графа Стадницького Олександра у Магерівському ключі" 1836–1842 р. Сьогодні мав нагоду працювати з тими документами. Щоб не викладати масу фоток рукописів, спробую на днях все опрацювати, можливо найцікавіші моменти навіть наберу і викладу сюди.
-
Як бачимо, Захаревич в своєму описі замку згадує про сім скульптур, а маємо фото лише шести. Також, переконатися в тому, що скульптур було 7, можна з малюнку Жовківського замку кінця 18 ст. Як виглядали скульптури в екстер'єрі Жовківського замку, можна побачити тут на ст. 210.(Upd. Автор малюнку М.Яворський, кінець 18 ст.): Upd. Тут можна знайти аналогічний ракурс на гравюрі невідомого автора, створеній в 1847 р. А тут на ст. 95 можна дізнатися, хто ж був 7-м: Також є розбіжність в джерелах стосовно інформації, хто і коли купив ці скульптури і переніс в Магерів:
-
Знайшов щоденник одного угорського вояка, який ділиться своїми пригодами на фронтах Першої світової, в боях біля Рави Руської. В двох абзацах щедро сипе словами про "замок в Річках". Проблема, однак, полягає в тому, що угорською я ні бум-бум, гугл-транслейт в напрямку угорська-українська взагалі безпорадний. Хоч трохи можна вловити контекст в напрямку угорська-англійська:
- 5 ответов
-
- 2
-
- бастионные укрепления
- карты ф. фон мига
- (и ещё 5)
-
Потрапила в руки цікава карта 1796 року цієї місцевості. Якоїсь ясності по об'єкту не вносить, але бачимо, що в місці, яке нас цікавить, чи в безпосередній близькості до нього, знаходилась пасіка Дем'яна Матвійового, за яку він, звичайно, мав платити))) Цілком ймовірно, що дана ділянка через збережені земляні укріплення, для розорювання не особливо підходила, а от пасіку, звичайно, можна було розмістити)
- 5 ответов
-
- 1
-
- бастионные укрепления
- карты ф. фон мига
- (и ещё 5)
-
Цікавий факт, який не має прямого відношення до замку, але постійно крутився в мене під ногами) Тепер знайшов матеріал, можу поділитись. В 1965 році в Польщі був знятий детективний серіал "Kapitan Sowa na tropie". В 5-й серії події розгортаються "w Magierowie, gdzie znajduje się zabytkowy zamek księcia Witosława z XI wieku"... Звичайно, нічого спільного з реальністю, але тим не менш, цікаво який замок виступив в ролі Магерівського? Кому цікаво, серію можна переглянути тут
-
Був також в місцевій школі. Є в кабінеті історії невеличка настінна газета з історією села. Серед іншого дві скромні фотки замку: Також мені показали невелику папку з текстом, історією села. Матеріал викладений з явним духом комуністичної пропаганди, але якщо його розвіяти, то можна знайти цікаві моменти. Особисто мене там зацікавили два моменти, пізніше поясню які. Текст: Спілкувався також зі старожилами. Чогось нового в мою скриньку про замок не додали. Доволі загальні слова, інтерпритація спогадів батьків і все. Без якоїсь конкретики...А от про ферму на 5000 корів на місці замку можуть розказати в деталях))))
-
Відбулася сьогодні моя розвідка в Замку. Сказати, що я пригнічений побаченим - це нічого не сказати. Від замку, фактично, каменя на камені не залишилося, все розібране, розбите, перебудоване, закатане асфальтом і покинуте :-( Даю схему, де видно з якого місця і в якому напрямку робилися фото: Все, що залишилося від замку, це кусочок стіни дожиною метрів 20 і вистотою до 1,5 метра: Ось так виглядає вхід на подвір'я замку сьогодні. Яма глибиною десь 2 метри: Такий вигляд мають місця де стояли вежі. Фундаментів чи чогось схожого не видно. Ось такі привиди комунізму сьогодні стоять посеред замкового подвір'я: А сам дитинець похований під товстим шаром асфальту і щедрим слоєм щебеню: Не змінилися, напевно, хіба що стави: Ось так виглядає місце, де проходила огорожасаду (про що говорилося в одному з перших постів): Єдине, що викликало в мене інтерес - це розкриті фундаменти, на місці неіснуючої вже споруди. На фото гугла вона ще є, а насправді майже зникла. Діставатися було складно, бур'яни вищі мене, все заросло. Довелося трохи прополоти все, щоб зробити фото. Там іде суцільний фундамент в місці, де мала б бути тильна сторона житлового палацу. Від нього також відходять перпендикулярні лінії і разом, в комплексі, проглядається планування окремих приміщень(можливо кімнат) і деколи пробілів(можливо проходів). Матеріал - камінь, ширина +-50 см. Не знаю, чи це залишки палацу, чи пізніше збудованої тут споруди з матеріалів замку. Але достатньо згадати, що казав Семеський про замок і все стає на місця
-
Особливо потішив опис замку, зроблений Юліаном Захаревичем 16 вересня 1895 року. Опублікований в "Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce" Том 6, зошит 2-3, 1898 р.
-
А також, витяги з інтерв'ю зі Станіславом Семенським, що стосуються безпосередньо історії і вигляду Замку(також там є багато про їх побут того часу, але тут не розміщую поки):
-
З книги Beata Gołembiowska "W jednej walizce". Опис замку: