Arsen Замки -Тернопільщини

Доброго дня, на зображеннях які ви показали видно і справді багато цікавих ліній, можете уточнити (окреслити) які саме ви вважаєте за укріплення? Не хочеться одразу відкидати вашу версію, але можливо це просто залишки після орання? Тому що там не видно кам'яних споруд чи руїн, а лише рови. Доречі, вартувало б пошукати чи згадується якесь укріплення в цьому районі, бо досить не просто повірити що укріплення скіфського часу могло залишитися без уваги:) Веселих свят!

Схоже що на фотографіях показано фрагмент стіни (з схожим заворотом як в Бучацькому чи Сидорівському замках) і досить цікаво погадати з якого ракурсу ці фото були зняті. Доречі, скоріше за все, саме ця споруда зображена на другій кадастровій воєнній мапі (1861-1864 рр.): Джерело: mapire Зелена стрілочка показує ракурс першої фотографії (імхо) Біла стрілочка показує ракурс другої фотографії (імхо) Якщо добре придивитися, то здається що ця півкругла форма є насправді багатокутною. А ще, на двох фото ми бачимо весь об'єкт (зеленим позначено спільну сторону):

В цьому нам допоможуть декілька карт: Друга Воєнна кадастрова мапа (1861-1864 рр.) та кадастрові (адміністративні) карти 1850-го та 1878 років. mapire.arcanum.com Завдяки цій карті ми констатуємо декілька речей. Ділянка замку східного берега повністю пуста (підкреслена синім) отже в другій половині 19-го століття від цього замчища нічого не залишилося (по крайній мірі помітного). В випадку старої частини міста, ми бачимо що вона оточена ніби якось вулицею (чи водою?) і щоб потрапити до ринку потрібно було перейти через міст (до цього повернемося). Щодо замку на західному березі, то ми чітко бачимо залишки валів/ровів північної та східної куртин. Згідно з цією картою, це замчище мало розташовуватися десь тут: Водоканал Завдяки кадастровій карті 1878-го року, стає зрозумілим що місто оточував водоканал який тягнувся від річки Мленівка до Сукіля. Напевно, цей канал зміцнював укріплення міста. GesherGalicia.org Синім позначено воду, Червоним - мостики Отже, якщо згуртувати ці данні разом з малюнком, то в мене складається враження, що укріплене містечко було менших розмірів та що торгівельна площа була розширена (видовжена на північ) після знищення укріплень (десь наприкінці 17-го, початку 18-го століття). Тому, мені здається що укріплений Болехів мав виглядати приблизно так, станом на 16-17 ст. (схема на швидку руку) Синім позначено воду Червоним квадратом позначено ворота Жовтим - вулиці та ринок Зеленим - укріплення (комбіновані з дерева та землі) Червоні хрести - храми* *можливо, що малюнок дав нам хибну інформацію, тому що окрім церков могла бути і синагога (доречі на місці південно-східної церкви) тому що станом на 1850-ий рік ми фіксуємо тут синагогу: GesherGalicia.org

Давайте детальніше придивимося до цієї прямокутної башти: *Підкреслення можуть бути оманливими, перегляньте оригінальні плани в першому пості Як бачимо на обмірах 1925 та 26-го років відповідно, форму цією споруди важко охаректиризувати по іншому як неправильний (викривлений) прямокутник. Зверніть увагу, що випуклість ніби змінює місце в залежності від плану. В першому випадку, форма башти виглядає дуже дивно, що ніяк не в'яжеться з версією "архаїчної квадратової башти". Правда, на першому обмірі ми можемо побачити заломи в східній стіні, які якраз і пояснюють дивну форму башти (з випуклістю всередину): З цього слідує, що башта все-таки була добудована до старішої стіни. Але, з іншої сторони, ці заломи в стіні в певній мірі підпорчують варіант, про прострілювання фланків з кожної (з трьох) артилерійської башти. Тому що тут стіна не пряма, на відміну від південно-західного та північного кутів. Як бачимо на пізнішій гіпотетичній реконструкції щодо первісного вигляду (та функціоналу замку) ця деталь не врахована (стіна пряма - зеленим): Було б цікаво дізнатися, звідки ці заломи в стіні. Вони були з самого початку чи їх добавили пізніше (разом з палацом)? І чому їх чітко видно лише на обмірах 1925-го (можливо це помилка?)? Щодо другого випадку (з випуклістю на зовні), то ситуація також дивна для версії про "архаїчну квадратову башту". Ця башта не могла бути квадратною (наприклад, як тоді пояснити пізніше розширення башти на зовні?), тому мова могла йти лише про її попередницю (якщо така була). На думку Пламенницької "фрагментарно збережені укріплення попереднього етапу сформували південно-східну частину замку", але нажаль не уточнюється які елементи та в який спосіб вони сформували цю частину замку. Якби б був план первісного замку від пані Ольги, то це б прояснило багато речей. Наприклад, припустимо що ця башта насправді відноситься до древнішого періоду замку, як від неї відходила стіна? У випадку червоної лінії, то це підкріплює думку що первісне розпланування замку сформувало цю частину замку. Доречі, якщо йти далі по лінії то бачимо квадратову споруду, чим це не древня башта? Але, таке розташування стіни, протиречить "первісному" розплануванню замку, тому що башта стикується з муром під досить дивним кутом. Для того щоб відповісти на це протиріччя можна сказати, що це не башта, а лише стіна первісна. Правда, в такому випадку виступає питання: а на чому базується версія про квадратні башти? На підкресленій стіні? Чи все-ж-таки на башті? В другому випадку (зелена лінія), розпланування "первісного" замку виглядає логічним, але нівелюється висновок про те що первісне розпланування замку сформувало південно-східну частину замку. Також, на чому базується висновок що "північний наріжник постав в 1540-і рр. внаслідок робіт М. Сенявського". Це є найсміливіше датування цієї споруди. Якщо я добре зрозумів (все-таки не просто співставити малюнок з планом) то мова йде про цю споруду (червоним): На останок, я вважаю, що ця башта не блокує східну лінію обстрілу, а наоборот ніби доповнює її (підсилює). Так, вона частично блокує обстріл північно-східної башти і так вона порушує загальну трикутну симетрію комплексу, але суто з функціональної точки зору, ця допоміжна башта (яка підсилює найслабшу башту з трійки) є повністю логічною. Тим паче, що дивлячись який великий діапазон мала покривати південна бійниця багатокутної башти, стає очевидним що її не хватало для обстрілу замку зі сходу. Саме тому я остаточно виключаю побудову цієї башти на першому (тим більше на якомусь "попередньому" етапі), але не відкидаю, що вона могла бути збудована в рамках будівництва після 1556 року, тим же Миколою Сенявським.

Версія про лігво звучить досить цікаво, враховуючи вище згаданий опис, який натякає на воєнне минуле поселення: Також, не забуваймо що карта Боплана показувала укріплене поселення

Хотілось би трішки структуризувати (узагальнити тези) свідчення/думки науковців по хронологічному питанню п'ятикутної башти. Отже в нас є два основних табори: польський та радянський. "Польський" табір притримується думки, що п'ятикутник було збудовано в 16 ст. Ранні дослідники (серед яких Milewski, Czernecki, Czołowski, Miłobędzki), питання по хронологічному датуванню п'ятикутника не піднімали, тому їх з натяжкою можна зарахувати до цього табору. Тому що вони не стверджували такого датування (конкретно цієї башти-бастіона), але й не доказували протилежного. Для них, весь замок (включаючи п'ятикутник) був збудований в один період (16 ст.). Хоча, схоже на те, що не уточнювалося ким і коли точно було споруджено замок (відповідно й башти). Можна також згадати що Збігнєв Пилярчик та Тадеуш Поляк, висловили таке бачення у публікаціях 1997-го року. Правда, ще в 1983-му році, Казимир Кузнєр (Kazimierz Kuśnierz) зв'язав будівництво раннього бастіону з діяльністю Миколая Сенявського (тобто спорудження може датуватися як найпізніше 1569-им роком). В публікації 2011-го року, О. Пламеницька вважає що п'ятикутна башта має бути датована як найпізніше 1554-им роком (аргументація в попередньому пості). Леся Панченко притримується тієї ж думки (2017 рік). В 2016-му, Богдан Тихий запропонував, що п'ятикутник було збудовано трохи пізніше, а саме в період між 1556 і 1569 рр. В дисертації 2015-го року, Ольга Оконченко датує цю споруду 1570 роком. Отже, в цьому таборі маємо дрібніше розділення на дві версії датування башти (до та після 1554 р.), але вони погоджуються що будівництво відбувалося приблизно посередині 16-го ст. та зв'язане з діяльністю Миколая Сенявського (було майже або повністю завершене до його смерті). "Радянський" табір вважає, що будівництво п'ятикутної башти не зв'язано з Миколою Сенявським та що вона була збудована в ході пізнішої перебудови замку. Правда, хронологічні рамки цієї пізнішої перебудови не уточнюються. Доречі, цей табір не зовсім вже й радянський, тому що він базується, скоріш за все, на твердженнях Мачішевського (поляка), що до початку 17 ст. північна частина замку була дерев'яна. З цього випливає, що кам'яна п'ятикутна башта могла бути збудована лише в 17 ст. (вище було розібрано чому ці судження можуть бути насправді помилковими). Тим не менш, такі дослідники як Юрій Нельговский, Лідія Горницька і Миколай Гайда розвинули їхні концепції базуючись, зокрема, на цьому твердженні. Тому вони датують башту-бастіон початком 17-го століття. В 2000-му році, інститут "Укрзахідпроектреставрація" окреслив рамки спорудження цієї башти в 1619-1626 рр. На їхню думку, побудова раннього бастіону входила в рамки масштабної модернізації укріплень Бережанського замку (спорудження другої лінії бастіонних укріплень новоголандської школи). Проте, такі дослідники як Володимир Мороз, Катерина Липа, Марина Ягодинська та Богдан Строценя, надають перевагу ширшому хронологічному окресленні спорудження п'ятикутної башти "початок 17 ст." . На фоні цього узагальненого протистояння, досить дивною виглядає позиція самого заповідника Бережанського замку. Він пропонує, що п'ятикутна башта була збудована в періоді між 1556 та 1583 рр. (Миколай Сенявський помер у 1569-му році). Тому, заповідник ніби погоджується з першим табором (що М.Сенявський був причетний до побудови, в цьому випадку був ініціатором) але в той же час розходиться в хронологічних рамках (1570 проти 1583). Цікаво, на чому базується таке розширення і хто завершив перебудову замку у 1583 році, на думку заповідника. Як пропозиція, можна розділити версії побудови п'ятикутної башти на Сенявський на анти-Сенявський табори. В цьому випадку, мова йде виключно про Миколая Сенявського. P.S. Тепер коли в нас є оприділені головні тези, можна буде й розбирати аргументи, для того щоб зрозуміти яка теза найбільш вірогідна.

Напевно, на цих мапах зображена та ж стіна що й на кадастрі

Замок (Замочок) Вищезгадано що замок розташовувався десь на ділянці фабрики але через її обширну територію постає логічне питання: де саме розташовувався замок на території фабрики? Червоним підкреслено будівлі які не показані на кадастрі. Зеленим показані будівлі які показані на кадастрі Мапа:GesherGalicia.org Отже, можна досить легко «почистити» цю ділянку від будівель які збудували вже після 1847-го року (час розробки карти). В південній частині, ми бачимо що будівля з Г-подібною формою, була раніше П-подібної форми (як показано на кадастровій карті). Ця П-подібна будівля була приблизно 50 метрів в ширину і 80 метрів в довжину (або 70, якщо довіряти Second military survey). Сучасна будівля (Г-подібна) має розміри 55x55, але якщо додати західне крило на 15 метрів в ширину (така ширина з західної сторони), то ми отримаємо П-подібну будівлю з розмірами 55x70. Тому, я вважаю що на кадастровій карті 1847-го року зображена саме ця будівля. Але постає питання чи саме вона зображена на карті Фон Міга? Давайте розглянемо ділянку фабрики на оригіналі карти Фон Міга (дякую @Filin) В західній частині ділянки зображена квадратна будівля (сумніваюся що це була цілісна структура, скоріше чотири відокремлених крила) з явно домінуючою будівлею з заходу цього двору. Цей двір, скоріше за все й був збудований прямо на місці замку. А домінуюча будівля була палациком. Як бачимо, ця будівля значно менша від тієї про яку мова йшла раніше. Тим паче, що цей двір знаходився західніше по відношенню до парку, а ще в східній частині мала поміститися Т-подібна будівля. Одним словом, Г-подібна будівля не могла бути зображена на карті Фон Міга через свої надто великі розміри та надто центральне розміщення. Значить замок мав бути менших розмірів і знаходитися західніше. Мені здалися досить цікавими якраз ці три маленькі будівлі, а особливо центральна (підкреслена червоним): Червона будівля цікава через схожість до тієї будівлі що показана домінуючої на карті Фон Міга Синя - тому що на карті Міга можемо побачити будівлю вище замкового двору Зелена - тому що мені зразу спало на думку що це могла бути башта, але жодних доказів для цього немає. Очевидно, що та головна (середня) будівля була збудована вже тоді коли замок втратив свою оборонну функцію і був перебудований на палац (той виступ міг бути наприклад ґанком). Але, на жаль, в нас немає іншого представлення про конфігурацію замку, окрім його стану на кінець 18 ст. Тому будемо відпиратися від карти Фон Міга. Якщо трішки пофантазувати то можна уявити собі що показаний на карті Міга замковий двір міг виглядати якось-то так: Зображена будівля мала 20 метрів в довжину тому внутрішній двір замку міг бути приблизно 30x30 метрів (якщо враховувати що вона показана домінантною). Якщо додати вал і рів, то получиться може 40x40 метрів. При таких розмірах буде коректніше говорити про замочок, а не замок. Міські укріплення Завдяки карті Фон Міга міський вал досить чітко локалізуються вздовж вул Павла Тичини. Навіть на час складання карти (1781-1783 рр) єдиним способом потрапити до центру Монастириськ було через сучасну вулицю Тараса Шевченка. Це дозволяє нам досить легко встановити розташування єдиних міських воріт на цій вулиці, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Тлумачення: Зелений квадрат - в`їздна башта Синій відрізок - вал Червоний - храми *Потрібно не забувати й про те що перед валом мав бути рів (там де розташовані зараз будинки вздовж вул. Павла Тичини) і що на валі мав бути частокіл. ** Це дуже спростована схема, тому зовсім не точна Попри те що північний відрізок валу не дожив до кінця 18 ст. мені видається очевидним що вал сполучався з ділянкою храму на місці якого тепер стоїть церква Успіння Пресвятої Богородиці (збудована у 1751 р., колишній костел). Попри те що мені не вдалося знайти згадок оборонного чи бодай кам яного храму перед побудовою цього костелу, я вважаю що цей храмовий комплекс відігравав значну роль в обороні містечка (подібно до Гусятина чи Зборова). По-суті ділянку храму було достатньо сильно укріпити лише зі східної сторони бо з півночної був різкий схил і ставок. Важлива роль церков в міських укріпленнях була зумовлена передусім, тим що замок був відокремлений від міста і тому він не міг слугувати за цитадель для міського населення. Тому, міщанам приходилося б згруповуватися в храмі/ах в разі нападу. Підкріпленням міського валу могла й слугувати південніша церква (розташована в південно-східному куті торговельної площі). Але тут ситуація дуже туманна, тому що ця церква зникла в кінці 18 - поч 19 ст (на кадастрі 1847 р її вже більше немає). Мені не вдалося знайти жодної інформації про цей храм (навіть імені). Все що ми знаємо це те що станом на кінець 18 ст. вона була кам`яною і знаходилася зразу за укріпленнями (в схожий спосіб до церков в Козлові). Тому, оборонне минуле цього храму (та його комплексу) може бути суто гіпотетичним, через те що в нас немає навіть доказів його існування до кінця 18 ст. Отже міські укріплення складалися з валу, міських воріт та двох храмів. Жаль що північний відрізок не зберігся до створення карти Фон Міга, тому що сполучення вал+в'їзні ворота+храм мало виглядати досить цікаво. Тепер можна лише гадати як це було. Монастир На оригіналі карті Фон Міга можна помітити якесь укріплення в урочищі (південніше від міста): Воно розташовувалося десь в цьому районі: Важко зробити пряму прив'язку цього об'єкту але я думаю що це могли бути залишки укріплень легендарного монастиру від якого й походить назва Монастириська. По легенді, засновник міста впав у розпач через втрату своєї жінки і перебудував свій замок на монастир. Отже останній мав по легенді бути укріпленим. Правда, перебудови могло не статися, або ж в випадку цього укріплення, воно могло бути збудоване пізніше ніж монастир. Варіантів повно. Для того, щоб розв'язати це питання потрібно встановити точне місцезнаходження монастиря, тоді стане ясно що це було за укріплення. Отже, для захисту Монастириськ було споруджено замочок, вал та можливо дві церкви (для оборони зі сходу) та укріплений монастир (колишній замок) (для захисту з півдня). З півночі Монастириська були захищені ставком а з заходу річкою. P.S. Залишається багато питань щодо історії, архітектури та функціонування цих укріплень (наприклад чи приймали церкви участь в обороні), але це вже питання для інших тем:)

На карті не показано якесь конкретне укріплення, а скоріше важливість міста. Можна це трактувати як символ того що місто було укріплене. В любому випадку, мені здається що ми маємо справу з більшим укріпленням ( у випадку укріпленого міста) а ніж те що ви показали. Доречі, де знаходяться ці "вали" які ви знайшли? Мені здається, що першим ділом потрібно локалізувати міста Tibak та Tintul (?) а вже затім шукати місце укріплень і т.п. Судячи з того що ці два міста (або містечка) мали знаходитися в районі 30 км на відрізку між Ізмаїлом та Кілією, я думаю що місто Tibak могло знаходитися на місці сучаного с.Кислиця, а Tintul на місці с.Стара Некрасівка. Правда я зовсім не знайомий з місцевістю.

Мова йде про цей об'єкт: Квасівський замок В рамках проєкту "Castrum via salis" розроблений благодійним фондом "Відродження. Замок Хуст" було відтворено повноцінний вигляд замку. Тим паче, замок наложили на сучасні фотографії місцевості, що демонструє якою чудовою архітектурною домінантою він міг би бути, якби повністю зберігся до наших днів. Для порівняння ми маємо фотографії сучасного вигляду місцевості (зліва) та фотографії з реконструйованим замком: Вигляд з південного сходу: Вигляд з півночі: Вигляд зі сходу: Дякую Богдану Шерегію за фотографії та цей проєкт

Або відкуплялися від нападів, як робив пізніше Константинополь від Русі. Але залишається відкритим питанням, звідки пішли назви поселень з римськими іменами?

Не можу з вами не погодитися, тим паче, що в лівого берегу дугове укіплення, тобто архаїчніше укріплення міста. Доречі, тут цікаво розглянути питання, чи Фастів не почався звідси і поступово розширювався на схід? Сумно. Значить сприйняв бажане за дійсне. Доречі, знімок зроблено 3-го квітня 2018-го року. Чи ви маєте на увазі, що якби навіть в теорії там щось би й збереглось, то після такого "освоєння" території, там все знищили? Ні це з малюнку, я навіть не звертав увагу на Бопланівську карту. Площа зовсім не маленька, в Західній Україні дуже часто трапляються замки з розмірами куртини біля 70-80 метрів, як в цьому випадку. Правда, я не знаю, як часто замки таких розмірів трапляються в цьому регіоні. Так, це по моєму площа. Дякую, я просто не знаю колишньої топографії Фастова. Якщо чесно, то мені здається, що ворота (відповідно й торгівельна площа) мали б бути трохи північніше, на вулиці Осипенка. Але вже зробив як зробив. Звичайно ж, через це я й сказав, що не збираюся казати, що замок був кам'яним. Правда, бастеї не обов'язково були з каменю, наприклад є відомий "Угорський спосіб" побудови бастей та бастіонів з землі, дерева, та глини (почитайте, якщо вам цікаво). Тобто, факт того, що замок не був з каменю, не виключає те що він міг бути бастейного типу. Доречі, дивлючися на міські укріплення (півкола) то це також, скоріш-за-все, бастеї. Якщо це правда, то замок і міські укріплення побудували разом, або вони разом пройшли модернізацію своїх укріплень. Поки що, я буду триматися своєї версії розміщення замку, через згадку "трапецевидного укріплення" яке є очевидно цим замчищем, ну і по-друге через вашу згадку підземних ходів під гуртожитком. Також, не малу роль грає те, що замок знаходився зовсім близько до торгової площі. Якщо ви хочете перелокалізувати замок, то прийдеться перелокалізовувати все місто на південь. Для мене особисто, це звучить абсурдно, адже в нас є план 17 ст. і план 19 ст. який показує те саме місце центру міста. Я не розумію чому центр міста змінився в проміжку двох століть, для того щоб в кінцевому результаті повернутися на своє місце (?). Доречі, можливо "замок" та замок Палія знаходилися неподалік? Подивіться самі, в нас є малюнок Наполеона Орди 1868-1870 рр. та план Фастова 1872 року. Якщо за два роки не сталося ядерної війни , то ці джерела показують схожий стан Фастова. Отже, на малюнку ми бачимо церкву над яром, а по центру малюнку два будинки. Попри те, що на малюнку не вказано де є цей самий замок Палія, проте це не можуть бути всі ці кручі. Якби народна пам'ять хотіла б так назвати всі ці кручі то назвали б це приміром "вали Палія" але аж ніяк не одиночним словом "замок". Отже, я схилаюсь до думки, що художник намалював в центрі картини, те що й підписав замком Палія. Це місце досить цікаво виглядає на плані (квадрат перехрещений буквою x): На закінчення, хотілось би додати зображення Фастова з однієї з карт яку приписують Боплану (1635-го року). Попри те що, її авторство досить спекулятивне, зараз просто пропустимо це. Отже на малюнку ми бачимо дві церкви та торгівельну площу (всі будинки розвернуті фасадом до площі) Фастова, але перед цією площею видно якийсь квадрат, можливо це один із замків? Джерело

Мова йде про місто обласного значення Київської області, ось як він розташований відповідно Києва, Білої Церкви та Житомира: map.meta.ua Розглядається західна частина міста, що була історичним середмістям Фастова: Google Earth Першим ділом хотілось би добавити, що Фастів був не просто якимось-то містечком, але одним із ключових міст Київського воєводства, тому й міг собі дозволити відповідно потужні укріплення. Завдяки плану ми можемо побачити поетапне розростання Фастова: Тлумачення: Синій колір - вода Червоний колір - первісний вигляд Фастова Зелений колір - пізніші розширення міста - Середмістя з торговою площею, церквами, замком та резиденцією. - передмістя в долині. - нове передмістя але вже перед середмістям Фастова, воно захищало середмістя. - Судячи з дугового укріплення, це місце було засвоєне раніше передімсть 5 і 6 (бо в цих регулярні укріплення) - Це було скоріше не передмістя (судячи з невеликих розмірів), але укріплення зроблене для захисту північного шляху. - Найпізніша добудова (судячи зі схожості до равеліна) тут могло знаходитися найсхідніше передмістя Фастова. В такий спосіб, з поступовим розвитком Фастова, в нього з'явилося аж 7 ліній укріплень (!) (якщо рахувати з замком). Замок З вашого дозволу я добавлю місця та ракурси ваших фотографій, номер на який направляє стрілочка відповідає номеру фотографії. Я хотів би звернути вашу увагу на те виступ на фотографії номер 9: Він є круглоподібним, але як ви сказали через розширення дороги його було знищено, проте з іншої сторони збереглися схожі виступи: Google Earth *Зображення перевернуто для того, щоб було краще видно перепад рельєфу Отже, наявність таких перепадів рельєфу по периметру ділянки, а також знайдений в цьому місці підземний хід спонукають мене до думки, що саме тут (на місці гуртожитку) мав знаходитися замок. Виходячи з округлих виступів він міг бути бастейного типу, однак я не беруся стверджувати, що він був кам'яним (приклад замку бастейного типу: Гусятинський замок). Доречі, вищезгадане трапецевидне укріплення це очевидно замок, тому що воно знаходилося недалеко від центру міста ("волостного управления"), ну і його площа була біля 3.6 кв км (якщо 1 сажень=2,13 м). Якщо це сприйняти як площу квадрата, то довжина сторони буде 60 метрів, а на місці замку довжина кожної сторони біля 70 метрів. Трапецевидним воно могло здаватися через те, що північна куртина трохи довша ніж південна. Міські Укріплення Взагальному, я погоджуюся з вашою локалізацією воріт, доречі дуже цікаво як стикувалися міські укріплення з замком, тому що судячи з плану Київські ворота мали бути дуже близько до замку. Я зробив такий схематичний план укріплень середмістя, щоб підсумувати все що вище сказане (в деяких місцях я слідкував за лінією рельєфу, через що укріплення виглядають чудернацько): Отже, ми бачимо укріплення (позначено зеленим), брами (позначено червоними прямокутниками) та вулиці (позначені жовтим). Якщо нам вдасться добре локалізувати укріплення середмістя, то можна буде переходити і на укріплення передмість. Щодо обвалу на малюнку номер 5, то мене зацікавила одна фотографія, де видно вулицю соборну. Там чомусь посередині вулиці рів і багато переправ, можливо це якось-то зв'язано з місцем обвалів? Джерело Щодо плану Боплана, то непотрібно його сприймати надто буквально, тому що гравував план не сам Боплан. Є багато випадків де карта Боплана хибно показує орієнтацію укріплень (подивіться на той же Гусятин), але головне, це те що показано схематично, тобто те що замок і міські укріплення є однією системою укріплень. Щодо деталізації, тобто чому укріплення іншого берегу не ввійшли і т.д. то це справді дивно, тому що зазвичай на його карті показується, якщо місто було на двох берегах. Але, знову ж таки, є виключення і Фастів може бути одним із них. Ну і якщо не Боплан cтворив цей план, тоді хто? Замок Палія Я чомусь сумніваюся, що "старий замок" та замок Палія це один об'єкт. Тому що Палій став Фастівським воєводою аж в 1685 році, а за вашою версією замок збудований ще у 1595 році. Просто зазвичай замок могли б назвати в честь засновника, але можливо Палій відновив замок після якогось розрушення і через це замок назвали в його честь? В любому випадку, це потребує більшого розвитку. Доречі, ви не могли підказати де на малюнку Наполеона Орди знаходиться замок? Інші укріплення Вищезгадане городище на східній околиці, мало б мати окружність в 311 метрів і діаметр коло 100 метрів. Було б цікаво і його знайти На карті Шуберта 1872- року на півдні від Фастова видно цікаву ділянку. Вона вигідно розташована для оборони, тому що з однієї сторони яр, а з іншої став, тому я спочатку навіть сприйняв цю ділянку як замок Палія: Mapire.eu

В цій темі мова піде про відому карту "Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina..." розроблену відомим картографом Гійомом Левасером де Бопланом і яка була граверована Вільгельмом Гондіусом у 1648-му році. Ця мапа відображає Україну станом на 1630-40-ві роки, тобто на час перебування Боплана у Речі Посполитій на службі короля. Вона повністю охоплює сучасну територію України та частично території Польщі, Румунії, Молдови, Білорусії та Росії. На цій мапі зображено 993 населених пункти, тільки проблема в тому, що вони не локалізовані, по крайній мірі така інформація не знаходиться в публічному доступі. Саме тому я вирішив створити інтерактивну карту, на якій будуть зображенні всі поселення, що знаходяться на карті. Моя мапа відповідає оригінальній вищезгаданій карті (яку ви можете переглянути за цим посиланням) але в основному, для зручності, я використовував детальнішу копію карти 1648- го року (копія за цим посиланням). На карті Боплана ви можете знайти таку експлікацію: freemap.com.ua Для складання мапи були використані наступні позначення: Civitas - Місто Urbs Munita - озброєне Місто Pagus - Село Sloboda (pol.) nova Colonia (lat.) - Слобода, новозасноване поселення Viae publicae proecipuae - Використовувані публічні шляхи Відповідно на карті: Велике червоне коло - Місто (237) Велике синє коло - озброєне місто (249) Маленьке зелене коло - Село Маленьке жовте коло - Слобода Чорна лінія - публічний шлях P.S. По-перше карта поки ще не закінчена на рівні сіл та слобод. По-друге деякі місця можуть бути невдало локалізовані, тому пишіть мені, якщо знайшли таку помилку і я неодмінно її виправлю.

Ось таку цікаву інформацію я знайшов у 3-му томі "Тернопільщина. Історія міст і сіл." на 49 сторінці: Отже, згідно переказам, наша загадкове місто Лабентвела знаходилася на місці хутору Левентова, яке в свою чергу було приєднано до села Діброва у 1988 р. Розкладаючи сучасне село по цих поселеннях отримаємо наступну картину: Червоний прямокутник - хутір Левентова Синій прямокутник - хутір Ямна Зелений прямокутник - село Діброва Ось як виглядав хутір Левентова у кінці 19-го ст. : Але не обійшлося й без ложки дьогтю, тому що завдяки картам 18-го (1781-83 рр.) і середини 19-го ст. (1861-1864 рр.) ми дізнаємось, що а ні села Діброва, тим паче хутора Левентова не існувало. Тобто, вони могли бути засновані щонайшвидше у 1860-их роках. Mapire Mapire Прямокутники стоять на місцях де мають бути ті поселення, жодних поселень на карті не зображено* Але є й приємні відкриття, а саме те що недалеко, від гіпотетичної Лабентвели (хутір Левентова) знаходиться село Новосілка: Як ми пам'ятаємо, роду Лабантів належало поселення "Siolka" (що означає село), а наявність с. Новосілка означає, що десь неподалік мала знаходитися стара сілка (село) відповідно це могло бути недалеко від хутора Левентова, або ж на його місці (що впринципі пояснило б чому там не існувало поселень у 18, 19 ст.) Завдяки карті Боплана дізнаємося, що Новосілка існувала ще в 1630-их, що означає що стара сілка припинила своє як максимум перед 30-ми роками 17 ст. Ще одну зачіпку знаходимо на карті 1861-1864 рр. а саме хутір під назвою Zukow, тобто Жуків: Знову ж таки Лабантам належало поселення Жуків, яке (разом із Дрищевом) отримало Магдебурзьке право у 1420-му році. Єдине чого не вистарчає, так це Дрищова. Велика проблема цієї локації Лабентвели є в тому що, попри древні назви, ці поселення є новими. В нас немає жодних документальних аргументів, що поселення з цими назвами існували в цьому місці. Звичайно ж це можна було пояснити наступним способом: На початку 15-го століття Лабанти перетворюють село Жуків на місто з Магдебурзьким правом (при трансформації села в місто, дуже часто змінювали імена) і роблять його своїм родинним осередком. Через це місто отримує назву Лабентвела (в честь назви сім'ї). По певній причині місто занепає і перетворюється на село (Сьолка). Затім це село зруйновують і її жителі засновують нове село в іншому місці (Новосілку) не пізніше 1630-их років. У 19 ст. люди знову заселяють ділянку де розташовувалося Жуків-Лабентвела-Сьолка і з народної пам'яті називають ці місця відповідними іменами. Але ця версія не просто немає документальних аргументів, вона ще й протиречить картографічним даним. Адже всі карти опубліковані в цій темі вказують на район між Рогатином, Поморянами та Підгайцями. В цьому ж випадку ми знаходимося за 60 км на південь від району розташування Лабентвели, який показано на картах. Отже, ця версія потребує набагато більших аргументів, ніж схожість назв поселень.