Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

All Activity

This stream auto-updates     

  1. Earlier
  2. Згідно планів 18 століття та відомостей турецьких істориків, місто Хотин мало зовнішню лінію земляних укріплень з частоколом. Частина цих укріплень були рештками польською козацького табору 1621 року, що були модернізований турками у 1672 році перед Битвою під Хотином у 1673 року. Крім того проводили активні фортифікаційні роботи у 1769 році перед облогами Хотинської фортеці.Про це свідчать плани Якоба ван дер Шлея. У 1788 після облоги Хотина австрійцями під командуванням принца Йосифа Кобурга-Заафельда, Хотин на 5 років став маркою Імперії ГАБСБУРГІВ.Австрійці модернізували османській ретраншемент, але у 1792 році його зрили, перед поверненням туди турків.Про це свідчать турецькі історики та французький інженер Франц Кауффер, найнятий турками для модернізації османських фортець в 1790-х роках. Про це можна почитати у Ігора Сапожнікова.
  3. На карті не показано якесь конкретне укріплення, а скоріше важливість міста. Можна це трактувати як символ того що місто було укріплене. В любому випадку, мені здається що ми маємо справу з більшим укріпленням ( у випадку укріпленого міста) а ніж те що ви показали. Доречі, де знаходяться ці "вали" які ви знайшли? Мені здається, що першим ділом потрібно локалізувати міста Tibak та Tintul (?) а вже затім шукати місце укріплень і т.п. Судячи з того що ці два міста (або містечка) мали знаходитися в районі 30 км на відрізку між Ізмаїлом та Кілією, я думаю що місто Tibak могло знаходитися на місці сучаного с.Кислиця, а Tintul на місці с.Стара Некрасівка. Правда я зовсім не знайомий з місцевістю.
  4. Реконструкція Камянецького замка станом на середину 16 ст. з статті Ростислава Майора "КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ЗАМОК У СЕРЕДИНІ ХVІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІ СТ.: ". Лінка на статтю: http://muzeum.in.ua/files/pdf/Muzei_zbirnyk_Arheologia_i_fortyfikacia_IX (2)_compressed.pdf
  5. Розкопки залишків ренесансної галереї, з допомогою волонтерів - студентів Київського національного університету ім. Т. Шевченка йдуть ще швидше. Поки рано вимальовувати готові візуалізації, просто спостерігаймо:
  6. Я недавно знайшов мапу молдавий і дивися за фортифікації Рені. Я тоді нечаїно на трапив також тоді на якесь місто яке називається Тібак/Тибак. На мапі показувало що там була якась оборона споруда. Я пізніше подивився на Google maps і побачив що там є якийсь дивний формат круга, ніби як вали города. Що ви думаєте? Мапа Descriptio Moldaviae від Dimitrie Cantemir Google Maps форма вала
  7. Знайшов на угорському веб-сайті інформацію про замків в Закарпатті. Tам було нові інформації про різних замків та оборонних споруд яких ще не було написано на цьому веб-сайті. З одних інформаційних темів було про Міжгірського Замка: https://varak.hu/latnivalo/index/1871-Okormezo-palankvar/. Дата існування того замка автори не знають но пропущення є що була якась оборона споруда в тому селищі до першого Татарського навалу у 1241. Наприкінці 16 століття було збудовано палісадну фортифікацую. Відновляли фортификацію в 1727, а в 1732 було задокументовано про то що мешканці селища возмущались за перевезення харчів і дерева до фортификаций (не знаю чому). Оборонна споруда почала западати в половині 18 столітті. Про форми замка було так написано: Реконструкція палісадного замка. Джерело: http://varak.hu
  8. Мова йде про цей об'єкт: Квасівський замок В рамках проєкту "Castrum via salis" розроблений благодійним фондом "Відродження. Замок Хуст" було відтворено повноцінний вигляд замку. Тим паче, замок наложили на сучасні фотографії місцевості, що демонструє якою чудовою архітектурною домінантою він міг би бути, якби повністю зберігся до наших днів. Для порівняння ми маємо фотографії сучасного вигляду місцевості (зліва) та фотографії з реконструйованим замком: Вигляд з південного сходу: Вигляд з півночі: Вигляд зі сходу: Дякую Богдану Шерегію за фотографії та цей проєкт
  9. Коли археологія підтверджує попередні дослідження та здогадки - це такий захват! До того ж у тому місці, де й має бути)) А ще й прояснює те, що поки залишалося відкритим питанням. Отже, ця база колони, яка спочиває на своєму місці, свідчить, що: 1. Палац Сенявських у знайомих нам формах східноєвропейського ренесансу був побудований у середині або другій половині XVI ст. 2. Він був побудований з усім, що належить палацові за модою того часу. Головна відмінність від звичного нам уявлення - він мав біля фасаду двоповерхову аркадну галерею, яка потім зникла. Власне, фундамент цієї галереї перед нашими очима. А на фасаді є залишки арок її другого поверху. 3. Що це фундамент зниклої аркадної галереї - свідчить база однієї з колон, яку вчора розкопали на своєму ріднесенькому місці. 4. Отримали відповідь, був перший поверх галереї теж аркадним (на колонах), чи суцільно мурованим. Відповідь: аркадним, на колонах. Тепер відкритим є питання: коли й за яких обставин цю ренесансну красу з арками, корлонами і кам'яним різьбленням розібрали? Є припущення, що на початку XIX ст., але також є свідчення, що її могли розібрати вже на початку XVIII ст. Статті за темою - від першої гіпотези до впевненості у існуванні ренесансної аркадної галереї палацу Сенявських: 2016 рік: Палац Сенявських-Чарторийських у Меджибожі і замок Петера Фейгеля у Бетлановце (Словаччина): спільна типологія та історичні паралелі https://www.academia.edu/29543942/ 2018 рік: До історії ренесансу на Поділлі. Словацькі витоки стилю в архітектурі палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці https://www.academia.edu/36782271 2018 рік: До реконструкції палацу Сенявських XVI століття. Фасадна галерея https://www.academia.edu/38053049/ 2018 рік: Палац Сенявських у Меджибожі в контексті польського, словацького, угорського ренесансу https://www.academia.edu/38389586/ 2019 рік: До реконструкції палацу Сенявських у Меджибожі станом на XVI століття https://www.academia.edu/41384478/
  10. "То ли я дурак, то ли лыжи не едут..." Что план Сицинского - фикция, начерченная под офицерскую линейку - это очевидно. Не понимаю, что ему мешало вместо баек начертить то, что он видел глазами. А не заезжать в Зиньков он не мог, и видел он там не то, что начертил - это очевидно. Но... Остальные планы тоже как-то не садятся на рельеф того мыса, на котором находится замок. Есть желание бросить насущную работу, по которой горят дедлайны, взять друга с квадрокоптером и набор вешек, выехать на местность и по крайней мере сделать обмеры в плане с посадкой на местность. Ибо в каждом из планов Зиньковского замка присутствует что-то, не совпадающее с реальностью. И у Сицинского оно наиболее забористо. Но оно ж, о Боги, кочует из издания в издание остепененных авторов...
  11. Вокруг формы башен, расположенных с напольной стороны, можно расписать целую историю. Да, действительно Е. Сецинский не только на плане показал шестиугольные башни, но ещё и в тексте дополнительно отметил, что "на кожному розі трикутника були великі й широкі шостигранні башти". Как мы знаем, где-то то ближе к 1890-м замок начали разбирать, причём с таким рвением, что (опять же по сообщению Е. Сецинского) выкапывали даже камень фундаментов. Быть может Сецинский замок застал уже в каком-то очень уж бесформенном виде, и какие-то линии рельефа могли его привести к выводу о том, что напольные башни были шестигранными, а может на такую форму указал кто-то из местных. Как видим, авторитет Сецинского был довольно значительным, поскольку шестиугольная форма башен прописалась в публикациях некоторых более поздних исследователей из Украины. К примеру, та же Л. Виногродская, которая осматривала замчище и даже проводила там разведывательные раскопки, также в своей публикации сообщила, что башни были шестиугольные. Но были и другие мнения по этому вопросу. Так, Е. Пламеницкая, также исследовавшая руины, допустила, что башни могли быть квадратными. Эта гипотеза была отображена автором на плане замка, показанном ниже. Не знаю, где он был опубликован впервые, а мне он попался в статье О. Пламеницкой "Початок мурованого оборонного будівництва на Поділлі". Возможно этот план в большей степени опирался на рисунок Н. Орды. Самое интересное, что в Польше, похоже, эти версии исследователей из Украины не получили известности и не приобрели популярность, поскольку, вероятно, там тон задал Б. Геркен, который ещё в 1938 г. опубликовал статью Zamki na planie trójkąta z XVI w., где немного внимания перепало и замку в Зинькове. Так вот, автор предложил там свой вариант плана (который, кстати, неплохо согласуется с фото М. Грейма), где видим башни пятиугольной формы, да ещё и в тексте уточнил, что наружные башни походили на бастионы, а отсюда был сделан вывод, что эти постройки могли быть довольно поздними, может даже начала 17 в. Именно этот план в дальнейшем использовался другими польскими исследователями - к примеру, его можно увидеть в книге "Zamki na kresach" (1998). План из статьи М. Грейма, созданный, судя из подписи, на основе какой-то документа из коллекции Библиотеки Ординации Замойских (Варшава). Поскольку этой коллекции сильно досталось в годы Второй мировой войны, то есть большая вероятность, что оригинал документа, послуживший основой для плана, был утрачен, хотя, конечно, это стоило бы проверить. Кстати, можно сравнить план с фото М. Грейма, сделанным ещё до того, как башни были уничтожены: Источник
  12. Вчера впервые побывал в Зинькове и в/на Зиньковском замке, осмотрелся на местности. Жаль, что замок брошен - его степень сохранности (если так можно сказать) - выше, чем в Барском замке. А Барский замок вдохновил местную власть и активистов на исследование, расчистку и музеефикацию памятки. О Баре - дальше в соответствующей ветке, а здесь о Зиньковском замке. Прежде всего, при своей трехбашенности и треугольности, даже на глаз видно, что этот треугольник никак не равносторонний, как это изображено на схематическом плане Е. Сицинского, который приведен в вышеупомянутой книге В. Вечерского. Башни тоже не являются пчелиными сотовыми шестиугольниками. Даже на гравюре с Наполеона Орды, при всех геометрических неточностях, замок более реалистичен. В который раз убеждаюсь: опираться на Сицинского никак нельзя - уж слишком много местного фольклора и романтических польских легенд он компилировал в научной работе. Интересно протрассировать реальные замковые стены, но они погребены под грунтом и растительностью. Склоны, как кажется, тоже частично состоят из осыпавшейся каменной кладки.
  13. Якщо підійматись по дорозі в гору, то з права обабіч дороги навпроти Успенського храму, нова будова, є залишки старого камьяного муру, ориєнтиром може бути стара черешня - мур віразу біля неї, років 15 тому він ще досягав двометрової висоти. Про сам монастир старожили кажуть, що він був на верху гори.
  14. Які питання виникають щодо анвелопи? Перш за все, її функціональне призначення. Вона, можливо, слугувала штучно створеною перешкодою для захисту головного валу замчища від обстрілу ворожими ядрами та кулями по настільній траєкторії. Наблизившись на певну відстань, з якої, як здавалося б, найкраще вести прицільний вогонь, супротивник раптом помічав, що це заважає здійснювати невеликий насип, що тягнеться вздовж всього фронту замчища. Можливо анвелопа слугувала зовнішнім вогняним рубежем оборони захисників замку. Відсунутий приблизно на 100 м. в бік ворога, він дозволяв обстрілювати супротивника на більш віддаленій від замку відстані, а враховуючи меншу висоту анвелопи у порівняні з головним валом, захисникам вдавалося створювати двохярусну вогняну позицію в одному і тому самому напрямку стрільби. Ті хто знаходився позаду і вище своїх бойових товаришів тепер могли також стріляти по ворогові, не ризикуючи уразити своїх. Можливо анвелопа виконувала і перше і друге завдання, набуваючи важливе фортифікаційне значення для замку. Що ми можемо зробити? Щоб наблизитись для перевірки першої гіпотези ми проведемо топографічну висотну наземну зйомку цієї ділянки пам’ятки і спробуємо накласти ймовірну проекцію траєкторії польотів куль та ядер. Маючи виміри, ми спробуємо встановити чи здатна анвелопа прикривати головний вал і якщо «так», то з якої відстані. Перевірка другої гіпотези про те, що анвелопа–вогняний рубіж оборони замку, пов’язана з дослідженням її напівкруглих площадок – демілюн (за трактуванням Данілова). Демілюни - це окрема частина дослідження і про них розмова буде далі. Повернемося до анвелопи. Ми не знаємо її первісної форми та вигляду. Ми не знаємо її конструкції. Надія побачити первісний вигляд анвелопи малоймовірна, якщо тільки до нас не потрапить план замка, виконаний автором будівництва. Нам залишається лише використовувати метод аналогії. Аналогії дотепер існуючих анвелоп, що краще зберіглися ніж наша, або аналогії укріплень XVI століття з анвелопами, креслення яких збереглися до нашого часу. Конструкції анвелопи ми спробуємо дослідити, зорбивши археологічний перетин. Маючи стратиграфію спробуємо зрозуміти, як вона будувалася, чи є в середині споруди, що утримувала насип від розсування. І одне з найоголовніших завдань перетину - це побачити, чи був перед анвелопою рів.
  15. А яка дата заснування цих поселень ? Наприклад, в Тернопільській області є село Августівка, і названо не в честь імператора, а сина Потоцького Августа.
  16. Або відкуплялися від нападів, як робив пізніше Константинополь від Русі. Але залишається відкритим питанням, звідки пішли назви поселень з римськими іменами?
  17. Можливо, відповідь простіша: Рим платив данину Гунам; ось звідси і гроші.
  18. Стосовно карстових порожнин. По лінії Кадиївка-Сутківці Хмельницька область безіменна річка (притока Ушиці) що років 15 тому була ще доволі повноводною (приблизно до метра ширини). Чим ближче до Сутковець, в районі проходу її під автотрасою Житомир-Чернівці (H03), ця річечка періодично щезала і знову наповнювалась водою. На даний час її немає. За останні 3 роки рівень води у цьому регіоні суттєво знизився, особливо там, де виходять на поверхню вапнякові породи. А в Ярмолинцях, які розміщені на горбах та долинах є будинки (приблизно 50-60 років побудови) із підвальними приміщеннями, у яких грунтова вода йде в землю .При цьому приміщення залишається сухим. У Сутківцях відбувались зсуви горбів (через водні подушки). До речі у Ярмолинцях (дата писемної згадки орієнтовно 1400 р.) були два замки (наразі навіть руїн немає), у Сутківцях залишились руїни замку (середина 14 ст.) - тут жили нащадки роду Ярмолинських . Інформацію щодо Подільського краю гарно подає Юхим Йосипович Сіцінський — історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля.
  19. Першим фортифікаційним елементом замчища, про який ми хотіли б поговорити є анвелопа. Ігор Данілов зазначав наступне щодо цього елементу на замку Ракочі:
  20. У 2020 року Державний історико - культурний заповідник «Межибіж» планує відновити систематичне дослідження замку Ракочі. Нам хотілося б залучити до дослідження цієї пам’ятки інтелектуальний потенціал учасників форуму. З цією метою ми маємо намір інформувати учасників з поточними нашими роботами та тими відкриттями, які ми здійснили у попередній період. Вперше ми зробили спробу залучити Інтернет-спільноту до обміркування матеріалу зі замку ще у квітні 2009 року на сторінках «Украинского историко-фортификационного форума» (http://relicfinder.info/forum/), матеріали з якого тут викладені. Ви можете побачити кілька фотографій з археологічних звітів 2003, 2006 років та деякі наші висновки. Цієї інформації достатньо щоб отримати уяву про пам’ятку. Безумовно вона спроможна викликати зацікавленість у всіх, хто цікавиться середньовічною фортифікацією. При необхідності ми поділимося іншими своїми матеріалами щодо дослідження та знахідок. Безпосередньо познайомитися з ними можна звернувшись до ДІКЗ «Межибіж». В цьому році ми плануємо зосередити увагу на аналізі фортифікаційної структури замчища. Здійснити її методами археологічної розвідки. Це дасть нам можливість визначитись з пріоритетами та методами більш докладних та фундаментальних археологічних досліджень. Попередній огляд-аналіз замчища як цілісної фортифікаційної системи здійснив відомий знавець подільської фортифікації (на жаль, вже покійний) Ігор Васильович Данілов (1958 - 2019). Він виклав свої міркування у статті «Невідома фортеця Волино-Подільського порубіжжя», яка була презентована на Всеукраїнській конференції «Історія міст і сіл Великої Волині», що відбулася 28-31 травня 2002 р. та опублікована у 25 томі Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Ігор Данілов виділив окремі фортифікаційні елементи замчища та його напільної частини: анвелопу, фоссебрею, валганг, бартізану, прикриту дорогу та інш. Фактично ми сприймаємо його думки як гіпотезу щодо облаштування замчища як фортифікаційної системи і вважаємо, що методами археологічного дослідження можна підтвердити або спростувати такі погляди, перевівши гіпотезу у розряд теорії. Наприклад, Данілов висунув гіпотезу, що головний вал замчища оточений додатковим пониженим валом – фоссебреєю. Наші археологічні дослідження засвідчили, що це не зовсім так, принаймі, на південно - західному куті. Те, що можна вважати фоссебреєю насправді є відсипом будівельного сміття, який утворився внаслідок розбирання стін замка, здійсненого вірогідно у 1820 році селянами під керівництвом Пухальського, управляючого справами князя Чарторийського. На що ми сподіваємось у спілкуванні з вами? Думка знавців фортифікації дозволить нам виділити суттєві ознаки того чи іншого фортифікаційного елемента і методами археологічного дослідження спробувати виявити його на замчищі. Директор ДІКЗ «Межибіж» Олег Погорілець. Керівник археологічної експедиції «Ракочі» Сергій Стопенчук.
  21. Такой вот "турецкий памятник" был в Мечищеве. Интересно, как он располагался относительно укрепления, и имел ли он отношение к военной истории. Источник
  22. Здесь автор чуть подробней рассказывает о своей работе.
  23. Візуалізація від Kostyantyn Ivanyshen. Фото з його фейсбука:
  24. В молодости, служа в 1989 году в Венгрии, решил искупаться в озере, которое увидел на карте 1956 года. Поехал, а там озера нет. Проверили по другим картам и нашли на карте 1972 года болото, а на карте 1985 просто низменность. А Вы о сроках в столетия рассуждаете. Стал суше климат, вот болото, которое до этого было озером и высохло. Хотя, когда только увидел тему, решил, что просто средневековые картографы пинские болота не в том месте указали. Но судя по обилию карт, скорей всего, было болото именно в этом месте.
  1. Load more activity
×
×
  • Create New...