Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

delimiter

Пользователи
  • Публикации

    23
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    8

Последний раз delimiter выиграл 16 апреля

Публикации delimiter были самыми популярными!

Репутация

31 Хороший

О delimiter

  • Звание
    Ополченец
  1. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    "Чурилов замок" згадується у львівському літописі у 1524 році: Джерело Хоча у книзі Родинна колиска – Джурин (2008) про цей фрагмент є такий коментар: Джерело Приходы и церкви Подольской епархии (1901): Історія міст і сіл Української РСР (1967–1973): Джерело Карта із видання 100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2 (2000):
  2. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym. T.2 cz.2 (1845): Джерело Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (1881): Джерело Трьохверстова карта Шуберта (1868): Джерело Двохверстова карта (1910-1912): Джерело Можна побачити зміну конфігурації водойми (на першій карті позначено великий став)
  3. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    І Антоній Урбанський у Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi (1928): і Роман Афтаназі у Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej T.11: стверджують, що замок був частиною палацу і проіснував до революції. Фото палацу з книги Афтаназі: Також, якась частина палацу існувала в руїнах і після революції: Більше фоторафій є тут (Подільські мандри)
  4. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    Наскільки я знаю, то це сучасна стилізація замку. А будівля, до якої прибудований мур, хоч і дореволюційна, але значно молодша.
  5. Обговорюється цей об'єкт: замочок в селі Зозів Село Зозів (Липовецького району) знаходиться 10 км від Липовця і 40 км від Вінниці. Населення – 1883 (2001) Для початку, невелика довідка з Вікіпедії (без зазначення першоджерел): Деяка інформація про герб села: На карті Боплана п.п.17ст. Зозів (?) позначено як Iosowa, без укріплень: Карта Річчі Заноні (1767) – Josowa, теж без укріплень: У виданні "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" Tom XIV (1895) подано широку історичну довідку про Зозів, згадані в т.ч. "сліди давнього замчиська як в містечку, так і в околицях (в сусідніх селах? – @delimiter)": Зозівський замок фігурує також у роботі Археологическая карта Киевской губернии (1895) В.Б.Антоновича: Із відносно недавніх джерел, Зозів зустрічається у журналі Археологічні дослідження на Україні (1972, с.385) в статті Кучера М.П., Юра Р.О. Обстеження городищ і замчищ на Поділлі: Отже, укріплення розміром 50м/50м знаходиться/лось на березі річки, біля церкви і на ньому облаштовано кладовище. Місцевість станом на 1868 рік (трьохверстова карта Шуберта): На карті позначено 2 храми і 1 цвинтар, але набагато більше інформації дає двохверстова карта, яка відображає місцевість станом на 1909-1910 роки і на якій позначений сам замок: Джерело Також топографічна карта (1983): Зважаючи, що церква дійшла до наших часів, шукати залишки укріплення значно простіше (виділив кругом): ВікіМапія Також фотографія церкви: Джерело Ось і вся інформація, яку знайшов по даному укріпленню.
  6. Озаринці (Озаринцы): синагога

    У 1998 році Інститут Укрзахідреставрація на замовлення The Center for Jewish Art здійснив обміри синагоги: Джерело Цікаві відомості подані в описі авторства Оксани Бойко: Джерело Вона датує будівлю початком 19ст., зважаючи на товщину стін (77 см) і конструкцію головного входу (п. 5). Також, в 4.4.5 вона зазначає, що існуюча синагога побудована замість (на місці?) старої синагоги 16 ст. В 7.3.1 згадуються залишки "риштовань" на рівні 4 метрів від землі. Ймовірно, йде мова про отвори для балок, адже ті отвори, які розглядаємо ми, розташовані значно нижче ніж 4 метри. Про інші отвори згадок в описі немає. Також на ресурсі The Center for Jewish Art міститься такий варіант графічної реконструкції вигляду синагоги: Джерело Отвори, що нас цікавлять, на ній проігноровані, як наче їх там і нема.
  7. Окрім замку і буртів в Озаринцях з фортифікаційної точки зору може бути цікавою також синагога. (тут і далі фото Подільські мандри) Синагога знаходиться на окраїні центра містечка: Синагога на плані 1945р (взято з myshtetl.org): Синагога за різними недокументальними даними побудована в XVI, XVIII чи XIX ст. (найчастіше зустрічається XVIII ст.). У 1926 у Озаринцях був Данило Щербаківський і докладно описав синагогу (в основному інтер'єри). З його щоденника за 27 липня: Впринципі, це цілком міг бути рік ремонту/нанесення розписів. Фото 1928 року: Джерело Чому є підстави вважати, що синагога мала в т.ч. оборонні функції? Варто поглянути на її південний фасад: На ньому видно щось схоже на бійниці. Вони ж зблизька: Та зсередини: Додає цікавості також напрямок в який направлені ці "бійниці". Синагога знаходиться на схилі і вони направлені якраз на долину. Для кращого розуміння тут є 360 панорама. Ось як це виглядає на загальному знімку, разом з замком (позначив також напрямок бійниць): Також про бійниці згадує Борис Хандрос (1923-2006) — уродженець Озаринців єврейського походження, у своїй статті: Отже, належність даного об'єкту до оборонних споруд під питанням, але він однозначно вартий уваги.
  8. Черепашинці (Черепашинцы): замок

    Roman Aftanazi. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie, T. 10.(1991): У своїй роботі Афтаназі згадує "давні вали і оборонні рови", що утворюють квадрат. Також, згадує деталі (камяні міст і брама), які, наскільки я розумію, теж могли відноситись до укріплення.
  9. Археологічні дослідження на Україні, 1972:
  10. Обговорюється цей об'єкт замок в Черепашинцях Село Черепашинці (Калинівський р-н) знаходиться 40 км на північ від Вінниці, 3 км від міжнародної дороги М21. Розташоване по обох берегах річки Постолової – лівої притоки Південного Бугу. Населення – 1571 (2001) У цитаті з Jablonowski A. "Polska XVI wieku pod wsgledem geograficzno-statystycznym. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw)".— Warsz., 1894.— T. 21 (10).— 654 s.— (Zrodla dziejowe) вказано таке: У Вікіпедії подано невелику історичну довідку про село, на жаль, без посилань на джерела, що ускладнює з'ясування істини: Явно щось наплутано з цифрами (висота валів 25-30 метрів?). Та і за фактами – башти на бастіонах? Отже, в Вікі досить докладно описано укріплення, але наскільки це все підкріплюється фактами? Звідки вся ця інформація? Якщо дивитись на карти Боплана (п.п. 17 ст.) і Річчі Занноні (1767), то Черепашинців ми там не знайдемо, навіть неукріплених. Хоча раніше на Вікіпедії було вказано, що село засновано у 16 ст. і уже тоді було укріплене. Не знайшов я Черепашинців і на інших історичних картах, проте є вони ось на такій карті 1764 року (опублікована тут): Для того, щоб з'ясувати наскільки схематичною на цій карті є помітка укріплення в Черепашинцях варто звісно побачити цілу карту. Проте, якщо взяти церкви, то видні по-перше індивідуальні особливості кожної, а по-друге загальний вигляд притаманний Поділлю (тридільність, триверхість). Тому можна допустити, що картограф добре знайомим з місцевістю. Можливо і сам бував тут. У Топографічному описі Подільської губернії 1799 року подано досить великий опис Черепашинців, але про укріплення нічого немає. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році дають таку інформацію: Очевидно із двох "замчиськ" нас цікавить те, що знаходиться в самих Черепашинцях. Окрім розмірів (63,4х63,4 м, ширина оточуючих валу та рову ~ по 4 метри) уривок дає важливу інформацію, що укріплення збереглось завдяки тому, що знаходиться в саду поміщика. Цю інформацію у скороченому вигляді Ю. Сіцінський подав у Археологічній карті Подільської губернії (1901): Зовсім не згадав Сіцінський укрпілення в Черепашинцях в своїй роботі "Приходы и церкви Подольской епархии". "Slownik Geograficzny Polski" дає дуже коротку довідку про Черепашинці, не згадуючи ні історії поселення, ні залишків укріплень: Отже, вже було згадано маєток, в парку якого знаходилось "замчисько". Інформацію про цей маєток дає Антоній Урбанський у своїй роботі "Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu" (1928) в т.ч. згадуючи "давні оборонні вали": Також палац згадано у роботі Романа Афатназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie, T. 10. Афтаназі стверджує, що палац був побудований на рубежі 18-19 століть за Холоневського і проіснував до 1917 року. Можливо в роботі згадано і залишки укріплень. У 1872-1874 палац у Черепашинцях змалював Наполеон Орда (Czerepaszyńce. Pałac Zdziechowskich - widok od strony wody): Якщо подивитись на двохверстову карту, на якій видно розташування палацу: То можна приблизно прикинути ракурс малюнка Наполеона Орди на сучасному супутникову знімку: Видно також і стадіон, при будівництві якого "розібрали південну стіну укріплення". В процитованих джерелах зустрічається, що найкраще збереглася західна сторона, можливо якісь залишки існують і досі?
  11. Дерешова: скифское городище

    Раніше вже згадувана робота О.В. Шелехань, О.Д. Козак "Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї": джерело
  12. Дерешова: скифское городище

    Вигляд зі сходу: джерело
×