Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум

Вся активность

Этот поток обновляется автоматически     

  1. Вчера
  2. Рік видання: 2017. Видання підготував: Юрій Легун. Видавництво: Нілан-ЛТД. Мова: топографічні описи - в оригіналі (на російській), вступне слово і коментарі - українською. Формат: 60х84/8 (21,3 х 30 х 2,3 см). Обкладинка: тверда. Папір: офсетний. Кількість сторінок: 396. Ілюстрації: чорно-білі карти районів і плани населених пунктів, малюнки. Наклад: 300 екз. ISBN: 978-966-924-616-5. Придбати: у автора (за допомогою приватного повідомлення), або за допомогою e-mail: jurij_legun@ukr.net (тема листа "Замовлення книги"). Анотація: Зміст: Приклади сторінок:
  3. Думаю, что всё не совсем так. Вероятно башня, на которую указывает белая стрелка, и есть Новая Западная (до турок она была пятиугольной, по сути ранний бастион), башня, на которую указывает красная стрелка, вероятно, Денная (она расположена сразу за Новой Западной). А третья башня (с шатровой крышей), расположенная за двумя предыдущими, это так называемая Белая башня.
  4. Да, скорей всего каменный (?) храм, окружённый каменной (?) оградой.
  5. Заховані рештки Буцнівського замку Недавно, роздумуючи про Буцнівський замок, я згадав що примішення в якому колись діяв магазин "Буцнівчанка" знаходиться на непоганому такому підвищенні ~ 3 метри. І тут мене просіяло, а що якщо це є залишки замкових валів, і магазин розміщується на місці однієї з башт? На другому фото чудово видно, що це підвищення тягнеться, як мінімум на 100 метрів, що додає впевненості до гіпотези що це є рештки замкової платформи. Якщо, все в дійсності є так як я сказав, тоді Буцнівський замок попадає в категорію залишилися вали а не - "стёрт с лица землы". Тепер, доведеться чекати на розвідку на місці, для спрощення або підтвердження гіпотези. Скріншоти зробив з цього відео.
  6. Последняя неделя
  7. З темою, Кам'янець-Подільського замку, я не дуже знайомий. Зате, на плані Томашевича я замітив одну дивну деталь. Там зображена якась башта (біла стрілка) біля нової-західної(червона стрілка), тоді, коли в принципі, там такої споруди не було...
  8. Саранчуки/Котів: забутий замочок

    Безперечно, гарний і цікавий' об'єкт. Щоправда, під посиланням на Афтаназі чомусь відкривається Георгафічний словник Королівства Польського. Тим не менше, в описі дійсно згадується існування замочку: Але згадується, що замочок стояв на протилежному березі ріки і автор відносить його до сусіднього села Котів. Ймовірно, що межа між селами проходила саме по річці, тому його варто відносити до Котова, хоча територіально він ближче до Саранчуків. Якщо відкрити довідку про с.Котів з цього ж джерела, то там також є згадка про даний замочок: Якщо гуглити інформацію по об'єкту, як замку в Котові, а не Саранчуках, то дещо вилазить на поверхню. Впевнений, при детальних пошуках можна витягнути інформації. Ось така згадка є на Вікі: Ось ще коротенька довідка. Володимир Бемко. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля (Нью Йорк, 1970) і там же: Одним словом, тема перспективна - треба копати
  9. Саранчуки/Котів: забутий замочок

    Буквально 15 хв. назад, переглядаючи карту Фон Міга, я помітив замок.Приведу коротку справку з Вікіпедії про історію містечка на потрібний період приведу. В справці Географічного словника королівства Польського, згадується замочок який був оточений ставом зі всіх сторін, і що його залишки ще читаються. Ось як виглядає замочок на карті Фон Міга, власне там де я й наткнувся на замочок. Карта Це саме місце на карті 1861-1864 рр. : Співставивши карти на швидке око, замочок прикидається десь в цьому районі: В тому районі видніється цікавий контур, хто знає можливе це є контури замочку і його вали частично збереглися?
  10. Вірогідно, КАМ'ЯНА церква/капличка
  11. Ранее
  12. Да есть, они приежали в Буцнев в 2012-ом, если не ошибаюсь.
  13. Медаль, о которой речь пойдёт ниже, является одним из важнейших источников, затрагивающих тему внешнего вида укреплений Каменца образца 17 века, потому её изображения не раз публиковались на страничках работ исследователей из Польши и Украины. Однако при этом качество этих изображений зачастую оставляло желать лучшего, потому образ укреплений в большинстве случаев не получалось рассмотреть в деталях. Теперь эта проблема решена. В книжечке Drukowane plany i grafiki oraz medale z wizerunkiem twierdzy Kamieniec Podolski (2016) её автор Лешек Опирхал дал наводку на изображение этой медали в хорошем качестве + снабдил нас дополнительной информацией, которой хочется с вами поделиться. Собственно, та самая медаль, находящаяся в коллекции дрезденского художественного собрания SCD (Staatliche Kunstsammlungen Dresden): Странички из упомянутой книги Л. Опирхала: Переведу и уточню некоторые моменты. Общая информация: Когда увидел, что одна из самых интересных версий медали хранится в Дрездене, то немного этому удивился, но, как видим из сопроводительной информации, она в Дрездене была сделана, потому хоть стало понятно, откуда там взялся этот экземпляр. Точнее так - как раз эта-то дрезденская медаль у себя дома, а вот другие разъехались по миру. Расшифровки для подраздела Музеи и сигнатуры, т.е. список мест/коллекций, где есть образцы этой медали (разумеется, речь только об официальных коллекциях): Отсюда мы узнаём, что из шести образцов медали, который смог обнаружить Л. Опирхал, пять находятся в Польше, и только одна в Германии, но при этом все польские образцы серебряные (и, вполне возможно, что именно их изображения приводились в польских публикациях), тогда как дрезденский вариант выполнен в золоте, т.е. эта медаль в некотором роде уникальна и, возможно, при этом наименее известна из-за своего расположения в Германии, и быть может Л. Опирхал о ней бы не написал, если бы медаль не оцифровали и не опубликовали бы фотографии в разделе онлайн-коллекций музея. Потому, очевидно, как с точки зрения ценности экспоната, так и с точки зрения эстетики (золотая медаль в книге смотрится куда эффектней серебряных) автор для иллюстрации использовал именно дрезденский вариант, что вполне логично. Как видим, из пяти польских медалей три находятся в Варшаве (из них две в Королевском замке), одна в Кракове и одна во Вроцлаве. В примечаниях Л. Опирхал отметил, что две медали, которыми может похвастаться Королевский замок в Варшаве, также доступны онлайн. После недолгих поисков удалось их обнаружить, и вот они (они, судя по данным сайта, также сделаны в Дрездене тем же гравёром): N.830/2599: N.143: Кстати, у всё того же Королевского замка онлайн есть ещё две медали того же автора. Расшифровки для подраздела Копии, где, судя по названию, сосредоточены некие копии медалей: Под "копиями", как я понимаю, подразумеваются старые перерисовки медалей. В примечании Л. Опирхал сообщает, что на ребре одной из этих медалей была надпись на латыни "Reges creantur regibus", что он перевёл как "Созданный королём королей", и тут хотелось бы понять, идёт ли речь о создании медали или может самого Каменца, или речь о "создании" триумфального возвращения? И если "король королей" - это Бог, то речь может идти о возвращении города, т.е. фразу можно понимать в значении "Произошло по воле Божьей"? Три из "копий" сохранились в Национальной библиотеке в Варшаве, вот единственный из трёх экземпляров, доступных онлайн: Ещё одна копия приведена в 3-м томе издания Saxonia numismatica oder Medaillen-Cabinet von Gedächtniß-Müntzen & Schaupfennigen... (1705), но там показано изображение только аверса с ликом монарха: В подразделе Репродукции, как я понял, указан список изданий, в который приводились различные изображения медали. Авторы в своём подавляющем большинстве польские, и только одно имя (Ольги Пламеницкой) представляет Украину. Подраздел Литература, как я понимаю, представляет список источников, которые упоминали медаль, но при этом не публиковали её изображения? Напоследок Описание медали от Л. Опирхала (в переводе): Этот текст ещё больше проясняет связь медали с Дрезденом. Именно там родился Август II Сильный, который, помимо того, что был королём Польши, также был курфюрстом Саксонии. В саксонском Дрездне, родном городе короля, работал монетный двор, где по воле короля и родилась медаль 1699 г., а также ряд других медалей, созданных Марцином Хенриком Омейсом для того же заказчика. Из текста также узнаём, что помимо надписей на аверсе и реверсе, есть также надпись на ребре медали, которой на фото не видно. Такая вот основная информация, проливающая свет на историю создания медали. Далее уже можно анализировать детали.
  14. Поздравляем!

    У Канаді досить активно святкують. Знову ж таки, можливо, через вплив велокої української громади.
  15. 8 февраля 2018 г. Восточный фасад обзаводится окнами: Сетка оконного рисунка очень похожа на ту, которая была у старых окон:
  16. Липник: замок

    Матеріал Головацького - це досить велика стаття, як для тих років. Але її акцент - це етнографія. Там описаний більше сам край, люди, які його населяли, як вони вдягалися, які прізвища носили і т.д. Матеріал не є строго історичним і, очевидно, в плані того що писалося по історії, Головацький писав на основі переказів і розповідей. Тому цілком ймовірно, що сліди фортифікацій могли бути збережені, але частина жителів просто не могла їх правильно протрактувати. Нагадаю, що Афтаназі відвідував Кам'янку і добре її знав, про що сам згадує в своїй книзі. Крім того на сайті Національного цифрового архіву Польщі є ряд фото палацу Чайковських, де автором зазначений такий собі Ksawery Niedobitowski. Як виявилось, це псевдонім самого Афтаназі Але, з іншої сторони, він же зазначає, що бував він тут ще доволі молодим чоловіком не маючи дослідницьких планів:
  17. Липник: замок

    Доповню злегка тему. Стосовно "Об'єкту №2"(раз в нас вже пішла така термінологія ) Не забуваємо про вал з північної сторони (якщо це все-таки вал, в чому я не можу бути впевнений на 100%), а також рельєф. Його можна гарно побачити на цій карті: Джерело карти mapire.eu Також, на всяк випадок додам ще три відомі мені карти. Одна теж з mapire дві інших за 1884 і 1905 роки знаходив колись на ebay і зберіг собі Бачимо, також, що рельєф грає і на користь місця де стояв старий двір. В 19 столітті, навіть початку 20-го там все ще стояли якісь поруди.
  18. Что касается пары рисунков №1, то, судя по всему, как и в случае с планом Томашевича, картинка получила широкое распространение и не раз копировалась. В книжечке представлены 8-9 рисунков, которые в той или иной степени похожи на ту парочку, которую ты привёл в своём сообщении. В случае с парой рисунков №2 нужно просто выяснить, то ли Лешек Опирхал ошибся, приняв копию за оригинал, то ли Евгений Пламеницкая ошиблась, когда датировала рисунок 1790 гг. и приписывая его Харитонову.
  19. Аккерман и Бендеры в 1789 г.

    Прошу читать новую статью: https://www.academia.edu/35850193/Мечети_и_церкви_Бендер_до_середины_XIX_в о Бендерах
  20. Вызвали интерес парочка рисунков из этой книги, которые практически идентичны другим, ранее уже нам известным: 1. Слева ранее известный "Der unvergleichlichen Festung Kaminiecz ware Abbildung. Несравненная крепость Каменец". Гравюра неизвестного автора. 1685 год. Справа "6.8. Rysunek Enderlina - 117" — Jacob Enderlin. 1687 год 2. Слева ранее известный рисунок Г.Т. Харитонова, 18 век. Справа "7.1. Rysunek Podolińskiego - 137" — Michal Podoliński. 1820 год
  21. Липник: замок

    Почитал, и вот о чём подумал: Объект, описанный Афтанази, и гипотетический объект, описанный Головацким - это одно и то же или всё же это разные объекты/локации? Головацкий в 1862 г. писал, что никаких физических доказательств существования замка нет, как и исторических, а вся информация о нём взята из народного предания. В то же время Р. Афтанази довольно чётко упоминает следы укреплений. Его формулировка, мол, следы укреплений сохранились до начала 20 века, во-первых, не стыкуется с информацией Головацкого, а, во-вторых, есть вероятность, что укрепления замочка Афтанази могли прожить даже ещё дольше, просто сам он, возможно, пользовался каким-то источником, который знал о судьбе объекта до начала 20 века, а вот что было позже - неизвестно. Если же это один объект, то тогда придётся признать, что Головацкий, который интересовался объектом, был дезинформирован. Участок, на который указал @Oleh Stasiuk на карте фон Мига выглядит странно, как для укрепления. Интересно, как нужно интерпретировать тонкий чёрный контур, очерчивающий участок? Забор? Частокол? Участок №1, на который указал @Arsen Замки -Тернопільщини занятный, похож на небольшой шанец. И расположение у него подходящее. Если это и есть искомый замок, то он был крошечным, потому возникает сомнение в изначальной классификации Афтанази. Впрочем он и сам допускал, что это мог быть не замок, а укреплённый двор. А если продолжить логическую цепочку, то за укрепления оборонного двора вполне могли принять укрепления шанца. Не менее интересно выглядит и квадратная постройка с внутренним двором, расположенная в районе будущего дворцово-паркового комплекса. Если это предыдущий вариант какой-то резиденции, то учитывая её размеры, форму плана и существование на момент создания карты фон Мига, то её также при желании можно с некоторой долей вероятности отнести к оборонным постройкам. Если бы мне без предварительной подготовки показали бы карту, указав на три упомянутых выше квадрата, и спросили бы, что тут больше всего похоже на замок, то я бы указал на этот красный прямоугольник (да-да, понимаю, что это не вяжется с наводкой Афтанази). К тому же именно эта схема смотрелась бы в духе классики - на участке старой резиденции строится новая. А что если в Липнике было не одно укрепление? Может на самом деле замок - это красный квадрат, который был уничтожен в процессе строительства дворца, к примеру, но в то же время сохранилась память о замке, но Афтанази за него мог принять валы того "шанца", к примеру.
  22. В книжке Drukowane plany i grafiki oraz medale z wizerunkiem twierdzy Kamieniec Podolski (2016) попался простенький, но зато тематический план, где показана осада 1672 г. Как следует из сопроводительной информации, план опубликовал Станислав Плятер в своём труде "Plan des sièges et batailles qui ont eu lieu en Pologne pendant le XVII et XVIII siècle accompagnés d’un texte explicatif", изданном в 1828 г. Приводятся координаты атласов (их было несколько?), в которых фигурирует данный план + дана краткая биографическая справка об авторе. План интересен тем, что здесь, как я понимаю, попытались показать размещение батарей, обстреливавших Каменец. К сожалению, в книжке 2016 г. нет никакой информации о том, на какой основе создавался план, потому остаётся только гадать, разместил ли С. Плятер батареи в этих местах условно, или же у него были под рукой какие-то источники, где места этих батарей были указаны. Последний вариант кажется менее правдоподобным.
  23. Мінус один Noname Випадково наткнувшись на статтю House MD, я захотів виміряти дистанцію подібним способом між відомими нам містами та одним Noname. Спочатку, я вимірюю на екрані за допомогою лінійки довжину 10 миль на табличці. Потім я вимірюю довжину між двома містами , отриману довжину ділю на довжину 10 миль. Результат множу на 10 і получаю відстань у милях, але мені потрібно в кілометрах тому множу на 7.4204.( допустима погрішність на цю епоху - 2 милі, тобто 14.8408 км) Наприклад відстань від Підгайців до Бучача: 10 миль - 3.1см відстань - 1.1 cм 1.1÷3.1 = 0.3548387 0.3548387⋅10 = 3.548387 милі 3,548387 ⋅7,4204 = 26,33 км Відстань від Підгайців до Бучача ~ 29 км, прогрішність на 2,77 км. І по такій схемі я виміряв відстань від Поморян, Підгайців, Бучача та Теребовлі, до нашого Noname. Поморяни - Noname - 2.1 = 50.27 км Підгайці - Noname - 1.5 = 35.91 км Бучач - Noname - 1.6 = 38.30 км Теребовля - Noname - 0.95 = 22.74 км Карта А тепер відстані від того непідписаного поселення до цих міст: І наше поселення Noname називається - Буцнів. А тепер порівняємо відстані з карти 1570 р. та з сучасною картою. Поморяни - Noname - 50.27 км | Поморяни -Буцнів - 49.32 км різниця= -0.73 км Підгайці - Noname - 35.91 км | Підгайці -Буцнів - 39.54 км різниця= 3.63 км Бучач - Noname - 38.30 км | Бучач -Буцнів - 48.25 км різниця= 9.95 км Теребовля - Noname - 22.74 км | Теребовля -Буцнів - 21.77 км різниця= 1.03 км А для тих кому не віриться що це Буцнів, до карти Гродецького був ряд карт на яких Буцнів був зображений, так має здаватися дивним що він потім не появляється а ніж що він появляється на карті 1570 р. 1554 р. 1562 р. 1566 р. За карти дякуємо - Anko.
  24. Липник: замок

    Вибачаюсь за помилку з розміщенням палацу (все що я знаю про Липник - це інформація з вашого посту). Ну я ж його не просто так замочком назвав, тим більше що карта Фон Міга подекуди дуже точна, а подекуди орієнтовна. Як було у випадку з Липником, мені невідомо, та треба враховувати що може бути помилка на декілька десятків метрів. Я й не дивуюся що від нього нічого не залишилося, так як він був на болотяній місцевості і тоді коли його покинули, просідання мало ставатися досить швидким темпом. Тим більше що ділянку могли розрівняти. Ваш об'єкт я не викидав з можливих, я просто дав порівняння, яке було частично помилковим.
  25. Липник: замок

    @Arsen Замки -Тернопільщини Щиро дякую за комент. Нові думки завжди цікаво розглядати. З чимось погоджуюсь, з чимось ні. Тут не погоджуюсь. Палац, від якого відштовхувався Афтаназі був саме там, де я позначив. В доказ тому маю багато матеріалів, які тут не виставляв, бо офтоп. Просто, по-перше карта фон Міга не зрівняється з сучасними супутниковими знімками по точності, вона місцями досить неточно передає місцевість. По-друге, палац, про який каже Афтаназі, був збудований в першій половині 19 ст., тож його на карті фон Міга просто немає. А той червоний прямокутник, це очевидно попередній двір. Цілком можливо, що він був навіть трохи в іншому місці. Зверніть увагу, що на наведеній Вами карті 1861-1864 рр. він стоїть вже якраз там, де потрібно. Тим не менше, об'єкт відзначений Вами біля перехрестя є цікавим. Що це таке, я не знаю.Хоча хотів би знати. Зараз там немає нічого. Але те місце лежить строго на захід від палацу. Навіть злегка на північ. Ось це перехрестя зараз . І чи не замало для куртини +- 30 м.? Мав би. Але не відкривається. Зараз там ліс, трохи пасовище між лісами. І якщо там навіть є невелика височина, то на місцевості не відчувається. Щонайменше краєвиди не відкриваються.
  26. Липник: замок

    Вам звичайно ж, видніше де мав розміщуватися замок. Але, я добавлю свій варіант його розміщення. Зверніть увагу на те що палац, на який орієнтувався Афтаназі, розміщений набагато дальше ніж вами позначений об'єкт №1. І ця невелика помилка, відбивається на подальшій спробі локалізації. Так, якщо відштовхуватися від комплексу будівель, позначений червоним квадратом, на південний-схід то ви потрапите на синій квадрат під номером 1. У вашому випадку, палац був нижче тому ви й потрапили на квадрат №2. Тепер поглянемо потенціал обох об'єктів якби вони були б замками: Об'єкт №1: Міг виконувати роль фортеці: Захищати переправу через річку. Захищати перехрестя двох важливих доріг. Оточений болотом майже з трьох сторін. Оточений валом/ровом (?) Об'єкт №2: Міг виконувати роль фортеці: Захищати дві переправи. Захищати перехрестя двох простих доріг. З двох сторін оточений струмочком Оборонні риси відсутні Висновок - скоріш за все, замочок був на ділянці №1. Форма - квадрат. Довжина куртин ~ 30 м. Матеріал - невідомий. Слова старожилів підтверджує карта 1861-1864 рр. (я ще ні разу не бачив таку кількість дерев на карті) Карта Ехх... Який чудовий краєвид на Липник, мав би відкриватися з гори на пд-сх від Липника.
  27. Липник: замок

    Обговорюється цей об'єкт: Замок в с.Липник Село Липник знаходиться за 55 км. на північний-захід від Львова. Зараз це окреме село, а раніше присілок одного з найбільших сіл Галичини - Кам'янки Волоської. Присілок не рядовий, а, по-суті, адміністративний центр села. Тут була церква (відома з першої пол. 17 ст.), тут був палац (маєток Яблоновських, Воронецьких, потім Чайковських), в радянський час - школа, медпункт, клуб, колгосп. Оскільки це, фактично, рідне для мене село, то його історію досить непогано перетряс. Чіткої інформації про існування тут замку чи інших фортифікацій небагато, проте деякі натяки в літературі все ж проскакують: Згадує про замок в Липнику В. Пшик в своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Як виявилося внаслідок аналізу його посилань, Пшик взяв цю інформацію в Р. Афтаназі (відомого дослідника замків і палаців). В його праці "Materiały do dziejów rezydencji T. 7A" можна зустріти майже ідентичний уривок тексту: В більшості матеріал про Кам'янку Волоську Афтаназі писав на основі власних знань, оскільки тут неодноразово бував, добре знав місцевість, а до Другої світової зробив навіть серію фотографій палацу Чайковських. Проте, аналізуючи його список джерел випливає ще одне видання: Rolnik, 1867-1937. По суті, тут важливим з нього, в контексті теми, є лише одне речення: Також, певний натяк на існування замку бачимо в етнографічному дослідженні Кам'янки, опублікованому в праці "Галичанин. Літературний збірник. Я. Головацький - 1862" Ось це, в принципі, і є всі вихідні дані. Інформації, звичайно, зовсім небагато, але в ній є декілька моментів за які можна зачепитися. Найбільш важливим джерелом, звичайно, є інформація наведена Афтаназі. Тут найбільше конкретики. Першим важливим для мене моментом є локація. В більшості ми звикли, що двори, палаци дуже часто виростають на місці замків. Але тут бачимо, що Афтаназі чітко розділяє палац Чайковських і замок, відносячи останній в інше місце, кудись на південний схід від палацу. Другий важливий момент, це те, що згадуються сліди фортифікацій, які збереглися щонайменше до початку 20 ст. В силу того, наскільки я знаю цю місцевіть, осмілюся висунути припущення, де міг знаходитись той замок. Для наглядності підготував невелику схему Карта Цифрою 1 позначено місце, де знаходився палац Чайковських, від якого відштовхується Афтаназі. На південний-схід в безпосередній близькості від нього були рукотворні стави. Сьогодні вони в більшості висохли, але їх контури і зараз чітко видно. А далі тягнеться пасовисько. Воно майже ідеально рівне і будь яких слідів забудови там нема. Проте, трохи далі, за рікою є місце, яке в житті не викликало б в мене підозр, якби не вищенаведений уривок тексту. Всередині кола знаходиться невеличка височина. Сьогодні повністю розорана, але за розповідями навіть моєї бабці, ще до Другої світової там була забудова. Інтерес викликають два місця. Під цифрою 2 тягнеться лінія кущів і дрібних дерев. Заросла вона не просто так, а на ділянці, яка дуже нагадує оборонний вал. Для впевненості, хотілося би, щоб зререглися інші сторони, але інші гіпотетичні сторони повністю розорані...А під цифрою 3 знаходиться іще один цікавий об'єкт. Там росте величезна липа. Ніби просто дерево та й все, але тут є свій зміст. Дерево дуже-дуже-дуже старе. Боюся перебільшити, але йому явно не сотня років. За словами старожилів таких лип було декілька, раніше ціла алея. За переказами, саме від них пішла назва села - Липник. Під липою стоїть скульптура св. Яна. Місце, судячи зі всього, шанувалося досить здавна, бо навіть на карті фон Міга в даному місці є позначка про те, що тут в кінці 18 ст. стояло щось типу каплички. Окрім іншого, Все це наводить на думку, що в межах окресленого кола був якийсь об'єкт, один з осередків села. Можливо якийсь дерев'яний замок. Хоча це поки лише моє припущення і, без інших письмових відомостей чи грунтовніших досліджень, є лише здогадками Ось так дана місцевість зображена в Фрідріха фон Міга. На місці, що нас цікавить бачимо забудову і обнесена вона чорним квадратним контуром. Що це? Огорожа? Чи не на місці старого замчища? Карта
  1. Загрузить больше активности
×