Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Вся активность

Эта лента обновляется автоматически     

  1. Вчера
  2. 20 апреля 2018 в Старом замке открыли экспозицию, в центре которой замечаем уже знакомый макет: Источник
  3. Последняя неделя
  4. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    "Чурилов замок" згадується у львівському літописі у 1524 році: Джерело Хоча у книзі Родинна колиска – Джурин (2008) про цей фрагмент є такий коментар: Джерело Приходы и церкви Подольской епархии (1901): Історія міст і сіл Української РСР (1967–1973): Джерело Карта із видання 100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2 (2000):
  5. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym. T.2 cz.2 (1845): Джерело Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (1881): Джерело Трьохверстова карта Шуберта (1868): Джерело Двохверстова карта (1910-1912): Джерело Можна побачити зміну конфігурації водойми (на першій карті позначено великий став)
  6. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    І Антоній Урбанський у Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi (1928): і Роман Афтаназі у Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej T.11: стверджують, що замок був частиною палацу і проіснував до революції. Фото палацу з книги Афтаназі: Також, якась частина палацу існувала в руїнах і після революції: Більше фоторафій є тут (Подільські мандри)
  7. Джурин / Чурилів (Чурилов): замок

    Наскільки я знаю, то це сучасна стилізація замку. А будівля, до якої прибудований мур, хоч і дореволюційна, але значно молодша.
  8. На карті Замків вказано, що місце розташування замку в Джурині Шаргородського району поки не визначене, але на супутникових знімках він досить добре проглядається: Цей замок збудований одним з роду Чурилів десь у XV-XVI ст. Спочатку належав Чурилам, потім — Собанським. Після 1918 року був майже повністю розібраний. Посилання на Вікімапію
  9. "Лучшая книга Хмельниччины - 2017" в номинации научно-популярное издание: На фото авторы книги: Сергей Шпаковский, Игорь Старенький и Владимир Захарьев:
  10. Обговорюється цей об'єкт: редут біля с. Плесецьке Редут (подібний до тих, які збереглися біля с. Велика Снітинка) на карті: ВікіМапія Доки немає листя й трави вирішив зробити панорами редута, що біля селища Плесецьке:
  11. Старичі (Старичи): замок

    Перекладу перший параграф другої сторінки "Les châteaux de Pologne" так як він стосується безпосередньо замку.
  12. с. Замок: замок

    Нарешті руки дотягнулися до досить рідкісного видання "Les châteaux de Pologne. 1-er fascicoule. Varsovie: Messager Polonais" (1929). Хоча текстової інформації небагато, але дуже потішило невідомими мені досі ілюстраціями, особливо в частині інтер'єрів замку:
  13. Зозів (Зозов): замок

    Б. Антонович и, судя по всему, "Географический словарь" опираются на данные Лаврентия Похилевича. Я сходу бы даже не подумал искать упоминание Зозова у него, т.к. не знал, что этот район Винницкой области некогда был частью Киевской губернии. Однако, как оказалось, в известной работе Л. Похилевича "Сказание о населённых местностях Киевской губернии" (1864) есть справка по Зозову, где нашлось место и для упоминания укрепления, причём из формулировок видно, что именно слова Похилевича брали за основу более поздние исследователи:
  14. Старичі (Старичи): замок

    Ось такий чудовий план замку відкопав в колекції кадастрових карт ЦДІАЛ
  15. Речки (Річки): замок

    Ось така кадастрова карта середини 19 ст. зберігається в ЦДІАЛ. Напревеликий жаль, ніякої ясності в історію замку не вносить. Навпаки, дає чітко зрозуміти, що в той час замок вже не існував і не розглядався, як якась цілісна споруда. Але тоді викликають запитання щоденники Першої світової, про які йшлося вище.
  16. Обговорюється цей об'єкт: замочок в селі Зозів Село Зозів (Липовецького району) знаходиться 10 км від Липовця і 40 км від Вінниці. Населення – 1883 (2001) Для початку, невелика довідка з Вікіпедії (без зазначення першоджерел): Деяка інформація про герб села: На карті Боплана п.п.17ст. Зозів (?) позначено як Iosowa, без укріплень: Карта Річчі Заноні (1767) – Josowa, теж без укріплень: У виданні "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" Tom XIV (1895) подано широку історичну довідку про Зозів, згадані в т.ч. "сліди давнього замчиська як в містечку, так і в околицях (в сусідніх селах? – @delimiter)": Зозівський замок фігурує також у роботі Археологическая карта Киевской губернии (1895) В.Б.Антоновича: Із відносно недавніх джерел, Зозів зустрічається у журналі Археологічні дослідження на Україні (1972, с.385) в статті Кучера М.П., Юра Р.О. Обстеження городищ і замчищ на Поділлі: Отже, укріплення розміром 50м/50м знаходиться/лось на березі річки, біля церкви і на ньому облаштовано кладовище. Місцевість станом на 1868 рік (трьохверстова карта Шуберта): На карті позначено 2 храми і 1 цвинтар, але набагато більше інформації дає двохверстова карта, яка відображає місцевість станом на 1909-1910 роки і на якій позначений сам замок: Джерело Також топографічна карта (1983): Зважаючи, що церква дійшла до наших часів, шукати залишки укріплення значно простіше (виділив кругом): ВікіМапія Також фотографія церкви: Джерело Ось і вся інформація, яку знайшов по даному укріпленню.
  17. Ранее
  18. Год издания: 2014. Автор: Марек Грошковский (Marek Groszkowski). Издательство: Napoleon V, Освенцим (Польша). Язык: польский. Формат: 16,9х24,1х1,3 см. Переплёт: твёрдый. Бумага: офсетная. Количество страниц: 124. Иллюстрации: 3 карты/схемы, 1 план замка. Тираж: ? ISBN: 978-83-7889-224-3. Книга на сайте издательства Аннотация (в переводе): Об авторе: Оглавление: На польском: Перевод: Примеры страничек: Правобережная Украина в 1660-х гг. (на основе карты, представленной картографическим издательством Daunpol). На карте отмечены границы Правобережья и тракты: Околицы Белой Церкви в 1660-х годах (авторская карта/схема): Укрепления Белой Церкви - план первой половины 18 века (Библиотека Чарторыйских, карта 122/67): Королевская Пруссия во второй половине 17 века (на основе карты из библиотеки Исторического института Варшавского университета):
  19. Я уж было забросил эту тему и уже хотел начинать другую, где бы можно было наблюдать за историей возрождения Поморянского замка, который наконец-то начали спасать, и вроде самое худшее было позади... Фасады замка, укреплённые противоаварийными подпорками, пережили зиму 2017-2018: Источник Однако зимой одна из фасадных стен треснула, а вечером 12 апреля 2018 г. 3/4 аварийного фасада обрушилась: Источник
  20. Озаринці (Озаринцы): синагога

    У 1998 році Інститут Укрзахідреставрація на замовлення The Center for Jewish Art здійснив обміри синагоги: Джерело Цікаві відомості подані в описі авторства Оксани Бойко: Джерело Вона датує будівлю початком 19ст., зважаючи на товщину стін (77 см) і конструкцію головного входу (п. 5). Також, в 4.4.5 вона зазначає, що існуюча синагога побудована замість (на місці?) старої синагоги 16 ст. В 7.3.1 згадуються залишки "риштовань" на рівні 4 метрів від землі. Ймовірно, йде мова про отвори для балок, адже ті отвори, які розглядаємо ми, розташовані значно нижче ніж 4 метри. Про інші отвори згадок в описі немає. Також на ресурсі The Center for Jewish Art міститься такий варіант графічної реконструкції вигляду синагоги: Джерело Отвори, що нас цікавлять, на ній проігноровані, як наче їх там і нема.
  21. До недавнего времени в нашем распоряжении была всего одна детально проработанная концепция развития укреплений Каменец-Подольской крепости в 12-16 вв. (речь о работах Евгении и Ольги Пламеницких), но с тех пор, как на пост директора музея-заповедника в Каменце заступил Александр Заремба, там активизировалась исследовательская деятельность по изучению ранних этапов формирования фортификации замка, чему также поспособствовал возросший интерес со стороны Европы к литовскому периоду в истории города. Объединив усилия, несколько сотрудников заповедника имеющийся в их руках багаж данных и выдали на-гора новую концепцию развития оборонных сооружений крепости, закрепив свои изыскания вначале в ряде статей и 3D-модели, а затем решили пойти дальше и заказали визуализацию своей концепции в формате физического макета, о котором речь и пойдёт ниже. И если бы этот макет фиксировал некий всеми принимаемый постулат, было бы не так интересно, и тема была бы только про макет, однако тут у нас нечто большее - визуализация свежей местной гипотезы, что даёт нам возможность сравнивать все за и против, высказанные Пламеницкими, с за и против, высказанными со стороны музея-заповедника, взвешивать данные гипотез на двух чашах весов и решать, какая из них больше заполнена логикой и обоснованиями. В любом случае появление новой концепции - это плюс, поскольку это как минимум стимулирует нас более детальней присматриваться к доводам и мыслям, высказанным с двух сторон. Но вернёмся к макету. Как уже написал выше, облик укрепления со всеми его большими и мелкими деталями был сформирован музеем-заповедником, и по предоставленным схемам/чертежам в рельефе задумку воплотил Алекс Вельт, широко известный в узких кругах мастер-макетчик и большой фанат фортификации. Работа заняла около трёх месяцев (январь - начало апреля 2018). Крепость, выполненная в масштабе 1:100 расположилась на основании размером 1,9х1,4 м. Одной из изюминок макета стала демонстрация рельефа, поскольку одно дело просто сделать макет укрепления, а другое - толково показать, как он вписан в рельеф, и какую роль рельеф играет в его обороне. К сожалению, у нас макеты (пусть даже хорошие) довольно редко дополняют так же хорошо проработанным рельефом, примером чему может служить хотя бы Парк миниатюр "Замки Украины" в том же Каменце, где с макетами поработали неплохо, а вот о рельефе того же не скажешь. Так что решил тут Алекс Вельт развернуться, высекая знаменитые знаменитые каменецкие склоны в миниатюре: Если говорить об основных различиях двух концепций, то по версии Пламеницких к концу 14 века крепость уже обзавелась сплошным поясом каменных укреплений, усиленных многочисленными башнями (подробней об этом читайте в монографии Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець), тогда как музей-заповедник придерживается версии, что даже в конце 15 века значительная часть оборонного периметра была выполнена из дерева, а ряда башен, появление которых Пламеницкие относили ко 2-ой половине 14 века, на самом деле были построены не ранее рубежа 15-16 вв. Общий вид на укрепления с севера и юга: Напольная (западная) линия укреплений: Цитадель: Обширный двор литовского замка: Замковая церковь Покрова Пресвятой Богородицы: Восточная линия укреплений с башнями, которые нам известны как Папская и Чёрная: За основной линией замковых укреплений показан колодец, который в наши дни скрыт внутри Новой Восточной башни: Макет украсит экспозицию музея-заповедника, потому увидеть его смогут все желающие. Если хочется узнать больше деталей по теме обоснования гипотезы авторства музея-заповедника, то страждущих знаний отправляю к статье, опубликованной в сборнике материалов конференции "Археологія & фортифікація України" (2017): В том же сборнике читайте статью Андрея Хоптяра "Башти Кам’янецького замку кінця XV - першої третини XVI ст.: проблема датування", где предложен новый вариант датировки ряда башен крепости, что также имеет значение в рамках рассматриваемой здесь темы.
  22. Замки и крепости в фильме "Огнём и мечом" (1999)

    Подборка кадров с декорациями Збаража, которые были построены близ с. Бедруско (Польша). Источник Источник Источник Тут же замок немного потрепали: Источник
  1. Загрузить больше активности
×