Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

[AnKo]

Фрагмент мапи 1566р виданя.

А хто автор ? Між іншим там не l a s

там s, навіть подвійне ss

[HOUSE MD]

Фрагмент мапи 1566р виданя.

А хто автор ? ...

[HOUSE MD]

На карті POLONLA AMPLISSIMI REGNI TYPVS GEOGRAPHICS. 1593 рік, Антверпен [1 пост], чітко бачимо, що Лабентвела розміщена на межі території Галичини з Поділлям і на захід від річки з напрямком бігу на північ. Але, у цьому регіоні напрямок течії річок з півночі на південь. Як було показано у 82 номері SPOTKANIA ŚWIRZAN [7 пост] на мапах Гродецького напрям бігу річки може бути позначений помилково. Підтвердження цьому знаходимо на 2 редакції карти Гродецького виданої у Базелі (Basel) 1570 року.

Як бачимо, Labentowela знаходиться на захід від річки котра одночасно впадає в Дністер (?*) і біжить на північ (Стир).

*Питання встановлення назви південної частини річки, напевно, потребує створення окремої теми або навіть і підрозділу по аналізу карт Гродецького.

При аналізі опису Станіслава Сарницького карти Польщі Вацлава Гродецького (Grodetius), виданої 1558 р. у Базелі орієнтовно було встановлено локацію [2 пост] Лабентвели у районі с. Золота Слобода. Але, перша писемна згадка про це село, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь», датується 1649 роком. Тому варто звернути увагу на більш давнішні поселення в окрузі.

Першим "кандидатом" на загадкову Лабентвелу може бути село Плотича Козівського району, розташоване на річці Стрипа. Вікіпедія подає першу писемну згадку 1456 роком як Велика Плотича (отже в 15 столітті цей населений пункт був або досить великим або значущим). Також поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Другим, і на мою думку більш вірогідним, кандидатом є село Ішків. Вікі подає першу писемну згадку 1430 роком. Поряд з ним розташоване невелике село з промовистою назвою Дворище.

Обидва населених пункти (Плотича [Ploczice] та Ішків [iczecow]) є на мапі Боплана.

Прослідковуються вони і на карті Joane Jacoba Kanter Regni Poloniae, Magni Ducatus Lituaniae, provinciarum foedere et vasallagio illis junctarum, et regionum vicinarum nova mappa geographica, 1770 року .

Хоча на ній Ішків [iczecow] названий Jezakow (тотожність населених пунктів піттверджує розташування поряд села Богатківці [bohatkowce], котре зберегло свою назву до тепер); а Плотича [Ploczice] - Plozizce і розташована значно північніше своеї локації (можливо картограф сплутав Плотичу [Плотича] з Плавучою [Плавуча], котра приблизно там і розташована).

Як видно з цієї ж карти Ішків [Jezakow] у 1770 році мав таке саме значення як Бережани і Струсів (згідно легенди карти - містечко, Urbus parva) та вище ніж Козова, Плотича (?), Микулинці, Тернопіль.

Чим не кандидат на загадкову Лабентвелу ?

PS. Невеличкий офтоп. На карті Боплана Тарнопіль позначений як місто. Можна тільки уявити собі яких руйнувань він зазнав у 1675 році, якщо на карті J.Kanter Regni Poloniae, 1770 Тарнопіль позначений як село.

[AnKo]

Знайшлась ще одна карта з Лабентесою, котра була видана навіть раніше карти Гродецького. Катра датована 1554р. Автор карти - мені не відомий.

[Filin]

Небольшой офф-топ по теме указанного на карте района:

В правом верхнем углу карты видно необыкновенное "озеро", из которого все реки текут. Такое увидишь один раз и не забудешь, поскольку на территории области сейчас ничего похожего нет. История этого Амадоцкого озера (или болота) давно будоражит умы исследователей. Оно встречается на целом ряде карт и у него даже есть своя страничка на Вики.

Вот это же озеро и этот же район на карте 1540 года авторства Себастьяна Мюнстера, который опирался на ранее созданную карту Бернарда Ваповского 1528 года. Эта карта Мюнстера неоднократно переиздавалась и, вероятно, дополнялась.

А вот карта того же Мюнстера, но уже 1559 года. Знакомый район, знакомое озеро:

Карта, которую показал AnKo, кажется куда более детальной, чем карты Мюнстера, но менее детальной, чем карта Вацлава Гродецкого. Какой-то промежуточный (по уровню сложности) вариант между картами Мюнстера и картой Вацлава Гродецкого.

[Filin]

Мелькнула в голове вот какая мысль - все карты, на которых изображена Лабентвела, относятся ко 2-ой половине 16 века. То, что города нет на более ранних картах объяснить можно хотя бы тем фактом, что более ранние карты были вообще довольно примитивными и города там отображались только самые-самые значительные. А вот почему Лабентвела не появилась на картах 17 века - это загадка. Сейчас разрабатывается версия, что Лабентвела могла переродиться в какой-то из ныне существующих населённых пунктов, но есть ведь и другой вариант событий - город мог исчезнуть с карт по той простой причине, что он мог во 2-ой половине 16 века прекратить своё существование.

Тут стоит вспомнить трагическую историю Старого Збаража. Если судить по картам, то Лабентвела находилась где-то не так уж и далеко от Старого Забража, а этот город в 1598 году был практически полностью стёрт с лица земли турецко-татарскими войсками. Старый Збараж так и не возродился, новый город предпочли развивать на новом месте (это я о нынешнем Збараже).

Лабентвела могла пережить нечто подобное...

[AnKo]

А може все банальніше і простіше. Лабентеса/лабентвела звичайна топо-помилка того хто малював першу мапу. А інші просто повторили цю помилку. Дивно що досі ніхто ,при наймі з тих матеріалів що довелось бачити і читати, ніхто не знайшов ніяких письмових згадок про це поселення.

Можливо єкесь поселення і було але через те що автор мапи швидше за все був іноземцем то цілком прийнятним є орфографічна помилка. Тобто Автор мапи не зміг правильно тракскриптувати руську назву. Крім того, мені видається, що автор мапи і небув в цих краях і намалював мапу з переказів. Відповідно говорити про якусь більш-менш достовірну точність розташованих, поселень а також правильності передання назв - є проблематичним.

Про озера

Типова практика авторів старих мап малювати озера на "невідомій/ не дослідженій" для автора мапи землі. Це так аби не було пустих місць,"білих плям" на мапі. Доречі подібних гіпотетичних озер є досить досить багато. І не лише на Поділлі. Але як видно з наступними мапами, автори котрих мали вже більш достовірну інформацію про територію, ці озера "випаровувались".

Ще знайшов одну мапу з Лабентесою того року видання що і Мапа Гродецького за 1562р. Це так для колекції зображень мап з Лабентевелою/Лабентесою

[HOUSE MD]

Можливу інформацію про Labentwela подає щоденник Ульріха Вердума за 28 лисопада 1671 року на відрізку шляху з Купчинець до Козови:

Z miejsca tego przez groblę 200 lub 300 kroków długą, przez jezioro i moczary prowadzącą, dalej przez piękną wielką równinę do Kozowy, dwie mile. W drodze widać po prawej ręce na odległość około mili miasto Krasnopolis, należące do wojewody kijowskiego Potockiego, do którego należy także Kozowa.

З цього місця через греблю довжиною 200 або 300 кроків, що проходить через озеро і трясовини, далі через прекрасну велику рівнину до Козови, дві милі [австрійська миля біля 7 км.]. У дорозі видно по правій руці на відстані біля милі місто Krasnopolis, що належить київському воєводі Потоцькому, якому належить також Козова.

Отже, на північ від шляху між Купчинцями і Козовою на відстані біля 7 км вказано місто Krasnopolis, котре відсутнє на сучасних картах. Села Глинна, Плотича, Будилів, Денисів згадуються в цьому щоденнику. Вікі асоціює Краснопіль з селом Теофіпілкою, але від вказаного шляху воно розташоване на відстані біля пів милі (а Вердум вказував відстані з точністю до чверті милі).

Джерела:

1. Dr. Xawery Liske, 1876

[Filin]

Первая мысль, возникшая после прочтения этого, была такой - а почему он свернул в Купчинцы? Вот мимо Краснополя проехал, а в Купчинцы свернул... Мысль о том, что в Купчинцы именно свернул, а не проезжал через них по пути, возникает, если посмотреть на современную карту. Там видно, что главная дорога из Тернополя в сторону Козовы проходит в 4-х км. к северу от Купчинцев...

Выходит, что либо Вердум в Купчинцы завернул, а потом снова выехал на главную дорогу, либо раньше тракт пролегал южнее, и Купчинцы как раз там и находились, потому-то Вердум туда и заглянул. Верно?

И далее - если дорогая была в другой стороне, то насколько южнее? Т.е. в какой точке стоял Вердум и прикидывал, что вот отсюда около 7 км. до Краснополя? Немаловажно направление дороги, т.к. от этого зависит какая сторона света буде по правую руку - юг или, например, юго-восток.

Теперь вот ещё вопрос - считал ли Вердум физический путь по прямой (от точки А к точке Б), когда сам ехал по дороге, или же считал длину самой дороги, которая (понятное дело) вследствие всяких изгибов могла по прямой физически преодолеть 10 км, но сама при этом иметь длину 15 км.

Если он считал более-менее прямой путь или дорога была более-менее прямой, то Теофипилка выглядит интересным кандидатом - она находится на расстоянии около 8 км. от Купчинцев. Сколько там до неё было от дороги я не ведую, т.к. не знаю, где она проходила раньше Ну и "Дослідники вважають, що Теофіпілка — це колишнє містечко Краснопіль"...

[HOUSE MD]

...Теофипилка выглядит интересным кандидатом - она находится на расстоянии около 8 км. от Купчинцев. Сколько там до неё было от дороги я не ведую, т.к. не знаю, где она проходила раньше Ну и "Дослідники вважають, що Теофіпілка — це колишнє містечко Краснопіль"...

Цим дослідником, скоріш за все, був Antoni Schneider - автор Енциклопедії до краєзнавства Галичини, коментарі якого до щоденника Вердума розмістив Ліске [X. Liske] у своїй книжці:

Miasta Krasnopolis (str. 160) dziś nie ma. Jest to dzisiejsza wieś Teofipolka, którą po zniszczeniu nowozałożonego miasteczka także Krasnopolka zwano. Nazwa Teofipolka pochodzi od Teofili z Potockich Moszyńskiej.

Міста Краснополіс (ст. 160) сьогодні немає. Є це теперішнє село Теофіпілка, яку по розгрому новозакладеного містечка також Краснопілька звано. Назва Теофіпілка походить від Теофілії з Потоцьких Мошинської.

[Filin]

Разглядывая карту 17 века, авторства Мартина Стира (Martin Stier), обратил внимание, что там имеется городок под названием "Labentiocka". Поисковикам это название вообще незнакомо.

Западней этого городка находится "Ratina" (Рогатин?), а к юго-западней "Hailez" (Галич?)...

Не наша ли это Лабентвела?

Живая карта

[AnKo]

В 24.03.2012 в 15:03, Filin сказал:

Разглядывая карту 17 века, авторства Мартина Стира (Martin Stier), обратил внимание, что там имеется городок под названием "Labentiocka". Поискам это название вообще незнакомо.

Западней этого городка находится "Ratina" (Рогатин?), а к юго-западней "Hailez" (Галич?)...

Не наша ли это Лабентвела?

Думаю, ще це один і той же обєкт, тобто Лабентвела.

Також попадалась на очі ця мапа.

Точно такі ж були асоціації з назвами "Ratina" (Рогатин), "Hailez" (Галич), "Bomerzani" -(або Поморяни, або Бережани?)

Також були спроби знайти подібну назву серед сучасних міст/містечок/сіл. Наразі поки що безрезультатно.

Що для мене дивно що ця назва всплила на такій пізній мапі. Іншими словами, назва Лабентвела в основному фігурує на мапах 16ст. А тут, на мапі котра була видана ближче кінця 17ст.

Нижче той же фрагмент тієї самої мапи але у кращій розд.здатності, може кому знадобиться. Якщо непотрібно, адмін видалить аби не дублювалось.

[HOUSE MD]

Городище, Козівський район.

Ще один кандитат на Лабентвелу. Давнє поселення (назва не відома) розташовувалось на горі Замчисько. Після його руйнування село відродилось в долині річки.

Розкопки на горі "Замчисько", 2006 рік (поховання епохи бронзи, але згадується розташування давнього поселення):

Тут було відео, але посилання померло

[HOUSE MD]

Жиздитель в темі про Ольшаницю навів мене на атлас Г.Меркатора [Gerardus Mercator] 1595 року видання.

На карті Литви (XXVII розділ) знову знаходимо нашу Labentowela. На відміну від інших мап, на ній позначено Тернопіль та Козову. Чітко видно, що Лабентвела розташована приблизно посередині між цими містами. Але, і тут не обійшлося без "ложки догтю" - біля підпису позначено 3 населені пункти і важко сказати до котрого з них відноситься цей підпис.

По взаємному розташуванню цих міст і по їх розташуванню до водних ресурсів та кордонів, я прийшов до висновку що на карті позначено Ходачків (Kodessko на мапі Боплана), Козлів (або Озерна, менш вірогідно) та Городище. Регіон пошуків звузився

[Filin]

Отличная находка Действительно регион поисков серьёзно сузился. Разгадка не за горами!

[konrat]

Хочу поділитись ще однією версією. В пошуках інформації прошу відштовхуватись від самої назви Labentowela. В Вікі про с. Жуків Бережанськй р-н. є наступне - "Перша писемна згадка — 1420. Тоді Жуків от­римав маґдебурзьке право, власником населеного пункту був Я. Лабонта з Жукова." - називати містечка по назві власника є звичним того часу, з чого можна зробити висновок що Labentowela - це с. Жуків, або інше містечко власником якого був Я. Лабонта. Якби знайти ще відомості про нього можливо можна підтвердити чи спростувати дану інформацію...

[Filin]

Спасибо за интересную мысль! Да ещё и село в нужном районе находится... Некий Лабонта в районе поисков Лабентвелы - не похоже на совпадение.

[rbrechko]

До речі, така ж інформація є і про сусіднє з Жуковом село Надрічне (до 1946 - Дрищів), яке як і Жуків у 1420 році отримало магдебурзьке право, і яким теж володів Я.Лабонта. Спроба погуглити цього пана по польських джерелах поки що ні до чого особливого не привела, все ті ж відомості про магдебургію:

Цитата

1420 r. nadaje Władysław Jagiełło prawo nie­mieckie średzkie wsiom Żuków i Dryszczów, należącym do Jana Łabąty z Żukowa (A. G. Z., t. III, str. 175).

Джерело
 

Цитата

LXXXIX. 1420. Władysław Jagiełło nadaje prawo niemieckie średzkie wsiom Żuków i Drzyszczów, należącym do Jana Łabąty z Żukowa . . . . .175

Джерело

[rbrechko]

Знайшов ще одне цікаве джерело (с. 294), в якому говориться таке:

Lambant (Labantowie, Łabęccy), Jasiek, Cewlejko i Jakusz, herbu Awdaniec w 1375 r. (16 VIII) otrzymali od księcia Duszanów, Buszcze i Żuków. Z tytułu nadania zobowiązani byli do wystawienia trzech kopii i trzech strzelców na każdą wyprawę generalną na obszarze Rusi. Wspomniani wywodzili się z Łabęd koło Gliwic na Górnym Śląsku, gdzie ich przodkowie żyli już w końcu XIII w. Do niedawna – właściwie bez żadnych podstaw źródłowych uważano, że Łabęccy, którzy otrzymali dobra od Władysława Opolczyka, pieczętowali się herbem Łabędź; łączono bowiem nazwę herbu (rodu) z nazwą miejscowości. Przynależność herbową (rodową) Łabęckich określają natomiast pieczęcie Mikołaja Łabęckiego z Żukowa – wnuka któregoś z wymienionych braci z 1375 r. – pieczętującego się herbem Awdaniec. Łabęccy bardzo szybko zadomowili się na Rusi, a Michał Łabęcki (1382–1397) – najpewniej syn jednego z obdarowanych przez Władysława Opolczyka – zaliczał się już bez wątpienia do elity. W 1392 r. kupił wieś Malechową (dystrykt lwowski) od Piotra Bloroka, mieszczanina lwowskiego, za 34 kopy groszy ruskich. Synami Michała Łabęckiego byli Jan (1397–1451) i Mikołaj (1400–1436). W 1427 r. Mikołaj z Żukowa znalazł się w gronie szlachty ruskiej składającej homagium Władysławowi Jagielle i przystawił pieczęć z herbem Awdaniec do wystawionego wtedy dokumentu (jego pieczęć znana jest także z 1436 r.). Jan z Żukowa, pojawił się natomiast w źródłach – jeszcze u boku ojca – w 1397 r. W 1420 r. otrzymał od Władysława Jagiełły prawo średzkie dla swoich dóbr Żuków i Dryszczów, był także dziedzicem Międzygórza w ziemi halickiej. Dwukrotnie żonaty (druga żona Elżbieta), pozostawił po sobie liczne potomstwo, w tym dwie córki, Elżbietę i Barbarę oraz czterech synów: Pakosława, Nawoja, Teodoryka i Jerzego. Łabęccy, zwani na Rusi Labantami, występowali tam aż do XVII w.

Дивлячись на цей текст само собою напрошується припущення, що таємнича Лабентвела таки повинна бути пов'язана з вищезгаданим родом.

[HOUSE MD]

Дякуючи підказці konrat'а, звернув увагу на такий топонім:

* шкода, що карта в "потрібному місці" пошкоджена і дану назву можна прочитати по різному.

[HOUSE MD]

Цитата

*4106. Nobil. Iohannes de Syelka alias Labatha cum matre sua Nastasia vendideruat terciam partem suam, quam babuerunt in villa Syolka nobili Petro alias Goworek pro centam marcis. Et iam solucionem receperunt plenariam. Super quod memoriale posuit, quod iudicium recepit.

В цьому тексті згадується Ян (Іван) з Сьолка по іншому Лабата... Єдиний відомий мені топонім в регіоні пошуку з такою назвою це село Сільце (перша писемна згадка — 1466) біля Підгаєць, але це суперечить більшості картографічного матеріалу.

Хоча не прямим підтвердженням даної версії може служити запис за №743 з т.12, ст.76 AGZ :

Цитата

Iohannes familiaris Labanthe. Quemadmodum lohanni familiari domini Labanthe et Mareissio procuratori de Podhaycze...

Також можна припустити, що розташоване біля Підгаєць с.Сільце у 15-16 столітті могло бути розташоване зовсім у іншому місці - багато сіл цього регіону було наново локовано після знищення у 17ст.

[konrat]

На половинні карт Лабентвела позначена трьома населеними пунктами, передивившись ці карти в цілому я більше не знайшов позначених але не підписаних міст, з чого можна зробити висновок що все ж таки всі вони відносяться до Лабентвели. Можливо при створення карт були відомості що існують деякі містечка власником яких був Лабонта і підписали їх Лабентвела (наприклад Жуків, Дрище, Сільце), а поселення з назвою Лабентвела не існувало.

[HOUSE MD]

... існують деякі містечка власником яких був Лабонта і підписали їх Лабентвела (наприклад Жуків, Дрище, Сільце), а поселення з назвою Лабентвела не існувало.

В попередньому пості я привів витяг з AGZ, де чітко вказано тотожність двох назв для одного населеного пункту: Сьолка і Лабата.

На даний час маю версію, що "правонаступником" Сьолка може бути с. Новосілка [Nowosiółka] Підгаєцького району (є ще не вирішені деякі "нестиковки", зокрема з датою першої згадки).

PS. Лабонта був не один - в AGZ є відомості про декількох представників цього роду котрі проживали в різних населених пунктах. Також є запис про судове вирішення спору про опіку над малолітніми дітьми одного з них (Jana Labatha, т.10 ст.16 запис за №243 від 4 листопада 1513 року); можливо тоді і була знищена Лабентвела/Сьолка.

[konrat]

Слово "alias" (Syelka alias Labatha) переклав як псевдонім, кличка,прозвище , тобто зовсім не назва містечка, друга назва, чи стара назва. То чому інші поселення власніть роду Лабонтів не могли мати такі прозвища на честь власника? І накарті ці містечка названі одним псевдонімом - Лабентвела.

Що стосується Новосілки, Сільця то вони ніяк не локалізуються на картах як Лабентвела.

[HOUSE MD]

1. Iohannes [Ян, Іван] de [de (+Abl) – з, про] Syelka [Сьолка] alias [alius, alia, aliud – інший, а, е (з багатьох)] Labatha

Тобто, переклад звучить: "Іван (в AGZ зустрічається і таке його ім'я) з Сьолка (вказано мсце проживання, так як були ще з Жукова) по іншому Лабата (дана інша назва тогож населеного пункту).

2. Я не вказую на Новосілку Підгаєцького району як на Лабентвелу, так як мені достеменно відомо що село було спалено і наново локоване на новому місці (так само як і багато інших сіл цього регіону). На карті з атласу Меркатора [Gerardus Merkator, 1595] Лабентвела локалізована на схід від Козови, а Жуків та Дрищів (тепер Надрічне) знаходяться західніше.

Виходячи з вищезказаного, моя версія виглядає так:

Один з представників роду Лабантів поселяється в с.Сьолка і дає йому назву Лабентвела. Піісля його загибелі (можливо в битві під Вишневцем 1512 року, судячи з дати вирішення опіки над неповнолітніми дітьми) деякий час ця назва ще використовується. Після спалення села, воно відроджується на новому місці, але назва Лабентвела не використовується так як не було в живих жодного з представників цього роду у селі (остання згадка, котру я знайшов, про цей рід в AGZ датується 1513 роком); при використанні автентичної назви Сьолка та означення того, що село відбудовано на новому місті, утворилась назва Новосьолка.