Буцнів (Буцнев): замок (локалізація, архітектура, історія)

[HOUSE MD]

Обговорюється цей об'єкт: Буцнівський замок

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich на 254 сторінці XV тому пише про заснування в 1671 році замку. Але на жодній із відомих мені карт, замок у Буцневі не позначенно. На карті 185х років є два об'єкти з позначенням фільварку. Можливо, один з них виник на замчиську:

адже Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej, Частина 1 за Grzegorz Rąkowski на 148 сторінці пише що у другій половині 19 століття Серватовичі розібрали руїни замку і з цього матеріалу збудували палац. Це також свідчить про те, що замок був кам'яний, так як простояв біля 150 років, і матеріал з його розбору був використаний.

Ці самі об'єкти є і на карті 1913 року:

З цього ж путівника нам відомо, що палац було зруйновано у 1915 році, а на карті 1923 року відсутній об'єкт з №2:

Як бачимо він повністю зруйнований, нема жодної будівлі на карті. Але у тому ж путівнику пише, що від палацового комплексу залишилось декілька господарських будівель. Що мав на увазі автор? Що палац - це об'єкт №1 в центрі села (зверніть увагу як до цього місця сходяться дороги):

чи сплутав новозбудовані ферми із залишками господарських будівель палацового комплексу.

Але у географічному словнику

зустрічаєм фразу "виставлена на Пассах фортеця". Вірогідно, це якийсь топонім, котрий допоможе нам локалізувати розміщення Буцнівецького замку.

[Filin]

Отличная тема Жаль, что добавить пока особенно нечего

С точки зрения расположения интересны оба обозначенных места. Место №1 - своим центральным положением относительно поселения и близостью к реке. А кроме того - место №1 не просто у реки, а на мысу, образованном руслами двух рек. Место №2 хоть и удалено от реки, но зато расположено на возвышенности, а не в долине реки + у места №2 расположена тоже не самая слабая дорожная развязка:

На месте бы глянуть, что там за рельеф, может что-то удастся "прочитать" на поверхности земли

К общему материалу подброшу информацию, которую отмечает "Тернопільський Енциклопедичний Словник". Красным выделил наиболее интересные на мой взгляд места текста:

Стоит отметить, что раннее письменное упоминание поселения (1464) и раннее получение Магдебургского права (1469) так и подмывают сделать предположение, что укрепления в Буцневе могли существовать и до того, как там в 16-м веке построили каменный замок. Я не говорю о городище, речь о каком-нибудь деревянно-земляном замочке или небольшой крепосце, которая могла бы на первых порах обеспечить защиту городку.

По теме пожара и разрушения дворца - странно, что источники ходят вокруг да около, не называя причину разрушений. Если бы речь шла о 1917 годе, то я бы без размышлений списал бы разрушение дворца на Первую Мировую, а что же случилось в Буцневе в 1915-м? Обычный пожар? Кстати, если дворец простоял до 1915 года, до вполне возможно, что где-то могли уцелеть его фото или другие изображения. Нужно будет узнать, может у Афтанази по нему что-то есть.

Интересно упоминание древнерусских археологических памятников в районе села, жаль непонятно, что и где именно нашли.

Радует, что есть книжечка по теме села, хоть её и издали в далёком 1998 году, но всё же думаю шанс отыскать её есть, в местной библиотеке (если такая есть) или в библиотеке школы, или просто у кого-то из жителей села

[Filin]

Оказывается помимо вышеупомянутой книг 1998 года "Буцнів — село над Серетом" существует ещё одно издание, затрагивающее историю села:

"Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові" (історико-краєзнавчий нарис)
Автор: Богдан Новосядлый
Издательство: Джура, 2006 год
Страниц: 295

Сканы дёрнул с Вики

Это издание, как мне кажется, вполне можно достать в Тернополе. Оно относительно свежее, да ещё и выпущено издательством "Джура", чья литература вроде не редкость на тернопольских прилавках. 295 страниц - это уже не брошюра, так что есть надежда получить интересную информацию.

Кстати, автор книжечки и автор статьи по Буцневу в "Тернопольском энциклопедическом словаре" (скан этой статьи выше) - это один и тот же человек - Богдан Новосядлый. Если он плотно сотрудничает с "Джурой", то при желании на него вполне можно выйти.

[HOUSE MD]

...

По теме пожара и разрушения дворца - странно, что источники ходят вокруг да около, не называя причину разрушений. Если бы речь шла о 1917 годе, то я бы без размышлений списал бы разрушение дворца на Первую Мировую, а что же случилось в Буцневе в 1915-м? Обычный пожар?

...

Наступ німецьких військ і відступ російських військ з Галичини. Тоді ж спалено млин Галля в Тарнополі.

[Filin]

Наступ німецьких військ і відступ російських військ з Галичини. Тоді ж спалено млин Галля в Тарнополі.

Всё, я понял, где просчитался - я ориентировался на поджог Тернопольского замка, который имел место быть в 1917-м, забыв, что бои в тех местах шли и ранее

Вообще моя первая мысль была - сожжён/уничтожен в ходе боёв Первой Мировой. Замок в Тернополе (точнее - его судьба) сразу вспомнился, а потом как увидел, что там разрушения пришлись на 1917-й, так и ушёл в сторону от верного пути.

[Filin]

@A_Wolkoww, краевед, коллекционер всякого интересного и просто хороший человек, пришёл на помощь в трудную минуту, поделившись сканами из 7-го тома ("Województwo ruskie. Ziemia Halicka i Lwowska") известного издания по дворцам Речи Посполитой авторства Романа Афтанази:

 

[A_Wolkoww]

A_Wolkoww, краевед, коллекционер всякого интересного и просто хороший человек, пришёл на помощь в трудную минуту, поделившись сканами из 7-го тома («Województwo ruskie. Ziemia Halicka i Lwowska») знаменитого издания по дворцам Речи Посполитой авторства Романа Афтанази

Поскольку среди нас ещё встречаются такие исследователи, которые не знают польского,

переведу ту часть, что касается старого замка:

В Буцневе существовал когда-то один из "типичных" некогда замков, о котором имеем только упоминание под 1671 годом. Она гласит о средствах, потраченных в то время тогдашним владельцем староства, каменецким каштеляном, Габриэлом Елиты Сильницким.

В последующем, замок утратил своё оборонное значение и постепенно разрушался. После приобретения Буцнева Серватовскими, примерно в 1850-м году, его остатки использовались для строительства новой усадьбы. К середине 19 века от замка осталось только три четырёхгранные башни.

В одной из них были глубокие сводчатые подвалы, а на окнах - каменные облицовки в стиле ренессанса. На тот момент она сохранилась лишь на высоту одного яруса.

Дальше он много пишет об архитектурных деталях - у меня здоровья не хватило это переводить.

Ну и:

В 1915 году усадьба сгорела и после войны уже не восстанавливалась.

[HOUSE MD]

Ось і добрався я до розвідки на місцевості.

Виходжу коло церкви.

Збудована у 1744 році,

обнесена мурованим парканом досить цікавої форми.

На одному з кменів муру [фото 0255] цифри...

Пробую розпитати про палац, але ніхто не знає. Одна жінка сказала, що, напевне, був біля костелу. Але я вирішив спочатку провірити об'єкт, котрий позначив на карті цифрою 2 (теперішні ферми).

Загальна панорама не викликає ніяких асоціацій (фото 0257). Деякі будівлі змуровані з каменю (фото 0258, 0261), у однієї півкруглі вікна (фото 0259). Скоріш ща все - залишки колишнього фільварку. Біля "центрального входу" - потужний кам'яний підмурівок (фото 0262).

Не знайшовши більше нічого цікавого, вирушаю до об'єкту за №1, розташованого якраз неподалік костелу.

Загальний вигляд нічим не вразив (фото 0264) Одна з будівель мурована з каменю в перемішку із "старою" цеглою (фото 0265, 0266). За інформацією місцевих жителів на даній території колись був спиртзавод (Як відомо з статті Б.Новосядлого у "Тернопільському Енциклопедичному Словнику" він існував до 1914 року. Тому палац на даній території не міг бути розташований).

Чомусь граб'єго полюбляли ялинки біля палаців та перебудовувати давнішні замки на гуральні (можливо, через наявність підвалів-підземель). Враховуючи, як сходяться дороги, розташування біля крутого схилу річки - кращого місця для замку важко уявити. Хоча, як побачимо пізніше, палац локовано у іншому місці. Але ніхто і не стверджує, що він розташовувався на місці замку. Наявна лише інформація про використання матеріалів.

Розчарувавшись, вирушаю на оглядини костелу, збудованого Серватовськими у 1890 - 1891 роках.

При огляді костелу, зав'язалась розмова з місцевою жителькою, котра, хоч і не знала місця розташування палацу Серватовських, виявилася власницею книжки Богдана Новосядлого "Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові" (історико-краєзнавчий нарис) в котрій було знайдено інформацію про місце розташування палацу. Як виявилося, він, дійсно, розташовувався неподалік від костелу а токож від об'єкту №1. На його місці збудовано медпункт. Тут і жінка пригадала, що там колись були конюшні.

Як бачимо на фото - і ялинки на місці

Тепер, коли ми вже знаєм локацію палацу (і стали надзвичайно мудрими ), співставимо карти 1913 та 1925 років:

Як бачимо, будівлі об'єкту №1 присутні на обох картах, а позначені цифрою "3" і розташовані біля костелу на карті 1913 року відсутні на мапі 1925...

До речі, міст через річечку, позначений на обох картах, був для мене основним орієнтиром для початкового орієнтування на місцевості.

[Filin]

Як виявилося, він, дійсно, розташовувався неподалік від костелу а токож від об'єкту №1. На його місці збудовано медпункт.

Т.е. медпункт есть там и сейчас, верно? А информацию о постройке медпункта на месте дворца ты почерпнул со слов этой местной жительницы, которая в свою очередь пересказывала текст книги? Так что ли?

[HOUSE MD]

Медпункт на місці - я ж виклав його фото за ялинками . Інформацію прочитав в книжці, котру пані любязно дала переглянути. Коли я їй сказав про медпункт, вона згадала що на тому місці були конюшні...

[Filin]

Недавний марш-бросок по Тернопольской области подарил, помимо всего прочего, приятный "нежданчик" - сборник "Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" (Збараж, 2006), где (опять же, помимо всего прочего) была найдена статья "Буцнівська твердиня, як символ своєї доби".

Статья интересная, хоть и не без "греха". Например, часть её - это фактически перевод материалов из книги Афтанази, некоторые другие описанные моменты истории местами не всегда понятны и логичны. Но в целом, есть описание массы малоизвестных событий, так или иначе связанных с историей замка, так что статью стоит отнести к категории полезных.

[Filin]

Хоча, як побачимо пізніше, палац локовано у іншому місці. Але ніхто і не стверджує, що він розташовувався на місці замку. Наявна лише інформація про використання матеріалів.

Кстати, очень ценное наблюдение. Например, Роман Афтанази описывает, как выглядел замок по состоянию на начало 19 века. Из этого описания следует, что строения старого замка (3 сохранившиеся башни) к этому моменту уже вошли в состав некой дворцовой резиденции. Различима знакомая преемственность – замок трансформировался в дворец, что было частым явлением в конце 17 – 1-ой половине 18 века.

Казалось бы всё очевидно – замок и дворец - это один и тот же объект. Но тут в историю вклинивается ещё одно событие… Оказывается, в 1850-х Серватовские начинают строить некий новый дворец-усадьбу, а старый замок послужил в качестве строительного материала для новой резиденции. И пока совершенно непонятно, строили новый дворец на месте старого замка или где-то в другой части городка?

[Filin]

Как-то так постепенно вырисовывается версия, что старый замок и дворец, разрушенный в период Первой Мировой, находились в разных местах, хотя и неподалёку друг от друга, буквально через дорогу.

На карте ориентировочно отметил место предполагаемого замчища красным кругом, а место дворца - жёлтым.

А тут вдруг вот какая мысль возникла - а что если всё же место было одно? Как-то так:

При такой схеме и спиртзавод могли построить на месте старого замка, и медпункт на месте нового дворца, но при этом речь могла идти не о двух разных участках территории, а об одном и том же. Плюс к тому, всё это находится неподалёку от костёла... Иными словами, кажется, что при желании описания месторасположения замка и дворца можно приписать к одному месту, а не к разным.

[rbrechko]

Розташування замку на карті фон Міга:

Жива карта

[HOUSE MD]

Практично, замок локалізовано (картографічно). Я не звернув увагу на дату складання наявної у мене карти і не брав до уваги. Згідно проведеного аналізу на місці замчиська було збудовано палац і гуральну (між іншим, на місці інших замків також робили гуральні з використанням їх підвальних приміщень)

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Як на вашу думку парадний в'їзд до Буцнівського замку був розташований по центрі муру? Cумніви цієї версії виникають через карту карту Фон Міга на якій зображений в'їзд до замку є більше зі східної частини.Також хотів сказати що опис замку в збірнику Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" на сторінці 77 трішки не співпадають з картою Фон Міга (можливо я просто добре не зрозумів опис) будь-ласка перевірте самі особливо коли тема стосується "прибудов".

 

[HOUSE MD]

В 17.09.2016 в 02:09, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

1) Як на вашу думку парадний в'їзд до Буцнівського замку був розташований по центрі муру?Cумніви цієї версії виникають через карту карту Фон Міга на якій зображений в'їзд до замку є більше зі східної частини.

2) Також хотів сказати що опис замку в збірнику Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" на сторінці 77 трішки не співпадають з картою Фон Міга (можливо я просто добре не зрозумів опис) будь-ласка перевірте самі особливо коли тема стосується "прибудов".

1. Карта Ф. фон Міга є досить не точною, в ній можлива похибка на десятки, а то і на сотні метрів.

2. Опис і карта відносяться до різних часів (цілком ймовірно, що у замку були башти, а не земляні бастіони.

[HOUSE MD]

В 24.12.2016 в 03:08, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

Я думаю автор мав на увазі що є декілька приміщень колишнього спиртзаводу заснованих на господарських приміщеннях.

Про це сказано майже рік тому:

В 28.12.2015 в 16:16, HOUSE MD сказал:

... Згідно проведеного аналізу на місці замчиська було збудовано палац і гуральну (між іншим, на місці інших замків також робили гуральні з використанням їх підвальних приміщень)

[A_Wolkoww]

В 25.12.2016 в 12:55, HOUSE MD сказал:

Про це сказано майже рік тому:

А був хтось в тих підвалах? Фото є?

[HOUSE MD]

Палац не перебудовано із замку, а збудовано поряд. Так що це зовсім різні будівлі.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

В 26.01.2017 в 08:39, A_Wolkoww сказал:

А був хтось в тих підвалах? Фото є?

Мій батько був в підвалі або пивниці круглої форми в 2007 році. Склепіння частково обвалилося і трохи землі зробило спуск аж до самого підлоги. За фотографії нічого невідомо.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Так як у цій темі є слово архітектура, то давайте поговоримо про архітектуру замку. Але перед цим хочеться вияснити доки все таки частина замку існувала.

On 01.04.2011 at 15:33, HOUSE MD said:

"Słownik geograficzny Królestwa Polskiego"; "Województwo ruskie. Ziemia Halicka i Lwowska"; "Тернопільський Енциклопедичний Словник"; "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України";

Усі ці книги кажуть що замок розібрали на будматеріал для спорудження палацу.Тоді коли на карті Second Military Survey  (1861-1864 рр.) (яку @Filin позначає як 1861-1869) видно одну башту приблизно 40x60 м, напевно вона була меншою але це не головне, а головне саме те що ця башта існувала тоді коли Серватовські мали вже розібрати замок.

Якщо, представити що башта яку видно це - Jedna z nich miała głebokie piwnice o sklepieniach beczkowych i renesansowe obramienia okna. W tym czasie miała ona wysokość jednej tylko kondygnacji. то зразу вимальовуються два варіанти розміщення цих двох башень - Dwie dalsze, piętrowe baszty połączone zostały ze sobą w początkach XIX w. długim parterowym skrzydłem.Obie baszty nakryte dachem czterospadowym posiadały jeszcze po bokach jednoosiowe przybudowki .

Варіант №1

Варіант №2

Щодо того які саме дві двоповерхові башти збереглися до пол. 19 ст. і були описані в описі початку 19 ст. то це є питання на майбутнє. В даний момент хотілось би дізнатися чому башта, яка мала бути розібрана на будматеріал Серватовськими є зображена на карті 1861-1864 рр.? Якщо вона не була розібрана то коли і чому вона закінчила своє існування?

У мене є дві версії щодо останнього питання:

• 1. Серватовські розібрали на будматеріал - дві двоповерхові башти,головний корпус, прибудови та перехід який з'єднував дві двоповерхові башти. Одноповерхова башта не була розібрана.
   
• 2. Серватовські ,у кінцевому результаті, розібрали усі три башти і т.д. А ця башта позначена на карті другої пол. 19 ст. тому що вона була, так кажучи в процесі розбирання, тобто розбирали замок поступово і на момент складання карти ця башта ще не була розібрана.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Вам скучно і ви не маєте що робити? Тоді пропоную взяти участь у прекрасній діяльності по знищенню історії. Ні?Не хочете? А жаль, тому що буцнівчани цим вже давно займаються і цього навіть не скривають! Але все по порядку.

Історія

Точно невідомо коли в Буцневі вперше поселилися люди, тому що не проводилися археологічні розкопки. Поблизу села було виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка датується 1464 р. в ній йдеться про те, що Ян Рей з Шумська здав під заставу Матею Любіцькому два поселення — Bucznyowka minor -лат.; Bucznyowka inferior -лат. — за сорок польських марок. Матей також зобов'язувався заснувати два села — Bucznywa magnus -лат.; Dluga Dolyna -пол. —  які належатимуть Янові. У 1469 р. Буцнів получив Магдебурзьке право, в тому ж році стався дуже сильний татарський напад один з шляхів проходив через околиці Теребовлі ( біля 20 км. від Буцневи). У 1471 р.  згадується три поселення — Bucznowa Superior -лат.; Bucznowa Inferior -лат.; Bucznyowa feriori -лат. (feriori - термін, який дуже рідко використовували для того щоб сказати - вільне від правління, тобто самоуправління, що підходить до Буцневи так як Магдебурзьке право = самоуправління.).

Потім поселення поступово розвивалося, та в кінці 1520 -тих Буцнів став занедбаним через судові тяжби між власниками. У 1530 р. король звільнив Буцнів від податків на 10 років. У 1532-1540 рр. брати Ніпчиці (власники міста) споруджують замок, за власний кошт. Скоріш за все, це був комбінований з дерева та землі замок. У другій пол. XVI ст. Буцнів розвивався помаліше через зростання Тернополя в якості адміністративного та оборонного центру.  У 1620 р. татари спустошили багато галицьких міст та містечок серед яких був Буцнів. У 1621 р. в ході воєнних дій Хотинської війни Буцнів було спустошено та розрушено. Через ці три напади Буцнів перетворився на село, згодом став містечком. В ході Національно-Визвольної війни, в Буцневі було спалено 96 будинків. У 1671 р. Габрієлю Сенінському мали бути поверненні кошти за фортифікацію буцнівського замку. У 1850 -тих замок було розібрано на будматеріал Серватовськими.

Локалізація

Вчора переглядавши карти на сайті Mapire , я був приємно здивований коли я побачив обновку на сайті, де раніша не приємна версія Third Military Survey (1869-1887) була замінена набагато кращою. І ось що я там побачив :

Зверніть увагу на розміщення замку. Раніше я уявляв замок десь в цьому районі :

А тепер згідно з Third Military Survey (1869-1887) я розумію що він мав бути десь тут:

Мені таке розміщення здалось дивним, але мої сумніви розвіяв мій батько який мені сказав що коли там будувалася лазня вони натрапили на каміння, на багато каміння. І що вони з ним зробили? Вони з цього каміння збудували фундамент для лазні.(західна територію окреслено червоним) 

А ще є така пані яка на свому городі знаходить багато каміння - вона з цього каміння збудувала свій будинок та сарай (східна територія окреслена червоною лінією).

Мій батько мені розказав що в 2007 році він бував в підвалі під колишньою гуральнею, вхід до підвалу буде показаний червоною стрілкою.

Цікавими виглядають ось ці місця:

Було б корисно щоб хтось з'їздив на розвідку. Переходимо до наступного пункту.

Архітектура

Ми маємо опис який датують до половини XIX ст. і ми зараз спробуємо прив'язати опис до кожної будівлі.

1 - Головний корпус, права одно-осьова прибудова до башти №5. Він був вкритий двох-спадовим дахом і при ньому знаходився парадний під'їзд. З сторони під’їзду, фасад повставшого у такий спосіб двору вздовж своєї довжини отримав підтіння з дерев’яними філярами.

2 - Середній корпус двору, з шістьма покоями освітленими з двох протилежних сторін, призначений був на репрезентаційні цілі, отримав таке ж стильове оздоблення.

3 - Одно-ярусна чотирибічна башта, яка мала глибокі пивниці з бочкоподібними склепіннями і ренесансові обрамлення вікон.

4 - Довге одно-ярусне крило, крите гладким двох-спадовим дахом з одним тільки внутрішнім проходом по будові анфіладній. (w układzie amfiladowym).

На початках XIX ст. цей корпус сполучив башти №5 і №6.

5 і 6 - Двох-ярусні башти накриті чотирьох-спадовим дахом. Башта №5 мала дві прибудови: №1 і №4. Башта №6 не мала інших прибудов як №4.

 Тепер замок локовано, його вигляд на XIX ст. розібрано. А от щодо заснування та кінця існування кам'яного замку - то питання досі залишається відкритим. Раніше кінцем замку вважалась дата 1850 р. ,але ми вже розібралися що це може бути не так і що замок частично міг існував в 1860-их роках.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Заховані рештки Буцнівського замку

Недавно, роздумуючи про Буцнівський замок, я згадав що примішення в якому колись діяв магазин "Буцнівчанка" знаходиться на непоганому такому підвищенні ~ 2 метри. І тут мене просіяло, а що якщо це є залишки замкових валів, і магазин розміщується на місці однієї з башт?

На другому фото чудово видно, що це підвищення тягнеться, як мінімум на 100 метрів, що додає впевненості до гіпотези що це є рештки замкової платформи. Якщо, все в дійсності є так як я сказав, тоді Буцнівський замок попадає в категорію залишилися вали а не - "стёрт с лица землы". Тепер, доведеться чекати на розвідку на місці, для спрощення або підтвердження гіпотези.

Скріншоти зробив з цього відео.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Замок XV-XVI ст.

В 02.04.2011 в 10:31, Filin сказав:

Стоит отметить, что раннее письменное упоминание поселения (1464) и раннее получение Магдебургского права (1469) так и подмывают сделать предположение, что укрепления в Буцневе могли существовать и до того, как там в 16-м веке построили каменный замок. Я не говорю о городище, речь о каком-нибудь деревянно-земляном замочке или небольшой крепосце, которая могла бы на первых порах обеспечить защиту городку.

Як точно пан @Filin вгадав ще 7 років назад, тому що замок/замочок згадується у 3 томі "Matricularum Regni Poloniae summaria." а згадка відноситься до 1504 р. Ось оригінальний текст:

Цитата

1380. In conventions generali Piotrkoviensi, f. 6 ante Oculi (8 mar.). Rex testificatur Henricum alias Endrich Michowski, curiensem regium, fortalitium et oppidum regale Bvcznyowa cum villis desertis alias przyschyolkj pustimy Chodeczkow, Donamycze, Dluga Dolyna et cum superiori Bucznyowa circumadiacentibus, ad praedictum fortalitium cum oppido spectantibus, tenutae suae, ac summam, in eisdem bonis inscriptam, Ioanni et Victorio de Syenno, fratribus germanis, de voluntate et consensu regali resignasse. MD. XIX, 151.

  *fortalitium - має корінь форт, можливо, це пов'язано з укріпленнями? Зараз вияснимо.

    The Law Dictionary подає таке тлумачення (дивитися оригінал тут - англ.):  

Цитата

На старо-шотландській (?) право. Замочок; замок. Правильно будинок, або вежа, яка має зубчату стіну, рів, або широку канаву.

    Тобто, в Буцневі у XV-XVI ст. був ,як мінімум - оборонний двір, як максимум - замок.

    Ось аматорський переклад тексту з латині (писати в персональні повідомлення, якщо є помилки):

Цитата

1380. На генеральному Петриківському сеймі, день 6, року Ока (8 березня). Король наказує Генріху, також відомий як Енріх Мішовський, королівському наміснику, власник (або орендар - @Arsen Замки -Тернопільщини) замку та міста королівського Бучньова разом з навколишніми спустошеними селами та пустими присілками Ходачків, Донамичі, Довга Долина та разом з горішнею Бучньова , вищезгаданий замок разом з містом побачено, в сумі, в їхніх дійсних записах, брати Ян та Віктор з Сєнна,  стосовно бажання і консенсус королівський скасовано.

*Трохи важко вникнути, але швидше за все йде мова про передачу всього, вище перечисленного, Янові та Віктору.

Вірогідно, що замок був зведений ще у другій пол. XV ст. , але нам невідомо чи на місці цього замку Ніпчиці звели свій замок, чи десь інше? Або ж це є взагалі  один і той самий об'єкт будівництво якого помилково приписали Ніпчицям? Якщо, розвернути місцями дві останні цифри від згадки 1504, то отримаємо - 1540. (Буцнівський замок звели в 1540 р. - Б.Новосядлий) Доведеться вияснити.

Замок у XVIII-XIX ст.

Часто Серватовським приписують розбирання замку на будматеріал. Та, якщо подивитися на картографічний матеріал то вимальовується дещо інша картина.

1. Карта фон Міга ( показаний період 1779 - 1782 рр.) з першого погляду може здатися що в цей період замок був у найкращому стані, та це не так. Замок позначено не червоним а чорним, що може означати що він не був кам'яним, або руїною (це ж воєнна карта і робилася вона для воєнних цілей).
2. Second Military Survey (показаний період 1861-1864 рр.) тут ситуація покращилася, з'явилася кам'яна башта разом з частиною стіни.
3. Third Military Survey ( показаний період 1869 - 1887 рр.) тут показаний, чуть не весь замковий комплекс - 3 башти + три будівлі по периметру. Варто згадати, що Серватовські мали розібрати замок у 1840 р.

Тобто, потрібно з'ясувати як саме та коли буцнівський замок був заснований та закінчив своє існування.