с. Замок: замок

[Filin]

В 15.09.2017 в 20:44, Oleh Stasiuk сказал:

... цікаво який замок виступив в ролі Магерівського?

Это Замок в г. Лидзбарк-Вармински (Польша):

[Oleh Stasiuk]

Як бачимо, Захаревич в своєму описі замку згадує про сім скульптур, а маємо фото лише шести.

Цитата

Na dziedzińcu i w ogrodzie stoi 7 posągów, pochodzących z zamku Żółkiewskiego

Також, переконатися в тому, що скульптур було 7, можна з малюнку Жовківського замку кінця 18 ст. Як виглядали скульптури в екстер'єрі Жовківського замку, можна побачити тут на ст. 210.(Upd. Автор малюнку М.Яворський, кінець 18 ст.):

 

Upd. Тут можна знайти аналогічний ракурс на гравюрі невідомого автора, створеній в 1847 р.

А тут на ст. 95 можна дізнатися, хто ж був 7-м:

Цитата

Centralną część zajmowała postać Jana III. Wokół niego ustawiono figury: Michała Kazimierza „Rybeńki”, Karola Stanisława, Michała Kazimierza podkanclerzego litewskiego, Jakuba Sobieskiego, Stanisława Żółkiewskiego i Jana Daniłowicza.

 

Також є розбіжність в джерелах стосовно інформації, хто і коли купив ці скульптури і переніс в Магерів:

Цитата

Zniszczone posągi w 1858 r. zakupił Aleksander hr. Stadnicki i umieścił w swej rezydencji w Magierowie

Цитата

Na dziedzińcu w Magierowie ustawił S.-L. (Siemieński-Lewicki - авт.) zakupione przez siebie z zamku w Żółkwi kamienne posągi Żółkiewskich, Sobieskich oraz Radziwiłłów

 

[Oleh Stasiuk]

Цитата

Невідомі інвентарні описи

Відомі... тепер вже відомі   ЦДІАЛ фонд 134 опис 2

Справа 488  - "Інвентарні описи маєтків шляхтичів Глоговських у сс. Лавриків, Погарисько, Окопи, Замок, Біла Жовківського циркулу зі списками підданих та переліками повинностей" 1792–1795 р.

Справа 489 - "Інвентарний опис маєтків шляхтичів Глоговських у Магерівському та Равському ключах Жовківського циркулу зі списком підданих та переліком повинностей" 1794 р.

Справа 490 - "Те ж маєтків графа Стадницького Олександра у Магерівському ключі" 1836–1842 р.

Сьогодні мав нагоду працювати з тими документами. Щоб не викладати масу фоток рукописів, спробую на днях все опрацювати, можливо найцікавіші моменти навіть наберу і викладу сюди.

[Oleh Stasiuk]

До дослідження долучається все більше і більше людей, що не може не тішити.

Завдяки спостережливості Левка Кв'ятковського вдалося віднайти в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів одне чудове фото замкового палацу:

А, дякуючи Валерію Сасу, вдалося трохи більше дізнатися про скульптури, час їх створення, авторство та час переїзду в наш замок. Інформація подана нижче, взята з книги Юрія Бірюльова "Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII - середина ХХ ст.)".

Цитата

Стиль статуї Яблоновського (наскільки нині можна про це судити лише на підставі архівних фотографій) демонстрував разючу збіжність з кам'яними фігурами жовківського замку, встановленими, як це довів Єжи Ковальчик, на замовлення великого литовського гетьмана Міхала-Казимира Радзивіла у 1752-1754 рр.
Сім статуй (Яна ІІІ і Якуба Собеських, СТаніслава Жолкевського, Івана Даниловича і трьох діячів з роду Радзивілів), поставлені під портиком, були гармонійно пов'язані з класичною палладіанською колонадою проекту архітектора Антоніо Кастеллі (що походив із відомої львівської родини і був першим власником львівського передмістя Кастелівка). Вигляд портика зі статуями залишився на анонімній гравюрі 1847 р. і на акварельній копії рисунка невідомого автора середини XVIII ст., зробленій до 1918 Ю.К.Яворським (ЛІМ) і репродукованій у книзі М.Осінського про жовківський замок. Особливу схожість у композиції та деталях пам'ятник яблоновському мав із жовківською статуєю Івана Даниловича, що дає нам підставу його датувати та пов'язати із різцем анонімного автора жовківських постатей. Цей скульптор, як зафіксовано в архівних документах Радзивілів, мешкав у Львові і був німецького походження. Найвірогідніше це був Себастьян Фесінґер. Перші класицистичні світські монументи не збереглись до нашого часу. Жовківські статуї у 1858 р. завдяки Олександру Стадницькому опинились у парку при палаці Стадницьких в Магерові на Львівщині і там були зруйновані у 1919 р., а перший громадський пам'ятник Львова, відновлений у тому ж 1858 р. скульпторами Паулем Ойтеле та Леопольдом Шимзером, загинув близько 1949-1950 рр.

  

[Oleh Stasiuk]

Отже, почну потихеньку викладати рукописні описи Замку. Чесно кажучи, важкувато дається розчитування - дається в знаки недостатня кількість практичної роботи з матеріалами такого роду. Тим не менше, викладаю оригінали матеріалу і те, як я його розчитав. Частину слів не зміг розчитати(позначив *), деякі розчитав, але їх значення для мене не зрозуміле, дещо взагалі важко сприймати в контексті, оскільки правила пунктуації і лаконічність викладу тут ще ті :-) Буду радий будь-якій допомозі, як по коректуванню розчитки тексту, так і по перекладі)

Справа 489 - "Інвентарний опис маєтків шляхтичів Глоговських у Магерівському та Равському ключах Жовківського циркулу зі списком підданих та переліком повинностей" 1794 р.

  

Цитата

Opisanie Rezydencyi we Rudzie

Ta iest murowana wpodobienstwie Fortycy, do ktorej wiazd przy Bramach bez porządnych wrot y Zamknięcia dobrego przy tych nie ma, wsrodku, od Bramy iadąc z Rawy polewcy ręce przy boku Zaczyna się Mieszkanie przy Sionkach, jeden Pokoy o dwoch oknach piecem kaflowym, kuminkiem, Sufitem y podłogą wskros tynkowany y wybielony biało, ztego przez Sionki drugi pokoy o 2ch Oknach z piecem Kaflowym Kuminkiem, Sufit malowany podłagą y drzwiami  wprzeciw jedne drugich wiakowym Szafka w Framudzę y Obicia wpafsy*na Plutnice, ztego dalej do podobnego z Pokoju ztym wszystkim mieniem* jednakowym podobienstwie, w ktorym Sufit malowany, Piec kaflowy podłoga y okna drzwi z Zamkami Staremi, - dalej wychod do przysianku, w ktorym wychod dzieli jeden ku dziedzincowi, drugi do Pokoju odłączonego do ktorego  drzwi pojedynca wtakowym okien dwa bez porządku, wtrzymowanych piec Kaflowy Kuminek y Sklepienie wprzemurowaniu bądące, y podłoga. Dalej od tego pokoju dzieli framuga Ciągnąca się ku drzwiem Skarbowym ktoren iest zbaszty, wtym nadole drzwi Z Zamkiem dobre, podłoga Ceglana y drzwi na Ziemi będące do Piwnicy ktora jest podtymze. Skarbcem murowana,  oknojedo z kratą Zelazną, Powracaiąc ztego Skarbcu, tymze Kurytazykiem do przysienkow od Pokojow Schody murowane do Pokojow wpodobnym włozeniu iak nadole Ciągłych, ku Bramie po prawcy ręce bierąc się drzwi pojedyncze Zamkiem, do Pokoiu wktorym okna po oboch Stronach jedno stroną na dziedziniec a drugie na Ogrod wypadaiące Piec kaflowy, Sufit y podłoga, ztego do drugiego Pokoiu podobnego z w ktorym piec kaflowy Sufit y podłoga, z takowego do Salki nad Bramą  poschodkach  w wilka kroki, w ktorey okna tylko drzwi y podłoga, Sciany po obdzirane z pohetow* ktore znaydowały się wskros do koła , Familyi Glogowskich teraz Opustoszała y bez zadnego porządku tak jak y pokoje  ktorych w ktorych

mieszkac niemozna bez Reparacyi, Po drugiej stronie Bramy przez Ciągłe mury są Izby do mioeszkania, nie nazbyt porządne, w ktorych umieszczeni bywają Oficialiści Frontowi*, y wtakowych Piece ordynaryine z kominami takienicz*, Okna Zbyt mizerno z Szyb drobnych – drzwi proste, bez  wszelkiego porządku do Zamykania, Gorą Strychy zmieyscem oznaczonym na Rezydencje ale niedokonczone – bez wszystkiego, W Rogu Baszta podobna Skarbowcy w ktorej na  Gorze bywała kaplica a teraz opustoszona bez najmniejszych rzeczy y Zamknięcia Zostaię podtą Lamus do składania roznych sprzętow, z drzwiami pojedynczemi, od tej Baszty dalej po przy mury idąc koło Fortki ktora wypada ku Podzamcze, y Winiczce, bez naymnieyszego Zamknięcia dzidzincem biorąc się wypadają Mury, w ktorych dołem Staynia z Izbą na Obroki, a gorą Miejsce Szpieklerzow w ktorych się zeb zymowac  Zwylki, wsciąga się az do  Baszty pokątney, w ktorej mieysce podobne z do Scowania Zostaię lecz ta nie uzyteczna, gdyz ta często Zrywaną bywa  od burz, od tej w Murach ku Bramie od Magierowa nie nazbyt dobre Staynie Zwrotami jak by do wozowiu duzemi, ciągnące się ku Bramie Magierowskiey ktora opustoszała y waląca się iest bez wszelkiego Zamknięcia, wewnątrz dziedzinca Zuaydniąc* się y dokoła Obyście biorąc od tej w Murach Kuchenki, bez porządne y po Opustoszale są z okienkami mizernymi y podczolowanemi, w Rogu zas Baszta z podniem Showaniem y Piwnicą z drzwiami dobremi, przy tej Wazownia do Zataczania Poiazdow bez Sciku pod dachem, od takowey nowo Stawiana Oficyna przeciw Stayni ex oposito, bez dokonczenia zadnego, w ktorej od Skarbcu a baszty wyzcy wspomniony Kilka Pokolow  na Sali*  z drzwiami  Oknami powalą podłogą bez Piecow do  mieszkania są y od takowych. Galeryika poroynowana ku Rezydencyi przy Skarbcu będącą

ia całą Rezydencya mney pozorna y niezbyt wygodna do Pomieszkania przez Opustoszałosc Okien Piecow y innych Porządkow. Dachy  są gontowe, iuż przystarzałe y Reperacyi potrzebuiące. Mury Mieyscami walą się y popadane, Zgolą iz ta Rezydencya utrzymowania lepszego potrzebują i Reperacji wszendzie - . Po Zamkiem od Magierowa Gumno w kwadrat budowane pod Strzechą Słomianą, w ktorym w srodku po bokach Szopy na Słuoach do wkładania  Zboz  z wrotami do wiazdu, iako tez Młociarnię do wiania, przeciw Bramie wyazdowoy Obszyrne, wskros Zabudowaniem tym Zamykaiące się, ktore częscią Mieyscami Reperacji potzrebuję – przytym Gumnie wołownia po tym Obora y Stadnicą, ktora nazbyt poroynowana Reperacyi potrzebuje tak w poszyciu  jako y Scianach ponad  Sadzawką od Furtki. Chliwy na utrzymowanie Frzody, lecz tę podczelowano y Reperacyi ze wszystkim potzebuią. bo tylko mieysce w Scianach gdzie niegdzie będące podobne iest. – Winiczka z Izdebką do Pomieszkania powyzey z drzewa budowana  Słomą pokryta, y ta dla dalszego utzrymania potrzebuię Reperacyi w pieckach y innych potzrebach gdyz nieuzyteczną stoiąc, dezelacyi podpadła -

[Oleh Stasiuk]

Справа 488  - "Інвентарні описи маєтків шляхтичів Глоговських у сс. Лавриків, Погарисько, Окопи, Замок, Біла Жовківського циркулу зі списками підданих та переліками повинностей" 1792–1795 р.

 

Цитата

Opisanie Budynkow Dworskich w Schedzie Zamkowey

Pałac murowany, do ktorego przez Groble od Pogorzeliska wiezdzaiąc  Brama o trzech Piątrach na ktorej Pokoy do mieszkania y schowania, po lewej stronie tej Bramy Rezydencya Murowana, w ktorej na dole y na gorze Pokojow 8, znajduie się z Sufitami, Piecami, obiciami na płutnie malowanemi, oknami, Zamkami,  Szafkami, w sciany wmurowanemi, Podłogami przy ktorey Rezydencyi, Baszta pierwsza, w ktorej Skarbiec y podtą Bramą* daley Officyna Murowana niedokończona, iednak w tey na górze y na dole znayduie się Pokojow 6 mieszkalnych = Daley Baszta druga w ktorej na dole y nagorze schowanie, y podtą Piwnica, od tey Baszty ciągnie się korytarz* pierzeia*, w ktorej po iedney stronie bramy iest Lodewnia*,  potym Kuchnya, Izba kuchenna, y mieszkanie dla ludzi, po drugiey  stronie dwie, na koncu tych Staien Baszta trzecia, na ktorey takze schowanie na gorze y na dole y podtą Piwnice  od tej Baszty Pierzeja trzecia i na tey na dole Staynie a na górze Szpichlerz, daley zaczyna się czwarta Pierzeja, w ktorej mieszkanie na Gorze y na dole, w końcu Baszta 4-ta, na ktorey kaplica  y pod tą iak pod pierwszemi piwnica z zderzelowane.

Folwark drewniany słomą poszyty,  w ktorym Piekarnia y komorek trzy przy tym ze Chlewtczu tzry*

Dalej Gumno  z drzewa  w kwadrat budowane po iedney stronie mieszkania, a po innych 3ch szopy do składania zboza.

Obora takze z drewa w kwadrat budowane

Winnica z Izbą y Szopką –

Folwark na Ceniuchach

[Oleh Stasiuk]

Як бачимо з описів, замок в кінці 18 ст. трохи відрізнявся від того, яким ми бачимо його на збережених фото. На фото зображений він вже після перебудови в неоготичному стилі, що відбулася, очевидно, десь між 1890 і 1895 роками. І перебудова, судячи з кількості неоготичних елементів, була, м'яко кажучи, досить масштабною. Чи не єдиним візуальним джерелом (з поки відомих мені), з яким можна співставляти дані тексти, є ось ця карта, створена в першій половині 19 ст.:

[Oleh Stasiuk]

Справа 490 - "Те ж маєтків графа Стадницького Олександра у Магерівському ключі" 1836–1842 р.

   

Цитата

Opisanie Budynkow Dworskich w Folwarku Zamku

Pałac do ktorego z Gazonu wchodzi się przez drzwi zadwoyne o 4-ch Krzyzowych Zawiasach dwoma Szufryglami i Zamkiem z Kluczem i rękoiścią do Sieni gdzie podłoga z Farcu brytnalami przybita, i powalu takoż pobielona – nad wchodowemi drzwiami iest o 4-ch tafelkach okienko drzwi zus fusowana - z tey Sieni w prawo idąc przez drzwi jasowane poiedyncze o 2-ch francuzkich Zawiasach i Zamkiem z Kluczem do Sali, gdzie podłoga z Farcu brytnalami przybita, Sufit płutnem wybity – dwa okna z naliznym* okuciem to iest Zawiaskami, Szufryglami foraybami 8taflowe duze lecz w dolnym 1 taflu stłuczona, i piec szafiasty Kamienny – z Sieni idąc na prost przez drzwi takąż robotą i okuciem iak poprzednie do Pokoiu iadalnego – tu podłoga brylnalami przybita Sufit z  Płutna Okno iedno okute iak powyższe i 8 Tafel całych maiące Piec okrądly kamienny  - ztegoż pokoiu wprawo są takież drzwi do Kredensu, gdzie komin szafisty i Piec, a własciwiey połowa Piecu od Sali, powyżej tego framugu w Scianie bez Bałek – Okno iedno z potrzebnem okuciem 8-taflowe lecz tylko 7 całych tafel i nadluzona*, w scianie od wschodu są 2 Szafki w Murze z zadwoynemi drzwiorkami, Zamkami i Zawiaskami opatrzone, podłoga z Farcu, Sufit Płutnem  wybity . W iadalnym pokoiu są wtey scianie iak Okno na boku poiedyncze farbowane* z Zamkiem i Zawiasami francuskiemi  drzwieczki, wiodące do Sekutarzyka, a wlewą stronę idąc przez dzrwi iak poprzednie, przychodzi się do Pokoju bawialnego – i tu Sufit płucienny, podłoga z  Farcu, dwa okna  8-taflowe z potrzebnim  okuciem i dubeltowe, iest takze i krata żelazna o 6 prętach graniastych pozdłużnych a 7 plaskich szłab* poprzecznich – Piec Kamienny  okrągły, nan wierzchu tegoż Wazon.

Z Bawialnego Poikoju idzie się przez drzwi podwoyne fasowane na francuskich Zawiasach z Zamkiem i  Szufryglami do Pokoiu Sypialnego – wtem Podłoga z Farcu, sufit plucienny, Kominek Szafiasty i Piec takiż, dwa Okna 8 taflowe całe i dubeltowe iak w bawialnym tylko krat niemaią - więc tafel w każdym po 16 – z tegoż Pokoiu idzie się takiemi fasowanemi na francuskich Zawiasach z Zamkiem i Szufryglami opatrzonemi drzwiami do Pokoiu w ktorym podloga w fryzach iodlowych* skosisto ukladana Sufit plotnem obciągniony dwa okna dubeltowe o 8 Taflach całe – tylko iedna Tafla prysniętu – Piec kwadratowy – w Sypialnym i tym Pokoiu są na fukleidunkach* 4 na zawiasach żelaznych Okienice drewniane – z tegoż idzie się przez drzwi zadwoyne proste na 4-ch *owych Zawiaskach no narożniego Pokoiu przy drzwiach iest Zamek i haczyk z Skublikami - połowa Piecu Z poprzedniego Pokoiu, podłoga iest a Sufit płucienny – Okno iedno 8 taflowe – wychodząc z tego Pokoiu drzwiami prostemi na 2ch Zawiasach z Zamkiem do drugich Sieni – w których podłoga powału i drzwi dwoie – iedne wiodące na dziedziniec i te są na 2-ch Zawiasach zelaznych z klamką i zasuwą  drewnianą, tylko szlusak w odzwierkach do zasuwania żelazny – drugi na 2-ch Zawiasach z klamką do kuchni w ktorey

w ktorey iest powalu lecz podłoga w polowie tylko i to nienaylepsza – Nad ogniskiem i dwoma Piekarskimi piecami iest komin Kapiasły na Sztybrze drewnianym – powyżey tego Kominu iest w scianie framuga na Naczynie z 4 polkami wyżey tey drzwiczki male o  2och zawiaskach z wrzecionem do maley komoreczki ieszcze iest w murze na prost drzwi przychodnich Szafeczka z zadwoynemi drzwiczkami na 2-och *sowych i 2-och prostych Zawiaskach na Naczynie – dwa okna w tey Kuchni z kratami w kazdem po 12 prętow i w polotwierane na oba boki o 24 tafelkach Każde, lecz w tych w  obu oknach niema tylko 37 reszta kawałki pozakładane – Wracaiąc z kuchni do Sieni po prawey ręce są schody przedzielne wiedące na  Piątro po których wychodzi się do Sieni, w tey powalu podłoga dwa okna z podrobnych szybek w obu całych iest 38 z ktorey w prawo rękę idzie się do Goscinnego Pokoiu przez drzwi poiedyncze fasowane na 2-och  *sowych Zawiasach z Zamkiem o kluczu, w tym podłoga ukośnie na kształt taflowey ułożona powału z tarcu Okien 2 o 24 taflach Każde. Piec kamienny Szafiasty, i w Ścianie framuga na łużko – powyżey iest znow mała głęboka framuga zapione na Szafeczkę – wróciwszy się do przysionku i idąc koło poręcza ponad Schody są drzwi na 2-och Zawiasach  zelaznych bez klamki, niegdys zapewne na Galeryą  wychodzące, lecz tey dziś śladu nie ma, a od tych na wprost są znów obróciwszy się, idzie się przez drzwie fasowane na 2-och *sowych Zawiasach z Zamkiem zepsutym bez Klucza, Wrzeciązem haczkiem i Skublami do czterech Pokoiów – a tych Opis następujący: - W pierwszym taka podłoga iak w gościnnym  w fryzach iodłowych, ukośnie z Kaławków składana, powału z Farcu, Kominek uboczny, i tuż przy nim Piec okrągły dwa Okna dubeltowe z drobnych tafel wpoł otwierane,  lecz wokuł kwater tych niema tafelek teraz całych w obydwóch 52. na przeciw Pieca w górze są drzwiczki na 2-och *sowych Zawiasach Zamkiem bez Klucza do Sekretarzyka, ktory ma posadzkę Ceglaną i iest sklepiony, i ma dwie pułki – może bydz różny ztego mieyscu użytek, po niżej są drzwi na 2 –och *stowych Zawiasach z Zamkiem do drugiego pokoiu gdzie takaż sama podłoga iak w pierwszym i powału 2 Okna dubeltowe z potrzebnym okuciem 8 taflowe arkuszowe* lecz w tych w wszystkich 4-ech tylko 24 tafel – iest Kominek w Scianie zszafiasty do którego są drzwiczki drewniane na 2 –och  Zawiasach, i zakrętką żelazną, przy nim Piec okrągły z Wazonikiem, z kominka zas w pierwszym pokoiu będęcego yak są w tych 2-och piecach  - w gorney Ścianeie tego drugiego Pokoiu iest  w Murze Szafka do ktorey małe drzwiczki z Zamkiem o 2 Zawiaskach są –

Z Pierwszego znowu Pokoiu są drzwi zadwoyne na 4-ech Zawiasach z Zamkiem zepsutym z Wrzeciążem i Skublami do zamykania  na kłodkę, i idzie się niemi do Pokoiu 3  – gdzie  dwa Okna , w górney ścianie Komin Szafiasty, obok tego szafka  w murze o 4-ech Pułkach powału z Tarcu podłoga w ukosne kawałki w fryzach  iak w poprzednich piec ogrzewalny – z tegoż przez drzwi zadwoyne na Zawiasach *sowych z Zamkiem zdezelowanym o 2-ch Oknach 10-taflowych, powału i podłoga iak w poprzedniczym – reszta piątra ku stronie południowey niedokończonego.

NASTĘPUJĄCE OPISANIE TRZECH BASZT

Pierwsza 8-iu kątna obok Pałacu z iedney Stadarni * niżey pod III opisany z drugiey strony stoi na południe maiące dobre Piwnicę, na dole *służy na skład naczyn drewnianych, powały pognile, dla tego do innego  *** niezdalna

Druga od Północy czyli z drugiey strony Pałacu formą iak poprzednia, lecz ma Okna w murze cztery, z Kratami żelaznemi, i drzwi całe żelazne,  na dole samym na Jarzyny schowek i Piwnica, pierwsze Piętro przydatne do Chmielu suszenia, tylko wychodu niema, i czołgać się trzeba chcąc tam bydz –

Trzecia od południa i Zachodu koło staini na Dziedzińcu, Doł użyteczny gora nie – zilaziwa* niema  - była i czwarta, lecz w 837 rozebrana bo niebezpieczenstwem groziła -  dołożywszy kosztu, roznie były by z nich użytki, a tak służa tylko ku Ozdobie, a więcey iako zabytki Starożytności używane są – powyższe trzy Baszty maią gątowe Dachy dobre, a na dwóch pierwszych Chorągiewki na Sztybrach żelaznych -      

Stainia

Stainia razem z Wazownią na przeciw Domu mieszkalnego murowana do ktorey wchod od  Gazonu Wrotami podwoynemi Stolarskiey Roboty z Zamkiem francuskim, u biegunow czurami zelaznemi  i panierkę zelazną opatrzonemi, w góry kunami zelaznemi, z podłogą i powałą, a na przestrzął są drugie drzwi poiedyncze z Zamkiem Klamkami, na dole czopek w biegunie, na gorze kuna żelazna – wszedłszy iest po lewey ręcę przedział to iest wpuł scianka zabudowana od powały zas do podłogi na drewnianych Słupach połączona i Słomą poszyta – w srodku drzwi drązkowe słomą wyplecione, i wchodzi się do Staini gdzie pomosty pawału, Złoby na Słupach  murowanych i Drabiny są – klatek zas z Słupkow drewnianych  drążkami na witkach opatrzonymi 12-u Okien o 12-u Szybkach 4 i maią po 5 sztybrów czyli krat drewnianych po lewey ręce ku gorze są dwie Klatki, z desczek zabudowane, czerwono malowane z drzwiczkami 2-a na *sach przy iedney haczek z skublikami, przy drugiey z temiż wrzeciąż, a to na Ogiery – Obok klorych klatek  na prost drzwi pierwszych, idzie się przez 3 gradusy Drzwiami o 2-ch Zawiasach z Klamką i haczykiem do Pokoiu pierwszego, w ktorym podłoga powała, Komin Szafiasty piec kamienny Okno 8 taflowe z całemi dużemi Szybami – i są tu dwoie dzrwi – Po wyżey Pieca pierwsze na 2 –ch Zawiasach żelaznych  z Zameczkiem do 2 Pokoiu, i tu powału podłoga 1 okno 8 tafli, lecz iedna Tafla wybita z tego są drzwi poiedyncze na 2–ch zawiasach Szafą zastawione, i niechodzi się nimi bo zamurowane z podworza, lecz to wychod był do ogrodu, czyli na Gazony, z pierwszego Pokoiku są dzrwi na zawiaskach żelaznych z Zamkiem do 3 Pokoiku czyli kuchenki, gdzie komin i piec piekarski znayduie się, dwa okna z kratką drewnianą  szyb całych 17 – wróciwszy przez pierwszy Pokóy i Stainie, idzie się na prost, przez takiż słomą oplecione drzwi w Scianie iak od gory do dolnej stayni, gdzie Złoby takze na filarkach murowanych Drabiny, pomost powału okienek 4 w scianie w schodowej po 12 tafelek

[Oleh Stasiuk]

Цитата

...лишилося пів-кроку до сімейного архіву Семенських

Нажаль, останні пів-кроку стали найважчими. Нащадки Семенських не виявили бажання обговорювати сімейну історію та ділитися наявними в них матеріалах. Нажаль.

Останнім шансом "накопати" більше матеріалів було звернутися до все тої ж Беати Голембіовської. В 2006-му, коли вона брала інтерв'ю в Станіслава Семенського, вона мала доступ до багатьох матеріалів, і, можливо, в неї збереглися чорновики. Як виявилось, такі собі чорновики в неї дійсно збереглися на старих жорстких дисках. В сумі я отримав від неї розширену версію інтерв'ю (щоправда вона не додає якоїсь інформації по об'єкту) та 37 сканів старих фото різного плану і з різних місцевостей. Найбільш інформативні фото вже публікувалися вище, але отримав їх в гарній якості:

   

Також було кілька фото, які чітко були підписані, як Магерівські. Щоправда, особливого змістового навантаження в них нема:

  

Є, також, ще кілька фото, які, ймовірно, були також тут зроблені. Але також малоінформативні:

   

Як я розумію, Беатою був опрацьований один альбом. Щонайменше ще один, мав би зберегтися в Семенських. Там мали б бути ось ці фото, а крім них....хтозна? Можливо хтось колись отримає до них доступ :-)

  

[Oleh Stasiuk]

Окрім цього, здійснював пошуки матеріалів, які опублікував Афтаназі. Фото в його праці, звичайно, хороші, але хотілося в оригінальній якості. Вдалося їх віднайти в польському Інституті мистецтв (Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk). Загалом, в їхньому розпорядженні майже 450 000 фото, в т.ч. і наших земель.

  

Ці фото вже засвічувались вище, але що не кажи, краща якість дає можливість розгледіти ряд деталей. Серед іншого прийшли до мене звідти також і нові фото інтер'єрів:

  

Ну і найбільш інтригуюче фото:

Якість на порядок краща, ніж мав до того. Також можна розгледіти багато нових деталей, але...При великому збільшенні видно, що це передрук. Тож питання "де оригінал?" і "чи є інші фото з цієї серії" досі залишається поки відкритим.

[Oleh Stasiuk]

Якісь документи Семенських лежать в Краківському архіві:

Їхати туди поки явно не збираюсь. Отже тепер буду мучитись в здогадках, чи є серед тих документів щось про замок 

UPD. Написав в Краків, з надією отримати будь-яку додаткову інформацію по матеріалах, які в них знаходяться. Відповідь прийшла така:

Цитата

...informujemy, że jednostka archiwalna o sygn. 29/645/144 zawiera korespondencję z lat 1940-1944, nie jest spaginowana i w przybliżeniu liczy ponad tysiąc stron

 

Понад тисячу сторінок...Можна лише здогадуватись, що там серед них)

[Oleh Stasiuk]

+1 чудова карта з замком до доробку. Знайдена в ЦДІАЛ в колекції кадастрових карт. Дати на ній я не знайшов, але зроблена явно не пізніше 1837 року.

Додає ряд нових деталей. Перше, що кидається в очі - це форма. Досі вважав, що замок мав форму правильного прямокутника, але чітко висунута вперед північно-східна вежа змушує задуматись))) Також, з'явилася можливість підрахувати розміри замку. Це приблизно 120Х100(110 зі східної сторони) метрів. Вежі - квадрат зі стороною в 12 метрів. Розміри майже ідентичні з розмірами Жовківського замку, який знаходиться, фактично за якісь 15 км. звідси. Та і час побудови, як одного, так і другого, схоже дуже близький. Тому треба буде детальніше придивитися на взаємовплив цих замків один на другого

Якщо накласти на супутниковий знімок, то можна отримати приблизне розташування об'єктів:

 

[Oleh Stasiuk]

Історію Замку, звичайно, треба розглядати паралельно з історією самого Магерова, оскільки власники, і одного, і другого об'єктів були ті ж самі... Декілька  раз я пробував підходити до витоків історії цих населених пунктів. Все якось не клеїлось, і ось чому:

Про заснування Магерова в словнику географічному королівства Польського написано так:

Цитата

Засновником містечка був Ян Магер, гербу Шеліга, шляхтич Зигмунта ІІІ. Збудував він осаду на власних ґрунтах, назвав її Магерів, і 20 січня 1591 року в Липнику Руди Магерівської надав такий привілей...

 

Майже всі решта джерел перемавпували цю інформацію, не надто в ній розбираючись. Все би нічого, звучить правдоподібно, поки не починаєш співставляти з рештою відомої інформації, в т.ч з тим, що написано в Афтаназі:

Цитата

Założycielem miasteczka Magierów był przypuszczalnie Jan Magier h.Szeliga, piszący się „z Przewodowa”. Jego córka Barbara, poślubiwszy Mikołaja Bełżeckiego h.Jastrzębiec /zm. 1577/, wniosła okoliczne włości wraz z osadą w dom mężowski. W posiadaniu Bełżeckich nie pozostawały one jednak zbyt długo. Jako posag Zofii Bełżecki, żony Stanisława Głogowskiego h.Grzymała, sekretarza królewskiego /1645/, starosty buskiego /1650/, już w pierwszej połowie XVII w. przeszły one bowiem do Głogowskich.

 

В сумі виходить така історія: "Ян Магера в 1591 році заснував Магерів, одразу в 1595 році місто отримує магдебурзьке право. Після його смерті, місто в спадок отримує його дочка - Барбара. Вона віддає маєтки, як посаг, своєму чоловікові Миколі Белжецькому, який (увага!) помер в 1577 році. Тобто, за 14 років до заснування Магерова. А в 1595 році Белжецькі вже збудували тут костел"....Сюр якийсь.

Довелося копатися в генеалогії цієї сімейки. В сумі вийшла отака схема( * - так позначені приблизі роки, ? - так позначені взагалі невідомі дати):

Ян Магера. Років життя цього персонажа так і не вдалося мені знайти. Проте судячи з того, що батько його народився близько 1440 року, а найстарша дочка Барбара близько 1480 - можна його народження приписати десь до 1460 років. Отже засновував Магерів він не в 1590-х, а в 1490-х. І навряд, чи він міг бути дворянином Сигізмунда ІІІ  Тож,  географічний словник є прекрасним джерелом, але і там є ляпи....А в згаданих 1591 і 1595 роках Магерів отримує від Сигізмунда ІІІ статус міста і згадане магдебурзьке право. Про це повідомляє Історія міст і сіл СРСР

Цитата

Наприкінці 16 ст. сформувався як містечко, засновником якого вважається польс. шляхтич Ян Магер. 1591 отримало статус міста і було підтверджено його назву. 1595 М. надано магдебурзьке право.

 

[UPD. 02/11/2017 - Схоже, не один я копався в історії початків Магерова. Ость таку інформацію знайшов на одному польському сайті:

Цитата

Z dala od głównych szlaków leży niewielkie miasteczko Magierów. Jego początki sięgają 1591 roku, kiedy to Jan Bełżecki wystawił dokument lokacyjny dla nowego miasta, które nazwał na pamiątkę poprzednich właścicieli okolicznych dóbr.

Дана інформація трохи ставить під сумнів заснування Магерова самим Яном Магерою, але по хронології гарно вписується в подану мною схему. Саме Ян Белжецький був власником цих земель в 1591 р., схоже, саме завдяки йому Магерів отримує статус міста і так, він міг бути дворянином Сигізмунда ІІІ, але аж ніяк не Ян Магера]

Жителі Магерова можуть відкорковувати шампанське. Їхнє містечко щойно стало на 100 років старіше

Загалом Ян Магера був непоганим діячем, але з синами йому не пощастило. Мав аж чотири дочки: Барбару, Анну, Софію і Катерину. Дати його смерті, мені так і не вдалося знайти, але це, ймовірно, +- 1530 роки. Отже, якщо притримуватись думки, що Замок збудував саме, Ян Магера, тоді маємо дату відліку - перша третина 16 ст. Далі Магерівські маєтки відійшли старшій дочці - Барбарі, яка, як згадував вище, одружилась з Миколою Белжецьким. В їх руках вони перебували до 1577 року(якщо спиратися на дату, подану Афтаназі). Потім переходять до їх сина - Яна, і від того також до Яна(молодшого). Останній, щоправда, помер у віці 18 років, але встиг до того часу одружитися і побачити єдину дочку - Софію Белжецьку, яка успадкувала ці маєтки, і потім одружилась з Станіславом Глоговським. Ось така-от "Санта-Барбара" була до середини 17 ст.

Пізніше, при наявності часу і наснаги, вибудую схему переходу маєтків у наступні покоління.

[UPD 12/12/2017. Виявилось, що одна свідомо упущена мною деталь тепер стала актуальною. Дерево я почав малювати від Андрія Магери, вважаючи, що цього достатньо. Але тепер актуально показати його батька. Це був ще один Ян Магера, народжений близько 1400-10 рр., белзький каштелян. Саме він отримує в 1462 р. с Руда, про що йдеться в коронних метриках в одному з постів нижче]

[Oleh Stasiuk]

Також мене довго непокоїв момент, який потрапив мені в руки серед шкільних матеріалів в Руді:

Довго примірявся, де його можна віднайти і таки попався мені сам текст скарги поміщиці Глоговської:

Цитата

Feria quinta post dominicam Innocauit quadr. 1649 nlis Andreas Zerzynsky, plenipotens gnosae Zophia a Belzec Glogowska, protestatus est contra laboriosos: Fedko Szarkow, Haurylo pop, Iwan pop, Iwan Supronowicz, Iacko ziec Supronow, Zubek, Iaremko Sklarz, Stecko Malar, Czernicki….. – principales, totamque communitatem de villa s.r.m. Kamionka, tenutae mgci Ioannis Zamoyski, in eo, - quod praefali subditi accepto de aduentu rebellium Kozakorum ad bona Potylicz nuntio, dum omen sub id tempus deposuissent obedientiam, sine mora turmatim ad bona Potylicz egrediuntur et praefatis rebellibus sese coniungunt, circumquaque nondum dueastatis possessionibus, vbi opulentae spes praedae ac nobelium titioribus receptaculis insistentium inerat praesentia, bona praefata villae Ruda, [cui se olim gnosus Georgius Belzecky] vna cum pluribus nolulibus commiserit, inuadunt ibidemque per violentiam Kozakorum  expugnalo fortalitic caesis ex nobilitate plurimis, dum Kozacy auro et argento ac vestibus aliisque praeciosioribus incumbent, ipsi diuersae sese accingunt praedae, peccora, pecudes, lebetes, bombardas etc. ect. Recipient demosque suas exportant, ac demum praefata Kozakorum turba de bonis Ruda, Zamoscium expugnandum sese submouet, iterum ad bona eiusdem Ruda, iam ab omnibus deserta, adueniunt ibidemque frumenta omnia recipient, stagnum demittunt, curiam quoque expilatam exurere non verentur.

Жерела до історії України-Руси / Видано під редакцією Михайла Грушевського. – Т. 4. – Львів, 1898. – ст. 256

Також тут же міститься інший аналогічний документ:

Хто такий Крушинський, мені, правда, поки не відомо. А от з поміщею Глоговською все зрозуміло - це Софія Белжецька-Глоговська, на якій я закінчив попередній свій пост.

Загальний зміст документів був мені відомий і до того. Сподівався витягнути трохи якихось деталей, але те, що документи на латині, зіграло свою роль. Читав їх з острахом, щоб випадково не викликати потойбічних сил  Короче рівень знань з латині в мене не зайшов далі кількох крилатих фраз, а гугл-транслейт, як завжди, безпорадний)

Також зацікавила персона Юрія (Georgius - лат. Jerzy - пол.) Белжецького. Вже не раз траплялася інформація, що він був взятий в полон козаками при захопленні замку. Не давала мені спокою думка, чому скаргу подавала Глоговська, а взяли в полон Белжецького?....Відповідь знову знайшлася в генеалогії. Якщо я правильно зрозумів, то найближчим в родині Белжецьких, і, схоже, єдиним Юрієм на той час, був троюрідний брат Софії. Не знаю яким вітром його сюди занесло, але виходить, що саме він керував обороною замку.

[Oleh Stasiuk]

До питання про причини виникнення замку.

Тут, як на мене, однією з причин виникнення послужила тодішня комунікація. Сьогодні, в 21 ст., для того, щоб дістатися зі Львова до Варшави ми обираємо шлях Львів - Жовква - Рава Руська - ...... - Варшава. Це ніби пряма, найкоротша і найлогічніша дорога. Але... Ситуація була суттєво іншою в ті часи. Жовкви ще взагалі не існувало, тому основний транзитний шлях був зміщений трохи південніше, через Магерів. Цей же факт відмічає в себе Я. Головацький:

Цитата

…запускаеся широкій гостинецъ, теперь приватный, бывшій же колись старымъ головнымъ трактомъ Варшавско-Львовскимь. Темь то гостинцемъ отправляли колись цари и воеводы польскіи на челѣ войскъ свои походы…

Головна "траса" на столицю. Кількість "багатого трафіку", що курсував цим шляхов можна собі уявляти. Якщо помножити це на околиці Магерова (з однієї сторони непрохідні болота, з іншої дрімучі ліси, які і сьогодні моторошно місцями виглядають), виходить ідеальна місцина для розбійників. Тому, ймовірно, для контролю цієї ділянки шляху і будується укріплення. На схожих причинах спорудження, до прикладу, часто наголошують в замку Сент-Міклош, на Закарпатті.

А для наглядного розуміння, яка дорога здавалася тоді найкоротшою до Варшави, можна поглянути на карту 1772 р. Картографічні дані настільки деформовані, відносно реальності, що я б з цією картою в житті не пішов би до Варшави по шляху Жовква - Рава... Жовківський шлях тут видається фактично тупіковим. Щоправда, і Магерів, не включений до основної магістралі. Автор вважав, що оптимальним шлях - це обхід з південої сторони Розточчя. Якщо ж, все-таки обходити Розточчя з півночі, то тоді Грибовичі, Крехів, Магерів і Руда - ось місця по яких треба було прямувати на Раву.

[Oleh Stasiuk]

Отже, поїхали далі по генеалогії власників замку.

Як відбувся перехід від Станіслава Глоговського і Софії Белжецької до наступник власників - факт для мене поки не з'ясований. Очевидно пара була бездітна, тому замок дістається комусь з племінників? Станіслава, або комусь з більш далеких родичів. Щонайменше, наступним власником замку(згідно Афтаназі) стає Францішек Глоговський, який з дружиною Терезою Стадницькою також мав лише дочок. Тому маєток отримує його дочка Єлизавета, одружена з Міхалом Марковським. Той був одружений двічі і від кожного з шлюбів мав по сину - Ян від шлюбу з Глоговською, і Францішек від шлюбу з Констанцією Шепінг. Ян одружився зі своєю троюрідною сестрою по лінії матері - Маріанною з Глоговських, а Францішек з іншою троюрідною сестрою Яна - Елеонорою Стадницькою. От між цими синами і були розділені Магерівські маєтки. Обоє продають свої маєтки Семенським. Це стає першим і єдиним разом в історії замку, коли власник змінився через продаж, а не по спадковості.

 

 

 

[Oleh Stasiuk]

Наступними замок, внаслідок купівлі, отримують Семенські. Купляє його в братів Марковських Вільгельм Семенський. Після нього замок отримує його син - Станіслав Вільгельм Семеський, член Галицького станового сейму. Основні маєтки Станіслава Вільгельма потім дістаються синові - Констянтину(замовнику будівництва палацу Семеських-Левицьких у Львові на вул.Пекарській), але не забув він і про єдину дочку - Амелію. Їй дістаються Магерівські володіння. В 1822 році вона одружується з графом Олександром Стадницьким   і передає йому Магерів з околицями, як весільний посаг. Граф Стадницький в 1853 році помирає, так і не заливши від шлюбу з Амелією спадкоємців. Сама Амелія прожила довгий 91 рік. Оскільки прямих нащадків в неї не було, то її власність повертається до Семенських і переходить до племінника - Вільгельма Станіслава Семенського . Той якраз і проводить в першій половині 1890-х тотальну перебудову замку, надавши йому неоготичний стиль. Опісля  власником був Станіслав Костка, який помер (загинув?) в Відні в 1918 році. Більшість маєтків відходить до старшого сина - Станіслава Яна, а Магерів же дістається другому синові - Янові. Той, фактично, і був останнім власником замку. В 1939 році з дружиною, і дітьми - Станіславом і Марією, покидає замок назавжди, перебирається спочатку до родини в Павлусів, потім емігрує до Лондона, де в 1963 р. помирає. Його діти, з рештою родини, емігрують в Канаду, до Монреаля, де дожили до наших років.

[Filin]

Приведу здесь в полном виде справку из книги Владимира Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (2008).

Автор планировал подать здесь информацию чисто по Магерову (замок в Руде Магеровской он описывал отдельно), но из-за путаницы с двумя замками по факту половина данных о Магеровском замке на самом деле относятся к замку в Руде, да и на фото видим знакомую башню, которая, как выяснилось выше, к Магеровскому замку отношения не имеет.

[Filin]

В справке В. Пшика по Магерову есть ссылка на "Географический словарь", 3-й том (1882 г.), стр. 789. На указанной странице находим описание огромного и ныне не существующего села Kamionka Wołoska (укр. Кам'янка-Волоська). 

Этот источник меня озадачил, поскольку там чётко упоминается 4-башенный замок в Руде Магеровской, и потому непонятно, как так получилось, что увидев в источнике чёткую связь этого замка с Рудой, автор тем не менее в итоге прикрепил замок и сам источник не к Руде (с. Замок), а к Магерову.



Кстати, полный перевод статьи про Каменку есть на Википедии, имеется там и нужный фрагмент текста:

Цитата

Західна частина, меньша, (Старе Село, Дубрівка і частина Липника) є горбистою, а між її узгір'ями підноситься найвище Вовковиця (349 м.) на пн.-зах. і друге узгір'я, висотою 315 м. на південному-заході. Узгір'я покриті лісами. З Вовковиці можна побачити гарні краєвиди не тільки на присілки Кам'янки, але й на дальші околиці. Звідси можна було побачити мури 4-башневого замку в Руді Магерівській, в якій деколи під час ловів перебував Ян Собеський, а в далині виблискуюють три церковних куполи церкви в Руді Монастирській.

Бросается в глаза, что текст похож на тот, который Яков Головацкий оставил в книге "Галичанин", а она была издана в 1862 г., т.е. на 20 лет раньше 3-его тома "Географического словаря". То ли "Словарь" опирался на текст Головацкого, то ли оба эти источника опирались на какой-то третий источник.

Правда, в "Географическом словаре" упоминание замка приведено в контексте описания обширных пространств, которые можно созерцать с горы Волковицы, расположенной на южной околице Равы-Русской. Мне эта деталь показалась интересной, поскольку описывает визуальные взаимосвязи в той местности. От горы до замка каких-то 6-6,5 км., так что он действительно мог быть неплохо различим, особенно при наличии тогда ещё белых стен.


Живая карта

[Oleh Stasiuk]

+1 в списку джерел. Через неуважність, лише зараз помітив посилання на цю працю в Афтаназі.

Chwalewik, Edward Zbiory polskie : archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. 1

[Oleh Stasiuk]

Szydłowski Tadeusz. Ruiny Polski. Opis szkód wyrządzonych przez wojnę w dziedzinie zabytków sztuki na ziemiach Małopolski i Rusi Czerwonej

На ст. 102-103 описується наш замок. А на ст. 85 матеріал про Жовківський замок і кілька нових слів про скульптури:

  

Дякую за скан @Shimmy

[Filin]

Жерела до історії України-Руси. Том 06. Матеріяли до історії Галичини. Том 3. Лїтописні памятки з р. 1648-1657

В 6-м сообщении этой темы уже публиковались сведения о событиях 1648 г., когда замок был захвачен казаками Хмельницкого. Теперь вот та же история, но с некоторыми интересными нюансами (очевидно, автор статьи, процитированной в 6-м сообщении, пользовался именно этим источником, но кое-что не упомянул):


 

Заинтересовало меня вот что:

1. По дороге от Львова к Замостью "Всі міста й замки по дорозі здавалися переважно без опору..." и замок в Руде был одним из укреплений, которые удостоились упоминания именно по причине сопротивления. Судя по всему примеров такого сопротивления было немного, раз даже уже под Замостьем Хмельницкий вспоминал этот замок в одном ряду с укреплёнными городами Бродами и Наролем (пол. Narol).
    
2. Источник сообщает, что "В покірних і упокоренихміх та замках полишав Хмельницький своїх приставів із невеликими козацькими залогами...". По логике, какой-то гарнизон могли оставить и в Руде Магеровской, в замке, разумеется, если только его тогда не сожгли и не привели в состояние полной непригодности.
    
3. Там есть сноска №254, за которой закреплены ещё 4 источника (стр. 129), так что при желании можно копнуть глубже.

[Oleh Stasiuk]

Tadeusz Stefan Jaroszewski "O siedzibach neogotyckich w Polsce"

Особливо сподобалось те, що в книзі фігурує фото раніше мною ніде не виявлене. Не дивлячись, що фото підписане, як замок перед 1939 роком, можна сміло стверджувати, що фото зроблено ще до Першої світової, оскільки скульптури ще стоять на своїх місцях. Тепер можна дати відповідь на запитання, яке мене давно мучило - Яка зі скульптур була удостоєна честі стояти в самому центрі? В центрі дитинця розміщений був Іван Данилович) Залишилося ще встановити точне місцезнаходження трьох скульптур, і, було б непогано віднайти оригінал цього фото. Враховуючи, що ця книга видана в 1981 році, можна сподіватись, що фото дожило до наших часів

Трохи весело читати критику неоготичної архітектури замку) Вище бачили, що Юліану Захаревичу палац не особливо сподобався, але його враження вийшли в доволі стриманих фразах, а тут автор просто не втримався: 

Цитата

Неоготична архітектура замку була бездарна і наївна, проектована, напевно, аматором, який  не мав ні найменшого уявлення про готичні форми.

Дякую за скани Grzegorz Cielecki

[Oleh Stasiuk]

Декілька раз гортав сторінки, присвячені родоводу Белжецьких в праці Herbarz polski Kaspra Niesieckiego (ст. 101-102) і лише зараз побачив таку важливу інформацію. Описуючи Бартоломея Белжецького, автор пише, що він "Замок в Руді з фундаменту виставив"...

Вище виставляв генеалогічні схеми, там можна зрозуміти про кого тут йдеться.

[Oleh Stasiuk]

Опублікований вище матеріал, змусив знову підійти до питань, як відбувалося спадкове унаслідування цих земель в 16-17 ст? Опираючись на дві відомі персони (Миколая Белжецького і його правнучку Софію Белжецьку-Глоговську) вибудував пряму лінію успадкування. В процесі, звичайно, помітив, що в Миколая Белжецького були старші діти за Яна Белжецького, які також мали потомство... Не маючи іншої інформації про їх участь в місцевому житті, просто знехтував цією гілкою. Як виявилось, дарма. Лінія Бартоломея Белжецького брала активну участь в тутешньому житті. Дуже допоміг розібратися в цій темі матеріал Paweł SYGOWSKI O CERKWI W ULICKU, JEJ KOLATORACH ORAZ O POCHODZĄCEJ Z TEJ CERKWI IKONIE ŚW. PARASKEWII MĘCZENNICY (OBECNIE W ZBIORACH MUZEUM NARODOWEGO WE LWOWIE):

Цитата

Po śmierci wspomnianego już małżeństwa Bełżeckich (Mikołaja, a następnie Barbary) dobrami, w tym wsią Ulicko, podzielili się ich synowie – Bartłomiej i Jan. Bartłomiej zmarł w 1588 r. i wówczas dobra znalazły się w rękach Jana, który założył miasto Magierów (1591) i ufundował w nim parafię rzymskokatolicką (1595) i być może prawosławną, zmarł w 1597 r. Po nim dobra z Ulickiem znalazły się w reku Bartłomieja Bełżeckiego – podkomorzego bełskiego, syna wspomnianego wyżej Bartłomieja. Odkupiła je od niego Zofia z Bełżeckich Ubyszowa, wnuczka jego stryja – wspomnianego Jana. Zofia po śmierci męża Jakuba Ubysza, wyszła powtórnie za mąż za Stanisława Głogowskiego. W ten sposób wieś Ulicko, a także inne okoliczne dobra znalazła się w rękach Głogowskich

Як бачимо, Софія Белжецька-Глоговська отримує місцеві маєтки не в спадок, будучи дитиною, а викупляє їх в Бартоломея Белжецького молодшого (який згідно матеріалу поданому в попередньому пості, "замок в Руді з фундаменту виставив"). Той приходився їй двоюрідним братом батька.

А також стає зрозумілим пробіл в частині переходу маєтків від подружжя Софії Белжецької і Станіслава Глоговського до Францішека Глоговського. Виявляється Францішек був сином Зигмунта - двоюрідного брата Станіслава.

Цитата

Stanisław Głogowski nie pozostawił potomstwa, a swój majątek przekazał bratankowi Zygmuntowi, cześnikowi buskiemu (1676), który miał jedną córkę i 6 synów (Kazimierz Maurycy, Franciszek, Antoni, Jan, Mikołaj i Stanisław)38, pomiędzy których zostały podzielone wspomniane dobra po jego śmierci.