Таблица лидеров

Обсуждается этот объект: Барский замок Вот так Бар расположен относительно Хмельницкого (Плоскирова), Хмельника, Винницы и Шаргорода: В качестве вводной информации предлагаю вашему вниманию материал из книги Евфимия Сецинского "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст." (1928): Когда я впервые заинтересовался Барским замком и стал узнавать, что же там от него осталось, то поиск в Сети привёл меня на несколько страничек с описаниями достопримечательностей Бара. Так вот на каждой из этих страниц был сфотографирован практически один и тот же участок маловразумительных руин, а дополняли эти фото одинаковые комментарии в духе "вот и всё, что осталось от замка" или "от замка почти ничего не осталось". Эта информация сейчас мною расценивается как дезинформация, поскольку на самом деле от замка осталось не так уж и мало, причём ему в некотором роде повезло, поскольку участок замчища практически в полном объёме доступен для исследований. Но обо всём этом я узнал можно сказать случайно, когда поехал в Бар для галочки, чтобы увидеть небольшой участок уцелевших укреплений, но на месте я увидел немного другую картину. Плавно переходим к теме локализации укреплений замка. Google выдает картинку не самого лучшего качества, но на ней всё же читается звезда бастионного укрепления, покрытого зарослями парка: Живая карта У Yandex картинка более качественная, но заросли всё же скрывают контуры объекта: Живая карта Золото в данном соревновании достаётся спутниковым снимкам Bing, которые и качеством радуют и контуры укреплений там лучше видно: Живая карта План Евфимия Сецинского, наложенный на спутниковый снимок: Сразу отмечу, что планировка замковых укреплений заслуживает отдельной темы, поскольку конфигурация куртин и бастионов была не самой простой. Я, например, опираясь на линии спутникового снимка, вижу немного другую планировку (а есть и другие версии): Размеры замка внушают уважение (высчитал по спутниковому снимку): А такие размеры приводит Сецинский (от моих вычислений они не сильно отличаются): Собственно уже здесь видно то, что мне хотелось бы отметить – оборонный пояс сохранился по всему периметру, а само замчище не застроено, так что с моей точки зрения сохранность объекта вполне приятная, особенно если учесть, что многие подобные укрепления полностью растворились в застройке разросшихся городков. К тому же выяснилось, что на многих участках ещё сохранились каменная облицовка укреплений, а сколько всего внутри себя прячет площадка замчища – это ещё предстоит узнать. В общем, после знакомства с замчищем я был приятно удивлён. Если бы на этот объект обратили бы внимание инвесторы, то он мог бы превратиться в одно из главных украшений не только Бара, но и области. Да только, судя по всему, ни инвесторам, ни городским властям, ни большинству жителей Бара до руин нет никакого дела. Теперь немного фотографий, сделанных в марте 2010. К сожалению, Барский замок, его размеры, объём сохранившихся руин и всё прочее, возникли передо мной внезапно, а времени в запасе было мало (я ведь планировал осмотреть кусок стены, а не замок размером 200х200 метров), потому разведку пришлось проводить на бегу. Замчище превращено в парк и потому засажено деревьями. Подходим к укреплениям с юга и видим вход, проделанный то ли в куртине, то ли в бастионе. Чтобы по парку не ездили машинами (что наверняка случалось), проём заложен бетонными блоками: Вид на южную линию укреплений и юго-восточный бастион: Южная куртина: Южная куртина и юго-восточный бастион: А это вид с юго-западного полубастиона на западную линию укреплений. Пространство, которое мы видим слева от руин, некогда занимало озеро, а сейчас вид уже не тот: Юго-западный полубастион, заросший и превращённый местным населением в мини-свалку, выглядит вот так: Западная линия укреплений с реданом ("клюв", устроенный между двумя полубастионами): Редан крупным планом, вид с юга. Кирпичная кладка, как я понимаю, осталась в наследство от какого-то ремонта, тогда как изначально редан был каменным: Вид на западную линию укреплений и редан с севера. В правой части кадра видны постройки Кармелитского монастыря: Что осталось от северо-западного полубастиона, я так толком и не разобрался. Судя по тому, что он в разрушенном виде показан уже на картине Наполеона Орды (1876 год), могу предположить, что данный полубастион в наши дни оплыл и сохранил свою форму не так хорошо, как остальные. Восточная линия укреплений: Северо-восточный бастион: Далее несколько фото, сделанных на территории внутреннего двора. Точно не помню, но вроде это вид на замчище со стороны северо-западного полубастиона: Ближе к западной половине внутреннего двора есть такая вот неслабая яма. Быть может, здесь был замковый дворец? Вид со стороны юго-западного бастиона на внутренний двор. Видны дорожки, ведущие к входу, фото которого были показаны выше: К сожалению, вдоль восточной границы внутреннего двора я не успел прогуляться, а там (помимо всего прочего) находится такой вот мемориальный комплекс: Источник фото Одна из парковых аллей. Если ракурс определил верно, то холмик вдалеке – это площадка северо-восточного бастиона: А так выглядит какое-то подвальное помещение, расположенное на территории замкового двора (на счёт ракурсов не уверен): Эту постройку местные временами называют "турецкими погребами": Источник фото Такой вот он, замок в Баре, - слабо ухоженный, неисследованный, частично загаженный и нуждающийся в реанимации. А ведь статус и степень сохранности объекта позволяет перевести этот памятник в категорию весьма ценных и оригинальных достопримечательностей.

Буцнів, тепер село Тернопільського району, колись було містечком і могло похвалитися замком (замок обсуджується в цій темі) а тут піде мова про укріплення містечка. Чи були вони в Буцневи і якщо так, то де вони розташовувались? Буцнів розташований на річці Серет, його оточують багато (колишніх та сучасних) містечок (наприклад Микулинці). Так с.Буцнів розташоване відносно Тернополя та Теребовлі: Google Maps І так, щоб сильно вас не вплутувати в всі нестикування в історії цього села ми пройдемося по-суті. А саме – заснування містечка, спорудження укріплень (XV-XVI ст.) та занепад містечка (XVII cт.) і після такого міні-уроку історії ми перейдемо до локалізації укріплень Буцневи. Історія Є декілька легенд, щодо заснування Буцневи, але одна з них цікавіша з нашої (фортифікаційної) точки зору: "Одна з легенд, яка збереглася у пам’яті краян, розповідає, що начебто дуже давно, коли ще не було панщини, ватажок давніх поселенців на ймення Буц заснував на березі річки Серет неприступну фортецю. Біля неї виникло поселення, яке згодом так і назвали на честь засновника – Буцнівом"[1, 12] І ця версія цікава тим, що є певна вірогідність, що Буцнів міг бути заснованим саме таким способом тому що: Частина річки Руда, що протікає через село, називається Брудок. Така назва походить (не від слова бруд, як можна було подумати) а від слова брід, тобто мілководдя по якому можна перейти річку без моста, або човна. Цей перехід міг бути частиною, якогось шляху ще в часи Київської-Русі, якщо це був важливий перехід, то для його захисту логічно було б спорудити фортецю. Якщо детальніше розглянути розпланування Буцневи то можна побачити, що поселення почало розвиватися від краї мису, тобто від замку. Це означає, що і справді, спочатку могло з'явитись якесь укріплення біля якого потім виросло селище. План-схема розвитку Буцневи : freemap.com Етимологічно підтверджується саме така версія заснування, тому що первісна назва – Бучинова, Бучнова – складається з Буч та нова. Буч — означало смілива та звитяжна людина, гордий, непоступливий ("на давньослов'янській"). [2, 14] Тоді коли суфікс ова є польською версією суфіксу ів, але в жіночому роді, це пояснюється тим, що з приходом поляків назви сіл та міст пережили різні трансформації в іменах, однією з таких трансформацій є зміна роду з чоловічого на жіноче. Ось так тлумачить назву поселення Дмитро Бучко: "Утворено від присвійної назви з суфіксом –ів, що виражає приналежність, і наймення власника села (маєтку) *Буцень, пор. Буцинь [6 І, с. 121]. Первісне знач. «Буцнів двір (маєток чи ін.)»."[3,125] Дослівно Буцнів означає – двір хороброї людини (ватажка). Що важливо винести з початку історії Буцневи, так це те що в XV ст. існувало два села з назвою Буцнів – менший/нижній та великий/вищий Буцнів – і вперше вони згадуються в 1464 р. коли Ян Рей з Шумська здав під заставу село меньша і нижня Бучньовка Мацею Любіцькому. Попри грошову оплату Мацей також зобов'язувався заселити інше село Яна Рея – Велику Бучніву.[4, 310] Колись я думав, що це означало заснування цього поселення, але це не логічно так як інше село не називалося б нижній, чи то, меньший Буцнів, так як не було б до якої Буцневи порівнювати. Висновок: Велика Бучніва існувала до 1464 р., але в той час була спустошена, можливо, через татарський набіг. Буцнів залишався селом до кінця XV ст. і перша його згадка в якості містечка датується 1501 р.[5, 92] До 1504 року в книгах Метрики Королівства Польського прослідковується село Верхній/Більший Буцнів,[6, 87] це означає, що саме село нижня/меньша Буцнева перетворилося на містечко Бучинова. Після 1504-го року немає жодної іншої згадки Верхньої/Вищої Буцневи тому село, або злилось з містечком Бучинова, або воно пропало, тобто було спустошене. В 1529 р. місто Буцнів звільняється від податків на 10 років, в цей же час споруджується замок.[6, 9] Через економічний та демографічний ріст, питання про укріплення саме містечка зростало (тому що, вже не все населення поміщалося в замку – авт.) тому я припускаю, що перші укріплення Буцневи могли появитися саме в цей період. Не письмовим доказом існування Буцневи в якості містечка в цей період свідчать наступні мапи: Gerard Mercator (1554) Джерело Giacomo Gastaldi (1562) Джерело Paolo Forlani (1568) Джерело 1566: Джерело: @AnKo Згідно з моїми розрахунками на цій мапі також зображено Буцнів: Vaclovas Grodeckis (1570): Джерело Враховуючи те, що в XVI ст. на складання карти могло піти 10, а то й 15 років, то можна сказати, що Буцнів, показаний на них, відповідає своєму статусу в 1540–50-их роках. В ті часи далеко не всі містечка (деколи навіть міста) не були показані на цих картах, а Буцнів був показаний на рівні з такими містами як Бучач, Збараж, і т.к. це говорить про його досить поважний статус в період коли вже був заснований Тернопіль. В 1540 році власником ''міста'' Буцневи згадується Мацей Влодек (саме його родинний герб Правдич, став гербом містечка [7, 3]) що свідчить про те що він мав великий вплив на Буцнів. Напади на Тернопіль в 1544 та 1549 роках [1, 19] мали заставити його задуматись про оборону власного містечка (в тому випадку, якщо укріплень не було збудовано раніше). Пізніше, містечком володів його син Станіслав Влодек від 1570 року (смерті батька), саме він сприяв будівництву брами в Кам'янці-Подільському та фортифікації цієї фортеці, що говорить про його інтерес в укріпленнях. Тому, можна припустити, що він так само мав би підтримувати захист свого містечка, тим паче, що в 1575 та 1589 роках відбулися два великих татарських напади.[1, 19] Ян Бауер вважає,що через зростання Тарнополя в якості оборонного та адміністративного центру такі містечка як Баворів, Борки, Буцнів, Чернелів та Ожигівці починають занепадати. [8, 171] Але в 1602 році Буцнів згадується у переліку міст і містечок Станіслава Влодека [9, 725], тобто Буцнів не перетворився на село через вищезгаданий процес. В 1608 році Буцнів позначено на Єзуїтській карто-схемі на рівні інших містечок, як володіння Фірлеїв.[11]Скоріш за все, тому що Станіслав передав містечко як залог на одруження його дочки Ядвіги з люблінським воєводою Пйотром Фірлеєм (помер в 1619 р.). В 1612—1629 pp. шляхетські й магнатські міста становили більше 72 відсотків загалу. Вони були розташовані в основному у Теребовлянському повіті. Поряд з ними тут існували лише чотири королівські міста: Бірки, Буцнів, Яблунів і Теребовля, - які не підпорядковувалися адміністрації місцевих староств.[12, 34] В 1620 році татари спустошили і спалили ряд галицьких містечок – Калуш, околиці Рогатина, Коломию, в тому числі містечко Буцнів. «Не встигла Галицька земля повернутися до нормального життя і передихнути від тих страшних руйнувань, як уже восени 1621 р. ці терени стали місцем двох наїздів. На початку вересня під час польсько-турецької війни татарські підрозділи під проводом брата хана Джаніберга Гірея відірвалися від головних сил, що брали участь у битві під Хотином, і напали на землі руського воєводства і Поділля. Дорогою вони спалили Галицьку землю. 18 вересня ординці... розбили табір неподалік Козлова, нищачи при цьому околиці і забираючи в полон місцевих людей. 6 жовтня татарські підрозділи добралися до Тернополя, де зустріли опір поляків під керівництвом дідича міста Томаша Замойського. Наприкінці вересня на Галицьку землю напали численні підрозділи турків, татар та італійців. Під час цього нападу були спустошені Косів, Калуш, Коломия, Підгороднє, Кулачківці, Тлумач, Бариш, Снятин і Буцнів»[12, 17-18] Після цього Буцнівський замок відбудовується, а Буцнів cтав селом, але вже через сім років (в 1628 р.) Буцнів згадується як адміністративний центр негродового староства Буцнів.[1,20] Попри все, Elzbieta Hornowa вважає, що Буцнів був заснований як місто саме в цей період: Джерело В 1649 році Буцнів переживає ще одне потрясіння. Тоді, при переході військ Богдана Хмельницького з-під Збаразької фортеці до Зборова, в Буцневі було знищено 96 будинків. [11, 47] Локалізація Так як в нас немає жодних документальних згадок укріплень, описів або зображень, то буде важко сказати, як факт, що укріплення існували. Саме тому я привів історію Буцневи, щоб показати, що ці укріплення не такі вже й гіпотетичні. Щоб локалізувати укріплення, використаємо все що в нас є, тобто мікротопоніми, перепади висот, і т.к. Почнемо з вулиці яка називається Вал, ось що каже про неї Богдан Новосядлий: Але, на мою думку сучасна вулиця Вал розташовується прямісінько на місті рову, тому що з двох сторін вулиці йдуть схили в напрямку центру: Джерело *Через ракурс зйомки, тут видно лише один бік схилу. А з півдня містечка зберігся перепад висот приблизно на метр висоти. Тобто, укріплення проходили приблизно в цьому районі: Google maps І якщо з південною та східною стороною все біль-менш ясно, то з північною та східньою не зовсім. Колись, через дорогу від костелу, розташовувалася церква, але чи була вона включена в міські укріплення містечка? З однієї сторони, зазвичай церкви будувалися поблизу, або на розі торгівельної площі, але з другої сторони між вулицями Вал та Шевченка (головною вулицею Буцневи) розташовувався цвинтар (до приходу Австро-Угорщини) і вони розташовувалися так, щоб був близький доступ до церкви. Я припускаю, що церква входила до містечка і була захищена міськими укріплення, тим паче вона їх доповнювала, тому що дзвіниця могла використовуватись як дозорна башта. А східна сторона могла, впринципі обійтись і без укріплень, так як, природньо, там сильний перепад рельєфу+ річка Серет, яку неможливо перейти вбрід. Щоб знайти розташування в'їздних воріт потрібно поглянути на вулиці, так з західної сторони вулиці Залізнична та Вал зливаються, так ніби є лише один в'їзд в містечок. Ось як я уявляю розташовування в'їздних брам та валів: Google maps Нажаль, не збереглось імен цих воріт, але нам відомо, що зазвичай в'їздна брама називалась по назві найближчого міста в тому напрямку, в якому веде дорога від брами. В такому випадку, південна брама називалась би Теребовлянською (Теребовельською), а західна - Тернопільською. Є один нюанс, так як теперішня головна артерія села получається "заблокованою" валом з півночі, але нагальності в спорудженні третьої брами не було, тому що вулиця Вал також вела на Тернопіль і третя брама знижувала б обороноздатність містечка. На закінчення, я зробив такий план-схему Буцневи станом на кінець XVI - поч. XVII ст. : З тлумаченням: 1: П'ятикутна торгівельна площа 2: Церква 3: В'їздні ворота та вал з частоколом. 4: Замок зображено (50x60 метрів) 5: "Верхній" став 6: Дамба з мостиком 7: р.Серет 8: пагорб Бібліографія – Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові: Іст.-краєзн. нарис // Б. Новосядлий. — 2-е вид., перероб. і доп. — Т.: Джура, 2006. — 296 с. – Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — 256 с., іл. – Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. – Вип. ІІ(24) 2014 – (оцифрований варіант) – Akta grodzkie i ziemskie. – Lwow, 1887. – T.XII. – 584 с. – (оцифрований варіант) – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.II — 407 с. — (оцифрований варіант) – Matricularum Regni Poloniae summaria ed. Wierzbowski T.III – 628 с. – (оцифрований варіант) — Bauer J. Z przeszłości osiedli województwa tarnopolskiego. — część I. — Tarnopol, 1935 — 57 с. — (оцифрований варіант) — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Буцнів. // Нова тернопільська газета — 2001. — 3 жовт. — Клименко Олег, Хаварівський Богдан. Міська геральдика Тернопільщини — Тернопіль: Валя, 2003 — Sąd Grodzki Trembowlski. — T.105 — Иезуитская карта-схема 1608 года: Тернополь и округа — Hornowa Elżbieta. Stosunki ekonomiczno-społeczne w miastach ziemi halickiej w latach 1590-1648. — Opole, 1963.

Поддерживаю мысль о том, что несмотря на отсутствие прямых сведений о существовании городских укреплений, наличие статуса "городка", присутствие его на картах 16 века, а также присутствия в Буцневе замка, говорят о том, что городок был не самым последним, и вполне мог себе позволить хотя бы простые укрепления на основе земляного вала/рва. Только сейчас обратил внимание, что среди владельцев Буцнева числятся Мацей и Станислав Влодеки, а ведь с их именами связана история формирований укреплений Плоскирова (нынешнего г. Хмельницкого). Тут можно было бы поискать какие-нибудь параллели, как в случае с городскими укреплениями, так и в случае с замком. Жаль, что карта Фридриха фон Мига (1779-1783) не фиксирует следов укреплений, хотя довольно чётко показывает укрепления замка, а также земляные дамбы, которые тянутся через каскад озёр. Если следы укреплений городка в конце 18 века и существовали, то они, очевидно, были столь незначительными, что картографы либо не обратили на них внимания, либо обратили, но не посчитали нужным добавлять их на карту, т.к. для оборонных нужд они уже совсем не годились. Буцнев на карте Ф. фон Мига: mapire.eu Будем ждать появления нужного тома военных описаний к карте фон Мига, может там по обсуждаемой теме что-то встретится.

Книжечка была оцифрована, за что благодарим Игоря Лозинского, а авторы согласились на публикацию цифровой копии в открытом доступе. Так что качаем.

За Ю. Сіцінським у XІV-XVIІ ст. на правому березі річки Ров стояв дерев’яний Ровський замок. Зараз це село Чемериси-Барські. Картина Руслана Корженюка: Пагорб у Чемерисах-Барських, де стояв Ровський замок: Вид на рештки Барського замку на поч. ХХ ст. Картина Руслана Корженюка: На світлинах П. Жолтовського 1930 року. Північний мур: Західний редан: Південно-західний бастіон: Південно-західний бастіон:

От що повідомила про результати досліджень сама Л.Виногродська: Опубліковано в збірці: "Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей. – Вип. 17. – Київ: ХІК, Часи козацькі, 2008. – 420 с. Сс. 35-40. Текст взято з ресурсу "Козацька бібліотека".

Акварель Наполеона Орды, 1871-1874: Источник

Для иллюстрации несколько фото крепости начала ХХ века из анонсированной на форуме книги Пам'ятки архітектури Подільської губернії. - Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2013. - 436 с." и открытки из частной коллекции. Что касается исследований, то некоторые проводились в 2007-2008 годах экспедицией Института археологии НАНУ под руководством Л.И.Виногродской. Были сделаны точные обмеры крепости и раскопаны некоторые участки. К сожалению у меня нет пока данных о публикации результатов исследований, но как только что появится - выложу на форуме.

Планировка укреплений замка В статье Ольги Пламеницкой, опубликованной в предыдущем сообщении, отмечено следующее: В статье Ярослава Матвиишина "Живописні плани трьох українських замків-фортець з XVII ст. (Бара, Меджибожа, Чигирина) у Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ у Франції" (прочитать статью можно здесь) находим такой вот интересный план Бара 1670-х годов: На плане показано много чего интересного (например, городские укрепления). Пока же можно использовать его, чтобы собрать сведения о планировке замка. На плане он такой вот: Уже известный план замка от Евфимия Сецинского, начало 20 века: Это план, которая набросал я, впрочем, не уверен, что он правильный: А теперь посмотрим на герб Бара: Уберём лишнее, чтобы увидеть, каким видят план замка в Баре те, кто разрабатывал герб города: Как видите, планы местами немного, а местами довольно сильно отличаются друг от друга. Чего только стоит показанная на гербе заломленная куртина, обращённая внутрь замкового двора. Пропорции бастионов, углы между куртинами и фланками бастионов и прочее меняется от плана к плану, потому нужно на месте уточнять, где именно есть неточности. В случае с гербом кажется странной мысль, что показывая не символическую, а реальную планировку замка, авторы герба могли допустить ошибку(и).

Статья "Барський замок" (2002) Ольги Пламеницкой:

Замок в Баре, каким его увидел Наполеон Орда А увидел его Наполеон Орда вот таким: Источник Подпись: Дело было в 1873 году... вроде бы. Вскоре после этого появились первые фотографии замка, но сейчас не о них. Та же картинка, но с пометками: Пытаемся разобраться, что же нарисовал Наполеон Орда? №1. Успенская (бывшая Троицкая) церковь: №2 и №3. Одно из этих зданий - это Николаевский костёл, каким он был до перестройки начала 20 века, в результате которой появился храм в стиле неоготики: Со вторым зданием, надеюсь, подскажут. №4. Монастырь кармелитов: №5. Куртина и юго-западный полубастион замка. №6. Редан. №7. Куртина и северо-западный полубастион замка. Через полубастион проложена дарога (№8). Тут стоит вспомнить, что на плане замка, составленном в 1-ой половине 19 века Евфимием Сецинским, этот полубастион показан разрушенным: Т.е., перед нами вид с северо-запада: Не совсем тот ракурс, но похожий (в левой части кадра видим замок, в правой - монастырь кармелитов): Если сейчас стены замка находятся на уровне замкового двора, то во 2-ой половине 19 века, как видим, высота их была куда более значительной. Впрочем, даже несколько десятилетий спустя на отдельных участках высота стен была приблизительно такой же, как на рисунке Наполеона Орды, так что даже боевой парапет с бойницами можно было изучить в деталях.