Таблица лидеров

Благодаря наводке volodia открыл для себя отличный ресурс mapire.eu. Вот что они пишут о своей миссии: Молодой проект с наполеоновскими планами. Судя по всему, они планируют опубликовать тучу редких и уникальных карт, вплоть до кадастров. Вероятно, именно из-за кадастров они предлагают объединять усилия разных стран, поскольку часть кадастров сейчас хранится не в Австрии, а на территории стран, образовавшихся после развалов империи. На данный момент опубликованы карты Второй картографической волны, созданные в период 1806-1869 годов. В ближайших планах публикация карт Первой и Третьей волны. Первая волна, насколько я понимаю, это карты 2-ой половины 18 века, в состав которых входят прекрасные карты Ф. фон Мига (1779-1782). Какой период охватит Третья волна пока не совсем понятно. Если карты Ф. фон Мига уже более-менее знакомы исследователям в Украине, то карты 1-ой половины 19 века какой-либо известностью похвастаться не могут. Достоинство проекта заключается не только в том, что он публикует ценные карты, а ещё и в том, что он занимается их привязкой к современной карте. На данный момент сайт доступен на трёх языках: английском, немецком и венгерском. Он отличается простым устройством и интуитивно понятным интерфейсом, но всё же в двух словах опишу, что там и как там устроено, чтобы помочь тем, кто испытывает проблемы во время общения с подобного рода ресурсами. Сейчас в списке карт есть только карты Второй волны, их и выбираем: На страничке видим краткое описание прелестей карты, их значения и т.д. Тут же можно скачать в PDF буклет, где на трёх языках (английском, немецком и венгерском) более детально описана история работы над проектом оцифровки карт и их привязки к современным картам. В общем, если один из вышеперечисленных языков вам знаком, то рекомендую с буклетом ознакомиться. Далее предлагается выбор областей Империи. Нас интересует (в рамках проекта www.zamki-kreposti.com.ua) Галиция/Буковина (Львовская, Тернопольская, Ивано-Франковская обл.), а также часть карты Венгрии (Закарпатье): Карты Галиции/Буковины создавались в период 1861-1864 гг., а вот в случае с картами Закарпатья с датировкой не всё так просто, поскольку Закарпатье наносили на карту в рамках венгерского проекта, а он был довольно продолжительным – с 1819 по 1869, причём в картографическом процессе были паузы/перерывы. Кликнув на Галиция/Буковина, попадаем на страницу карты. Здесь можно выбрать (в правом верхнем углу) режим отображения: 2D (плоская карта) или 3D (режим Google Earth). Режим 2D: Режим 3D: Режим 2D параллельно показывает два окна: в левом современная карта с наложенной на неё австрийской картой (при помощи бегунка в верхней панели можно изменять прозрачность австрийской карты), в правом окне просто карта, без наложений. Можно параллельно сопоставлять данные с двух окон, а можно свернуть центральную разделительную планку, затем сделать старую карту чуть более прозрачной и работать с ней в таком вот виде: Есть поиск, понимающий русский и украинский язык, что немаловажно. Несомненным преимуществом проекта является публикация всего массива карт, а не отдельных листов или отдельных фрагментов. И, конечно же, радует, что мы имеем возможность увидеть оригиналы, да ещё и в цвете. Касательно детализации – она не идеальная, поскольку у базовых сканов качество на порядок лучше (в буклете описано, что суммарный вес карт и ряд других нюансов пока мешают выбрасывать их в Сеть в идеальном качестве), но всё же детализация вполне достаточная для выполнения широкого спектра задач. К тому же карты мы видим в цвете, что существенно повышает их информативность. Для примера несколько фрагментов в максимальном увеличении (Тернополь, Бучач, Жолква, Старое Село, Чернелица): Делиться картой проще простого, поскольку (как и в случае с Викимапией) в ссылку странички передаются координаты, а также текущий вариант масштаба (зума), т.е. достаточно найти нужное место и выбрать нужный масштаб, после чего копируем ссылку, которую можно пересылать или публиковать: Проект окажет большую помощь в локализации малоизвестных укреплений, особенно после публикации карт Ф. фон Мига, так что пользоваться им предстоит много и часто. В целом, поклонникам фортификации карты середины 19 века должны быть интересны тем, что на них зафиксированы укрепления, пережившие волну демонтажа и перестроек конца 18 – 1-ой половины 19 века. На этот период приходится немало белых пятен в истории множества укреплений, и эта карта частично заполнит информационный вакуум.

Підвал був, з 1950-х років використовувався як погріб для зберігання сільгосппродуктів (картоплі). Розмір - приблизно 5х5 м, глибина 5-6 сходинок. Взагалі цікаво (і пізнавально) було б пройтися по лікарні. Думаю, що якісь елементи минулого повинні були зберегтись...

Третій картографічний вимір 1869-1887 На початку, коли проект лише був запущений, вони виставляли мапи необрізаючи прикордонних з іншими державами фрагментів. Недавно вони обновили "покрашили" сервіс. Внаслідок чого багато цікавої топонімічної інформації вже недоступно, хоча це практично не вплинуло на відображенні основної маси обєктів.

Я дуже обережно підходжу до інформації, яка стосується взаємного розміщення "старого" і "нового" палацу. На місці "старого" палацу - пустка. В той же час ніхто не може пояснити появу і призначення "нового"... Ось декілька прикладів з Інтеренету - достатньо погуглити зображення з запитом Dunajow (або Дунаїв). Отримана інформація "приємно" дивує. Наприклад, згідно популярного польського ресурсу www.kresy.pl у Дунаєві було ... 2 (два) палаци!!! ((http://www.kresy.pl/kresopedia,projekty,archiwum-grzegorza-rakowskiego?zobacz/ziemia-lwowska-dunajw,37026) і (http://www.kresy.pl/kresopedia,projekty,archiwum-grzegorza-rakowskiego?zobacz/ziemia-lwowska-dunajw,37030)) Тобто, палацами названі "наша" лікарня і будинок Сьвірського. Думаю, польського фотографа ввело в оману те, що ці дві різні споруди одночасно виконували роль медичних закладів. Можна зрозуміти польських дослідників kresów. Бо важко уявити, що в невеликому українському селі (не курорті !) під медичні потреби було задіяно аж ТРИ (!) будівлі. Третя, так звана "американка", що знаходиться перед містком біля костелу - на палац "не тягне". До речі, шановний A_Wolkoww частково правий. Приміщення лікарні дійсно горіло, але це було в будинку Сьвірського, горів другий поверх. Але повернемося до будинку з колонами, який ми називаємо "новий" палац. Інформації про нього до 1939 року - практично ніякої: а) В якому році збудований - невідомо. На ресурсі http://www.rkc-skowyra.com/publ/dekanat_brzezany/25-1-0-1958 є інформація, що "новий" палац - це "старовинний палац львівських архиєпіскопів, який зберігся частково..." Як це розуміти? Лікарня - це залишки "старого" палацу чи це вже згадуваний у форумі гостьовий будинок (oficyna), що вцілів у роки Першої світової війни? Чи під фразою "зберігся частково" мається на увазі "оригінальний" перший поверх?... б) Ким і для кого збудований - невідомо. "Старий" палац був резиденцією Львівських архиєпископів. Логічно припустити, що і "новий" палац - їх власність. Але є декілька нюансів. 1. Поки що відсутні будь-які документи чи інша інформація стосовно власників "нового" палацу. 2. Сама архітектура палацу, на мою думку, несе скоріше "світські", а не церковні риси. 3. Подібні забудови на фото 30-х років часто підписували як "dwór" (тобто панський маєток) або вілла. 4. При вході на дунаївський цвинтар я відчистив ось цю надмогильну плиту . У документах і в літературі про Дунаїв серед мешканців або власників місцевих маєтків чи підприємств таке прізвище мені не зустрічалось. Виникає питання: чому шляхтич Тадеуш Залєскі (Tadeusz Zaleski) гербу Любіч (Lubicz) , власник маєтків Коваленки на Волині був похований у 1934 році в Дунаєві? Можливо, саме Тадеуш Любіч Залєскі - власник "нового" палацу? Отже, щоб оцінити взаємне розташування "старого" і "нового" палаців, бажано втановити: - "новий" палац - це фрагмент "старого" (вцілілий або відновлений); - чи "новий" палац - це новий об,єкт, який було збудовано на території замчища.

Середина 19 ст: