Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

olechuk

Пользователи
  • Posts

    32
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    17

olechuk last won the day on April 17 2019

olechuk had the most liked content!

Информация

  • Пол
    Не определился
  • Город
    Львів

Recent Profile Visitors

The recent visitors block is disabled and is not being shown to other users.

olechuk's Achievements

Сержант

Сержант (3/4)

30

Reputation

  1. Про книгу. Ось вона: Об.єм дійсно великий. Зразу насторожує обкладинка - єдине фото церкви, яка збудована в 1912 році. Дунаїв отримав статус містечка в 1430 році, тобто для пересічного читача, який цікавиться історією у всіх її аспектах - обкладинка не є цікавою. Подивимось, що у середині. 1. ПОВНІСТЮ передруковано працю В.Лаби про Дунаїв; 2. МІНІМУМ інформації з польських джерел про історичне минуле містечка; 3. ТРОШКИ спогадів українців про 30-ті роки і БРАК спогадів польського населення (чиїх спогадів достатньо в Інтернеті і не тільки...); 4. І колгоспи,колгоспи,колгоспи... 5. ВІДСУТНІ посилання на першоджерела, іменний покажчик... Все це можна назвати спогадами сучасників про недалеке минуле. Хоча Б. Козловський пригрозив написати продовження, бо матеріалу так багато, що...(одним словом - чекайте продовження серіалу). Хоча трапляються цікаві фотографії по темі форуму. Ось одна з них (фото взято з книги Б. Козловського "Дунаїв не забув, що містом колись був...", 2015, стор.47):
  2. Через тиждень, 12.09.2015 р., другий рік поспіль, відбудуться одноденні "Дунаівські зустрічі". Тематика, як видно з запрошення, має скоріше філософське, аніж історичне спрямування. І це інтригує. Тому спробую завітати у Дунаїв і побачити все "наживо". Особливо, якщо врахувати, що багато літературних опусів зробили Гржегожа з Саноку засновником Дунаєва і творцем замку...
  3. Ця надмогильна плита знайдена біля дунаївського костелу при прокладці траншеї для водогону. Ймовірно, що колись коло костелу знаходилось кладовище. На плиті дата смерті - 14 січня 1812 року.
  4. А чому саме "...галицкой архитектурной школы."? Візмемо, для прикладу, костел в Лазанах (Варшавське воєводство) А до якої архітектурної школи віднесемо костел в Косьцєльцу (Куявсько-поморське воєводство)? Зображення костелу в Іржондзах (Кєлєцьке воєводство) Невже всі вони належать до "...галицкой архитектурной школы" ? Отже, питання - у чому полягає особливість "галицкой архитектурной школы"???
  5. Як не дивно, але цей обеліск (?) для мене також був своєрідним відкриттям. Про його існування розповів місцевий житель, який пов,язаний з роботами по відновленню дунаївського костелу. Розміщений обеліск в частині Дунаєва,яка називалась Демня (тепер Курний), і яка здавна була заселена переважно польським населенням. Зараз там мешкають українські переселенці з Польщі (операція "Вісла" 1946 року). Тобто, інформація про історію самого обеліска практично відсутня. Ще однією важливою причиною "непомітності" цього "об,єкта" є його розташування. Окрім самої Демні, віддаленої від Дунаєва приблизно на 1,0 км, сам обеліск зараз знаходиться на подвір,ї звичайного господарського будинку! І навіть в,їзджаючи до Дунаєва, не кожен поверне голову вправо і помітить серед будинків Демні цей рарітет. Чому рарітет ? Глянемо на карту фон Міга з 1770-х років. Що залишилось з тих часів? Костел (1), перебудована церква (2) і... "наш" обеліск (3)! Хрест червоного кольору - кам,яна культова споруда. Значить, йому не менше ніж 250 років. Навіть на карті ф. Міга видно, що це не придорожній хрест. Скоріш за все, обеліск виконував якусь іншу "функцію". На п,єдесталі обеліску вміщена прямокутна табличка, яку мені не вдалось прочитати. Поки що у мене є тільки три версії. Обеліск - це: 1. Геодезичний знак тих часів (позначає якусь точку чи регіон). Хоча точка не найвища і саме місцезнаходження нічим не примітне. 2. Так званий "моровий хрест". Ці обеліски встановлювались в пам,ять про морові пошесті(чума, холера і т.д.) 3. Найбільш приваблива - що це початкова станція кальварії. Тобто початок Хрестної Дороги. Ось приклад з Варшави (Кальварія Уяздовська): Плюс цитата з багатотомника Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Згідно з третьою версією, для польського населення Демні Хрестна Дорога починалась біля обеліска і вела до нашого топічного костелу. Ось чому я вирішив викласти цю інформацію у топіку про дунаївський костел. Можливо, у когось є свої припущення про призначення цього культового пам,ятника архітектури?
  6. Не зовсім погоджуюсь з таким категоричним твердженням Костел у Дунаєві, як магніт, притягує до себе цінитилів старовини. Так сильно, що поза увагою відвідувачів залишається ще один "цікавий" об,єкт: DUNAJOW
  7. Для серйозного вивчення минулого містечка Дунаєва стаття не представляє ніякої цінності. Більше того - стаття спотворює історичні факти. Якщо коротко (тільки по тематиці форуму zamki-kreposti.com.ua): - Григорій з Сянока не зводив місто Дунаїв; - Дунаїв не можна називати містом-фортецею; - лікарня (новий палац) не постала на місці єпископського палацу (старого палацу); - костел і лікарню не з,єднував мур; - костел і лікарня не з.єднані тунелем (до речі, нам запропоновано дуже цікаве фортифікаційне і будівельне рішення – підземний хід під муром. Колись це називали підкопом… ) Аналогічну оцінку (спотворення історичних фактів) можна дати розділу про Дунаїв у книзі п. Галини Погутяк "Сентиментальні подорожі Галичиною". Розділ про Дунаїв я з цікавістю прочитав і тому книгу вирішив не купувати. І вам не рекомендую. Почекаємо на книгу п. Б. Козловського…
  8. До уваги форумчан пропоную замітку, яка була опублікована в бюлетні "Зустрічі Сьвіржан" (Spotkania Świrzan, № 109, джерело - dlibra). Тема замітки має відношення до вивчення місцезнаходження замку (палацу) в Дунаєві з однієї причини - дунаївський костел і замок були з,єднані між собою підземним ходом (тунелем). Для економії місця я "стиснув" текст статті, розміщений на двох сторінках, до формату однієї сторінки і переклав з польської на українську з деякими уточненями. Мій переклад: Під впливом (за порадою - тут і далі в дужках мої примітки до тексту. olechuk) друзів з Польщі ксьондз (священник) Юзеф Куц,пробощ (священник парафії) в Дунаєві, розпочав створення парафіяльного Музею під назвою "Тунель", який буде розміщено в підземеллях костелу. Ксьондз Юзеф почав грунтовно (детально) досліджувати підземелля костелу, збудованого в 16 ст. одночасно як і військовий (оборонного типу) об,єкт. Розшукуючи засипаний вхід до тунелю, він (ксьондз) пробив стіну в одному приміщенні і потрапив у наступне. Коли пробив стіну у наступному, то через отвір побачив ще одне приміщення, досить великих розмірів, заповнене людськими кістяками (скелетами). Напевно, ці кістяки відносяться до періоду 16-17 ст., коли Дунаїв кожні два-три роки зазнавав татарських нападів. Скоріш за все татари облягли костел, але тунель зсередини був вже закритий, а частина оборонців вже загинула (?). За іншою версією оборонці встигли евакуюватись до тунелю (?), але група мешканців, яка втікала від татар до костелу не змогла цього зробити, бо тунель вже було закрито (?). Але як би не було, вони були поховані в підземеллі костелу, тобто їх було вшановано як героїв і мучеників. Якби було по інакшому, то їх захоронили б ззовні в землі (тобто на кладовищі, а не в костелі). В 19 і 20 ст. не було в дунаївському костелі таких подій, наслідком яких були б ці кістяки. Вони (кістяки) будуть досліджені. Можливо, серед тих кісток знаходяться кістки оборонців з сусідніх сіл, наприклад з Віциня (Wicyn, тепер Смереківка), з села, яке належало до дунаївської парафії. Але як би не було, ксьондз Юзеф відправив службу за цих померлих, віднайдених через багато років. А місцеве населення тепер має тему для розмов. У мене прохання до учасників форуму - дати оцінку описаним у замітці археологічним роботам у дунаївському костелі - пам,ятці архітектури XV століття...
  9. Цитата з теми про замок у Білому Камені: Уверен, что так и есть. Тонны уникальной информации по теме замков имеется у всякого рода исследователей, историков, архитекторов и реставраторов. Некоторые ими не хотят делиться, другие может и поделились бы, да с Инетом не дружат. Архивы - вообще terra Incognita. Вот и приходится иногда тратить уйму времени на поиски замка в стоге сена, когда где-то там лежит какой-нибудь кадастр, который сразу мог бы помочь найти ответы на все вопросы. Чому terra Incognita? Купу безцінної інформації я отримую у ЦДІА м. Львова (пл. Соборна, 3а.) І кожен бажаючий має можливість відвідати цей архів і отримати потрібну інформацію за період з 1600 по 1939 рік (якщо така інформація там знаходиться). Для цього потрібен документ, який засвідчує особу (для початку паспорт, для наступних відвідувань - любе посвідчення особи з фотографією). На прохідній пишете заяву, де вказуєте свої дані і мету вивченняння матеріалів архіву (наприклад - дослідження родоводу, краєзнавство, наукова робота і т.п.). Керівництво архіву візує заяву, в читальному залі вас ознайомлять з правилами користування архівним матеріалом, і через 10 хв. можете робити замовлення. Тобто, вся процедура оформлення триває не більше 1 год. Щоб зробити замовлення, можна скористатись каталогом (бібліотечного типу) або описами (тематичні каталоги в книжковому варіанті). Працівники читального залу і каталогу - професіонали, володіють кількома мовами як у спілкуванні, так і у прочитанні незрозумілого в знайдених матеріалах на латинські, польській або німецькій мовах. Також підкажуть, де саме шукати матеріали, які вас цікавлять. Робите замовлення і через 3 (три) дні отримуєте їх у читальному залі. На протязі 10-ти днів можете вивчати, робити виписки і перемальовувати все цікаве. За фотографування документів і карт потрібно заплатити у касу архіву 50 грн. за 1 справу (метричні документи коштують дорожче). І все - у вашому ропорядженні такі документи як, наприклад: "Відбитки з фотографій з зображенням руїн замку в с. Рабштині" чи "План замку в м-ку Скала Подільська"( 1913 р.)... Або візьмемо "Листи Львівського каноніка Лубенецького Станіслава із Дунаєва до писаря магістрату м.Львова Зимницького Войтіха в справі будівництва Єпископського палацу у Дунаєві, оригінали (10.03.1634 - 15.09.1634 рр.)" Чи не правда, цікава дата? Бо у описах про палац в Дунаєві, польських чи українських (наприклад, тут) перебудова замку у палац датується 1730-ми роками... Ось зробив такий фотоколаж. Взявши за основу вид муру на фото "А", по спільним деталям видно, що фрагменти стіни можна побачити на фото "2" і "3"... Під фото подано ескіз, на якому зображено палац і стіну, фрагменти якої видно на фотографіях (червоний колір).
  10. Приблизно два місяці тому в електронній переписці ми з Filinом заторкнули тему місцезнаходження замку у Білому Камені. І хоча я на форумі займаюсь виключно темою замчища в Дунаєві (Dunajowie), для розуміння проблеми прочитав гілку про Білий Камінь. Мої висновки як "дилетанта": 1. Стаття Кривенка І.П. , яка наведена у форумі - малоінформативна і заплутана, хоча містить посилання аж на 23 (!) першоджерела. 2. Карта фон Міга у чорно-білому варіанті створює більше запитань, ніж дає відповідей. Потрібен кольоровий варіант цієї карти. Спробую пояснити п.2. Ось фрагмент кадастрової карти Білого Каменю з 1845 року (дякую друзям з Польщі!). Відразу стає зрозумілим, що зі сходу замок захищало озеро, а з південної сторони - заболочена місцевість. Тоді, згідно описів, логічно вписуються вали з західної і північної сторони замчища. Але є питання: чому у статті Кривенка І.П.(співпрацівника Академії Наук України) костел носить назву Успіння (по польськи ця назва звучить як Niebowziencia N.M.P.), а на кадастрі - св. Петра і Павла?
  11. Дунаїв, 2013 рік. Вид на замчище і "новий" палац з південно-західної сторони. Dunajów. Ракурс той самий, але фото зроблено майже 80 років тому (1930-ті роки). На передньому плані - маленька Ніна Найда. Це поки що єдине фото, на якому одночасно видно стіну, "старий" (СП) і "новий" (НП) палаци в Дунаєві. П. Ніна Найда на фоні замчища і "нового" палацу влітку 2013 року. Позаду три окупації, шахти Кузбасу і Червонограду... Я сумістив два фото, щоб було зрозуміло взаємне розміщення споруд (фортечної стіни і двох палаців) на замчищі. Спільними елементами для цих фотографій є вікно першого поверху (В) і габарити "нового" палацу (які не змінилися з 30-х років минулого сторіччя). Хрестиком (Х) позначено місце, де стоїть п. Ніна на фотографії 2013 року.
  12. Підвал був, з 1950-х років використовувався як погріб для зберігання сільгосппродуктів (картоплі). Розмір - приблизно 5х5 м, глибина 5-6 сходинок. Взагалі цікаво (і пізнавально) було б пройтися по лікарні. Думаю, що якісь елементи минулого повинні були зберегтись...
  13. Я дуже обережно підходжу до інформації, яка стосується взаємного розміщення "старого" і "нового" палацу. На місці "старого" палацу - пустка. В той же час ніхто не може пояснити появу і призначення "нового"... Ось декілька прикладів з Інтеренету - достатньо погуглити зображення з запитом Dunajow (або Дунаїв). Отримана інформація "приємно" дивує. Наприклад, згідно популярного польського ресурсу www.kresy.pl у Дунаєві було ... 2 (два) палаци!!! ((http://www.kresy.pl/kresopedia,projekty,archiwum-grzegorza-rakowskiego?zobacz/ziemia-lwowska-dunajw,37026) і (http://www.kresy.pl/kresopedia,projekty,archiwum-grzegorza-rakowskiego?zobacz/ziemia-lwowska-dunajw,37030)) Тобто, палацами названі "наша" лікарня і будинок Сьвірського. Думаю, польського фотографа ввело в оману те, що ці дві різні споруди одночасно виконували роль медичних закладів. Можна зрозуміти польських дослідників kresów. Бо важко уявити, що в невеликому українському селі (не курорті !) під медичні потреби було задіяно аж ТРИ (!) будівлі. Третя, так звана "американка", що знаходиться перед містком біля костелу - на палац "не тягне". До речі, шановний A_Wolkoww частково правий. Приміщення лікарні дійсно горіло, але це було в будинку Сьвірського, горів другий поверх. Але повернемося до будинку з колонами, який ми називаємо "новий" палац. Інформації про нього до 1939 року - практично ніякої: а) В якому році збудований - невідомо. На ресурсі http://www.rkc-skowyra.com/publ/dekanat_brzezany/25-1-0-1958 є інформація, що "новий" палац - це "старовинний палац львівських архиєпіскопів, який зберігся частково..." Як це розуміти? Лікарня - це залишки "старого" палацу чи це вже згадуваний у форумі гостьовий будинок (oficyna), що вцілів у роки Першої світової війни? Чи під фразою "зберігся частково" мається на увазі "оригінальний" перший поверх?... б) Ким і для кого збудований - невідомо. "Старий" палац був резиденцією Львівських архиєпископів. Логічно припустити, що і "новий" палац - їх власність. Але є декілька нюансів. 1. Поки що відсутні будь-які документи чи інша інформація стосовно власників "нового" палацу. 2. Сама архітектура палацу, на мою думку, несе скоріше "світські", а не церковні риси. 3. Подібні забудови на фото 30-х років часто підписували як "dwór" (тобто панський маєток) або вілла. 4. При вході на дунаївський цвинтар я відчистив ось цю надмогильну плиту . У документах і в літературі про Дунаїв серед мешканців або власників місцевих маєтків чи підприємств таке прізвище мені не зустрічалось. Виникає питання: чому шляхтич Тадеуш Залєскі (Tadeusz Zaleski) гербу Любіч (Lubicz) , власник маєтків Коваленки на Волині був похований у 1934 році в Дунаєві? Можливо, саме Тадеуш Любіч Залєскі - власник "нового" палацу? Отже, щоб оцінити взаємне розташування "старого" і "нового" палаців, бажано втановити: - "новий" палац - це фрагмент "старого" (вцілілий або відновлений); - чи "новий" палац - це новий об,єкт, який було збудовано на території замчища.
×
×
  • Create New...