Каменец-Подольский: планы 18 века

[Filin]

Как оказалось, планов 18 века, где показаны старые и новые укрепления города и Каменец-Подольской крепости, сохранилось довольно много. Особенно радует, что подавляющее большинство этих планов сосредотачивали своё внимание на укреплениях города-крепости. Часть военных планов и вовсе ничего кроме укреплений не показывают. Сопоставление всех этих планов поможет составить представление о том, как именно формировались укрепления в 18 веке, после того, как город от турок в 1699 году снова вернулся под крыло Речи Посполитой. После этого одни укрепления исчезали, другие модернизировались, третьи строились с нуля. Многие из оборонительных сооружений 18 века вообще малоизвестны и малоисследованны, потому ещё есть над чем работать.

Чтобы вы осознали, сколько всего интересного уцелело, предлагаю вашему вниманию отрывок из книги Николая Петрова «Місто Кам'янець-Подільський в 30-х роках XV – XVIII століть», где кратко описаны основные известные планы города 18 века:

Цитата

Особливе місце з соціально-економічної, містобудівної, культурної та історико-топографічної еволюції Кам'янця-Подільського посідають його плани XVIII ст. Найперший з-поміж них датується 1707 р. На жаль, цей вид історичних джерел не знайшов всебічного вивчення в джерелознавстві, хоча окремим із них присвячені невеликі розвідки, а більшість - використовувалася дослідниками неодноразово. На особливу цінність одного із планів середини XVIII ст. звернув увагу ще на початку XX ст. О.Прусевич. Дослідник з'ясував, що план зберігався в музеї князів Чарторийських у Кракові. Відомий був О. Прусевичу і план Кам'янця-Подільського 1761 р., хоча він його, як і план середини XVIII ст., не опублікував. Названий вид джерел про Кам'янець-Подільський XVIII ст. вивчали Т. Новак, Є. Пламеницька, М. Петров, Я. Матвіїшин, О. Пламеницька, М. Крикун й інші дослідники. Зауважимо, що плани Кам'янця XVIII ст. зберігаються в архівах різних європейських держав, серед яких Франція, Іспанія, Італія, Польща, Швеція та інші. Зокрема, над ними з відділу рукописів Національної бібліотеки у Мадриді, Дипломатичного архіву Міністерства закордонних справ Франції, архіву Морської служби Франції та архіву наземних армій Франції працював Я. Матвіїшин. Окремі плани Кам'янця-Подільського першої половини XVIII ст. із Стокгольмського архіву розміщені в інтернеті.

Характеризуючи план міста 1713 р., підкреслимо, що вперше він був опублікований на початку 90-х рр. XX ст. польським дослідником М. Згурняком. Автор стверджує, що його (розмірами 452 х 575 мм) виконав польський архітектор Бенедикт Ренард - учень римської академії св. Лукаша і лауреат клементійських конкурсів у 1705, 1706 і 1708 рр. Дане джерело зберігається у зібраннях королівських документів у замку в Віндзорзі. Це один з найбільш ранніх відомих планів Кам'янця, в основі виконання якого була інструментальна масштабна зйомка, що проводилася за Гловера у 1710 р. Правда, віднайти оригінал плану не вдалося. Конфігурація півострова, на якому знаходилося місто, географічні форми передмість Польських і Руських фільварків, Татариск, мису, на якому розташовувалися замки і т.д., більш-менш правдоподібно нанесені на план і зображені близькими до реальності. В лівому нижньому куті креслення, де відтворено передмістя Руські фільварки, художник помістив французькою мовою легенду, над якою намалював герб папи Клеменса XI (1700-1721 рр.). Друга половина легенди розташована на зображенні праворуч. Джерело засвідчує, що планувальної структури Старого міста архітектор не відтворював, а розмістив по його периметру лише існуючі на той час оборонні споруди. У центральній частині міста показав ратушу, а сакральну архітектуру - в різних частинах півострова. Правомірно локалізував автор на папері Руську і Польську брами, близько до об'єктивності подав й топографію Старого та Нового замків, передмість Карвасари і Польські фільварки. Герб папи засвідчує, що план спеціально був виготовлений на його замовлення.

Неабияке зацікавлення у науковців викликають плани міста першої чверті XVIII ст., виконані військовим інженером Боннлеве. Вони знаходяться в Національній бібліотеці Мадрида. За фахом Боннлеве - офіцер артилерії та військовий інженер з 1720 р., котрий перебував на службі у польського короля. Приблизно у цьому році йому довірили керівництво фортифікаційними роботами в Кам'янці, під час яких інженер виготовив план оборонних споруд Старого міста та його двох замків. Перед тим, у 1715 р., Боннлеве створив рукописну мапу його околиць, а 1720 р. й план міста. Якщо на карті 1715 р. Кам'янець зображений умовно, то на плані 1720 р. - він відтворений вже ближче до дійсності. Техніка виконання - розведене чорне чорнило. Розмір плану становить 54 х 41 см. Він чітко датований 1720 р. і супроводжується невеликою експлікацією, розміщеною внизу під ним у п'яти колонках. В них міститься майже 20 умовних позначень різних об'єктів, серед яких: власне саме Старе місто (А), Лядська (С) і Руська (D) брами, арсенал (G), людвісарня (Н), Старий замок (К), Рогате укріплення (Новий замок - М.П.), башти, млини і т.д. Оскільки план виготовлявся для військових цілей, то не дивно, що на ньому позначені, в основному, оборонні укріплення, розташовані по всьому периметру Старого міста і в каньйоні р.Смотрич, а також замки - Старий і Новий. Місто із зовнішнім світом зв'язувалося двома дорогами, що знаходилися в каньйоні р. Смо-трич, а на час повені чи штучного затоплення останнього виїзд з міста здійснювався через Замковий міст до замку та у передмістя Підзамче. Я.Матвіїшин стверджує, що р.Смотрич на плані акварельована зеленим кольором з різними відтінками, огинає місто колом і звужується біля мосту. Причому, звужена частина території під мостом має два проритих проходи - «канали», заповнених водою. Поза каньйоном річки, на схід і захід від міста, в тому числі і в районі передмістя Карвасари, на плані зображені зони для сільськогосподарських занять міщан та мешканців передмість.

Заслуговує на увагу й рукописний план міста 1735 р., виконаний Яном де Вітте, що зберігається в Національній бібліотеці Польщі (Варшава). Подібно до плану Боннлеве 1720 р., документ 1735 р. відтворює загальну схему розташування Кам'янця на місцевості, його найважливіші укріплення по периметру півострова, замки та їхні околиці. Планувальна структура міста відсутня. До креслення автор додав легенду, що містить 24 позиції умовних позначень, масштабну шкалу та географічний орієнтир. Основну увагу приділено показу оборонних укріплень.

Існує й план Кам'янця 1746 р. Про його наявність вперше повідомив польський історик Т.Новак. Дослідник зауважував, що документ виконаний у кольорі на папері розмірами 452x352 мм невідомим автором. Планувальна структура Старого міста та передмість подана фрагментарно, проте детально відтворена географія його розташування на місцевості, а також стан оборонних укріплень, перелік яких містить невелика легенда, виконана французькою мовою і розташована у лівому нижньому кутку. Зберігається креслення у картографічному відділені бібліотеки Чарторийських м. Кракова. Т.Новаку вдалося опублікувати його. Правда, легенда на ньому читається нечітко.

На відміну від документа 1746 р., план 1753 р. один із перших, який об'єктивніше розкриває мікротопографічне розташування Старого міста й відтворює його містобудівні норми з просторово-планувальною структурою. Окрім загального стану укріплень, у ньому локалізуються міські майдани-ринки, квартали в межах півострова, подається місцезнаходження окремих культових, цивільних та адміністративних споруд тощо. Вперше план був опублікований у 1993 р. М.Крикуном, а дещо пізніше - О.Пламеницькою (відтворений дзеркально). У справі російського архіву, де зберігається документ, він датується 1753 р. Однак, М.Крикун висунув припущення, що його створено в першій половині XVIII ст. Свою гіпотезу дослідник мотивує тим, що на ньому є складений французькою мовою запис, у якому зга дуються роки загарбання турками Кам'янця-Подільського у 1672 р. та перехід його під владу Польщі у 1699 р. А це означає, «що план з'явився тоді, коли пам'ять про ці події ще була свіжою, тобто десь у першій половині XVIII ст.». Ця думка М.Крикуна є близькою до істини. Про датування плану не 1753 р., а 1750 р. засвідчує «Рукописна карта кордонів між Московщиною й Османською державою», опублікована Я.Матвіїшиним. На ній Кам'янець розташований у верхньому правому куті. Це свідчить про особливу важливість міста-фортеці у військовій європейській політиці XVII-XVIII ст., оскільки країни Західної Європи до нього, як до важливого форпосту християнства на шляху мусульманської експансії, проявляли неабиякий інтерес. Військове відомство Франції також не залишалося осторонь тогочасних воєнних та політичних баталій і намагалося придбати або скопіювати для користування різні плани європейських міст та їхніх околиць, в тому числі й Кам'янця-Подільського. Місто привертало увагу військовиків та політичних діячів ще й тим, що відрахунки певних відстаней між найважливішими у стратегічному відношенні населеними пунктами Європи на картах-схемах здійснювалися і по відношенню до нього. Географічна довгота Кам'янця, за даними відомого астронома В.Крафта (1770 р.), становила 24°10', а широта - 48°40'50"». В «Енциклопедії» Дідро й Даламбера Кам'янець прийнято за один з важливих реперів орієнтації у Східній Європі. Розташування Києва, зокрема, характеризовано на схемі його віддаленістю від таких трьох населених пунктів: «76 льє на пів.с. від Кам'янця, 165 на півд.с. від Варшави, 190 на півн.с. від Кракова». План 1753 р. анонімний. Він не супроводжується легендою, яка б могла характеризувати різні аспекти економічного та соціального становища міста, містити свідчення про його історичну топографію і т.д.

Чималу цінність для вивчення теми має план Кам'янця-Подільського 1761 р. Окрім О.Прусевича, його вивчав й опублікував Т.Новак. Науковець виявив цей документ у колекції О.Чоловського в Національній бібліотеці Польщі (Варшава). Формат креслення становить 790x444 мм. Виготовлений він у кольорі на папері і датований 11 липня 1761 р. На ньому є детальна і об'ємна легенда, написана німецькою мовою, що розкриває своєрідну соціальну топографію Старого міста та його передмість. План є найдавнішим топографічним джерелом, яке досить детально відтворює просторово-планувальну структуру Старого міста. Крім того, він подає чітку локалізацію цілого ряду будівель та оборонних укріплень зі з'ясуванням їхнього військового призначення, засвідчує час зведення цих споруд. Говорячи, наприклад, про батарею св.Мартіна, легенда фіксує, що укріплення було зведене в 1745 р., а локалізувалося воно зі східного боку Міських воріт, ліворуч від вулиці Замкової. Батарея св.Йоганеса збудована у 1716 р. і розташовувалася дещо на північ від батареї св.Мартіна. Документ 1761 р. детально відтворює топографію Старого і Нового замків, а також околиць, в межах яких у ті часи функціонували передмістя. Правда, останніх на плані не зафіксовано.

Неабиякий інтерес заслуговує план Кам'янця-Подільського 1773 р., який містить у своїй графічній основі нерозривний містобудівний зв'язок, що складався історично впродовж століть. Як цінне історико-топографічне джерело, документ 1773 р. вперше був видрукований автором даної монографії у 1993 р. Крім того, у тому ж році він публікується львівським істориком М. Крикуном, а у 1996 - О. Пламеницькою. М.Крикун зауважує, що автором креслень був поручник коронної артилерії Речі Посполитої Я. Шіллер, а сам план став першим із відомих джерел цього виду про Кам'янець-Подільський XVIII ст., на якому більш-менш достовірно зображено територіальну структуру міста. Знайомство з дослідженням Т. Новака, що присвячене питанню стану фортифікацій та артилерії Кам'янця XVIII ст., дає підстави стверджувати, що вчений також використовував цей план, проте датував його появу близько 1780 р. Зберігається він в бібліотеці Чарторийських у Кракові. Т. Новак опублікував 4 фрагменти джерела, яке він називає «великим». Не виключено, що дослідник має рацію щодо датування плану 1780 р., оскільки архівні документи Кам'янця-Подільського також засвідчують факт існування такого документа саме тим роком. Виявляється, що для з'ясування кам'янецьким магістратом меж міських земель в останні десятиріччя XVIII - в першій половині XIX ст., використовувався саме план 1780 р. Характеризуючи документ, зазначимо, що ми користуватимемося тим його примірником, що зберігається в Московському історичному архіві і атрибутований 1773 р. Креслення досягають розмірів 1850x1680 мм. План мальований на папері, кольоровий, супроводжується великою легендою. Т.Новак, як і М.Крикун, висуває припущення, що його автором був капітан Ян Шіллер. Свої твердження Т.Новак обґрунтовує на основі донесення кам'янецького коменданта Яна де Вітте Військовій комісії від 10.06.1775 р. У ньому зазначалося, що капітан корпусу коронної артилерії Ян Шіллер прибув до Кам'янця-Подільського для того, щоб виконати необхідні профілі до плану міста, який тоді вже виготовлявся. Правда, на карті немає жодного профілю якої-небудь фортифікаційної споруди. Можливо, як вважає Т.Новак, вони були виконані на окремих листах, які до наших часів не збереглися. Від себе додамо, що підтвердженням того, що автором плану був Ян Шіллер, є підпис його прізвища під експлікацією до московського його варіанта.

План рукописний, тонований на папері аквареллю в кольорі і досить детально розкриває внутрішню розпланувальну структуру міських ринків, дільниць, укріплень, передмість і т.д. Масштаб джерела співвідноситься як 1:1080 (в ліктях). Аналізуючи його, зазначимо, що ті норми та принципи планувальної системи і забудови міста, що утверджувалися в Кам'янці впродовж XV-XVII ст., на плані 1773 р. органічно впліталися у просторово-планувальну і об'ємно-архітектурну структуру міста XVIII ст. Як на гравюрах XVII ст., так і у джерелі 1773 р., регулярно забудованим залишався прямокутний ринок українсько-польської громади (В), що знаходився в центральній частині півострова. В плані ринок мав прямокутну форму та іррегулярну забудову як по великому, так і по малому периметрах - навколо ратуші, що виступала композиційною віссю в його формуванні. Дослідники стверджують, що вона була зведена ще наприкінці XV - на початку XVI ст., а реконструйована 1754 р. Розпланування і розташування садиб в межах малого периметра зображене з північного та східного боків ратуші, а їхня кількість досягла 36. В межах великого периметра майдану садиб позначено 47.

План містить багату інформацію про оборонні укріплення. Особливо детально подається в його легенді система фортифікацій навколо Старого міста. Так, якщо направлятися до нього через Замковий міст (з боку замку), то відразу ж побачимо браму Підронделеву й декілька бастіонів, що знаходилися за нею з боку міста. Серед них батареї св.Яна (Н), св.Михайла (К), св.Терези (F) та св.Йосипа (Р). З боку Польських фільварків місто захищав кам'яний мур, башта Захаржевського (Аа), батарея св.Трійці (І) і т.д. Щодо останньої, то вона розташовувалася на високому плато півострова, у його північно-західній частині (північніше єзуїтських та західніше кармелітських володінь, де тепер двір історичного факультету Кам'янець-Подільського університету), над системою укріплень Польської брами, що локалізувалася у каньйоні р.Смотрич. З одного боку, батарея св.Трійці посилювала захисні функції названих воріт, а з іншого - контролювала в'їзд від них до Вітряних воріт та рух по Вулиці від замку понад скелею (сучасній вул.Кузнечній) у напрямку від башти Баторієвої до Замкового мосту. З північного, східного і південного боків Старого міста функціонували батареї св.Панни Марії (S), башта Стефана Баторія (W), брама Вітряна (К), кам'яні мури, земляний вал, бастіон М'ясницький, башти Різницька (А) і Кушнірська (Z), батареї св.Ярсега (М) та св.Мартіна (S), бастіон і батарея св.Андрія (Q), батарея св.Яна (Н)406 і т.д. Батарея св.Панни Марії була влаштована на, так званих, «Турецьких бастіонах», які разом з Вітряною брамою, баштою Баторієвою, склепінчастими казематними приміщеннями та кам'яними стінами з амбразурами утворювали складну систему ще однієї брами - верхньої Польської. Чітко зафіксовані на плані Старий (А) і Новий (В) замки з усіма топографічними деталями. Старий замок формували башти Папська, Орлова, Бурграбська, св.Михайла, Садова, Корабійова, Шляхетська, Студенна, Смотрицька та ін., що сполучалися між собою кам'яними стінами. В'їзди на територію замку здійснювалися через Замкову браму (bb), що знаходилася із його східного боку, зліва від башти Студенної та з боку Нового замку, через «Браму мостову». До останньої від Нового замку був перекинутий підвісний міст, що опирався на кам'яні стовпи. Детально відображена на плані і соціальна забудова Старого замку407. Новий замок прикривав Старий із заходу. Він відтворений на плані з досить виразною прив'язкою до топографії миса. По суті його конфігурація зумовлювалася рельєфом місцевості, а як фортифікаційна споруда, замок відповідав вимогам часу.

Місто характеризувала майже та сама сітка вулиць, кварталів, розбитих на садиби, локалізація старих та зведення нових храмів, оборонних укріплень тощо. Щодо останніх, то план містить детальну про них інформацію. Причому, ґрунтовно подається в його легенді система укріплень навколо Старого міста. Так, якщо рухатися до нього Старим мостом з боку замку, то відразу ж зустрічаємо браму Підронделеву й декілька бастіонів, що знаходилися за нею з боку міста. Серед них батареї св.Михайла, св.Терези, св.Йосипа та св.Яна. З боку Польських фільварків місто захищав кам'яний мур, башта Захаржевського, батарея св.Трійці. З північного, східного і південного боків Старого міста функціонували батареї св.Панни Марії, башта Стефана Баторія, брама Вітряна, кам'яні мури, земляний вал, бастіон М'ясницький, башти Різницька і Кушнірська, батареї св.Ярсега та св.Мартіна, бастіон та батарея св.Андрія, батарея св.Яна і т.д.

На відміну від попередніх планів XVIII ст., план Кам'янця 1773 р. містить багату інформацію й про історичну топографію долини р. Смотрич. Окрім планувальних особливостей та садибної забудови Долини, на ньому зафіксовано місцезнаходження Руської (Е) і Польської брам (D), порохових складів, млинів, храмів, садиби Йозефа де Вітте і т.п. План 1773 р. вперше засвідчує географічне розташування та соціальну топографію таких передмість, як Руські (3) і Польські (2) фільварки, Карвасари (5), Підзамче, Зіньківці, Біланівка тощо. Викликає інтерес і той факт, що він фіксує цілу систему земляних укріплень, переважно у формі бастіонів, напівбастіонів та люнетів, які прикривали Старе місто, Польські фільварки і Біланівку з півночі та сходу. Ці укріплення показані на плані під №16 та №17 і називаються відповідно «Góra Szubieniczna» (Пагорб для шибениць) й «Góra Krzyzowa» (Пагорб Хрестовий). Досить детальною залишається й експлікація до плану, що містить понад 150 позицій назв різних об'єктів у межах Старого міста, Старого і Нового замків та передмість.

Другою половиною XVIII ст. датується і план Кам'янця-Подільського, виявлений П.Ричковим у Військовому відділі Австрійського державного архіву. На превеликий жаль, автор його не опублікував. Згідно зі свідченнями дослідника, «План укріплень Кам'янця» схематично відтворює комплекс замкових укріплень, розпланування Старого міста з його забудовою та розташування окремих передмість. Спеціальні позначення на плані «можливих артилерійських позицій, найзручніших для обстрілу Руської та Польської брам, однозначно засвідчують мілітарне походження цього документу». Він доповнений досить розгорнутими примітками Жана Н. Сідловського, що характеризують топографічний опис міста, його фортифікації та військово-тактичні особливості можливого проведення тут наступальних дій. Масштаб плану 1:50 00.

Наступний план Кам'янця-Подільського було виконано у 1786 р., а більш детально відтворено графічно у серпні 1787 р. До завдань землеміра-топографа входив вимір ринків, вулиць, передмість, будинків і всіх ґрунтів, що належали до міста.

План розглядала комісія «Воnі Ordinis» на своєму восьмому засіданні і зробила такі зауваження: «geometra mial dokonać kilku poprawek, m.in. wyszczególnić na mapie wszystkie futory przez obywateli posiadane oraz sporądzić plan całego miasta, a nie tylko części fortyfikacyjnej». Проте, цього плану виявити не вдалося.

З 1793 р. Поділля потрапляє під владу Росії, а Кам'янець-Подільський з 1795 р. стає його губернським центром. Він залишався і важливим військово-стратегічним форпостом на південно-західному кордоні Російської імперії. Не випадково російський уряд та місцева влада значну увагу звертали на зміцнення обороноздатності та містобудівних норм Кам'янця-Подільського. Ці аспекти знайшли відображення у масштабних планах міста 1793, 1797,1799 та 1800 рр.

Щодо плану 1793 р., доречно зауважити, що в основі його створення був, вочевидь, план 1773 р. Адже їх співставлення дає можливість стверджувати, що топографія міста та передмість на них досить-таки подібні. Головна увага в ньому продовжувала приділятися міським укріпленням та їх детальній локалізації. Це Руська, Польська і Підренделева брами, ряд батарей, бастіонів, валів навколо міста. На плані у вірменських кварталах містилася вже й кам'яна казарма на 1000 місць, яка зі сходу примикала до вул. Довгої, а з заходу - підступала до батареї св.Миколи, що на початку 70-х рр. XVIII ст. називалася батареєю св.Андрія. План містить інформацію про історичну топографію Старого та Нового замків. Він супроводжується значною легендою, розміщеною в лівому верхньому кутку, в якій перелічувалося 47 об'єктів.

Багату інформацію для ретроспективного вивчення різних аспектів минулого міста містить і план 1794 р., виконаний військовим голландським інженером Францом Деволаном. У 1787 р. його запросили на російську службу, де отримав чин інженера-майора, а в 1793 р. російське командування залучило фахівця до виготовлення креслярської документації з метою вдосконалення міських укріплень. З цього приводу Ф.Деволан писав, що восени «надійшов наказ голови військової колегії графа Салтикова - після захоплення польських провінцій Волині й Поділля проінспектувати з генералом князем Долгоруким фортецю Кам'янець-Подільський і представити свої міркування щодо її укріплення та відбудови. Я підготував з цього питання доповідну записку, підкріплену кресленниками проектів для Кам'янця 1794 р. Протягом січня, лютого і березня я був зайнятий проектами кордону по Верхньому Дністру й Кам'янця-Подільського, котрі було відіслано до Петербурга». Графічний документ 1794 р. подає детальну планувальну структуру Старого міста. На ньому виділяється прямокутний центральний майдан, Вірменський та М'ясницький ринки, показується розташування всіх міських дільниць, культових і оборонних споруд, вулиць, передмість і т.д. На відміну від карт 1773 і 1793 рр., у ньому більш детально характеризуються існуючі укріплення у межах Старого міста, передмість та міських околиць, а також тих, які необхідно було звести для посилення обороноздатності. Відзначалася доцільність зміцнення фортифікацій у формі кам'яних стін, бастіонів, люнетів і т.д. Передбачалося посилити оборонні споруди й у межах передмість та на підступах до міста. Ф.Деволан пропонував звести окрему фортецю у північно-східній частині «Старого Литовського ретраншементу» (приблизно на місці, де знаходиться кабельний завод), укріплення з південно-східного боку Старого міста (приблизно в межах розташування сучасної спортивної школи №1) та в урочищі Татариска. Запропоновані ним пропозиції могли б значно змінити топографію міста, однак цього не сталося із-за зміни політичної ситуації в краї.

На особливу увагу заслуговує план Кам'янця-Подільського 1797 р., що зберігається у Російському Державному Архіві Військово-Морського Флоту (Петербург). Він кольоровий, за розмірами 2,5x1,3 м, виконаний на папері аквареллю в кольорі і затверджений 22 вересня «за велінням головної команди від інженерів підполковником Дементієм Мелещенковим». Супроводжується об'ємною легендою, що містить інформацію відносно того «яким чином... передбачається привести до оборонного стану та як знову побудувати цивільні споруди і привести до порядку вулиці.». Із нього видно, що місто на ті часи в територіальному відношенні продовжувало залишатися сукупністю декількох топографічних частин: Старого міста, Старого і Нового замків, передмість й окремих старостинських сіл. Основна увага зосереджувалася на показі стану укріплень та розробці шляхів їхньої реконструкції. В першу чергу, значні реставраційні роботи передбачалося провести у Старому місті (Головній фортеці). Незважаючи на те, що природа створила місто майже недоступним, упродовж XVIII ст. на його території було зведено і реконструйовано ще й цілу низку укріплень, які детально відтворені на плані. Причому, майже більшість із них уже згадуватися в легендах до планів 1773 та 1793 рр. План 1797 р. промовляє, що Старе місто характеризувала майже та сама мережа вулиць, майданів, кварталів із залишками старої житлової забудови, топографія культових і адміністративних споруд тощо. Разом з тим, на його основі можна простежити і вплив на еволюцію історичної топографії Кам'янця-Подільського наприкінці XVII - у XVIII ст. принципів певної регулярності і соціально-станового районування, що було характерним для російських міст того часу. Особлива увага зверталася на планування і забудову міського центру, до якого вели всі вулиці від міських воріт і замку. Центральний майдан виділявся своїм географічним розташуванням (на найвищому місці в межах півострова) і забудовою. В його межах зосереджувалася ратуша з навколишньою забудовою, колодязь, офіційні й адміністративні будинки, приватні житлові приміщення заможних міщан, що зводилися згідно із «зразковими» проектами, культові споруди тощо. Відповідно до плану, в межах майдану, навколо ратуші і малого периметру, передбачалося звести великий Гостинний двір з торговими приміщеннями. Планувалося також завершити будівництво солдатських казарм неподалік Руської брами, звести будинки для батальйонного майора (тепер там знаходиться приміщення швейної фабрики), артилерійського командира (на розі сучасних вулиць Іоанно-Предтеченської і Довгої), інженерного командира (кут вул.П'ятницької і Вірменського ринку) і т.д. Доречно зазначити, що у додатках до плану подавалися креслення всіх військових споруд, що існували у Кам'янці, а також тих, які передбачалося звести або реконструювати (плани поверхів, зразки фасадів, плани садиб). Вони містять креслення міського арсеналу, храму і склепінь єзуїтського костелу, план і профіль костелу кармелітів, креслення францисканського костелу і т.д. Згідно з планом, оновленню підлягали укріплення Старого замку, а реставрації - ворота, що сполучали замок з містом, солдатські приміщення, башти, артилерійська кузня, колодязі і т.п. На кожний названий об'єкт були складені креслення. У Горнверку (Новому замку) передбачалося відремонтувати казарми для вояків, кам'яні приміщення, що знаходилися під валами фортеці, льохи й підземелля, підвісний міст, що сполучав Старий замок з Новим та інші об'єкти. Чимала увага на плані 1797 р. зосереджувалася і на оновленні міських брам: Руської та Польської з їх детальними кресленнями. Неабияке значення має він і для з'ясування топографії передмість, які нанесені на ньому не лише певними умовними позначеннями, а майже реально відтворені зі специфічним плануванням та садибною забудовою. Як і план 1773 р., план 1797 р. потребує всебічного вивчення, публікації і використання як одного із найбільш цінних картографічних джерел для реконструкції містобудівної історії та реставрації планувальної структури й архітектурних типів багатьох споруд Старого міста, окремі із яких збереглися до наших днів.

Певний інтерес для вивчення поставленої проблеми становлять і плани Кам'янця-Подільського 1799 та 1800 рр. Причому, найбільше інформації вони зберігають з соціальної та економічної історії міста, з його топографії. Якщо співставити її з відомостями тогочасних писемних документів щодо топографії передмість, то вони залишаються в цьому відношенні невичерпними джерелами. Плани 1799 та 1800 рр. супроводжуються й обширними легендами, які мають різні свідчення з соціально-економічної історії і топографії міста та його околиць.

[Filin]

План №1

Без датировки. Инересный, но далеко не самый ценный из числа планов 18 века, поскольку, как мне кажется, это французская копия какого-то другого плана и копия, думаю, не очень удачная. Автор плана город мог и не видеть. Тем не менее, для общего развития и для начала знакомства с укреплениями Каменца план подходит:

А кому-то в таком формате с планом удобней будет знакомиться.

[Filin]

План №2

1-ая половина 18 века. Из коллекции Стокгольмского военного архива:

Возможно, красым цветом отмечены старые (или, правильней будет сказать - устаревшие) укрепления, чёрным - укрепления, чуть более свежие, не утратившие актуальности (на момент создания плана, разумеется). Просматриваются на плане и земляные валы, усиливавшие оборону города в отдельных местах.

[Filin]

План №3

1-ая половина 18 века. Из коллекции Стокгольмского военного архива:

[Filin]

План №4

Пожалуй, самый интригующий, на мой взгляд, план Каменца из коллекции Стокгольмского военного архива. Интрига заключается в том, что здесь показаны укрепления, которых нет на планах, показанных выше. Понятное дело, что нет их и в наши дни. Может это свидетельствует об исключительной ценности данного плана, а, возможно, это просто проект/идея и ряд укреплений, показанных на этом изображении, так и не возвели... Так или иначе, план занятный:

[AnKo]

План Камянця-Подільського 1695 р:

[AnKo]

План Камянця-Подільського 1700 р автором котрого є Сієр де Дарсі

[Filin]

Дразнятся, нет бы скачать дали )

Цитата

3 грудня 2012

План міста Кам’янця – Подільського від 1761 року

Відділом наукових досліджень НІАЗ «КАМЯНЕЦЬ» (Ківільшею А.Б., Осетровою Г.О., Папевською С.О.,) у 1980-х-90- х рр., здійснювалась пошукова робота в архівах Києва, Москви, Ленінграда, із виявлення важливих графічних матеріалів.

Серед них особливо цінними є плани міста 1773 р, 1797 р, 1799 р., 1800 р, 1801 р., 1805 р., 1807 р., з яких зроблені фотокопії, котрі зберігаються у фондах заповідника.

У 2012 р. науковий співробітник Нагнибіда Р., опрацьовуючи графічні джерела, що знаходяться в архівах європейських держав, поповнив фонди Заповідника планом міста Кам’янця–Подільського від 1761 року.

В тому числі є можливість поповнити фонди Заповідника кольоровими копіями планів міста 1713 р., 1715 р., 1735 р., та 1773 р., що знаходяться в архівах Лондона, Кракова та Варшави.

Джерело

Фрагменты упомянутого плана:

UPD. У этого плана уже есть отдельная тема

[AnKo]

В 17.01.2013 в 02:35, Flamenca сказал:

Любая публикация архивного материала имеет ценность, если есть выходные данные - архив, фонд, опись, единица хранения. Иначе такой документ исследователями не принимается во внимание.

А якщо документ знаходиться не в архіві, а для прикладу в моїй приватній чи будь кого іншого колекції, такий документ вже до розгляду не приймається? Крім того ніхто і не просить приймати то до уваги. Тут так би мовити хочете вірте а хочете ні .

В 17.01.2013 в 02:35, Flamenca сказал:

Если можно - дайте полный план 1711 г. и ссылку на архив. Это очень интересно!

можна але із зменшеною роздільною здатністю.

[Flamenca]

Цей план - абсолютно ідентичний плану, що зберігається у Російському державному військово-історичному архіві (РДВІА, Москва). Відмінності - Вашому плані назва міста написана через "К", експлікація розміщена в іншому місці і має цифрові, а не буквенні позначення, а зміст її французькою мовою ідентичний. Дещо в іншій графічній манері зображений рельєф.

Фотокопію плану з РДВІА опублікувала О.Пламеницька в монографії "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець" - стор. 439. Хронологічна атрибуція плану Є.Пламеницькoю 1712-1715 рр. - відповідно до порівняння зображенння з відомостями про виконані фортифікаційні роботи.

Цікаво, наскільки точне датування плану 1711 роком (тоді Є.Пламеницька не помилилась).

Загалом, можна зробити висновок, що кожний план тиражувався й існував у 2-3 копіях з деякими незначними відмінностями. Ці плани розпорошені по різних архівах Європи (можливо, і по приватних збірках). Наукова тема, яка "лежить на поверхні" - збір і узагальнення цього масиву інформації. Справа в тім, що одні й ті самі плани можна розглядати під абсолютно різними кутами зору - в залежності від наукового інтересу. Найпростіше - в історіографічному аспекті, що теж, однак, має незаперечну цінність - важливе авторство, атрибуція, історія створення тощо. Скільки всього планів міста - не знаю! Я маю фотокопії понад 80 історичних планів, а тут виявилося ще кілька (див. вище - №№ 4, 6,7, які мені абсолютно незнайомі), причому згори можу відзначити некоректне датування. І хоча ці плани не надто інформативні щодо фортифікацій, але містять винятково цікаві інформацію щодо деяких об'єктів, а поза тим цікаві як документи.

Звичайно, потрібне якісне зображення. Я аналізую плани з лупою на предмет щонайменш помітних фортифікаційних відмінностей. При цьому неодмінно порівнюю з натурою - інакше не має сенсу аналізувати.

[Filin]

План Каменца 1773 года в полном виде был опубликован в книге Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (2012)

[AnKo]

Ще один план Камянця Подільського. План датують орієнтовоно початоком 18ст.

Частина плану де зображено форт зображено у високій розд.здатності

[Flamenca]

Прекрасний матеріал! Цей план було опубліковано в 1971 р. польськими дослідниками З.Новаком і А.Томчаком, але на жаль, у вкрай поганій якості і малому розмірі. Він зберігається у Королівський бібліотеці в Копенгагені.

А чи не маєте Ви випадково плану Кам'янця 1713 р., виконаного Бенедиктом Ренардом? Його публікація відбулася у 1990-ті рр. також у Польщі. План зберігається у Великій Британії, у Віндзорському замку – в Королівській бібліотеці Її Величності Королеви Єлизавети ІІ. Виглядає так:

[AnKo]

Прекрасний матеріал! Цей план було опубліковано в 1971 р. польськими дослідниками З.Новаком і А.Томчаком, але на жаль, у вкрай поганій якості і малому розмірі. Він зберігається у Королівський бібліотеці в Копенгагені.

Так власне звідти.

А чи не маєте Ви випадково плану Кам'янця 1713 р., виконаного Бенедиктом Ренардом? Його публікація відбулася у 1990-ті рр. також у Польщі. План зберігається у Великій Британії, у Віндзорському замку – в Королівській бібліотеці Її Величності Королеви Єлизавети ІІ. Виглядає так:

Ні, нажаль поки що немає.

[Filin]

План укрепления Каменца, 1735 год (?)

План интересен сразу по нескольким причинам. Во-первых, он относится к категории малоизвестных. Во-вторых, его автором был сам Ян де Витте.

Рассмотреть план в деталях можно здесь

[Filin]

План Rocher de Kamieniec, изданный в 1774 году:

Источник

Конечно, для 1774 года это был полный анахронизм (для сравнения стоит посмотреть на план 1773 года, показанный в 11 сообщении темы). Возможно оригинал, на основе которого делалась эта копия, был создан, например, в начале 18 века.

[kamienec]

В 05.11.2012 в 00:15, Filin сказал:

План №4

Пожалуй, самый интригующий, на мой взгляд, план Каменца из коллекции Стокгольмского военного архива. Интрига заключается в том, что здесь показаны укрепления, которых нет на планах, показанных выше. Понятное дело, что нет их и в наши дни. Может это свидетельствует об исключительной ценности данного плана, а, возможно, это просто проект/идея и ряд укреплений, показанных на этом изображении, так и не возвели... Так или иначе, план занятный:

продублирую этот план 1712-1715 гг.. Взят из книги "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець"

[kamienec]

План 1735-1740 года.

из книги "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець"

[kamienec]

План 1761 года.

из книги "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець"

[kamienec]

Фиксационный план 1782 года, составленный Яном Бакаловичем

из книги "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець"

[kamienec]

План 1794 года инженер-генерала Карла Оппермана.
из книги Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець

План 1797 года полковника Дементия Мелещенкова.
из книги Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець

[kamienec]

В 31.10.2012 в 01:28, Filin сказал:

План №1

Без датировки. Инересный, но далеко не самый ценный из числа планов 18 века, поскольку, как мне кажется, это французская копия какого-то другого плана и копия, думаю, не очень удачная. Автор плана город мог и не видеть. Тем не менее, для общего развития и для начала знакомства с укреплениями Каменца план подходит:

В "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець" О. Пламеницкая атрибутирует этот план 1746-1749 гг.

Вот план из книги, копия похуже, чем уже размещённая здесь цветная.

[kamienec]

План из книги "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець" датирован "до 1778 года", вероятно, по отсутствию на нём Пороховых складов.

Но если рассмотреть изображённую застройку, то можно уточнить, что это план города примерно 1740-1750-х гг. или раньше - изображён ещё старый иезуитский костёл Св. Станислава. Новый иезуитский костёл был построен как раз в период 1750-х - он уже показан на плане 1761 года.

В левом верхнем углу О. Пламеницкая показала для сравнения план французского Каркассона